Сучасні підходи до типологізації життєвого сценарію студентської молоді
Підходи до типологізації життєвого сценарію студентської молоді. Перешкоди у самовизначенні молодого покоління. Дослідження життєвого сценарію особистості студентів. Концепція життя і модель поведінки. Тривожна картина деструктивного життєвого сценарію.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2019 |
| Размер файла | 43,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Сучасні підходи до типологізації життєвого сценарію студентської молоді
Жебєлєва П.В.
Анотація
Жебєлєва Поліна Вікторівна - аспірант кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту та освіти», м. Київ.
У статті висвітлено підходи до типологізації життєвого сценарію студентської молоді. Наведено результати дослідження життєвого сценарію особистості студентів. Визначено типи життєвого сценарію. Джерел - 15.
Ключові слова: життєвий сценарій, типи, студенти.
Аннотация
Жебелева П.В.
Современные подходы к типологизации жизненного сценария студенческой молодежи
В статье освещены подходы к типологизации жизненного сценария студенческой молодежи. Приведены результаты этого исследования жизненного сценария студентов. Определены типы жизненного сценария. Источников - 16.
Ключевые слова: жизненный сценарий, типы, студенты.
Annotatіon
Zhebeleva P.V.
The modem approaches to typology of students life script
The article highlights the approaches to typology of students life scripts. There are shown the results of studies of the students life scripts. Types of life scenario are defined. There are 16 sources.
Key words: life script, types, students.
Постановка проблеми. Актуальність проблеми зумовлена наявністю перешкод у самовизначенні життєвого сценарію студентської молоді, які виникають через нестабільне, кризове становище у суспільстві. Якщо наявний низький рівень осмисленості життєвих завдань у студентів, присутнє невміння знаходити конструктивні шляхи виходу зі складних завдань, а також низько виражений диспозиційний оптимізм, в сукупності складається досить тривожна картина деструктивного життєвого сценарію. Дослідження типів життєвого сценарію та пошук шляхів корекції є досить важливим, оскільки молодь є стратегічним ресурсом розвитку для суспільства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Життєвий сценарій студентської молоді у загальному вигляді визначається як приведення у відповідність своєї особистості, характеру, індивідуальності з обраним способом самореалізації в суспільстві, серед інших людей.
Слід зазначити, що проблема життєвого сценарію студентської молоді розроблена недостатньо в теоретико-методологічному аспекті, оскільки представники різних підходів роблять акцент на окремому аспекті феномену життєвого сценарію - свідомому та/або несвідомому виборі життєвого сценарію. життєвий сценарій студентський деструктивний
За першим підходом несвідомий вибір здійснюється на ранніх стадіях розвитку дитини. Так, у психодинамічному підході, характерному для адлерівської психології (А. Адлер [2], Р. Бразінгтон [4], Р. Дріскол [5], К. Леман [9], О. В. Черніков [14]) існує поняття стиль життя - значення, яке людина надає світу і собі самій, її цілі, і ті підходи, які вона використовує при рішенні життєвих проблем. Стиль життя включає унікальне поєднання рис, способів поведінки і звичок, які, взяті в сукупності, визначають неповторну картину існування індивідуума. Це прийнята людиною концепція життя і модель поведінки, що визначається у віці 4-5 років і зберігається все життя і є однією з детермінант життєвого стилю. На формування життєвого стилю впливають як творче Я, яке відповідає за мету життя людини, визначає метод досягнення цієї мети і сприяє розвитку соціального інтересу, так і спадковість і оточення, але саме завдяки творчому Я людина взаємодіє з оточенням, використовує спадковість і оточення як будівельний матеріал для формування будівлі особистості і стає господарем власного життя. У транзактному аналізі Е. Берн [3], В. В. Макаров [10], К. Штайнер [15]) життєвий сценарій є життєвим планом, заснованим на ранньому рішенні, підкріпленим батьками, виправданим наступними подіями і розглядається як прогнозування власного життя і його реалізація в представленнях і відчуттях, що структурує життєвий простір особистості. Сценарій людини відповідно до її дитячих рішень допомагає реалізувати стереотипну форму поведінки, обмежуючи реалізацію потенціалу людини. Свобода від сценарію є виключенням.
