Психологічні особливості розвитку образного мислення як складової лідерського потенціалу майбутніх диспетчерів з організації повітряного руху

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості розвитку образного мислення як складової лідерського потенціалу майбутніх диспетчерів з організації повітряного руху

Доценко Людмила

Каряка Інна

Анотація

У статті розглядаються психологічні особливості розвитку образної мисленнєвої активності майбутніх диспетчерів з організації повітряного руху як складової їхнього лідерського потенціалу. Виокремлено основні засоби розвитку такого виду психічної активності фахівців авіаційної галузі.

Встановлено, що педагогічні настанови, які здійснюються викладачами, під час проведення навчальних занять, виступають необхідною умовою актуалізації пізнавальної установки майбутніх диспетчерів з організації повітряного руху, що зумовлює розвиток образного мислення.

Ключові слова:образне мислення, лідерський потенціал, диспетчери з організації повітряного руху, образна мисленнєва діяльність, професійна підготовка авіадиспетчерів. психологічний диспетчер авіаційний

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується бурхливим сплеском інноваційних технологій в авіаційній галузі, ефективність якої залежить від наявності спеціалістів, що мають значний інтелектуально-творчий потенціал.

Саме тому головним напрямом освітнього процесу авіаційних закладів сьогодення є формування творчої особистості, яка здатна вирішувати складні завдання у нестандартних умовах, гнучко та самостійно використовувати набуті знання у різних життєвих та професійних ситуаціях.

Відповідно до цього пріоритетним напрямком досліджень сучасної авіаційної освіти є вивчення розумового розвитку диспетчерів з організації повітряного руху, оскільки саме воно є активною формою об'єктивного відображення дійсності, забезпечує отримання нових знань та умінь, розкриває сутність речей та явищ.

Одним із суттєвих видів мислення, як вищої форми пізнання об'єктивного світу, виступає образний його вид, що сприяє розширенню пізнавальних можливостей людини в процесі оперування образами різного ступеня узагальненості, сигнальними та звуковими повідомленнями.

Враховуючи вказане, мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та перевірці особливостей розвитку образного мислення майбутніх диспетчерів з організації повітряного руху. Реалізація мети даного повідомлення полягає у висвітленні теоретичних підходів щодо вивчення образного мислення; визначенні психологічних особливостей його розвитку та пошуку шляхів актуалізації образної мисленнєвої діяльності майбутніх фахівців авіаційної галузі.

Виклад основного матеріалу. В науковій літературі поняття "образне мислення" визначається як вид мислення, що детермінується образним сприйняттям дійсності, який виступає суттєвим компонентом усіх видів людської діяльності. Розумовий образ за своєю природою має подвійне джерело детермінації. З одного боку, він вбирає в себе чуттєвий досвід, і в цьому сенсі образ є індивідуальним. З іншого - включає в себе результати теоретичного осмислення дійсності, який детермінується історичним досвідом, що є представленим у системі понять, і в цьому сенсі виступає у знеособленому вигляді.

Внаслідок цього у світі не існує прямого шляху засвоєння понять. Їх розуміння та усвідомлення завжди опосередковується розумовими образами. Це говорить про те, що і образ, і поняття дають узагальнені знання про дійсність, що виражаються словом. Тому, у реальному процесі мислення одночасно присутні як образна, так і понятійна логіка, причому вони не відокремлені одна від одної, а об'єднанні єдиною логікою протікання розумового процесу. А сам розумовий образ, яким оперує мислення, характеризується гнучкістю, рухливістю, який відображає дійсність у вигляді просторової картини шматочка реальності.

Образне мислення оперує не словами, а образами, однак, це не означає, що у ньому не використовуються вербальні знання у вигляді визначень, думок і висновків. Але на відміну від словесно-дискурсивного мислення, де

словесні знання є основою його змісту, в образному мисленні слова використовуються лише як засіб вираження, інтерпретації вже виконаних перетворень образів. Будучи більш тісно пов'язаними з відображенням реальної дійсності, образ дає знання не про окремі ізольовані сторони (властивості) цієї дійсності, а являє собою цілісну уявну картину окремої ділянки дійсності.

