Мотиваційні чинники укладання наступного контракту на проходження військової служби молодшими офіцерами та курсантами Збройних сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОТИВАЦІЙНІ чинники укладання наступного контракту на ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ МОЛОДШИМИ ОФІЦЕРАМИ ТА КУРСАНТАМИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Агаєв Н. А., кандидат психологічних наук, снс, директор

НДЦ гуманітарних проблем Збройних Сил України

Агаєва Н. С., науковий співробітник НМЦКПМОУ

Анотація

готовність мотив укладання контракт

В статті розглядаються мотиви укладання контракту на проходження військової служби курсантами вищих військових навчальних закладів та молодшими офіцерами Збройних Сил України. Представлено результати соціологічного дослідження умов військової служби (навчання) та готовності офіцерів (курсантів) до подальшого проходження ними служби у військових частинах Збройних Сил України.

Ключові слова: мотивація, служба за контрактом, курсанти, молодші офіцери.

Аннотация

В статье рассматриваются мотивы заключения контракта на прохождение военной службы курсантами высших военных учебных заведений и младшими офицерами Вооруженных Сил Украины. Представлены результаты социологического исследования условий военной службы (обучения) и готовности офицеров (курсантов) к дальнейшему прохождению ими службы в воинских частях Вооруженных Сил Украины.

Ключевые слова: мотивация, служба по контракту, курсанты, младшие офицеры.

Annotation

Agaev N. A., Ph.D. in Psychology, Senior Research Fellow Agayev N. S., researcher

MOTIVATIONAL FACTORS FOR SIGNING NEXT MILITARY ENLISTMENT CONTRACT BY THE CADETS AND JUNIOR OFFICERS OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE

In the article the reasons for the cadets of military schools and junior officers of the Armed Forces of Ukraine to (refuse to) enlist in the Army on an active duty contract are discussed. The results of a sociological study of the conditions of military service (training) and morale readiness of officers (cadets) to subsequent military service in the military units of the Armed Forces of Ukraine are shown. The authors conclude that military servicemen understanding of the main reasons for the military service under the contract has a large variation and connected with three important aspects of personal identity: self-realized pragmatism, patriotic commitment and social stability. Further research is needed to assess the ability of satisfaction and motivation construct measures to predict duty commitment of military servicemen as motivation construct scores and their self-reported disciplinary outcomes showed low relationship.

Keywords: motivation, contract service, cadets, junior officers.

Виклад основного матеріалу

Одним з напрямків реформування Збройних Сил України є комплектування Армії на контрактній основі. Це, зокрема, викликано необхідністю створення міцного професійного ядра в усіх армійських категоріях -- офіцерському, сержантському, старшинському та рядовому складі. З цією метою на військову службу планується широке залучення добровольців з цивільного населення. У зв'язку з цим актуальною стає проблема мотивації військовослужбовців, які проходять службу за контрактом. Адже дана категорія осіб, на відміну від військовослужбовців строкової служби, має свої особливості розуміння сенсу служби в рядах Збройних Сил. Ця специфіка обумовлена тим, що, по-перше, дана категорія осіб приходить в армію добровільно на досить складні посади (не вище молодших офіцерів). По-друге, ці військовослужбовці мають різноманітну картину життєвих стратегій, мотивацій, установок, цілей, інтересів. По-третє, як правило, добровільно в армію приходять досить зрілі люди з уже наявним соціальним досвідом. І, нарешті, по-четверте, ці люди різняться з особистісними особливостями, віком, освітою, сімейним станом, статтю та іншими демографічними характеристиками.

В основі теоретичних і практичних досліджень сенсу життєдіяльності військовослужбовців, які проходять службу за контрактом лежить цілісне уявлення про людську психіку. В цьому зв'язку важливими є погляди С. Л. Рубінштейна на особистість, як об'єкт нашого розгляду. «Особистістю в специфічному розумінні цього слова є людина, у якої є свої позиції, своє яскраво виражене свідоме ставлення до життя, світогляд, до якого вона прийшла в результаті значної свідомої роботи. Особистість має своє обличчя [...] Особистістю є лише людина, яка певним чином ставиться до оточуючого світу, свідомо встановлює це ставлення так, що воно виділяється у всій його сутності», -- пише вчений [1, с. 638].

