Види перспектив спогадів в автобіографічній пам'яті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Види перспектив спогадів в автобіографічній пам'яті

Болотова О.М.

У статтірозглянутісучасніпсихологічнідослідженнявидів перспектив у структуріспогадівавтобіографічноїпам'яті, розділудовготривалоїпам'яті. В автобіографічнійпам'ятііндивідаміститься весь особистіснопережитийдосвід, закодований у виглядіспогадів. У структуріспогадівавтобіографічноїпам'ятівиділяються два види перспектив сприйняттяподій, щовідбуваються: перспектива Поля (Field) і перспектива Спостерігача (Observer). Описано специфічніособливостікожної з позиційсприйняття, їхвплив на переживанняособистогодосвідуіндивідом і формуваннянаступнихжиттєвихстратегій. Пред-ставленіможливостізастосуванняособливостей перспектив у психокорекційнійроботі з наслідкамитравмуючихподій.

Ключові слова: автобіографічнапам'ять (АП), перспектива спогадів, перспектива Поля (Field), перспектива Спостерігача(Observer).

спогад автобіографічний пам'ять

В статье рассмотрены современные психологические исследования видов перспектив в структуре воспоминания автобиографической памяти, раздела долговременной памяти. В автобиографической памяти индивида содержится весь личностно пережитый опыт, закодированный в виде воспоминаний. В структуре воспоминаний автобиографической памяти выделяются два вида перспектив восприятия происходящих событий: перспектива Поле (Field) и перспектива Наблюдатель (Observer). Описаны специфические особенности каждой из позиций восприятия, их влияние на переживание личного опыта индивидом и формирование последующих жизненных стратегий. Представлены возможности применения особенностей перспектив в психокоррекционной работе с последствиями травмирующих событий.

Ключевые слова: автобиографическая память (АП), перспектива воспоминания, перспектива Поля (Field), перспектива Наблюдателя (Observer).

The aim of the present article was to show the results of theoretical analysis of modern studies about two types of perspective in autobiographical personal memories. Autobiographical Memory of a person contains all memories about events having lived through by oneself personally. Exactly these memories become decisive and supportive for identification of a person, personal goals and strategies for theirs achievement, self-esteem management, emotional control and personal life- path development. The structure of the memory itself plays significant role in the above mentioned strategies, where two perspectives of a memory perception are stood out: Field perspective and Observer perspective. In memories with Field perspective a person sees the memory of event by one's own eyes and lives through those emotions having felt in the moment of event directly while in the memories with Observer perspective a person has possibility to watch oneself from an external vantage point «from the outside». Depending on the use of the perspective type different characteristics of the memory are available to a person and different perspectives allow to apply a memory for different cognitive goals and not only, moreover the studies demonstrate different activities in brain areas, depending on the use of perspective type. One of the most important distinction feature of perspectives these are real (Field perspective) and reduced (Observer perspective) emotional re-experiencing in the event. The memory with Observer perspective gives to a person significant preferences in analysis of the situation due to the emotional reducing. This gives possibility to use Observer perspective in the correction of negative and traumatic memories. The article emphasizes for further investigation of the autobiographical memory perspectives and their potential important role in the correction of negative and traumatic events consequences.

Key words: autobiographical memory, perspective of a memory, Field perspective, Observer perspective

Постановка проблеми. Корекційна робота з наслідками негативних і травмуючих подій прямо пов'язана зі спогадами довготривалої пам'яті, її розділу -- автобіографічної пам'яті (АП). Сучасні емпіричні і теоретичні дослідження особливостей видів спогадів в АП продемонстрували і ключову роль перспективи сприйняття інформації в структурі автобіографічної пам'яті, і її вплив на зміни негативного і травматичного досвіду індивіда. Наявність перспективи спогадів в автобіографічній пам'яті як такої були відзначені і показані ще піонерами досліджень пам'яті Henri &Henri [20] та З. Фройдом [9]. Емпіричний доказ наявності двох перспектив спогадів в автобіографічній пам'яті був отриманий в ключовій роботі Джорджії Нігро і УльрікаНейссера«PointofviewinpersonalMemories» 1983 року [20]. Вплив перспективи спогадів на якість спогадів, її вплив на сприйняття події індивідом і можливості зміни стану індивіда в залежності від перспективи спогадів досліджувалися в кінці ХХ -- на початку ХХІ століття в роботах вчених U. Neisser, G. Nigro, David Rubin, Dorthe Berntsen, HeatherMcIsaac, Erich Eich, Michaela Esslen, Sibylle Metzler, Roberto Pascual-Marqui, Lutz Jancke, Ethan Kross, OzlemAyduk, Walter Mishelта ін. [10; 15; 16; 19-16].

