Психологічна підготовка військовослужбовців до дій у особливих умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна підготовка військовослужбовців до дій у особливих умовах

Мась Н.М.

Анотації

У статті проводиться аналіз психологічної підготовки військовослужбовців до ведення бойових дій. Проводиться аналіз поняття "психологічної підготовки", її структурних компонентів, пропонуються шляхи удосконалення психологічної підготовки під час бойових дій.

Ключові слова: психологічна підготовка, структура психологічної підготовки, задачі психологічної підготовки з військовослужбовцями, компоненти психологічної підготовки.

В статье проводится анализ психологической подготовки военнослужащих для участия в боевых действиях. Проводится анализ понятия "психологической подготовки", ее структурных компонентов, предлагаются пути совершенствования психологической подготовки в ходе боевых действий. психологічний військовослужбовець бойовий

Ключевые слова: психологическая подготовка, структура психологической подготовки, задачи психологической подготовки с военнослужащими, компоненты психологической подготовки.

PSYCHOLOGICAL PREPARATION SERVICE TO ACTION SPECIAL CONDITIONS

This paper analyzes the psychological preparation of soldiers for combat. On the basis of theoretical research analyzes the concept of" mental preparation ", determined by its structural components. In this paper, based on analysis of scientific sources offer ways to improve the psychological preparation of soldiers based systemokompleksu measures impact on the psyche of the individual. Given the structure and types of psychological training ofpersonnel to conduct combat operations are defined problem psychological work with military personnel of all categories in preparation for their performance and ways to implement the proposed measures. Proposed improvements to psychological training personnel to apply the existing and develop new sets of exercises to form emotional and volitional resistance, and the use of various exercise equipment to work out merit attention, memory and thinking by creating a situation with having all sorts of difficulties.

Keywords: psychological preparation, structure of psychological training, psychological training problems with the military, components of psychological preparation

Постановка проблеми. Сучасна воєнно- політична ситуація у світі характеризується зростанням непримиренності політичних, економічних, національних, релігійних та інших інтересів. Останні події в Україні свідчать, що світові та регіональні міжнародні організації (ООН, ОБСЄ, ЄС, СНД та ін.) виявилися недостатньо підготовленими до врегулювання локальних війн і збройних конфліктів, а також до протидії міжнародному тероризму. Цей тривожний симптом потребує всебічного осмислення, особливо у світлі трагічних подій у нашій державі.

Сучасні події на півдні України відрізняються високою інтенсивністю, напруженістю, швидкоплинністю. За цих умов психіка військовослужбовців функціонує на межі допустимих навантажень. Виснаження призводить до зниження ефективності функціонування діяльності в екстремальних умовах збройного протиборства, психічних травм і психічних розладів короткочасного чи довготривалого характеру. Підвищені вимоги до всебічного забезпечення спонукають до осмисленого і наукового аналізу досвіду ведення бойових дій з метою вироблення висновків і практичних рекомендацій для їх подальшого впровадження в практику військовослужбовців й підготовки миротворчих контингентів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Потреба наукового дослідження й оцінки особливостей прояву і функціонування в збройних конфліктах психіки особистості й структурних елементів військових колективів, розробки рекомендацій щодо корекції психічних станів у особового складу підчас ведення бойових дій вкрай необхідна, тому що теорія і практика розробки даної проблеми не

відповідає зростаючій її нагальній потребі. Кількість публікацій із загальних проблем локальних воєнних конфліктів і питань, пов'язаних з їх психологічною складовою поступово зростає (В. Бухтояров; Р. Абдурахманов; С. Захарик; П. Корчемний; Л. Китаєв-Смик; А. Крохмальов; А. Кучері; В. Місюра; І. Соловйов, В. Попов; В. Раздуєв).

Рядом авторів (С. Виборнов, Н. Данілов, А. Єгоров, А. Краснов, В. Місюра, Б. Михайлов, С. Модестов, Н. Новічков, Соколов, М. Плотніков, А. Позняков, Ращупкін, Д. Черешкін, А. Черкасов, Є. Шаламберідзе) вивчалася роль, специфіка організації й здійснення інформаційно- психологічного протиборства в локальних воєнних конфліктах.

