Причини і симптоми реактивної та ендогенної депресії у підлітковому віці

У статті описано основні причини виникнення та симптоми депресивних розладів у підлітків. Проаналізовано статистичні дані щодо питань поширеності та вікового розподілу депресивних станів. Встановлено відмінності між реактивною та ендогенною депресією як проявами психогенних розладів. На основі теоретичного аналізу наукових праць визначено феноменологію та структуру досліджуваного явища.

Ключові слова: ендогенна депресія, реактивна депресія, психогенні розлади, загальмованість, депресивна тріада.

Постановка проблеми: питання щодо причин виникнення і особливостей розвитку депресивних станів цікавили вчених ще із кінця 19 століття, коли Еміль Крепелін вперше описав маніакально-депресивний синдром [6]. Однак інтерес до даного питання не зник і до наших днів, адже депресія - це складний соціально-психологічний феномен, який постійно змінюється та ускладнюється. Така тенденція пояснюється тісним взаємозв'язком депресії із соціальними, політичними та навіть освітніми аспектами розвитку суспільства.

Всесвітня організація охорони здоров'я порівнює депресію з епідемією, що охопила все людство: депресія вже вийшла на перше місце у світі серед причин неявки на роботу, на друге - серед хвороб, що призводять до втрати працездатності. На сьогоднішній день, депресія є одним з найбільш поширених психічних розладів - від неї страждає більше 350 млн. осіб усіх соціальних та вікових груп [6].

За даними Міністерства охорони здоров'я України, з 2008 року по 2012 рік поширеність депресивних розладів зросла з 65,37 до 73,6 осіб на 100 тисяч населення, а захворюваність - з 8,74 до 9,06 на 100 тисяч населення. Науковцями встановлено, що в крайніх випадках депресія може привести до самогубства - на сьогодні це є другою провідною причиною смерті серед людей у віці 15-29 років [5, С. 55-56].

Слід зазначити, що прояви депресії досить різноманітні та мають індивідуальний характер для кожної особи. Однак усі ці негативні тенденції поєднує спільний результат: деструктивні розлади як на психологічному, так і на соматичному рівні. Дослідження у всіх країнах світу показують - депресія, подібно до серцево-судинних захворювань, стрімко розповсюджується і претендує на статус найбільш поширеної недуги.

Існуюча ситуація обумовлює актуальність проблеми та вимагає підвищеної уваги щодо чіткості визначення сутності депресії, причин її виникнення та симптоматики депресивного стану в підлітків як найбільш незахищеної вікової категорії.

Аналіз досліджень і публікацій. Вивчення емоційних розладів і депресивних переживань проводили такі дослідники як К. Абрахам, А. Бек, Е. Блейєр, І. Лехман, Дж. Мак-Каллоу, А. Раш, Л. Хьелл та Д. Зіглер, М. Япко, В. Абабков, Ф. Василюк, О. Гуменюк, Б. Карвасарський, В. Пишель, М. Покрасс, А. Смулевич, Є. Юр'єв та інші [2, С. 167-180].

Науково-психологічні дослідження проблематики підліткових депресивних розладів здійснюються у різних напрямках: виявлення причин, визначення симптоматики, опис різних форм депресії, розробка методів та шляхів її подолання. Зокрема, у працях Ю. Антропова, В. Гур'євої, Г. Колотіліна, Х. Ремшмідта представлено аналіз особливостей перебігу підліткових депресій. Причини депресивних розладів у підлітків вивчали В. Мамцева, В. Козідубова, Ю. Антропов. Наукові підходи до подолання підліткових депресій представлено у працях М. Блумберга, В. Мамцевої, Х. Ремшмідта, Е. Фроммера [2, С. 203-259].

Основною метою даної статі є здійснення аналізу наукових джерел з проблеми депресивного стану та визначення основних теоретичних підходів до тлумачення поняття «депресія», її видів та опису найбільш розповсюджених симптомів і причин.

Виклад основного матеріалу. На даний момент не існує єдиного визначення щодо поняття «депресія». На основі узагальнення окремих визначень, депресію можна розуміти як:

a) ситуативне зниження настрою;

b) стійкий афект, для якого характерною є зміна самовідчуття і самосвідомості;

c) симптом, тобто пригноблений (сумний, тужливий або тривожний) настрій;

d) синдром, тобто сполучення зниженого настрою з іншими симптомами (специфічні вітальні відчуття, безсоння, зниження концентрації уваги, зниження почуттів емоційної участі, вегетативні розлади, песимістична спрямованість мислення);

e) психічне захворювання, тобто досить тривала наявність або повторення даного синдрому.