Емпіричні докази і теоретичне обґрунтування наявності двох різних перспектив у спогадах продемонстрували особливості перспектив у спогадах і вплив перспективи спогадів і можливість використання її в корекції стану індивіда [16]. Далі у статті ми будемо вживати як поняття «спогади» (memories) у множині, так і поняття «спогад», (memory) в однині, щоб продемонструвати, що у людини є спогади в АП (множина) та серед них є один спогад, якості та перспективу якого можна досліджувати.

Дослідження особливостей перспектив сприйняття на вітчизняному ґрунті дозволить використання ключових особливостей перспектив спогадів у роботі з наслідками травмуючих подій, що стало дуже актуальним для населення України після 2014 року.

Мета статті -- провести теоретичний огляд сучасних досліджень в області перспектив спогадів автобіографічної пам'яті й описати специфічні особливості кожної з перспектив, їх функції та можливості використання в корекційній роботі з наслідками травмуючих подій.

Результати теоретичного дослідження. Зміст ранніх спогадів дитинства став об'єктом пильної уваги французьких психологів Henri &Henri ще наприкінці ХІХ сторіччя, а їх дискусія з З. Фройдом [20] з приводу цих спогадів поклала основу для ідеї дослідження відмінностей перспектив у спогадах автобіографічній пам'яті. Ранні дитячі спогади З. Фройд вважав наслідком подій, що викликали сильні емоції і були надзвичайно значними. У той же час було помічено існування спогадів, які нібито зазнали якоїсь переробки і в них індивід бачив себе дитиною так як бачив би зовнішній спостерігач цієї події. З. Фройд назвав такий тип спогадів покриваючим спогадом [9]. Особливості цього другого виду спогадів почали активно досліджуватися тільки в результаті роботи Nigro&Neisser «PointofViewinPersonalMemories» [20], яка стала на сьогоднішній день базовою для всіх наступних досліджень автобіографічної пам'яті. У роботі описані структурні відмінності двох типів спогадів, які були названі перспективою сприйняття інформації в спогаді. У статті було дано визначення двох можливих перспектив у спогадах: спогади автобіографічної пам'яті (АП) можуть мати дві різні перспективи: перспектива Поля -- Field (F) і перспектива Спостерігача -- Observer (O): «У деяких спогадах людина, здається, має позицію спостерігача, дивлячись на ситуацію з зовнішньої точки зручної позиції і бачачи себе «з боку» -- це опис перспективи Спостерігача -- Observer (O)... В інших спогадах сцена з'являється з власної позиції; людина має приблизне поле зору, яке є в оригінальній ситуації, і людина не «бачить себе» -- це опис перспективи Поля -- Field (F)» [19, с. 467-468]. Nigro&Neisserці спогади були вже віднесені до спогадів автобіографічної пам'яті. До моменту публікації їх роботи в структурі наукового пізнання вже істотно змінилися уявлення про пам'ять, що продемонстрував УльрикНайсер у своїй роботі «Пізнання і Реальність», де показав як свій подальший розвиток у другій половині ХХ століття психологія отримала з розвитком кібернетичних і комп'ютерних знань. Кібернетичні знання, результати використання та створення програмного забезпечення для комп'ютера і сформований на їх підставі підхід, який переріс в когнітивну психологію, повністю змінили підхід до опису структури і функціонування пам'яті [5]. Пам'ять стало можливо змоделювати і описати як багатоблокову структуру з механізмами взаємодії як між блоками, так і з іншими структурами психіки.

