Використання наративного аналізу у дослідженні мотиваційно-смислової сфери особистості жінки у реалізації материнської поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецького національного університету імені Василя Стуса

Використання наративного аналізу у дослідженні мотиваційно-смислової сфери особистості жінки у реалізації материнської поведінки

Проніна Вікторія Олександрівна

Постановка проблеми. Жінка у реалізації материнської поведінки в рамках динамічної сімейної системи включена у міжособистісні стосунки з дитиною, які, згідно з сучасною постнекласичною парадигмою, можливо вивчати лише суб'єктивними, проективними методами [5]. Одним з таких методів є наративний аналіз, за допомогою якого можна описати особливості мотиваційно-смислової сфери особистості. Наративний аналіз надає велику кількість якісних та кількісних даних, які розгортають індивідуальну специфіку мотивів та смислів людини, проте досі не напрацьовано сталої та загальноприйнятої процедури проведення аналізу наративу.

Метою статті є аналіз основних методологічних підходів до проведення наративного аналізу та представлення результатів емпіричного дослідження мотиваційно-смислової сфери особистості жінки у реалізації материнської поведінки методом наративного аналізу.

Результати дослідження. Використання мультифакторного (соціо- культурного) методологічного підходу у побудуванні сучасного психологічного дослідження приносить вельми багаті емпіричні дані, які дозволяють прийти до викриття нових закономірностей та збору обширного фактажу для подальшого опрацювання.

Окрім того, в рамках врахування постнекласичного методологічного підходу в цілому, під час вибудовування теоретичних передумов дослідження, внутрішній світ особистості розглядається як унікальний, а соціально-історичний та культурний контекст, таким чином, стає основою для створення та використання форм мовотворчості у психологічному вивченні особистості [4].

Перші наративні теорії особистості винникли наприкінці 70-х -- на початку 80-х років ХХ сторіччя в результаті досліджень американських психологів С. Томкінса, Д. П. Макадамса, Б. Дж. Кохлера [17], з того часу було розроблено багато підходів до проведення наративного аналізу та розкривалися різні погляди на саме поняття «наратив» в контексті різних галузей науки, але досі не обґрунтовано єдиної інтегральної системи організації наративного аналізу.

Здатність людини вкладати у свій оповідальний твір власне бачення реальності, за думкою Н. В. Чепелєвої, є невід'ємним у особистості та притаманне лише людству. Цей спосіб усвідомлення себе та світу дослідниця називає наративним. Погляд особистості на саму себе неминуче формується на ґрунті перехрещення індивідуального та соціально-історичного досвіду. Наративна форма усвідомлювання себе у контекстах власного та соціокультурного досвіду містить у собі наступні типи ідентичності: персональну, соціальну, культурну, що спричиняє, за Н. В. Чепелєвою, розвиток особистості. Продуктами наративної форми самоусвідомлення стають власний внутрішній світ та власна реальність. Наслідком засвоєння культурних наративів, за Н. В. Чепелєвою, є «врощення» особистості у наративну структуру світу, при цьому особистість зазнає її впливу та сама впливає власними інтерпретаціями на світовий наратив. У процесі структурування досвіду формуються наративні шаблони, які можуть використовуватися і під час створення оповідей, і під час формування намірів [8].

Наративний аналіз використовується у психології як інструмент глибокого розуміння особистісного досвіду та його взаємозв'язків з особистіс- ними конструктами людини. Наративна психологія та наративний аналіз відносяться до складових психологічної герменевтики [4]. Психологічна герменевтика розглядає особистісне функціонування як не просто адаптацію до подій, а як адаптацію саме до того значення, яке мають під собою певні події для особистості. Н. В. Чепелєва розділяє ту думку, що ядро особистості та її досвіду утворюється саме когнітивними та інтерпретаційни- ми процесами, тобто наративними шаблонами, установками, відношенням, врешті, інтенціями. Однак ці процеси залишаються внтрішньо узгодженими шляхом побудування наративної структури, формуючи неперервну ідентичність, власне «Я», впорядковуючи досвід та оминаючи утворення внутрішньоособистісних конфліктів [8].

Психологічна герменевтика розкриває особистість як оповідача історій, акцентуючи механізми конструювання «Я» та підкреслюючи роль мови у формуванні та структуруванні «Я», як саме воно говорить та як представлене у загальному дискурсі [8].

Враховуючи вищезазначене, наративна конфігурація особистості стає запорукою адаптації у світі. В цьому випадку і особистість, і реальність для людини говорять однією мовою наративу, який характеризується відкритістю та гнучкістю [8]. Схильність до видозміни та динаміки станів проявляється і на рівні наративного оповідання, де персонаж чи умови змінуються наприкінці порівняно з початком [12].