З одного боку, в наявних працях (М. Дьяченка, М. Коробейнікова, П.Корчемного, В. Сисоєва, А. Ответчикова, А. Столяренка, М. Феденка та ін.) вироблено фундаментальні положення для розуміння психологічної реальності сучасної війни. Ці положення отримали подальший розвиток у процесі наукового розроблення таких прикладних проблем військової психології, як психологічна підготовка військ до активних бойових дій, психологія бойового управління, раптовості й ризику, психологічна реабілітація учасників бойових дій (А. Анцупов, Г. Гнєздилов, С. Дудін, А. Омелькін, В. Сисоєв; Г. Ложкін, О. Макаревич, В. Ягупов).

З іншого боку, у дослідженнях Д. Гандера, О. Жданова, Л. Желєзняка, Індюченка, П. Корчемного, В. Селезньова, Черницького, В. Юсова та інших пропонуються підходи щодо психологічного забезпечення потреб бойової та повсякденної діяльності. Питання психологічної підготовки військовослужбовців, знайшли своє відображення в дослідженнях відомих військових психологів: С. Мінця, Б. Теплова, Л. Шварця, В. Чебишева й були враховані під час підготовки документів з керівництва військовою діяльністю та військових статутів.

Формулювання цілей статті. На даний час у психологічній літературі не вистачає фундаментальних праць, які б давали комплексний аналіз проблеми функціонування підрозділів у збройних конфліктах і здатні були б виступити як теоретичний і методологічний підхід організації психологічної підготовки військовослужбовців до бойових дій. Разом з тим, реалії сьогодення вимагають негайної розробки методологічної основи її застосування.

Виклад основного матеріалу статті.

Досвід кримського конфлікту переконливо свідчить, що будь-який супротивник намагається активно впливати на моральні та психологічні якості, психофізіологічний стан, настрій, бойову активність особового складу протилежної сторони у мирний і воєнний час. Цілком зрозуміло, що виконання завдань особовим складом українських військовослужбовців проходить у складних, як правило в екстремальних умовах, у непростій соціально-політичній обстановці й культурно-етнічному середовищі. З психологічної точки зору, подібні умови виконання службових обов'язків характеризуються присутністю і негативним впливом на психіку людини широкого спектра несприятливих, дискомфортних і загрозливих факторів, що породжують високий рівень емоційного стресу. Це означає, що військовослужбовці підлягають не тільки фізичній загрозі (особистому здоров'ю, життю), а також значному ризику виникнення нервово-психічних розладів, психічній дезадаптації і стресових станів. Останні нерідко стають безпосередньою причиною зривів у професійній діяльності, втрати або значного зниження працездатності, міжособистісних конфліктів, порушень дисципліни, зловживання алкоголем та інших негативних явищ.

Набутий досвід участі Збройних Сил України в міжнародник миротворчих операціях свідчить, що така участь є окремим завданням воєнно-політичного характеру і вимагає від особового складу Збройних Сил:

* специфічної підготовки відповідного рівня (політичної, правової, мовної, психологічної тощо) для проведення кожної операції;

• готовності до виконання не властивих для військовослужбовців у мирний час функцій;

• психологічної готовності до виникнення нештатних ситуацій і непередбачених обставин під час виконання своїх обов'язків, які вимагатимуть неадекватних дій від усього особового складу військовослужбовців і персоналу, починаючи від командної ланки і закінчуючи рядовими;

• спроможності приймати рішення і діяти за рамками, визначеними керівництвом;

• відповідного рівня оперативної і технічної підготовки, який передбачав би оволодіння штабними процедурами, технікою і, можливо, зброєю інших держав, що беруть участь у протистоянні [6].

Сучасна психологія має досить великий арсенал засобів, які дозволяють формувати психологічну готовність, стійкість зберігати й відновлювати військово-професійну працездатність в екстремальних умовах. Однак цей напрямок досліджень залишається актуальним та перспективним.

