Вплив ціннісно-смислової сфери особистості на розвиток стратегічного мислення в період ранньої дорослості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив ціннісно-смислової сфери особистості на розвиток стратегічного мислення в період ранньої дорослості

Іванова Оксана Вікторівна,

кандидат психологічних наук,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, м. Київ

У статті відображено результати дослідження розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості у процесі навчання. Висвітлено зміст програми психологічного супроводу з розвитку зазначеної проблематики. Виявлено, що лише 28% студентів готові до побудови стратегії власного професійного розвитку. Окрім цього, було виявлено, що, поряд з якісною професійною освітою, з метою подальшого ефективного професійного становлення студенти потребують розвитку ціннісно-смислової сфери для знаходження особистісного сенсу професіної діяльності, формування практичних навичок в пошуку місця роботи, розвитку стратегічного мислення і т.д. Всі вищезазначені актуальні проблеми можна вирішити за рахунок психологічного супроводу навчання студентів.

Ключові слова: стратегічне мислення, розвиток, цінності, психологічний супровід, особистість, рання дорослість.

мислення особистості розвиток сенс

В статье отражены результаты исследования развития стратегического мышления личности в период ранней взрослости в процессе обучения. Освещены содержание программы психологического сопровождения по развитию указанной проблематики. Выявлено, что только 28% студентов готовы к построению стратегии собственного профессионального развития, - об этом свидетельствуют значительная часть низких показателей развития компонентов стратегического развития. Кроме этого, было выявлено, что, наряду с качественным профессиональным образованием, с целью дальнейшего эффективного профессионального становления студенты нуждаются в развитии ценностно-смысловой сферы для нахождения личностного смысла профессиональной деятельности, формирования практических навыков в поиске места работы, развития стратегического мышления и т.д. Все вышеуказанные актуальные проблемы можно решить за счет психологического сопровождения обучения студентов.

Ключевые слова: стратегическое мышление, развитие, ценности, психологическое сопровождение, личность, ранняя взрослость.

The purpose of the article (statement of the problem). Coverage of the influence of the value-semantic sphere on the development of strategic thinking of the individual in the early adulthood in the process of learning through the disclosure of the content of psychological support for the development of these issues. Experimental study included: forming and ascertaining experiment. The methodology package includes: «Test of assessment of critical thinking of high school students» developed by Yu.F. Gushchin and NV Smirnov; Methods of studying personal creative abilities developed by Tunic; «The Social Intelligence test» developed by J. Guilford; «Methods of diagnostics of the level of development of reflexivity» developed by Karpov; The-test questionnaire «study of volitional self-regulation» was developed by Zverekova and Eidman.Questionnaire for identifying actual needs of the adult population in psychological and educational services. It is revealed that only 28% of students are ready to build their own professional development strategy. This was evidenced by a significant proportion of low indicators of strategic component development. In addition, it was found that in addition to quality professional education, in order to further effective professional development students need to develop a value-meaning sphere to fnd personal meaning of professional activity, the formation of practical skills in ^finding a place of work, the development of strategic thinking, etc. The relevance of the topic of research is determined by the need to study the theoretical and methodological foundations of psychological support for training different categories of adults and the development ofpractical tools that will bring the national adult education system closer to the world standards, including in the UNESCO recommendations. The expediency and importance of the results of the study is determined by the social need to create adequate time requirements for a system ofpsychological supportfor the education of different categories of adults.

Key words: strategic thinking, development, values, psychologicalaccompanied, personality, early adulthood.

Постановка проблеми

Сьогодення українського суспільства характеризується мінливістю соціально-економічної реальності, що суттєво впливає на процес професійного становлення юнаків і дівчат. Стратегічне мислення вважається однією з ключових і необхідних компетенцій успішного члена соціуму, котра уможливлює сталий професійно-особистісний розвиток в умовах нестабільності та одночасної глобалізації. Важливого значення у процесі розвитку стратегічного мислення українського студентства набуває питання професійного самовизначення в умовах демократизації та європеїзації нашої держави. Поступово зміст суспільно-політичних та суспільно- економічних процесів збагачується такими загальноєвропейськими цінностями, як: свобода і права людини, демократія, мир, правова держава, солідарність, повага до інших культур, повага до людського життя, рівність, свобода особистості, толерантність, самореалізація, релігія та ін. У зв'язку з цим готовність особистості до побудови стратегії власного професійного розвитку в період ранньої дорослості набуває особливої актуальності.

Тому проблема професійного самовизначення змінює статус з ідивідуальної на проблему глобального характеру. Адже на світовому рівні ефективне професійне самовизначення молоді - запорука того, що робочі місця займатимуть спеціалісти з високим рівнем внутрішньої мотивації та необхідними професійними якостями й здібностями. Це є однією з важливих умов сталого розвитку держави.

