Медико-психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців – учасників Операції об'єднаних сил

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Медико-психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців - учасників Операції об'єднаних сил

Стаднік Анатолій Володимирович

Професійне супроводження фізичного та психічного здоров'я особистості є важливою проблемою у будь-якій галузі людської діяльності. Особливого значення ця проблема набуває у військовій сфері в умовах бойових дій. Мета статті - вивчити патогенетичні механізми соматичних та психічних порушень, що призводять до формування психічних розладів у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, та розробити на цій основі систему медико-психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовців - учасників операції об'єднаних сил (ООС). Визначені основні патогенетичні механізми впливу отриманої бойової соматичної травми на психічні стани. Запропоновані принципи реалізації заходів медико-психологічної допомоги та реабілітації, що здійснюються після виведення військовослужбовців з району проведення ООС. Встановлені патогенетичні механізми соматичних та психічних порушень, що призводять до формування психічних розладів у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. З'ясовано, що успішна реконвалесценція та психічна адаптація цих військовослужбовців потребує системи медико-психологічної допомоги та реабілітації. Розроблена система медико-психологічної реабілітації військовослужбовців - учасників ООС.

З 2014 року на Сході України тривають бойові дії, що супроводжуються численними людськими жертвами та гуманітарною кризою. В бойових умовах військовослужбовці Збройних сил і Національної гвардії України підпадають під вплив низки потужних психотравмуючих факторів, зумовлених загрозою для їхнього життя, життя товаришів по службі, страхом перед майбутнім, переживанням за долю рідних і близьких. Це призводить до чисельних психогенних втрат. Так, згідно повідомлення начальника Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ Назіма Агаєва, близько 80% учасників антитерористичної операції на Донбасі отримали психічні травми, при цьому 30-40% з них можуть бути безповоротними психогенними втратами, тобто психіатричними [7]. В той же час, за даними Генерального штабу Збройних сил України з початку проведення ООС кількість поранених та травмованих військовослужбовців внаслідок бойових дій (санітарні втрати) складають якнайменше 8377 чоловік [1].

Поєднання соматичних та психічних пошкоджень негативно впливає на боєздатність військовослужбовців, збільшує перебіг та сприяє хронізації соматичних захворювань. Тому питання розробки та впровадження сучасних стандартизованих заходів щодо медико-психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовців є вкрай важливим для підтримки бойової потужності Збройних сил та Національної гвардії України.

Сучасні психологічні дослідження показують, що у бойових умовах військовослужбовці перебувають у стані стресу та фізичної і психічної депривації, який викликаний неможливістю протягом тривалого часу задовольнити важливі життєві потреби. Бійці в зоні ООС здебільшого стримують натиск супротивника, а не проводять активних наступальних дій, що може супроводжуватись переживанням стану фрустрації при невідповідності реальної дійсності очікуванням особи. Разом з набуттям військового досвіду учасники бойових дій зазнають фізичних (поранення, контузії) та психічних травм [5].

Навіть за відсутності фізичних травм і соматичних захворювань адаптація військовослужбовців, які повертаються із зони бойових дій до мирного життя, ускладнюється численними соціально-психологічними проблемами, що актуалізує потребу в організації адекватної психосоціальної реабілітації.

У зв'язку з цим останнім часом проблема психічного здоров'я особистості військовослужбовця набуває особливої актуальності. Різним аспектам цієї проблеми присвячені наукові праці І. Приходько [6], Ю. Мельника [3; 4], А. Стадніка [4] та інших.

Мета статті. Вивчити патогенетичні механізми соматичних та психічних порушень, що призводять до формування психічних розладів у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, та розробити на цій основі систему медико-психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовців - учасників ООС.

Проведені сучасні дослідження розладів психіки учасників ООС показує, що найбільшу питому вагу серед них становили хворі з невротичними, пов'язаними зі стресом і соматоформними розладами - 37,5%; друге місце посіли психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин (алкоголю) - 25,6%; третє - органічні, включно з симптоматичними, психічні розлади - 24,6% [2]. Як ми бачимо, першу позицію займають розлади психіки, пов'язані з дією психічного стресового фактору. Поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю свідчить про значну вагу неконструктивних заходів зниження психологічного напруження та отримання стану релаксації, що необхідно враховувати при розробці реабілітаційних заходів.

