Психологічні вектори профілактики стресів та запобігання дезадаптивних станів

Размещено на http://allbest.ru

Мукачівський державний університет

Психологічні вектори профілактики стресів та запобігання дезадаптивних станів

Марценюк Марина Олексіївна,

кандидат психологічних наук, старший викладач

Юсько Ольга Василівна,студент

м Мукачево

Анотація

Стаття присвячена питанню стрес-впливу субекстремальних обставин на людину, закономірним наслідком яких є зниження продуктивності різних видів діяльності, порушення психічного і соматичного здоров'я людини. З'ясовано, що для недопущення впливу негативних наслідків стресу та підвищення власної стресостійкості є необхідним свідомий підхід до власного здоров'я і дотримання ряду психологічних рекомендацій.

Наукова новизна статті полягає в висвітленні та описі внутрішніх та зовнішніх ресурсів стресостійкості, звертається увага на загальні закономірності та вектори профілактики стресів, окреслюються актуальні психотехнології. В процесі роботи були використані такі методи дослідження як: теоретичний аналіз і систематизація науково-теоретичних та методичних джерел.

Ключові слова: стрес-фактор, здоров'я, стрес, стресостійкість, копінг-стратегії, психотехнології.

Постановка проблеми

Сучасні умови житія і діяльності висувають підвищені вимоги до адаптивних механізмів людини. Велика кількість антропогенних катастроф, зон військових конфліктів, стихійних лих та інших видів інтенсивного стресового впливу викликають різні форми дезадаптації, нервово-психічні і психосоматичні порушення, посттравматичні стресові розлади. Інтенсивний стрес-вплив субекстремальних обставин на людину може бути настільки сильним, що особистісні властивості вже не відіграють вирішальної ролі в розвитку посттравматичного стресового розладу, який може розвинутися практично в кожної здорової і емоційно стійкої людини.

До стресу можуть призводити інтенсивні переживання, пов'язані з утратою. Джерелом стресу стають і міжособистісні відносини. Стрес може викликатися конфліктною ситуацією, особливостями режиму здійснюваної діяльності та багатьма іншими чинниками. Закономірним наслідком стресових станів є зниження продуктивності різних видів діяльності, порушення психічного і соматичного здоров'я людини [4].

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. В результаті існування проблеми стресу стала необхідність вивчення стресостійкості як здатності людини протистояти впливу стрес-факторів та профілактики виникнення патологічних психічних станів. На даний час існує безліч підходів до визначення даного поняття, що засвідчує підвищений інтерес до даної тематики. Так, вивчення питання стресу та стресостійкості цікавили багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних вчених серед яких Г. Нікіфоров, Ю. Александровський, В. Абабков, М. Перре, О. Чебикін, В. Марищук, М. Корольчук, В. Розов, М. Черпіта, Ю. Щербатих, Р. Лазарус, Т. Холмс і Р. Раге, М. Корольчук, В. Судаков, В. Бодров та багатьох інших.

Погляди на сутність поняття «стрес» серед дослідників різняться. Стрес розглядають як: реакцію (комплекс реакцій) організму на різні за своїм характером подразники (Г. Сельє, Ж. Годфруа, О. Полякова); особливий вид емоціогенних ситуацій, у яких можуть з'явитися порушення адаптації (П. Фресс); вимогу до адаптивних здібностей людини (Д Фонтана, Д Гібсон, Дж. Грінберг); особливий функціональний, психологічний, фізіологічний стан організму (М. Фогіел, Р. Немов, Н. Фетіскін, В. Суворова, А. Маклаков); причину погіршення фізичного та психічного здоров'я (Л. Китаєв-Смик, Ю. Александров, А. Колман, Ф. Меєрсон, В. Ніконов). Уявлення Г. Сельє про рівні так званої «життєздатності» (розвинутим механізмам мимовільної біоенергетичної регуляції) нині є дуже актуальним.

Р. Лазарус виділяє два види стресу: фізіологічний і психологічний. Фізіологічний і психологічний види стрессу мають схожі адаптивні реакції, але розрізняються за природою і механізмами розвитку. Для фізіологічного стрессу властиве опосередкування стимулів мимовільними автоматичними гомеостатичними механізмами регуляції. Психологічний стрес опосередковується психологічними когнітивними процессами оцінки передбачуваної погрози стимулу і пошуком адекватної відповіді на цю загрозу. Адаптивні реакції залежать не стількивід характеристик стресових стимулів, скільки від їхньої взаємодії з визначеними психологічними структурами, що і визначають тип адаптивних фізіологічних і поведінкових реакцій на стрес [5]. Поняття «адаптаційна енергія» відбиває здатність організму до пристосування і є спадково визначеним запасом життєздатності. Розрізняється «поверхнева» адаптаційна енергія і «глибока». «Поверхнева» реалізується безпосередньо при дії визначених стресорів. «Глибока» - це резерв організму, за рахунок якого поповнюється «поверхнева» адаптаційна енергія [1].