Багатоблокова модель пам'яті Річарда Аткінсона і Річарда Шіффріна містить три окремі блоки пам'яті: сенсорний регістр, короткочасна пам'ять і довгострокова пам'ять. У блоці довготривалої пам'яті були виділені також підрозділи: Декларативна пам'ять, яка виділена L. Squireв 1982 році, або за іншою назвою -- експліцитна пам'ять, яка описана A. Richardson- Klavehn&R. Bjorkу 1988 році; семантична пам'ять була описана M. R. Quillianу 1968 році, епізодична пам'ять була описана E. Tulvingу 1972 році, автобіографічна пам'ять отримала свою назву та була описана A. Robinsonу 1976 році [6].

Автобіографічна пам'ять, будучи розділом довготривалої пам'яті, зберігає персональні спогади про всі події, особисто пережитлюдиною. Розробники системи SMS-- Self-MemorySystemM. Conwayі H. Williamsвизначають автобіографічну пам'ять як пам'ять специфічних епізодів, епізодичних спогадів і наших концептуальних, значущих і схематичних знань нашого життя, автобіографічних знань [12; 13].

В. Нуркова дає таке визначення автобіографічної пам'яті: «Автобіографічна пам'ять (АП) визначається як вища мне- мічна функція, організована за принципом сенсу, що оперує з особистісно віднесенним досвідом, яка забезпечує формування суб'єктивної історії життя і переживання себе як унікального суб'єкта з протяжним в часі життєвим шляхом» [7, с. 3].

Організація автобіографічної пам'яті розглядається як ієрархічна структура (ConwayM., Pleydell-PearceC., WilliamsH.), яка представлена на рис.1 [12; 13].

Автобіографічні спогади генеруються в Селф-системі пам'яті (Self-MemorySystem) [12; 13]. Оскільки далі буде часто використовуватися поняття «СЄЛФ»^ЄЩ та існують особливості ви-користання його в англомовній літературі взагалі та стосовно розділу автобіографічної пам'яті, є певні особливості його перекладу, що викликає певні труднощі його розуміння та вимагає тлумачення:

1. Слово Selfмає кілька різних перекладів: «сам», «себе», «саме», «власне», «особистість».

2. У теорії автобіографічної пам'яті під Self-- селф розуміється ієрархія цілей й образи спогадів, згідно з якими робоче селф(workingSelf) керує базою автобіографічних знань [12; 13].

Рис. 1.Організаціяієрархічноїструктуриавтобіографічної пам'яті -- MartinConwayandHelenWilliams [13]

Таким чином, ми вважаємо доцільним використовувати селф в статті без перекладу і розуміти під ним керуючу частину, яка містить ієрархію цілей особистості і образи спогадів, згідно з [12; 13].

Наведемо визначення робочого селф: «... набір контролюючих процесів, які координують та модулюють інші обчислювальні відокремлені системи» [12, с. 265].

Робоче селф керує такими процесами, як контроль ієрархії цілей, контроль концептуального селф та його селф -- образ (концептуальне селф та селф-образи підтримують важливу версію селф), та контролює процеси бази автобіографічних знань. База автобіографічних знань в свою чергу складається з автобіографічних знань і епізодичних спогадів. Автобіографічні знання організовані ієрархічно: теми -- життєчасові періоди -- головні події (general) -- епізодичні спогади, селф -- визначні спогади [13].

Теми (Themes) -- небагато (лише кілька) основних тем у житті людини: робоча тема, тема відносин, тема сім'ї [13]. Життєчасові періоди (Lifetimeperiods) -- містять репрезентації локацій, людей, активності, почуттів та цілей, загальних для періоду. Вони дають змогу мати спрямований доступ до інших спогадів [13]. Головні події (GeneralEvents) -- більш подійно-специфічні (event-specific), ніж життєчасові періоди, але не так сенсорно-живі, як епізодичні спогади та селф- визначні спогади [13]. Епізодичні і селф-визначні спогади (Episodicmemories, Self-definedmemories) являють собою образи конкретних подій безпосередньо пережитого досвіду. Саме вони несуть в собі інформацію про емоції у спогаді і про структуру спогадів. У зміні досвіду -- спогадів істотну роль грають якості спогадів і структура спогадів [1; 2; 3: 10; 15; 16].

