Психологічні детермінанти здоров’я в системі ціннісних пріоритетів майбутніх юристів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні детермінанти здоров'я в системі ціннісних пріоритетів майбутніх юристів

Штифурак Віра

Суперечність процесу формування здоров'язбережувальних пріоритетів майбутніх юристів виявляється в тому, що аргументовано доведені соціокультурні настанови мають здійснюватись у соціальній практиці через культивування здорового способу життя в онтогенетичному розвитку окремого індивіда. А, як засвідчує практика, у процесі професійного становлення майбутніх фахівців має місце своєрідний когнітивно-поведінковий дисонанс, коли достатня поінформованість не узгоджується із високим рівнем активності щодо оволодіння навичками здорового способу життя. Майбутнім юристам було запропоновано прорангувати за рівнем негативного впливу на життєдіяльність факторів ризику для здоров 'я; досліджено об 'єктивні та суб 'єктивні чинники впливу на стиль і спосіб життя; виявлено ціннісні пріоритети та місце з - поміж них здоров 'язбережувальних. На підставі узагальнення одержаних даних визначені показники готовності майбутніх юристів до утвердження принципів здорової життєдіяльності. У підсумку описано характерологічні прояви майбутніх юристів, яким властиві досконалий, достатній, базовий та початковий рівень сформованості принципів власної здорової життєдіяльності. Одержані результати проведених досліджень підтверджують необхідність переорієнтування просвітницького процесу від інформативно - освітнього до дискусійно - діяльного.

Ключові слова: майбутні юристи, здорова життєдіяльність, психологія здоров 'я, ціннісні пріоритети, об 'єктивні та суб 'єктивні чинники здоров 'я, мотиви здорової життєдіяльності, професійні домагання, стратегія життя.

Противоречия процесса формирования приоритетов здоровой жизнедеятельности будущих юристов состоит в том, что социокультурные наставления должны осуществляться в социальной практике культивирования здорового образа жизни в онтогенетическом развитии отдельного индивида. А, как свидетельствует практика, в процессе профессионального становления будущих специалистов наблюдается когнитивно - поведенческий дисонанс, состоящий в том, что достаточная поинформированость не совпадает с высоким уровнем привержености принципам здоровой жизнедеятельности. Будущим юристам было предложено определить в ранговой зависимости факторы риска для здоровья; исследованы объективные и субъективные определяющие стиль и способ жизни студенческой молодежи, в том числе и будущих юристов; выявлены ценностные приоритеты и место среди прочих - здоровьясохраняющих. Полученные данные позволили определить показатели готовности будущих юристов к утверждению принципов здоровой жизнедеятельности. Систематизированы характерологические проявления будущих юристов на совершенном, достаточном, базовом и начальном уровне сформированости указаных принципов. Сделан вывод о необходимости переориентирования информационно просветительского процесса утверждения принципов здоровой жизнедеятельности на дискусионно - деятельностный.

Ключевые слова: будущие юристы, здоровая жизнедеятельность, психология здоровья, ценностные приоритеты, объективные и субъективные составляющие здоровья, мотивы здоровой жизнедеятельности, професиональные устремления, стратегия жизни.

Key words: future lawyers, healthy life, health psychology, value priorities, objective and subjective health factors, motives for healthy living, professional claims, life strategy.

Постановка проблеми. Практика освоєння конструктивної взаємодії з новою соціальною дійсністю передбачає процес особистішоїсамореалізації через обумовлення ціннісної

детермінації, що стає одним із напрямів суспільного оновлення. Успішність її розв'язання залежить від сформованих настанов, які є регулятором соціального поводження. Індивідуальна система ціннісних пріоритетів, яка формується в умовах різноспрямованих устремлінь, може породжувати суперечність між свідомістю та практичною поведінкою. Сукупність цінностей різноманітна, але з - поміж усіх в умовах інтенсивного особистісно - професійного становлення студентської молоді має відігравати зорієнтованість на здорову життєдіяльність, що включає вагому складову - психологічне здоров'я.

