Операційно-діяльнісний компонент розвитку професійної (іншомовної) комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом

Размещено на http://www.allbest.ru

Операційно-діяльнісний компонент розвитку професійної (іншомовної) комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом

Кміта Євген Вікторович,

кандидат педагогічних наук, Навчально-сертифікаційний центр Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

Стаття присвячена безпеці польотів на міжнародних повітряних трасах. Розглядається професійна іншомовна комунікативна компетентність диспетчерів управління повітряним рухом, особливо її розвиток. У цій роботі описується операційно-діяльнісний компонент, його сутність, а також складові самого процесу вчення. Описані складові та елементи операційно-діяльнісного компоненту стосовно авіаційної сфери, та відносно розвитку професійної іншомовної комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом. При цьому зроблений наголос на те, що особливості функціонування операційно-діяльнісного компоненту підпорядковуються вимогам документам Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) №9432 та №9835.

Ключові слова: диспетчер управління повітряним рухом, професійна комунікативна компетентність, безпека польотів, операційно-діяльнісний компонент, технологія відбору, методи, засоби, форми, методика.

професійна компетентність діяльнісний

Статья посвящена безопасности полетов на международных воздушных трассах. Рассматривается профессиональная иноязычная коммуникативная компетентность диспетчеров управления воздушным движением, особенно ее развитие. В этой работе описывается операционно-деятельностный компонент, его сущность, а также составляющие самого процесса обучения. Описаны составляющие и элементы операционно-деятельностного компонента применительно к авиационной сфере, и касательно развития профессиональной иноязычной коммуникативной компетентности диспетчеров управления воздушным движением. При этом сделано ударение на то, что особенности функционирования операционно-деятельностного компонента подчиняются требованиям документов Международной организации гражданской авиации (ICAO) №9432 но №9835.

Ключевые слова: диспетчер управления воздушным движением, профессиональная коммуникативная компетентность, безопасность полетов, операционно-деятельностный компонент, технология отбора, методы, средства, формы, методика.

The article is devoted to the flight safety on the international airlines. ICAO Assembly has signed Resolution А 32-16, relating to the role of language factor in aviation incidents and accidents. The aim of the research is to define the key elements of operational component of air traffic controllers professional (foreign language) communicative competence development; to discover the peculiarities of theirfunctioning in the process of air traffic controllers professional (foreign language) communicative competence development. The research methods, that were used, are: theoretical (the analysis of ICAO documents and literature sources, abstracting, classification and systematization of received data etc), empiric (monitoring, polling etc). The learning demands the full «knowledge dematerialization» or compact «rebuilding» of those thoughtful and practical operations and actions, used in professional activity. The operational component elements relating to civil aviation sphere and controller professional foreign language communicative competence development are described too. Scientific newness: for the first time operational component of air traffic controllers professional (foreign language) communicative competence development from the point of view of its components and functioning was defined. Practical value: the operational component elements, defined in this article, were implemented into professional training, which takes place on the basis of Training and Certification Center of Ukrainian Air Traffic Services Enterprise. Results: taking into account everything mentioned above we found that operational component of air traffic controllers professional (foreign language) communicative competence development is a very complex building, which isfunctioning relating to peculiarities of radiotelephony language, professional aviation activity and human-operator personality.

Key words: air traffic controller, professional communicative competence, flight safety, operational component, selection technology, methods, means, forms, technique.

Постановка проблеми

Відомо, що радіообмін та спілкування на міжнародних повітряних трасах відбуваються англійською мовою, яка є однією з офіційних мов Міжнародної організації гражданської авіації (англійської, арабської, китайської, іспанської, французької та російської). Такий стан справ зумовлений науковими дослідженнями Аерокосмічної лінгвістичної організації (Aerospace Linguistic Foundation) з оптимального вибору мови авіації на основі зіставлення 18 мов. Згідно з цими дослідженнями, англійська мова - є найбільш оптимальною для ведення радіообміну «екіпаж повітряного судна - диспетчер управління повітряним рухом».