Мета статті: теоретичне висвітлення поняття стрес, окреслення ресурсів стресостійкості особистості та загальних закономірностей профілактики стресів і підвищення якості життя.

Результати дослідження

Проблема стресу сьогодні, коли ритм життя стає все більш інтенсивним, усім нам доводиться пристосовуватися до умов існування на нашій тісній планеті з усіма різноманітними надіями, очікуваннями і вимогами її мешканців незаперечно актуальна.

До прикладу, навчання у закладі вищої освіти, також характеризується високою нервово-психічною напругою, хронічною втомою, підвищеною тривогою, емоційним і інформаційним стресом і іншими етіологічними чинниками, дія яких у більшості випадків викликає перенапругу й астенізацію адаптаційних механізмів, виснаження функціональних резервів організму, зниження працездатності.

Все це спричинює появу різних патологічних синдромів, серед яких найбільш поширені психосоматичні, а також неврози, хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, органів травлення тощо. Дослідження свідчать, що всі основні захворювання виникають і розвиваються саме в період навчання у вищих навчальних закладах.

Рівень стресу можна знизити з допомогою внутрішніх механізмів, що створюють і утримують в нашій свідомості відчуття стресу. Якщо ми страждаємо від спалахів гніву, коливань настрою, пригніченості і самознищення, то цілком доречно перевірити, в чому причина наших страждань. Психологи встановили, що наше сприйняття самих себе і навколишнього світу залежить від наших внутрішніх станів, що виникають раніше, ніж ми встигаємо зрозуміти те, що відчуваємо.

Спостерігаючи зміни цих процесів і станів, можна зауважити таку їх послідовність: 1) сприйняття (через зір і слух) подій або ситуацій; 2) їх інтерпретація; 3) обдумування подій або ситуацій у відповідності з нашим уявленням про те, якими «повинні бути» ми і світ, що оточує нас; 4) емоційна реакція; 5) дії, що вживаються у відповідь на наші думки і почуття, викликані цими подіями або ситуацією [5].

Варто зауважити, що з науки в повсякденний обіг з ввійшло таке поняття як «стресостійкість», що в сучасному суспільстві використовується досить часто. Що ж воно може означати?

Стресостійкість - це визначена сукупність особистих якостей, що дозволяють переносити стресові ситуації без неприємних наслідків для особистої діяльності індивіда і оточення.

Стресостійкість - інтегративна властивість особистості, що забезпечує здатність до соціальної адаптації, збереження значимих міжособистісних стосунків, успішної самореалізації, досягнення важливих цілей, збереження працездатності і здоров'я.

Дана властивість може вироблятися і розвиватися, але тільки у випадку, якщо це робиться цілеспрямовано. Розвиток стресостійкості, своєю чергою, є однією з базових складових формування емоційної компетентності, до прикладу, керівника-лідера [2].

Як справедливо зазначає М. Черпіта, основні труднощі у визначенні стресостійкості людини пов'язані з оцінюванням специфіки прояву її реакцій на дію психологічних факторів. Якщо на цей час визначено критерії стійкості людини щодо стресорів фізичної або хімічної природи (висока або низька температура, фізичне навантаження, токсичні речовини тощо), то зробити це щодо психологічних стресорів набагато складніше. Це пояснюється різними цінностями, настановами, потребами, умовними рефлексами і життєвим досвідом людей [3].

На думку низки науковців, серед яких В. Абабков, М. Перре, Ю. Щербатих, В. Марищук, особливу категорію ресурсів стресостійкості, на яку слід звернути увагу, становлять стратегії і моделі поведінки подолання, так звані копінг-стратегії. Характер і способи протистояння стрес-ситуаціям залежать від життєвої позиції, активності особистості, від її потреб у самореалізації своїх потенціалів і здібностей. М. Корольчук наводить цікаву класифікацію ступеню стресостійкості. Так він говорить, що всіх людей можна умовно поділити на 4 групи:

1. Стресостійкі люди, які завжди готові до змін і з легкістю їх приймають. Вони з легкістю долають труднощі в кризових ситуаціях.

2. Стресонестійкі люди, яким важко адаптуватись до змін, їм важко змінювати свою поведінку, установки, погляди. Якщо щось пішло не так, то вони вже знаходяться у стані стресу.

3. Стресотренувальні люди, які готові до змін, але тільки не до раптових і не до глобальних. Для них притаманно адаптовуватись до навколишньої ситуації поступово, проте, якщо це не є можливим, то вони легко впадають у депресію.