Тривалий час домінуючими у психології особистості були описові підходи, в яких структура особистості характеризується індивідуально-специфічним набором сталих рис різного ступеню вираження, які виявляються у поведінці. Використання цих підходів дозволяло тією чи іншою мірою успішно прогнозувати поведінку людини у відповідних ситуаціях, однак пояснити чи передбачити зміни, що відбуваються з людиною в процесі її становлення та розвитку, з допомогою цих підходів було складно. Для цього слід було провести змістовний аналіз психологічних механізмів функціонування і розвитку особистості, що лежать в основі її поведінкових виявів. В радянській, російській та вітчизняній психології за роки її існування були вироблені підходи, в яких різні психологічні механізми інтеграції та розвитку особистості розглядаються в єдності та взаємозв'язку з механізмами діяльності. Структура особистості в цих підходах описується і пояснюється в термінах механізмів регуляції діяльності, що дозволяє перейти від структурно-статичного дослідження психологічної організації особистості до процесуально-динамічного, тим самим актуалізуючи питання динаміки особистості у зв'язку з динамікою об'єктивних умов її життєдіяльності [2, с. 35-43].

Суб'єктивно сприйняті умови життєдіяльності військовослужбовців впливають на рівень їх мотивації, задоволеності службою, морально- психологічний стан, що важливо для залучення та утримання на військовій службі висококваліфікованих фахівців та їх продуктивної кар'єри. Серед західних розробок в цьому напрямку варто виділити індекс опису умов роботи (Job Description Index, JDI) [3], який є однією з кращих моделей для обрання вимірюваних факторів задоволення роботою або службою. Сміт з колегами скрупульозно підійшов до концептуального розгляду сторін роботи, які слід було первинно дослідити на предмет задоволення ними. Після цього вони провели серію емпіричних досліджень з використанням факторного аналізу та інших статистичних технік для перевірки конвергентної та дискримінантної валідності [4, р. 81-105] вимірів задоволення в різних організаційних контекстах. В результаті було отримано набір з п'яти шкал, які залишались придатними для членів різних організацій, мали хорошу конвергентну та дискримінантну валідність, тобто були оптимальним за часовими та матеріальними затратами засобом для вимірювання задоволення умовами роботи в різних організаціях.

Зв'язок між різними вимірами одного й того ж фактору задоволеності варіювали від слабкого до середнього [5, р. 102-106, 6, р. 313-317]. Інкоропорувавши індекс опису умов роботи (JDI) та компонент досягнення мети з міри задоволеності потреб Портера, Еванс [5, р. 102-106] виявив, що відповідні міри задоволеності матеріальним забезпеченням, відносинами з керівниками (командирами), товаришами по службі та роботою (службою) як такою корелювали на рівні 0,16-0,6 (медіана -- r=0,39) у двох різних вибірках. Джілет та Шваб [6, р. 313- 317], використовуючи Мінесотський опитувальник задоволеності [7, р. 22] та JDI, виявили, що два методи вимірювання задоволеності матеріальним забезпеченням, кар'єрним зростанням, відносинами з керівниками (командирами) та товаришами по службі корелювали на рівні 0,56, 0,57, 0,7, та 0,49, відповідно. Таким чином, принаймні в цих двох дослідженнях, виявлено, що різні методи вимірювання пов'язані з дещо (або й повністю) відмінними конструктами.

Зарубіжні дослідження [8] показують, що даний інструментарій, найбільш ймовірно, придатний і для військовослужбовців. На основі даних розробок у 1978 році було підготовано звіт Дослідницького інституту поведінкових та соціальних наук армії США «Вимірювання мотивації та задовленості роботою у військовому контексті» [9]. Було використано дев'ять методик, орієнтованих на цивільний персонал, дві -- розроблених в армії, дві шкали -- розроблених спеціально для даного дослідження. Це дозволило значною мірою взаємно перекрити виміри індивідуальної задоволеності та мотивації.