Відтак, основна функція образного мислення - створення образів і оперування ними в процесі вирішення завдань. Реалізація цієї функції забезпечується спеціальним механізмом уявлення, спрямованим на видозміну, перетворення вже наявних образів і створення нових образів, відмінних від вихідних.

Проведений аналіз літератури дозволяє стверджувати, що образне мислення знаходиться у руслі загально-психологічних проблем розвитку як особистісних, так і професійно-важливих якостей майбутніх диспетчерів з організації авіаційного простору, яке має свої методологічні засади: по-перше, за своєю природою воно є цілісним і нероздільним незалежно від форм протиставлення та сфер його функціонування; по-друге, цілісність образів забезпечується загальністю його форми для всіх сфер його залучення, основу яких складають відчуття, уявлення, установки, на базі яких виникають судження, поняття, умовиводи; по-третє, залежно від сфери функціонування виникає специфікація його продуктів (образи).

Як розумовий процес образне мислення має трикомпонентну структуру: поняття - образ - дію з їх складними взаємодіями. Найважливішою особливістю образного мислення є характер протікання розумового процесу, його оперативність: швидкість актуалізації необхідної системи знань для вирішення незапланованих ситуацій, імовірнісний підхід при вирішенні багатьох завдань і вибір оптимальних рішень, що робить процес вирішення виробничих завдань особливо складним.

Розвиток образного мислення підвищує інтелектуальні здібності людини, а також тренує їх креативність, що позитивно впливає на професійні якості майбутніх диспетчерів.

Відповідно до цього проблема дослідження образного мислення полягала в тому, щоб вивчити особливості його розвитку у фахівців даної галузі.

До основних якостей сучасного диспетчера відносяться: образне осмислення робочих ситуацій та комплексний підхід до їх розгляду, володіння способами інтелектуальної діяльності, аналітичними, проектувальними, конструктивними вміннями, кількома видами діяльності одночасно. Швидкість переходу від одного плану діяльності до іншого - від вербально-абстрактного до наочно-дійового, і навпаки, виділяється як критерій рівня розвиненості образного мислення.

Отже, образне мислення є досить специфічним видом пізнавальної діяльності людини, мета якого полягає у здатності індивіда співвідносити сприйняту інформацію з розумінням її змісту. Воно виступає процесом моделювання системи ставлень суб'єкта до реальної дійсності, що здійснюється як кореляція між сформованим у свідомості базовими елементами мислення і чуттєвими даними, які надходять із зовні. Відтак, специфіка образного мислення визначається інформаційною та образною природою, змістом самої інформації і активним самовираженням особистості в процесі пізнавальної діяльності.

Таким чином, образне мислення підпадає під вплив певних закономірностей регулювання та протікання інтелектуальних операцій людини: по-перше, воно є не лише чуттєво-конкретним відображенням дійсності, оскільки має функції оперування абстрактно-логічними категоріями; по-друге, відображення особливостей його сприйняття здійснюється через систему уявлень і понять. Отже, осягнення інформаційно-образної сутності предмета та розуміння логічної організації образних звукових структур створює істинне розуміння цього поняття.

Зважаючи на вказане, стає цілком зрозуміло, що однією з основних факторів успішної професійної діяльності диспетчера є наявність високого рівня розвитку образного мислення, яке у водночас виступає й складовою одиницею професійно важливих якостей майбутнього фахівця.

Образне мислення являє собою узагальнену та опосередковану форму психічного відображення людиною навколишньої дійсності, що встановлює зв'язки і відносини між пізнаваними об'єктами.

Образне мислення є важливим чинником професійного становлення диспетчера, як фахівця. Розвиток особливостей образного мислення лежить в основі підготовки продуктивної діяльності фахівця, що виявляється в різних видах його майбутньої діяльності:

* образне осмислення робочих ситуацій та комплексний підхід до їх розгляду,

* володіння різними способами інтелектуальної діяльності,

* прояв аналітичними, проектувальними, конструктивними вмінням,

* швидкість переходу від одного плану діяльності до іншого: від вербально-абстрактного до наочно-дійового, і навпаки.

