Копінг-стратегії працівників Державної кримінально-виконавчої служби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Копінг-стратегії працівників Державної кримінально-виконавчої служби

Працівники Державної кримінально - виконавчої служби України (далі - ДКВСУ) в силу особливостей професійної діяльності практично постійно стикаються з дією стрес - факторів, зазнають деривацію від екстремальних умов своєї діяльності. Передусім, сама повсякденна служба співробітників пенітенціарної служби, в силу надзвичайної зарегламентованості, представляється як украй напружена [2]. Це й можливе виникнення таких робочих екстремальних ситуацій як захоплення заручників, масові безлади і т. п. [1]. Проте, згідно більшості наукових досліджень, основним чинником професійного стресу є контингент засуджених, з яким доводиться працювати, й серед яких велика питома вага морально деградованих особистостей, а також осіб з різноманітними психічними аномаліями.

Поняття «coping» визначається якіндивідуальний спосіб подолання суб'єктом скрутної життєвої, стресової ситуації у відповідності з її значущістю в житті індивіда та його особистісно - середовищними ресурсами, що визначають поведінку людини. Копінг-поведінка реалізується завдяки застосуванню певної стратегії дій, яку здійснює людина в ситуаціях психологічної загрози фізичному, особистісному та соціальному благополуччю. Стрес-долаюча поведінка спрямована на усунення чи зменшення сили стресового фактору на особистість й призводить до більш-менш успішної адаптації. Копінг-стратегії виробляються людиною на підставі особистісного досвіду, наявних копінг-ресурсів.

У психологічній літературі представлені різноманітні класифікації, які розглядають копінг-стратегії як специфічні поведінкові конкретизації процесів довільного контролю над дією, а саме, як плановані поведінкові стратегії, що служать для того, щоб підтримувати або відновлювати контроль над загрозливими ситуаціями, зокрема: ефективні та неефективні; функціональні та дисфункціональні; адаптивні, дезадаптивні та псевдоадаптивні базові стратегії ті ін. На думку Стівена Хобфолла, змістовий план копінг-поведінки повинен визначатися за допомогою, як мінімум, трьох координат: двох основних - просоціальна / асоціальна спрямованість, активна / пасивна поведінка, а також однієї додаткової - пряма / непряма поведінка. Активно-пасивна вісь характеризує міру активності людини в пошуку шляхів вирішення важких життєвих ситуацій або прояву пасивності по відношенню до виникаючих труднощів. Соціально-асоціальна вісь відбиває міру і характер соціальної взаємодії при вирішенні життєвих проблем. Вісь прямої - непрямої активності є дещо складнішим конструктом, тому що прояв його може залежати від особливостей культурного менталітету нації (східна - західна культура).

Моделі та стратегії поведінки, що застосовує суб'єкт життєдіяльності, залежно від ступеню конструктивності можуть сприяти чи заважати успішності подолання професійних стресів, кризових явищ, впливати на збереження психологічного та фізичного здоров'я.

Матеріали та методи. Метою роботи було з'ясування: 1) рівнів виразності копінг-стратегій працівників кримінально - виконавчої служби з різним стажем професійної роботи; 2) частоти використанняузагальнених моделей подолання стресу працівниками ДКВСУ з різним стажем професійної діяльності; 3) типів стратегій подолання стресових ситуацій працівниками ДКВСУ з різним стажем професійної діяльності та визначення їх рангу в загальній структурі копінг - активності у досліджуваних груп.

Учасники. В представленому дослідженні взяли участь 147 працівників кримінально - виконавчої служби 32 установ (персонал виправних колоній, виправних центрів, слідчих ізоляторів) у віці від 22 до 61 року, зі стажем роботи від 1 до 25 років. Оскільки саме спілкування, взаємодія з засудженими є одним з провідних стресових факторів в діяльності працівників пенітенціарної системи, то вибірка дослідження представлена працівниками, що мають високу частоту взаємодії з засудженими (начальники відділень соціально-психологічної служби, оперуповноважені, інспектори відділу нагляду та безпеки).

Досліджувані працівники ДКВСУ були розподілені на три групи в залежності від стажу професійної діяльності в органах, установах виконання покарань (УВП) та слідчих ізоляторах (СІЗО). До першої групи увійшли працівники зі стажем роботи до 5 років у кількості - 71 особа, до другої групи увійшли фахівці зі стажем роботи від 5 до 10 років у кількості - 47 осіб, до третьої групи увійшли працівники зі стажем роботи від 10 до 25 років у кількості - 29 осіб.

Методики дослідження. Для діагностики особливостей моделей копінгу працівників ДКВСУ використовувались методика «Стратегії подолання стресових ситуацій (SACS)» С. Хобфолла, 1994 (в адаптації Н. Водопьянової, О. Старченкової, 1998), що дозволяє у рамках трьохосьової концепції активності подолання життєвих труднощів автора методики надійно діагностувати дев'ять моделей стрес - долаючої поведінки особистості.