За іншим підходом (суб'єктно-діяльнісним) (К. О. Абульханова-Славська [1], Є.І. Головаха [6], К. В. Карпінський [7] С. Л. Рубінштейн [1] та ін. наголошується на свідомому виборі особистості. Згідно з цим підходом, представленим роботами вітчизняних авторів, особистість усвідомлено обирає і регулює процес життя. Хоча батьки грають вагому роль у формуванні уявлень дитини про цілі і структуру життєвого шляху, але зрештою людина сама визначає своє відношення до життя, гармонійно або дисгармонійно зв'язуючи між собою трагедію, драму і комедію [80]. Стратегія життя полягає в розробці певних рішень як способів подолання життєвих протиріч. Хоча батьки грають вагому роль у формуванні уявлень дитини про цілі життєвого шляху, але зрештою людина сама визначає своє ставлення до життя.
За проміжним (наративним) підходом наратив, що породжується особистісним міфом, містить не тільки батьківський вплив, але й слугує інструментом створення життєвого досвіду. Зазначений підхід ґрунтується певною мірою на когнітивному підході в психології, в межах якого життєвий сценарій виявляється через наратив (Дж. Брунер [12], Т. М. Титаренко [13--14], В. Лановой [8], Н. В. Чепєлєва [12] та ін.) як проміжний, оскільки наратив, хоча й формується в ранньому дитинстві, але в подальшому підкреслюється роль життєвого досвіду та творчих здібностей людини, яка здатна переструктурувати свій тратив. Наратив -- певна послідовність подій, об'єднаних певним сюжетом; тематично єдина сюжетна лінія, що охоплює увесь життєвий шлях людини; також являє собою замкнену оповідну структуру, рамку, яка містить реальні події для подальшого їх осмислення замкнена оповідна структура, що надає життєвим подіям послідовності, організує їх у хронологічному або ж іншому порядку; є засобом створення досвіду людини і часто описує певний ескіз майбутнього. Таким чином, через наратив людина осмилює та конструює своє життя
Тому спираючись на розглянуті дослідження було висунуто інтегративне визначення: життєвий сценарій є індивідуальним життєтворчим планом, що формується в ранньому дитинстві під впливом батьків, ЗМІ, оточення, прочитаних книг, і далі модифікується завдяки творчим здібностям, притаманнім людині, яка осмислює властиву їй позицію в сім'ї за порядком народження, очікування від неї батьків і оточення, і далі відкидає або змінює сценарне рішення, що було прийняте передчасно і є помилковим, і створює в процесі життя свій наратив, який структурує і оформлює життєвий досвід людини. У структурі життєвого сценарію виокремлено когнітивний (усвідомленість життєвого сценарію), емоційний (позитивне налаштування на можливість вирішення життєвих проблем та актвність у їх вирішенні) та поведінковий (вміння знаходити ефективний вихід з тяжких життєвих ситуацій) компоненти.
Мета статті - обґрунтувати методичні підходи до визначення типів життєвого сценарію студентської молоді.
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Згідно з гіпотезою дослідження необхідність у корекції життєвого сценарію виникає у студентів, які мають знижені показники рівня осмисленості життєвих завдань, вміння знаходити конструктивні шляхи виходу зі складних завдань, а також диспозиційного оптимізму.
Тому необхідно обгрунтувати підходи до типологізації респондентів, що дозволить підвищити ефективність психологічної корекції.
Дослідження проводилось на базі Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця м. Києва. Вибірка була представлена у кількості 60 осіб, з яких 56,7% складали дівчата і 43,3% -- юнаки.
