Професійна адаптація студентів із різними типами нервової системи в умовах педагогічної практики

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Професійна адаптація студентів із різними типами нервової системи в умовах педагогічної практики

Ніна Деделюк, Надія Ковальчук, Олена Томащук, Тетяна Гнітецька, Людмила Ващук

Актуальність. У статті висвітлено актуальну проблему професійної адаптації студентів в умовах педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти. Зосереджено увагу на індивідуальних типологічних особливостях студентів. На основі аналізу наукових праць визначено, що адаптація визначається характеристиками, зумовленими специфікою творчої, навчальної та професійної діяльності, а також набутими студентами в процесі навчання. Мета дослідження - дослідження адаптаційних можливостей студентів з урахуванням різних типів нервової системи в умовах педагогічної практики. Методи дослідження аналіз психолого-педагогічної літератури, психологічні методи дослідження, анкетування, опитування, методи якісно-кількісного аналізу. Результати дослідження. На основі вивчення наукових праць ми встановили, що студентам із сильною інертною та слабкою нервовою системою притаманне домінування конструктивного компонента на початку їхньої самостійної педагогічної практики. Характерною ознакою діяльності студентів-практикантів із сильною активною нервовою системою є здатність імпровізації та максимальної мобілізації своїх набутих умінь і навичок, творче оперативне виконання поставлених освітніх завдань. Аналіз практичної діяльності обох груп засвідчив, що пристосування до умов бази практики вимагає від студентів мобілізації адаптаційних можливостей. Процес підвищення адаптаційних можливостей майбутніх учителів фізичної культури з урахуванням різних типів нервової системи, а саме: рівня сили процесів збудження, гальмування, рівня рухливості нервових процесів,у професійній діяльності має індивідуальні особливості. Висновки. В умовах педагогічної практики у студентів із різними типологічними особливостями нервової системи виявлено фактори впливу на професійну адаптацію. Вона залежить і від характеру самих факторів, і від професійної, психологічної, фізичної підготовки молодих людей до самостійної роботи, і від ставлення до праці. Швидкість процесів професійної адаптації є одним з показників росту якості підготовки в закладах вищої освіти.

Ключові слова: професійна підготовка, студенти, адаптація, типи нервової системи, педагогічна практика, освітній процес.

Актуальность. В статье освещается актуальная проблема профессиональной адаптации студентов в условиях педагогической практики в учреждениях общего среднего образования. Внимание обращается на индивидуальние типологические особенности студентов. На основе анализа научных работ определяется, что адаптация определяется характеристиками, обусловленными спецификой творческой, учебной и профессиональной деятельности, приобретенных студентами в процессе обучения. Цель исследованияисследовать адаптационные возможности студентов с учетом различных типов нервной системы в условиях педагогической практики. Методы исследованияанализ психолого-педагогической литературы, психологические методы исследования, анкетирование, опросы, методы качественно-количественного анализа. Результаты. На основе изучения научных трудов мы установили, что студентам с сильной инертной и слабой нервной системой присуще доминирование конструктивного компонента в начале их самостоятельной педагогической практики. Характерным признаком деятельности студентов-практикантов с сильной активной нервной системой является способность к импровизации и максимальной мобилизации своих приобретенных умений и навыков, творческое оперативное решение поставленных образовательных задач. Анализ практической деятельностиобеих групп показал, что приспособление к условиям базы практики требуют от студентов мобилизации адаптационных возможностей. Процесс повышения адаптационных возможностей будущих учителей физической культуры, с учетом различных типов нервной системы а именно: уровня силы процессов возбуждения, торможения, уровня подвижности нервных процессов,в профессиональной деятельности имеет индивидуальные особенности. Выводы. В условиях педагогической практики студентов с различными типологическими особенностями нервной системы выделяются факторы влияния на профессиональную адаптацию. Она зависит и от характера самих факторов, и от профессиональной, психологической, физической подготовки студентов к практической деятельности и от их отношения к труду. Сокращение периода профессиональной адаптации является одним из показателей роста качества подготовки в учреждениях высшего образования.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, студенты, адаптация, типы нервной системы, педагогическая практика, образовательный процесс.

The research paper deals with the actual problem of students professional adaptation in the conditions of pedagogical practice in the institutions of general secondary education. The focus is on the individual typological features of students. On the basis of the analysis of scientific works, it was revealed that adaptation is determined by the characteristics based on the specifics of creative, educational and professional activity acquired by students in the process of learning. The Aim of the Study involves the investigation of students adaptation opportunities taking into account different types of nervous system in terms of pedagogical practice. Research Methods. Analysis of psychological and pedagogical literature, psychological methods of research, questionnaires, surveys, methods of qualitative and quantitative analysis. The Results of the Research. Based on the study of scientific works, we have found that students with a strong inert and weak nervous system are characterized with constructive component domination at the beginning of their stand-alone pedagogical practice. Basic characteristic features of practical activity of the students with a strong active nervous system is the ability to improvise and to maximize the mobilization of their acquired abilities and skills, as well as to provide creative operational decisions for the set of educational tasks. An analysis of both groups practical activities has showed that adaptation to the conditions of the practice base requires students to mobilize their adaptation opportunities. The process of adaptive potential opportunities among future teachers of physical culture, taking into account different types of nervous system (especially the levels of excitation and inhibition processes, as well as the level of the nervous processes mobility) has some individual peculiarities in the professional activity. Conclusions. In the framework of pedagogical practice it was identified the factors of influence on professional adaptation among students with different typological peculiarities of the nervous system. It depends on the nature of the factors, as well as on the professional and psychological features, young people's physical preparation for stand-alone work and on their attitude to work. The speed of professional adaptation process is one of the indicators of training quality growth in higher education institutions.

