Особливості впливу емоційного інтелекту на особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості впливу емоційного інтелекту на особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій

Кас'янова Світлана Борисівна

аспірант кафедри психології та соціальної роботи

Інституту підготовки кадрів

Державної служби зайнятості України (Київ)

майстер виробничого навчання

Харківського центру професійно-технічної освіти

Державної служби зайнятості України

Анотація

емоційний інтелект психологічний тренінг

В статті представлено результати емпіричного дослідження емоційного інтелекту та особистісних ресурсів подолання складних життєвих ситуацій слухачів (безробітних, які проходять професійну перепідготовку). Виявлено, що більшість респондентів емоційно обізнані, розуміють настрої, спонукання та бажання інших людей, схильні надавати їм підтримку. Проте вони мають невисокий рівень самоконтролю та їм складно управляти своїми емоціями. Особливості впливу емоційного інтелекту на особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій встановлені на основі кореляційного аналізу результатів. Перспектива подальших досліджень полягає в розробці та впровадженні соціально-психологічних тренінгів щодо розвитку емоційного інтелекту та особистісних ресурсів подолання складних життєвих ситуацій, які б сприяли більш успішному працевлаштуванню безробітних.

Постановка проблеми. Економічні зміни в Україні супроводжуються загостренням проблеми безробіття та зайнятості населення. Зростає тривалість періоду безробіття, збільшується кількість громадян, які шукають роботу. Багато з них змушені змінювати свою професію на іншу, більш відповідну вимогам сучасного ринку праці. Стійкість перед труднощами, готовність до професійного навчання (перенавчання), прагнення підвищити свою конкурентоздатність на ринку праці, бажання чим швидше подолати ситуацію безробіття, успішне працевлаштування залежать в значній мірі від емоційного інтелекту безробітного (здатності усвідомлювати почуття, керувати ними, мотивувати себе, розпізнавати почуття інших людей і будувати взаємини) та його особистісних ресурсів подолання складних життєвих ситуацій, актуальність дослідження яких набуває все більшого значення.

Аналіз літературних джерел свідчить, що увага багатьох вчених (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, О.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, С. Кобаза, С. Мадді, О.В. Махнач, С.Л. Рубінштейн, А.О. Деркач, В.О. Бодров, В.Н. Марков) привернута до проблеми вивчення внутрішніх потенціалів людини, її особистісних ресурсів, які допомагають протистояти важким умовам, зберігати свою особистісну сутність, цілісність та ідентичність.

В.Н. Марков [10] визначає поняття особистісні ресурси як риси характеру, здібності, цінності та інші властивості, які є цілісною системою, що постійно оновлюється і розвивається. А.О. Деркач [5] до внутрішніх ресурсів особистості відносить психічні стани, здібності, особистісні якості, що можуть забезпечувати оптимізацію діяльності, підвищувати її ефективність. На думку В.О. Бодрова [3], внутрішні ресурси людини -- це «функціональний потенціал, що забезпечує високий рівень реалізації її активності, виконання трудових завдань, досягнення заданих показників протягом певного часу», «особистісні якості та установки, які впливають на регуляцію поведінки». Отже, особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій, як і особистісні ресурси взагалі, можна вважати багатовимірним феноменом, який визначається певними особистісними якостями людини, що сприяють досягненню значущих життєвих цілей у важких, психотравмуючих, кризових, непередбачуваних та неконтрольованих життєвих обставинах, актуалізуючись за необхідності задля вирішення тих чи інших завдань [9]. Аналіз результатів психологічних досліджень дозволив виділити такі особистісні ресурси: психічний стан, життєстійкість, копінг-поведінку.

Суттєвим в контексті окресленої проблеми є питання впливу емоційного інтелекту на розвиток особистісних ресурсів подолання складних життєвих ситуацій. Аналіз теоретичних джерел свідчить, що емоційний інтелект -- це складне структурне утворення [6; 7]. Існує декілька його моделей. В моделі здібностей емоційний інтелект розглядається як сукупність когнітивних здібностей для ідентифікації, розуміння та управління емоціями [12]. В змішаних моделях це -- сукупність когнітивних та особистісних характеристик, навичок, які сприяють досягненню успіху в професійній діяльності, адаптації до реального життя, подоланню стресу [2; 4; 8]. Спільною рисою існуючих підходів до визначення емоційного інтелекту є розуміння даного конструкту як здатності до ідентифікації, розуміння емоцій і управління ними [1; 11].