Система особистісних домагань є початковим моментом активності майбутніх фахівців на шляху досягнень і самореалізації, що обґрунтовує актуальність вивчення в контексті життєвої стратегії та професійних перспектив. У цьому сенсі суб'єктний підхід може розцінюватись як раціональний щодо обгрунтування особливостей діяльності майбутніх юристів. Науково - практичні зусилля при цьому спрямовуватимуться на аналіз світоглядної визначеності життєвих пріоритетів, рівень соціальної активності, індивідуальну усвідомленість значущості емоційного реагування на професійні ситуації. Сучасні соціальні умови активізують ті психологічні механізми професійного самовизначення майбутніх юристів, які зумовлені внутрішньою потребою бути конкурентоздатним на ринку праці. А, отже, значення способу життєдіяльності є вкрай вагомим чинником професійно - особистісного розвитку, що не завжди повною мірою визнається майбутніми фахівцями, в тому числі і юридичної галузі.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Вивчення специфіки професійної діяльності юристів обумовлене великим соціальним запитом щодо її результативності та привабливою іміджевою складовою у разі фахової досконалості. Сучасні дослідження орієнтовані на виокремлення специфіки юридичної діяльності. Так, зокрема, стверджується надзвичайне різноманіття завдань, які доводиться виконувати фахівцям юридичної сфери. Нова справа для слідчого, прокурора, судді, адвоката є своєрідним завданням, і, чим менше шаблонів використовується при її розв'язанні, тим більша ймовірність встановлення істини. Таким чином, професія юриста вимагає нестандартності та креативного підходу у вирішенні професійних завдань. Окрім сказаного, уся юридична діяльність регулюється правом і тому у процесі планування професійних дій юрист подумки зіставляє їх із нормами законодавства, що вимагає точності, глибини та осмисленості зроблених узагальнень та висновків. Варто підкреслити інтенсивне спілкування в умовах правового регулювання, що характеризує комунікативний аспект професійної діяльності юриста, а організаційна складова стосується як власної діяльності, так і взаємодії з іншими суб'єктами, на що вказує В. Васильєв [5; с.137].

Виконання юристами професійних обов'язків відбувається у напружених, екстремальних, стресогенних умовах, оскільки від фахівців даної галузі вимагається підвищена відповідальність за прийняття рішень в умовах дефіциту часу, що робить фактично неможливою здатність точно прогнозувати об'єктивні обставини діяльності, зважаючи на правову регламентацію термінів виконання юридичних заходів. Подібні об'єктивні умови активізують вплив особливо сильних подразниківта домінування у зв'язку із цим негативних емоцій. Таким чином, юридична діяльність окрім ознак соціономічної професії має і ті, що визначаються взаємодією у системі «людина-право». Психологічна складована даної особливості зводиться до стану підвищеної відповідальності, що може породжувати надмірне застосування владних повноважень, або ж нерішучість, сумніви, побоювання у процесі прийняття рішень; наявність елементів психологічного ризику, оскільки діяльність відбувається і у конфліктних ситуаціях; високі вимоги до пізнавальних та комунікативних умінь і навичок юриста, що будуть реалізовуватись на відповідному емоційно - вольовому рівні. Тому надмірнеемоційненавантаження позначатиметься на продуктивності діяльності та ефективності професійних дій.

Характерною особливістю когнітивної діяльності юристів є те, що об'єктами пізнання є динамічні події соціальної дійсності через що унеможливлюється шаблонність, стереотипність, визначенанапередімовірність очікуваного результату.

Інформативна складова професійної діяльності, яка підтверджена попереднім досвідом, вимагає креативного підходу до її використання. В іншому випадку вона може не мати фахової значущості, або ж бути шкідливою. Варто зважати на суспільний резонанс не лише оприлюдненого результату професійних зусиль юриста, а й публічність юридичного процесу, що стає у сучасних суспільних реаліях не завжди оправданою практикою. У зв'язку із сказаним у професійній діяльності юристів особливої ваги набуває процес взаємодії з іншими суб'єктами, як по вертикалі, так і по горизонталі службової ієрархії. Тому баланс інтеріоризації - екстеріоризації розцінюється не лише як психологічна умова успішної професійної діяльності, а і як професійно значуща якість.