Процеси політичної та соціально-економічної інтеграції країн, що прагнуть до європейських стандартів створюють враження єднання людей та взаємопроникнення різних життєвих сфер одна в одну. На зовнішньому рівні це дійсно так. Однак, з іншого боку, проблеми, котрі стоять перед людством, а саме: соціально-економічна прірва між розвиненими державами та країнами третього світу, воєнні та релігійні конфлікти, демографічні кризи, зростання кількості наркозалежних і ВІЛ-інфікованих, низький рівень толерантності та кризовий стан світової екології свідчать про тотальну дезінтеграцію мешканців нашої планети - їхнє духовне роз'єднання один з одним і з природою. Причини такого роз'єднання полягають, на нашу думку, у втраті життєвих смислів, дезорієнтації у світі цінностей та ідеалів, невизначеності життєвих цілей і орієнтирів або ж у підміні гуманних й доброчесних цінностей та прагнень егоїстичними, примітивно-споживацькими пріоритетами.

Сучасний стан загального розвитку українського суспільства демонструє проблему самовизначення на різних вікових етапах становлення особистості. Самовизначення і професійне становлення - тісно пов'язані між: собою завдання, які особливо гостро постають перед людиною в юнацькому віці та в період ранньої дорослості. Грамотне проходження цих ситуацій розвитку сприяє гармонійному розвитку суспільства в цілому. Втім, у реальності спостерігається професійна невизначеність серед студентської молоді й відсутність прогностичного бачення власного життя. Це знаходить своє вираження в нездатності і неготовності вибудувати стратегію свого професійного розвитку. Зазначена проблема свідчить про наявність кризи державного управління у сфері української освіти, що виражається у відсутності програм психологічного супроводу з розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості у процесі навчання, й водночас - у наявності внутрішнього конфлікту й особистісної невизначеності значної частки українського студенства. Водночас, це є наслідком відсутності смисложиттєвих, ціннісних орієнтирів як у молодого покоління, так і в дорослих (батьків, вчителів, педагогів).

Розвиток стратегічного мислення українського студенства знаходить своє відображення в процесах загальнодержавного значення, а саме - в забезпеченні сталого розвитку українського суспільства. Тому досліджуваний феномен розглядається нами як чинник сталого розвитку і має прямий зв'язок з розвитком ціннісно- смислофої сфери особистості.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. У сучасній психології ряд авторів розглядає стратегічне мислення як поєднання творчих, прогностичних та аналітичних здібностей особистості, що дають змогу критично оцінювати інформацію у процесі прийняття важливих життєвих рішень та ефективно справлятись з поставленими завданнями. Дослідження проблеми стратегічного мислення як чинника ефективного навчання спирається на сучасні уявлення про когнітивну сферу особистості таких науковців як: Д.Майерс, Д.Канеман, А. Тверскі, Д Халперн, С. Ліліенфельд, А. Елліс, Г. Фоллмер, С. Плаус, П. Словік, Д Андерсон, В. Моляко, Ю. Косторова, В. Рибалка, В. Лозниця, Т. Третяк, В. Чорнобровкін, С. Шаванов, Т. Горобець-Чмут, Н. Лебедєва, О. Петров, М. Смульсон.

Мета статті: висвітлення впливу ціннісно -смислової сфери на розвиток стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості у процесі навчання через розкриття змісту психологічного супроводу з розвитку зазначеної проблематики.

Результати дослідження. У рамках попередньо розробленої моделі стратегічне мислення розглядається нами як свідомо контрольований процес прийняття рішень, розгорнутий в часовій перспективі. В її межах виділено чотири компоненти, що визначають ефективність стратегічного мислення: пізнавальний, особистісно-регуляторний, поведінковий, досвід та особистісне ставлення до професії.

Пізнавальний компонент стратегічного мислення включає творче та критичне мислення, а також соціальний інтелект і рефлексію. Творче мислення надає можливість особистості у процесі професійного становлення створювати цілий діапазон альтернативних варіантів розвитку власного професійного майбутнього. За рахунок творчого мислення особистість може уявити та відчути себе в ролі тої чи іншої професії. Критичне мислення, своєю чергою, надає можливість оцінити, наскільки альтернативний варіант розвитку майбутнього, в ролі певної професії, відповідає внутрішнім та зовнішнім умовам (власним навичкам, інтересам та здібностям, а також економічному та соціальному аспектам середовища, в якому відбувається професійне становлення). Критичне мислення надає змогу обрати найбільш реальний та доцільний варіант розвитку майбутнього в тому діапазоні, шо визначило творче мислення.