Відповідно до Зведеного річного Плану наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України, затвердженого Міністром оборони України 25 січня 2013 року, Науково-методичним центром кадрової політики Міністерства оборони України виконується науково-дослідна робота «Вплив мотиваційних чинників щодо залучення громадян на військову службу як основа системи кадрового забезпечення Збройних Сил України» (шифр «Мотив»). В рамках даної науково-дослідної роботи проводилося соціологічне опитування серед молодшого офіцерського складу та курсантів Збройних Сил України.

Вибір даних двох категорій військовослужбовців обґрунтовується тим, що

1. серед молодших офіцерів існує значний відсоток тих, хто відмовляється підписувати наступний контракт на подальше проходження військової служби. Необхідно з'ясувати, які чинники спонукають їх до такого рішення;

2. серед курсантів є ті, хто відмовляється підписувати перший контракт на проходження військової служби на посадах офіцерського складу. Необхідно з'ясувати, які чинники спонукають їх до такого рішення, а також оцінити ймовірність підписання ними подальших контрактів на проходження військової служби.

Для збору первинної інформації використовувався метод анонімного анкетування, який забезпечує найбільш швидкий та надійний збір об'єктивної інформації за даних часових та матеріальних ресурсів. Вибірка опитування -- конвенційна та включає військові частини, що представляють різні регіони України. Опитуються молодші офіцери 101-ї окремої бригади охорони Генерального Штабу Збройних Сил України Військової служби правопорядку, Окремого полку Президента України, 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України, курсантів І курсу Академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного.

Метою даного опитування є вивчення мотивів, що спонукають до укладання (не укладання) наступного контракту на проходження військової служби. Об'єктом дослідження (соціологічного опитування) є умови військової служби (навчання) та мотивація офіцерів (курсантів) до подальшого проходження ними служби у військових частинах Збройних Сил України. Предметом дослідження є оцінки офіцерами (курсантами) їх умов військової служби (навчання), мотиваційні характеристики офіцерів (курсантів) щодо подальшого проходження ними служби у військових частинах Збройних Сил України.

Виходячи з цього було складено блоки питань, що зосереджені навколо таких тем:

• Задоволеність службою у Збройних Силах України та окремими її сторонами, оцінки важливості розв'язання окремих проблем (запитання зі шкалою Лайкерта, що дозволяє стандартизувати і порівнювати оцінки)

• Самооцінка ставлення до виконання службових обов'язків (запитання зі шкалою Лайкерта).

• Фактори, що на думку військовослужбовців можуть заважати якісному виконанню ними службових обов'язків (номінальна шкала із сумісними альтернативами для визначення набору факторів).

• Оцінка актуального стану щодо виплати (утримання) додаткової грошової винагороди (премії) -- порядкові шкали для вимірювання рівня гостроти проблеми.

• Усвідомлення рішення про підписання наступного контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України (бінарна шкала та варіант «важко відповісти» для тих, хто не визначився).

• Оцінка перспектив подальшої служби (номінальна шкала та варіант «важко відповісти» для тих, хто не визначився).

• Можливі причини негативного чи позитивного рішення щодо підписання контракту (номінальна шкала із сумісними альтернативами для визначення набору факторів, що потенційно впливають на рішення).

• Оцінка відносин з вищестоячим командним складом частини (група питань з порядковими шкалами для вимірювання рівня гостроти проблеми).

• Оцінка перевантаження на службі, його можливих причин, можливостей для відпочинку (номінальні та порядкові шкали).

• Характеристика матеріального становища та житлових умов (номінальна шкала з можливістю зазначення власних варіантів відповідей для якнайповнішого з'ясування ситуації в даній сфері).

• Демографічний блок -- запитання з номінальними шкалами для поділу респондентів на категорії за статтю, військовим званням, вислугою років, сімейним станом та побудови двомірних розподілів за змістовними запитаннями.