Занепокоєння з приводу ролі мовного фактору в авіаційних пригодах призвело до прийняття резолюції А 32-16 Асамблеї ICAO, яка нагально закликала Раду ICAO дати вказівки Аеронавігаційній комісії розглянути цю проблему в пріоритетному порядку і закінчити виконання поставленої задачі щодо посилення відповідних положень ICAO, стосовно того, щоб персонал служби управління повітряним рухом і члени льотних екіпажів, які беруть участь в забезпеченні і виконанні польотів у повітряному просторі, де вимагається використання англійської мови, мали достатні навички для ведення радіотелефонного зв'язку англійською мовою [2]. При аналізі даних Державіаадміністрації за 2005-2017 роки виявлено ряд порушень, причиною яких є помилки в процесі ведення радіообміну англійською мовою. Вивчення авіаційних інцидентів та катастроф свідчить про те, що вони мають місце через брак належного рівня володіння професійно орієнтованою англійською мовою радіообміну як у стандартних, так і в нестандартних умовах авіаційної діяльності.

Про це свідчить детальний аналіз більшості авіакатастроф, який показав, що їх причинами стали:

несподівані переходи на рідну мову (характерні для диспетчерів як західноєвропейських, так і східнослов'янських країн, для яких англійська мова не є рідною);

перенесення диспетчерами знань інших мов, як рідної, так іноземної, на процес ведення радіообміну англійською мовою;

невиконання вимоги ICAO Dос. AN9432: «...Учитывая, что у человека-оператора, принимающего сообщения, английский язык возможно не является родным языком. Поэтому говорите ясно и, как правило, используйте стандартные фразы и ситуации...» [5].

Складність використання для прийому та передавання інформації в системі «диспетчер управління повітряним рухом - екіпаж повітряного судна» мови, що не є для авіадиспетчера рідною (наявність низької іншомовної компетентності) і якою він володіє та не користується повною мірою, обумовлена не тільки структурно- мовними нормами конкретних мов. Істотний вплив на безпеку польотів робить національно-культурна специфіка мовного спілкування, «бар'єр», створюваний мовними стереотипами, звичками, а також міжмовна інтерференція.

Стає зрозумілим брак професійної іншомовної комунікативної компетентності авіадиспетчера через недостатню присутність операційно-діяльнісного компоненту у підготовці з формування та розвитку вищезазначеної компетентності та її застосування у професійній діяльності.

Зрозуміло, що професійна іншомовна комунікативна компетентність є невід'ємною частиною професійної діяльності індивіда, бо саме вона відображає особистісні якості та властивості фахівця, за допомогою яких він самостійно й ефективно реалізовує завдання професійної діяльності, в тому числі ті, що пов'язані з діями інших людей [4].

Професійна (іншомовна) комунікативна компетентність диспетчерів управління повітряним рухом (далі - УПР) - це професійні та фахові іншомовні комунікативні знання, навички, вміння та здатність й готовність їх адекватного використання для здійснення службової взаємодії в процесі ведення радіообміну з екіпажами повітряного судна, які здійснюють польоти на міжнародних повітряних трасах, в тих або інших умовах професійної взаємодії та діяльності.

Аналіз актуальних досліджень та публікацій. Поняття та зміст іншомовної комунікативної компетентності вивчалося та досліджувалось вченими з усього світу (Л. Біркун, Л.Брахман,

О. Волобуєва, Г.Китайгородська, С.Козак, Е. Пассов, С.Савіньон, М та ін.). Дослідження показали, що на даний час відсутні універсальне визначення поняття іншомовної комунікативної компетентності та його компонентів [1].

Особливості професійного іншомовного спілкування авіаційних операторів дискутувались у працях Б. Алякринського, В. Колосова, А. Пчелінова, В. Цвєжова. Елементи авіаційного дискурсу досліджували О. Акімова, Д Бродбент, М. Бондарчук,І. Лущихіна, Т. Мальковська, Х. Савін, В. Спіт та ін. Більшість авторів вважають, що правильне іншомовне спілкування авіадиспетчерів та пілотів є одним з важливіших факторів авіаційної безпеки [1].