Отже, до проведення наративного аналізу існує велика кількість підходів, обґрунтованих як закордонними, так і українськими дослідниками [1-9]. З одного боку, та структура наративу, на яку спираються дослідники різних країн під час аналізу історії, має багато спільного у концепціях різних дослідників, а з іншого боку -- майже кожна авторська теоретична структура наративу має свої особливості. Розглянемо деякі концепції та нюанси підходів різних авторів до організації наративного аналізу (табл. 1).

Таблиця 1 Методологічні конструкти наративного аналізу, що виокремлювалися американськими дослідниками

Можна побачити, що дослідники виокремлюють різні методологічні конструкти, за якими пропонують проводити наративний аналіз. Підстави деяких конструктів можуть вельми сильно відрізнятися. Наприклад, методологічний конструкт «елементи структури наративу» У. Лабова та «рівні оповіді» Ф. Уайєтта, або, навпаки, бути дуже схожими за методологічним конструктом, як «рівні оповіді» Ф. Уайєтта та «равні оповідального тексту» С. Томкінса, при цьому підтипи цих конструктів дуже сильно відрізняються своїми основами та значенням [9].

При цьому кожен з підтипів методологічних конструктів має важливе значення для подальшої інтерпретації та якісного аналізу наративу. Наприклад, кваліфікатор «віддаленості» С. Томкінса (ступінь віддаленості в просторі і часі) вказує на ступінь придушення потреби, експлікованої в оповіді [6].

Подібні закономірності теоретичного підходу до організації наративного аналізу властиві не лише американським дослідникам, а й іншим закордонним (табл. 2) та українським науковцям (табл. 3).

Таблиця 2 Методологічні конструкти наративного аналізу, що виокремлювалися іншими закордонними дослідниками

Українські дослідники також зробили значний внесок (табл. 3) у розробку методології наративного аналізу (Н. В. Чепелєва [6-8], О. В. Савченко [2], А. М. Одінцова [3]).

На ґрунті проведеного теоретичного обзору Н. В. Чепелєва виокремила два визначення наративу, у вузькому та широкому сенсі, що використовуються сучасними науковцями. Наратив може розглядатися як:

процес породження історій, оповідань тощо;

конкретна чітко окреслена форма оповідання, спрямована на те, щоб залучити слухача емоційно, зробити співчутливим спостерігачем або «співучасником» подій [6].

Керуючись такими ключовими поняттями психологічної герменевтики як розуміння, інтерпретація та тлумачення для розуміння тексту, Н. В. Чепелєва обґрунтувала цікавий методологічний конструкт «рівні аналізу наративу». При цьому процес розуміння, в свою чергу, розглядається дослідницею на значеннєвому та смисловому рівнях. На значеннєвому рівні, за Н. В. Чепелєвою, основним механізмом розуміння є когнітивні операції структурування та переструктурування текстової інформації, а на смисловому рівні -- діалог як взаємодія, зіткнення та синтез смислових позицій партнерів з комунікації [7].

Функції персонажів або просто вчинки дієвих осіб (актантів) також були класифіковані дослідниками-наратологами. Серед них досі актуальними є класичні концепції В. Я. Проппа, Р. Барта, А.-Ж. Греймаса та К. Леві-Стросса. наратив мотиваційний смисловий

Російський дослідник В. Я. Пропп емпіричним шляхом, досліджуючи казкові фабули, виокремив 32 функції персонажа: відлучка, заборона, порушення, вивідування, видача, каверза, посібництво, шкідництво, нестача, посередництво, протидія, відправка, дарування, реакція героя, постачання, переміщення, боротьба, таврування, антагоніст перемагає, ліквідація нестачі, повернення, переслідування, порятунок, невпізнане прибуття, претензії помилкового героя, важке завдання, рішення, впізнавання, викриття, трансфігурація, покарання ворога, весілля.

Таблиця 3 Методологічні конструкти наративного аналізу, що виокремлювалися українськими дослідниками

Розробки В. Я. Проппа продовжували вдосконавлювати низка французьких дослідників. А.-Ж. Греймас об'єднав деякі функції В. Я. Проппа у парні: відлучка, заборона ує порушення, вивідування ує видача, розчарування ув покірність, зрада ув нестача, розпорядження ув рішення героя, відправлення, призначення випробування ув протистояння випробуванню, отримання допоміжного засобу, просторове переміщення, битва ув перемога, позначка, ліквідація нестачі, повернення, переслідування ув позбавлення, прибуття інкогніто, визначення завдання ув успіх, впізнавання, викриття зрадника ув виявлення героя, покарання ув весілля.