Агрегація даних проводилася до відсотків і, якщо не вказано інше, відповідають думкам певної частини респондентів. Для окремих запитань сума відповідей може перевищувати сто відсотків, що є наслідком наданої респондентам можливості обирати декілька варіантів відповідей одночасно.

Отримані дані опитування свідчать про, в цілому, неоднозначну ситуацію щодо готовності молодших офіцерів (курсантів) до подальшого проходження військової служби. Лише менш як третина (27%) офіцерів у вибірці однозначно стверджували, що будуть підписувати наступний контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, близько половини (46%) -- не визначились, а кожен четвертий (26%) -- однозначно вирішив, що не підписуватиме наступний контракт. Відносна більшість опитаних офіцерів (38%) остаточно не визначились зі своєю перспективою служби у Збройних Силах України. Дещо менше, ніж кожен п'ятий респондент буде служити до терміну отримання права на пенсію, майже стільки ж -- планують звільнятися. Кожен сьомий опитаний планує продовжувати служити до закінчення терміну контракту, і лише кожен десятий -- до досягнення граничного віку перебування на військовій службі. З отриманням житла пов'язують завершення військової служби лише близько 3% респондентів.

Щодо питання анкети «Чи плануєте Ви укладання другого контракту (через 5 років офіцерської служби)?» відносно більша частка опитаних курсантів (44%) вагались, тобто можна передбачати, що їх рішення щодо підписання другого контракту залежатиме від стану розвитку Збройних Сил України на той момент та від можливостей реалізувати на військовій службі свої здібності. Стверджувально відповіли 41% респондентів. Більш, ніж кожен шостий респондент не має намірів підписувати другий контракт. Лише біля третини (30%) опитаних курсантів декларують готовність «служити до досягнення граничного віку перебування на військовій службі». Майже кожний четвертий респондент планує «служити до терміну отримання права на пенсійне забезпечення» (24,2%) або «до закінчення терміну дії контракту» (23,2%). Близько 12,00% респондентів мають наміри «служити до отримання статусу «Ветеран військової служби»». 6,8% курсантів взагалі не бажають служити та мають намір звільнятися. Лише 4,2% респондентів мають намір «служити до отримання житла», що вказує на малоймовірність такої перспективи з їх точки зору та визнання гостроти даної проблеми в Збройних Силах України.

До негативних факторів, що впливають на недостатню готовність молодших офіцерів (курсантів) до підписання наступного контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України можна віднести:

- Повна або часткова незадоволеність відносної більшості опитаних офіцерів службою в Збройних Силах України. Відносна більшість опитаних молодших офіцерів (43%) повністю або частково незадоволені службою в Збройних Силах України. 37% -- повністю або частково задоволені. 19% не змогли визначитись із відповіддю. Виявлено значимі відмінності між оцінками офіцерів командного складу та військовослужбовців служб тилу і забезпечення: останні частіше (29%) обирали варіант «служба дуже подобається», ніж перші (1,5%).

- Низька оцінка престижу військової служби у суспільстві абсолютною більшість (74%) опитаних офіцерів.

- Незадоволеність молодших офіцерів і курсантів матеріальною складовою військової служби (навчання): розміром грошового забезпечення, рівнем речового забезпечення, житловими умовами.

Для оцінки конкретних сторін служби у Збройних Силах України використовувалось питання «Оцініть, наскільки ви задоволені...» з переліком сфер для оцінювання за 5-бальною шкалою: від повністю «задоволений» (5 балів) до повністю «не задоволений» (1 бал). Найбільше опитані офіцери задоволені взаєминами з товаришами по службі (середня оцінка 4,6 бали) та підлеглими (4,2). Дещо гірше (3,6) оцінюються взаємини з командирами. Соціальна складова оцінена суттєво гірше: медичне забезпечення, умови відпочинку та організації дозвілля, соціально-правовий захист отримали в середньому від 2,1 до 2,6 балів. Найгірше респонденти оцінили матеріальну складову: житлові умови (1,8), речове забезпечення (1,5), грошове забезпечення (1,2).

