Психологічні особливості професійної педагогічної рефлексії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: «Психологічні особливості професійної педагогічної рефлексії»

1. Поясніть існуючи інтерпретації ролі рефлексії вчителя у професійної діяльності

Особливості професійної рефлексії та її місце у діяльності вчителя аналізуються у зв'язку із психологічної природою педагогічної діяльності. Розглянемо найбільш відомі підходи до аналізу педагогічної діяльності та ролі рефлексії у її функціонуванні.

З позиції мета-підходу до розуміння природи педагогічної діяльності, рефлексія та рефлексивні процеси включені в усі її компоненти. Вони виявляються: в розробці предметного змісту діяльності учнів, що потребує з одного боку, визначення змісту навчального матеріалу, з іншого - відображення вікових та індивідуальних особливостей його сприймання та засвоєння учнями; побудови форм спільної діяльності під час опанування основних дидактичних завдань; усвідомлення педагогом власної діяльності, коли сама діяльність виступає для вчителя як спеціальний предмет аналізу, осмислення та оцінки. Ю.М. Кулюткин зазначає, що необхідність рефлексивного ставлення до власної діяльності викликана тим, що індивідуальна діяльність вчителя набуває результативності лише у загальній системі навчально-виховної роботи школи як соціального інституту. Педагогічна рефлексія вчителя забезпечує як об'єктивацію власного досвіду, так і розуміння досвіду інших.

Аналіз педагогічної рефлексії у статусі діяльності представлено у дослідженні І.О. Стеценко. Значна увага приділяється розробці поняття рефлексивної компетентності вчителя як здатності фахівця найбільш ефективно проявляти рефлексивні здібності, що забезпечують розвиток та саморозвиток, сприяють творчому підходу до професійної діяльності, максимальному досягненню результатів (В.В. Желанова, Г.Г. Ермакова). Предметом сучасної психології рефлексії стала розробка поняття рефлексивної культури вчителя (В.К. Елісєєв, Г.О. Дягтяр) до складу якої відносять рефлексивне середовище, рефлексивну компетентність, рефлексивно-інноваційний потенціал.

2. Схарактеризуйте когнітивно-дослідницький підхід до розуміння сутності та функцій професійної рефлексії вчителя

Ідея розгляду рефлексії як властивості професійного мислення педагога є поширеної як західної так й вітчизняній психології. Цей підхід можна назвати когнитивно-дослідницький.

Концепція професійної педагогічної рефлексії С. Гранта та П. Кербі основана на дослідницької парадигмі професійної підготовки вчителя, що реалізує ідею Д. Дьюи про відмінності між стандартним та рефлексивним педагогом. Концепція включає три базових тези про проблемний зміст педагогічних ситуацій (здатність сприймати педагогічні ситуацію як унікальну та неповторну), дослідницький підхід до розв'язання педагогічних завдань (розвиненість практичного мислення вчителя, орієнтацію на дослідження прихованих, невідомих сторін педагогічної ситуації) та онтологічний статус явищ в системі освіти (опора як на професійні так й на соціально - значущі критерії в оцінки власних професійних рішень).

Ю.М. Кулюткін справедливо зазначав, що рефлексія не може розглядатися як «добавка» до основних функцій вчителя. «Без постійного аналізу та самоаналізу вчитель не зміг би глибоко усвідомлювати проблеми, що виникають в практиці та правильно обирати шляхи їх вирішення, критично оцінювати та корегувати отримані результати». Основні ідеї цього підходу знайшли своє продовження у дослідженні рефлексії вчителя А.О. Бізяєвої, яка розглядає рефлексію як когнітивне утворення, що обслуговує професійне мислення вчителя по вирішенню операційних завдань та забезпечує функціонування професійної самосвідомості в статусі особистісної рефлексії. Операційна складова має конструктивний, прогностичний та мотиваційний компоненти, що відображають важливі аспекти практичної діяльності вчителя (конструювання та адаптація навчального матеріалу у відповідності із можливостями учня, прогнозування можливих ускладнень в його засвоєнні, стимулювання самостійних дій учня). Особистісний план рефлексії вчителя виявляється в здатності до професійно-особистісної центрації на учні, осмисленні вчителем свої відповідальності за результати навчальної діяльності учня.

професійна рефлексія вчитель

3. Поясніть основні положенні рефлексивно-гуманістичного підходу щодо визначення функцій рефлексії вчителя

В рамках рефлексивно-інноваційного підходу досліджується роль рефлексивних властивостей мислення в створенні якісно нових утворень особистості. У подальшому ця ідея знайшла своє продовження у рефлексивно-гуманістичному підході, що визначає роль механізму рефлексії у переосмисленні та перетворенні змісту свої свідомості, діяльності та спілкування. Рефлексії забезпечує якісні зміни смислових утворень особистості, сприяє радикальним перетворенням «Я концепції».

Важливим внеском рефлексивно-гуманістичного підходу у розробку проблеми рефлексії вчителя є визначення ролі рефлексивних механізмів в творчому процесі саморозвитку та професійного самовдосконалення, розуміння системної природи рефлексії, в межа якої окремі її типи можуть змінювати свій статус при збереженні основних функцій, аналізу рефлексивних процесів у вимірах свідомості, діяльності та спілкування. Водночас, слабким місцем цього підходу є ігнорування основної особливості рефлексії вчителя, як властивості, що визначає контроль професійної діяльності та саморозвиток із урахуванням особливості контролю діяльності учнів та їхнім саморозвитком.