Психологічні особливості професійно-мовленнєвої діяльності пілотів і авіадиспетчерів та мовної підготовки авіаційних фахівців були предметом уваги Н. Завалової, Р. Макарова,Михайлика, В. Пономаренка, В. Півень, Г. Пащенко, Г. Пухальськой, Т. Тарнавська. Дослідження визначили, які саме компоненти повинні входити до іншомовної підготовки авіадиспетчерів та пілотів та роблять наголос на комунікативності самого процесу радіообміну [1].

Операційно-діяльнісний компонент та її елементи досліджувалися вченими І. Онищенко, К. Дурай-Новаковою,Смолюком А. Бистрюкової, О. Пєхоти, Т. Стритьєвич, Т. Тихонової, П. Харченко. Більшість учених виокремлюють у структурі готовності до професійного саморозвитку взаємопов'язані компоненти: мотиваційно-вольовий, когнітивно-інтелектуальний, креативно-діяльнісний.

Мета статті: розкрити ключові елементи операційно- діяльнісного компоненту розвитку професійної (іншомовної) комунікативної компетентності диспетчерів УПР; визначити особливості їх функціонування у процесі розвитку професійної іншомовної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом.

Результати дослідження

Операційно-діяльніший компонент - це організація практичної навчально-пізнавальної діяльності, що передбачає опанування змісту професійної освіти.

Операційно-діяльнісний компонент найповніше відображає процесуальну сутність навчання. Саме в діяльності інструкторів (викладачів) та слухачів і реалізуються завдання засвоєння останніми широкого соціального досвіду людства. Операційно- діяльнісний компонент реалізується за допомогою певних методів, засобів і форм організації навчання.

Сама професійна підготовка вимагає повного «розпредмечування знань» або компактного «відтворення» тих мисленнєвих і практичних операцій і дій, які колись здійснювалися в процесі професійної діяльності диспетчерів управління повітряним рухом. Процес цей має три взаємопов'язані стадії (етапи) [3]. На першій стадії відбувається сприймання, осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань. На другій стадії засвоюються навички і вміння практичного застосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ. На третій стадії здійснюється повторення, поглиблення і закріплення знань, удосконалення практичних умінь і навичок. Тобто, для того, щоб оволодіти новим матеріалом, слухачеві необхідно здійснити увесь цикл навчально- пізнавальних дій: сприймання нового матеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам'ятовування, застосування теорії на практиці, повторення з метою поглиблення і засвоєння знань, умінь і навичок [3].

Розглянемо детальніше кожну з названих стадій.

Засвоєння теоретичних знань. Процес засвоєння знань починається зі сприймання матеріалу, що вивчається. Так, за допомогою зорового сприймання слухач може розглянути зображення робочого місця авіадиспетчера, схему заходу на посадку за приладами та ін., слухового -- почути записи радіообміну в стандартних або нестандартних умовах польоту, дотику -- відчути основні частини предмета, його властивості тощо [3]. Осмислення -- вищий ступінь розуміння. У загальному плані осмислення-- це така розумова діяльність, в процесі якої людина розкриває сутність предметів і явищ, що пізнаються (вивчаються), формує наукові поняття.

При вивченні авіаційних подій та інцидентів осмислюються не тільки причинно-наслідкові, часові й просторові зв'язки певних подій, але й закономірності, на основі яких здійснюється неминучий хід розвитку вищезазначенизх подій. На цих уроках в процесі аналізу авіаційних подій та інцидентів, осмислюються мотиви вчинків персонажів, соціальні й психологічні причини їхніх дій, ідея твору і засоби її втілення.

У кінцевому підсумку інструктор (викладач) не «вкладає» знання в голови слухачів, не «передає» їх, а лише організує їхню діяльність, допомагає осмислювати матеріал, самостійно «відкривати» для себе нові теоретичні правила, закони тощо, пізнаючи при цьому суть виучуваних фактів та явищ. Це «в ідкриття» пов'язане з логічними операціями -- аналізом і синтезом, порівнянням (зіставленням і протиставленням), абстрагуванням та конкретизацією [3].