Участь у бойових діях - сукупність впливу різнобічних негативних факторів (соматогенних та психогенних), таких як:

- психічні та фізичні перевантаження;

- можлива соматична хвороба (частіше за все - бойова соматична травма / поранення) як джерело наростаючих явищ інтоксикації (при масивних ураженнях);

- гострий психічний стрес;

- відтермінований психогенний фактор, який включає в себе віддалені результати отриманих поранень (косметичний дефект, хірургічні втручання, інвалідизація, тощо).

Це запускає порочне коло соматичних та психічних порушень, що призводить до формування психічних розладів у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях (рис. 1).

Рис. 1. Патогенетичні механізми формування психічних розладів у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях

Психічні та фізичні перевантаження призводять до зниження адаптаційних ресурсів організму людини, погіршення динаміки протікання хвороби, збільшення соматичної патології / інвалідизації, формування соматогенних невротичних розладів та хронізації соматичних хвороб.

Бойова соматична травма має, як правило, комбінований характер (механічна складова - ударна хвиля, баротравма, кульове / осколкове поранення; термічна складова, хімічна складова) та призводить до фізичного та психічного дистресу, зниження психічних і фізичних адаптаційних ресурсів організму людини, погіршенню протікання соматичної хвороби, її хронізації та формуванню віддалених невротичних розладів.

Гострий психічний дистрес призводить до зниження психічних і фізичних адаптаційних ресурсів організму людини, збільшує ризик нової соматичної хвороби або поранення, призводить до формування і хронізації посттравматичних невротичних розладів.

Відтермінований психогенний фактор призводить до внутрішньо особистісного і міжособистісного конфлікту, вегетативно-судинних та ендокринних порушень, формування соматоформних розладів та хронізації соматичних хвороб.

Основними патогенетичними механізмами впливу отриманої бойової соматичної травми на психічний стан, на нашу думку, є:

- безпосередній вплив поранення на функціонування головного мозку, який в подальшому призводить до психічних порушень;

- хронічні больові відчуття, що провокують емоційно-вольові порушення з подальшою їх когнітивною переробкою;

- тривале медикаментозне лікування, що сприяє дестабілізації емоційно-вольової сфери;

- негативна оцінка важкості свого фізичного стану (рани, шрами, що унеможливлюють реалізацію наявних раніше планів) призводить до формування і хронізації посттравматичних невротичних розладів.

Все це в кінцевому рахунку призводить до порушення мотиваційної сфери, зміни вектору соціальної поведінки у напрямку відмови від участі у праці, орієнтацією на хворобу і пільги, прогресуючої соціальної дезадаптації та погіршенню якості життя.

Проведений вище аналіз дозволив зробити висновок, що успішна реконвалесценція та психічна адаптація цих військовослужбовців потребує проведення з ними не окремих медичних та психотерапевтичних заходів, а цілої системи медико-психологічної допомоги та реабілітації. Адже, якщо медична допомога та реабілітація відновлює втрачені функції та властивості організму людини, то психологічна реабілітація покликана забезпечити гідне існування особистості у суспільстві, попередити можливі негативні форми девіантної поведінки та соціальну дезадаптацію.

На нашу думку, медико-психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців - учасників ООС повинна мати системний характер та проводитися спільно групою фахівців у складі заступника командира по роботі з особовим складом, який є керівником групи, лікаря - терапевта, лікаря-психіатра, психологів, офіцера з фізичної підготовки та військового капелана.

Основним завданням розробленої системи заходів є надання медико-психологічної допомоги та реабілітації, профілактика розвитку проявів дистресу та зниження психічних і фізичних адаптаційних ресурсів організму військовослужбовців, набуття позитивної динаміки протікання соматичних хвороб, попередження формування віддалених невротичних розладів.

а) первинна психопрофілактика, що здійснюється перед убуванням військовослужбовців у район проведення ООС для виконання завдань за призначенням.

б) заходи медико-психологічної допомоги та реабілітації, що здійснюються під час виконання військовослужбовцями завдань за призначенням в районі проведення ООС.

