Умови формування моральних переконань у початкових класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Умови формування моральних переконань у початкових класах

Ірина Шоколова

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук

доцент Баранюк І. Г.

Анотація

У статті досліджено досвід та особливості морального виховання молодших школярів у педагогічній теорії та практиці. На основі аналізу педагогічної літератури досліджено та узагальнено умови формування моральних переконань учнів початкових класів.

Ключові слова: моральне виховання, молодший шкільний вік, моральні переконання, педагогічні умови.

Постановка проблеми

Питання морального виховання ще ніколи не поставало у нашому суспільстві так гостро. Останнім часом досить часто в учнівському середовищі доводиться спостерігати прояви черствості, байдужості, невміння відчувати чуже горе, біль, виявляти діяльнісну турботу про інших людей, низький рівень культури спілкування. Все частіше в хроніці новин можна спостерігати жахливі випадки насильства та прояву аморальності вже не тільки серед підлітків, а й серед молодших школярів. Нерідким явищем в шкільному колективі став булінг. Усе це - надзвичайно сприятливий ґрунт для формування егоїзму, індивідуалізму, безпринципності, безвідповідальності та інших негативних якостей.

Тому актуальною проблемою на сьогодні в системі освіти школи та особливо її початкової ланки є моральне виховання підростаючого покоління.

У колі педагогічних досліджень зрілість моральної свідомості, сформованість моральних переконань характеризується вмінням аналізувати свої бажання і вчинки, міркувати про явища моральності з позицій ідеалу, давати їм відповідну оцінку тощо.

Моральне виховання спрямоване на засвоєння учнями норм гуманістичної моралі та культури взаємин. У формуванні будь-якого морального ґатунку застосовуються різні методи виховання. Але для того, щоб ефективно здійснювалося формування моральних переконань особистості, потрібно дотримуватись певних педагогічних умов під час виховного процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема морального виховання хвилювала таких визначних вчених і педагогів як В. О. Сухомлинського, В. К. Демиденко, В. П. Перепелиця, О. О. Худяков,С. Макаренко, М. М. Фіцула та ін.

За останні роки опубліковано багато праць в яких вирішується питання присвячені вивченню особливостей формування моральних переконань у молодших школярів (М. Й. Боришевський,

Г. Житарюк, С. І. Заболотська, М. І. Заміщак, А. Ф. Лазурський, В. М. Тугай та ін.).

Мета статті. Дослідити та узагальнити педагогічні умови формування моральних переконань учнів початкових класів.

Виклад основного матеріалу

Моральне виховання - це виховна діяльність школи і сім'ї, метою якої є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Результати морального виховання характеризуються такими поняттями: мораль, моральність, моральна свідомість, моральні почуття, моральні переконання, моральна спрямованість та інше [9, 249].

В свою чергу, моральні переконання - це внутрішньо прийняті особистістю, укорінені в її свідомості уявлення і поняття про добро і зло, про правильні і неправильні моральні відносини; це, інакше кажучи, стійкі, тверді погляди людини на свою власну поведінку і поведінку інших людей.

Фіцула М. М. визначає моральні переконання як «пережиті та узагальнені моральні принципи, норми. На основі моральних переконань реалізується моральна спрямованість особистості [9, 251].

Моральні переконання тісно пов'язані з освітою, але певною мірою вони й незалежні від освіченості, від практичної готовності людини до створення матеріальних цін-ностей. Людина може мати знання, вміти працювати, але в моральному відношенні не бути підготовленою до життя. Моральне виховання - це не тільки формування світогляду й переконань у процесі оволодіння знаннями і діяльності, а й особлива, специфічна виховна робота, яка має свої закономірності, потребує часу і певних форм та методів вплив у на свідомість, характер, поведінку людини.