Сучасний рівень розвитку засобів озброєної боротьби, та здійснення в зв'язку з цим докорінних змін в характері та способах ведення бойових дій, незрівнянно збільшують роль морального фактору, виводять на перше місце ідеологічні та психологічні елементи підготовки військовослужбовців та підрозділів миротворчого контингенту. Формування відповідних якостей досягається в процесі психологічної підготовки, заходи якої безперервно здійснюється в процесі навчання та виховання [3].

Під психологічною підготовкою більшість психологів розглядають формування в особового складу психологічної стійкості й певних психологічних якостей, які підсилюють їх здібність виконувати бойові завдання, діяти в напружених та небезпечних ситуаціях сучасних збройних конфліктів у повній відповідності з переконаннями та моральними принципами поведінки; цілеспрямований розвиток, вдосконалення психіки військовослужбовців, їх спроможність успішно переносити найсуворіші випробування бойових дій, будь-які моральні та фізичні навантаження; виявлення самовладання, стійкості, відваги в тяжкі і критичні моменти бою [5].

О. Барабанщиков характеризує психологічну підготовку особового складу як цілісний і організований процес формування у військовослужбовців емоційно-вольової стійкості та внутрішньої готовності до дій у бою, в складних та небезпечних умовах, в обстановці, яка різко змінюється, під час тривалої нервово-психологічної напруги, подолання труднощів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку як у військовий, так і в мирний час. Основою психологічної підготовки для нього є морально-політична підготовка, висока ідейна переконаність та бойова майстерність [2].

Морально-психологічна підготовка в українській військовій науці визначається як "цілеспрямований процес впливів на військовослужбовців, направлений на формування і закріплення у них психічних образів, моделі бойових дій, психологічної готовності і стійкості при виконанні бойових завдань" [1].

Найбільш широке визначення психологічної підготовки особистості дано О. Макаревичем. Під психологічною підготовкою О. Макаревич, пропонує розглядати системокомплекс заходів впливу на психіку особистості спрямованих на:

- сприймання зовнішніх умов оточуючого середовища (як змінних в певній ситуації, так і незмінних, які можуть існувати у формі стереотипів, переконань, установок тощо);

- адаптацію як організму, так і психіки до мінливості та швидкоплинності ситуації;

- цілеспрямованість дій в тих чи інших обставинах (ефективність їх виконання);

- задання (за певних умов) незмінної програми дій;

- розвиток індивідуально-психологічних якостей особистостей, необхідних для вирішення певних завдань;

- корекцію та регуляцію власної поведінки;

- відновлення психічного здоров'я (нервово-психічної стійкості, врівноваженості, розсудливості, тощо) [7].

В структурі психологічної підготовки О.П. Макаревич, виділяє такі види:

1. Загальну психологічну підготовку - вид підготовки, орієнтований на загальну підготовку психіки особистості до дій в складних ситуаціях. Її складовими елементами є:

• інтелектуально-аналітичний;

• розвиток психічних процесів;

• формування та розвиток регуляторних здібностей, головним чином навичок та вмінь вольової саморегуляції, розвиток образної уяви, навичок та вмінь самонавіювання, самонаказів, концентрації та переключення уваги;

• реалізація емоційно-вольової складової через приборкання емоцій, нервів, залучення прихованих резервів психіки, що виступає головним компонентом реалізації рішень;

• стресостійкість особистості;

• мотиваційна складова;

• фізична складова;

2. Спеціальну (фахову) психологічну підготовку - спрямована на психологічну підготовку за родом (фахом) діяльності особистості, основою якої виступає функціональна психологічна підготовка. Цей вид підготовки містить в собі такі складові елементи:

• функціональна підготовка;

• нормативний елемент;

• ціннісно-орієнтаційний елемент;

• формування спеціалізованого сприймання, навичок та вмінь;

• вдосконалення прийомів налаштування, вмінь формування позитивних емоційних станів;

• формування та розвиток можливостей спілкування;

3. Цільову психологічну підготовку - спрямована на підготовку людини для виконання певного завдання, переважно одноактного. Вона включає такі складові елементи:

• мотивацію особистості;

• задання певної установки;

• психологічну корекцію.