Слушним є висновок Г. Одинцової про те, що у психологічну схему системи професійної діяльності юристів включені такі функціональні блоки: мотиви та цілі професійної діяльності; програма діяльності, інформаційні основи; підсистема прийняття рішень та підсистема професійно значущих якостей. Тому для ефективного виконання професійних обов'язків для юриста важливим є виявлення та дотримання раціональних співвідношень між вимогами, які надають закон і свобода вибору, та наявність творчого, індивідуального підходу до реалізації завдань юридичної практики [11; с. 32]. професійний інформативний юрист

Зважаючи на необхідність підвищення якості юридичної освіти, маємо забезпечувати у здобувачів правничої освіти формування загальних і спеціальних компетентностей. Серед загальних компетентностей, які охоплюють сприйняття світоглядних та морально-етичних цінностей, широку соціально- гуманітарну ерудованість і усвідомлення мультикультурного розмаїття сучасного життя необхідно виокремити такі як: вміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати; вміння працювати самостійно, працювати у команді колег за фахом, а також із залученням експертів з інших галузей знань; здатність приймати неупереджені і мотивовані рішення; здатність визначати інтереси і мотиви поведінки інших осіб; вміння примирювати сторони з протилежними інтересами [7]. Усе перераховане потребуватиме розміреної інтелектуальної здатності та високої стресостійкості, що лежатиме воснові моделювання і практичної реалізації професійних ситуацій. Ігнорування подібними особливостями призводитиме до непомірних психологічних перевантажень. А вимоги до професійної придатності фахівців даної галузі непомірно зростають.

За результатами дослідження, проведеного в межах проекту «Залучення громадськості до формування рамки кваліфікацій правничої професії» було встановлено, що половина опитаних роботодавців визнали необхідними для вивчення студентами юридичного вищого навчального закладу таких предметів, як: «Юридичний аналіз/підготовка юридичних висновків», «Професійна етика», «Основи комунікації», «Основи самоорганізації, планування та керування часом», «Робота в команді», «Правничий аналіз». Зроблений вибір аргументували потребами ринку праці та конкурентоспроможністю майбутніх юристів [2; с.7].

Таким чином, можна констатувати особливу професійну значущість готовності юристів діяти адекватно в умовах підвищеної стресогенності. У сукупності їх реалізація відбувається як безперервна взаємодія внутрішніх якостей і властивостей фахівця юридичної сфери та зовнішніх вимог професійної діяльності, що має циклічний характер і базується на усвідомленні відповідності між об'єктивними обставинами та індивідуальними можливостями. Вагомої значущості при цьому набуває стиль і спосіб життєдіяльності, що охоплює сферу професійного та особистого буття.

Теоретичне обгрунтування способу життя дає змогу виокремити особистісні рівні конкретного соціокультурного втілення. Саме тому процес формування здорового способу життя включає науково обгрунтовану систему поглядів, організаційно- методичні заходи та індивідуальні тактики їх практичного втілення. Такий підхід подано у працях В. Бобрицької, І. Брехмана, Д Венедиктова, І. Смирнова, Є. Чазова, Г. Царегородцева та інших. Варто вказати, що аналіз поняття «психологія здоров'я», як зорієнтованість на трансперсональну категорію, здійснювали

B. Ананьєв, О. Двіжона, О. Корнієнко, І. Коцан, Г. Ложкін,

C. Максименко, Г. Никифоров, В. Носков, М. Тимофієва та інші. Визначальна позиція дослідників полягає у тому, що основне призначення психології здоров'я - забезпечити психологічний супровід і сприяння якості життя людини упродовж усього життєвого шляху, при цьому підкреслено значущість способу життя у загальній структурі ціннісних пріоритетів.

