Особливості розвитку ґендерного образу в хлопців з неповної сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку ґендерного образу в хлопців з неповної сім'ї

Підхід до ґендеру як до цілісної психічної репрезентації статі, сповненої неповторним динамічним глибинним, когнітивним та поведінковим смислом жіночого та чоловічого, здобутої індивідом у результаті набуття індивідуального досвіду [1], спонукав нас до виділення умовних компонентів, що його складають на зазначених рівнях функціонування психіки: ґендерного образу, ґендерного концепту та ґендерних практик. Ґендерний образ є чуттєвим (в тому числі - допороговим), дознаковим, реальним сприйманням своєї та іншої статі, напрочуд тілесним, пов'язаним перед усім із потягом-відразою, і, пізніше, із більш складними емоціями, що значною мірою стосується попереднього (в тому числі - перинатального, раннього) досвіду статі, є динамічним та вимагає означення особистістю: у поведінці, в нарації або ж - у вигляді симптому. Оскільки ми наголошуємо на тому, що саме ґендерний образ як розщеплене глибинне відображення статі у образах Чоловіка і Жінки зумовлює означення індивідом своєї жіночності чи чоловічності у нарації чи поведінці, то існує необхідність дослідження особливостей його розвитку в онтогенезі. Зокрема, цікавою є динаміка глибинних репрезентацій статі в умовах відсутності в родині одного з батьків.

Отже, метою статті стало обговорення результатів емпіричного дослідження особливостей розвитку ґендерного образу в хлопців з неповної сім'ї (без батька).

Методика дослідження полягала у аналізі та зіставленні колірної семантики психомалюнків «Чоловік» та «Жінка», виконаних хлопцями 7-8, 13-14 і 17-18 років, що виховуються в повних та неповних сім'ях. Обсяг вибірки становив 240 осіб, з них 150 хлопців з повних і 90 хлопців з неповних сімей, по 50 і 30 осіб в кожній віковій групі відповідно.

Процедура дослідження полягала в такому: досліджувані отримували 2 аркуші паперу, 8 кольорових олівців і 1 простий (гумка для стирання не входила до комплекту, однак видавалась піддослідному за його запитом) та інструкція змалювати на одному аркуші - чоловіка, на іншому - жінку. Експериментатором фіксувалось використання кольору респондентом, без урахування обсягу замальованого ним простору, а також відзначались малюнки, позбавлені кольору. За результатами такої реєстрації було отримано частоти або відсоткові частки вживання кольору респондентами різних вікових груп із повних та неповних сімей, тобто за шістьома групами вибірки, які у подальшому порівнювались між собою за допомогою ц^*-критерія Фішера або, у випадках обмеження можливості застосування цього критерія, ч²-критерія Пірсона. На основі отриманих даних нами було сформульовано висновки про динамічні аспекту глибинного компонента ґендера особистості хлопців з неповних сімей - ґендерного образу.

Інтерпретація використання кольору у змалюванні образів Чоловіка і Жінки спиралась на загальні положення психології кольору, викладені у роботах Б. Базими, М. Люшера, Л. Собчик, П. Яньшина, Г. Клара, а також на інтерпретаційні схеми Колірного тесту ставлень, розроблені Є. Бажиним, А. Еткіндом та А. Лутошкіним.

Підрахунок частот використання кольорів у психомалюнках «Чоловік», виконаних хлопцями різного віку з повних сімей (див. Табл.1) дозволив нам засвідчити динамічні процеси в семантиці їхнього образу Чоловіка.

Таблиця 1. Частота використання кольорів хлопцями різного віку з повних сімей у психомалюнку «Чоловік»

Так, внаслідок застосування ц* - критерія кутового перетворення Фішера стосовно відсоткових доль, поданих у Табл. 1, нами було виявлено, що у психомалюнках респондентів з повних сімей підліткового віку, у порівнянні з молодшим шкільним, достовірно частіше зафіксовано відсутність забарвлення (ц*_емп=3,36 при p<0,001) та рідше - коричневий колір (ц*_емп=1,66 при 0,01<p<0,05). Це може свідчити про тенденцію до емоційного відсторонення, знецінення того глибинного образу Чоловіка, що склався, втрату відчуття спорідненості з ним (коричневий колір - колір землі, материнського, родового), що в цілому узгоджується із критичністю цього віку, переоцінкою ідеалів та встановленням нових.