На першому етапі визначався рівень виразності моделей подолання стресових ситуацій працівників ДКВСУ, що дозволило отримати наступні результати.

Асертивні дії характеризують модель стрес-долаючої поведінки, що виражається в активних когнітивних і поведінкових зусиллях людини, спрямованих на самостійне і вільне від стороннього впливу вирішення важких життєвих ситуацій. Асертивність є настановою особистості поважати інтереси, права та волю іншої людини, не діяти в ситуації стресу проти неї, водночас, відстоювати свої інтереси і добиватися власних цілей. Згідно отриманих даних з табл. 1, визначено, що дана модель поведінки переважно представлена середнім рівнем виразності у всіх 3-х досліджуваних групах працівників кримінально-виконавчої служби з різним стажем професійної роботи, значущих відмінностей у використанні типу копінгу «асертивні дії» не зафіксовано.

Згідно даних шкали «вступ у соціальний контакт», що характеризує соціальну взаємодію, зусилля людини в напряму кооперації і спільної діяльності з іншими людьми з метою вирішення життєвих труднощів, можна виснувати, що високий рівень виразності даної моделі копінгу притаманний працівникам ДКВСУ, стаж професійної роботи яких перевищує 10 років (37,93%). Результати достовірні на рівні р<0,05 у порівнянні з 2-ю (19,15%) групою випробуваних. Водночас, встановлена закономірність, що серед пенітенціарних працівників 3 групи, з найбільшим досвідом професійної роботи, однаково представлені підгрупи з високою та низькою схильністю вступати в соціальний контакт в ситуації професійного стресу (по 37,93%).

Наступна досліджувана модель копінгу - «пошук соціальної підтримки» представляє тип поведінки, у рамках якого визначається орієнтація людини на практичну взаємодію з іншими людьми в цілях збору необхідної інформації або отримання емоційної підтримки при вирішенні життєвих труднощів. Згідно отриманих даних, з'ясовано, що серед 3-х досліджуваних груп працівників ДКВСУ з різним стажем професійної роботи, значущих відмінностей в використанні даної копінг-поведінки майже не виявлено, окрім факту, що серед працівників 2 групи, зі стажем професійної роботи від 5 до 10 років, переважають робітники з низьким рівнем виразності даної копінг-моделі (42,55%) (р <0,05 у порівнянні з 1 групою - 25,35% та 3 групою - 24,14%). Імовірно, звернення до соціальної підтримки фахівцями цієї групи розглядається ними як прояв слабкості та невпевненості особистості в своїх силах, а може, це й репрезентація дезадаптаційної впевненості у неможливості що-небудь змінити через звернення до соціуму.

З'ясовано, що така модель копінг - поведінки як «обережні дії» в ситуації професійного стресу найбільш притаманна фахівцям 2 групи на високому рівні виразності - 42,55% (р <0,05 у порівнянні з 1 групою - 23,94%) та працівникам з 1 групи на середньому рівні виразності - 67,60% (р <0,01 у порівнянні з 3 групою - 34,48% та р <0,05 у порівнянні з 2 групою - 46,81%). Цей тип копінгу можна трактувати як бажання фахівця уникати ризику, нічого не приймати на віру, прагнення ретельно обмірковувати і зважувати всі можливі варіанти рішень, довго готуватися, намагання огородити себе від небажаних наслідків в професійно складних ситуаціях, що є однією з характерних ознак діяльності

пенітенціарного працівника, повсякденно взаємодіючого з засудженими за здійснення кримінальних злочинів. Низький рівень виразності даної моделі копінгу переважно представлений у пенітенціарістів з 3 групи, що пояснюється їх набутим професійним досвідом (більше 10 років) та антиципацією всіх можливих загрозливих наслідків професійно складних ситуацій - 31,03% (р <0,01 у порівнянні з 1 групою - 8,45% та р <0,05 у порівнянні з 2 групою - 10,64%).

За рівнями виразності моделей копінгу «імпульсивні дії» та «уникання» серед досліджуваних пенітенціарних працівників з різним досвідом роботи достовірних значущих відмінностей не виявлено.

