Психодіагностика ставлення підлітків до ризикованої поведінки: модифікація колірного тесту ставлень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психодіагностика ставлення підлітків до ризикованої поведінки: модифікація колірного тесту ставлень

Ризикована поведінка - широке поняття, що охоплює низку девіантних і делінквентних форм поведінки особи, небезпечних для її здоров'я та соціальної реалізації. Природно, що громадянське суспільство, прагнучи зберегти та примножити фізичне, психологічне, соціальне, духовне здоров'я кожного, вважає за необхідне вберегти людину від таких небезпек. Перед усім - через транслювання непохитної системи ставлень до різноманітних спокус сучасного світу ще на етапі дитинства. Відповідно, актуальним є відстеження характеру цих ставлень у процесі їхнього формування.

Підлітковому віку в контексті зазначеного притаманні дві важливі риси: перша полягає в тому, що на цьому етапі вже оформлюються так звані «групи ризику», до яких із соціальних чи психологічних причин потрапляють підлітки, поведінка яких уже є ризикованою чи може такою стати згодом (вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління, практикування незахищених статевих стосунків, перебування чи навіть постійне життя на вулиці, залученість до компаній підлітків, поведінка яких є ризикованою); друга ж риса стосується того, що система ставлень підлітка все ще є пластичною, отже вчасний вияв її ризикованості дасть змогу надати йому кваліфіковану психопрофілактичну чи психокорекційну допомогу. На превеликий жаль в Україні досі не здійснюється загальна оцінка кількості підлітків групи ризику, обрахуванню підлягли лише ті її когорти, які мають ризик ураження ВІЛ. Таку оцінку на вибірці підлітків 10-19 років провели працівники ГО «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» в рамках проекту ЮНІСЕФ «Профілактика ВІЛ серед підлітків груп ризику в Україні». Станом на 2011 рік, за даними дослідження цієї організації, чисельність підлітків групи ризику становила 85 000 осіб (55 000 - хлопці, 30 000 - дівчата), або 1602 ПГР на кожні 100 тис. підлітків, що складає 1,6% серед загалу підліткової групи [6]. Однак ці цифри відбивають лише зафіксовані соціальними службами дані про підлітків, які на разі вже демонструють девіантну поведінку. Психологічна ж практика прагне виявити маркери ризику раніше - шляхом психодіагностики системи ставлень підлітка до різних аспектів життя.

Отже, метою статті стало представлення модифікованого варіанту Колірного тесту ставлень як засобу психодіагностики ставлення підлітків до ризикованої поведінки.

Відзначену мету було реалізовано через такі завдання:

- здійснити виклад теоретичних засад модифікованого варіанту Колірного тесту ставлень;

- виконати процедурний, організаційний та методичний опис модифікованого варіанту Колірного тесту ставлень;

- проілюструвати діагностичні можливості модифікованого варіанту Колірного тесту ставлень на прикладі психодіагностики ставлення до ризикованої поведінки у підлітків групи ризику.

Колірний тест ставлень (КТС) - відомий психодіагностичний інструмент, що ґрунтується, з одного боку, на теоретичних засадах психології кольору, викладених у роботах Б. Базими [2], М. Люшера [5], Л. Собчик [7], П. Яньшина [10], Г. Клара [3], К.Г. Юнга [9], а з іншого - спирається на спеціальні інтерпретаційні схеми КТС, розроблені Є. Бажиним [1], А. Еткіндом [1; 8] та А. Лутошкіним [4]. Є. Бажин, А. Еткінд та А. Лутошкін наголошували на тому, що тест розроблено відповідно до концепції В. М'ясищева про структуру ставлень індивіда та згідно з ідеєю В. Ананьєва про образну природу усіх психічних структур [1; 4; 8]. Мета КТС - виявити неусвідомлені, невербальні емоційні компоненти ставлення особи до значимих інших та до себе шляхом кольороасоціативного експерименту з використанням восьми кольорів, запропонованих М. Люшером [5]. Для реалізації такої мети Є. Бажин та А. Еткінд складали перелік значущих осіб та понять для конкретного піддослідного, як це свого часу робив К. Юнг. Отримані колірні асоціації звіряються із індивідуальними колірними вподобаннями піддослідного, отриманими шляхом ранжування кольорів за критерієм приємності. Тож в підсумку, звіряючи колірні вподобання з колірними асоціаціями, дослідник має змогу виявити три види ставлення до запропонованих понять чи осіб:

- позитивне (поняття, які асоціюються із кольорами 1-3 рангу привабливості);

- нейтральне, байдуже (поняття, які асоціюються із кольорами 4-5 рангу привабливості);

- негативне, конфліктне (поняття, які асоціюються із кольорами 6-8 рангу привабливості).

