Рівень конфліктності в середовищі сімей медичних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Рівень конфліктності в середовищі сімей медичних працівників

Семенів Н.М., Зуб Л.Р.

Анотація

Розглянуто сучасний стан психологічних досліджень конфліктності у сімейному середовищі. Проаналізовано негативний вплив рівня конфліктності на соціопсихічний стан особистості та його професійну готовність. Виділено проблематику дослідження рівня сімейної конфліктності, як чинника впливу на професійну діяльність медичного працівника. Вибрано методики емпіричного дослідження рівня конфліктності в сімейному середовищі. Виконано практичне дослідження рівня конфліктності у сім'ях медичних працівників. Здійснено аналіз отриманих результатів вивчення рівня конфліктності, проведена первинна статистична обробка результатів. Визначено динаміку рівня конфліктності до і після проведення психокорекційної роботи. Визначено перспективи подальших досліджень рівня конфліктності в середовищі сімей медичних працівників. Зроблено висновок про необхідність подальшого дослідження рівня конфліктності в сімейному середовищі фахівців медичного профілю.

Ключові слова: конфліктніть, психологія сім'ї, сімейний конфлікт.

Semeniv Nataliia, Zub Liliana

Lviv Polytechnic National University

Level of conflict in the environment of medical workers families

Summary

Article contains results of a study the level of conflict in the environment of families of medical workers. The article defines the essence of the concept of "level of conflict in the environment of families", and also shows the importance of the impact of family conflict on the professional characteristics of the employee. Was found the relationship between the personal characteristics of the couple and the level of conflict in the family. Analyzed the state of development of the concept of family conflict in modern psychology. Analyzed the negative influence of the level of conflict on the socio-psychological state of the individual and his professional readiness. Highlighted the problems of the study of the level of family conflict as a factor of influence on the professional activity of the medical worker. Selected the methods of empirical study of the level of conflict in the family environment. Was performed the practical study of the level of conflict in families of medical workers. Carried out the analysis of the obtained results of the study of the level of conflict is carried out, the primary statistical processing of the results. Determined the results of the research the level of conflict in the environment of families of health care workers. Followed the dynamics of the level of conflict before and after conducting psycho-correction work. In the training program applied methods of group discussion, role-playing games, psycho-gymnastic exercises, art therapy. Established that a large part of families of physicians cannot constructively resolve family conflicts due to lack of experience of joint decision-making, unwillingness to concede to one another and a number of internal and external factors. Determined that the psycho-correction program facilitated the formation in the married couple of skills of constructive solution of interpersonal conflicts in family relationships. Concluded that many couples of health care professionals require skilled help. Determined a prospects of further studies of the level of conflict in the environment of families of medical workers. Keywords: conflict, family psychology, family conflict.

Постановка проблеми

Конфліктність у сімейних парах безсумнівно має широке розповсюдження. Останнім часом простежується досить тривожна тенденція, яка свідчить про більш часті прояви кризових ситуаціях в сім'ї. Найчастіше це пояснюється цілим комплексом несприятливих соціально-економічних умов, такими як низький матеріальний рівень життя, нестабільність соціальної системи, проблема професійної зайнятості, порушення рольової структури сім'ї, а також розподіл рольових функцій між обома подружжям.

Матеріальні труднощі, стреси у професійній діяльності, змінний графік роботи є причиною негативного психологічного настрою у медичних працівників. Часто медпрацівники перебувають у стані занепокоєння і тривожності, приводом для яких служить матеріальне неблагополуччя, виробничо-професійні проблеми, житлово-побутова невлаштованість і тривога за благополуччя і здоров'я своїх близьких. Неповноцінний нічний відпочинок знижує стійкість до стресів і резистентність до інфекції, збільшує ризик розвитку захворювань серцево-судинної і нервової системи, а також перешкоджає ефективній працездатності.

Значний вплив на готовність до професійної діяльності медичного працівника здійснює морально-психологічний клімат в сім'ї. Спостерігається чіткий зв'язок між ефективністю у професійній діяльності людини з психологічною ситуацією у сім'ї медичного працівника. Таким чином ефективна діагностика психологічного стану сімейних відносин працівника і їх ефективна психокорекція дає можливості здійснити вплив на ефективність його роботи і морально-психологічний стан особистості медика.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження конфліктності в сім'ях є предметом досліджень науковців-психологів, педагогів-практиків, соціальних працівників тощо (Chen F., Feudtner C. (2001); Avner J. (2018); Xiao Y., Wang J., Chen S. (2014); Raymo J., Sweeney M. (2006); Nьbling M., Hasselhorn H., Schwappach D. (2008). Актуальним аспектом у цих є проблема впливу соціального оточення на виконання професійних обов'язків цілого спектру медичних працівників -- від лікарів швидкої допомоги до фахівців стаціонарних медичних закладів.

