Психологічні показники здатності студентів до художньої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України

ПСИХОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗДАТНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ХУДОЖНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

М.В. Шепельова

кандидат психологічних наук,

молодший науковий співробітник

лабораторії психології творчості



Анотація

перцептивний мисленнєвий творчий художній

В статті розглядаються психологічні показники здатності студентів до художньої діяльності. Запропоновано методичні матеріали для її діагностики та розвитку, розроблені на основі результатів дослідження проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій у художній діяльності студентів. Подано програму підтримки здатності студентів до художньої діяльності, яка передбачає чотири етапи: діагностика за показниками здатності до художньої діяльності; аналіз середніх значень та факторних навантажень досліджуваних показників; просвітницька робота; виконання студентами індивідуальних творчих завдань, спрямованих на усвідомлення та розвиток перцептивно-мисленнєвих стратегій, художніх орієнтацій в живописі та творчої спрямованості особистості студентів.

Ключові слова: художня діяльність, перцептивно-мисленнєва стратегія, художні орієнтації в живописі, творча спрямованість особистості, студенти.



Аннотация

Шепелёва Мария Владимировна, кандидат психологических наук, младший научный сотрудник лаборатории психологии творчества, Институт психологии имени Г. С. Костюка НАПН Украины

Психологические показатели способности студентов к художественной деятельности

В статье рассматриваются психологические показатели способности студентов к художественной деятельности. Предложены методические материалы для ее диагностики и развития, разработанные на основе результатов исследования проявлений перцептивно-мыслительных стратегий в художественной деятельности студентов. Подается программа поддержки способности студентов к художественной деятельности, которая предусматривает четыре этапа: диагностика по показателям способности студентов к художественной деятельности; анализ средних значений и факторных весов изучаемых показателей; просветительская работа; выполнение студентами индивидуальных творческих заданий, направленных на осознание и развитие перцептивно-мыслительных стратегий, художественных ориентаций в живописи и творческой направленности личности студентов.

Ключевые слова: художественная деятельность, перцептивно мыслительная стратегия, художественные ориентации в живописи, творческая направленность личности, студенты.



Annotation

Shepelyova Mariia Volodymyrivna, Candidate of Psychological Sciences, Junior Researcher of the Psychology of Creativity Department, H. S. Kostiuk Institute of psychology of NAES of Ukraine

Psychological indicators of students' ability to artistic activity The article observes psychological indicators of students' ability to artistic activity. Methodical materials for its diagnosis and development, constructed on the basis of perceptive-mental strategies displays in the students' artistic activity research results. Specific features and components of artistic activity are proposed. The author's questionnaire “The Artistic Orientation of Painting Perception” is proposed, which allows to determine the types of perceptive-mental strategies in which the subjects are oriented most of all (analogizing, combining, reconstruction and demonstration of the artist's personality in painting), and also allows to estimate the dominant artistic orientation of personality in the process of painting perceiving on the basis of “the emotional content”, “the technique of depiction”, “the artist's creative approach” and “the semantic content”. The paper determines the students' ability to artistic activity indicators, describes a program, which has been developed to support students' ability to perform artistic activity. It provides four stages: diagnostics of students' ability to artistic activity; analysis of mean values and factor weights of the studied indicators; educational work; the fulfillment by students of individual creative assignments aimed at understanding and developing perceptive-mental strategies, artistic orientations in painting and the creative orientation of the students' personality.

Key words: artistic activity; perceptive-mental strategy; artistic orientations in painting; creative orientation of personality; students..



Постановка проблеми

Художню діяльність ми розглядаємо у широкому сенсі, як самостійну естетичну творчість у сфері мистецтва та літератури [6], що включає як сам процес творчості, так і сприймання його продуктів глядачем [3]. Тому психологічна готовність до художньої діяльності також передбачає сформованість психологічних передумов як самого процесу творчості, так і сприймання його продуктів глядачем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

До специфічних особливостей художньої діяльності належать:

1) наявність спеціальних здібностей;

2) синкретизм (інтегративність, цілісність);

3) особистісний тип відображення;

4) свобода вибору цілі;

5) високий ступінь ризику невдачі [6].