Окрім зазначеної, КТС дозволяє також здійснювати інтерпретацію відповідно до усталеної глибинної семантики кольорів, дослідженою в галузі психології кольору. Особливо доречним звернення до цієї семантики є при проведенні досліджень на великих за обсягом вибірках.

Узагальнюючи сказане, хочемо зауважити, що процедура та діагностичні можливості КТС якнайкраще підходять для психодіагностики ставлення підлітків до ризикованої поведінки: по-перше, вони дозволяють оминати механізми психологічного захисту та прагнення підлітка спотворити результати, по-друге, вони не обмежують когорту досліджуваних за критерієм уміння читати (що важливо при діагностуванні «дітей вулиць»), по-третє, вони виявляють приховані, афективно заряджені компоненти ставлення до тих чи тих аспектів дійсності навіть у тому разі, якщо в когнітивному плані у підлітка не сформовано жодної чіткої позиції щодо них, тож їхній ризик неможливо оцінити шляхом бесіди чи опитування.

Опис методики. Методика психодіагностики ставлення підлітків до ризикованої поведінки є модифікованим варіантом КТС, в якому доповнено чи змінено: опис матеріалу, ґендерно чутливі інструкції досліджуваним, статичний перелік слів-стимулів. Процедура обробки та інтерпретаційні схеми методики залишена без змін. Форма проведення - суворо індивідуальна. Інструкція та стимульний матеріал подаються психологом досліджуваному усно.

Матеріали: бланк методики, ручка - досліджуваному; інструкція - досліднику. Бланк методики - матова фотокартка 10х15 із насичено роздрукованими на ній вісьмома прямокутниками, заповненими кольорами за М. Люшером. Інших позначок, які могли б відволікти досліджуваного, на бланку немає. Кодування досліджуваного психолог здійснює самостійно на звороті бланку після його використання.

Інструкція досліджуваному: «Перед тобою - картка з вісьмома кольорами. Я зачитуватиму тобі деякі слова та називатиму номер кожного з них, а ти маєш якомога швидше вирішити, з яким із кольорів це слово в тебе асоціюється. Номер цього слова впиши у прямокутник із кольором, який ти обрав. Правильної відповіді тут немає. Ти можеш ставити до одного і того ж прямокутника стільки чисел, скільки вважатимеш за потрібне. Зрозумів? Давай спробуємо. «0. Літо». Молодець. Тепер слухай наступні слова».

Інструкція досліджуваній: «Перед тобою - картка з вісьмома кольорами. Я зачитуватиму тобі деякі слова та називатиму номер кожного з них, а ти маєш якомога швидше вирішити, з яким із кольорів це слово в тебе асоціюється. Номер цього слова впиши у прямокутник із кольором, який ти обрала. Правильної відповіді тут немає. Ти можеш ставити до одного і того ж прямокутника стільки чисел, скільки вважатимеш за потрібне. Зрозуміла? Давай спробуємо. «0. Літо». Молодчинка. Тепер слухай наступні слова».

У таблиці 1 подано перелік слів-стимулів, які зачитуються досліджуваним. До переліку, за традицією асоціативного експерименту К.Г. Юнга, увійшли 2 групи понять: контрольні (нейтральні поняття) та експериментальні (поняття, що є маркерами ризику). Відбір експериментальних понять здійснювався шляхом спостереження за роботою тренінгової групи підлітків групи ризику та фіксації основних семантично значущих понять, пов'язаних із ризикованою поведінкою.

Таблиця 1. Перелік слів-стимулів Модифікованого варіанту Колірного тесту ставлень

підліток поведінка психокорекційний ризикований

Окрім прямих психодіагностичних завдань, які здатна розв'язати подана методика, вона є цінною у дослідній роботі, що підтверджено наведеною нижче апробацією задля оцінки змін у ставленні підлітків до ризикованої поведінки в ході проходження психокорекційної програми на зниження ризиків.