Соціальний інтелект як компонент у моделі стратегічного мислення зумовлює можливість адекватно розуміти та розрізняти особливості поведінки представників різних професій, розуміти, що вони відчувають у тій чи іншій ситуації та на основі отриманої інформації будувати власне уявлення про професію.

Рефлексія, в рамках нашої моделі, забезпечує процес стратегічного мислення на трьох рівнях. Тому за функціями, які вона виконує, ми поділити її на три типи: ретроспективна, ситуативна, та проективна рефлексія. Ретроспективна рефлексія спрямована на усвідомлення минулого досвіду особистості: того, що їй давалась краще, що приносило задоволення і, навпаки, що не вдавалось та викликало лише роздратування. Таким чином, ретроспективна рефлексія структурує минулий досвід особистості та впливає на формування в неї мотивів до професійного зростання. Ситуативна рефлексія забезпечує можливість усвідомлення рівня зацікавленості власною професією та спрямованості професійної мотивації. Ситуативна рефлексія також забезпечує можливість відчути, наскільки особливості діяльності, що диктує професія, узгоджені з власним відчуттям «Я» особистості. Проспективна рефлексія включає в себе роздуми про майбутній кар'єрний розвиток, планування професійної діяльності, вибір та коректування найбільш ефективних способів досягнення поставлених цілей на професійне майбутнє.

Особистісно-регулятивний компонент стратегічного мислення охоплює локус контролю, вольові здібності та орієнтацію особистості в часовій перспективі. Від типу локусу контролю, зовнішнього або внутрішнього, буде залежати ефективність стратегічного мислення особистості та його результативність. Так, за наявності зовнішнього локусу контролю особистість у процесі професійного становлення схильна приписувати успішність перебігу цього процесу своєму оточенню, сім'ї. Особистість з внутрішнім локусом контролю, навпаки, розуміє, що її професійне становлення передусім залежить від власних особистіших та індивідуальних якостей, таких як компетентність, цілеспрямованість, рівень здібностей, і є закономірним результатом власної активності. Внутрішній локус контролю також зумовлює вищу продуктивність у ситуаціях прийняття рішення і ситуаціях, пов'язаних з ризиком. Особистість з внутрішнім локусом контролю проявляє більшу готовність працювати на довгостроковий результат, здатна відстрочити тимчасові легкодоступні задоволення заради досягнення віддаленого, але більш цінного блага, в нашому випадку - професійного розвитку.

Рівень розвитку вольових здібностей особистості, таких як наполегливість та стійкість, визначають здатність досягати поставлені цілі. Наполегливість характеризує силу намірів особистості, її прагнення до звершення розпочатої справи - початку кар'єри та подальшого професійного розвитку. Особистість, що має достатній рівень наполегливості, демонструє високу працездатність, активно прагне до наміченої цілі. Поява перешкоди у професійному становленні не збиває її зі шляху, а, навпаки, мобілізує, посилює активність. Слід зазначити, що як низькі, так і занадто високі показники наполегливості знижують ефективність стратегічного мислення, адже гіпертрофована наполегливість призводить до втрати гнучкості поведінки та зумовлює появу маніакальних тенденцій. Низький рівень наполегливості проявляється в підвищеній лабільності, невпевненості, імпульсивності та загальному низькому рівні працездатності. Особистість з низьким рівнем наполегливості може компенсувати її підвищеною чутливістю, гнучкістю, винахідливістю.

Самовладання особистості відображає здатність контролювати власні емоційні настрої та стани. Високий рівень самовладання у процесі професійного становлення зумовлює відчуття впевненості у своїх силах, звільняє від відчуття страху та підвищує готовність до сприйняття свого професійного майбутнього. Самовладання також забезпечує здатність особистості раціонально та виважено приймати рішення стосовно професійного розвитку.

Оскільки процес професійного розвитку орієнтований на майбутнє, а рішення, що приймає особистість, несуть відстрочений результат, то важливою складовою ефективності стратегічного мислення стає здатність особистості орієнтуватись у часовій перспективі. Збалансована часова орієнтація дозволяє гнучко переключатись між минулим, майбутнім і теперішнім залежно від необхідних умов та подій. Особистість, що володіє збалансованою часовою орієнтацією, здатна використовувати досвід та знання минулого, враховувати зумовлені сьогоденням бажання та прогнозувати майбутні наслідки прийнятих рішень. Також збалансована часова орієнтація дає можливість у складних життєвих ситуаціях сприймати минулі досягнення або майбутні цілі як особистіший ресурс, тим самим мотивуючи та підтримуючи особистість у реальному часі.