Серед інших видів психологічної підготовки О. Макаревич виділяє: програмуючу, особистісну, природну (інстинктивну), корекційну, рекреаційну (відновлюючу), адаптаційну, регуляційну та інтелектуально-аналітичну психологічну підготовку [7].

Психологічна підготовка військовослужбовців ЗС України - це історично обумовлений та науково обґрунтований, цілісний за змістом, організований за методами та формами, цілеспрямований за впливом процес виховання, формування та активізації стійких мотивів та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

Основною метою психологічної підготовки є підвищення функціональних можливостей психіки, забезпечення її нормальної діяльності в умовах миротворчої місії та цілеспрямованого формування у військовослужбовців перш за все психологічної та емоційно-вольової стійкості та готовності до бою.

Таким чином, психологічна підготовка є складовою частиною бойової діяльності. В єдності з вихованням, навчанням та розвитком психологічна підготовка є виразом організованої цілеспрямованої діяльності командирів, інструкторів, органів виховної роботи щодо підготовки військовослужбовців до виконання завдань під час бойових дій.

Дослідження проблеми психологічної підготовки в історичному розвитку дозволяє зробити висновок про те, що організована, цілеспрямована та ефективна підготовка військовослужбовців в цілому, та офіцерів зокрема, є закономірною і нагальною необхідністю. Умови сьогодення це підкреслюють й обумовлюють необхідність постійного вдосконалення та підвищення ефективності психологічної підготовки військовослужбовців на етапі підготовки до виконання професійних завдань.

Однією з найбільш важливих задач психологічної роботи з військовослужбовцями всіх категорій на етапі підготовки до дій у особливих умовах - є формування готовності до подолання небезпеки та труднощів майбутньої бойової обстановки, вироблення здібності витримувати великі нервово-психічні навантаження, напруженість та прикрощі, які можуть виникнути в ході ведення бойових дій та виконання миротворчих завдань [4].

Успішне формування відповідних психологічних якостей дає найбільший ефект в тому випадку, коли навчання проводяться в умовах наближених до бойової дійсності. На думку багатьох військових психологів, цим умовам краще за все відповідає польова виучка військ, й насамперед тактичні навчання, бойові стрільби, практичні тренування на спеціально обладнаних учбових полях, а також тренування на витривалість які проводяться в польових умовах.

Психологічна підготовка військовослужбовців в даному контексті, поряд з іншими компонентами включає формування психологічної стійкості, загальної думки, колективних настроїв, звичок, міцних взаємовідносин. Позитивно спрямована психологія колективу активно впливає на поведінку військовослужбовців, характер сприймання ними подій і умов обстановки, дисциплінує їх. Вона може здійснювати загальний психологічний підйом, обстановку ентузіазму, який сприяє зростанню активності й ефективності дій кожного члена військового колективу.

В той же час, негативна спрямованість психології колективу може виражатися в хибному колективізмі, круговій поруці, в порушенні військової дисципліни. Облік індивідуальних особливостей воїнів- контрактників, відпрацювання здорової громадської думки, особистий приклад та авторитет командира, правильне взаєморозуміння - основні шляхи формування високого рівня психологічної підготовки, та міцного військового колективу.

Характер завдань, які виконуються військовослужбовцями визначає особливі вимоги до психологічної підготовки всього особового складу, й насамперед щодо його готовності до ведення бойових дій. На думку В. Власова, психологічна підготовка військовослужбовця повинна включати в себе п'ять складових компонентів. Серед яких:

1) впевненість у перемозі;

2) готовність до самовідданих дій та надання допомоги місцевому населенню;

3) правильне розуміння характеру миротворчої місії;

4) впевненість в силі своєї зброї й ефективності засобів захисту від зброї противника;

5) віра в свою військову майстерність та командирів.

Виховання зазначених якостей в процесі навчально-бойової діяльності, сприяє формуванню у військовослужбовців внутрішньої психологічної готовності та стійкості до ведення будь-яких бойових дій, в тому числі й із застосуванням ВТЗ і ЗМЗ [11].