Структура спогадів автобіографічної пам'яті визначається в першу чергу, перспективою у спогаді. Перспектива у спогаді це спосіб особистого сприйняття інформації зі спогаду [20]. Незважаючи на відмінності назв двох перспектив в різних дослідженнях, структурна суть зберігається незмінною, включаючи власну позицію Поля і позицію Спостерігача.

У таблиці 1 наведені визначення перспективи Поля (Е) та перспективи Спостерігача (О) в працях різних дослідників.

Таблиця 1. Назви для спогадів з перспективою Поля ^), де індивід дивиться своїми очима і для спогади з перспективою Спостерігача (О), де індивід дивиться на себе збоку, і їх автори

Michaela Esslenта інші підкреслюють відмінності у функціях перспективи F та перспективи O, визначаючи перспективу F як пре-рефлективну, та перспективу O, як оцінку селф себе з боку і рефлективно [15]. Функцією перспективи F вважається відображення об'єктів і інших людей і може бути ще названа пре-рефлективною. Функція перспективи О вважається оцінкою селф себе збоку і може бути ще названа рефлективною.

«Суб'єктивна позиція з першої перспективи вважається по- трібною, щоб взаємодіяти та відображати об'єкти або інших людей. Цей аспект свідомості вважається пререфлективним і є базисом, на підставі якого з'являється будь-який тип самоусвідомлення. На противагу багато дослідженнь про уяву, які оцінюють характерні риси прикметників, фокусуються на селф як на об'єкті, іншими словами, як на селф, оцінюючим себе з третьої перспективи» [15, с. 437]. Пререфлективна позиція за Gallagherще носить назву «мінімальне селф» (minimalself) [15] -- переживання себе як суб'єкта досвіду «тут та зараз», що не розтягнуто у часі, та вербальне вираження використовує персональний займенник: «Я» (I), який не включає рефлексію свідомості. А рефлективне селф -- наративнеселф -- включає позицію спостерігача, що вербально виражається займенником «мене» (me) [15].

Пререфлективнеселф і рефлективне селф контролюються окремими нейронними мережами: при функціонуванні пререфлективногоселф (перспектива F) виявляється залученою вентральна префронтальна кора (VentralMPFC), в той час як при функціонуванні рефлективного селф (перспектива O) працює дорсолатеральнаПрефронтальна Кора (DMPFC) [15]. Вентральна префронтальна кора залучена в емоційні й афективні процеси, в той час як дорсолатеральнапрефронтальна кора залучена в комплексні когнітивні операції (DrevetsandRaichle, KringelbachandRolls) [15].

Нейроанатомічні дослідження вентральної префронтальної кори продемонстрували її зв'язок з мигдалеподібним тілом і базальними гангліями, які відповідають за емоції та мотивацію. Дорсолатеральна кора не має такого сильного зв'язку з цими областями і згідно з Ochsneretal. [15] допомагає пере- уявити інформацію в символічній, беземоційній(emotion-freeform) формі.

Це узгоджується з інтерпретацією функцій перспективи Fта перспективи Oза В. Нурковою, яка підкреслює, що перспективи дозволяють індивіду створити спостереження, ін-терпретацію й оцінку себе як об'єкта, що дозволяє одночасно мати і суб'єктивну оцінку (перспектива F) і об'єктивну (перспектива O). Функція перспективи О може бути описана як можливі труднощі з верифікацією автобіографічного матеріалу і необхідність його інтерпретації (спогади F/ Oперспективи -- миготливі спогади (blinkingmemories)) [7]. Симво-лічна, беземоційна форма являє собою модель події. Модель структурно відображає характеристики об'єкта (властивості, взаємозв'язки, структурні і функціональні параметри) істотні для будь-якого дослідження. Модель являє собою спрощений варіант об'єкта і створюється в будь-якій сфері для точного розуміння функціонування об'єкта для досягнення ним будь-якої цілі [4]. Функція спрощення події та подання її в символічній формі дозволяє допомогти індивіду точніше розуміти схему подій в спогаді. Відсутність емоцій дозволяє точніше оцінити те, що відбувається. Це пояснює той факт, що в основному саме негативні події в дослідженнях виявляються структурно змінені до перспективи Спостерігача -- індивід структурує складну подію.