Відбір вказаного контингенту досліджуваних зумовлений тим, що саме у цьому віці формується життєвий сценарій особистості.
Таблиця 1 Розподіл досліджуваних студентів за успішністю побудови життєвого сценарію
|
Рівні успішності |
Кількість досліджуваних у % |
|
|
Низький |
10% |
|
|
Середній |
55% |
|
|
Високий |
35% |
Враховуючи показники осмисленості життєвих завдань, вміння знаходити помірно конструктивні шляхи виходу зі складних завдань, а також помірно вираженого диспозиційного оптимізму, була проведена диференціація типів життєвого сценарію студентів (див. табл. 1). Це дозволило виокремити успішний, неуспішний та помірний тип життєвого сценарію студентів.
Було встановлено недостатній рівень успішності побудови життєвого сценарію для значної частини студентської молоді.
Високий рівень успішності побудови життєвого сценарію визначався в разі високого рівня осмисленості життєвих завдань, вміння знаходити конструктивні шляхи виходу зі складних завдань, а також яскраво вираженого диспозиційного оптимізму. Як випливає з даних, наведених у таблиці, таких студентів серед наших досліджуваних було досить мало (35%).
Середній рівень успішності побудови життєвого сценарію визначався в разі середнього рівня осмисленості життєвих завдань, вміння знаходити помірно конструктивні шляхи виходу зі складних завдань, а також помірно вираженого диспозиційного оптимізму. Таких студентів серед наших досліджуваних було 55%.
Низький рівень успішності побудови життєвого сценарію визначався в разі низького рівня осмисленості життєвих завдань, невміння знаходити конструктивні шляхи виходу зі складних завдань, а також низько вираженого диспозиційного оптимізму.
Як випливає з даних, наведених у табл. 1, таких студентів серед наших досліджуваних було 10%.
Розподіл досліджуваних різних типів життєвого сценарію за показниками показано в таблиці 2.
Як видно з табл. 2, студентів з високим рівнем диспозиційного оптимізму не було виявлено, що є тривожною тенденцією. Студенти з високим рівнем диспозиційного оптимізму мають позитивні очікування відносно подолання труднощів, активно їх долають. Натомість 90% досліджуваних студентів мають середній рівень диспозиційного оптимізму і є більш пасивними і менш наполегливими при досягненні мети.
Таблиця 2 Особливості прояву показників життєвого сценарію студентів
|
Тип життєвого сценарію |
Показники життєвого сценарію |
|||||||||
|
Осмисленість |
Вміння знаходити вихід з життєвих ситуацій |
Диспозиційний оптимізм |
||||||||
|
Низ. |
Сер. |
Вис. |
Низ. |
Сер. |
Вис. |
Низ. |
Сер. |
Вис. |
||
|
Кількість досліджуваних у % |
||||||||||
|
Неуспішний |
17 |
- |
- |
3 |
- |
- |
10,0 |
- |
- |
|
|
Помірний |
- |
53 |
- |
- |
23 |
- |
45,0 |
45,0 |
||
|
Успішний |
- |
- |
30 |
- |
73 |
- |
- |
- |
Для більш детального аналізу було проведено кластерний аналіз. За результами кластерного аналізу вираженості складових життєвого сценарію за критеріями осмисленості життєвих завдань, диспозиційного оптимізму та вміння знаходити вихід зі складних життєвих ситуацій виокремлено 5 кластерів:
Таблиця 3 Особливості прояву показників життєвого сценарію студентів (за результатами кластерного аналізу)
|
Показники життєвого сценарію студентів |
Кластери (бали, у середньому) |
|||||
|
Неуспішні |
Успішні |
Активні |
Оптимісти |
Філософи |
||
|
Осмисленість життєвих завдань |
38 |
142 |
87 |
50 |
144 |
|
|
Вміння знаходити вихід зі складних життєвих ситуацій |
67 |
162 |
133 |
113 |
48 |
|
|
Диспозиційний оптимізм |
44 |
164 |
99 |
164 |
70 |
Як видно з табл. 3., до першого кластеру (13 % досліджуваних), «Неуспішні», увійшли студенти з відносно низьким рівнем конструктивності виходу із проблемних життєвих ситуацій, низьким рівнем усвідомленості життєвого сценарію та низьким рівнем позитивного налаштування на можливість вирішення життєвих проблем та активності у їх вирішенні. Представників даної групи можна охарактеризувати як таких, що мають неуспішний життєвий сценарій.