Апробація методики проходила на підлітках групи ризику віком 15-17 років, що стали учасниками міжнародної програми з ефективних поведінкових втручань «Street Smart»*, що впроваджується в м. Кривому Розі з 1 липня 2013 року. Всього було продіагностовано 46 осіб (в тому числі - «дітей вулиць») без зазначення статевої специфікації до та після проходження програми у вісім групових тренінгових занять, одну консультацію з психологом та одне отримання соціальної чи медичної послуги.

Отримавши сирі показники, ми обраховали середньогрупові частоти виборів кольорів до кожного з 12-ти слів-стимулів до та після проходження програми «Street Smart», на основі чого можна було:

- інтерпретувати глибинні емоційні аспекти ставлення підлітків групи ризику до різних аспектів їхньої життєдіяльності;

- оцінити значущість зміни у представленості певного кольору (а отже - ставлення) в семантиці поняття до та після проходження програми за допомогою ц* - критерію кутового перетворення Фішера.

Розглянемо найбільш важливі зміни у ставленні досліджуваних до слів-стимулів. Так, використання ц* - критерію кутового перетворення Фішера відносно розподілу кольорів за словом-стимулом «здоров'я» засвідчило тенденцію до зменшення частки жовтого кольору (ц*=2,09 при р<0,05) за рахунок розширення синього та фіолетового (Табл. 2). Фактично йдеться про заміну інфантильного позитивного сприймання на раціональне та амбівалентне, що опосередковано вказує на зростання відповідальності за своє здоров'я серед підлітків досліджуваної вибірки.

Таблиця 2. Частоти вибору кольорів підлітками групи ризику до слова-стимулу «Здоров'я» (у%)

В той же час із таблиці 2 видно, що у ставленні до здоров'я радикальних змін не відбулося, що не дивно, зважаючи на те, що «здоров'я» - це надто широке й абстрактне поняття для обраної досліджуваної групи, яке, крім того, не було предметом окремого обговорення на заняттях програми. Натомість у ставленні до слова-стимулу «насолода» зміни є істотними (Табл. 3). Передусім, на кінець програми це поняття для підлітків втрачає свою втаємниченість, загадковість, представлену амбівалентним фіолетовим кольором. За рахунок цього, насолода наповнюється більш раціональним, небезпечним та, водночас, позитивним статусом, що говорить про те, що поняття насолоди завдяки програмі стало предметом свідомості учасників як зрозуміле, осмислене, розкрите в статусі ризикованого.

Таблиця 3. Частоти вибору кольорів підлітками групи ризику до слова-стимулу «Насолода» (у%)

Зміни у ставленні до слів-стимулів «творчість», «сім'я», «забезпеченість», «успіх», «навчання» не були об'єктом впливу програми, тож використовувались нами у дослідженні як нейтральні задля упорядкування процедури дослідження. У зв'язку із зазначеним нами не будуть представлені зміни в семантиці цих понять.

На противагу цьому слово-стимул «друзі» є одним із ключових тригерів (пускових гачків) ризикованої поведінки, розглянутим у програмі, тож його дослідженню ми відвели достатньо уваги. Так, найбільш помітним при порівнянні отриманих частот кольорових виборів є зникнення зі сприймання друзів чорного негативізму, червоної небезпеки, спонукань, а також уже згадуваної амбівалентності, неоднозначності у ставленні (Табл. 4). Ми можемо пояснити такі результати тим, що програма «Street Smart» успішно навчає підлітків взаємодіяти з друзями не як із тригерами ризикованої поведінки, що схиляють до небезпеки, а як із рівноправними співбесідниками: неагресивно відстоюючи власні межі, вміючи відмовлятись, висловлюючи власну думку так, щоб не втратити друга. Внаслідок такого навчання очевидно, що підлітки тепер меншою мірою сприймають друзів як загрозу своєму здоров'ю.

Таблиця 4. Частоти вибору кольорів підлітками групи ризику до слова-стимулу «Друзі» (у%)

Слово-стимул «розваги» теж є важливим для програми, оскільки на кількох сесіях програми так чи інакше обговорюються питання неризикованого дозвілля, яке релаксує, та дозвілля, яке може розрадити, розважити. Порівняймо глибинні сенси цього поняття до та після проходження програми за таблицею 5.