У таблиці 2 наведені відмінності спогаду перспективи Е та перспективи О.

Особливості та відмінностіспогадперспективиF та спогад перспективи О

Таблиця 2. Спогади перспективи F Спогади перспективи O

При цьому пункти 1-6 -- описують різницю в структурі спогадів щодо перспектив, пункти 7 і 8 -- зміни часу у зв'язку з перспективами, пункти 9-12 -- зміну емоційності спогадів щодо перспектив, пункти 13 і 14 -- лінгвістичні зміни у перспективах, 15 і 16 -- способи обробки інформації при різних перспективах і пункт 17 -- області активації мозку при різних перспективах.

У спогадах перспективи F та перспективи O була продемонстрована VantagePoint-- зручна точка спостерігання (vantage-- зручна позиція (англ.) [17; 18; 19; 21]. Для стислості назвем її точка спостерігання.

VantagePoint-- точка спостерігання концептуалізується як когнітивна стратегія, яка використовується під час спогадів епізодичних спогадів (RobinsonandSwanson, McIsaacand Eich) [21].

Точка спостерігання у спогадах може перебувати в межах самого тіла людини або переміщатися в позицію спостереження (Robinson and Swanson) [21]. У виборі точки спостерігання беруть участь декілька факторів: час події -- частіше перспективаO знаходиться у подіях, віддалених до більш далекого минулого [20; 21]; самосвідомий вибір індивідами їх соціальних взаємодій, уникання загроз особистості (наприклад, публічні презентації) [20; 21]. Перспектива F використовується у спогадах високої значущої афективної залученості, гнів або жах [21].

Існує можливість конструювати точку спостерігання з перспективи O з різних місць всередині спогадів [17]. При цьому деякі локації точки спостерігання у спогадах використовують частіше, ніж інші: перед -- частіше, ніж позаду, поруч -- частіше, ніж далі, дуже рідко використовується локація нижче рівня очей. Локація, з якою конструюється перспектива О, залежить від подій у відповідній манері. Просторові характеристики точки спостерігання 3-ї перспективи у спогаді (FourSpatialDimensions) [21]: 1) Дистанція; 2) Розташування попереду або позаду себе або у площині тіла, що проходить справа від людини; 3) Висота; 4) Розташування зліва або справа від індивіду або з площини тіла, що проходить прямо перед тілом людини у спогаді. Перспектива Oможе бути трактована ще як мультирозмірний простір іншого буття (multidimensionalspaceofanotherbeing), що може також сприйматися як спостереження очима іншої людини [11].

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Історія розвитку напрямку, аналіз теоретичних підходів і зв'язків з ними емпіричних результатів демонструє нам можливу наяв-ність механізму, частиною якого є перспектива спостерігача. Розвиток свідомого використання перспективи Спостерігача індивідом дозволить створити свідому систему саморегуляції й ефективного прийняття рішення. Необхідно подальше вивчення феномена перспективи Спостерігача спогадів автобіографічної пам'яті та її зв'язку з іншими психологічними процесами регуляції стану людини: резільєнтності, адаптивності, саморе-гуляції, самосвідомості.

Список використаних джерел

1. БолотоваО. М. Специфікатехнологій НЛП в роботі з негативнимии травматичнимиспогадами (робота з вимушенимипереселенцями, військовими та учасникамиантитерористичноїоперації (первинная травма), співробітникамидопоміжнихпрофесій і волонтерами (вторинна травма) / О. М. Бо-лотова//Психичнездоров'яособистості у кризовомусуспільстві: збірник тез ІІ Всеукраїнськоїнауково-практичноїконференції (20 жовтня 2017 року) / упор. Н. М. Бамбурак. -- Львів: Львівськийдержавнийуніверситетвнутрішніх справ, 2017. -- С. 39--45.