У художній діяльності можна виокремити такі її складові: пізнавальна діяльність, в результаті якої художник відображає об'єктивну дійсність, пізнає взаємозв'язки між особистістю, суспільством та природою в кожну конкретну історичну епоху; перетворювальна діяльність, в ході якої художник перетворює у створюваному ним образі природний матеріал (фарби, форми, звуки), а також матеріал життя людини та суспільства через його трансформацію у різних сюжетно-композиційних відношеннях (сюди ж включається виховна діяльність як аспект перетворювальної діяльності, що проявляється у намаганні художника впливати на духовний світ реципієнтів через власні твори); оцінювальна (ціннісно-орієнтувальна) діяльність, коли художник виражає своє ціннісне ставлення до світу, відображаючи явища дійсності крізь призму власних інтересів, потреб, смаків, ідеалів; комунікативна діяльність, що є засобом прямого або опосередкованого спілкування художника з реципієнтом свого твору через знакову, семіотичну систему [6].

Як показано, зокрема, у дослідженні О. В. Завгородньої, художньо обдарованій молоді у процесі навчання потрібна психологічна підтримка, спрямована на отримання нею безпосереднього досвіду відкритого вільного самовираження та зворотного зв'язку в діалозі з високопрофесійним наставником, викладачем, вчителем, на усвідомлення нею себе особистістю, що має індивідуальний шлях розвитку, осмислення власних індивідуальних особливостей [2].

Метою цієї публікації є описати психологічні показники здатності студентів до художньої діяльності, а також запропонувати методичні матеріали для їх діагностики та розвитку.

Виклад основного матеріалу

За результатами дослідження проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій у художній діяльності нами визначено наступні показники здатності студентів до художньої діяльності:

1. Прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій (аналогізування, комбінування, реконструювання та демонстрування особистості митця у художньому творі);

2. Домінуючі художні орієнтації в живописі («емоційне навантаження художнього твору», «техніка зображення», «творчий підхід художника» та «смислове навантаження художнього твору»);

3. Показники творчої спрямованості особистості.

Реалізація розробленої програми підтримки здатності студентів до художньої діяльності передбачає п'ять етапів:

1. Діагностика за показниками здатності до художньої діяльності.

2. Аналіз середніх значень та факторних навантажень досліджуваних показників.

3. Просвітницька робота, яка включає обговорення зі студентами (абітурієнтами) результатів дослідження, особливостей художньої діяльності та необхідних психологічних передумов її ефективності.

4. Виконання студентами індивідуальних творчих завдань, спрямованих на усвідомлення та розвиток власних перцептивно-мисленнєвих стратегій, художніх орієнтацій в живописі та творчої спрямованості особистості студентів.

5. Повторна діагностика здатності студентів до художньої діяльності за запропонованими показниками аналогічно першому етапу.

І етап - діагностика здатності студентів до художньої діяльності за названими вище показниками здійснюється із застосуванням таких методик:

Методика 1. Авторський опитувальник «Художня спрямованість сприймання творів живопису» [10], що є адаптованим варіантом розробленого та апробованого раніше опитувальника «Оцінка художності картини» [3] і дозволяє визначити, на які прояви перцептивно-мисленнєвої стратегії в живописі досліджувані орієнтуються більшою мірою, а також дозволяє оцінити домінуючі художні орієнтації досліджуваних у процесі сприймання творів живопису за показниками «емоційне навантаження художнього твору», «техніка зображення», «творчий підхід художника» та «смислове навантаження художнього твору».

Методика 2. Опитувальник особистісних творчих характеристик Ф. Е. Вільямса, модифікований О. Є. Тунік [9] для визначення творчої спрямованості особистості студентів, який дозволяє визначити наступні показники творчості студентів: схильність до ризику, складність (комплексність), допитливість та уяву. Схильність до ризику має такі прояви: конструктивне сприйняття критики, припущення можливості невдачі; намагання висувати припущення; діяти у неструктурованих умовах; захищати власні цілі. Складність (комплексність) проявляється в пошуку багатьох альтернатив; баченні різниці між тим, що є, і тим, що могло б бути; прагненні привести в порядок невпорядковане; аналізувати складні проблеми, сумніватися в єдиному вірному рішенні. Проявами допитливості є гра ідеями, пошук виходу з невизначених ситуацій, цікавість до загадок, головоломок; роздуми над прихованим сенсом явищ. Уява проявляється у здатності до візуалізації, довірі до інтуїції [9, с.12].