Ідея пріоритету цінності здоров'я у світоглядній структурі особистості та вивчення діалектичного співвідношення соціальної реальності та індивідуальних стратегій поводження є науковим підгрунтям втілення принципів здорової життєдіяльності у студентському середовищі (В. Бобрицька, Г. Борисов, С. Горчак, Ю. Лисицин, О. Пилипенко, В. Оржеховська, В. Штифурак та інші). Доведено, що аналіз рівнів структурної організації суб'єктом способу життя включає спрямовані і стихійні впливи, під дією яких відбувається саморозкриття індивідуальних якостей особистості. Тому смисловажливим є твердження про те, що спосіб життя є своєрідним засобом сомореалізації людини, як це зазначає С. Горчак. Правомірно В. Оржеховською вводиться поняття «культура здоров'я», що включає не тільки певну систему знань про здоров'я, а й відповідну поведінку щодо його збереження і зміцнення [12; с. 210-211]. Отже, побудова цілісної моделі здорової особистості розцінюється як показник, що характеризує особистісне становлення в об'єктивованому вимірі стихійного та цілеспрямованого впливу соціальних факторів і орієнтує майбутніх юристів на реалізацію професійних перспектив, досягнення яких можлива за умови укріплення психічного здоров'я.

Значний внесок у розкриття сутності цінностей як філософської, психологічної та соціально - психологічної категорії зробив І. Бех, який стверджує, що функції ціннісної системи людини можна правильно зрозуміти, якщо уникнути в процесі її дослідження споглядального тлумачення людської свідомості й утверджувати активне ставлення людини до навколишньої дійсності [3; с.9]. Наша позиція базується на твердженні про те, що «соціалізація як динамічний, багатофакторний процес набуває особливого значення та специфічних виявів у нестандартній ситуації, що дає змогу виявити внутрішні параметри, які характеризують активність суб'єкта і ту конфігурацію сил, що діє всередині нього» [14; с.20]. У такий спосіб зроблена спроба поєднати, гармонізувати соціоцентровані та людиноцентровані підходи у поясненні процесу соціального становлення, що у багатьох сучасних дослідженнях набуває значення «соціальності» як особистісної якості, яка акумулює загальну поінформованість та сформований соціальний досвід. Можна стверджувати, що соціальне становлення - це не звичне пристосування до умов соціуму, а активна діяльність, яка внутрішньо мотивована відповідно до особистісних пріоритетів і стимулюється системою особистісних цінностей.

Коли рівень пізнавальних можливостей особистості недостатній, тоді система цінностей формується як конгломерат розрізнених шаблонів і стереотипів, то й способи поведінки у певних проблемних ситуаціях можуть бути не адекватними до них [10; с.3]. Так можуть виникати різного роду когнітивні викривлення, які проявлятимуться як егоцентричне упередження, припущення найгіршого, обвинувачення в можливих негараздах інших та мінімізація шкоди асоціальної поведінки [6; с. 16]. Повною мірою така позиція може стосуватись і оцінювання значущості, або ж незначущості пріоритетів здорової життєдіяльності і як наслідок - не спроможність пов'язувати можливості досягнення професійних перспектив із способом власного життя.

Життєві домагання розглядаються як комплекс вимог, очікувань, бажань, надій особистості щодо власного життя та майбутнього, що забезпечувало б стійку самоповагу та визнання інших. У дослідженнях К. Абульханової-Славської зазначається, що домагання - більш узагальнений механізм особистості, ніж її мотиви, оскільки домагання виражають ціннісну характеристику і самого суб'єкта, і його життя, відповідають його сенсові [1;с.58]. Сутність професійних домагань вміщує соціально задані компоненти та їхнє індивідуальне переосмислення, що трансформується в життєві наміри, конкретні цілі та пошук способів їхньої реалізації.

Суперечність виявляється у тому, що аргументовано доведені соціокультурні настанови мають здійснюватись через утвердження здорової життєдіяльності в онтогенетичному розвитку кожного індивіда. А як засвідчує практика, у професійному становленні майбутніх фахівців, має місце своєрідний когнітивно- поведінковий дисонанс, коли достатня поінформованість не узгоджується із аналогічним рівнем активності з наміром упроваджувати визначені принципи і робити їх власними пріоритетами. При цьому спосіб життєдіяльності розцінюється як показник, що характеризує особистіше становлення в об'єктивному вимірі стихійного і цілеспрямованого впливу соціальних факторів з урахуванням кризи ратифікації та дії механізмів когерентності (Г. Нікіфоров).