Після критики іншого французського дослідника К. Леві-Стросса А.-Ж. Греймас виокремив лише п'ять функцій персонажа: укладення договору (припис ув згода), боротьба (протистояння ув перемога), комунікація (передача і отримання), присутність, швидке переміщення.

З іншого боку, французський дослідник Р. Барт [11] виокремив функції персонажа, які підрозділяються на основні і допоміжні та індекси характеру персонажа, останні науковець розподіляв на ознаки та інформантів [14, с. 101-102].

Сучасний англійський психоаналітик Г. Хьюер щодо використання каз- коаналізу підкреслює, що кожна людина має можливість використовувати колективно-несвідомі символи для самовираження. Окрім того, використання непрямої літературної форми казки допомагає подолати бар'єр психологічного захисту людини [3, с. 136].

Материнство виділяється Г. Г. Філіпповою в самостійну материнську мотиваційно-потребову сферу поведінки (МПМСП). Еволюційне призначення материнських функцій за Г. Г. Філіпповою -- забезпечення адекватної турботи про нащадків. Подібні функції виражаються в емоційних реакціях на дитину, виконанні операцій по догляду за дитиною і спілкуванню з нею і забезпечуються структурою і змістом власної МПМСП матері [16, с. 81].

Мотиваційно-смисловий аспект материнства, за думкою дослідниці Т. В. Павлової, передбачає досягнення певної особистісної зрілості і набуття материнської ідентичності, що представляє собою динамічну структуру, яка розвивається протягом усього життя людини, одиницею якої є самовизначення себе, своїх цілей і цінностей, отримане в результаті засвоєння батьківських очікувань, подолання внутрішньоособистісних конфліктів та включає в себе здатність приймати рішення [15].

В нашому дослідженні взяли участь 84 матері та 105 жінок без дітей віком від 31 до 40 років. Завданням для викладу наративу було написати протягом 20 хвилин казку на білому аркуші олівцем.

Ґрунтуючись на описі можливих дій героїв наративу В. Я. Проппа та аналізі підходів до опису структури наративу українських та закордонних дослідників, ми виокремили 14 ознак з огляду на доцільність їх психологічної інтерпретації, за якими провели кількісний аналіз наративу.

При цьому дві ознаки з 14 є «складними», тобто вони складаються з інших ознак. Перша -- це ознака «Вчинки дійових осіб», вона складається з 32 інших ознак, типів можливих дій персонажів. Друга -- ознака «Сюжет», вона складається з трьох структурних типів сюжету. Кожна з наведених ознак вимірюється за номінальною шкалою, тому ті значення, що вони приймають для проведення кількісного аналізу, -- 1 (наявна) або 0 (відсутня). Слід наголосити, що значення «наявність» надавалося до кожного наративу за першою ж необхідною ознакою, яка зустрічалася у ньому.

Перерахуємо 14 виокремлених ознак наративу для проведення кількісного аналізу:

Вчинки дійових осіб (функції персонажів за В. Я. Проппом).

Сюжет (концентричний та однолінійний, концентричний та багатолінійний, хронікальний).

Резюме.

Опис ситуації.

Ускладнення.

Розв'язка.

Кода.

Оцінка.

Пряма мова.

Регулятивна інформація.

Авторський відступ.

Стереотипність семантики.

Ставлення автора до стереотипної семантики.

Сюжет в сюжеті.

За результатами обробки ознаки «Опис ситуації» та «Реакція героя» виявились константами, тобто зустрічалися в усіх роботах досліджуваних, через що були виключені з подальшого кількісного аналізу.

Після визначення наявності чи відсутності ознак у наративах досліджуваних для визначення статистичного взаємозв'язку ознак були побудовані дворозрядні перехресні таблиці (n = 84 та n = 105) і використані критерій узгодженості х2 Пірсона та коефіцієнт V Крамера. Для обробки результатів був використаний пакет IBM SPSS Statistics 19.0.0.1 [10, c. 44].

Розглянемо результати статистичного аналізу з найвищім рівнем значущості р < 0,005, які подолали критичне значення критерію узгодженості х2 Пірсона (табл. 4, 5).

Таблиця 4 Результати статистичного аналізу (х2кр = 7,879, р < 0,005) у вибірці матерів

Ми виявили шість пар ознак, які є взаємопов'язаними (р < 0,005), при цьому дві пари ознак («Відлучка» -- «Впізнавання» та «Шкідництво» -- «Дарування») мають середню силу взаємозв'язку, а решта -- відносно сильний взаємозв'язок [13, с. 16].