У процесі розвитку особистості моральні норми трансформуються у відповідні моральні ставлення, які втілюються у поведінці, вчинках, судженнях молодших школярів, ціннісних ставленнях до соціального оточення, яке опосередковує їх ставлення до самих себе. Дитина - це не тільки об'єкт вимог на нього дорослих, а й суб'єкт діалогічної взаємодії. У цьому віці дитина активно набуває власного морального досвіду і все активніше включається у процес взаємодії з оточенням, поступово стаючи учасником, творцем, організатором спілкування та діяльності, в якій формуються моральні якості особистості [5, 12].

В. Демиденко та В. Перепелиця характеризують етапи морального виховання особистості наступним чином:

На першому етапі учні засвоюють доступні їм норми та правила моралі і в них формується певне коло етичних уявлень.

Другий етап характеризується формуванням на основі початкових уявлень про правила та норми поведінки етичних понять, розвиток вміння вести себе відповідно до засвоєних моральних норм при самоконтролі з боку самої особистості.

На третьому етапі морального виховання в учнів формуються моральні переконання, які регулюють їхню поведінку в найрізноманітніших ситуаціях, що свідчить про моральну сформованість особистості [2, 10].

Тобто сформовані моральні переконання є найвищим ступенем вихованості особистості.

Можна визначити наступні показники моральної компетенції дитини: керує своєю поведінкою, поводиться морально, має позитивну самооцінку та розуміє власну моральну відповідальність у партнерських взаєминах з однолітками; чинить справедливо і виважено в різних життєвих ситуаціях, не заради схвалення, а за власними переконаннями.

Коли процес морального виховання відбувається стихійно, в учнів не можуть сформуватися на достатньому рівні моральні почуття та переконання, а в наслідок цього і моральна свідомість. Це все знаходить свої прояви у поведінці дітей: учні не знають, як слід поводитися; знають, але не вважають норми і правила обов'язковими для себе, не бажають поводитися правильно; дорослі, що оточують дитину, не показують зразків моральної поведінки; розбіжність у вимогах батьків і педагогів примушує дитину пристосовуватися до суперечливих виховних впливів.

Необхідно формувати моральні переконання в учнів початкових класів. Але, щоб цей процес був цілеспрямованим, потрібно дотримуватись певних педагогічних умов морального виховання в цілому та формування моральних переконань зокрема.

Можна окреслити наступні умови формування моральних переконань учнів початкових класів.

По-перше, не варто розуміти процес морального становлення особистості тільки як виховний. Моральне виховання повинно відбуватися і в навчальному процесі, особливо початкової школи. Виховні можливості навчального процесу приховані перш за все в його організації. В колективній діяльності чинником виховання стають самі умови, характер відносин між його учасниками. Комунікуючи між собою, діти вчаться працювати в колективі, знаходити спільну мову та компроміси. Під час правильно організованого уроку успішно розвиваються такі моральні якості, як колективізм, відповідальність, чесність, культура поведінки тощо.

Забезпечення ефективності морального виховання молодших школярів, вимагає врахувати їхні вікові та психологічні особливості, а саме:

потреби дитини в ігровій діяльності; моральний школяр виховання

неможливості довго займатися монотонною діяльністю. Як стверджують психологи, діти 6-7-річного віку не можуть утримувати свою увагу на одному предметі більше ніж 7-10 хвилин. Далі діти починають відволікатися, переключати свою увагу на інші предмети, тому необхідна постійна зміна видів діяльності під час занять.

Наступна вимога пов'язана з існуванням конфлікту між знанням моральних норм, і їх практичним застосуванням. Не завжди знання моральних норм і правил відповідає реальним діям учня. Особливо част о це відбувається в ситуаціях, коли виявляється розбіжність між етичними нормами й особистими бажаннями дитини. Моральні норми поведінки спочатку представлені у свідомості дитини як когнітивні утворення. Тобто вона знає, як потрібно, але не завжди чинить саме так [8, 461].

Знання моральних норм поведінки, що суперечать бажанням особистості, породжує ситуацію внутрішньої суперечності. Це свідчить про їхнє засвоєння на рівні знання, що не супроводжуються почуттями та переживаннями. Треба дати можливість учневі зрозуміти, що від нього вимагають і дати йому змогу самостійно обирати [4, 18].