Отже, депресія - це психічний розлад, що характеризується патологічно зниженим настоєм (гіпотимією), з негативною песимістичною оцінкою самого себе, власного майбутнього та свого місця у світі. Своєрідність депресії полягає у тому, що її зовнішні прояви можуть нагадувати ознаки практично будь якого захворювання [3, c. 1548].

Слід зазначити, що у свої роботах науковці приділяють значну увагу симптомам та причинам депресії (В. Абабков, Е. Блейєр, А. Курпатов, І. Лехман, В. Пишель, М. Полив'яна, В. Синицький, Т. Талієв, Л. Шнейдер, Є. Юр'єв та інші) [7, c. 152]. Неможливо назвати одну причину депресії, адже вона розвивається в результаті складної взаємодії соціальних, психологічних та біологічних факторів. Однак, всі причини депресії можна умовно поділити на дві групи: ендогенні та реактивні.

Ендогенні депресії мають генетичну схильність. Це відбувається через порушення обміну нейромедіаторів, спеціальних речовин в головному мозку. Нейромедіатори відповідають за передачу нервових імпульсів, а також за злагоджену роботу процесів збудження і гальмування в мозку. Незалежно від причини, яка викликала депресію, біохімічно це означає, що в головному мозку людини порушений обмін медіаторів, що обумовлено дефіцитом дофаміну, серотоніну або норадреналіну.

Недостатня кількість серотоніну провокує тривожну депресію, яка крім поганого настрою викликає безпричинну тривогу і занепокоєння через дрібниці. Низький рівень норадреналіну викликає занепад сил, брак енергії і підвищену втомлюваність. Дефіцит дофаміну призводить до втрати відчуття задоволення: навіть улюблена їжа здається прісною і несмачною, читання нудним, жарти несмішними. Однак, виявити захворювання за допомогою аналізів практично неможливо.

За словами А. Шорникова, який працює на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Дніпропетровської медичної академії МОЗ України, непрямою ознакою депресії може служити збільшення рівня кортизолу, але в основі діагностики - клінічне обстеження. Тобто, якщо у людини знижений настрій, є туга та ангедонія - нездатність отримувати задоволення, то підвищений рівень кортизолу підтвердить діагноз депресії. Сам по собі цей показник, без зв'язку з клінічною картиною, не свідчить про депресію.

Реактивні депресії трапляються через зовнішні психотравмуючі ситуацій, причинами виникнення реактивної депресії є несподівані серйозні життєві потрясіння, до яких людина була абсолютно не готова [2, С. 201-258]. До таких потрясінь найчастіше відносять:

a) смерть близької людини (найчастіше раптова);

b) розпад сім'ї (зрада, розлучення);

c) серйозні невдачі в професійній сфері;

d) звістка про невиліковну хворобу;

e) банкрутство;

f) судовий розгляд (арешт, очікування вироку).

Людина з реактивною депресією буквально зациклена на причині трагедії, абсолютно не здатна відволіктися від обдумування події, що спричиняє біль. Особа постійно подумки прокручує ситуацію, готова нескінченно аналізувати причини того, що сталося і обговорювати їх з оточуючими.

Типовими проявами будь-якого виду депресії є так звана депресивна тріада:

a) власне депресія, для якої характерними є погіршення настрою та пригніченість, які мають довготривалий характер і спричиняють деструктивні зміни у структурі особистості;

b) розумова загальмованість, для якої характерними є млявість, пасивність, небагатослівність, відсутність емоцій, втрата апетиту, безініціативність. У даному випадку всі думки підлітка крутяться навколо негативних аспектів життя та проблем, у зв'язку з чим йому складно зосередитися на навчанні та особистому житті;

c) моторна загальмованість, тобто повільність та млявість особи. Такі підлітки можуть довго перебувати в одній позі та негативно реагувати на завдання, які потребують рухової активності. Загальмованість проявляється також на вербальному рівні: на питання підлітки відповідають після паузи, говорять повільно [6].

Основні відмінності психогенної депресії від ендогенної представлені в таблиці. Відповідно до статистичних даних, пік захворювань депресією в попередні роки припадав на вік між 30 і 40 роками, але на сьогоднішній день депресія різко «помолодшала» і нею часто хворіють люди до 25 років. Серед тих, хто народився до 1940 року, число перехворілих депресією у віці до 25 років становить лише 2,5%. Серед народжених в 1940-1959 роках цей показник становить вже 10%. За пізнішими роками точних даних немає, але зростання цієї тенденції зберігається [6].

Слід наголосити, що проблема виникнення та розвитку депресії є особливо актуальною у віці 11-16 років. Підлітковий вік традиційно прийнято вважати складним, побутує думка про те, що схильність до бунтарства, конфліктності, негативізму характерна для всіх підлітків.