Таблиця 5. Частоти вибору кольорів підлітками групи ризику до слова-стимулу «Розваги» (у%)

Примітно, що зі ставлення до слова-стимулу «розваги» зникає колір, пов'язаний з відчуттям спорідненості - коричневий, а також чорний, що, ймовірно, вказував на заборонений статус розваг. Водночас помітним є зменшення частки червоного, як активного, бунтівного, агресивного (ц*=1,874 при р<0,05). Це можна розтлумачити так, що досі розваги для підлітка були шляхом до відчуття спорідненості з кимось, приналежності до групи через якусь бунтівну, в тому числі й заборонену активність. Зараз же уявленню підлітків про розваги додалося духовності, втіленої в зеленому кольорі через близькість з іншими, а не залежність від інших.

У ставленні до слова-стимулу «ризик» також відбулися певні зміни. З таблиці 6 видно, що, на зміну раціоналізації ризикованої поведінки та амбівалентного, невизначеного ставлення до неї, приходить чітке маркування ризику як небезпечного та неприйнятного, що у таблиці виражене зникненням синього та фіолетового, а також збільшенням часток чорного (ц*=2,701 при р<0,01) й червоного кольорів.

Таблиця 6. Частоти вибору кольорів підлітками групи ризику до слова-стимулу «Ризик» (у%)

І, наостанок, розглянемо зміни в ставленні до слова-стимулу «секс». У таблиці 7 показано, що поняття «секс» після проходження програми в колірному плані позбавляється конотацій залежності, споріденості, отже секс більше не сприймається як спосіб порозумітися, зблизитися з іншими. Також спостерігається зменшення інфантильного, наївного, необдуманого сприймання сексу, виражене жовтим. Натомість математично значущі зміни виявлено в тому, що учасники програми більшою мірою визначають ризикові, небезпечні сторони сексуальної активності (червоний колір - ц*=2,871 при р<0,01).

Таблиця 7. Частоти вибору кольорів підлітками групи ризику до слова-стимулу «Секс» (у%)

Як бачимо, у поданому дослідженні використана методика дозволила обґрунтувати ефективність проведеної програми зі зміни поведінки через аналіз змін у глибинній, емоційній складових ставлення до джерел ризику.

Універсальність КТС та запропонованого нами варіанту модифікації залишає широкі можливості для психодіагностики індивідуального та дослідження загального в особистості. Подальшу роботу в цьому напрямку ми вбачаємо у спробі встановлення чітких математичних та семантичних критеріїв віднесення особистості до когорти групи ризику на основі поданої методики, що можливе через процедури стандартизації.

Література

підліток поведінка психокорекційний ризикований

Бажин Е.Ф. Цветовой тест отношений (ЦТО). Методические рекомендации / Е.Ф. Бажин, А.М. Эткинд. - Л.: [б.в.], 1985. - 18 с.

Базыма Б.А. Психология цвета: теория и практика / Б.А. Базыма. - СПб.: Речь, 2007. - 208 с.

Клар Г. Тест Люшера. Психология цвета / Г. Клар. - М.: Питер, 1998. - 94 с.

Лутошкин А.И. Цветовой тест отношений / А.И. Лутошкин // Основы этнической психологии: учебн. пособ. / Ю.П. Платонов. - СПб.: Речь, 2003. - С. 403-405.

Люшер М. Оценка личности посредством выбора цвета / М. Люшер. - М.: Эксмо-Пресс, 1998. - 152 с.

Оцінка чисельності дітей та молоді вікової групи 10-19 років, що відносяться до груп ризику / Юнісеф; Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка. - К., 2011. - 48 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unicef.org/ukraine/ukr/Ocinka_chiselnosti_ditey_ukr.pdf

Собчик Л.Н. Метод цветовых выборов - модификация восьмицветового теста Люшера. Практическое руководство / Л.Н. Собчик. - СПб.: Речь, 2007. - 128 с.

Эткинд А.М. Цветовой тест отношений / А.М. Эткинд // Общая психодиагностика / под. ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. - М., 1987. - С. 221-228.

Юнг К.Г. Архетип и символ / К.Г. Юнг. - М.: «Ренессанс», 1991. - 304 с.

Яньшин П.В. Эмоциональный цвет. Эмоциональный компонент в психологической структуре цвета / П.В. Яньшин. - Самара: СамГПУ, 1994. - 218 с.

Размещено на Allbest.ru