Необхідно наголосити, що головна мета виховання - допомогти дитині зрозуміти, що таке моральні норми й дати змогу самостійно робити вибір. Це передумова того, що вона не стане соціально пасивною й сліпо виконуватиме чужі настанови.

Наступна педагогічна умова - підкріплення моральних форм поведінки та соціальний контроль. Важливим елементом формування моральних переконань є підтримка, схвалення моральної поведінки вихованця. Важливо, щоб кожен моральний вчинок підкріплювався вчителем у формі подяки, схвальної оцінки, позитивним вираженням емоцій загалом, що за механізмом психічного зараження викликає також відповідні емоції у дитини. Загалом, підкріплення - фактор розвитку дитини, який виявляється у винагороді, схваленні, позитивній оцінці її дій, вчинків, ставлень і позицій [7, 187].

У будь-якому вчинку спочатку виокремлюють позитивні моменти, про негативні говорять мимохіть, але так, щоб учень зрозумів, чим незадоволений вчитель. Оцінювати потрібно не дитину, а її вчинок.

Ефективне формування моральних знань і емоційно-моральних ставлень молодших школярів, як важливої передумови становлення моральних переконань, передбачає врахування в освітньому процесі особливостей емоційно-когнітивної сфери у молодших школярів [1, 87].

Моральний розвиток молодшого школяра, наголошують психологи, тісно пов'язаний із рівнем його когнітивного (сприйняття, пам'ять, формування понять, рішення завдань, уява та логіка) розвитку. У віці 7-9 років дитина спроможна самостійно засвоювати, визнавати, поділяти моральні вимоги суспільства. Молодший шкільний вік є сенситивним щодо засвоєння моральних норм і становлення саморегуляції; формування довільної поведінки на основі моральних вимог, а отже, і здатність стримувати імпульсивні вчинки, проявляти самостійність, контролювати свої дії [3, 50].

Процес засвоєння моральних знань дітьми головним чином залежить від навчання їх правильному сприйманню моральної ситуації, адекватній оцінці моральних вчинків, розумінню моральних мотивів. Також необхідно виховувати органічну єдність між адекватним розумінням моральної ситуації і вмінням учнів співпереживати, співчувати, тобто виховувати особистісне ставлення до певних моральних явищ, вчинків. Це є необхідною умовою виховання у дитини одного із важливих механізмів переконань - моральної потреби діяти відповідно до засвоєних моральних норм і принципів.

Окрім аналізу та обговорення моральних ситуацій, що виникають в процесі комунікації, необхідна цілеспрямована виховна робота. Велике значення мають такі форми роботи, як колективне читання і обговорення творів з моральним змістом, створення на уроках спеціальних проблемних ситуацій, завдання яких навчити дітей аналізувати поведінку і почуття персонажів, порівнювати описану в літературному творі моральну ситуацію з аналогічними життєвими ситуаціями. Таким чином учні вчаться здійснювати «перенос» морального змісту ситуації чи твору на моральні явища із реального життя [7, 377].

Необхідно зазначити, що важливою умовою формування в учнів елементів моральних переконань є: сформованість в них моральних почуттів. Вони тільки тоді стають компонентом моральних переконань особистості, коли вони виступають як внутрішній стимул до моральної поведінки. Тому виховання моральних почуттів як мотиваційної основи моральної поведінки - одне із основних завдань виховної роботи вчителя. Формуючи моральні переконання учнів початкових класів необхідно насамперед налагодити гуманні стосунки між дітьми, тобто виховати вищі моральні почуття один до одного.

Становлення моральної поведінки неможливе без взаємодії з іншими людьми, оскільки дії навколишніх можуть сприяти реалізації її потенційних можливостей, але також і здатні блокувати цей процес. Однак, моральне становлення, стосунки і спілкування взаємопов'язані. Особистість дитини формується у процесі постійних взаємин з іншими. Зокрема, О. Ф. Лазурський вважав, що «індивідуальність людини визначається не тільки своєрідністю її внутрішніх психічних функцій..., але й не менше її стосунками з навколишніми явищами» [7, 239].