До другого кластеру (13 % досліджуваних), «Успішні», потрапили студенти з високим рівнем конструктивності виходу із проблемних життєвих ситуацій, високим рівнем усвідомленості життєвого сценарію та високим рівнем позитивного налаштування на можливість вирішення життєвих проблем та активність у їх вирішенні, що дає підстави охарактеризувати їх як таких, що мають успішний життєвий сценарій. Високі показники життєвого сценарію свідчать, що представники даної групи підходять до вирішення життєвих сценарій активно, осмислено та оптимістично.
Третій кластер (30 %), «Активні», або «Помірно успішні» склали студенти з переважно середніми показниками: середнім рівнем усвідомленості життєвого сценарію, середнім рівнем позитивного налаштування на можливість вирішення життєвих проблем та активності у їх вирішенні та високим рівнем конструктивності виходу із проблемних життєвих ситуацій. Представників даної групи можна охарактеризувати як таких, що мають помірно успішний життєвий сценарій, успішність якого забезпечується перш за все активністю.
До четвертого кластеру (14%), «Оптимісти» увійшли студенти з низьким рівнем усвідомленості життєвого сценарію, високим рівнем конструктивності виходу із проблемних життєвих ситуацій та високим рівнем позитивного налаштування на можливість вирішення життєвих проблем та активність у їх вирішенні. Високі показники диспозиційного оптимізму свідчать про те, що представники даної групи ставляться до життя оптимістично, однак не докладають при цьому дійсної свідомої активності у вирішенні реальних життєвих завдань, тобто оптимізм в даному випадку є більш ознакою інфантильності та перебування у світі мрій.
П'ятий кластер (30%), «Філософи», склали студенти з низьким рівнем конструктивності виходу із проблемних життєвих ситуацій, низьким рівнем позитивного налаштування на можливість вирішення життєвих проблем та активності у їх вирішенні та високим рівнем усвідомленості життєвого сценарію. Високий рівень усвідомленості життєвого сценарію свідчить про те, що представники даної групи свідомо підходять до вирішення проблемних життєвих ситуацій, при цьому низький рівень диспозиційного оптимізму можуть свідчити про перебування у стресовій ситуації, яка може бути під час навчання в вузі та складання іспитів, однак при цьому низький показник конструктивності виходу із проблемних життєвих ситуацій є досить тривожною ознакою та вимагає в майбутньому корекції.
Отже за даними кластерного аналізу представників групи «неуспішні» (13 % досліджуваних), можна охарактеризувати як таких, що мають неуспішний життєвий сценарій і потребують психологічній корекції з урахуванням низького рівня всіх показників і тому при при наданні психологічної допомоги необхідно, наприклад, віддавати перевагу вправам у тренінгу, спрямованим на підвищення оптимізму, осмисленості життєвого сценарію та підвищенню активності у виході з важких життєвих ситуацій; представники групи «успішні» (13 % досліджуваних) мають успішний життєвий сценарій і потребують психологічної допомоги тільки з метою підвищення диспозиційного оптимізму.
