Соціально-психологічна адаптація вимушених переселенців в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічна адаптація вимушених переселенців в Україні

Л. Й. Гуменюк

Розглянуто основні проблеми соціально-психологічної адаптації вимушених переселенців в Україні; розроблено теоретичний концепт психологічної адаптації до іншого соціокультурного середовища; емпіричним шляхом вивчено стадії та структуру, співвідношення психологічної адаптації / дезадаптації й особливостей міжгрупового сприйняття мігрантів і місцевого населення, а також виявлено компенсаторні механізми, що зумовлюють успішність психологічної адаптації до іншого соціокультурного середовища.

Ключові слова: вимушені переселенці, соціально-психологічна адаптація, дезадаптація, акультурація, соціокультурне середовище, стресогенне середовище, самовизначення, незалежність, креативність

Постановка проблеми. Внаслідок інтенсифікації міжетнічних контактів недавнім часом відбулось потужне зіткнення різних культур. Часто суперечливі одна одній картини світу, різні системи цінностей зумовили необхідність їх інтегрування на рівні індивідуальної свідомості до психологічної адаптації до іншої системи смислів і цінностей.

Анексія Криму та події на Сході України призвели до переміщення значної кількості громадян. Так, згідно з офіційними джерелами станом на початок 2016 року узято на облік понад 1 млн внутрішньо переміщених осіб. Так звану «зону комфорту» покинуло 16 закладів вищої освіти і 10 наукових установ. Понад 35 тисяч студентів і 3 тисячі викладачів стали вимушеними переселенцями. Нагальним є питання толерантності в суспільстві та адаптації внутрішньо переміщених осіб. адаптація переселенець мігрант

Необхідність вивчення психологічної адаптації до іншого соціо- культурного середовища пов'язана з недостатньою розробленістю проблеми: точуться дискусії щодо тлумачення поняття психологічної адаптації до іншого соціокультурного середовища, сутності цього явища, компонентів структури, критеріїв адаптованості/дезадап- тованості.

Стан дослідження. Різним аспектам проблеми психологічної адаптації в іншому соціокультурному середовищі присвятили свої наукові пошуки дослідники різних галузей науки: І. Галецька, В. Гриценко, Л. Ключникова, Г. Лазос, Н. Лебедєва, О. Леонтьєв, Д. Леонтьєв, Л. Дорфман, В. Павленко, Ж. Піаже, Є. Підчасов, А. Реан, Л. Романюк, С. Рубінштейн, Г. Солдатова, В. Хотинець та інші [1-13]. Однак, незважаючи на значний інтерес науковців до неї, певні аспекти проблеми залишаються малодослідженими. Це стосується особливостей соціально-психологічної адаптації до нового соціокультурного середовища.

Психологічна адаптація до іншого культурного середовища є однією зі сфер теоретичного та емпіричного дослідження процесів акультурації. Приміром, з початку 50-х років XX століття в руслі досліджень адаптації до нового культурного середовища переважають дослідження, присвячені вивченню психологічного потрясіння, пережитого при зіткненні з іншим соціокультурним контекстом, - «культурного шоку», «шоку переходу» або «культурної стомлюваності». Ці поняття об'єднують виражені патологічні феномени (симптоми), що виникають у психічному, фізичному і психологічному самопочутті людей, спричиненому входженням до нового, а значить - певною мірою стресогенного середовища, виявами якого є фіксованість на стані здоров'я, підвищена чутливість, загальна тривожність, дратівливість, психосоматичні розлади, депресія, вразливість у міжособистіс- них відносинах, відчуття втрати контролю над ситуацією, власна некомпетентність і глобальне відчуття втрати сенсу життя [5; 12].

Виникнення негативних змін у психічному, фізичному і психологічному самопочутті вчені намагалися пояснити, досліджуючи особливості самої ситуації. Відповідно, класичною вже стала теорія страждання (горя) і позбавлення (втрати). Часто поспішна та недостатньо підготовлена міграція супроводжується значною втратою часу, соціального статусу і майна, руйнування емоційних зв'язків з близькими і рідними людьми. Звідси і великий набір патологічних симптомів, які супроводжують «шок переходу». Ці психологічні наслідки травматичного досвіду досліджуються в руслі робіт, присвячених діагностиці та терапії посттравматичних розладів (ПТСР) [5].