Поведінковий компонент стратегічного мислення включає три індивідуальні стилі прийняття рішень або індивідуальні стратегії, якими керується особистість у процесі професійного становлення. До таких стратегій належать: стратегія вирішення проблем; стратегія пошуку соціальної підтримки; стратегія уникнення. В залежності від того, якій стратегії надає перевагу особистість під час прийняття стратегічних рішень, буде залежати характер та ефективність її професійного становлення. Так, стратегія вирішення проблем є активною поведінковою стратегію, за якої особистість намагається використовувати всі наявні в неї ресурси для пошуку можливих способів ефективного прийняття рішення в процесі професійного становлення. Стратегія пошуку соціальної підтримки також є активною поведінковою стратегію, але в цьому випадку для прийняття рішень особистість заручається допомогою і підтримкою сім'ї, друзів та інших значущих осіб. Ефективність цієї стратегії буде напряму залежати від компетентності оточуючих. Стратегія уникнення є пасивною формою реакції на необхідність прийняття важливих рішень, при якій особистість намагається уникнути контакту з навколишньою дійсністю. Використання даної стратегії означає втечу від вирішення проблем.

Останнім компонентом стратегічного мислення в нашій моделі є професійний досвід та особистіше ставлення до професії. Цей компонент включає три фактори, що визначають особливості процесу професійного становлення. Перший фактор полягає в наявності або відсутності зразків для наслідування, на які може спиратися особистість у процесі професійного становлення. Наявність зразку для наслідування або досвіду взаємодії з представником певної професії, по-перше, впливає на розвиток професійних інтересів особистості, по-друге, зумовлює більш глибоке розуміння особливостей професії та забезпечує можливість змістовного співставлення їх з власними можливостями. Другий фактор полягає в наявності або відсутності власного професійного досвіду. Зрозуміло, що особистість, яка раніше мала досвід взаємодії з майбутньою професійною діяльністю у форматі хобі або занять на певних секціях, краще усвідомлює діапазон своїх можливостей і знає, що у неї виходить краще. Таким чином, процес професійного становлення в особистостей, що мають професійний досвід, відбувається більш змістовно та раціонально. Третій фактор полягає в характері ставлення людини до професії, в якій вона бажає будувати кар'єру. Від того, наскільки особистість зацікавлена бажаною професією, будуть залежати всі подальші кроки її професійного становлення. Якщо вона внутрішньо мотивована до діяльності в обраній професії, то професійне становлення буде відбуватися без суттєвих ускладнень.

Достатній рівень розвитку стратегічного мислення особистості, що стала на шлях професійного становлення, зумовлює її здатність мислити наперед, передбачаючи ймовірні варіанти розвитку свого майбутнього. Таким чином, вона здатна обдумано та виважено приймати рішення стосовно вибору професії. Для посилення ефективності професійного становлення молодої людини в умовах сучасного освітнього простору доцільним є створення програми психологічного супроводу розвитку стратегічного мислення.

Таким чином, згідно запропонованої моделі, розвиток стратегічного мислення повинен відбуватись через розвиток його основних компонентів: пізнавального, особистісно-регуляторного, поведінкового та професійного досвіду. Відповідно до зазначених компонентів встановлено такі діагностичні показники: критичність мислення, креативність мислення, соціальна спрямованість мислення, рефлективність.

У результаті попередньо здійсненого констатувального дослідження виявлено, що у студентів впродовж навчання існує потреба не лише в розвитку стратегічного мислення. Вони зіштовхуються з рядом інших проблем, які впливають на подальше професійне становлення, і потребують відповідних заходів в процесі психологічного супроводу. Найпоширенішою проблемою студентів, що перешкоджає професійному становленню, є розчарованість в обраній професії; вона спостерігається у 28%. На 2 місці - відсутність перспективних варіантів працевлаштування. На 3 місці - відсутність здатності самостійно приймати життєво важливі рішення. На 4 місці - відсутність здатності планувати своє майбутнє. На 5 місці - сумнів у власних здібностях. На 6 місці - відсутність практичного досвіду. На 7 місці - незадоволеність навчальною програмою.

Можна зробити висновок, що, крім якісної професійної освіти, для подальшого ефективного професійного становлення студенти потребують розвитку ціннісно-смислової сфери - для знаходження особистісного сенсу професійної діяльності, формування практичних навичок в пошуку місця роботи, розвитку стратегічного мислення, розвитку професійної ідентичності та адекватної самооцінки професійних здібностей, формування практичного досвіду та допомоги в організації самоосвіти. Усі вищезазначені актуальні проблеми можна вирішити за рахунок психологічного супроводу навчання студентів.