II етап - аналіз середніх значень та факторних навантажень досліджуваних показників передбачає розрахунок середніх значень показників, факторних навантажень та визначення системоутворювальних факторів прояву перцептивно-мисленнєвих стратегій, художніх орієнтацій у живописі та показників творчої спрямованості особистості у досліджуваних. Для визначення системоутворювального фактору серед досліджуваних показників ми застосували метод факторного аналізу, який дозволяє шляхом розрахунку факторних навантажень виявити один або декілька показників у системі факторів, оптимально пов'язаних з усіма іншими [1]. За допомогою цих розрахунків визначається той з означених показників, оцінка студентами якого є визначальною в об'єднанні усіх виявлених характеристик у систему.

Визначення системоутворювальних факторів прояву перцептивно- мисленнєвих стратегій, художніх орієнтацій у живописі та показників творчої спрямованості особистості у групі студентів може застосовуватися як метод оптимізації роботи викладача зі студентами. Отже, у діагностиці та розвитку здатності студентів до художньої діяльності необхідно звертати увагу саме на системоутворювальні показники, вдосконалення яких дозволить більш ефективно підвищити її рівень.

III етап - просвітницька робота полягає в обговорення зі студентами (абітурієнтами) результатів дослідження особливостей художньої діяльності та необхідних психологічних передумов її ефективності (для підготовки див. [3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 11]).

Орієнтовний план обговорення:

1. Визначення стратегії, її основні функції, види.

2. Визначення та характеристика перцептивно-мисленнєвої стратегії.

3. Характеристики перцептивно-мисленнєвих стратегій аналогізування, комбінування, реконструювання та демонстрування особистості митця у художньому творі.

4. Прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій аналогізування, комбінування, реконструювання та демонстрування у художній діяльності.

5. Показники здатності до художньої діяльності.

1. Визначення стратегії, її основні функції, види. Стратегія визначається як генеральна програма дій, головний напрямок пошуку й розробки, що підпорядковує собі усі інші дії. У рамках стратегіального підходу В. О. Моляко визначає такі п'ять основних стратегій творчої діяльності: 1) стратегія аналогізування, 2) стратегія комбінування, 3) стратегія реконструювання, 4) універсальна, 5) стратегія спонтанних, «випадкових» підстановок [5].

На основі аналізу словників та робіт з психології творчості нами визначено основні функції стратегії:

- визначає готовність суб'єкта до творчої діяльності;

- упорядковує інформацію, що надходить до особистості;

- дозволяє оцінити своєчасність певних дій;

- задає напрям здійснення певної творчої діяльності;

- виділяє певну інформацію із загального інформаційного потоку;

- задає напрям інтерпретації інформації;

- визначає орієнтацію на майбутнє (оцінка ситуації з позиції довгострокової перспективи, а не миттєвої вигоди; прогнозування розвитку ситуації в майбутньому, можливих наслідків прийнятого рішення);

- вибудовує ієрархію цілей;

- визначає вектор пошуку, напрям вирішення задач [8].

Змістом, суттю стратегії є її перцептивно-мисленнєвий характер.

2. Визначення та характеристика перцептивно-мисленнєвої стратегії. У найбільш узагальненому вигляді перцептивно-мисленнєву стратегію визначено як властивість, що спрямовує особистість на досягнення гармонії з оточуючим середовищем у процесі їх взаємодії [8].

Перцептивно-мисленнєва стратегія інтегрально визначає здатність особистості до творчої діяльності, спрямовує її на успішність прийняття і здійснення рішень у процесі розв'язання задач, задає основний напрям інтерпретації, розуміння актуальної інформації, в подальшому реалізується у певній діяльності, орієнтує особистість на майбутнє. Перцептивно-мисленнєва стратегія сприяє конструктивному вирішенню протиріч між наявними у суб'єкта знаннями й досвідом та новими вимогами актуальної ситуації, в чому полягає її творчий характер. Перцептивно-мисленнєва стратегія як властивість особистості визначає її індивідуально-психологічні особливості [8].