Пригадайте уроки, коли інструктор (викладач) пояснює новий, досить складний матеріал і одразу переходить до опитування слухачів. У таких випадках більшість з них не в змозі відповідати на поставлені з цього матеріалу запитання. І це зрозуміло: вони здійснили лише первинне сприймання й осмислення -- на рівні не зовсім чітких уявлень і поверхового розуміння. Для того, щоб домогтися глибокого осмислення, інструктору необхідно в різних формах, двічі пояснити новий матеріал, забезпечити первинне і наступне, Грунтовніше осмислення.

Важливою умовою забезпечення професійних іншомовних знань слухачів є використання запам'ятовування не лише як відтворюючої діяльності, а як діяльності, в якій розкриваються і осмислюються нові деталі виучуваного матеріалу - ті, які за первинного сприймання не помічалися.

Правильна організація процесу запам'ятовування дозволяє домагатися засвоєння іншомовного теоретичного матеріалу авіадиспетчерами, попереджає його механічне зазубрювання, сприяє глибшому осмисленню знань, розвиває мислення, пам'ять, морально-вольові якості [3].

Організація вправ (з використанням синтетичних засобів навчання) на застосування знань на практиці та формування професійних іншомовних умінь і навичок. Важливість даного етапу в процесі оволодіння новим матеріалом виявляється не тільки в тому, що знання потрібні людині для практичної діяльності та її духовного розвитку, а в тому, що формування практичних умінь і навичок ведення радіообміну сприяє глибшому осмисленню матеріалу, який вивчається, розвитку кмітливості та творчих здібностей [3].

У сучасній дидактичній системі вправ перші завдання мають репродуктивний характер. Вони спрямовані на актуалізацію (оживлення) раніше набутих знань, чуттєвого і практичного досвіду, на які повинно опиратися засвоєння нових навичок і умінь. Вони виконуються за допомогою інструктора (викладача). Перехід до наступних видів вправ передбачає постійне наростання труднощів і складності завдань, підвищення самостійності слухачів у їх виконанні і творчий підхід до їх вирішення.

Повторення, узагальнення і систематизація вивченого матеріалу з метою поглиблення знань та удосконалення практичних умінь та навичок. Засвоєння (запам'ятовування) матеріалу, який вивчається, має концентрований характер, при якому знання переходять в оперативну, короткочасну пам'ять і швидко забуваються. Для того, щоб попередити це забування, необхідно перевести знання в пам'ять довготривалу, тобто здійснити розосереджене запам'ятовування, що також вимагає організації повторення вивченого матеріалу, а саме: кожної теми, окремих розділів навчальної програми [3]. Під узагальненням розуміють мислене виділення якихось властивостей, що належать певному класу предметів, перехід від одиничного до загального. На основі узагальнення слухачі засвоюють поняття, закони, ідеї, теорії, тобто окремі знання, їх системи і структури.

Систематизація - це мисленнєва діяльність, у процесі якої знання про об'єкти, що вивчаються, організуються в певну систему за обраним принципом. Наприклад, система знань про УПР передбачає розкриття структури управління повітряним рухом, як складної органічної системи, її елементів і взаємозв'язків між ними.

Такою є система і суть навчально-пізнавальної діяльності на різних етапах оволодіння матеріалом, що підлягає вивченню. Лише здійснення слухачами повного циклу навчально-пізнавальних дій забезпечує глибоке і міцне оволодіння програмним матеріалом, їх розумовий і загальний розвиток, формування наукового світогляду, всебічну вихованість [3].