4. Стресогальмуючі люди, які не стануть змінюватись під дією зовнішніх обставин. Вони мають сталі позиції і своє світобачення. Однак такі люди можуть піддаватись психотравмуючим впливам в будь-якій сфері свого життя [4].

У кожної людини існують внутрішні та зовнішні ресурси стресостійкості. Так, внутрішні ресурси, в свою чергу складаються з особистісних, поведінкових, фізичних та стилю життя.

Особистісні: активна мотивація подолання; інтернальний локус контролю; впевненість у собі; позитивне та раціональне мислення; розуміння власних цілей; емоційно-вольові якості; емоційний інтелект; життєвий досвід, досвід подолання стресових ситуацій; уміння звернутися за допомогою і прийняти її; уміння формувати мережу підтримки; навички психічної регуляції; надія; мужність; психологічна компетентність; навички тайм-менеджменту тощо.

Поведінкові: копінг-стратегії; асертивна поведінка; пошук соціальної підтримки. Фізичні: стан здоров'я; турбота про збереження та зміцнення здоров'я. Стиль життя: наявність / відсутність шкідливих звичок; наявність часу для відпочинку; здорове харчування; здоровий сон.

До зовнішніх ресурсів стресостійкості відносяться: соціальна підтримка (емоційна, матеріальна, інформаційна), інститути соціальної підтримки; держава; організація; родина; друзі.

Матеріальні: достатній рівень матеріального прибутку; задовільні умови життя та відпочинку; безпека життя; оптимальні умови праці; стабільність оплати праці [2]. І якщо стреси є невід'ємною частиною нашого життя, то цілком природно виникає питання стосовно того, що ж варто робити аби опанувати стрес та підвищити власну стресостійкість?

Варто звернути увагу на загальні закономірності та вектори профілактики стресів та підвищення якості життя, людині необхідно: достатньо відпочивати; слідкувати за харчуванням, якомога регулярніше їсти та пити воду; спілкуватися та проводити час із родиною та друзями; обговорювати проблеми із тим, кому довіряєте; займатися тим, що допомагає розслабитися (гуляти, співати, молитися, грати з дітьми, тваринами); турбота про близьких людей; фізичні навантаження та вправи; визначення безпечних способів, допомоги іншим під час кризи, а також участь у громадському житті. стрес дезадаптація психічний адаптивний

Важливо дослухатися до рекомендацій, що надаються лікарями та психологами. Психологи надають такі рекомендації:

- Не соромтеся плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль - сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів. Дозвольте собі забути про тендерні стереотипи («чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними» тощо).

- Спробуйте виробити корисні звички. Починайте свій ранок з ложки меду, розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагайтеся вживати «сонячні продукти» а саме овочі та фрукти. Щовечора робіть вправи для розслаблення м'язів плечового поясу, розминайте м'язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги.

- Практикуйте заспокоювальне дихання. Не забувайте відпрацьовувати кілька разів на день заспокоювальне дихання: вдихаємо носом, видихаємо ротом, видих має бути довший за вдих.

- Обмежуйте кількість інформації, що ви отримуєте та сприймаєте.

Звертайте увагу лише на якісно важливі матеріали, слухаючи чи читаючи щоденні новини фокусуйтеся на позитивних сюжетах, не концентруйтеся на негативні. Слід пам'ятати, що в багатьох ЗМІ існують свої «прийоми»: матеріали негативного та скандалістського характеру задля створення хвилюючого видовища. Водночас пам'ятайте, що повна відсутність важливої, критично виваженої інформації може посилювати вашу невпевненість.

- Більше контактуйте із тваринами. За нагоди більше контактуйте із тваринами, адже таке «спілкування» дуже позитивно впливає на внутрішній стан людини, полегшує напруження. До найвідоміших терапій можна віднести іпотерапію (коні) та каністерапію (собаки, коти) [6].

Висновки та результати подальших досліджень

Проблема профілактики і запобігання дезадаптивних станів, що викликані стресом, сягає далеко за межі лише фізіологічної і медичної емпірії і пов'язана з формуванням і розвитком адаптивних механізмів довільної і мимовільної саморегуляції, розвитком такої базальної властивості людини, як адаптивність, формуванням валеогенних властивостей особистості.

Подальші дослідження вбачаємо у висвітленні провідних методів розвитку стресостійкості у осіб соціономічних професій, зокрема, у майбутніх психологів.

Список використаних джерел

1. Абабков В. Перре М. Адаптация к стрессу. Основы теории, диагностики, терапии / В. Абабков, М. Перре. - СПб.: Речь, 2004 - 166 с.