Одним із етапів психологічної роботи з військовослужбовцями є підготовка психіки особового складу до нічних бойових дій, які можуть несприятливо впливати на психіку всього особового складу і вимагають надзвичайно великих моральних і фізичних затрат енергоресурсів. Психічна стійкість до нічних дій базується на чітких уявленнях про цю особливість бою, й формується в результаті відпрацювання у військовослужбовців стійких навичок дій у нічних умовах.

Широке проведення нічних тактичних навчань, особливо з бойовою стрільбою, стрільби з приборами нічного бачення, нічні вправи з технікою, водіння бойових машин, пересування за азимутом, а також ряд спеціальних вправ дозволяють військовослужбовцям придбати необхідні навички ведення бою в нічних умовах й сформувати психологічну стійкість до нічних дій [8, 9].

Таким чином, формування високих психологічних якостей являє собою, процес цілеспрямованого впливу на свідомість, почуття та волю військовослужбовців, й на всю їхню психіку.

Однак, в основі способів психологічної підготовки покладено принципи які вносять в процес бойової підготовки елементи напруженості й несподіванки, небезпеки і ризику та наявність реальної бойової обстановки. В той же час, для формування відповідних якостей, психологічних процесів, особливо уваги, пам'яті й мислення, необхідно на всіх заняттях, тренуваннях і навчаннях вносити елементи активності й творчості, які сприяють розвитку у військовослужбовців: кмітливості, винахідливості, самостійності, ініціативності, а також збільшення питомої ваги практичних дій на бойовій техніці, з озброєнням, на тренажерах, макетах і т.д.

Для формування в особового складу психологічної стійкості до бойових дій, важливе місце посідає створення у них чіткого уявлення відносно картини професійної діяльності й виховання впевненості в зброї й засобах захисту.

Велике значення для психологічної підготовки особового складу має використання існуючих і нових комплексів вправ з формування емоційно-вольової стійкості, й застосування різноманітних тренажерів для відпрацювання професійних якостей уваги, пам'яті та мислення.

В. Ягупов в ряді своїх праць відмічає, що психологічна підготовка військовослужбовців повинна відбуватися в умовах максимального психічного напруження. Напруженість, на його думку, в процесі бойової підготовки повинна досягатися збільшенням фізичних і нервово- психічних навантажень шляхом створення обстановки з наявністю різного роду складнощів [12]. Серед яких:

- світлові і звукові подразники різної інтенсивності, які характерні для бойової діяльності;

- відсутність достатньої інформації і часу;

- виконання складних обов'язків у важких погодних і кліматичних умовах;

- тривала активна діяльність в засобах захисту;

- безперервність денних і нічних дій;

- проведення занять і стрільб в нічних умовах;

- постійна дія противника;

- наявність "втрат" у живій силі і техніці;

- наглядність зовнішньої картини бойових дій (втрати, жертви, зруйнування, пожежі);

- тривале виконання обов'язків в умовах ізоляції від колективу, в складних умовах обстановки при наявності елементів небезпеки.

Більшість військових психологів, в процесі бойової підготовки військовослужбовців пропонують використовувати фактор раптовості, небезпеки і ризику. На думку відомих американських психологів Р. Рігга та Г. Хаузэ, раптовість в ході проведення різного роду занять та навчань забезпечується засобами імітації, які використовуються неочікувано і на незначній відстані від особового складу, а також:

- створенням "несправностей" і "виходом із строю" зброї, бойової техніки, членів екіпажу;

- швидкою зміною ввідних і обстановки, які вимагають від військовослужбовця миттєвих і активних дій;

- неочікуваним використанням різного роду перешкод в моменти активних дій;

- активними і зухвалими діями "противника";

- проведенням занять та навчань на незнайомій місцевості [9].

Внесення в процес бойової підготовки військовослужбовців елементів небезпеки та ризику досягається:

- подоланням різного роду складних перешкод в умовах безпосередньої фізичної небезпеки;

- просуванням в "атаку" за розривами снарядів і мін;

- киданням бойових гранат;

- подоланням заболочених ділянок місцевості і водних перешкод;

- стрільбою штатним снарядом і проведенням стрільб в нічний час;

- обкаткою БТР й пересування миротворців на БТР.