В малюнках «Чоловік» юнаків з повних сімей, порівняно з підлітками, достовірно частіше використано сірий колір (ц*_емп=1,9 при 0,01<p<0,05), рідше - червоний (ц*_емп=3,27 при p<0,001) та коричневий кольори (ц*_емп=1,68 при 0,01<p<0,05). Це може свідчити про те, що там, де підліток пригнічував власні емоції стосовно Чоловічого в собі, юнак впорався зі своїми емоціями і заповнив те, де раніше був колір, сірим - байдужим, окремішним, нейтральним. Разом з тим бачимо, що індикатори спорідненості глибинного образу Чоловіка та його ресурсної фалічності, моці, енергії рідшають у психомалюнках юнаків з повних сімей, що може говорити про його деідеалізацію як про загальночоловічу вікову норму або ж як суто українську проблему.

В цілому за період з молодшого шкільного по юнацький вік в психомалюнках «Чоловік», виконаних респондентами з повних сімей, рідшає використання коричневого (ц*_емп=3,34 при p<0,001), червоного (ц*_емп=3,27 при p<0,001), зеленого (ц*_емп=2,88 при p<0,001), чорного кольору (ц*_емп=2,67 при p<0,01). Тобто ґендерний образ хлопців з повних сімей має тенденцію до втрати семантики негативізму, домінантності, напруженості, тривоги, однак разом з тим він втрачає і свою фалічну, архетипічно чоловічну ресурсність. Зважаючи на викладені вище висновки, ми можемо стверджувати, що глибинний образ Чоловіка розвивається або у напрямку емоційної нейтральності, того ставлення, що ми могли б назвати прийняттям, або у напрямку відсторонення, пригнічення емоційного зв'язку, що відображує дві тактики досягнення переживання відповідності йому.

Розглянемо відсоткові частки респондентів із повних сімей, які використали той чи інший колір у психомалюнку «Жінка» або ж змалювали образ Жінки без забарвлення, у Таблиці 2.

Таблиця 2. Частота використання кольорів хлопцями різного віку з повних сімей у психомалюнку «Жінка»

Відсоткові долі, подані у Табл. 2, були порівняні нами за допомогою ц* - критерія кутового перетворення Фішера, завдяки чому було встановлено глибинну динаміку образу Жінки, характерну для хлопців із повної сім'ї.

Так, у психомалюнках «Жінка» респондентів підліткового віку, в порівнянні з молодшими школярами, достовірно частіше зафіксовано відсутність забарвлення (ц*_емп=3,98 при p<0,001), та рідше - сірий (ц*_емп=3,105 при p<0,001), чорний (ц*_емп=2,8 при p<0,001), жовтий (ц*_емп=2,37 при p<0,01), зелений колір (ц*_емп=2,11 при 0,01<p<0,05). Відповідно до психосемантики кольору, викладеної у працях М. Люшера, Л. Собчик, Е. Бажина, А. Еткінда, Б. Базими, А. Лутошкіна, П. Яньшина, це можна інтерпретувати як посилення емоційної відстороненості від жіночого, заперечення емоційної прив'язаності до нього, та в той же час зняття протесту проти нього і відторгнення, позбавлення його ознак домінантності, інфантильної активності, опіки. Можна говорити про те, що на зміну інфантильному запереченню жіночого на фоні сильної емоційної прив'язаності до нього, характерному для молодших школярів, приходить знебарвлення образу Жінки, що займає 40% зібраних нами психомалюнків. Виходячи з наших попередніх висновків ми можемо тлумачити це так: там, де молодший школяр на когнітивному рівні десеміотизує жіноче, на поведінковому - намагається не здійснювати, а на глибинному - емоційно та ідентифікаційно прив'язаний до нього, підліток радше відсторонюється від жіночого на глибинному рівні, що дозволяє йому не шукати втечі від нього у сфері уявного або в поведінці.