Досліджень, що мають розглянути прямий вплив чинників соціального середовища, зокрема конфліктів сім'ї недостатньо. В основному психологічні дослідження мають на меті розробку теоретичних аспектів конфліктності у сім'ї або проводяться з метою загальної оцінки конфліктності у сімейному середовищі. У роботі В.В. Турбан сімейний конфлікт розглядається як психологічний феномен, що впливає на соціальну, психологічну й фізичну сторону розвитку всіх членів сім'ї та розглядається як протиборство на основі зіткнення протилежно спрямованих мотивів і поглядів [1]. >ї висвітлено причини виникнення сімейних конфліктів, узагальнено інформацію щодо попередження та врегулювання конфліктів у сім'ї, проаналізовано стан теоретичної розробки досліджуваної проблеми [2]. У роботі І.В. Ващенко, Л.В. Кон- драцької висвітлено результати експериментального дослідження факторів, що сприяють виникненню сімейних конфліктів [3]. Результати аналізу впливу професійної зайнятості подружжя на рівень конфліктності в сімейних стосунках висвітлено Т.Ю. Логіновою. Нею виокремлені особливості конфліктів в подружніх стосунках, їх зв'язок з професійною зайнятістю подружжя. У статті С.І. Алмаші здійснений теоретичний аналіз психологічних особливостей подружніх конфліктів, за допомогою кореляційного аналізу виявлено найбільш значимі цінності, які сприяють усуненню конфліктів [5]. Взаємозв'язок конфліктних ситуацій з роботою медичних працівників наведено у роботі В.С. Ступак [6].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Конфліктогенний потенціал сімейних стосунків як соціально-психологічного чинника проявляється на всіх рівнях життя особистості. Не є виключенням професійна діяльність особистості, напряму пов'язана з її загальним психічним станом. Проблемі конфлікту і конфліктної взаємодії в сімейних стосунках присвячено численні дослідження науковців різного спрямування, в тому числі в царині соціальної психології, соціології. У той же час недостатньо осмислюється вплив конфліктогенності в сімейних стосунках на параметри професійної діяльності медичних працівників. Конфлікти в сімейному середовищі медичних професіоналів -- це реальний факт, який неможливо заперечувати і який існує не лише в межах подружжя, а й проектується за її межі -- на професійну діяльність і навіть на стосунки з пацієнтами. В даний час необхідно створення ефективної технології управління конфліктами в сім'ях медичних працівників, що включає виявлення рівня конфліктності та ефективних засобів корекції конфліктної поведінки. Психологічний моніторинг дозволить своєчасно виявити зони напруженості, існуючі протиріччя, вивчити негативні соціальні фактори, такі як негативний психічний стан, як медичного працівника, так і членів його сім'ї, обумовлене неможливістю задоволення власних потреб, їх вплив на ефективність праці медичного працівника процес, і в подальшому вплив на загальний психологічний клімат в лікувальній установі.

Серед багатьох проблемних питань, що нині вимагають застосування відповідних психологічних замобів, нерозробленими залишаються питання психологічної допомоги, яка б сприяла психологічній профілактиці конфліктів між медиками та членами їх сімей та регуляції їхніх взаємовідносин, враховуючи те, що суперечності, що виникли всередині сімей призводять до виникнення негативних психологічних станів медичних працівників і мають відповідний деструктивний вплив на їх професійну поведінку.

Таким чином, на сьогодні недостатньою є практика дослідження рівня конфліктності в сім'ях медичних працівників та застосування психологічних засобів психокорекційної роботи в проблемних сім'ях медиків.

Мета статті

Метою цієї статі є визначення рівня конфліктності в сім'ях медичних працівників шляхом емпіричного дослідження в середовищі медичних працівників лікувальних закладів м. Тернопіль, проведення кореляційного аналізу отриманих результатів, визначення напрямків і перспективи подальших досліджень сімейної конфліктності в середовищі медичних працівників.

Відповідно до мети дослідження формулюються завдання:

1. Провести психологічну діагностику рівня конфліктності членів сім'ї медиків та особливостей внутрішньо сімейних відносин.

2. Виявити наявність залежності між рівнем конфліктності в родині та індивідуальними характеристиками членів сім'ї.

3. Визначити вплив психокорекційної програми, спрямованої на профілактику та розв'язання внутрішньо сімейних конфліктів на загальний рівень конфліктності в сім'ях медичних працівників.