Проблема емоційного інтелекту знайшла певне відображення в працях зарубіжних та вітчизняних вчених: сучасні теоретичні та емпіричні дослідження емоційного інтелекту (П. Саловей, Дж. Майер, Р. Бар-Он, Д. Гоулмен, Г. Гарднер, Д.В. Люсін, Е.Л. Носенко), вивчення емоційного інтелекту як інтегративної здібності людини до розуміння різноманітних емоційних впливів та управління ними (І.Н. Андреєва, С.П. Деревянко, Е.Л. Носенко, Н.В. Коврига), дослідження адаптивних та стресозахисних функцій емоційного інтелекту (В.В. Овсянникова, І.Ф. Аршава, О.І. Власова, Е.Л. Носенко), розвитку емоційного інтелекту та його складових (М.О. Манойлова, О.М. Приймаченко). Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених різноплановим дослідженням феномену емоційного інтелекту, недостатньо вивченими залишаються його функції в ситуаціях, що висувають людині підвищені вимоги щодо рівня розвитку певних особистісних рис, внутрішніх ресурсів та поведінки, спрямованої на подолання складної життєвої ситуації. Таким чином, більш детального розгляду потребує вивчення впливу емоційного інтелекту на особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій.

Мета статті: теоретично та емпірично дослідити особливості впливу емоційного інтелекту на особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій слухачів соціономічних професій (безробітних).

Результати дослідження. Емпіричне дослідження проводилося на базі Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості України. До вибірки ввійшли слухачі соціономічних професій (безробітні) віком від 20 до 35 років в кількості 80 осіб, більшість яких (85 %) мала вищу освіту.

Для досягнення поставленої мети було використано методики: опитувальник емоційного інтелекту Н. Холла, тест самооцінки психічних станів Г. Айзенка, тест життєстійкості С. Мадді (в адаптації Д.О. Леонтьєва та О.І. Рассказової), опитувальник «Способи долаючої поведінки» Р. Лазаруса, С. Фолкман (в адаптації Т.Л. Крюкової, Є.В. Куфтяк, М.С. Замишляєвої) та метод рангової кореляції (коєфіцієнт кореляції Спірмена (гг.п)).

В результаті емпіричного дослідження встановлено, що слухачі мають високий (25,0 %), середній (52,5 %) або низький (22,5 %) рівень «інтегративного емоційного інтелекту» (таблиця 1).

Таблиця 1. Аналіз дослідження емоційного інтелекту

Інтегративний емоційний інтелект складається із суми показників п'яти складових. Розглянемо більш детально результати дослідження:

більшість респондентів мають високі (37,5 %) або (47,5 %) середні показники за шкалою «Емоційній поінформованості», які свідчать про розвинуті здібності розуміння, оцінювання власних почуттів і емоційних станів;

значна кількість респондентів (55,0 %) мають низькі показники за шкалою «Управління своїми емоціями». Для них властиве пригнічення своїх емоцій, невміння контролювати власні імпульси та пориви. Досліджувані з середніми показниками (40,0 %) характеризуються недостатнім рівнем самоконтролю та наявністю труднощів в керуванні своїми емоціями та почуттями. Лише 5 % респондентів мають високі показники за шкалою «Управління своїми емоціями». Вони емоційно компетентні, добре усвідомлюють і розуміють свої емоції, тому успішно контактують з оточуючими, долають бар'єри в спілкуванні, використовують емоції як ресурс в управлінській взаємодії;

більшість досліджуваних мають високі (37,5 %) або середні (45,0 %) показники «Самомотивації», які вказують на наявність хорошої внутрішньої мотивації, самодисципліни, наполегливості в досягненні поставлених цілей. Для слухачів (17,5 %) з низькими показниками важливу роль відіграють зовнішні стимули та контроль, в тому числі в складних та відповідальних ситуаціях;