З іншого боку операційно-діяльніший компонент є одним із головних складових дидактичного процесу розвитку професійної іншомовної комунікативної компетентності, і його можна також визначити як процесуальний, методичний. Основні його складові - принципи, методи, форми, засоби навчання. Ефективність цього компоненту залежить від активної взаємодії інструкторів (викладачів) та слухачів, встановлення між ними суб'єкт-суб'єктних взаємин. Застосування сучасних діалогічних методів, прийомів, форм педагогічної взаємодії сприяє формуванню таких відносин. До цього компоненту відносяться наступні елементи:

Технологія добору методів, форм і засобів навчання При доборі методів, форм і змісту навчання враховуються: реалістична тривалість мовної підготовки на різних етапах; розходження в індивідуальних здібностей до навчання; характер необхідних мовних навичок; значимість змісту курсу мовної підготовки; застосовність комунікативних функцій, що здобуваються, у професійній діяльності; ефективність сполучення самостійного засвоєння матеріалу й класних урочних занять; необхідність коригувальних і додаткових занять для досягнення результатів; характеристики підходящих для цих цілей інструкторів (викладачів) мови.

Комунікативний метод Цей метод відбирається з метою розвитку та формування усіх вищевказаних компонентів професійної комунікативної компетентності. Для реалізації цього методу використовуються наступні групи прийомів: угруповання, підбор підходящих варіантів (matching), комбінування (combining), гри на вгадування (guessing games), мозаїчні головоломки (jigsaw tasks), ранжирування (ranking), інтерв'ю (interviews), дискусії, дебати (discussions, debates), спільне рішення проблем (problemsolving activities), з'ясування ціннісних орієнтацій (value clarification techniques), рольові ігри й моделювання (role play and simulations).

Форми навчання комунікативного методу Форми навчання (визначаються методами): уроки (викладання теоретичних основ комунікації з двостороннім зв'язком «інструктор (викладач)- слухач»), організовані групові обговорення (дискусії, брифінги, де брифінги), рольова гра (радіообмін «диспетчер УПР - пілот повітряного судна (далі - ПС)»), ситуаційні аналізи/проекти (відпрацювання навичок ведення радіообміну у тих або інших імітованих або реальних ситуаціях, вивчення ситуацій), мовна практика під керівництвом інструктора/викладача, навчання індивідуалізованими темпами, самостійна підготовка, тренажерна підготовка (ведення радіозв'язку англійською мовою у процесі управління імітованим на тренажерах повітряним рухом), додаткові заняття з інструктором (викладачем), стажування на робочих місцях (ведення радіозв'язку англійською мовою у процесі управління реальним повітряним рухом) тощо. Засоби навчання комунікативного методу Залежно від потреб професійної підготовки можливі варіанти включають: -навчально-методичну літературу та матеріали, класні аудиторії з відповідним обладнанням (наприклад, комп'ютерні класи); електронні учбово- тренувальні засоби, моделювання, аудіо- та відео лабораторії з використанням тексту, аудіо- та відеозаписів, пояснення інструктора (викладача), класи брифінгу та де брифінгу, високоточні диспетчерські тренажери, навчальне програмне забезпечення тощо.

«Прямий» (direct) метод. Даний метод широко відомий як метод Берліца. Основний принцип полягає в повному виключенні рідної мови слухача з процесу професійної підготовки та перепідготовки. Цей метод відбирається з метою всебічного розвитку та формування іншомовного та лінгвістичного компонентів професійної комунікативної компетентності.

Аналіз конкретних ситуацій (CASE - STUDY)* - один з найбільш ефективних і поширених методів організації активної пізнавальної діяльності слухачів. Метод аналізу конкретних ситуацій розвиває здатність до аналізу нерафінованих професійних завдань та ситуацій. Цей методі відбирається з метою всебічного розвитку та формування соціолінгвістичного та прагматичного компонентів професійної комунікативної компетентності.

Інтенсивний метод*. Метод призначений для фахівців, яким необхідно за короткий термін оволодіти конкретними мовними навичками. Цей метод відбирається з метою розвитку та формування усіх вищевказаних компонентів професійної комунікативної компетентності, але використовується опціонально, якщо існує потреба у проведенні професійної підготовки протягом короткого терміну часу.

Діловий (або діяльніший) підхід*. Діловий (діяльніший) підхід припускає вивчення професійно-орієнтованої іноземної мови в поєднанні з практикою спілкування в професійній області. Цей метод відбирається з метою розвитку та формування усіх вищевказаних компонентів професійної комунікативної компетентності, але без відриву від практики.