Науковий аналіз проблеми психологічного здоров'я у контексті ціннісних пріоритетів особистості показує, що даний феномен можна визначити як таке функціонування психіки індивіда, яке забезпечує його гармонійну взаємодію з навколишнім світом, зорема: продуктивність професійної діяльності, адаптивність поведінки, здійснення особистісного розвитку, досягнення життєвих перспектив. Тому можна погодитись із думкою дослідників про те, що важливою складовою психологічного здоров'я особистості є наявність сенсу життя (І. Дубровіна, А. Маслоу, В. Франкл); а його критерієм постає ефективна міжособистісна комунікація (А. Адлер, Б. Братусь, Е. Фромм) [9]. Інформативна обізнаність щодо факторів психічного здоров'я; корекція індивідуального розвитку відповідно цього; дослідження психологічних механізмів стресостійкості, зважаючи на об'єктивні параметри професійної діяльності, це і є у підсумку - психологічне забезпечення професійного здоров'я та довголіття [8; с.27].

Мета статті: обгрунтування особливостей сприймання майбутніми юристами феномену «здорова життєдіяльність» та «психологічне здоров'я»; виявлення та систематизація найтиповіших мотивів та показників рівнів сформованості принципів здорової життєдіяльності; узагальнення результатів проведених експериментальних досліджень.

Результати дослідження. Власна активність у дотриманні принципів здорової життєдільнсті є вирішальним фактором індивідуальної тактики поведінки, що буде підсилюватись загальним соціальним схваленням або ж ні (Е. Вайнер, Л. Татарникова, В. Запорожченко) тим більше, що у студентському середовищі особливо важливою є вікова потреба у визнанні, прийнятті, підтримці найближчим оточенням.

З метою виявлення загальної тенденції сприймання майбутніми юристами принципів здорової життєдіяльності та готовності набувати навичок забезпечення психологічного благополуччя нами були здійснені діагностичні процедури, спрямовані на з'ясування інформаційної обізнаності та мотиваційної налаштованості. Діагностування проводилось на базі Вінницького торговельно - економічного інституту КНТЕУ упродовж 2018-2019 навчального року. Доскладу експериментальних груп входили здобувачі вищої освіти другого, третього та четвертого курсів спеціальності «право», всього - 238 чол. На першому етапі дослідження майбутнім юристам було запропоновано прорангувати за рівнем негативного впливу на життєдіяльність факторів ризику для здоров'я. Одержані результати були такими: 25,7% вказали на психологічний дискомфорт, 20,8% - на знижену фізичну активність, різні форми узалежненої поведінки відзначили 19,5% та наявність хронічних захворювань 13,5%, розбалансоване харчування вважають фактором ризику 12,3% а надмірну вагу - 5,3%, трудоголізм відповідно - 2,4%.

Бажання внести корективи у власний спосіб життя виявили 74,5% опитаних. У першу чергу це стосувалось вироблення навичок саморегуляції, бажання побутись шкідливих звичок, збільшення рухової активності та загартування. Турботу з приводу власного здоров'я задекларували 17,4% майбутніх юристів, інколи про це задумуються - 17,3% і лише тоді, коли хворіють - 65,3%.

Використання анкети Б. Басова для визначення спрямованості особистості (на себе, на спілкування, на діяння), методики М. Рокича для виявлення цінісних пріоритетів та опитувальника К. Спілбергера, що інформує про рівень ситуативної та особистішої тивожності, дало змогу з'ясувати наявність об'єктивних факторів, які можуть перешкоджати утвердженню принципів здорової життєдіяльності майбутніх юристів. За нашими даними особистіша спрямованість виявлена у 45,7% опитаних, спрямованість на спілкування - у 45,3%, на діяння - у 9,0%. Отже, переважає внутрішня тенденція до суперництва, владності, пошуку неконструктивних способів вирішення утруднених ситуацій, залежність від думки інших, емоційна прив'язаність за неможливості домінування, що у сукупності не гарантує психологічного комфорту.