Решту кластерів «активні» (30 % досліджуваних), «філософи» (30% досліджуваних) та «оптимісти» (14% досліджуваних) склали студенти з переважно середніми показниками. Представників даної групи можна охарактеризувати як таких, що мають помірно успішний життєвий сценарій. Даним студентам необхідний різний підхід у корекції їх життєвого сценарію. Так, «Активним» необхідно при наданні психологічної допомоги віддавати перевагу вправам у психологічному тренінгу, націленим на підвищення осмисленості життєвого сценарію та дизпозиційного оптимізму. «Оптимістам» при наданні психологічної допомоги необхідні вправи, націлені перш за все на підвищення осмисленості життєвого сценарію, в той час як «філософам» необхідні вправи на підвищення активності та успішності конструктивного виходу із проблемних життєвих ситуацій та підвищення позитивного налаштування на можливість вирішення життєвих проблем.
Висновки
Застосовані нами методичні підходи дозволили здійснити типологізацію життєвого сценарію студентської молоді з виділенням основних типів: успішний, неуспішний та помірний. Перспективною є деталізація виділених типів життєвих сценарієв в рамках кластерного аналізу з урахуванням такого показника як диспозиційний оптимізм. Визначені типи життєвого сценарію студентської молоді та їх особливості доцільно враховувати при розробці методик психотерапевтичної корекції особистості.
Література
1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская - М. : Мысль, 1991. - 299 с.
2. Адлер А. Понять природу человека / А. Адлер ; пер. с англ. - СПб. : Академический проект, 2000 - 106 с.
3. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Э. Берн; пер. с англ. - М. : Эксмо, 2010. - 576 с.
4. Бразингтон Р. Порядок рождения / Р. Бразингтон // Большая психологическая энциклопедия; пер. с англ.; под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбах. - [2-е изд.]. - СПб.: Питер, 2006. - С. 986-988.
5. Дрисколл Р. Порядок рождения и личность. / Р. Дрисколл., Д. Икстейн // Большая психологическая энциклопедия; пер. с англ.; под. ред. Р. Корсини, А. Ауэрбах. - [2-е изд.]. - СПб. : Питер, 2006. - С. 988-991.
6. Головаха Е. И. Психологическое время личности / Е. И. Головаха, А. А. Кроник. - Киев : Наукова думка, 1984. - 209 с.
7. Карпинский К. В. Человек как субъект жизни / К. В. Карпинский. - Гродно: ГрГУ, 2002. - 280 с.
8. Лановой В. Е. Метод «напишите рассказ»: диагностика, терапия и прогноз / В. Е. Лановой - Спб.: Речь, 2006. - 198 с.
9. Леман К. Кто ты есть на самом деле / К. Леман; пер. с англ. - СПб.: Христианская Миссия, 2008. - 256 с.
10. Макаров В. В. Психотерапия нового века / В. В. Макаров - М.: Академический Проект, 2001. - 496 с.
11. Проблеми психологічної герменевтики / Н. В. Чепелєва - К. : Міленіум, 2004. - 276 с.
12. Соціально-психологічна профілактика порушень адаптації молоді до повсякденного стресу: методичні рекомендації / Т. М. Титаренко. - К.: Міленіум, 2010. - 84 с.
13. Титаренко Т. М. Життєві завдання як практики самоконституювання особистості / Т. М. Титаренко // Соціальна психологія. - 2008. - № 6. - С. 3--11.
14. Черников А. В. Системная семейная терапия: Интегративная модель диагностики / А. В. Черников - М. : Класс, 2001. - 208 с.
15. Штайнер К. Сценарии жизни людей. Школа Эрика Берна / К. Штайнер; пер. с англ. - СПб.: Питер, 2003. - 411 с.
References
1. Abul'hanova-Slavskaja K. A. Strategija zhizni / K. A. Abul'hanova-Slavskaja - M. : Mysl', 1991. - 299 s.
2. Adler A. Ponjat' prirodu cheloveka / A. Adler ; per. s angl. - SPb. : Akademicheskij proekt, 2000 - 106 s.
3. Bern Je. Igry, v kotorye igrajut ljudi. Ljudi, kotorye igrajut v igry / Je. Bern; per. s angl. - M.
: Jeksmo, 2010. - 576 s.