Метою нашої статті є вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації вимушених переселенців зі Сходу та Півдня України (Донецька та Луганська області, АР Крим) до соціокультурного середовища Західного регіону України. Відповідно, завданнями стали розробка теоретичного концепту психологічної адаптації до іншого соціо- культурного середовища, розкриття сутності поняття та динаміки її протікання; емпіричне вивчення стадій та структури протікання психологічної адаптації, співвідношення психологічної адаптації/дезадап- тації до іншого соціокультурного середовища і особливостей міжгру- пового сприйняття мігрантів і місцевого населення, а також виявлення емпіричним шляхом компенсаторних механізмів, що зумовлюють успішність психологічної адаптації до іншого соціокультурного середовища.

Виклад основних положень. Дослідження проводилося у верес- ні-жовтні 2017 року на вибірці, що складалась з трьох груп студентів різних закладів вищої освіти (далі - ЗВО) м. Львова (Львівський інститут економіки і туризму, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка), які представляють регіони України: Донецької (п = 136), Луганської (п = 115), АР Крим (п = 28), Львівської області (п = 349).

Оскільки об'єктом нашого дослідження стала психологічна адаптація до іншого соціокультурного середовища, відбір досліджуваних здійснювався за двома ознаками: регіональною - необхідність переходу з однієї регіональної культури в іншу для респондентів, які проживали до вступу до ЗВО всередині своєї регіональної групи; соціальною - адаптація до іншого соціального середовища для респондентів, які живуть поза великими містами. Місцеві респонденти, які проживають у м. Львові, стали контрольною вибіркою.

Дослідження проводилось у формі групової тестової діагностики широкого спектру індивідуальних особливостей з використанням восьми методик: методики діагностики рівня розвитку етнічної самосвідомості (ЕСС) В. Хотинець; методики «Психосемантичний аналіз стереотипів характеру» Д. Пібоді в адаптації А. Шмельова; багаторівневого особистісного опитувальника «Адаптивність» (МЛО-АМ)

Маклакова, С. Чермяніна, методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча в адаптації А. Гоштаутаса, Н. Семенова і В. Ядова; опитувальника для вимірювання базових культурних цінностей (С. Шварц в адаптації Н. Лебедєвої); «Я-опитувальника» (Л. Дорфман, М. Рябикова, І. Гольдберг, А. Бикова) [3]; методики діагностики властивостей нервової системи Я. Стреляу; опитувальника структури темпераменту (ОСТ)Русалова.

Первинна обробка даних відбувалась на основі самозвітів про приналежність до регіональної групи. За вираженістю показника адаптивних здібностей (методика МЛО-АМ А. Маклакова, С. Чермяніна) у переселенців з різних регіонів були створені вісім полярних груп. За результатами дослідження у всіх етнічних групах було виявлено загальні тенденції (див. табл. 1).

У групі високоадаптованих студентів усіх груп порівняно з групою низькоадаптованих більш виражені показники нервово- психічної стійкості (т = 43,62; р < 0,001), комунікативних особливостей ^ = 20,88; р < 0,001), моральної нормативності (Т = 11,84; р < 0,001).

Таблиця 1

Середнє значення показників за ^критерієм

у загальній вибірці з урахуванням вираженості

адаптивних здібностей

Порівняльний аналіз середніх значень за ^критерієм в регіональній групі студентів-переселенців з Донецької області виявив такі важливі відмінності між групами з високими та низькими показниками адаптивних можливостей (див. табл. 2): у групі високоадаптованих донеччан порівняно з групою низькоадаптованих більш виражені показники нервово-психічної стійкості (Т = 23,70; р < 0,001), комунікативних особливостей ^ = 11,62; р < 0,001), моральної нормативності (і = 5,78; р < 0,001).

Таблиця 2

Середнє значення показників за ^критерієм

в регіональній групі студентів-переселенців

з Донецької області з урахуванням

вираженості адаптивних здібностей

Порівняльний аналіз середніх значень за ^критерієм в регіональній групі студентів-переселенців з Луганської області показав такі значущі відмінності між групами з високими та низькими показниками адаптивних можливостей (див. табл. 3) у групі високоадаптованих сту- дентів-луганців порівняно з групою низькоадаптованих більш виражених показників нервово-психічної стійкості ^ = 17,33; р < 0,001), комунікативних особливостей ^ = 8,45; р < 0,001), моральної нормативності ^ = 5,00; р < 0,001).