2. Болотова О. М. Використанняпсихоедуації і технікнейролінгвістичногопрограмування в роботі з вториннимтравматичним стрессом / О. М. Бо- лотова//Сучасний стан розвиткуекстремальної та кризовоїпсихоло-гії: матеріалиIVМіжнародноїнауково-практичноїконференції. -- Х. : НУНЦЗУ, 2017 -- C. 32-35.

3. Bolotova O. N. The Three Level Education and First Psychological Aid in the organization of crisis situation assistance / O. N. Bolotova // Science Review -- 2018. -- Vol.6. -- P. 24-26.

4. Математика и кибернетика в экономике: словарь-справочник / под ред. акад. Федоренко Н. П. -- М.: Экономика, 1975. -- 700 с.

5. Найссер У. Познание и реальность / У. Найссер. -- М.: Прогресс, 1981. -- 232 с.

6. Нуркова В. В. Память // Общая психология: в 7 т./ под редакцией Б. С. Братуся. -- М.: Академия, 2006. -- Т. 3. -- 352 с.

7. Нуркова В. В. Культурно-исторический подход к автобиографической памяти: автореф. дис. ... доктора психологических наук: спец. 19.00.01 --

Общая психология, психология личности, история психологии -- Режим доступу: http://www.psy.msu.ru/science/autoref/doc/nurkova.pdf

8. О'Коннор Д. Введение в нейролингвистическое программирование / Д. О'Коннор, Д. Сеймур. -- Челябинск: Версия, 1997. -- 287 с.

9. Фрейд З. Покрывающее воспоминание. -- Режим доступу :russianimago. com/download.php?filename=images/magazin-books//2001/02.doc

10. Berntsen D., Rubin D. C. Emotion and vantage point in autobiographical mem- ory//Cognition and Emotion. -- 2006. -- Vol. 20, № 8. -- P. 1193-1215.

11. Chisholm J. D., Chapman C. S., Amm M., Bischof W. F., Smilek D. A Cognitive Ethology Study of First- and Third-Person Perspectives // PLoS. -- 2014. -- ONE 9(3):e92696. doi:10.1371/journal.pone.009269

12. Conway M. A., Pleydell-Pearce C. W. The construction of autobiographical memories in the self -- memory system//Psychological Review. -- 2000. -- Vol. 107, № 2. -- P. 261-288.

13. Conway M. A., Williams H. L. Autobiographical Memory. -- Leeds, UK: University of Leeds, 2008 -- P. 893-909.

14. Dilts R. B., DeLosier J. A. Encyclopedia of Systemic Neuro-Linguistic Programming and NLP New Coding. -- NLP University Press, 2000. -- Режимдоступу: http://nlpuniversitypress.com/html2/Mi-My27.html

15. Esslen M., Metzler S., Pascual-Marqui R., Jancke L. Pre-reflective and refle- tive self-reference: A spatiotemporal EEG analysis // Neuro Image. -- 2008. Vol. 42. -- P. 437-449.

16. Kross E., Ayduk O., Mischel W. When Asking ''Why'' Does Not Hurt. Distinguishing Rumination From Reflective Processing of Negative Emotions // Psychological Science. -- 2005. -- Vol. 16, № 9. -- P. 709-715.

17. Libby L. K., &Eibach, R. P. Looking back in time: Self-concept change affects visual perspective in autobiographical memory// Journal of Personality and Social Psychology -- 2002. -- Vol. 82. -- P. 167-179.

18. Libby L. K., Eibach R. P., Gilovich T. Here's Looking at Me: The Effect of Memory Perspective on Assessments of Personal Change // Journal of Personality and Social Psychology. -- 2005. -- Vol. 88, № 1. -- P. 50-62.

19. Mclsaac H. K., Eich, E. Vantage point in episodic memory // Psychonomic Bulletin and Review. -- 2002. -- Vol. 9. -- P. 146-150.

20. Nigro G., Neisser U. Point of view in personal memories // Cognitive Psychology -- 1983. -- Vol. 15. -- P. 467-482.

21. Rice H. J., Rubin D. C. Remembering from any angle : The flexibility of visual perspective during retrieval // Consciousness and Cognition. -- 2011. -- Vol. 20. -- P. 568-577.