Key words: professional training, students, adaptation, types of nervous system, pedagogical practice, educational process.

Професійну підготовку студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності потрібно розглядати як цілісне явище, інтегральну ознаку, яка включає формування й розвиток спеціальних здібностей, умінь, навичок. Водночас це формування зацікавленості спеціаліста в передачі своїх знань і вмінь іншим; позитивне ставлення до обраного виду діяльності; розвиток умінь володіння способами й прийомами, необхідними в практичній діяльності; розвиток самоконтролю, самоаналізу, самооцінки власної діяльності [1; 2; 3; 9].

У процесі формування викладача з фізичного виховання О. К. Проніков виділяє два періоди професіоналізації навчання в навчальному закладі та власне трудову діяльність. Кожний із періодів має свої особливості й специфічний вплив на утворення професійної компетентності фахівця цієї кваліфікації [5].

Професійна адаптація студента в умовах практичної діяльності в закладах загальної середньої освіти має низку особливостей, зумовлених специфікою творчої, навчальної діяльності. Успішне виконання складних і відповідальних завдань, подальше підвищення якості навчальної діяльності залежать, насамперед, від роботи вчителя, рівня його професійно-педагогічної підготовки. Формування особистості майбутнього педагога це складний, цілісний процес, зумовлений поєднанням низки соціальних, психологічних, педагогічних факторів, що вимагає як теоретичного осмислення, так і практичного вивчення.

Дослідження свідчать, що молоді фахівці в початковий період самостійної роботи стикаються з певними труднощами. Насамперед, це суб'єктивний стан напруження, незадоволеності, спричинений як зовнішніми, так і внутрішніми факторами практичної діяльності. Причинами виникнення дискомфорту є характер самих факторів, а також професійна, психологічна, фізична підготовка студентів до самостійної роботи, їхнє ставлення до праці.

Важливим адаптаційним фактором студентів на базі практики є, безперечно, виконання нових соціальних функцій, обов'язків; формування міжособистісних взаємин, можливості проявити свої організаторські творчі здібності. Адаптація в освітній процес загальноосвітньої школи ґрунтується на внутрішньому змісті й мотивації кожного окремого студента-практиканта.

Мета дослідження дослідити адаптаційні можливості студентів з урахуванням різних типів нервової системи в умовах педагогічної практики.

Методи дослідження аналіз психолого-педагогічної літератури, психологічні методи дослідження, анкетування, опитування, методи якісно-кількісного аналізу.

Результати дослідження. За допомогою опитувальника Яна Стреляу [8], студентам у період навчання діагностували силу й швидкість нервових процесів. У дослідженні задіяно 135 студентів факультету фізичної культури, спорту та здоров'я Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Опитувальник дав змогу визначити три основні типологічні групи: із сильною активною нервовою системою70 студентів (52 %); сильною інертною нервовою системою45 (33 %) респондентів; слабкою нервовою системою20 студентів (15 %).

Незалежно від індивідуальних особливостей студенти-практиканти в процесі підготовки до проведення уроку ретельно планували змістові структурні частини, продумуючи можливі методи, засоби та форми організації. Проте безпосередня непередбачувана складність виникала в не менш важливих аспектах проведення уроку, а саме: рухової активності й працездатності учнів, а також діяльності самого педагога.

Успішна результативність уроку залежить від прояву індивідуальних психологічних та організаційних здібностей студента: викладення завдань і теоретичної інформації, чітких указівок щодо виконання вправ, визначення конкретних завдань й організації виконання. Відповідно, на цьому етапі відбувається складний процес смислового проектування виконуваної рухової дії, переосмислення з наступним практичним її виконанням, при акцентуації самоконтролю та самооцінці. Подальші дії вчителя полягають у спостереженні за діями учнів, аналізі й оцінці виконання, дозуванні навантаження, забезпеченні страховки, індивідуальній допомозі, дотриманні дисципліни, вихованні морально-етичних якостей.

Недостатність практичного досвіду студентів-практикантів часто призводить до найбільш типової помилки невідповідності запланованих завдань уроку реально виконаним. Причина такої тенденції зазвичай полягає в недостатньо продуманому плануванні структурних компонентів уроку; неможливості передбачити деталі, робочі ситуації, складність засвоєння навчального матеріалу учнями.

За результатами дослідження виявлено найбільш характерні особливості діяльності студентів, які спрямовані на підготовку до організації та проведення уроку; виконання педагогічних завдань; налагодження взаємостосунків з учнями й педагогічним колективом. Аналіз показників дав підставу припустити, що домінування тих чи інших структурних компонентів діяльності в майбутніх учителів фізичної культури зумовлене певним поєднанням властивостей нервової системи. Індивідуальні особливості прояву та їх уніфікованість потрібно враховувати в процесі адаптації (табл. 1).

Таблиця 1