Методика вивчення мови для спеціальних цілей (LSP) * - це підхід, при якому в змісті навчальної програми робиться акцент на тематиці й питаннях, що представляють безпосередній інтерес для слухача. Цей метод відбирається з метою розвитку та формування усіх вищевказаних компонентів професійної комунікативної компетентності з метою скоріше не загального гармонічного розвитку професійної комунікативної компетеності, але її гармонічного розвитку через ліквідацію усіх «пробілів» цієї компетентності слухачів, на які вони сами й вкажуть.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Враховуючи усе вищезазначене можна зробити наступні висновки: операційно-діяльнісний компонент розвитку професійної іншомовної комунікативної компетентності диспетчерів УПР є дуже складним утворенням, яке функціонує відповідно до особливостей мови ведення радіозв'язку, професійної авіаційної діяльності та особистості людини - оператора. Напрямком подальшого дослідження може бути експеримент стосовно вивчення функціонування складових операційно-діяльнісного компоненту диспетчерів УПР шляхом використання високоточних диспетчерських тренажерів або спроба вирішення невирішених проблем теорії діяльності, описаних у цій статті стосовно сфери цивільної авіації.

Список використаних джерел

Богуш А.М. Теоретичні і практичні аспекти формування мовної компетентності майбутніх пілотів і авіадиспетчерів / А.М. Богуш,

О.В. Ковтун // Вісник НТУУ «КПІ». Філологія. Педагогіка: збірник наук. праць.// Випуск 4. -Київ: Національний технічний університет України, Київський політехнічний інститут, 2010 - С. 66-74.

Васюкович О.М. Педагогічні умови, сучасна освітня технологія, майбутні авіадцспетчери , професійна компетентність. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/18156

Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://studopedia.com.ua/1_70028_organizatsiya-navchalno-piznavalnoi-diyalnosti-uchniv-operatsiyno-diyalnisniy-komponent.html

Пляка Л.В. Структура професійної комунікативної компетентності майбутніх провізоров / Л. В. Пляка // Журнал Академії педагогічних наук України. - Київ : Державне видавництво «Педагогічна преса», 1993. - C.74 -78.

Руководство по внедрению требований ИКАО к владению языком - Doc 9835 AN/453 - 2-е изд. - 2010 - 180с.

References

Bogush, A.M., 2010. TeoretichnI i praktichnI aspekti formuvannya movnoYi kompetentnostI maybutnIh pllotlv i avIadispetcherlv / A.M. Bogush, O.V. Kovtun // VIsnik NTUU «KPI». FIlologIya. PedagogIka: zbIrnik nauk. prats.// Vipusk 4. -KiYiv: NatsIonalniy tehnIchniy unIversitet UkraYini, KiYivskiy polItehnIchniy Institut - S. 66-74.

Vasyukovich, O.M., PedagogIchnI umovi, suchasna osvItnya tehnologIya, maybutnI avIadispetcheri , profesIyna kompetentnIst. [Elektronniy resurs]. Rezhim dostupu: http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/18156

OrganIzatsIya navchalno-pIznavalnoYi dIyalnostI uchnIv (operatsIyno-dIyalnIsniy komponent). [Elektronniy resurs]. Rezhim dostupu: https://studopedia.com.ua/1_70028_organizatsiya-navchalno-piznavalnoi-diyalnosti-uchniv-operatsiyno-diyalnisniy-komponent.html

Plyaka, L.V., 1993. Struktura profesIynoYi komunIkativnoYi kompetentnostI maybutnIh provIzorov / L. V. Plyaka // Zhurnal AkademIYi pedagogIchnih nauk UkraYini. - KiYiv : Derzhavne vidavnitstvo «PedagogIchna presa». - C.74 -78.

Rukovodstvo po vnedreniyu trebovaniy IKAO k vladeniyu yazyikom - Doc 9835 AN/453 - 2-e izd. - 2010 - 180s.

Размещено на Allbest.ru