Таблиця 3

Середнє значення показників за ^критерієм

в регіональній групі студентів-переселенців з Луганської області

з урахуванням вираженості адаптивних здібностей

Порівняльний аналіз середніх значень за т-критерієм у місцевій групі студентів Львівської області виявив такі значущі відмінності між групами з високими і низькими показниками адаптивних здібностей (див. табл. 4). У групі високоадаптованих місцевих студентів Львів- шини порівняно з групою низькоадаптованих більш виражені показники нервово-психічної стійкості (т = 31,46; р < 0,001), комунікативні особливості (т = 14,95; р < 0,001), моральна нормативність (т = 9,18; р < 0,001) (опитувальник «Адаптивність» МЛО-АМ А. Маклакова), моя близькість з моїм етносом (т = 2,49; р < 0,05), етнічна самовизна- ченість (т = 2,26; р < 0,05), (методика діагностики рівня розвитку етнічної самосвідомості В. Хотинець).

Таблиця 4

Середнє значення показників за ^критерієм в регіональній групі студентів Львівської області з урахуванням вираженості адаптивних здібностей

Отже, у всіх етнічних групах виявлені загальні тенденції: у групі високоадаптованих (донеччан, луганців і львів'ян) порівняно з групою низькоадаптованих більш виражені показники нервово- психічної стійкості, комунікативності та моральної нормативності.

Результати дисперсійного аналізу впливу фактора тривалості на полімодальну Я у новому студентському середовищі наведено в таблиці 5 (для донецької вибірки), в таблиці 6 (для луганської вибірки) і в таблиці 7 (для львівської вибірки).

Таблиця 5

Вплив фактора тривалості на полімодальну Я

у новому соціокультурному середовищі

(середні та стандартні відхилення)

у студентів-переселенців з Донецької області

Примітка. Я-Авторське, Е (4,231) = 16,85, р < 0,000; Я-Втілене, Е (4,231) = 0,80, р < 0,50; Я-Перетворене, Е (4,231) = 2,744, р < 0,05; Я-Перетворююче, Е (4,231) = 0,367,р < 0,80.

Як видно з таблиці 5, цей фактор зумовив значущий вплив на «Я-Авторське», F (4, 232) = 16,85, р < 0,001 та «Я-Перетворене», Б (4,231) = 2,744, р < 0,05.

Статистичні порівняння засвідчили, що показники «Я-Автор- ського» значно зростають між 1 і 4 курсами (р < 0,01) і значно знижуються між 1, 2, 3, 4 курсами і 5 курсом (рі < 0,000; р2 < 0,000; р3 < 0,000; р4 < 0,000).

Показники «Я-Перетвореного» значно зростають між 1, 2 курсами та 4 курсами (р1 < 0,001, р2 < 0,05). Немає значних ефектів фактора тривалості у новій культурі для субмодальності «Я-Перетворене» і «Я-Втілене», що виконують функцію злиття.

Таблиця 6

Вплив фактора тривалості на полімодальну Я

у новому соціокультурному середовищі

(середні та стандартні відхилення)

у студентів-переселенців з Луганської області

Примітка. Я-Авторське, Е (4,110) = 2,786, р < 0,05; Я-Втілене, Е (4,110) = 1,239, р < 0,50; Я-Перетворене, Е (4,110) = 0,718, р < 0,60; Я-Перетворююче, Е (4,110) = 0,348,р < 0,80.

Як видно з таблиці 6, цей фактор вагомо проявився в «Я-Авторському», F (4, 114) = 2 786, р < 0,05. Статистичні порівняння свідчили, що показники «Я-Авторське» значно зростають між курсами 1, 2 і 3 (рі < 0,003; р2 < 0,02) і значно знижуються між 3 і 5 курсом (р3 < 0,05). Немає значних ефектів від тривалості існування в новій культурі у субмодальностях «Я-Перетворене», «Я-Втілене» і «Я-Перетворююче».

Як видно з таблиці 7, фактор тривалості перебування цієї когорти в новій культурі вагомо не проявився у субмодальності «Я-Авторське», «Я-Втілене», Я-Перетворене», «Я-Перетворююче» у вибірці студентів Львівської області. Показники фактора впливу адаптивних можливостей до нового соціокультурного середовища на полімодальну Я наведено в таблиці 8 (для донецької вибірки), в таблиці 9 (для луганської вибірки) і в таблиці 10 (для львівської вибірки).Таблиця 7

Вплив фактора тривалості на полімодальну Я

у новому соціокультурному середовищі

(середні та стандартні відхилення) у студентів Львівської області

Примітка. Я-Авторське, F(4,298) = 0,841, p < 0,50; Я-Втілене,

F(4,298) = 0,731, p < 0,50; Я-Перетворене, F (4,298) = 1,023, p < 0,50; Я- Перетворююче, F (4,298) = 1,076,p < 0,50.