Стратегії творчої діяльності описують певний спосіб організації, поєднання складових частин, елементів та функцій для створення нового об'єкта [5]. Вони виконують поєднувальну функцію, що є необхідною складовою творчості художника. У художньому творі митець організовує зв'язки між елементами образу таким чином, щоб вони утворювали єдине ціле. Розглянуті стратегії забезпечують художнику можливість такого вдалого поєднання, що у свою чергу робить картину більш привабливою для сприймання глядачем.

3. Характеристики перцептивно-мисленнєвих стратегій аналогізування, комбінування, реконструювання та демонстрування особистості митця у художньому творі.

Аналогізування передбачає використання раніше відомих конструкцій чи їх частин при створенні нового пристрою [5].

У загальному вигляді аналогізування ми визначили шляхом виокремлення таких його основних характеристик [7; 11]:

- вміння знаходити суттєві ознаки;

- вміння знаходити подібність відношень;

- вміння знаходити відмінності;

- вміння поєднувати різне;

- здатність переносити ознаки з одного явища на інше;

- інакомовність;

- спрямованість на прояснення менш зрозумілого через більш зрозуміле.

Отже, аналогізування - це вміння поєднувати різне на основі подібності суттєвих ознак та відношень, перенесення ознак з одного на інше для прояснення менш зрозумілого через більш зрозуміле [7; 11].

Умовність художніх творів є яскравим проявом аналогій. Досить часто художнику необхідно зобразити те, що на полотні картини предметно відобразити дуже складно або навіть неможливо. Тоді знаходяться різні замісники, які при сприйманні картини дозволяють глядачу провести зворотну аналогію. Тому вміння художника знаходити суттєві подібності та відмінності лежить в основі художньої творчості як створення умовної моделі відображуваної дійсності.

Аналогізування у живописі за формальними ознаками проявляється у реалістичності (динаміка, об'єм та ін.) зображення. За змістовними ознаками воно забезпечує можливість розкрити у чуттєвому образі абстрактне поняття чи ідею.

Комбінування полягає в поєднувальному використанні різноманітних механізмів та їх функцій [5]. Воно включає в себе такі основні характеристики- вміння [7; 11]:

- перебирати варіанти;

- поєднувати елементи у певних співвідношеннях;

- розташовувати елементи у певному порядку;

- складати ціле з частин;

- організовувати частини за певними принципами;

- добирати доречні елементи;

- виключати недоречні [7; 11].

Отже, комбінування - це вибір оптимального співвідношення, порядку розташування та принципів організації частин цілого шляхом перебору і виключення недоречних варіантів [7; 11].

У живописі комбінування проявляється у композиції картини як гармонійна організація образного матеріалу в просторі, цілісність композиції, смислова єдність.

Художники пишуть картини не тільки з натури з повною відповідністю зображеного побаченому. Також вони збирають матеріал для своїх творів з багатьох ескізів, об'єднуючи їх потім у цілісний художній образ. У цьому випадку й застосовується комбінування як домінуюча перцептивно-мисленнєва стратегія, коли твір складається художником з різних частин, об'єднаних у єдине ціле з метою вираження авторського творчого задуму в картині.

Реконструювання пов'язане з перебудовою, переконструюванням [5]. Характеристиками реконструювання є [7]:

- визначення принципів організації цілого;

- вміння виокремлювати частини в цілому;

- вміння відтворювати ціле з частин;

- здатність змінювати принципи організації;

- здатність замінювати деякі частини, елементи;

- вміння змінювати взаємне розташування частин;

- спрямованість на вдосконалення існуючого.

Отже, реконструювання - це вміння знаходити оптимальне рішення шляхом перебудови складових частин та зміни принципів організації вже існуючого з метою його вдосконалення [7].

У художньому творі реконструювання проявляється в наданні реалістичності нереальному, у незвичному смисловому поєднанні об'єктів, що призводить до появи нових смислів, у виявленні незвичайного або незвичного в об'єкті зображення. Ці прийоми, надаючи виразності мові живопису, є необхідними для створення картиною особливого враження на глядача.