Тому часто афективні та поведінкові розлади дітей сприймаються дорослими як природній стан, зумовлений віковими особливостями. З цієї причини депресивним підліткам не надається необхідна психологічна допомога, емоційна підтримка, навпаки - їх можуть карати за неадекватну поведінку, що призводить до погіршення психоемоційного стану. За таких умов важливого значення набуває необхідність чіткого визначення депресивної симптоматики у підлітків.

За словами В. Гур'євої, переважання саме психогенних розладів зумовлюється недостатньою психічною зрілістю підлітків, яка проявляється у несформованості здатності до внутрішньої афективно- когнітивної переробки інформації із зовнішнього світу, її аналізу, критичної оцінки та у незавершеності процесу соціалізації особистості підлітка.

Науковці Ю. Антропов, В. Козідубова, Г. Колотілін, Н. Морозова, Х. Ремшмідт, Г. Сухарєва, праці яких присвячені даній проблематиці, виділяють такі симптоми психогенних (невротичних та реактивних) депресивних розладів у підлітків [1, С. 9-14]:

1. Емоційні прояви депресії:

a) туга, страждання, пригнічений настрій, відчай;

b) тривога, почуття внутрішнього напруження, очікування біди;

c) підвищена дратівливість;

d) почуття провини, часті самозвинувачення;

e) незадоволеність собою, знижена самооцінка;

f) втрата здатності переживати задоволення від раніше приємних занять;

g) втрата інтересу до оточуючого світу;

h) тривога щодо здоров'я та життя близьких.

2. Фізіологічні прояви депресії:

a) порушення сну;

b) зміна апетиту (його втрата чи підсилення);

c) порушення моторики кишківника (запори);

d) зниження лібідо;

e) підвищена втомлюваність;

f) болі та різні неприємні відчуття в тілі.

3. Поведінкові прояви депресії:

a) пасивність, труднощі цілеспрямованої діяльності;

b) уникання соціальних контактів, відмова від розваг;

c) алкоголізація та зловживання психоактивними речовинами, що дають тимчасове полегшення.

4. Мисленнєві прояви депресії:

a) труднощі концентрації уваги;

b) труднощі прийняття рішення;

c) переважання негативних думок про себе, своє життя, про світ у цілому;

d) песимістичне бачення майбутнього без перспективи;

e) думки про відсутність сенсу життя;

f) думки про самогубство (у тяжких випадках депресії);

g) думки про власну непотрібність, незначущість, безпомічність;

h) уповільнення мислення.

Найбільш поширеними симптомами депресії В. Пишель та М. Полив'яна вважають печаль і відчуття безнадійності, слабкість та хронічні болі, які не піддаються традиційному лікуванню. Л. Шнейдер серед 106 ознак депресії ще називає почуття даремності, втрату самоповаги; нездатність до адекватної реакції на похвалу; песимістичне ставлення до майбутнього, негативне сприйняття минулого; млявість; зниження ефективності або продуктивності в роботі та побуті.

Слід зазначити, що депресія у дівчат-підлітків трапляється частіше, ніж у хлопців. Однією з причин може бути стрес, викликаний залякуванням, фізичним знущанням або сексуальними домаганнями чи наругою, об'єктом яких часто стають саме дівчата. Несформоване критичне мислення та світогляд підсилюють негативний вплив мас-медіа, які нав'язують образ «ідеального» тіла. Саме тому, дівчина, яка вважає себе непривабливою або занадто переймається думкою однолітків, більш схильна до депресії.

Н. Самоукіна вважає, що людина, яка знаходиться у стані депресії, відчуває наступні негативні симптоми [2, С.174]:

a) відсутність бажання прокидатися зранку;

b) байдуже ставлення до процедури прийому їжі;

c) відчуття постійної втоми, пасивність, байдужість до життя і роботи;

d) систематичний стан пригніченості, спустошеності та безнадійності;

e) сприйняття світу в «чорному світлі»;

f) відсутність станів підйому, радості та задоволення від життя;

g) постійні страхи і невпевненість в собі.

Слід зазначити, що відповідно до клінічної картини підліткових психогенних депресій виділяють такі їх варіанти [4]:

Психогенні астено-депресивні стани. До них відносяться легкі форми депресивних розладів, які характеризується проявами психічної та фізичної астенії. У таких підлітків діагностується підвищена втомлюваність, виснаженість, пригнічений настрій та соматовегетативні розлади, які безпосередньо проявляються під час навчання та спілкування з оточуючими.

Психогенна тривожна депресія. Це депресивний стан з переважанням почуття тривоги та страху, які провокують виникнення у підлітка внутрішньої напруженості, яка чергується з періодами рухової загальмованості.