Фундаментом становлення моральних форм поведінки є спостереження за поведінкою інших. Засвоєння моральних норм відбувається на основі орієнтації дитини на інших людей, особливо на доросл их. Тому наступною умовою формування моральних переконань є систематичний позитивний зразок поведінки вчителя.

Про рівень вихованості учнів можна судити з їх висловлювань і міркувань про себе, товаришів, інших людей, з різноманітних питань етики і моралі, безпосередньої поведінки і діяльності у різних ситуаціях. Уже на початку роботи важливо з'ясувати, які моральні уявлення склалися у дітей, виявить недоліки в їхньому вихованні, причини порушення норм і правил поведінки.

Особливу увагу слід приділяти формуванню в дітей цього віку моральних звичок, формувати позитивне самоставлення дитини через оцінку її поведінки з обов'язковим врахуванням виконання нею моральних норм, розвивати в дитини свідоме уявлення про те, як належить чинити. Окрім того, саме цей вік є сенситивним періодом розвитку моральних почуттів дитини, формування її емоційної чутливості до переживань інших людей шляхом розвитку емоційного передбачення наслідків своїх дій для цих людей. Що в свою чергу є основою для формування та усталення моральних переконань особистості.

Висновки

Отже, моральні переконання - пережиті та узагальнені моральні принципи, норми. Вони є раціональною основою моральної діяльності особистості, що дають їй змогу чинити свідомо, розуміючи необхідність, доцільність певного вчинку. Це система усвідомлених потреб особистості, що виявляється відповідно до її поглядів, принципів, світогляду. Зміст потреб виступає у формі переконань, знань про навколишню дійсність.

Моральне виховання входить у систему формування цілісної особистості, яка характеризується єдністю свідомості, моральних мотивів поведінки і суспільно корисної діяльності. Формування моральних переконань, почуттів разом із засвоєнням моральних знань є одним з головних завдань початкової школи.

Бібліографія

Боришевський М. Й. Виховання духовності особистості : навч.-метод. посіб. / М. Й. Боришевський, Л. І. Пилипенко, О. І. Пенькова, Т. М. Яблонська, Н. Д. Володарська; ред.: М. Й. Боришевський; НАПН України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. - К., 2013. - 103 с.

Демиденко В. К., Перепелиця В. П., Худяков О. О. Підготовка майбутнього вчителя до морального виховання учнів: навч. посібник / В. К Демиденко, В. П. Перепелиця, О. О. Худяков; За заг. ред. В. К. Демиденка; Міністерство освіти України. - К., 1996. - 204 с.

Житарюк В. Г.Аксіопсихологічні передумови розвитку моральності молодших школярів / В. Г. Житарюк // Психологія особистості. - 2012 . - № 1 (3). - С. 50-58.

Заболоцька С. І.Психологічні умови розвитку моральних форм поведінки у навчально-ігровій діяльності дошкільників : автореф. дис. канд. психол. наук / С. І. Заболоцька. - Острог, 2013. - 20 с.

Заміщак М. І. Психологічні умови становлення моральної самооцінки молодших школярів : автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.07 / М. І. Заміщак; Нац. ун-т «Остроз. акад.». - Острог, 2014. - 20 с.

Лазурский А.Ф. Избранные труды по психологии / А. Ф. Лазурський. - М.: Наука, 1997. - 446 с.

Макаренко А.С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // А. С. Макаренко. Твори в 7 т. - Т. 5. - К.: Рад. шк., 1954. - С. 169172.

Тугай В. М. Моральне виховання молодших школярів як психолого-педагогічна проблема / В. М. Тугай // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2015. - Вип. 41. - С. 459-464.

Фіцула М. М. Педагогіка : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М. М. Фіцула. - К.: Академвидав, 2003. - С.249-254.Размещено на Allbest.ru