До «маніпулятивних дій» як копінгу в ситуації професійного стресу найменшим чином схильні фахівці 3 групи з досвідом роботи від 10 років. У них переважає низький рівень представленості даної стрес-долаючої моделі поведінки - 55,17% (р <0,05 у порівнянні з 1 групою - 30,98%). Даний показник свідчить про позицію мудрої, психологічно здорової, спрямованої на самореалізацію особистості, прагнення «дати», а не щось отримати від інших. Попри незначну представленість високого рівня «маніпулятивного» копінгу у фахівців 3-х досліджуваних груп, необхідно зазначити розповсюджену представленість середнього рівня маніпулятивної стратегії подолання професійного стресу в фахівців 1 групи, зі стажем до 5 років - 54,92% (р <0,05 у порівнянні з 2 групою - 38,30% та у порівнянні з 3 групою - 34,48%). Ці дані засвідчують прагнення молодих працівників з найменшими особистими зусиллями досягати бажаних результатів, можливе ставлення до інших людей як засобів реалізації особистіших цілей, для демонстрації «наявного» професійного потенціалу.

Ще одна низка достовірних відмінностей виявлена у виразності такої копінг-моделі як «асоціальні дії». З'ясовано, що найменшим чином виходити за соціально допустимі рамки і обмеження характеризуються досвідчені працівники 3 групи, де високий рівень представлений лише у 20,69% (р <0,05 у порівнянні з 1 групою - 39,43% та у порівнянні з 2 групою - 38,30%), що перекликається з попередньо набутими показниками несхильності їх до маніпулятивної стрес-долаючої поведінки.

Модель копінгу «агресивні дії» визначає схильність людини при вирішенні складних ситуацій проявляти запальність, дратівливість й здійснювати агресивні вчинки, у тому числі, і відносно інших людей. Згідно даних табл. 1, відмічено, що в стресових ситуаціях до «агресивних дій» на високому рівні схильні 43,66% фахівців з досвідом до 5 років і 46,80% фахівців з досвідом від 5 до 10 років, на відміну від найбільш досвідчених працівників зі стажем професійної роботи більше 10 років - лише 17,24%, які прагнуть користуватись іншими стратегіями подолання професійних стресів (результати є достовірними на рівні р <0,01 у порівнянні з 1 та 2 групами).

Другим етапом нашого дослідження було з'ясування представленості у досліджуваних працівників кримінально - виконавчої служби трьох основних базових моделей копінг-поведінки: адаптивної, псевдоадаптивної та дезадаптивної, які були виділені в роботах Н.А. Сироти (1995) [3].

До адаптивної базової моделі копінг - поведінки були віднесені такі моделі копінг - поведінки: асертивні дії, пошук соціальної підтримки і вступ у соціальний контакт.

До псевдоадаптивної базової моделі копінг-поведінки були віднесені моделі: обережні, маніпулятивні та імпульсивні дії.

Було встановлено, що у працівників пенітенціарної служби, незалежно від тривалості професійного стажу, на першому місці рейтингу загальної копінгової активності знаходиться просоціальний копінг (що представлений моделями «вступ в соціальний контакт» та «пошук соціальної підтримки» в ситуації стресу). Виокремлений Стівеном Хобфоллом просоціальний тип активності копінг поведінки визначає дії, орієнтовані на благо іншого, соціальної групи, соціальної користі, оскільки більшість дій подолання часто вимагає взаємодії з іншими людьми, й багато життєвих стресорів є міжособистісними або мають міжособистісний компонент. На другому місці загальної копінгової активності фахівців ДКВСУ - активний копінг («асертивні дії»). Активна форма копінг - поведінки або активне подолання є цілеспрямованим усуненням або зміною впливу стресової ситуації, послабленням стресового зв'язку особи з її довкіллям. За наступними шкалами рейтингу серед груп досліджуваних з різним стажем професійної роботи зафіксовані суттєві відмінності.

Так в групі фахівців, професійний стаж роботи яких не перевищує 5 років, на третій сходинці знаходиться пасивний тип копінгу («обережні дії» та «уникання»). Пасивна копінг-поведінка або пасивне подолання визначається як інтрапсихічні засоби долання стресової напруги з використанням різного арсеналу механізмів психологічного захисту, які спрямовані на редукцію емоційної напруги, а не на зміну стресової ситуації. Вважається, що використання моделі «уникання» обумовлене недостатністю розвитку особистісно-середовищних копінг - ресурсів і навичок активного вирішення проблем. Це уникнення неуспіху, прагнення залишитися усередині соціальної ситуації, що змінюється, пасивно сприймаючи її і пристосовуючись до неї. Це несприйняття довкілля як можливого джерела ресурсів для ухвалення рішення при виникненні проблем. Проте, ця копінг-стратегія може носити адекватний або неадекватний характер залежно від конкретної стресової ситуації, віку індивіда і актуального стану ресурсної системи особистості [3]. На четвертій - непрямий («маніпулятивний») тип копінгу, далі - асоціальний («асоціальні та агресивні дії»), і на останньому місці - прямій тип копінгу подолання стресу.

В групі фахівців зі стажем від 5 до 10 років, на третій сходинці знаходиться непрямий тип копінгу, що визначається схильністю до макіавеллізму, на четвертій - пасивний тип долання стресу, на п'ятій - асоціальний, на останньому місці - прямий.