4. Brazington R. Porjadok rozhdenija / R. Brazington // Bol'shaja psihologicheskaja jenciklopedija; per. s angl.; pod. red. R. Korsini, A. Aujerbah. - [2-e izd.]. - SPb.: Piter, 2006. - S. 986988.
5. Driskoll R. Porjadok rozhdenija i lichnost'. / R. Driskoll., D. Ikstejn // Bol'shaja psihologicheskaja jenciklopedija; per. s angl.; pod. red. R. Korsini, A. Aujerbah. - [2-e izd.]. - SPb. : Piter, 2006. - S. 988-991.
6. Golovaha E. I. Psihologicheskoe vremja lichnosti / E. I. Golovaha, A. A. Kronik. - Kiev : Naukova dumka, 1984. - 209 s.
7. Karpinskij K. V. Chelovek kak sub#ekt zhizni / K. V. Karpinskij. - Grodno: GrGU, 2002. -
280 s.
8. Lanovoj V. E. Metod «napishite rasskaz»: diagnostika, terapija i prognoz / V. E. Lanovoj - Spb.: Rech', 2006. - 198 s.
9. Leman K. Kto ty est' na samom dele / K. Leman; per. s angl. - SPb.: Hristianskaja Missija, 2008. - 256 s.
10. Makarov V. V. Psihoterapija novogo veka / V. V. Makarov - M.: Akademicheskij Proekt, 2001. - 496 s.
11. Problemi psihologіchnoї germenevtiki / N. V. Chepekva - K.: Mrlemum, 2004. - 276 s.
12. Socіal'no-psihologіchna profilaktika porushen' adaptacn molodі do povsjakdennogo stresu: metodichrn rekomendacn / T. M. Titarenko. - K.: Mrlemum, 2010. - 84 s.
13. Titarenko T. M. Zhidov zavdannja jak praktiki samokonstitujuvannja osobistosti / T. M. Titarenko // Socrnl'na psihologija. - 2008. - № 6. - S. 3--11.
14. Chernikov A. V. Sistemnaja semejnaja terapija: Integrativnaja model' diagnostiki / A. V. Chernikov - M. : Klass, 2001. - 208 s.
15. Shtajner K. Scenarii zhizni ljudej. Shkola Jerika Berna / K. Shtajner ; per. s angl. - SPb.: Piter, 2003. - 411 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 12.02.2011Самосприймання студентів як психологічна проблема; вплив соціальних факторів на формування самосвідомості молоді, її складові і діагностика: характеристика і специфіка розвитку особистості студентського віку; аналіз і оцінка результатів дослідження.
курсовая работа [100,8 K], добавлен 13.01.2011Фактори розвитку особистості. Класифікація життєвого циклу людини. Приклади періодизації життєвого циклу людини, відомі зі стародавності до наших днів. Роль генетичних і соціальних факторів у розвитку інтелекту людини та деяких захворювань (аутизму).
реферат [20,0 K], добавлен 24.09.2010Аналіз психолого-педагогічної підтримки ціннісно-смислового і особового самовизначення студентів для зниження рівня конфліктності особистості. Дослідження формування суспільно значущих мотивів вибору життєвого шляху, місця в світі і серед інших людей.
реферат [32,7 K], добавлен 07.02.2012Психологічні аспекти та особливості формування політичної культури української студентської молоді в умовах нестабільного суспільства та шляхи її реформування. Регіональний чинник та національна ідея у формуванні політичної культури молодих громадян.
дипломная работа [111,0 K], добавлен 06.08.2008Категорія "цінність" у закордонній, радянській психології. Особливості цінностей студентської молоді. Поняття електорального вибору в політичній психології. Дослідження взаємозв'язку особливостей цінностей й електорального вибору в політичній психології.