Таблиця 8

Вплив фактора адаптивних здібностей на полімодальну Я

(середні та стандартні відхилення)

вибірки студентів-переселенців Донецької області

Примітка. Я-Авторське, F(1,161) = 4,895, p < 0,03; Я-Втілене, F(1,161) = 2,239, p < 0,1; Я-Перетворене, F (1,161) = 3,362, p < 0,07; Я-Перетворююче, F (1,161) = 1,704, p < 0,1.

Як видно з таблиці 8, фактор «адаптивних здібностей» ефективно проявився в «Я-Авторському» у вибірці донецьких студентів, Б (1,161) = 4,895, р < 0,03 і в якості тенденції - у «Я-Перетвореному», Б (1,161) = 3,362, р < 0,07.

Ці показники свідчать про те, що в групі високоадапто- ваних студентів-переселенців з Донецької області до львівського студентського урбанізованого середовища значно вищі показники «Я-Авторського» (р < 0,03) і - на рівні тенденції - показники «Я-Перетворюючого» (р < 0,07).

Таблиця 9

Вплив фактора адаптивних здібностей на полімодальну Я

(середні та стандартні відхилення)

у вибірці студентів-переселенців з Луганської області

Примітка. Я-Авторське, F(1,77) = 9,498, р < 0,003; Я-Втілене, Е(1,77) = 1,111, р < 0,5; Я-Перетворене, F (1,77) = 0,004, р < 0,9; Я-Перетворююче, F (1,77) = 6,101, р < 0,02.

Як видно з таблиці 9, фактор «адаптивні здібності» проявився у «Я-Авторському» у вибірці студентів-переселенців з Луганської області, F (1,77) = 9,498, р < 0,003 та «Я-Перетворене», F (1,77) = 6,101, р < 0,02.

Ці значення свідчать про те, що показники «Я-Авторського» значно вищі в групі високоадаптованих до студентського середовища студентів Луганської області (р < 0,003). Показники «Я-Перетво- реного», навпаки, значно вищі в групі низькоадаптованих луганців (р < 0,02).

Як видно з таблиці 10, фактор «адаптивних здібностей» мав значні ефекти прояву в «Я-Авторському» у вибірці студентів Львівської області, F (1,186) = 5,949, р < 0,02 та «Я-Перетворене», Б (1,186) = 7,495, р < 0,01. Ці результати свідчать про те, що показники «Я-Авторське» значно вищі в групі високоадаптованих до студентського середовища студентів Львівщини (р < 0,02). Показники «Я-Перетворене», навпаки, значно вищі в групі низькоадаптованих студентів Львова (р < 0,01).

Таблиця 10

Вплив фактора адаптивних здібностей на полімодальну Я

(середні та стандартні відхилення)

у вибірці студентів Львівської області

Примітка. Я-Авторське, Е(1,186) = 5,949, р < 0,02; Я-Втілене,

Е(1,186) = 1,519, р < 0,2; Я-Перетворене, Е (1,186) = 0,064, р < 0,1; Я-Перетворююче, Е (1,186) = 7,495, р < 0,01.

Всупереч припущенням про те, що на початкових етапах психологічної адаптації до іншого соціокультурного середовища найбільше буде виражена субмодальність «Я-Втілене», що зумовить спрямованість на дружелюбність, залежність, з'ясувалося, що ця субмодальність вільна від впливу фактора тривалості існування у новому середовищі у студентів-переселенців з Донецької та Луганської областей. Отже, ми можемо говорити про входження студентів і з Донецької, і з Луганської області у Львівське урбанізоване студентське середовище. Причому для студентів-переселенців з Донецької області характерне входження в інше середовище не як злиття (субмодальності «Я-Авторське» і «Я-Перетворене» виконують функцію відокремлення «Я» від «Інший»), а входження як встановлення певної дистанції - дистанції збереження себе, своєї ідентичності та дистанції терпимості (толерантність) до львівського студентського середовища з боку студентів з Донеччини.