Таблиця 5 Результати статистичного аналізу (х2кр = 7,879, р < 0,005) у вибірці жінок, які не мають дітей

Ми виявили одинадцять пар ознак, які є взаємопов'язаними (р < 0,005), при цьому чотири пари ознак мають середню силу взаємозв'язку, шість пар -- відносно сильний взаємозв'язок, а одна пара («Переміщення» -- «Дарування») -- показала сильний взаємозв'язок [13, с. 16].

За результатами проведення кількісного аналізу взаємозв'язку ознак структури наративу ми виявили такі частотні комбінації структурних ознак, які з високим рівнем статистичної значущості зустрічались у на- ративах досліджуваних.

У вибірці матерів значущими та повторюваними ознаками стали відлучка, впізнавання, трансфігураія, покарання, шкідництво, дарування, нестача, посередництво, повернення, переслідування, ускладнення, розв'язка. Виявлення цих ознак дає змогу зробити висновок, що матері будують казковий наратив за принципом ускладнення -- розв'язка, що може бути пояснене, з одного боку, знанням про типову структуру казок, а, з іншого, схильністю до проблемно-орієнтованого мислення. Для головного героя у матерів важливо відлучитися зі звичної зони комфорту, щоб отримати щось цінне, тільки за цієї умови герой буде особистісно розвиватися. За цим може бути викрита характерна поведінкова стратегія матерів, в рамках якої досліджувані, не маючи умов для саморозвитку в сімейному колі, реалізують його в будь-яких інших умовах, часто незвичних та більш складних. При цьому матері мають тривогу з приводу несхвалення їх потягу до саморозвитку, але, в той же час, матері готові взяти підтримку і навіть дуже розраховують на неї.

У вибірці жінок, які не мають дітей, значущими та повторюваними ознаками стали заборона, резюме, регулятивна інформація, боротьба, рятування, дарування, стереотипність семантики, відношення до стереотипної семантики, таврування, початок протидії, переміщення, вивідування, нестача, покарання. Для даної вибірки характерно будувати умовиводи та долати обставини, з якими не згодні. Досліджувані сильно опираються на самих себе у складних ситуаціях життя. Схильні до самоаналізу та прагнуть, з одного боку, позбавитись стереотипного мислення, розширити власний погляд на життя, а з іншого, керуватися правилами соціуму та використати їх на свою користь. Приймають допомогу від інших людей, але обережно, адже вважають, що потрібно також в обмін щось віддавати та вважають, що взагалі, щоб отримати будь-яку допомогу, потрібно перед цим багато чого зробити або заслужити.

Висновки

Отже, нам вдалося здійснити аналіз основних методологічних підходів до проведення наративного аналізу, кількісний та якісний аналіз структури наративу як відображення змісту мотиваційно-смислової сфери жінки у реалізації материнської поведінки, виявити типові ознаки, які використовувалися матерями та жінками без дітей під час складання казкової історії. Все ще потребують подальшої розробки процедури наративного аналізу для їх ефективного використання у психодіагностиці та психологічній практиці.

Список використаних джерел та літератури

1. Костіна Т. О. Наративна складова життєвого сценарію особистості / Т. О. Костіна // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. -- 2013. -- № 13. -- С. 163-169.

2. Савченко О. В. Наративний аналіз як засіб дослідження досвіду на особистісному рівні / О. В. Савченко // East Europen Journal of Psycholinguistics. -- Lutsk : Lesya Ukrainka Eastern European National University, 2014. -- Vol. 1, No 2. -- С. 94-102.

3. Одінцова А. М. Метод казкоаналізу в дослідженні етнічної ідентичності / А. М. Одінцова // East Europen Journal of Psycholinguistics. -- Lutsk : Lesya Ukrainka Eastern European National University, 2015. -- Vol. 2, No 2. -- P. 135-144.

4. Особистість у розвитку: психологічна теорія і практика : монографія / за ред. С. Д. Мак- сименка, В. Л. Зливкова, С. Б. Кузікової. -- Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макарен- ка, 2015 . -- Книга 1. -- 430 с.

5. Чаусова Ю. A. Наративний підхід у дослідженні особливостей сімейних стосунків / Ю. А. Чаусова // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. / НАПН України, Інститут психології ім. Г. С. Костюка. -- Київ, 2011. -- Т. 2. -- С. 227-234.