Оскільки психічна пізнавальна діяльність студентів-диспетчерів знаходиться в активній стадії розвитку, емоційна сфера залишається ще досить чутливою, апелювання викладачем на заняттях під час засвоєння певного предмету суто навчальним матеріалом не дасть змістовних результатів. На нашу думку, краще впливати через налаштування студента на виконання певних дій, утворення образів такими засобами, що самі по собі є ніби непомітними, але в той самий час сприяють засвоєнню ґрунтовних знань. Саме тому ми вважаємо, що ефективним засобом розвитку образного мислення виступають педагогічні настанови, системність застосування яких зумовлює формування внутрішньої готовності студента до створення, усвідомлення та відображення образного матеріалу, що сприяє актуалізації системи установок розвитку образного мислення в цілому. Отже, ефективним засобом протікання образної мисленнєвої діяльності студентів-диспетчерів виступають актуалізовані педагогічними настановами установки.

Розглядаючи вплив педагогічних настанов на розвиток образного мислення майбутніх диспетчерів, ми не можемо не погодитися з дослідженнями, які розрізняють в українській мові поняття "установка" і "настанова".

Так, ряд науковців, вивчаючи даний феномен людської психіки, зауважують той факт, що дієсловом "установити" в українській мові означається момент завершення якоїсь певної дії. І що окрім поняття "установка" в нашій мові вживається термін "настанова". Відмінність між ними полягає в тому, що "настанова" характеризує напрям дії (настановлення на щось, що постійно перебуває у центрі уваги), а "установка" вказує на щось стабільне, постійне: певна дія завершена, зафіксований результат і цей результат "осідає" в якості структурного елемента свідомості, при чому настільки стійко, що свідомість без особливої напруги залучає його у кожному випадку свого активного впливу на буття, а отже й на будь-яку діяльність.

Відповідно до цього настанова і є тим вектором напряму дії студента під час навчальної діяльності, а установка - виступає готовністю діяти відповідно до визначеного настановою напрямом. Ми вважаємо, що саме актуалізовані педагогічними настановами установки час проведення навчальних занять забезпечить гармонійний розвиток образного мислення, що сприятиме формуванню професійних умінь майбутніх диспетчерів та позитивно впливатиме на образну пізнавальну активність студентів.

Обґрунтовуючи вибір засобів оптимізації розвитку образного мислення студентів авіаційної галузі, слід відмітити, що повноцінне становлення та реалізація його особливостей потребує активізації та взаємодії основних сфер психічної діяльності (сенсорно-чуттєвої, пізнавальної та діяльнісної) студента. Внаслідок прояву своєрідності розвитку вибірковості сприйняття, що характеризується ігноруванням усвідомленості незрозумілих для нього явищ дійсності, породжується поверхневе ставлення до осягнення навчального матеріалу. Це, своєю чергою, сприяє виникненню пасивності, або шаблонності мислення студентів. Тобто, студенти, які не підготовлені до сприйняття та розуміння матеріалу, ніколи не зможуть осягнути його образного змісту в цілому.

Тому без попередньої настроєності студента на навчальну діяльність інформація, що подається викладачем, може викликати у майбутніх диспетчерів емоції, думки і прагнення, які не відповідатимуть осягненню її змісту.

В такому разі буде формуватися байдуже ставлення до сприйняття матеріалу. При цьому, студенти звикатимуть до пасивного задоволення, емоційні враження пробігатимуть поверхово, не зачіпаючи їх особистості, не викликаючи їх думок. Тобто без урахування готовності студента до сприймання матеріалу керівні впливи викладача, якими б добрими вони не були, бажаного ефекту не дадуть, бо вони можуть впасти на не "підготовлений ґрунт".

Отже, будь-яка діяльність студента, зокрема мислительна, ґрунтується на попередній готовності, настроєності до неї. Відповідно до цього можна сказати про те, що перш ніж призвати майбутніх фахівців до будь-якої форми навчальної діяльності, викладачеві необхідно зацікавити студентів нею, виявити їхню готовність до цієї діяльності, налаштувати відповідні системи, необхідні для її виконання. Тільки тоді студенти будуть діяти самостійно, викладачеві ж залишатиметься лише керувати нею.

Тому, саме за допомогою педагогічних настанов викладачеві вдасться не лише перевіряти готовність до діяльності, а викликати цю готовність та керувати нею. А це, зі свого боку, виступає основою передбачення дій студента, програмуванням його образної мисленнєвої діяльності у процесі спілкування з навчальним матеріалом. Тобто, від раціонального впливу педагогічних настанов викладача на заняттях у студентів-психологів актуалізуються відповідні реакції, від яких залежатиме зміст емоцій і почуттів, образів і асоціацій, думок та переконань.