REFERENCES

1. Bolotova O. M. (2017) Spetzifikatechlogiy NLP v roboti z negatuvnumu ta travmatuchnumuspogadamu(robota z vymushenumypereselentzyamy, viysko- vumy ta uchastnukamy ATO (pervunnatravma), spivrobitnukamudopomizhnuhprofesiy(vtorunnatravma) [NLP Technologies specifics in work with negative and traumatic memories (the work with IDP, ATO combatants,military(primary trauma),responders(secondary trauma)] 39--45, Lviv [in Ukrainian]

2. Bolotova O. M. (2017) Vukorustannyapsuchoedukatzii ta technik neuro-ling- vustuchnogoprogramuvannya v roboti z vtorunnumtravmatuchnumstresom [Psychoeducation and NLP techniques applying in the work with secondary traumatic stress] 32--35, Kharkiv [in Ukrainian]

3. Bolotova O. N. (2018)TheThreeLevel Education and First Psychological Aid in the organization of crisis situation assistance./O. N. Bolotova//Science Review Vol.6. -- p.24-26

4. Matematika I kibernetika v ekonomike (1975) [Mathematics and Cybernetics in Economics] Moscow [in Russian]

5. Neisser U. (1981)Poznanie I realnoct' [Cognition and reality] Moscow [in Russian]

6. Nurkova V. V. (2006) Pamyat' [Memory] Moscow [in Russian]

7. Nurkova V. V. (2009) Kulturno-istoricheskiypodhod k avtobiographicheskoypamyati [Cultural and historical approach to autobiographical memory] Moscow [in Russian]

8. O'Connor J.,Seymour J.(1997) Vvedenie v Neuro-lingvisticheskoe program- mirovanie [Introducing NLP] Chelyabinsk [in Russan]

9. Freud Z. Pokryvayuscheevospominanie [Screen memories] [in Russian]

10. Berntsen D., Rubin D. C. Emotion and vantage point in autobiographical mem- ory//Cognition and Emotion -- 2006. Vol.20. -- № 8. -- P. 1193-1215

11. Chisholm JD, Chapman CS, Amm M, Bischof WF, Smilek D, et al. (2014) A Cognitive Ethology Study of First- and Third-Person Perspectives. PLoS ONE 9(3): e92696. doi:10.1371/journal.pone.0092696

12. Conway MA and Pleydell-Pearce CW (2000) The construction of autobiographical memories in the self memory system. Psychological Review,107: 261-288.

13. Conway M. A.,Williams H. L. Autobiographical Memory. University of Leeds, Leeds, UK -- 2008

14. Dilts R. B., DeLosier J. A.(2000)Encyclopedia of Systemic Neuro-Linguistic Programming and NLP New Coding. -- NLP University Press

15. Esslen M., Metzler S., Pascual-Marqui R., Jancke L. Pre-reflective and re- fletive self-reference: A spatiotemporal EEG analysis//NeuroImage -- 2008. Vol.42. -- P. 437-449

16. Kross E., Ayduk O.,Mischel W. When Asking ''Why'' Does Not Hurt. Distinguishing Rumination From Reflective Processing of Negative Emotion // Psychological Science -- 2005.Vol.16. -- № 9. -- P. 709-715

17. Libby, L. K., &Eibach, R. P. (2002). Looking back in time: Self-concept change affects visual perspective in autobiographical memory. Journal of Personality and Social Psychology, 82, 167-179.

18. Libby L. K., Eibach R. P.,Gilovich T. Here's Looking at Me: The Effect of Memory Perspective on Assessments of Personal Change // Journal of Personality and Social Psychology -- 2005.Vol.88. -- № 1. -- P. 50-62

19. McIsaac, H. K., &Eich, E. (2002). Vantage point in episodic memory. Psycho- nomic Bulletin and Review, 9, 146 150.

20. Nigro, G., &Neisser, U. (1983). Point of view in personal memories. Cognitive Psychology, 15, 467-- 482.

21. Rice H. J.,Rubin D. C. Remembering from any angle : The flexibility of visual perspective during retrieval//Consciousness and Cognition -- 2011.Vol.20 -- P. 568-577

Размещено на Allbest.ru