дипломная работа [63,6 K], добавлен 08.06.2010Визначення та характеристика головних методичних інструментів для перевірки особливостей опанувальної поведінки сімей. Дослідження ступенів вираженості емоційної взаємодії подружжя на різних етапах життєвого циклу та характеру спілкування між подружжям.
статья [472,5 K], добавлен 05.10.2017Психологічна характеристика розвитку особистості студента. Проблема діагностики самосвідомості та її складових у студентів. Методика знаходження кількісного вираження рівня самооцінки. Віковий аспект сприймання студентом самого себе. Рівень самоповаги.
дипломная работа [300,6 K], добавлен 04.03.2012Виникнення транзактного аналізу Еріка Берна. Мета, ефективність і працездатність ТА; склад: ігри, сценарії; формування "соціального контролю". План життя, формула закладки сценарію. Значення погладжування для підвищення самооцінки, упевненості в собі.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 14.04.2011Актуальність проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді. Особливості розвитку моральної свідомості студентів. Специфіка психологічних механізмів, критерії та етапи формування особистості.
контрольная работа [25,2 K], добавлен 16.05.2011Розвиток лідерських якостей студентської молоді. Визначення типологічних чинників стилів лідерства на основі виявлення наявності та характеру їх зв’язку з типологічними особливостями особистості. Діагностика типів акцентуації рис характеру і темпераменту.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 25.08.2014Теоретичний аналіз проблеми толерантності та етнічної толерантності особистості. Психологічні особливості та засоби формування етнічної толерантності у студентів. Розробка методичного інструментарію вимірювання толерантності як багаторівневого феномену.
курсовая работа [826,0 K], добавлен 04.02.2015Особливості професійно-особистісного розвитку студентів-психологів і формування особистісної готовності до професійної діяльності. Протікання процесу життєвого самовизначення людини та розвиток його самопізнання. Мотивація успішності навчання студентів.
курсовая работа [630,5 K], добавлен 02.12.2014Аналіз креативності у вітчизняній та зарубіжній психології. Соціальна креативність: поняття, структура, критерії та умови формування серед студентства. Емпіричне дослідження соціальної креативності студентства та основних складових творчої особистості.
курсовая работа [62,7 K], добавлен 20.12.2013Фактори формування особистості. Аналіз життєвого шляху відомих психологів: Ліни Олексіївни Ляшко, Катерини Семенівни Ляшко, Ганни Андріївни Кириленко та Лідії Йосипівни Мігаль. Розробка заходів про яскравих особистостей у вигляді сценаріїв до свят.
курсовая работа [129,3 K], добавлен 28.10.2012Лідерство і його вплив на порушення поведінки молоді. Дослідження взаємозв'язку між схильністю до девіантної поведінки і лідерськими якостями поведінки. Сучасні концепції: загальні типології і типи лідерства. Емпіричне дослідження лідерських якостей.
курсовая работа [114,1 K], добавлен 06.03.2012Сутність пропаганди та особливості її використання. Стереотипізація та зміна установок як результат впливу пропаганди. Визначення факторної структури образів України та Росії у сприйманні української молоді. Аналіз результатів асоціативного експерименту.
дипломная работа [888,9 K], добавлен 24.08.2014Дослідження причин девіантності особистості. Характеристика технології соціальної роботи серед дітей та підлітків з відхиляючою поведінкою. Сучасні особливості життєдіяльності молоді. Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 06.10.2012Визначення гендерного типу особистості у студентів-спортсменів. Аналіз тенденцій до маскулінізації дівчат-спортсменок. Порівняльна характеристика студентів-спортсменів та учнівської молоді, які не займаються спортом щодо їх особистісних характеристик.
статья [16,2 K], добавлен 24.04.2018Структурно-динамічні і змістовно-типологічні характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості. Соціологічні та психологічні дослідження цінностей студентів педвузу і формування у них професійних орієнтацій. Визначення духовного потенціалу молоді.
курсовая работа [152,9 K], добавлен 17.06.2015