Універсальна стратегія включає в себе відносно рівномірне застосування попередніх трьох стратегій. Особливість стратегії спонтанних, «випадкових» підстановок полягає в неможливості виявлення у діях суб'єкта якоїсь домінуючої тенденції, встановлення логічних зв'язків [5].

Оскільки художня діяльність, навіть більшою мірою ніж конструкторська, передбачає необхідність врахування особливостей сприймання продуктів цієї діяльності іншими людьми, при цьому велике значення має вміння художника продемонструвати свою особистість через естетичні якості твору, до виокремлених В. О. Моляко стратегій творчої діяльності ми додали демонстрування особистості художника у творі мистецтва як окрему перцептивно-мисленнєву стратегію творчого конструювання у художній діяльності [11]. Характеристиками демонстрування є:

- орієнтація художника на особливості сприймання, властиві іншим людям;

- врахування митцем психологічних особливостей цільової аудиторії, для якої призначено певний твір;

- спрямованість митця на вираження власних світоглядних позицій засобами, досяжними для сприйняття аудиторією;

- встановлення прямого та зворотного зв'язку митця з тими, хто сприймає твір;

- надання художником великого значення естетичним якостям твору.

4. Прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій аналогізування, комбінування, реконструювання та демонстрування у художній діяльності.

Розглянемо прояви застосування художником перцептивно-мисленнєвих стратегій аналогізування, комбінування, реконструювання та демонстрування особистості митця у художньому творі [7; 11].

Проявами аналогізування є:

- вміння митця реалістично зображати предмети, об'єкти та явища, передавати динаміку й об'єм на площині картини;

- знаходження художником тих тем для вираження певного змісту, які хвилюють глядача, тих художніх засобів та прийомів, що дозволять глядачу відчути актуальність твору;

- підбір художником необхідних зображальних засобів для вираження настрою на полотні;

- забезпечення відповідності кольорів зображуваній дійсності.

Комбінування проявляється у:

- вдалому підборі елементів для втілення задуму;

- гармонійній організації елементів зображення у просторі для досягнення цілісності композиції, смислової єдності;

- у використанні кольорових поєднань, які при їх сприйманні створюють просторові ефекти;

- у поєднанні просторового розміщення елементів зображення з кольоровою гамою для створення відповідного настрою у глядача.

До проявівреконструювання належать:

- незвичне смислове поєднання об'єктів, коли у звичній сцені проявляється незвичне;

- синтез протилежностей, коли нереальна сцена виглядає реальною;

- досягнення гармонії контрастів;

- використання здавалось би непоєднуваних кольорових тонів у гармонійних співвідношеннях.

Демонстрування особистості митця як окрема перцептивно- мисленнєва стратегія його творчої діяльності [7; 11] при створенні художником картини має такі прояви:

- забезпечення створення картиною певного враження на глядача, зовнішня привабливість картини;

- здатність картини викликати у глядача здивування, переживання, зацікавленість;

- розкриття художнім образом абстрактного поняття чи ідеї;

- створення картиною ефекту залученості глядача, здатність картини викликати у нього певні спогади.

5. Показники здатності до художньої діяльності. Обговорюються системоутворювальні перцептивно-мисленнєві стратегії та художні орієнтації у студентів, виявлені за результатами нашого емпіричного дослідження [11], проведеного серед студентів 1-7 курсів Житомирського державного університету імені І. Франка (соціально-психологічний факультет) - 37 осіб (58%) та Національного університету біоресурсів і природокористування України (механіко-технологічний факультет) - 13 осіб (20%) віком від 16 до 25 років, а також інших - 14 осіб (22%) віком від 25 до 44 років. Загальна кількість досліджуваних - 64 особи, з них 48 осіб (75%) жіночої статі, 16 (25%) - чоловічої. Дослідження проводилося дистанційно із застосуванням сервісу «Google-форми».

Розглянемо результати розрахунків факторних навантажень прояву перцептивно-мисленнєвих стратегій, художніх орієнтацій у живописі та особистісних творчих характеристик у загальній вибірці досліджуваних, а також у групах студентів-психологів, студентів технічного спрямування та групі «інші досліджувані».