в) заходи медико-психологічної допомоги та реабілітації, що здійснюються після виведення військовослужбовців з району проведення ООС для їх відпочинку та відновлення боєздатності.

Заходи медико-психологічної допомоги та реабілітації, що здійснюються після виведення військовослужбовців з району проведення ООС, повинні здійснюватися поетапно і базуватися на наступних принципах:

а) максимально ранній початок медико-психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовців;

б) обов'язкове психодіагностичне, психофізіологічне та медичне обстеження з інформуванням про умови та форми здійснення реабілітаційних заходів;

в) комплексне і спільне використання терапевтичного впливу, що включає фармакотерапію, спрямовану на відновлення сомато-вегетативних порушень (вітаміни, адаптогени, за необхідності - антидепресанти та седативні препарати); психотерапію як провідний метод лікувального впливу у формі тренінгів, групових вправ, сугестивних методик; фізіотерапію; лікувальну фізкультуру; заходи душпастирської роботи та культурно-масову програму;

г) індивідуальний підхід до вибору медико-психологічних заходів з урахуванням ступеня тяжкості психічних розладів у хворого; патопсихологічної характеристики його особистості; особливості внутрішньої картини хвороби постраждалого; характер отриманих ушкоджень, наявність супутньої соматичної патології;

д) послідовність проведення медико-психологічних заходів;

е) корекція медико-психологічної допомоги та реабілітації, що базується на поточній оцінці отриманих результатів та катамнестичному аналізі ефективності застосовуваного комплексу терапевтичних заходів;

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, патогенетичні механізми соматичних та психічних порушень, що призводять до формування психічних розладів у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, містять такі фактори, як психічні та фізичні перевантаження, можлива соматична хвороба, гострий психічний стрес та відтермінований психогенний фактор. Тому успішна реконвалесценція та психічна адаптація цих військовослужбовців потребує проведення з ними не окремих медичних та психотерапевтичних заходів, а цілої системи медико-психологічної допомоги та реабілітації. Система медико-психологічної реабілітації військовослужбовців - учасників ООС має бути послідовною і поетапною. Її завдання, форми та методи змінюються в залежності від етапу проведення.

Список використаних джерел

військовослужбовець психічний розлад реабілітація

1. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну [Електронний ресурс].

- Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Втрати_силових_структур_внаслідок _російського_вторгнення_в_Україну.

2. Завалко Ю.М. Структура розладів психіки в учасників АТО (пілотне дослідження на клінічному матеріалі стаціонарних хворих) / Ю.М. Завалко, І. І. Кутько, М.Ф. Андрейко, Н.О. Єрчкова // Україна. Здоров'я нації. 2016. №4/1 (41). С. 54-57.

3. Мельник Ю.Б. Психологічне забезпечення і супровід військовослужбовців як засоби профілактики та подолання посттравматичних стресових розладів / Ю.Б. Мельник // Posttraumatic Stress Disorder: adults, children and families in a war situation: International scientific and practical edition. Vol. II. Warsawa. Kyiv: PAN Gnosis, 2018. Р. 469-480.

4. Melnyk Yu. Mental Health of a Personality: Diagnostics and Prevention of Mental Disorders / Yu. Melnyk, A. Stadnik // International Journal of Education and Science. 2018. Vol. 1. No. 3-4. P. 50. doi:10.26697/ijes.2018.3-4.37

5. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: методичний посібник / О.М. Кокун, Н.А. Агаєв, І. О. Пішко, Н.С. Лозінська. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2015. 170 с.

6. Приходько І.І. Засади психологічної безпеки персоналу екстремальних видів діяльності [Текст]: моногр. / І.І. Приходько. Х.: Акад. ВВ МВС України, 2013. 745 с.

7. Психологічна допомога особам, які беруть участь в антитерористичній операції [Текст]: матеріали міжвідом. наук.-практ. конф. (Київ, 30 березня 2016 р.): 2 ч. /ред. кол.: В.В. Чернєй, М.В. Костицький, О.І. Кудерміна та ін. Ч. 1. К.: Нац. акад. внутр. справ, 2016. 248 с.

Размещено на Allbest.ru