Кількісний аналіз за методикою М. Рокича показав, що цінності фізичної групи (здоров'я, активно-діяльне життя, продуктивна професійна зайнятість) значно домінують над іншими. Виявлена тенденція підтверджена у 46,7% опитаних. Водночас, підвищена тривожність у 68,1% є дестабілізуючим чинником, оскільки вказує на внутрішній дискомфорт на фоні очікування несприятливого розвитку подій. З метою виявлення суб'єктивних чинників, що вказують на значущість здорової життєдіяльності, було використано опитувальник «Моє ставлення до принцивів здорового способу життя» [14, с. 531], інтерв'ю, самозвіти, що дало можливість систематизувати мотиви утвердження здорової життєдіяльності майбутніх юристів. Такими виявлені: професійно- мотивоване ставлення (бути спроможними вибудовувати професійну кар'єру, підтримувати професійну працездатність - 24,9%), активно-позитивне ставлення:(у такий спосіб досягти довголіття, раціонально розподіляти час, можливість навчатись і одночасно працювати, зберігати інтелектуальну активність - 33,5%), пасивно очікувальна позиція: (не підпасти під категорію тих, хто набув різних форм узалежненої поведінки, запобігти втраті хорошої фізичної форми, попередити розвиток захворювань - 11,5%), орієнтація на швидкий результат: (бажання гарно виглядати, схуднути, мати струнку фігуру, здорову шкіру, красиве волосся - 25,7%).

Узагальнення одержаних даних дало змогу визначити загальні показники готовності майбутніх юристів до утвердження принципів здорової життєдіяльності. Такими є: усвідомлена, систематична чи випадкова, епізодична зацікавленість у дотриманні принципів здорового способу життя, активна дієвість чи пасивна вичікувальна тактика, готовність долати труднощі чи пошук аргументів для самовиправдання, самоконтроль чи потреба постійного або періодичного підкріплення у реалізації принципів здорової життєдіяльності, усвідомлення зв'язку здорової життєдіяльності із кар'єрним зростанням чи заперечення такої залежності, націленість на прогнозований результат чи дії у межах превентивних застережень, перспективна віддаленість чи очікування негайних результів, ситуативна креативність, тактична мобільність, адекватна до змінюваних умов, чи статична залежність від генетично успадкованої основи або ж зовнішніх, в основному пов'язаних із молодіжною субкультурою, факторів. На цій основі було описано характерологічні прояви майбутніх юристів, яким властиві досконалий, достатній, базовий та початковийрівень сформованості принципів власної здорової життєдіяльності.

Готовність до утвердження принципів здорового способу життя на досконалому рівні сформована у 4,3% опитаних; достатньому - 12,7 %; на базовому відповідно - 31,8% та початковому - 51,2%. Одержані результати підтверджують необхідність переорієнтування просвітницького процесу від інформативно - освітнього до дискусійно - діяльного. За нашими даними ефективними є ті форми впливу, які дають змогу систематизувати часто суперечливий потік інформації щодо феномену здоров'я, у тому числі психологічного, його складників, взаємозв'язку із стилем і способом життя, ціннісними орієнтаціями та професійними перспективами. Важливими умовами цього процесу є: стимулювання партнерських стосунків між учасниками виховної взаємодії, що унеможливлює деструктивне конфліктне протистояння; активна участь майбутніх юристів в розробці та реалізації соціальних програм превентивного спрямування; стимулювання переходу від ситуативної активності до стійкої зацікавленості і переконаності у необхідності збереження, зміцнення власного здоров'я на основі психологічного благополуччя.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Соціально-психологічними основами формування здоров'язбережувальних пріоритетів майбутніх юристів вважаємо: формування мотивації до здорового способу життя на основі об'єктивної поінформованості про його переваги та умови реалізації; забезпечення кваліфікованої консультативної допомоги студентам у випадку виникнення утруднених; зміна деструктивних установок щодо власної життєдіяльності. У цьому сенсі системний моніторинг рівнів здоров'я; формування відповідної мотивації, забезпечення кваліфікованої консультативної допомоги; сприяння повноцінній особистісній та професійній самореалізації, як складового компонента здорової життєдіяльності, є соціально- психологічними умовами формування намірів підтримувати принципи здорової життєдіяльності майбутніх юристів у процесі їх професійного становлення. Подальшого дослідження потребують проблеми психологічного супроводу майбутніх юристів «групи ризику» у зв'язку із виявленими деструктивними тенденціями тяжіння до певного стилю і способу життя, що є несумісними із вимогами професійної діяльності.