Сучасна освітньо-виховна система передбачає формування культури психологічного супроводу у ЗВО з метою вирішення завдань розвитку особистості в період ранньої дорослості в процесі навчання. Пріоритетною метою здійснення психологічного супроводу в закладах вищої освіти є забезпечення успішного процесу особистісного зростання, самореалізації та соціалізації студентів.

Психологічний супровід розглядаємо як цілісну систему спеціально організованих заходів у конкретному закладі освіти, спрямовану на забезпечення особистісного розвитку і самоактуалізації студентів, а також їх якісної загальноосвітньої і професійної підготовки.

Важливою умовою психологічного супроводу розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості у процесі навчання є розроблення й впровадження відповідної науково обгрунтованої програми його здійснення. Її творча реалізація потребує розуміння внутрішніх закономірностей розвитку особистості в період ранньої дорослості - особистісних трансформацій, що передбачають: зростання суб'єктності, усвідомленості відповідальності за власне життя; ускладнення ціннісно-смислової структури (поява нових цінностей та смислів); переорієнтації в структурі смисложиттєвих орієнтацій зі смисложиттєвих орієнтацій навчання на орієнтації професійного становлення і цінності самореалізації та фінансової незалежності.

Ключові засади розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості у процесі навчання:

Першочергово необхідним є здійснення інформаційного впливу на студентів з метою формування розуміння суті та змісту поняття «стратегічне мислення». Значні зусилля доцільно спрямувати на формування зацікавленості зазначеною проблематикою в учасників програми психологічного супроводу з розвитку стратегічного мислення, створення у них позитивної внутрішньої мотивації.

Усі учасники цієї програми мають розглядатися не просто як об'єкти, на які здійснюється психолого-педагогічний вплив, а, передусім, як суб'єкти розвитку власного стратегічного мислення, загалом, й готовності до побудови власної стратегії професійного розвитку, зокрема. При цьому, кожна особистість в період ранньої дорослості визнається як носій неповторного життєвого досвіду.

Однією з головних засад і принципів цілеспрямованого розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості є взаємоповага і співтворчість практичних психологів і викладачів.

Необхідним є надання студентам можливості набути практичний життєвий досвід, особливо під час проходження студентської практики. Водночас, важливо допомогти студентам сформувати активну життєву позицію щодо власного професійного становлення, розповісти їм про можливості стажування й самостійного пошуку для себе такої опції. Самостійність студента у виборі напряму професійної діяльності, визначенні мети і способу її досягнення не тільки максимально сприятиме побудові стратегії власного професійного розвитку, а й уможливить розвиток стратегічного мислення особистості загалом стосовно й інших сфер її життя.

Відповідно до викладеного вище, основні психолого-педагогічні заходи, що входять до структури «Програми розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості», такі:

міні-лекції для студентів;

психологічні тренінги;

консультації студентів у стилі коучінг;

консультації викладачів у стилі коучінг.

Важливою умовою успішної реалізації кожного «структурного елементу» (психолого-педагогічного заходу) є зворотній зв 'язок з учасниками програми. Ця складова спрямована на те, щоб практичний психолог або ж педагог мали змогу фіксувати результативність розвивальної програми на кожному етапі її проведення і вносити, за потребою, необхідні корективи з урахуванням індивідуальних вікових і психофізіологічних особливостей студентів, їхніх пізнавальних і професійних інтересів та можливостей.

Зазначимо, що всі заходи, проведення яких передбачено цією програмою, мають практико-орієнтований характер і є рівнозначно важливими. Водночас, вони здійснюють інформаційно- мотиваційний та трансформаційно-інтегруючий комплексний вплив на особистість молодої людини, що сприяє активізації процесу переосмислення свого життя, переоцінці наявних смислів і цілей, розвитку здатності до смисложиттєвої рефлексії, мотивації досягнення і волі, а також розвитку стратегічного мислення і, як наслідок, - зростанню готовності до побудови стратегії власного професійного розвитку. Логіка нашого розуміння процесу розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості (в умовах апробації запропонованої програми) передбачає поєднання теоретичного матеріалу (міні-лекцій) з практичними заняттями (тренінгами) і їх чергування з консультаціями студентів і викладачів у стилі коучінг.

Кожне заняття розвивальної програми включає три етапи:

Інформаційно-підготовчий етап: коротка лекція з означеної тематики.

Практичний етап: тренінг; досягнення визначених завдань відбувається шляхом виконання спеціальних вправ, спрямованих на відпрацювання й оволодіння новими формами поведінки.

Етап зворотнього зв'язку: висновки та рекомендації.