більшість слухачів мають високі (35,0 %) або середні (60,0 %) показники «Емпатії». Виражена здатність до емпатії викликає бажання знаходити в особі цієї людини емоційну підтримку та заспокійливий вплив. Слухачі (5 %) з низькими показниками сліпі до почуттів і думок інших, їх більше цікавлять їх власні переживання. Вони погано сприймають внутрішній світ іншої людини, її приховані емоції і смислові відтінки, не співзвучні з їхніми переживаннями;

більшість слухачів мають високі (45,0 %) або середні (45,0 %) показники «Розпізнавання емоцій інших людей». Вони впливають на емоційний стан оточуючих, розпізнають їх почуття та емоції і лише невелика частина слухачів (10 % ) нездатна точно та своєчасно визначити емоційний стан іншої людини.

При дослідженні впливу складових емоційного інтелекту на показники психічного стану (на основі кореляційного аналізу результатів) встановлено:

від'ємні тісні зв'язки «Тривожності» з «Емоційною поінформованістю» (гСп = -0,315, р<0,01), «Управлінням своїми емоціями» (гСп = -0,666, р<0,01), «Самомотивацією» (гСп = -0,318, р<0,01), «Емпатією» (гСп = -0,314, р<0,01), «Розпізнаванням емоцій інших людей» (гСп = -0,373, р<0,01), «Інтегративним емоційним інтелектом» (гСп = -0,510, р<0,01). Чим нижчі показники складових емоційного інтелекту, тим більше переживання емоційного неблагополуччя та будь-яка нестабільність може привести до подальшого розвитку тривожності;

від'ємні тісні зв'язки «Фрустрації» з «Емоційною поінформованістю» (гСп = -0,444, р<0,01), «Управлінням своїми емоціями» (гСп = -0,685, р<0,01), «Самомотивацією» (гСп = -0,536, р<0,01), «Емпатією» (гСп = -0,536, р<0,01), «Розпізнаванням емоцій інших людей» (гСп = -0,373, р<0,01), «Інтегративним емоційним інтелектом» (гСп = -0,493, р<0,01). Чим нижчі показники складових емоційного інтелекту, тим частіше проявляється у людини незадоволення собою в ситуації розчарування, нездійснення будь-якої значущої мети, потреби;

від'ємні тісні зв'язки «Агресивності» з «Управлінням своїми емоціями» (гСп = -0,334, р<0,01), «Самомотивацією» (гСп = -0,286, р<0,01), від'ємний достатній зв'язок з «Інтегративним емоційним інтелектом» (гСп = -- 0,224, р<0,01). Чим нижчі показники складових емоційного інтелекту, тим більш вірогідна агресивна поведінка, метою якої є спричинення шкоди оточуючим або перебування в афективному стані (гнів, злість);

від'ємні тісні зв'язки «Ригідності» з «Управлінням своїми емоціями» (г^ = -0,629, р<0,01), «Самомотивацією» (^п = -0,420, р<0,01), «Емпатією» (^п = -0,419, р<0,01), «Розпізнаванням емоцій інших людей» (^п = -0,460, р<0,01), «Інтегративним емоційним інтелектом» (^п = -0,521, р<0,01). Низькі показникі складових емоційного інтелекту призводять до повної нездатності в зміні наміченої програми діяльності в умовах перебудови.

При дослідженні впливу складових емоційного інтелекту на показники життєстійкості (на основі кореляційного аналізу результатів) встановлено:

позитивні тісні зв'язки «Життєстійкості» з «Емоційною поінформованістю» (^п =0,336, р<0,01), «Управлінням своїми емоціями» (^п = 0,592, р<0,01), «Самомотивацією» (^п = 0,590, р<0,01), «Розпізнаванням емоцій інших людей» (^п = 0,299, р<0,01), «Інтегративним емоційним інтелектом» (^п = 0,555, р<0,01). Чим вищі показники емоційного інтелекту, тим більше людина задоволена власною діяльністю; вірить в реалізацію планів; розглядає життя як спосіб набуття досвіду; тим стійкішою буде вона перед труднощами і швидше пристосується до будь-яких життєвих змін.