У психомалюнках «Жінка», виконаних юнаками, у порівнянні з підлітками, достовірно частіше використано фіолетовий колір, що було встановлено за допомогою ч²-критерію Пірсона (ч²_емп=4,43 при 0,01<p<0,05) та може свідчити про зростання амбівалентності глибинного образу Жінки юнаків.

В цілому упродовж досліджуваного нами відрізка становлення ґендерної ідентичності хлопців спостерігається зменшення частоти використання зеленого (ц*_емп=2,69 при p<0,01) та чорного кольорів (ч²_емп=22,26 при p<0,0001). Ми схильні тлумачити такі результати загальною тенденцією до зниження тривоги респондентів по відношенню до жіночого. Так, поступове зменшення частоти вживання чорного кольору, без урахування індивідуальної семантики психомалюнків, може бути свідченням згасання страху, пов'язаним із загрозою від матері, її глибинних руйнівних інтенцій, а зеленого - ознакою позбавлення образу Жінки характеристик влади матері та напруги, пов'язаної з нею.

Розвиток глибинної семантики образів Чоловіка та Жінки, характерних для респондентів з неповних сімей, був досліджений нами шляхом порівняння частот використання кожного кольору у відповідних психомалюнках у різному віці. Так, у Таблиці 3 подано частки вікових груп, в малюнках «Чоловіка» яких виявлено той чи інших колір.

Таблиця 3. Частота використання кольорів хлопцями різного віку з неповних сімей у психомалюнку «Чоловік»

Відсоткові долі, подані у Табл. 3, були порівняні нами за допомогою ц* - критерія кутового перетворення Фішера, що дозволило виявити певні тенденції у зміні частоти використання кольору відповідно до віку. Так, у підлітковому віці, порівняно з молодшим шкільним, в психомалюнку «Чоловік» суттєво рідшає використання жовтого кольору (ц*_емп=3,89 при p<0,001). Ми схильні тлумачити це як тенденцію до позбавлення глибинного образу Чоловіка конотацій інфантильності, безвідповідальності, що супроводжують його енергійність, активність, жвавість.

У психомалюнках «Чоловік», виконаних юнаками, порівняно з підлітками, зареєстровано достовірно частіше зелений (ц*емп=1,87 при 0,01<p<0,05) і жовтий колір (ц*емп=1,85 при 0,01<p<0,05), рідше - червоний (ц*_емп=1,99 при 0,01<p<0,05). Поєднуючи такі результати із незначною тенденцією до зменшення частоти використання синього, ми можемо тлумачити їх як регресію жовтого, що повернувся у психомалюнки юнаків з неповних сімей і в чистому вигляді, і в домішку до синього - тобто в якості зеленого. Інфантильний жовтий вказує на те, що глибинному образу Чоловіка, характерному для юнаків з неповних сімей, бракує зрілості, а значить - відповідно до ідей Дж. Уайлі, і зрілої чоловічої сексуальності [4]. В той же час, така інтерпретація узгоджується із висновками Є. Волченкової про те, що прототипами образу Чоловіка в умовах виховання в неповній сім'ї стають доволі молоді взірці: друг, брат тощо [2]. У даному ж випадку, жовтий функціонує не лише сам по собі, але і «затьмарює» врівноважений, раціональний, гармонійний синій, що виражається в зеленому як напруга і контроль.

Окрім того, за досліджуваний нами період становлення ґендерної ідентичності хлопців з неповних сімей в цілому у їхніх психомалюнках «Чоловік» зменшується частота використання коричневого кольору (ц*_емп=2,56 при p<0,01), що, на наш погляд, може свідчити про зниження переживання спорідненості з образом Чоловіка. Однак, якщо звернутись до психосемантики кольору, запропонованої М. Люшером [3], то, зважаючи на попередні висновки, можна інтерпретувати зменшення частки коричневого (затемненого жовто-червоного) як очищення жовтого від стримування дій, від тривоги з приводу наслідків дій.

Розглянемо частоти використання кольорів хлопцями з неповних сімей у психомалюнках «Жінка», з урахуванням частки малюнків, позбавлених забарвлення у таблиці 4.