За розрахунками факторних навантажень серед проявів перцептивно- мисленнєвих стратегій встановлено, що:

1) у всіх досліджуваних найбільше факторне навантаження мають одразу дві перцептивно-мисленнєві стратегії - демонстрування та аналогізування, що не дає можливості визначити, яка з них є системоутворювальною, і свідчить про наявність певних умов, за яких кожна з них може такою стати. Найменш визначальними за нашими розрахунками є перцептивно-мисленнєві стратегії реконструювання та комбінування.

2) у групі студентів-психологів системоутворювальною є перцептивно- мисленнєва стратегія аналогізування.

3) у студентів технічного спрямування демонстрування особистості митця.

4) в групі «інші досліджувані» серед проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій системоутворювальною є демонстрування особистості митця.

Отже, за результатами розрахунків тільки у групі студентів-психологів та «інших досліджуваних» виявилося можливим визначити системоутворювальні фактори, у студентів технічного спрямування та у загальній вибірці досліджуваних перші дві перцептивно-мисленнєві стратегії мають однакові факторні навантаження, що свідчить про наявність певних умов, за яких кожна з них може стати системоутворювальною.

Також відзначимо варіативність прояву системоутворювальних показників перцептивно-мисленнєвих стратегій у групі студентів-психологів та «інших досліджуваних», а саме - у студентів-психологів системоутворювальною є стратегія аналогізування, а у групі «інші досліджувані» - демонстрування.

В цілому ж, як бачимо, більшу факторну вагу мають стратегії демонстрування й аналогізування порівняно зі стратегіями реконструювання і комбінування.

Системоутворювальним серед проявів художніх орієнтацій у живописі у всіх групах досліджуваних є емоційне навантаження твору.

Відзначимо інваріантність прояву системоутворювальних художніх орієнтацій досліджуваних у живописі, а саме: у всіх досліджуваних та у кожній групі окремо визначальним є емоційне навантаження твору, техніка зображення для досліджуваних є найменш визначальною.

Системоутворювальною серед особистісних творчих характеристик у досліджуваних є допитливість - у всіх досліджуваних; допитливість - у групі студентів-психологів; складність - у групі студентів технічного спрямування; допитливість - у групі «інші досліджувані».

Виявлені відмінності у системоутворювальних показниках кожної групи досліджуваних свідчать про їх варіативність.

IV етап - виконання студентами індивідуальних творчих завдань, спрямованих на розвиток перцептивно-мисленнєвих стратегій, художніх орієнтацій в живописі та творчої спрямованості особистості. Для виконання цих завдань студентам пропонуються ті перцептивно-мисленнєві стратегії творчої діяльності, домінуючі художні орієнтації у живописі та творчі характеристики особистості, які за здійсненими на попередньому етапі розрахунками факторних навантажень, є системоутворювальними.

Завдання формулюються таким чином:

1) Обрати декілька репродукцій картин відомих художників, у яких найбільш виразно проявляється застосування митцем перцептивно-мисленнєвої стратегії аналогізування, комбінування, реконструювання чи демонстрування особистості митця у художньому творі та описати особливості її застосування у кожній картині за основними проявами. Потім написати власну картину із застосуванням цієї перцептивно-мисленнєвої стратегії. Це завдання спрямоване на розвиток та усвідомлення студентами власного індивідуального стилю художньої діяльності.

2) Обрати декілька репродукцій картин відомих художників, у яких найбільш виразно проявляється орієнтація митця на емоційне навантаження твору, техніку зображення, творчий підхід чи смислове навантаження твору. Потім написати власну картину із застосуванням цієї домінуючої художньої орієнтації. Це завдання спрямоване на розвиток та усвідомлення студентами власної художньої орієнтації в живописі.

3) Обрати декілька різних картин відомих художників, у яких найбільш виразно проявляються схильність до ризику, складність, допитливість чи уява художника. Потім написати власну картину, намагаючись виразити одну з власних особистісних творчих характеристик. Завдання спрямоване на усвідомлення та розвиток власних творчих характеристик особистості студентів.