Виявлено значимі відмінності в оцінках окремих сторін між лейтенантами, старшими лейтенантами та капітанами. Старші лейтенанти значимо частіше (26%) обирали варіант «скоріше задоволений» щодо рівня соціально-правого захисту, ніж капітани (6%). Останні частіше (40%) обирали варіант «скоріше не задоволений». Лейтенантам значимо частіше (21%) було важко оцінити даний рівень. «Військовослужбовці- фінансисти» значимо частіше (33%) не задоволені відносинами з підлеглими, ніж офіцери, які належать до командного складу (3%).

- Абсолютна більшість опитаних офіцерів вказали на бідність власних родин: майже 40% не вистачає грошей навіть на необхідні продукти, а третині -- лише на їжу та недорогі речі.

- Абсолютна більшість (92%) опитаних офіцерів не мають власного або службового окремого житла зі зручностями. Лише кожен п'ятнадцятий респондент проживає у службовій квартирі, менш як 1% -- отримали житло від Міністерства оборони України, стільки ж -- мають окремий будинок (частину будинку). Серед тих офіцерів, які знімають житло (квартиру, кімнату, будинок або частину будинку) у вибірці не виявилось жодного, хто би отримував грошову компенсацію за піднайом житла.

- Складна ситуація із забезпеченням права на відпочинок та дотриманням нормованості робочого дня: абсолютна більшість молодших офіцерів вказали на несправедливий розподіл відпусток, регулярний понад 8-годинний робочий день.

На запитання «Чи справедливо розподіляються відпустки для молодших офіцерів на рік?» абсолютна більшість респондентів (54,4%) відповіла негативно. Більшості опитаних (61%) постійно або періодично доводилось виконувати завдання не пов'язані з функціональними обов'язками за призначенням. Абсолютній більшості (72%) доводиться щодня виконувати службові обов'язки понад 8 годин, зокрема майже п'ятій частині (18%) -- понад 14 годин. Ситуація з наданням відповідного часу для відпочинку за виконання службових обов'язків у вихідні, святкові та неробочі дні -- неоднозначна: відносній більшості опитаних (49%) такий час надається інколи, 41% -- регулярно, кожному десятому -- не надається.

- Неповна укомплектованість військових частин офіцерським складом, що збільшує навантаження на наявних офіцерів. На запитання «Чи повністю укомплектована офіцерським складом Ваша військова частина?» майже всі опитані (99%) відповіли негативно. Водночас, абсолютна більшість (54%) офіцерів у вибірці стверджували, що лише іноді відчували фізичне перевантаження під час виконання службових обов'язків, а кожен восьмий (13%) не відчував перевантаження ніколи.

- Наявність грубого ставлення з боку вищого командування до курсантів під час навчання у ВВНЗ та до молодших офіцерів під час служби. В рамках питання «Як часто Ви відчуваєте на собі грубе (хамське) відношення збоку вищого командування?» абсолютна більшість (57%) респондентів вказали, що стикаються з грубістю періодично, а кожен десятий -- постійно.

- Непрозорість та необ'єктивність, на думку опитаних, рішень щодо направлення молодших офіцерів на фахові, мовні курси, миротворчі місії, тощо. Прозорість і об'єктивність рішень щодо направлення на фахові, мовні курси, миротворчі місії, тощо є гіршою, ніж щодо просування підлеглих по службі: у першому випадку 59% обрали варіанти «ні» та «скоріше ні», у другому -- 42% (при цьому 56% свідчили про об'єктивні або скоріше об'єктивні дії). Відносна більшість респондентів вказували, що у випадках направлення на навчання (46%) та просування підлеглих по службі (47%) на рішення командирів впливають особисті, неформальні взаємини з ними. Лише кожен десятий опитаний у першому випадку та кожен шістнадцятий -- у другому, стверджував, що впливу таких відносин немає взагалі.

До позитивних факторів, що можуть сприяти покращенню готовності молодших офіцерів (курсантів) до підписання наступного контракту можна віднести:

- Привабливість (значна або часткова) військової служби для двох третин (73%) опитаних курсантів.

Абсолютна більшість (87%) опитаних офіцерів стверджують, що їх ставлення до виконання службових обов'язків є повністю або значною мірою сумлінним.