Психогенна дисфорична депресія. Характеризується яскравими негативними спалахами, підвищеною агресивністю, амбітністю, гнітючо-гнівливим настроєм, афектами страху та тривоги. Найчастіше такий варіант депресії сприймається батьками та вчителями як прояв деструктивної або делінквентної поведінки і супроводжується покараннями.

Психогенна істерична депресія. У даному випадку найбільш характерною рисою для підлітка виступає демонстративність. Поведінка учня супроводжується істеричними нападами та надмірним драматизмом, які поєднуються з емоційною нестабільністю.

Психогенна іпохондрична депресія. Часто набуває маскованої форми, у клінічній картині розладу на перший план виступають стурбованість станом здоров'я, страх смерті та важких захворювань, сомато- вегетативні симптоми, які не мають підґрунтя.

Психогенний депресивно-субступорозний стан. У клінічній картині переважає симптом рухової загальмованості. У підлітків спостерігається сповільненість мовлення та збільшення тривалості реакції на відвідні стимули, також характерною є сомато-вегетативна симптоматика.

Психогенний депресивно-параноїдний стан. Цей варіант зустрічається досить рідко і характеризується тривожністю, неспокоєм, підозрілістю. У випадку відсутності своєчасної діагностики та корекції може спричинити поглиблення розладу і спровокувати появу ідеї «переслідування».

Психогенна депресія із зверхцінними ідеями. Супроводжується глибокою внутрішньою афективною переробкою травмуючих переживань. Чим важча травма, тим глибша драматизація у її трактуванні, наприклад, «Я нікому не потрібен», «Я - нікчема».

Отже, підліткова депресія - це складний та багаторівневий соціально-психологічний феномен, вивчення якого потребує підвищеної уваги. Симптоматика депресивних розладів та причин їх виникнення є багаторівневою за структурою і спричиняє значні труднощі при діагностиці.

Слід зазначити, що науковці виділяють 2 основні причини депресії у підлітків. Так, ендогенна депресія має генетичну основу і пояснюється порушеннями обміну речовин у мозку. Реактивна депресія, головним чином, залежить від зовнішніх негативних та травмуючи чинників.

На основі вивчення різних наукових підходів щодо класифікації симптомів, можна стверджувати, що всі депресивні прояви мають індивідуальний характер. Це спричиняє потребу виділення ключових варіантів підліткових психогенних депресій: психогенних атено депресивних станів, психогенної тривожності, психогенної істеричної депресії та інших. Слід зазначити, що для кожного з видів депресії характерна так звана депресивна тріада: власне депресія, розумова загальмованість та моторна загальмованість.

Отже, підліткова депресія - це небезпечний феномен, який вимагає від соціуму своєчасної діагностики та ефективної корекції. Адже несформоване критичне мислення та неправильно трактовані дорослими симптоми підліткової депресії є основними причинами збільшення кількості випадків суїциду серед дітей віком від 11 до 15 років.

Перспективи подальших пошуків. Проведене теоретичне дослідження не висвітлює всіх аспектів проблеми депресивних розладів у підлітків. Перспектива його продовження пов'язана з такими напрямками дослідження психологічних умов особистішого розвитку підлітків з депресивними розладами як: виявлення та опис тендерних відмінностей між причинами та особливостями протікання депресії у дівчат та хлопців; вивченні основних методів та методик діагностики і корекції (лікування) психогенних розладів; пошуку способів розв'язання проблеми депресивних розладів у підлітків на основі використання потенціалу їх особистісного розвитку.

лікування депресивний підліток психогенний

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Ветроградова О.П. Возможные подходы к типологии депрессий /О.П. Ветроградова // Депрессия (психопатология). - М.: МНИИ психиатрии МЗ РСФСР, 1980. - С. 7 - 14.

2. Вінс В.А. Переживання кризових станів у перехідні періоди як проблема наукового пізнання / В.А. Вінс // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім.Григорія Сковороди: Науковий збірник. Вип. 1. - Переяслав- Хмельницький, 2000. - С. 153 - 259.

3. Гирич Я.П. Об особенностях синдрома психогенной депрессии у детей / Я.П. Гирич // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 1970. - №10. - С.1548 - 1551.

4. Депрессия [Електронний ресурсі // Всемирная организация здравоохранения. - 2018. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку дітей і формування їх особистості / М.П. Задесенець. - К.: Вища шк. Головне вид-во, 1978. - 263 с.

5. Козидубова В.М. Клинико-психологические особенности депрессии у детей / В.М. Козидубова // Актуальные вопросы теории и практики медицины. - Харьков, 1986. - С.55 - 56.

6. Падун М.А. Депрессия: причины и симптомы [Електронний ресурс] / Марія Анатольевна Падун. - 2016. Психологічний словник / за ред. В.І. Войтка. - К.: Вища школа, 1982. - 216 с.

Размещено на Allbest.ru