Отже, впровадження на етапі підготовки до дій військовослужбовців обстановки напруженості, раптовості, небезпеки і ризику, дозволить сформувати у них комплекс таких психологічних якостей, як самовладання, стійкість, рішучість, сміливість і мужність, які в умовах цілеспрямованої діяльності є одним із джерел героїзму.

Багато вчених, процес підготовки військовослужбовців до виконання професійних завдань пропонують будувати з обов'язковим використанням елементів творчості і активності. В. Теличкін визначив ефективні шляхи, що спонукають особовий склад до активної розумової праці та самостійності. Серед них:

- постановка перед військовослужбовцями питань причинно- наслідкового характеру, які дозволяють творчо використовувати свої знання і проникати в сутність матеріалу, який вивчається, а також розвивати здібність приймати самостійні рішення;

- збільшенням обсягу практичних дій військовослужбовців щодо рішення ввідних, задач розумового і рушійного характеру з внесенням елементів змагання;

- виконанням нормативів в умовах наближених до бойових;

- детальним аналізом виконаних дій, з обов'язковим визначенням позитивних та негативних сторін [10].

Висновок

Важливу роль у вирішенні задач психологічної підготовки військовослужбовців до бойової діяльності відіграють командири, штаби і органи виховної роботи. Вони повинні активно впроваджувати в життя обдумані й перевірені на попередньому досвіді рекомендації з психологічної загартованості всього особового складу, допомагати їх у творчій винахідливості щодо пошуку нових методів роботи, виявляти постійну турботу про впровадження нової матеріально- технічної бази з урахуванням сучасних вимог до психологічної підготовки.

Перспективи подальших досліджень. Підводячи підсумки розгляду основних способів психологічної роботи на етапі підготовки військовослужбовців, можна зазначити, що для успішного розв'язання завдань психологічної підготовки, необхідно, щоб весь особовий склад був добре обізнаний з основами загальної та військової психології, виявляв цілеспрямованість і творчість у психологічній підготовці, більше уваги приділяв польовій виучці, створював на навчаннях обстановку наближену до бойової, вносив в практику навчання елементи напруженості, раптовості, небезпеки і ризику.

Література

1. Варій М.И. Морально-психологічна підготовка до служби в армії. Науково-методичний посібник. - Л.: ВВДУЛП, 1997. - 34 с.

2. Военная психология и педагогика: Учебное пособие. / Под ред. П.А. Корчемного, Л.Г. Лаптева, В.Г. Михайловского. - М.: Изд-во "Совершен-ство", 1998. - 384 с.

3. Захарик С.В. Управление психическими состояниями личного состава в ходе боя /Пути повышения морально-политической и психологической подготовки личного состава в подразделении, части. Материалы научно-практической конференции. - М.: ВПА, 1989. - С. 174-180.

4. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. Навч. посібн. - К.: КВГІ, 1996 - 164 с.

5. Коупленд Н. Психология и солдат. - М.: Воениздат, 1958. - 136 с.

6. Криворучко П.П., Осьодло В.І., Терещенко Л.Ф. Психологічна робота в миротворчих операціях. Навчальний посібник. - К.: НАОУ, 2004.

7. Макаревич О.П. Психологічна підготовка особистості до поведінки в складних ситуаціях. Навчально-методичний посібник. - К.: ВГІ НАОУ, 2000. - 188 с.

8. Подоляк Я.В. Практические вопросы военной психологии М.: Воениздат, 1987. - 151 с.

9. Ригг Р.Б. Военная подготовка войск. - М.: Изд-во иностранной лит-ры, 1979. - 336 с.

10. Роступов А.Т., Кандыбович Л.А., Блях Г.В. Психологическая подготовка к службе в армии: Книга для учителя. - Мн.: Народна асвета.- 1986. - 62 с.

11. Семіков О.В. Миротворчі та гуманітарні операції // Військо України. - 1998. - № 3. - С. 23-30.

Размещено на Allbest.ru