2. Лебідь Н. Стресостійкість як особистіша властивість керівників-лідерів закладів середньої освіти : навч. посіб. Київ : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2016. 36 с.

3. Корольчук В. М. Обгрунтування організаційної моделі дослідження стресостійкості особистості / В. М. Корольчук // Проблеми екстремальної та кризової психології. - 2010. - Вип.7. - С. 210-218.

4. Корольчук М.С. Психофізіологічні засади дослідження стресостійкості особистості / М.С. Корольчук. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Vchdpu/psy/2011_94/KoroПpdf

5. Розов В. І. Адаптивні антистресові психотехнології: Навчальний посібник--К.: Кондор, 2005 .-278 с.

6. Стрес: симптоми, профілактика та опанування. Центр психосоціальної реабілітації Національного університету Києво-Могилянська Академія.

References

1. Ababkov V. Perre M. Adaptatsyia k stressu. Osnovy teoryy, dyahnostyky, terapyy / V. Ababkov, M. Perre. - SPb.: Rech, 2004 - 166 s.

2. Lebid N. Stresostiikist yak osobystisna vlastyvist kerivnykiv-lideiiv zakladiv serednoi osvity : navch. posib. Kyiv : DP «NVTs «Priorytety», 2016. 36 s.

3. Korolchuk V. M. Obhruntuvannia orhanizatsiinoi modeli doslidzhennia stresostiikosti osobystosti / V. M. Korolchuk // Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii. - 2010. - Vyp.7. - S. 210-218.

4. Korolchuk M.S. Psykhofiziolohichni zasady doslidzhennia stresostiikosti osobystosti / M.S. Korolchuk. - [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Vchdpu/psy/2011_94/Korol1.pdf/

5. Rozov V. I. Adaptyvni antystresovi psykhotekhnolohii: Navchalnyi posibnyk -- K.: Kondor, 2005.-278 s.

6. Stres: symptomy, profilaktyka ta opanuvannia. Tsentr psykhosotsialnoi reabilitatsii Natsionalnoho universytetu Kyievo-Mohylianska Akademiia.

Аннотация

Статья посвящена вопросу стрессового влияния субэкстремальных обстоятельств на человека, закономерным следствием которых является снижение производительности разных видов деятельности, нарушения психического и соматического здоровья человека.

Выяснено, что для недопущения влияния негативных последствий стресса и повышения собственной стрессоустойчивости является необходимым сознательный подход к собственному здоровью и соблюдению ряда психологических рекомендаций.

Научная новизна статьи заключается в освещении и описании внутренних и внешних ресурсов стрессоустойчивости, обращается внимание на общие закономерности и векторы профилактики стрессов, очерчиваются актуальные психотехнологии.

В процессе работы были использованы такие методы исследования как: теоретический анализ и систематизация научно-теоретических и методических источников.

Ключевые слова: стрес-фактор, здоровье, стрес, стрессоустойчивость, копинг-стратегии, психотехнологии.

Abstract

The issue of stress effect in emergency circumstances has been highlighted in the article. A natural consequence of stress is a decrease in productivity, impaired mental and physical health. It has been noted that the negative impact can be so intense and strong that it can cause various forms of disadaptation, neuropsychiatric and psychosomatic disorders, post-traumatic stress.

The purpose of the article is to highlight theoretically the concept of stress, to outline the resources of stress resistance of the individual, and the general patterns of stress prevention and quality of life. Such research methods as theoretical analysis and systematization of scientific-theoretical and methodological sources have been used.

The article emphasizes the idea that stress is an integral part of our lives and a stressless existence is impossible.

Considering, that stress is an integrative characteristic of the individual, which provides the ability to social adaptation, maintaining meaningful interpersonal relationships, successful selfrealization, achieving important goals, maintaining efficiency and health, it is logical to develop it.

The development of stress resistance is one of the basic components of the emotional competence formation.

Internal resources consist of personal, behavioral, physical resources and lifestyle. External resources of stress resistance include: social support (emotional, material, information); institutions of social support; state; organization; family; friends.

A special category of stress-resistance resources are strategies and patterns of behavior, so-called coping strategies. The nature and ways of opposition to stressful situations depend on the life position, activity of the individual, on his needs for self-realization of their potentials and abilities.

The authors note the expediency of drawing attention to the general patterns and vectors of stress prevention.

In order to prevent the impact of the negative stress effects and increase own stress resistance, a person must have a conscious approach to health and follow a number of psychological recommendations. Prospect for further research is to find the leading methods of developing stress resistance, in particular in future psychologists.

Key words: stress factor, health, stress, stress resistance, coping strategies, psychotechnologies.

Размещено на Allbest.ru