4) Обрати декілька різних картин відомих художників, у яких найбільш виразно проявляються системоутворювальна перцептивно- мисленнєва стратегія, художня орієнтація та творча характеристика особистості митця в комплексі. Потім написати власну картину, виразивши у ній усі ці показники.

Після виконання студентами індивідуальних творчих завдань передбачається їх подальше обговорення у групі (мікрогрупі) під професійним супроводом викладача. Професійний супровід викладачем таких виступів та дискусій необхідний для того, щоб спрямовувати їх у необхідне русло, уникнути надмірного фантазування студентів, відірваного від предмету обговорення та переходу бесіди на побутовий рівень.

Для підведення підсумків і побудови майбутньої власної траєкторії розвитку здатності до художньої діяльності кожного студента проводиться V етап - повторна діагностика здатності студентів до художньої діяльності за запропонованими показниками аналогічно першому етапу.



Висновки і подальші перспективи досліджень

Одержані результати дослідження проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій у художній діяльності студентів можуть стати основою для обґрунтування психологічної підготовки та психологічного супроводу студентів образотворчих спеціальностей шляхом включення до навчального плану таких дисциплін, як «Психологія творчості», «Психологія сприймання», «Психологія художньої діяльності» тощо. Розроблені методичні матеріали діагностики та розвитку здатності студентів до художньої діяльності можуть бути корисні для студентів образотворчих спеціальностей, викладачів закладів вищої освіти мистецького спрямування, керівників гуртків образотворчого мистецтва та інших зацікавлених.



Список використаних джерел

1. Бешелев С. Д. Математико-статистические методы экспертных оценок / С. Д. Бешелев, Ф. Г. Гурвич. М.: Статистика, 1980. 263 с.

2. Завгородня О. В. Психологія художньо обдарованої особистості: гендерний аспект: монографія. / О. В. Завгородня. К.: Наукова думка, 2007. 204 с.

3. Кокарєва М. В. Психологічні особливості сприймання студентами творів сучасного живопису: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Кокарєва ; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. К., 2013. 20 с.

4. Моляко В. А. Психологическая система тренинга конструктивного мышления / В. А. Моляко // Вопр. Психологии. 2000. №5. С. 136-141.

5. Моляко В. О. Методологічні та теоретичні проблеми дослідження творчої діяльності / В. О. Моляко // Стратегії творчої діяльності: школа В. О. Моляко / за заг. ред. В. О. Моляко. К., 2008. С. 7-53.

6. Новиков А. М. Методология художественной деятельности / А. М. Новиков. М.: Эговес, 2008. 72 с.

7. Подшивайлова Л. И. Психологическое исследование проявлений перцептивно-мыслительных стратегий художника в произведении изобразительного искусства / Л. И. Подшивайлова, М. В. Кокарева // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. К.: Видавництво «Фенікс», 2016. Т ХІІ. Психологія творчості. Вип. 22. С. 242-252.

8. Подшивайлова Л. І. Перцептивно-мисленнєва стратегія як властивість особистості / Л. І. Подшивайлова, М. В. Шепельова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. К.: Видавництво «Фенікс», 2017. Т ХІІ. Психологія творчості. Вип. 23. С. 263-277.

9. Туник Е. Е. Модифицированные креативные тесты Вильямса / Е. Е. Туник. СПб.: Речь, 2003. 96 с.

10. Шепельова М. В. Методичні матеріали для діагностики та розвитку здатності студентів до художньої діяльності [Електронний ресурс] / М. В. Шепельова // Стимулювання творчого сприймання інформації: методичні рекомендації / В. О. Моляко, Ю. А. Гулько, Н. А. Ваганова [та ін.]; за ред. В. О. Моляко. К., 2018. С. 47-53. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/712862/

11. Шепельова М. В. Прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій у художній діяльності студентів [Електронний ресурс] / М. В. Шепельова // Перцептивно-мисленнєві стратегії творчого конструювання інформаційних систем у навчальній та трудовій діяльності: монографія / В. О. Моляко, Ю. А. Гулько, Н. А. Ваганова [та ін.] ; за ред. В. О. Моляко. К., 2018. С. 106123. Режим доступу: http://lib.iitta. gov.ua/712092/

Размещено на Allbest.ru

...