Виклад основного матеріалу

Сім'я як психологічний феномен поєднує в собі соціально-психологічні ознаки багатьох малих груп і ознаки емоціонально-психологічної та "інструментальної" груп. Подружжя, як члени таких груп виконують цілий комплекс різноманітних видів діяльності спільного побутового характеру. Водночас подружжя відрізняється від інших соціальних груп глибиною та тривалістю психологічних зв'язків, їх багатогранністю. Об'єднувальна функція членів сім'ї, її міцність залежить також і від рівня зрілості членів подружжя у соціально-психологічному аспекті.

Випадки конфліктів в сімейно-побутовій сфері здійснюють негативний вплив не лише на раціональні елементи свідомості особистості, але й на емоційні глибинні компоненти психіки.

Психологічні дослідження конфліктності внутрішньосімейних стосунків вказують, що можна виділити низку чинників, які впливають на спілкування подружжя. Чим більше розвинуте саморозкриття подружжя у спілкуванні між собою, тим сімейні взаємини кращі. Наявність великої кількості спільних очікувань в подружжі, високого рівня комунікації вербальної та невербальної; постійного підтримки у сприйнятті подружніх ролей; глибоке взаєморозуміння знімає конфліктну проблематику, згладжує стресові стани. Через відсутність налагодженої системи міжособистісного спілкування у подружжі виникає велике число сімейних конфліктів.

Психологічне дослідження чинників нестабільності внутрішньо-сімейних відносин є актуальним з огляду на зростання кількості розлучень, явищами сімейної дезорганізації, зниженням народжуваності тощо. Встановлено зо суттю подружнього конфлікту є зіткнення позицій членів сім'ї, часто суперечливих. Сімейні пари, які мають ознаки не благополучності, характеризуються наявність постійних сфер взаємодії, де їх інтереси, потреби, наміри дотикаються, при цьому породжуючи сильні і тривалі негативні переживання.

З метою встановлення рівня конфліктності в сім'ях медичних працівників було проведено емпіричне дослідження. Аналіз особливостей виникнення та перебігу внутрішньо-сімейних конфліктів розглядався в контексті певного типу сімейних конфліктів, а саме чоловік -- дружина. В процесі проведення дослідження прийняли участь 69 сімейних пар. При виборі сімейних пар вибирались сім'ї в яких один представник (чоловік або дружина) є працівником лікувальної установи: лікарі, медичні працівники низової ланки, допоміжний персонал (технічні працівники тощо). У певній частині сімейних пар (12 сімей) медичними працівниками були і чоловік, і дружина. Вік опитаних становив 41-53 роки, що згідно вікової класифікації Е. Еріксона відповідає віковому періоду «середня зрілість».

З метою комплексності проведеного дослідження, його основна частина здійснювалась на базі лікарні швидкої допомоги №1 м. Тернопіль та її поліклінічного відділення.

Методами нашому дослідженні стали психодіагностичний (проведення тестування) та лонгітюдний метод (що дає змогу виявити зміни, що сталися в певних часових інтервалах). Лонгітюдний метод використовувався як метод «поздовжніх зрізів», що дозволило порівняти рівень конфліктності в сімейному середовищі на початку дослідження та після проведення психокорекційної програми, яка спрямована спрямованої на нормалізацію стану внутрішньо-сімейних відносин.

Психодіагностика здійснювалась за рахунок проведення тестування з використанням наступних методик: методики «Характер взаємодії подружжя в ситуаціях конфлікту» (адаптація Л. Гозман, Ю. Альошина, О. Дубовської), методики «Ретроспективна рефлексія конфлікту» (А.І. Тащєва), методики «Стиль поведінки в конфлікті» (адаптація Н.В. Грішиної), використання опитувальника «Рівень задоволеності шлюбом» (Т.Л. Романова, В.В. Столін, Г.П. Бутенко), методики інтерперсональної діагностики «Діагностика міжособистісних стосунків» (Т. Лірі).

При проведенні дослідження рівня конфліктності у шлюбі було застосоване почергове використання методик емпіричного психологічного дослідження і методів статистичної обробки результатів, які були отримані в результаті проведення експерименту. Кореляційний аналіз був застосований як метод статистичної математичної обробки отриманої інформації. Для порівняння результатів дослідження до і після колекційної програми був застосований метод статистичного опрацювання даних. Кореляційний аналіз дозволив виявити взаємозв'язки між ознаками, що досліджувались. Статистичний аналіз отриманих даних був проведений з використанням пакету програм SPSS 13.0. for Windows.