При дослідженні впливу складових емоційного інтелекту на стратегії копінг-поведінки (на основі кореляційного аналізу результатів) встановлено:

від'ємний тісний зв'язок «Дистанціювання» з «Самомотивацією» (^п = -0,401, р<0,01), від'ємні достатні зв'язки з «Управлінням своїми емоціями» (^п = -0,223, р<0,05), «Розпізнаванням емоцій інших людей» (^п = -0,240,р<0,05), «Інтегративним емоційним інтелектом» (^п = -0,254, р<0,05). Чим краще людина управляє своїми емоціями, розпізнає емоції інших людей та має високий рівень самомотивації, тим менше вона буде дистанціюватись від проблеми, а навпаки, намагатиметься знайти спільну мову з оточуючими для її вирішення;

позитивні тісні зв'язки «Самоконтролю» з «Управлінням своїми емоціями» (^п = 0,333, р<0,01), «Самомотивацією» (^п = 0,296, р<0,01) «Інтегративним емоційним інтелектом» (^п = 0,325, р<0,01, позитивні достатні зв'язки з «Емпатією» (^п = 0,247, р<0,05), «Розпізнаванням емоцій інших людей» (г^ = 0,241, р<0,05). Самоконтроль передбачає подолання негативних переживань за рахунок стримування емоцій, високого контролю поведінки, прагнення до самовладання, самомотивації;

від'ємні тісні зв'язки «Втечі -- уникнення» з «Управлінням своїми емоціями» (^п = -0,283, р<0,01), «Самомотивацією» (^п = -0,334, р<0,01), від'ємні достатні зв'язки з «Розпізнаванням емоцій інших людей» (^п = -0,264, р<0,05), «Інтегративним емоційним інтелектом» (^п = -0,244, р<0,05). Чим вищі показники емоційного інтелекту, тим менше людина буде реагувати на труднощі за типом ухилення (заперечення проблеми, фантазування, невиправдане очікування) та зможе вибрати більш конструктивні стратегії копінг-поведінки;

позитивні тісні зв'язки «Планування рішення проблеми» з «Управлінням своїми емоціями» (^п = 0,401, р<0,01), «Самомотивацією» (^п = 0,410, р<0,01), «Емпатією» (^п = 0,296, р<0,01), «Розпізнаванням емоцій інших людей» (гСп = 0,292, р<0,01), «Інтегративним емоційним інтелектом» (гСп = 0,401, р<0,01). Високий розвиток складових емоційного інтелекту сприяє подоланню проблеми за рахунок цілеспрямованого аналізу ситуації, планування власних дій з урахуванням об'єктивних умов, минулого досвіду та наявних ресурсів;

- позитивні тісні зв'язки «Позитивної переоцінки» з «Емоційною поінформованістю» (гСп = 0,372, р<0,01), «Управлінням своїми емоціями» (гСп = 0,353, р<0,01), «Самомотивацією» (гСп = 0,312, р<0,01), «Емпатією» (гСп = 0,367, р<0,01), «Інтегративним емоційним інтелектщм» (гСп = 0,409, р<0,01), позитивний достатній зв'язок з «Розпізнаванням емоцій інших людей» (гСп = 0,255, р<0,01). Чим вищий рівень емоційного інтелекту, тим легше людина долає негативні переживання в зв'язку з проблемою за рахунок позитивного її переосмислення та розгляду її як стимулу для осо- бистісного зростання.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. В процесі емпіричного дослідження виявлено, що значна кількість слухачів мають високий або середній рівень розвитку емоційного інтелекту. Вони в основному володіють інформацією про природу емоцій та емоційних станів, можуть ставити себе на місце іншого, враховувати в процесі прийняття рішень почуття та емоції інших людей. Проте за шкалою «Управління своїми емоціями» слухачі мають середні (40 %) та низькі (55 %) показники, що свідчить про невисокий рівень розвитку самоконтролю, наявність труднощів в керуванні своїми емоціями та почуттями.