В групі найбільш досвідчених фахівців зі стажем професійної роботи більше 10 років на третьому місці - пасивний тип копінгу. Загалом можна припустити, що високий рейтинг пасивного типу копінгу у всіх досліджуваних групах працівників ДКВС визначається специфікою професійної діяльності, зарегламентованістю активності, пов'язаною з несенням військової служби. На четвертому рейтинговому місці у найдосвідчених працівників - прямий тип копінгу (визначається інстинктивною, імпульсивною, зорієнтованою на інтуїцію активністю), на останніх - непрямий маніпулятивний та асоціальний типи копінгу. Зазначимо, що у фахівців 3 групи найменш представлені непрямий маніпулятивний тип стратегій подолання стресових ситуацій (результат є достовірним на рівні р <0,05 у порівнянні з 1 та 2 групами) та асоціальний тип копінг-стратегій (результат є достовірним на рівні р <0,05 у порівнянні з 1 та 2 групами).

Оцінюючи загалом отримані результати можна припустити, що зростання показників застосування адаптивних копінг-стратегій фахівцями 3 групи, на відміну від 1 та 2 груп, пояснюється як їх набутим професійним досвідом, так й сучасними широкими можливостями перекваліфікації та професійного переорієнтування працівників кримінально-виконавчої служби, що зазнають деформуючий вплив на особистість професійних стрес - факторів й вважають за краще змінити професійне середовище через обрання інших напрямів подальшої життєдіяльності. Цим самим ми можемо пояснити й зафіксований невеликий відсоток досліджуваних працівників зі стажем професійної роботи більше 10 років.

Висновками представленої роботи є:

І. Дослідження рівнів виразності моделей копінгу працівників кримінально - виконавчої служби з різним стажем професійної роботи дозволило встановити, що працівникам з професійним досвідом більше 10 років притаманний в ситуації стресу високий рівень вступу в соціальний контакт, низький рівень застосування маніпулятивних дій; працівникам зі стажем від 5 до 10 років - низький рівень пошуку соціальної підтримки та високий рівень використання обережних дій в ситуації стресу; у третини працівників зі стажем до 5 років та від 5 до 10 років в ситуації стресу може проявлятись високий рівень асоціальної та агресивної моделей копінгу.

2. За частотою використання базових моделей подолання стресу працівниками ДКВСУ з'ясовано, що адаптивна модель притаманна майже половині працівників зі стажем більше 10 років та до 5 років; дезадаптивна модель переважно фіксується у працівників зі стажем від 5 до 10 років, найменш - у працівників з професійним досвідом більше 10 років. Застосування дезадаптивних непродуктивних стратегій є підґрунтям розвитку процесів професійного вигорання та професійної деформації.

3. В загальній структурі копінг - активності працівників ДКВСУ незалежно від стажу професійної діяльності домінуючими є просоціальний та активний типи стратегій подолання стресових ситуацій. За іншими показниками рейтингу, з визначенням достовірних відмінностей, з'ясовано, що фахівцям з досвідом роботи більше 10 років притаманна найменша схильність до використовування непрямого (маніпулятивного) та асоціального типів стратегій поведінки в подоланні стресових ситуацій серед досліджуваних груп, що свідчить про психологічну зрілість та набутий життєвий досвід подолання стресу досліджуваних.

Перспективи дослідження вбачаються нами у визначенні зв'язку застосування різних моделей копінг-поведінки з особистісними характеристиками

працівників ДКВСУ з різним стажем професійної роботи та розробка тренінгових програм формування стрес-долаючої поведінки для співробітників пенітенціарної системи.

Література

копінг кримінальний виконавчий дезадаптивний

1. Беляева Л.И. Психологические особенности экстремальных ситуацій в правоохранительной деятельности / Л.И. Беляева // Прикладная юридическая психология: Учеб. пособие для вузов / Под ред. А.М. Столяренко. - М.: Юнити-Дана, 2001. - 531-533 с.

2. Медведєв В.С. Професійна деформація співробітників пенітенціарних установ: навч. посіб. / В.С. Медведєв - К: РВВ КІВС при УАВС, 1996. - 81 с.

3. Сирота Н.А., Ялтонский В.М. Теоретические основы копинг-профилактики наркоманий как база для разработки практических превентивных программ / H.A. Сирота, В.М. Ялтонский // Вопросы наркологии. - 1996. - №4. - С. 59-67.

4. Hobfoll S.E., Dunahoo C.L., Ben-Porath Y. &Monnier. J. Gender and coping: The dual-axis model of coping. / S.E. Hobfoll, C.L. Dunahoo, Y. Ben-Porath & J. Monnier // American Journal of Community Psychology. - 1994. - 22 (1). - P. 49-82.

Размещено на Allbest.ru