Застосування методики «Характер взаємодії подружжя в ситуаціях конфлікту» (адаптація Л. Гозман, Ю. Альошина, О. Дубовської) дало такі результати.

Аналізуючи показники, отримані в результаті діагностики чоловіків 24,6% (17) чоловіків займають активну позицію у відстоюванні своїх переконань і лише троє з них (4,3%) пасивну позицію. 9 осіб (13,1%), прагнуть нав'язати своє бачення ситуації щодо розподілу фінансів. Шестеро досліджуваних чоловіків (8,7%) в процесі вирішення дитячих проблем займають пасивну позицію.

Відзначимо домінування активної позиції у жіночої підгрупи щодо відстоювання переконань у конфліктній ситуації -- 19 осіб (27,5%). Питання, виховання дітей у жінок отримали більшу емоційну реакцію, активне відстоювання своєї позиції в даному питанні встановлено у 15 осіб (21,7% опитаних). В конфліктних ситуаціях щодо розподілення фінансів подружжя активну позицію у відстоюванні своєї позиції займає 8 опитаних (11,6% жінок). З іншої сторони, в активних конфліктних ситуаціях пасивну позицію приймають 5 жінок (7,3% опитаних).

Таким чином, встановлено, що питання, пов'язані з вихованням дітей у жінок отримують більшу емоційну реакцію та активне відстоювання своєї позиції. Щодо питань, пов'язаних з домінуванням у сім'ї та при розподілі фінансів встановлено однакове прагнення відстоювати свою позицію у конфліктних ситуаціях.

Результати використання методики «Ретроспективна рефлексія конфлікту» представлені в таблиці 1.

конфліктність сімейний медичний

Таблиця 1

Встановлена частота виникнення внутрішньо-сімейних конфліктів. Постійно -- лише одна пара з 65. Декілька разів на місяць виникають конфлікти у 42 сімей, раз в місяць конфліктує 16 пар і 6 сімей -- раз на рік.

Щодо приводів до розгортання сімейного конфлікту, нестриманість поведінки партнера викликає потяг до конфліктних дій у 10 осіб, жорстка поведінка -- 7 осіб, відсутність тактичності -- 10, вияв агресивного лідерстві чоловіка або дружини -- 5 осіб.

Чинники активізації конфлікту: образливі слова -- 25 осіб, тобто -- 36,2%. Намагання принизити певні якості шлюбного партнера провокує продовження конфлікту у 29 досліджуваних, стійка впевненість у власній позиції -- у 30 (43,47%). Найбільш чутливий чинник -- агресивна поведінка в процесі конфлікту -- 62 особи, що становить 89,8% сімейних пар.

Емпіричне дослідження стилю поведінки членів подружжя у конфліктних ситуаціях дало такі результати (таблиця 2).

Таким чином, агресивна позиція з використанням стилю «суперництво» у процесі психодіагностики виявлена у 62,32% (43 особи) чоловіків і 46,38% жінок (32 особи). Стилю співпраці дотримуються 13 чоловіків (18,8%) і 14 жінок (20,3%). Наступними по використанню стали стилі «уникнення» і «пристосування», що набрали відповідно 8,7% і 7,3% у чоловіків, 10,1% і 13% у жінок. Відзначимо, що стиль компромісу вкрай не популярний у чоловіків.

Загалом робимо висновок, що в досліджуваних групах виявлено переважаючу агресивність чоловіків під час конфліктних ситуацій, що ц більшій мірі схильні займати саме непримиренну позицію суперництва. Жінки, частіше від чоловіків йдуть на компроміс або прагнуть пристосуватися до ситуації, приймаючи позицію чоловіків у конфліктів. Зазначимо у 16 сімейних парах чоловік і дружина в конфліктній ситуації дотримуються стилю суперництва і намагаються дотримуватись лише своїх переконань, що відповідно відбивається на активному розвитку конфлікту.

Розглянемо результати опитування сімейних пар за допомогою опитувальника «Задоволеність шлюбом» (таблиця 3).

Благополучною свою сім'ю вважають 12 жінок і 19 чоловіків, скоріше благополучною -- 22 (31,9%) чоловіки та 15 (21,7%) жінок. Абсолютно благополучними вважають свої сім'ї 5 чоловіків та 7 жінок.

За допомогою методики «Діагностика між- особистісних стосунків» Т. Лірі були досліджені особливості міжособистісної взаємодії подружніх пар. Отримані результати емпіричного дослідження згруповано в типи міжособистісних відносин та представлено в таблиці 4.

Таблиця 2

Стиль поведінки опитаних під час сімейного конфлікту