При дослідженні впливу складових емоційного інтелекту на особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій (за даними кореляційного аналізу) встановлено: від'ємні тісні та достатні зв'язки з «Тривожністю», «Фрустрацією», «Агресивністю», «Ригідністю»; позитивні тісні та достатні зв'язки з «Життєстійкістю»; позитивні тісні та достатні зв'язки з конструктивними стратегіями копінг-поведінки: «Самоконтролем», «Плануванням рішення проблеми», «Позитивною переоцінкою»; від'ємні тісні та достатні зв'язки з неконструктивними стратегіями копінг-поведінки: «Дистанціюванням», «Втечею -- уникненням». Чим вищі показники емоційного інтелекту, тим краще особистість може знайти рівновагу між емоціями та розумом, відчути внутрішню свободу та відповідальність за себе, усвідомити потреби та мотиви поведінки, скорегувати стратегію життя, виявити свої потенційні можливості, здібності та таланти, обрати професійну діяльність. Розвинений емоційний інтелект дає можливість сформувати таку систему переконань про себе, про світ, про відносини зі світом, яка допомагає впоратися зі стресами та сприймати їх як менш значущі.

Перспектива подальших досліджень полягає в розробці та впровадженні соціально-психологічних тренінгів щодо розвитку емоційного інтелекту та особистісних ресурсів подолання складних життєвих ситуацій, які б сприяли більш успішному працевлаштуванню безробітних.

Список використаних джерел і літератури

1. Андреева И.Н. Об истории развития понятия «эмоциональный интеллект» / И.Н. Андреева // Вопросы психологии. -- 2008. -- № 5. -- С. 83--95.

2. Бар-Он Р. Эмоциональный интеллект: Описание / Р. Бар-Он // Журнал практического психолога. -- 2009. -- № 3. -- С. 37--45.

3. Бодров В.А. Проблема преодоления стресса. Часть 2: Процессы и ресурсы преодоления стресса / В.А. Бодров // Психологический журнал. -- 2006. -- Т. 27, № 2. -- С. 113--123.

4. Гоулмен Д. Эмоциональный интеллект / Д. Гоулмен; пер. с англ. -- М.: Астрель, 2009. -- 478 с.

5. Деркач А.А. Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека/ А.А. Деркач. -- М.: РАГС, 2000. -- 536 с.

6. Кас'янова С.Б. Вплив емоційного інтелекту на життєстійкість безробітних/ С.Б. Кас'янова // Організаційно-управлінські та психологічні аспекти сучасного ринку праці України: збірник наукових праць за результатами VI Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та аспірантів (27 листопада 2017 р., м. Київ). -- Київ: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2017. -- № 1. -- С. 54--61.

7. Кас'янова С.Б. Розвиток емоційного інтелекту -- шлях до ефективного лідерства / С.Б. Кас'янова // Організаційно-управлінські та психологічні аспекти сучасного ринку праці України: збірник наукових праць: за результатами V Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів та аспірантів (24 листопада 2016 р., м. Київ). -- Київ: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2016. -- № 2. -- С. 35-41.

8. Люсин Д.В. Новая методика для измерения эмоционального интеллекта: опросник ЭмИн/ Д.В. Люсин // Психологическая диагностика. -- 2006. -- Т. 4. -- С. 3-22.

9. Мадди С. Смыслообразование в процессе принятия решений/ С. Мадди// Психологический журнал. -- 2005. -- № 6. -- С. 87-101.

10. Марков В.Н. Личностно-профессиональный потенциал управленца и его оценка/ В.Н. Марков. ! М.: РАГС, 2001. ! 60 с.

11. Носенко Е.Л. Емоціиний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості / Е.Л. Носенко //Психологія і суспільство. -- 2004. -- № 4 (18). -- С. 95-109.

12. Mayer J. Emotional intelligence as a standard intelligence/ J. Mayer, P. Salovey, D. Caruso, G. Sitarenios //Emotion (Washington, DC). -- 2001. -- Vol. 1, № 3. -- P. 232.

Размещено на Allbest.ru