4. Визначте основні положення розгляду професійної рефлексії вчителя з урахування спів-буттєвої природи педагогічної діяльності

В умовах спів-буття вчителя з учнями його професійна рефлексія, за О.Г. Мирошник, має розглядатися як професійно-значуща властивість особистості, що забезпечує контроль за функціонуванням регулятивних механізмів його професійної діяльності в режимі гуманістичної взаємодії із діяльністю учнів та корегуванням своєї активності у відповідності до актуальних та потенційних меж власного «Я» та «Я» учнів.

Розуміння спів-буттєвої природи педагогічної діяльності дозволяє врахувати: онтологічні аспекти професійної діяльності вчителя (практико-технологічні, спілкування, самосвідомість); системну природу рефлексії; регулятивну функцію рефлексії, що забезпечує цілісність власного «Я» через узгодження своєї поведінки із ціннісно-смисловими складовими особистості; етичну сутності педагогічної дії, що передбачає проектування, здійснення та оцінку педагогом власних дій з позиції духовних цінностей.

У вимірах онтологічного аналізу професійної рефлексії вчителя, як умови його спів-буття з учнем, головною функціє рефлексії у професійної діяльності є рефлексивне управління діяльністю учня в освітньому процесі.

Рефлексія вчителя в професійної діяльності онтологічно це патерн рефлексивних процесів, що дозволяє одночасно створювати, системно інтегрувати в свідомості вчителя ментальні презентації предметно-технологічної основи професійної діяльності, відображати соціально-психологічні особливості педагогічного спілкування, усвідомлювати та узгоджувати свою поведінку відповідно до структурних складових професійної самосвідомості та професійної ідентичності особистості, здійснювати аналіз власної поведінки у вимірах моральних норм та особистісної моральності. Завдяки такої роботі рефлексивних процесів вчитель досягає реальної суб'єктності у сфері професіональної діяльності, він може відкривати, створювати себе у кожній ситуації педагогічної взаємодії та забезпечувати умови для розвитку суб'єктності учнів.

У структурі рефлексивної позиції вчителя, на думку О.Г. Мирошник, слід визначати, як мінімум, дві складових: процесуальні та змістовну.

Організація патерну рефлексивних процесів становить процесуальну складову рефлексивної позиції. Змістовна складова має зв'язок з особливостями професійної самосвідомості вчителя та характеризується відповідним рангом. Термін ранг вперше було використано В.О. Лефевром для позначення кількості ознак «Я», що є предметом відображення самосвідомості. Ранг рефлексії має зв'язок із мірою свободи особистості, широтою, глибиною самозмін та творчого розвитку. В основу класифікації рангу рефлексивних позицій вчителя було покладено системний підхід С.Т. Джанєрьян щодо розуміння психологічної природи професійної самосвідомості. Відповідно до означеного підходу системоутворюючим фактором професійної самосвідомості є ціннісне-смислове ставлення фахівця до професійної діяльності.

5. Проаналізуйте можливості використання рефлепрактики у професійній підготовці майбутнього вчителя

І.М. Семеновим запропоновано поняття рефлепрактики, що характеризує сукупність методів та прийомів розвитку рефлексивних процесів в ході вирішення проблемно-конфліктних ситуацій.

Узагальнюючи результати аналізу теоретичних моделей, методів та прийомів з розвитку рефлексії вчителя слід зазначити, що вони орієнтовані на активізацію процесів його самосвідомості, самопізнання, саморозуміння та саморозвитку. Самопізнання здійснюється за допомогою інструментів діагностики та вмінь фіксувати, накопичувати інформацію про себе (тести, самоспостереження, щоденники професійного зростання, опорні програми для самоспостереження за своїми діями протягом навчання). Активно впроваджуються технології, спрямовані на стимуляцію у студентів рефлексивних процесів у ситуації «тут та зараз» (мікронавчання, рольові ігри, метод аналізу ситуацій), використовуються ефекти групової рефлексії, які дозволяють розширити рефлексивний досвід майбутнього педагога. Поширеною є практика проведення «рефлексивних консиліумів» та «рефлексивних дебатів». Безумовно, зазначені методи та прийоми навчання мають позитивний вплив на становлення професійної самосвідомості студентів. За відомим висловом Г. Познера поєднання досвіду професіонала і його рефлексії є передумовою розвитку професійної майстерності: «досвід + рефлексія = розвиток».

Проблема розвитку професійної рефлексії майбутнього вчителя розглядається у дослідженнях багатьох авторів, які поділяє думку про те, що становлення професійної рефлексії обумовлено наявністю рефлексивного середовища у якому формується майбутній фахівець. Це середовище створюється організаційними (форми навчальних занять), дидактичними (зміст та структура навчальних завдань), виховними (досвід життя у академічній групі), розвивальними (тренінги, групи особистісного росту, тощо) інструментами.

Размещено на Allbest.ru