6. Чепєлева Н. В. Методи аналізу оповідального тексту [Електронний ресурс] / Н. В. Чепєле- ва, Л. П. Яковенко // Технології розвитку інтелекту. -- 2013.

7. Чепелєва Н. В. Розуміння -- інтерпретація -- тлумачення [Електронний ресурс] / Н. В. Че- пелєва // Технології розвитку інтелекту. -- 2017.

8. Чепелєва Н. В. Самопроектування особистості у контексті постнекласичної психології / Н. В. Чепелєва // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випуск: Актуальні проблеми когнітивної психології. -- Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. -- Вип. 20. -- С. 17-25.

9. Шевчук І. В. Наративна психологія як напрям сучасних досліджень / І. В. Шевчук // Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. -- 2016. -- Том. 10, вип. 28. -- С. 475-483.

10. Анализ категориальных данных : метод. рекомендации для слушателей фак. последиплом. образования, обучающихся по специальности 7.03010101 -- Социология / Нар. укр. акад., [каф. социологии ; авт.-сост. И. С. Нечитайло]. -- Харьков : Изд-во НУА, 2015. -- 52 с.

11. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Р. Барт // Зарубежная эстетика и теория литературы Х1Х--ХХ вв. -- М., 1987. -- С. 387--422.

12. Гржибовский А. М. Анализ номинальных и ранговых переменных данных с использованием программного обеспечения Statistica и SPSS / А. М. Гржибовский, С. В. Иванов, М. А. Горбатова // Наука и здравоохранение. -- 2016. -- № 6. -- С. 5--39.

13. Евстигнеева Н. В. Модели анализа нарратива / Н. В. Евстигнеева, О. А. Оберемко // Человек. Сообщество. Управление. -- 2007. -- № 4. -- С. 95--107.

14. Павлова Т. В. Психологические детерминанты формирования представлений личности о родительстве: автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии» / Т. В. Павлова. -- М., 2012. -- 21 с.

15. Филиппова Г. Г. Материнство: сравнительно-психологический подход / Г. Г. Филиппова // Психологический журнал. -- 1998. -- № 5. -- С. 81--88.

16. John O. P., Robins R. W., Pervin L. A. Handbook of personality: Theory and research. -- New York: Guilford Publications, 2010.

Анотація

В статті розглядається проблема вивчення наративним аналізом мотиваційно-смислової сфери жінки у реалізації материнської поведінки. Розглянуті основні теоретичні напрямки аналізу наративів закордонними та українськими дослідниками. Обґрунтована актуальність вивчення мотиваційно- смислової сфери матері. Наведена структура наративного аналізу. Представлені результати емпіричного дослідження особливостей структури наративу у матерів та жінок без дітей, кількісний та якісний аналіз наративу.

Ключові слова: наративний аналіз, наратив, мотиваційно-смислова сфера, жінки, материнська поведінка.

В статье рассматривается проблема изучения нарративным анализом мотивационно-смысловой сферы женщины в реализации материнского поведения. Рассмотрены основные теоретические направления анализа нарративов зарубежными и украинскими исследователями. Обоснована актуальность изучения мотивационносмысловой сферы матери. Приведена структура нарративного анализа. Представлены результаты эмпирического исследования особенностей структуры нарратива у матерей и женщин без детей, количественный и качественный анализ нарратива.

Ключевые слова: нарративный анализ, нарратив, мотивационно-смысловая сфера, женщины, материнское поведение.

Study Overview. The current article presents an analysis of the main methodological approaches to the narrative analysis and the results of the empirical research of the motivational and meaning sphere of the personality of a woman in the implementation of maternal behavior by the method of narrative analysis.

Data Collection. The study included 84 mothers and 105 women without children aged 31 to 40 years. The task of presenting the narrative was to write a fairy tale on a white sheet with pencil for 20 minutes.

Method and Measures. Basing on the description of possible actions by the protagonists of narrative V. Y. Propp and analysis of the approaches to describing the structure of the narrative of Ukrainian and foreign researchers, we have identified 14 features, given the expediency of their psychological interpretation, and conducted a quantitative analysis of the narrative.

After identifying the presence or absence of features of the narratives, two-by-two contingency tables (n = 84 and n = 105) were constructed to determine the statistical relationship between the features and the Pearson's chi-squared test (x2) and the Cramnr's V were used. To process the results was used IBM SPSS Statistics 19.0.0.1 software.

Results and Discussion. Revealed different frequency combinations of structural features, which were found in the narratives of the subjects with high level of statistical significance.

Key words: narrative analysis, narrative, motivational and meaning sphere, women, maternal behavior.

Размещено на Allbest.ru