На початку проведення першого тренінгу обов'язково мають бути озвучені, пояснені та прийняті учасниками правила групової роботи:

бути уважним до того, що відбувається в групі, говорити про актуальні почуття та переживання (правило «тут і тепер»);

свідомо відмовитися від оціночних та знеособлених суджень;

говорити від свого імені та про свої почуття;

поважати почуття іншого;

прийняти відповідальність за результати роботи в групі;

зайняти активну позицію у взаємодії з групою;

відверто висловлювати думки й почуття (правило довіри);

забезпечити конфіденційність (нерозголошення) інформації щодо роботи групи.

Програма психолого-педагогічних заходів з розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості у процесі навчання охоплює:

Перше заняття «Розвиток рефлексії», - включає міні- лекцію на початку заняття (15 хв.) на тему «Роль і значення рефлексії у процесі професійного становлення» і тренінг з розвитку рефлексії.

Мета тренінгу полягає в розвитку рефлексії шляхом вирішення таких завдань: ознайомлення з суттю рефлексії; розвиток самопізнання; розвиток групової рефлексії; формування сприятливого, позитивного емоційного клімату в групі юнаків і дівчат.

Структура тренінгу:

Вступне слово ведучого й уведення правил поведінки та роботи в групі. Знайомство. Кожен учасник/учасниця по черзі має коротко представитися та відповісти на такі питання: «Навіщо я сюди прийшов/прийшла?» та «Чого я очікую від тренінгових занять?». Вправи: «Ми з тобою схожі» (варіант 2), «Моє послання у світ», «Веселий підрахунок», «Дерево мого життя», «Так». Ритуал завершення «Групова пантоміма»: учасникам дається завдання створити групову пантоміму на тему «Ми та наш тренінг» [5]. Обговорення: коло думок, почуттів, сподівань та вражень.

Друге заняття «Розвиток креативного мислення», - включає міні-лекцію на початку заняття (15 хв.) на тему «У чому користь креативності?», тренінг з розвитку креативності та домашнє практичне завдання.

Мета тренінгу полягає в розвитку креативного мислення шляхом вирішення таких завдань: усвідомлення креативності в собі та її розвиток; розвиток здатності знаходити нові нестандартні (креативні) рішення завдань; налагодження комунікативних зв'язків усередині групи.

Структура тренінгу:

Вступне слово ведучого, нагадування про правила поведінки та роботи в групі. Коло думок, почуттів та сподівань. Вправи: «День буває», «Релаксація», «Бар'єри креативності», «Творче осяяння», «Малюємо казку», «Десять плюс десять», релаксаційна вправа «Сонце» [7]. Ритуал завершення «Групова пантоміма»: учасникам дається завдання створити групову пантоміму на тему «Ми та наш тренінг». Обговорення: коло думок, почуттів, сподівань та вражень.

Наприкінці заняття тренер роздає учасникам домашнє завдання - роздруковані на аркушах прийоми розвитку творчого мислення для щоденного практикування [8].

Третє заняття «Розвиток критичного мислення», - включає тренінг з розвитку критичного мислення (розроблений на основі тренінгу з медіаграмотності) і підсумовуючу міні-лекцію в кінці заняття (15 хв.) на тему «Значення критичного мислення в побудові стратегії власного професійного становлення».

Мета тренінгу полягає в розвитку критичного мислення шляхом вирішення таких завдань: розвиток усвідомленого

ставлення до взаємодії з інформацією; формування навичок всебічно аналізувати інформацію, відрізняти факти від суджень для прийняття власних зважених рішень.

Структура тренінгу:

Вступне слово ведучого, нагадування про правила поведінки та роботи в групі. Коло думок, почуттів та сподівань. Притча про Лисицю і Черепаху. Вправи: «Білій шум», «Поглиблене знайомство» (факт або думка?), «Секрет Джованні» (рефлексія) , «Два пілоти». Міні-лекція: «Значення критичного мислення у побудові стратегії власного професійного становлення», пам'ятка. Ритуал завершення «Групова пантоміма»: учасникам дається завдання створити групову пантоміму на тему «Ми та наш тренінг». Обговорення: коло думок, почуттів, сподівань та вражень.

Четверте заняття «Я, мої цілі, смисли та цінності» включає міні-лекцію на початку заняття (15 хв.) на тему «Для чого потрібні цінності та як вони пов'язані з цілями? Значення цінностей і смислів особистості для побудови стратегії власного розвитку» і тренінг, присвячений розвитку смисложиттєвої рефлексії, створенню оптимальних умов для пізнання, усвідомлення й корекції ціннісно-смислової та цілепокладаючої сфер своєї особистості через вирішення таких основних завдань: усвідомити свій образ Я- теперішнього у співвідношенні з власними смислами та цінностями; дослідити світ своїх цілей, навчитися ставити їх перед собою й складати план досягнення, враховуючи принципи гуманізму та суспільної корисності; спроектувати образ Я-прагнення, визначити особистіші якості, над розвитком яких потрібно працювати.