Ці результати збігаються з раніше отриманими фактами про активне збереження східноукраїнськими регіонами своїх регіональних (культурних) цінностей і про деяку подвійність у самовизначенні сту- дентів-донеччан: прагнення до злиття з українським етносом і водночас відокремлення від нього. Тобто студенти-переселенці з Донецької області знаходяться наче «поза» і в той же час «всередині» студентського співтовариства.

Висновки

Теоретичний концепт динаміки психологічної адаптації до іншого соціокультурного середовища як змінних уявлень людини про свою метаіндивідуальну світобудову при залученні до іншого соціокультурного середовища набув емпіричного підтвердження: входження в іншу культуру супроводжується значимим зростанням показників «Я-Авторське» і «Я-Перетворене» у вибірці студентів- переселенців з Донецької області та показників «Я-Авторське» у вибірці студентів-переселенців з Луганської області. Ці субмодальності вказують на самостійність (відособлення), автономність, самовизначення, незалежність, креативність («Я-Авторське») і самостійність (відособлення), терпимість («Я-Перетворене»).

Література

Галецька І. Психологічні чинники соціальної адаптації / І. Галецька // Соціогуманітарні проблеми людини. - 2005. - № 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://znc.com.ua/ukr/publ/periodic/shpp/2005/1/p091.php.

Гриценко В. В. Роль индивидуальных различий в процессе адаптации вынужденных мигрантов / В. В. Гриценко // Психология беженцев и вынужденных переселенцев: опыт исследований и практической работы; под ред. Г. У. Солдатовой. - М.: Смысл, 2001. - С. 112-138.

Дорфман Л. Я. Новая версия Пермского вопросника Я // Творчество в образовании, культуре, искусстве / Л. Я. Дорфман, М. В. Рябикова, И. М. Гольдберг, А. Н. Быков, А. А. Ведров; ред. колл. Е. А. Малянов, Л. А. Шипицина, Л. Я. Дорфман, С. И. Корниенко, К. Мартиндейл. - Пермь: Пермский государственный ин-т искусства и культуры, 2000. - С. 179-183.

Ключникова Л. В. Взаимосвязь социально-психологической адаптации переселенцев и межгруппового восприятия (на примере немцев, выехавших из стран СНГ на постоянное место жительства в Германию): автореф. дисс. на соиск. уч. степ. канд. психол. наук / Л. В. Ключникова. - М., 2001. - 25 с.

Лазос Г. П. Психологічна допомога внутрішньо переміщеним особам (на прикладі роботи з переселенцями з Криму) / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос, Л. І. Литвиненко та ін. // Психологічна допомога постражда- лим внаслідок кризових травматичних подій: метод. посібник. - К.: Логос, 2015. - 206 с. - С. 26-46.

Лебедева Н. М. Введение в этническую и кросс-культурную психологию: учеб. пособие / Н. М. Лебедева. - М.: Изд. Дом «Ключ-С», 1999. - 224 с.

Леонтьев Д. А. Симбиоз и адаптация или автономия и трансценден- ция: выбор личности в непредсказуемом мире / Д. А. Леонтьев // Личность в современном мире: от стратегии выживания к стратегии жизнетворчества; под ред. Е. И. Яцуты. - Кемерово: ИПК «Графика», 2002. - С. 3-34.

Павленко В. Н. Аккультурационные стратегии и модели трансформации идентичности у мигрантов / В. Н. Павленко // Психология беженцев и вынужденных переселенцев: опыт исследований и практической работы; под ред. Г. У. Солдатовой. - М.: Смысл, 2001. - С. 25-39.

Підчасов Є. В. Теоретичний аналіз основних під- ходів до проблеми адаптації особистості в психології / Є. В. Підчасов // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. - 2012. - Вип. 42 (1). - С. 179 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv. gov.ua/j -pdf/VKhnpu_psykhol_2012_42

Реан А. А. Психология адаптации: учебно-научное издание / А. А. Реан, А. Р. Кудашев, А. А. Баранов. - СПб.: Медицинская пресса, 2002. - 352 с.

Романюк Л. В. Психологія соціального впливу на становлення цінностей у контексті їх структурної еквівалентності / Л. В. Романюк // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України; за ред. С. Д. Максименка. - К., 2009. - Т. ХІ, част. 1. - С. 467-473.

Солдатова Г. У. Психология беженцев и вынужденных переселенцев: опыт исследований и практической работы / Г. У. Солдатова. - М.: Знание, 2001. - 279 с.

Размещено на Allbest.ru