Список використаних джерел

1. Абульханова-Славская А. К. Стратегия жизни / А. К. Абульханова-Славская. - М. :Мысль, 1991. - 357 с.

2. Аналітичний звіт за результатами проекту «Залучення громадськості до формування рамки кваліфікацій правничої професії шляхом проведення аналізу обсягу знань, переліку навичок і вмінь, якими має володіти випускник юридичного вищого навчального закладу, щоб відповідати вимогам сучасного ринку праці» / Козьяков С. Ю., Лилик С. В., Лилик І. В., Пирогова Д. І., Красновський О. В. - К.: ВГО «Українська Асоціація Маркетингу», 2015. - 131 с.

3. Бех І. Д. Виховання особистості / І. Д. Бех. - Кн.1 : Особистісно орієнтований підхід : теоретико - технологічні засади. - К. : Либідь, 2003. -278 с.

4. Бобрицька В. І. Формування здорового способу життя у майбутніх учителів : Монографія. - Полтава : ТОВ Поліграфічний центр «Скайтек», 2006. - 432 с.

5. Васильев В. Л. Юридическая психология / В. Л. Васильев. - 3-е изд. -СПб. : Питер, 2000. - 624с.

6. Гіббс Джон. Тренінг моральних міркувань / Джон Гіббс // Практична психологія і соціальна робота, 2004. - N»8. - С.14-36.

7. Концепція вдосконалення правничої (юридичної) освіти для фахової підготовки правника відповідно до європейських стандартів вищої освіти та правничої професії. Режим доступу : https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/koncepciya-vdoskonalennya-pravnichoyi- yuridichnoyi-osviti-dlya-fahovoyi-pidgotovki-pravnika.

8. Корнієнко О. В. Підтримання психосоматичного здоров'я практично здорових людей : Навч. посібник. - К., 2000 ; Корнієнко О. В. Безпека життєдіяльності та підтримання психосоматичного здоров'я молоді : Монографія. К. : «Київський університет», 2004. - 264 с.

9. Маслоу А. Г. Мотивация и личность / Пер. с англ.- СПб. : Евразия, 1999. - 478 с.

10. Моргун В. Ф. Багатовимірність та цілісність інтелекту особистості / В. Ф. Моргун // Практична психологія та соціальна робота, 2010. - №5. - С.1-10.

11. Одинцова Г. Ю. Роль установки у формуванні креативного мислення юриста.дис. канд. псих. наук : 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Національна Академія педагогічних наук України, Інститут психології ім. Г. С. Костюка. Київ, 2016. - с.187 С.32.

12. Оржеховська В. М., Пилипенко О. І. Превентивна педагогіка : Наук.-метод, посіб. / АПНУ, Ін-т проблем виховання. - Ізмаїл : СМИЛ, 2006. - 283 с.

13. Тимофієва М. П. Психологія здоров'я / М. П. Тимофієва, О. В. Двіжона // Навчальний посібник. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2009. -296 c.

14. Штифурак В. Є. Соціально - педагогічні основи виховної роботи зі студентською молоддю у вищих навчальних закладах: дис....д-ра педнаук : 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Луган. Нац. Ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ, 2011. - 457 с.

Размещено на Allbest.ru