Структура тренінгу:

Вступне слово ведучого: привітання, ознайомлення учасників зі змістом тренінгу. Коло думок, почуттів та сподівань. Вправи: «Поміняйтеся місцями»; «Я-теперішнє, Я-майбутнє»; «Витинанка» (ведучий роздає учасникам чисті аркуші паперу, учасники із заплющеними очима виконують інструкції ведучого: зігнути аркуш навпіл, відірвати правий кутик, зігнути навпіл, відірвати лівий кутик, зігнути навпіл, відірвати правий кутик; у кінці учасники бачать, що при виконанні однакових дій у кожного - свій результат); «Шкала цінностей» (виконується в парах); «Карта майбутнього»; «Трохи краще» [5]. Ритуал завершення «Групова пантоміма»: учасникам дається завдання створити групову пантоміму на тему «Ми і наш тренінг». Обговорення: коло думок, почуттів, сподівань та вражень.

П'яте заняття «Розвиток мотивації досягнення», - включає міні-лекцію на початку заняття «Що таке мотивація і яка функція волі в процесі професійного становлення?» і тренінг, які мають на меті підвищення рівня мотивації досягнення позитивних життєвих результатів та успіху. Головні завдання тренінгу: розвиток мотивації та сили волі; розвиток бажання у студентів самостійно визначати свої цілі та досягати їх, прагнути кращих результатів.

Структура тренінгу:

Вступне слово ведучого: привітання, ознайомлення

учасників зі змістом тренінгу. Коло думок, почуттів та сподівань. Інформаційна довідка «Мотивація досягнення та її значення в житті». Вправи: «Зірковий портрет», «Мої ресурси», «Мої цілі» , «Друкарська машинка», «Образ моєї мрії» (перед проведенням вправи ведучий розповідає про силу візуалізації мети через цілеспрямоване уявлення образу її реалізації), «Подарунок» [5]. Ритуал завершення «Групова пантоміма»: учасникам дається завдання створити групову пантоміму на тему «Ми і наш тренінг». Обговорення: коло думок, почуттів, сподівань та вражень.

Наголосимо, що наведені тренінгові заняття мають на меті розвиток стратегічного мислення особистості, зокрема, таких його комнентів як: «критичне мислення», «креативне мислення», «соціальний інтелект», «рефлексія», «вольові здібності», а також ціннісно-смислової сфери особистості в період ранньої дорослості як невід'ємної складової загального особистішого зростання та професійного становлення, й відповідають традиційній структурі проведення психологічного тренінгу.

Психологічні консультації студентів у стилі коучінг [2] мали на меті:

розвиток «соціального інтелекту» як компоненту моделі стратегічного мислення, що зумовлює можливість адекватно розуміти та розрізняти особливості поведінки представників різних професій, розуміти, що вони відчувають у тій чи іншій ситуації та на основі здобутої інформації будувати власне уявлення про професію;

усвідомлення студентами власних смислів і цінностей;

знаходження особистішого сенсу професійної діяльності;

формування практичних навичок у пошуку місця роботи;

розвиток стратегічного мислення;

розвиток професійної ідентичності та адекватної самооцінки професійних здібностей;

формування практичного досвіду та допомога в організації самоосвіти.

Консультації викладачів у стилі коучінг [2] спрямовані на розкриття ними власних внутрішніх ресурсів і віднайдення нових сенсів та способів для більш ефективної мотивації студентів до професійного розвитку в процесі навчання.

Висновки і перспективи подальших досліджень

У результаті апробації «Програми психологічного супроводу розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості у процесі навчання» було проведено повторну діагностику рівня розвитку стратегічного мислення студентів за допомогою методик: «Тест оцінки критичного мислення старшокласників», розроблений Ю.Ф. Гущиним та Н.В. Смірновим; «Методика вивчення особистіших креативних здібностей», розроблена О.Е. Тунік; тест «Соціальний інтелект», розроблений Дж. Гілфордом; «Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності», розроблена А.В.

Карповим.; тест-опитувальник «Дослідження вольової саморегуляції», розроблений А.В. Звєрьковою та Є.В. Ейдманом.