- Позитивна оцінка міжособистісних відносин у військових частинах (ВВНЗ) Збройних Сил України: з товаришами по службі, підлеглими і командирами. Найбільше опитані офіцери задоволені взаєминами з товаришами по службі (середня оцінка 4,6 з 5 балів) та підлеглими (4,2).

- Сприйняття абсолютною більшістю курсантів (64%) своїх командирів (хоча й не всіх) як взірців офіцерів ЗС України, гідних наслідування.

- Достатня прозорість та об'єктивність, за оцінками респондентів, рішень щодо просування молодших офіцерів по службі.

- Наявність у курсантів внутрішньої потреби стати військовою людиною, прикладів близьких родичів, шановних людей, сприйняття суспільної важливості професії захисника Батьківщини. Виділена група мотивів, яким надають перевагу опитувані при обранні військової служби, а саме: «приклад близьких родичів, шановних людей» (36,1%), «внутрішня потреба стати військовою людиною» (36,1%), «суспільно важлива професія захисника Батьківщини» (34%) та «романтика військової служби» (31%). Вказані мотиви, за даними опитування, займають 1-4 місця в рейтингу мотиваційних чинників, які спонукали курсантів до обрання ними професії офіцера.

- Декларована курсантами відсутність розчарування у своєму професійному виборі (72%) та готовність повторити даний вибір (55%) у випадку можливості розпочати своє свідоме життя спочатку.

- Збройні Сили України серед курсантів є більш популярним місцем служби (74%) в порівнянні з іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями (26%).

Таким чином, розуміння військовослужбовцями основних мотивів служби за контрактом вирізняється варіативністю, яка пов'язана з трьома важливими аспектами самосвідомості: прагматичною самореалізацією, патріотичною цілеспрямованістю та соціальною стабільністю. Необхідними є подальші дослідження для оцінки придатності вимірів задоволеності і вмотивованості передбачати поведінку. В цьому дослідженні змінні задоволеності виявились мало пов'язаними із дисциплінарними наслідками (сумлінністю виконання обов'язків) за самооцінкою опитаних.

Література

1. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / Рубинштейн Сергей Леонидович. СПб.: 2002.

2. Дымар Н.А. Понимание основных смыслов жизнедеятельности военнослужащими, проходящими службу по контракту на должностях рядового и сержантского состава / Н.А. Дымар // Психологический журнал. 2004. №1. С. 35-43.

3. Smith P. C. Measurement of satisfaction in work and retirement / P. C. Smith, L. M. Kendall, C. L. Hulin. New York: Rand McNally, 1969. 186 p.

4. Campbell D. T. Convergent and discriminant validation by the multitrait-multimethod matrix / D. T. Campbell, D. W. Fiske // Psychological Bulletin. 1959. №56. P. 81-105.

5. Evans M. G. Convergent and discriminant validities between cornell job descriptive index and a measure of goal attainment / M. G. Evans // Journal of Applied Psychology. 1969. №53. P. 102-106.

6. Gillet B. Convergent and discriminant validities of corresponding job descriptive index and Minnesota satisfaction questionnaire / B. Gillet, D. P. Schwab // Journal of Applied Psychology. 1975. №60. P. 313317.

7. Weiss D. J. Manual for the Minnesota Satisfaction Questionnaire // Minnesota Studies in Vocational Rehabilitation / D. J. Weiss, R. V. Dawis, G. W. England. Minnesota, 1967.

8. Motowidlo S. J. Motivation, satisfaction, and morale in army careers: a review of theory and measurement / S. J. Motowidlo, B. E. Dowell, M. A. Kopp, W. C. Forman, P. D. Johnson, M. D. Dunnette. U.S. Army Research Institute for the Behavioral and Social Sciences, 1976. 34 p.

9. Borman W. C. Measuring motivation and job satisfaction in a military context / Walter C. Borman, Paul R. Bleda. U.S. Army Research Institute for the Behavioral and Social Sciences, 1978. 27 p.

Размещено на Allbest.ru