Вони сприятимуть глибшому проникненню в емоційний зміст матеріалу, підсилюватимуть враження від сприйнятої інформації. Їх вплив позитивно відображається на психічній настроєності студента в процесі сприйняття інформації та роботи над її образом, вони спонукають його до активної образної мисленнєвої діяльності.

Таким чином, педагогічні настанови на заняттях сприятимуть розвитку розрізнення (аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, конкретизація, систематизація) звукового потоку інформації, осмисленню її образів, що становить зміст процесу образного мислення.

Реалізація даних здатностей студентів у процесі впливу педагогічних настанов значною мірою обумовлює справжню мотивацію його пізнавальної активності, спрямованості, результативності та ефективності. Тобто, використання на навчальних заняттях викладачем настанов благоприємно впливає на розвиток не лише когнітивних процесів, а є запорукою цілісного розвитку особистісних якостей майбутніх диспетчерів. Це зі свого боку значно розширює його спектр дії та впливає на породження нових відношень між сприйняттям навчального матеріалу, пізнавально-образною діяльністю та особистісно-мотиваційним становленням особистості.

Педагогічна настанова є цілісним утворенням, яке регулює і спрямовує психофізичні сили людини для здійснення нею образної мисленнєвої діяльності. Вона є інтегральним психічним утворенням різного ступеня усвідомленості, що виконує системоутворюючу функцію та проявляється в утриманні цілісності психологічної системи пізнавальних образів, яка включає в себе пізнавальну діяльність, особистість студента у єдності тієї частини об'єктивного світу, яка має для нього значення, зміст і цінність.

Означені характеристики педагогічної настанови дозволяють зробити висновок про те, що вона є: по-перше, однією із найважливіших об'єктивних детермінант пізнавальної діяльності студента; по-друге, її формування ґрунтується на основі зовнішнього сприйняття навчального матеріалу та внутрішнього розвитку психічних процесів; по-третє, педагогічна настанова, будучи детермінована віковими особливостями людини, виступає необхідним компонентом формування образного мислення студентів-диспетчерів та основою подальшого розвитку їх професійної діяльності.

Зважаючи на вказане, педагогічна настанова виконує важливу функцію керування діями та думками під час формування внутрішньої позиції студента. Вона виступає у ролі містка для переходу із "зовнішніх" шарів (структури сприйняття навчального матеріалу) у "внутрішні" (побудову образів) і навпаки. Тобто, під час проведення заняття, використання викладачем настанов, допоможе студентові розібратися, упорядкувати, організувати та усвідомити свої образи, встановити послідовність їх створення та викреслити засоби відображення.

Отже, використання викладачем педагогічних настанов під час проведення занять позитивно впливає на розуміння студентами інформаційно-образного пізнання навчального матеріалу та забезпечує виконання виховної, навчальної та розвивальної функції особистості.

Висновки

Отже, можемо зробити висновок, що образне мислення відіграє дуже важливу роль у професійній діяльності диспетчера з організації повітряного простору, даючи йому можливість краще пізнавати, відображати та орієнтуватися в певній ситуації. Завдяки образному мисленню майбутній фахівець має можливість вирішувати складні професійні завдання, робити висновки із накопиченого досвіду практичної діяльності.

Також слід зауважити той факт, що актуалізація розвитку даного виду мисленнєвої діяльності здійснюється за рахунок впливу педагогічних настанов викладачів у процесі навчальної діяльності майбутніх диспетчерів. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у вивченні напрямів психолого-педагогічного супроводу формування образного мислення на різних етапах особистісного зростання професіонала.

Список використаних джерел

1. Кокун О.М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: Монографія. - К. : ДП "Інформ.-аналіт. агентство", 2015. - 200 с.

2. Коростелева Н.В. Профессия дирижера небесных потоков: авиадиспетчер. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.b17.ru/ 2016

3. Балецька Л.М., Попович Д.М. Особливості когнітивної гнучкості особистості // Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Педагогіка та психологія". - Випуск 1(3). - 2016. - С. 167-170.

Размещено на Allbest.ru