Аналіз результатів, здобутих на етапі формувального експерименту, показав, що за всіма п'ятьма компонентами стратегічного мислення зменшилася представленість низьких показників (у середньому на 15%) та збільшилася представленість показників високого (в середньому на 9%) та середнього (в середньому на 6%) рівнів, а отже - зросла готовність студентів до побудови власної стратегії професійного розвитку. Отримані результати засвідчують ефективність розробленої програми психологічного супроводу з розвитку стратегічного мислення особистості в період ранньої дорослості і підтверджують вплив ціннісно-смислової сфери особистості на її готовність до побудови стратегії власного професійного розвитку.

Вектор подальших наукових пошуків спрямований на дослідження вторинної вигоди від прокрастинації професійного становлення різними категоріями дорослого населення.

Список використаних джерел

Анисимов, О.С. Мышление стратега: Стратегическое управление в схемах. Выпуск 7 / Сост. В.Н. Верхоглазенко. - М., 2009. 421 с.

Аткинсон М. Мастерство жизни: Внутренняя динамика развития/Мєрилин Аткинсон, Рае Т. Чой; Пер. с англ. - М.: Альпина Паблишер, 2012. - 214 с. - (Серия «Трансформационный коучинг: Наука и искусство»)

Долинська Л.В. Особистісно-професійне зростання: психологічні тренінги: навчально-методичний посібник / За ред. проф. Л.В. Долинської, проф. О..В. Темрук. - К.: Каравела, 2017. - 560 с.

Зимбардо Ф., Бойд Дж. Парадокс времени. Новая психология времени, которая улучшит вашу жизнь / [Пер. с англ. О. Галановой] -- СПб.: Речь, 2010. 352 с.

Іванова О.В. Розвиток смисложиттєвих орієнтацій юнаків і дівчат: методичні рекоментації / О.В. Іванова. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2018. - 36 с.

Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Москва, 2004. 304 с.

Програма тренінгу «Розвиток творчого мислення на основі емоційної сфери» [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://sites.google.com/site/emociinasfera/programa-treningu-rozvitok-tvorcogo-mislenna-na-osnovi-emociinoie-sfeii

6 простих вправ для розвитку креаіивносгі для дорослих [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://psy- practice.com/publications/rabota-obshchestvo/6-prostih-vprav-dlya-rozvitku-kreativnosti-dlya-doro/

ХалпернД. Психология критического мышления -- СПб.: Издательство «Питер», 2000. -- 512 с: ил. -- (Серия «Мастера психологии») С. - 22.

References

Anisimov, O.S. Myshleniie stratega: Strategicheskoie upravleniie v skhemakh. Vypusk 7 / Sost. V.N. Verkhoglazenko. - M., 2009. 421 s.

Atkinson M. Mastierstvo zhizni: Vnutrenniaia dinamika razvitija/Mierilin Atkinson, Raie T. Choj; Per. s angl. - M.: Alpina Pablisher, 2012. - 214 s. - (Seriia «Transformatsyonnyj kouching: Nauka i iskusstvo»)

Dolinska L.V. Osobystisno-profesijne zrostannia: psykhologichni treningy: navchalno-metodychnyj posibnyk / Za red. prof. L.V. Dolynskoi, prof. O..V. Temruk. - K.: Karavela, 2017. - 560 s.

Zimbardo F., Bojd Dzh. Paradoks vremeni. Novaia psikhologiia vremeni, kotoraia uluchshyt vashu zhizn / [Per. s angl. O. Gatanovoi] -- SPb.: Rech, 2010. 352 s.

Ivanova O.V. Rozvytok smyslozhyttievykh oriientacii u yunakiv i divchat: metodychni rekomentacii / O.V. Ivanova. - K.: Vydavnyctstvo NPU imeni M.P. Dragomanova, 2018. - 36 s.

Klimov E.A. Psikhologiia professionalnogo samoopriedielieniia. Moskva 2004. 304 s. мислення особистість розвиток сенс

Prohiama treninhu «Rozvytok tvoichogo myslennia na osnovi emociinoi sfery» [Elektronnyj resurs] - Rezhym dostupu do resursu: https:// sites.google.com/site/emociinasfera/programa-trenjngu-rozvitok-tvorcogo-mislenna-na-osnovi-emociinoie-sferi

6 prostykh vprav dlia rozvytku kreatyvnosti dlia doroslykh [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu do resursu: https://psy- practice.com/publications/rabota-obshchestvo/6-prostih-vprav-dlya-rozvitku-kreativnosti-dlya-doro/

Xalpern D. Psikhologiia kriticheskogo myshlieniia -- SPb.: Izdatelstvo «Piter», 2000. -- 512 s: il. -- (Seriia «Mastiera psikhologii») S. - 22.

Размещено на Allbest.ru