Таблиця 4. Частота використання кольорів хлопцями різного віку з неповних сімей у психомалюнку «Жінка»

У психомалюнках «Жінка», виконаних підлітками з неповних сімей, у порівнянні з молодшими школярами, рідше зафіксовано сірий колір (ц*_емп=1,87 при 0,01<p<0,05). Зменшення частки сірого у психомалюнках «Жінка» хлопців зазначеного віку ми спостерігали і у групі хлопців із повних сімей, де разом з ним втрачала актуальність ціла плеяда кольорів, що було інтерпретоване нами як тенденція до втрати минулої емоційної прив'язаності. Для підлітків експериментальної групи така втрата не характерна, більше того - доля «сірої» емоційної нейтральності, безконтактності глибинного образу Жінки зменшується, тобто він, для респондентів підліткового віку з неповної сім'ї, продовжує бути емоційно значимим.

Юнаки 17-18 років експериментальної групи, порівняно з підлітками, сірий використовують достовірно частіше (ц*_емп=2,17 при 0,01<p<0,05), що може бути свідченням розв'язку емоційної насиченості даного образу на попередньому етапі.

В цілому з молодшого шкільного по юнацький вік у психомалюнках «Жінка», виконаних хлопцями з неповних сімей, рідшає використання жовтого кольору (ц*_емп=2,15 при 0,01<p<0,05) і зростає частка відсутності забарвлення до 53,3% (ц*_емп=2,13 при 0,01<p<0,05). Як бачимо, на відміну від глибинного образу Чоловіка, образ Жінки втрачає інфантильні ознаки незворотно, проте разом з нею - тобто свободою, легкістю, спонтанністю - втрачає і емоційну насиченість, перетворюється на дещо умовне, на контур.

У хлопців із повних сімей глибинний образ Чоловіка із віком має тенденцію до втрати семантики негативізму, домінантності, напруженості, тривоги, однак разом з тим він втрачає і свою фалічну, архетипно чоловічну ресурсність, розвивається або в напрямку емоційної нейтральності, прийняття, або в напрямку відсторонення, пригнічення емоційного зв'язку з ним. У розвитку глибинного образу Жінки ми встановили загальну тенденцією до зниження тривоги респондентів із повних сімей по відношенню до жіночого, згасання страху і напруги, пов'язаних із загрозою від матері, її глибинних руйнівних інтенцій, материнською владою.

У розвитку ґендерного образу хлопців із неповних сімей вказані тенденції порушено. До підліткового віку глибинний рівень ґендеру - ґендерний образ - у семантичному розумінні розвивається подібно до діагностованого в групі хлопців з повних сімей. Однак у юнацькому віці нами була констатована інфантилізація образу Чоловіка та емоційне знецінення образу Жінки. Зіставлення цих даних із отриманими в контрольній групі вибірки дозволило нам зробити висновок про регресійні процеси ґендерного змісту в несвідомому юнака з неповної сім'ї.

В контексті зазначеного вважаємо перспективним дослідити розвиток глибинного образу Я хлопців із неповних сімей в аспекті залежності його семантики від семантики ґендерного образу.

Список літератури

ґендерний хлопець шкільний юнацький

1. Боровцова М.С. Гендер как элемент психической реальности личности / М.С. Боровцова // Гендер, права человека, историческое знание: актуальные проблемы и перспективы исследований: материалы I всероссийской научной конференции с международным участием (25 мая 2012, Липецк, Россия). - Липецк: «Гравис», 2012. - С. 4-7.

2. Волченкова Е.В. Влияние типа семьи на формирование маскулинности у юношей / Е.В. Волченкова // Социально-гуманитарные исследования и технологии: проблемы и перспективы развития: материалы Международной научно-практической конференции (27-28 апреля 2012, Харьков). - Харьков, 2012. - С. 68-70.

3. Люшер М. Оценка личности посредством выбора цвета / М. Люшер. - М.: Эксмо-Пресс, 1998. - 152 с.

4. Уайли Дж. В поисках фаллоса: Приап и инфляция мужского [пер. с англ.] / Дж. Уайли. - СПб.: Б.С.К., 1996. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru