Вплив занять спортом на формування маскулінних та фемінних рис характеру в школярів різних вікових груп

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

ВПЛИВ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ НА ФОРМУВАННЯ МАСКУЛІННИХ ТА ФЕМІНІННИХ РИС ХАРАКТЕРУ В ШКОЛЯРІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Тетяна Круцевич, Оксана Марченко

Київ

Анотація

Актуальність. У статті викладено різноманітні аспекти тендерної проблематики у фізичному вихованні школярів та досліджено актуальне питання щодо прояву тендерної ідентичності в учнів, які займаються й не займаються спортом. Завдання роботи - визначити вплив занять спортом на формування тендерних характеристик юнаків і дівчат різних вікових груп. Методи. Застосовано теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Для дослідження вікових особливостей прояву психологічної статті використовували тест-опитувальник С. Бем «Маскулінність-фемінінність», факторний аналіз та загальноприйняті методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь хлопці й дівчата 5-11 класів ЗЗСО (638 особи). Результати роботи. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів щодо гендерної проблеатики у сфері фізичної культури й спорту. Одержано нові знання щодо впливу занять спортом на формування маскулінних рис характеру школярів. Виявлено, що в юнаків, які займаються спортом, на груповому рівні прояв властивостей маскулінності з віком посилюється на 50 %. Прояв ознак маскулінності на груповому рівні в дівчат, які займаються спортом, більше на 40 %, ніж у тих із них, які не займаються спортивною діяльністю. Із 303 юнаків 92,77 % мають показник Ш андогінного типу. Лише 5,12 % юнаків репрезентують гендерну ідентичність маскулінного типу та 1 % - характеристики фемінінного типу. Із-поміж 335 дівчат 73,89 % віднесено до андрогінного типу особистості, 23,33 % - до фемінінного, маскулінні характеристики мають 2,78 % дівчат. Виявлено наявність у юнаків жіночих рис характеру, а в дівчат - чоловічих. Це підтверджує максимальний розвиток фемінінного та маскулінного в одній людині, що сприятиме більшій соціальній адаптації школярів. Висновки. Отримані в результаті проведеного дослідження дані дали підставу зробити висновок про те, що заняття спортом сприяють розвитку певних маску- лінних рис характеру. Причому більшою мірою це стосується представниць жіночої статі. Дівчата, які активно залучені до спортивної діяльності, є більш маскулінні за тих, котрі спортом не займаються. За допомогою добору ефективних засобів і методів фізкультурно-спортивної діяльності, орієнтації на вподобанні видів рухової активності в школярів закріплюються моделі поведінки та особистісні якості, що формують гендер. Отримані дані є підставою для подальших поглиблених гендерних досліджень у сфері фізичної культури й спорту, результати яких стануть теоретичною основою концепції гендерного підходу у фізичному вихованні школярів.

Ключові слова: маскулінність, фемінніність, андрогінність, гендер, гендерна ідентичність, школярі, фізична культура, спорт.

Аннотация

Татьяна Круцевич, Оксана Марченко. Влияние занятий спортом на формирование маскулинных и фемининных черт характера у школьников разных возрастных групп. Актуальность. В статье рассматриваются различные аспекты гендерной проблематики и гендерного подхода в физическом воспитании школьников. Задачи работы - определение влияния занятий спортом на формирование гендерного типа личности юношей и девушек разных возрастных групп. Методы. Используются теоретические методы исследования: анализ, сравнение, обобщение, систематизация, теоретическое моделирование, тест-опросник Сандры Бем «Маскулинность-фемининность», факторний анализ и методы математической статистики. В исследовании приняли участие школьники 5-11 классов (638 человек). Результаты работы. Получены новые знания о влиянии занятий спортом на формирование маскулинных черт характера подростков. Подтверждается, что у юношей, занимающихся спортом, на групповом уровне проявление свойств маскулинности с возрастом усиливается на 50 %. Проявление признаков маскулинности на групповом уровне у девушек, занимающихся спортом, больше на 40 %, по сравнению с теми, которые не занимаются спортивной деятельностью. Наблюдается специфичность проявления гендерной идентичности у школьников, которая определилась общим количеством респондентов, отнесенных к андрогинному типу личности. Из 303 юношей 92,77 % имеют показатель Ш андогинного типа, из 335 девочек 73,89 % относятся к андрогинному типу личности, 23,33 % - к фемининному, маскулинные характеристики имеють 2,78 % девочек. Наблюдается наличие у юношей женских черт характера, а в девушек - мужских. Это подтверждает максимальное развитие фемининного и маскулинного в одном человеке, что способствует социальной адаптации школьников. Выводы. Полученные в результате проведенного исследования данные позволили сделать вывод о том, что занятия спортом способствуют развитию определенных маскулинных черт характера. Причем в большей степени это касается представительниц женского пола. Девушки, которые активно вовлечены в спортивную деятельность, больше маскулинные, чем те, которые спортом не занимаются. При помощи подбора эффективных средств и методов физкультурно-спортивной деятельности, ориентации на понравившиеся виды двигательной активности у школьников закрепляются модели поведения и личностные качества, формирующие гендер. Полученные данные являются основанием для дальнейших углубленных гендерных исследований в сфере физической культуры и спорта, результаты которых станут теоретической основой концепции гендерного подхода в физическом воспитании школьников.

Ключевые слова: маскулинность, феминниность, андрогинность, гендер, гендерная идентичность, школьники, физическая культура, спорт.

Annotation

Tetiana Krutsevych, Oksana Marchenko. The Influence of Participating in Sports on Shaping Masculine and Feminine Character Traits of Schoolchildren of Different Age Groups. Topicality. The different aspects of gender problem and gender approach at pupils' physical education are considered in the research. Tasks of the Research. Gender identity manifestations of schoolchildren were investigated. An influence of participation in sports on shaping a gender personality type for young men and young women from different age groups was identified. The Research Methods. Theoretical methods of research were used: analysis, comparison, generalization, systematization, theoretical modeling. The questioner worked out by Sundry Bam «Masculinity-femininity» and methods of mathematical statistics were used. Pupils of 5-11 grades (638 pupils) took part in the researching. The Results of the Research. The knowledge of the influence of participation in sports on formation masculinity traits of teenagers' characters was taken. It was founded that for young men who participates in sports, on the group level, the occurrence of masculinity becomes bigger. It is 50 % more than for men who do not participate in sports. The occurrence of masculinity, on the young women' group level, who participates in sport more than 30 % in comparison with young women who do not participate in sports.

Conclusions. After the carried out study we drew a conclusion that practicing sport promotes the development of certain masculine characteristics. What is more it concerns female. It means that females who actively participate in sport are more masculine in comparison with those who do not. Due to effective approaches and methods of physical activity, orientation on motor activity, pupils are consolidated with patterns of behavior and personality qualities which shape the gender. Received data are the ground of the further and depth studying in the field of physical culture and sport, the results of which will become a theoretical ground of the conception of the gender approach at pupils' physical education.

Key words: pupils, gender differences, physical culture, sport, masculinity, femininity, androgenity.

Вступ

Головною метою освітньої політики щодо модернізації фізичного виховання молоді є забезпечення нової якості навчання шляхом упровадження інноваційного змісту, форм і методів навчання школярів у сфері фізичної культури й спорту. На думку провідних українських учених Т. Ю. Круцевич, Н. В. Москаленко, Н. Є. Пангелової, О. М. Томенко, О. Фащук, шкільна система фізичного виховання стане ефективною лише тоді, коли будуть створені максимально сприятливі умови для розкриття та розвитку фізичних, духовних і моральних якостей школярів [9; 11; 12; 22]. Система фізичного виховання має забезпечити кожній дитині повноцінний і гармонійний розвиток її здібностей, а також озброїти педагогів методиками особистісно зорієнтованого виховання.

Сьогодні гендерні дослідження потрібно розглядати не лише як напрям наукової думки, але і як освітню програму. Тендерні дослідження як навчальна програма, на думку І. Кльоциної, «спираються» на нову парадигму - концепцію гендерного підходу, в основу якої покладено розуміння гендеру як соціально сконструйованого відношення нерівності за статевою ознакою [9]. Вирішення питань, пов'язаних із феноменом статі, є важким не лише складністю та багатомірністю цієї проблеми, а й унаслідок недостатньої визначеності й однозначності термінів, які використовуються. Ключове поняття в тендерних дослідженнях - поняття «гендер» (gender). Цей термін уперше використано в 1968 р. психологом Р. Столлером, який установив залежність між розумінням чоловічих і жіночих ролей, між позиціями, рисами характеру й особливостями суспільного розвитку. Існування в англомовній літературі термінів «sex» і «gender», для яких у нашій мові немає аналогів, призвело до того, що трактування цих понять не є загальноприйнятими та вимагають авторського самовизначення. Під гендером розуміємо соціальну стать людини. Гендер визначаємо як сукупність соціальних і культурних норм, які в суспільстві, завдяки владі та домінуванню, приписують виконувати людям у зв'язку з їх статтю (С. Бем, 2004, с. 281) [3]. Термін «гендер» (gender) використовується в сучасних вітчизняних і західних гуманітарних дослідженнях для визначення статі як соціального терміна та явища на різницю від суто біологічної статі (sex). Стать (sex) є біологічною, а гендер - культурно-символічним визначенням статі. Дослідники вважають, що введення гендеру полягає в тому, щоб визначити стать продуктом людської культури. Прибічники гендерного підходу вважають, що дитина народжується чоловічої чи жіночої статі, але стає маскулінною або фемінінною в результаті виховання та процесу ідентифікації з гендерною роллю [1; 9]. Маскулінність і фемінінність (від лат. masculinus - чоловічий та femininus - жіночий) - нормативні уявлення про соматичні психічні й поведінкові властивості, які характерні для чоловіків та жінок (Психологічний словник, 1990).

Незважаючи на те, що тендерна тематика належить до нової сфери наукового знання й дуже повільно охоплює академічне середовище, існує достатня кількість науково -педагогічної літератури, яка, з огляду на свою значущість, може бути використана нами як науковий фундамент сучасних досліджень у галузі проблеми, що вивчається. Той факт, що чоловіки відрізняються від жінок не лише за фізіологічними характеристиками, але й за низкою психологічних рис характеру, відомо на рівні буденної свідомості вже досить довгий час. На сьогодні у світовій практиці нараховується понад 50 000 робіт, у яких автори констатують наявність статевих відмінностей у різноманітних сферах онтогенезу людини [4]. Учені висловлюють думку, що за допомогою підбору засобів і методів фізкультурно-спортивної діяльності, орієнтації на види рухової активності, які подобаються, у школярів закріплюються моделі поведінки та особистісні якості, що формують гендер.

Аналіз документів, спостереження, матеріали анкетувань, аналіз наукової літератури є підставою, щоб стверджувати, що сучасний стан фізичної культури демонструє деякі суперечності у сфері гендерного підходу у фізичному вихованні загалом. Науковцями відзначено, що особливо гостро питання гендерної диференціації пов'язано з дійством (Б. Д. Ельконін 2001). Програма з фізичного виховання загальноосвітніх шкіл розрахована на середньостатистичну дитину й передбачає розвиток лише в тестових нормативах для хлопців і дівчат. Але, на жаль, не враховує гендерний підхід у формуванні особистості дитини, що може деформувати процес розвитку та негативно впливати на здоров'я [5].

Спільне виховання й навчання в школах В. Ф. Базарний (2005 р.) називає безстатевим, відзначаючи протягом декількох поколінь зникнення з навчальних закладів статево -особистісної самоідентифікації молодих людей (особливо хлопчиків). Результатом цього стають пригніченість і нейтралізація чоловічих задатків у хлопців та жіночих - у дівчат, причому на генетичному рівні [3].

У теорії фізичної культури, як ні в одній іншій гуманітарній дисципліні, постійно враховуються природні основи статевих відмінностей. А численні дослідження в галузі спорту стосуються загалом статевого диморфізму ( С. Соха, 1991, Г. Соха, 1991; М. Меснер, 2000; Я. Шахліна, 2006; 2010; Maers A. M., Lips H. M., 1978). Проблемі гендерної освіти у своїх дослідженнях приділяли увагу такі науковці, як Здравомислова О. Л., Москальова А. С., Попова Л. В., Штильова Л. В.

Результати дослідження зарубіжних учених: T. Ryan, Y. Poirier, B. Murphy, R. A. Dionigi, C. Litchfield, C. S. Pawlowski, C. Ergler, T. Tj0rnh0 Thomsen, J. Schipperijn, K. L. Oliver, D. Kirk [21-29] свідчать про низький рівень теоретичних знань майбутніх фахівців сфери фізичного виховання щодо гендерних особливостей дітей, підлітків й учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Саме тому в європейському освітньому просторі здійснюються ефективні крос -культурні дослідження проблем гендерної соціалізації та гендерного виховання молоді. Поліаспектне вивчення найкращих зразків зарубіжного досвіду у сфері гендерних питань сприятиме інтенсивнішій реалізації гендерного підходу у вітчизняну систему фізичного виховання, яка в Україні з різних причин розгортається надто повільно. Особливо значущим використання гендерного підходу є серед учнів у підлітковому й старшому шкільному віці, коли відбувається перебудова всієї системи відносин людини з дійсністю, формується світогляд особистості та її уявлення про власне призначення й сенс життя, а логіка психосоціального розвитку вимагає активного осмислення соціально вироблених способів поведінки [12].

Тому методологічною основою нашого дослідження є міждисциплінарний, крос -секторальний підхід щодо гендерної проблематики, який охоплює відповідні філософські, психолого -педагогічні, соціологічні, правові й інші аспекти до його розуміння. Наголошено на синкретичному поєднанні відомостей теорії та практики фізичної культури, педагогіки, психології в контексті організації навчання й виховання школярів у процесі їхньої гендерної соціалізації. Вищевикладене підтверджує актуальність проблеми, детермінує її вибір як теми наукового дослідження і є підґрунтям для більш детального вивчення впливу рухової активності на формування гендерних характеристик школярів.

Роботу виконано відповідно до «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 20112015 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою: 3.1 «Удосконалення програмно-нормативних основ фізичного виховання в навчальних закладах» (№ держреєстрації 0111U001733) та згідно з тематичним планом наукових досліджень і розробок, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету МОН на 2016-2019 рр. за темою «Історичні та організаційно- методичні засади формування гендерного підходу у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді» шифр 1.2Ф. (№ державної реєстрації 0117U002386).

Мета дослідження - вивчення впливу спортом на формування тендерних характеристик хлопців та дівчат різних вікових груп.

Матеріал і методи дослідження

Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс таких методів:

- теоретичні: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання про - водили з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу в навчанні й вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання й визначення проблемного поля дослідження;

- психолого-діагностичні: опитувальник С. Бем «Маскулінність - фемінінність» (Bem Sex Role Inventori - BSRI)) використовувався для визначення індивідуальних гендерних характеристик школярів;

- загальноприйняті методи математичної статистики з розрахунком середніх арифметичних величин (х), середнього квадратичного відхилення (S), розраховувався коефіцієнт кореляції рангів Спірмена й проводився факторний аналіз, при якому застосовується метод головних компонент. Усі розрахунки виконувалися в програмі SPSS 17.0. Усі дані оброблялися на персональному комп'ютері з використанням пакета стандартних програм (Excel - 2007; Statistica - 10.0)

У науковому експерименті брали участь школярі 5-11 класів ЗЗСО м. Полтави. Процедура наукових досліджень проводилася відповідно до етичних стандартів відповідального комітету з прав людини за погодженням управління освіти Полтавського міськвиконкому та письмової згоди дирек - торів шкіл і батьків респондентів, що підтверджується відповідними документами.

Результати досліджуваних стратифікувалися відповідно до вікових періодів фізіологічного роз - витку дітей і біологічної статі. Достовірність різниці між окремими результатами вираховувалася на рівні надійності р<0,05 до р<0,01, що свідчить про можливість їх урахування під час розробки практичних рекомендацій для вчителів фізичної культури, а також для подальших інтерпретацій.

Результати дослідження

гендерний маскулінність фемінність спорт

Терміни «маскулінність» та «фемінінність» дають нормативні уявлення про психологічні й поведінкові якості, які характерні для чоловіків і жінок, які пов'язані з диференціацією статевих ролей. У людини статева диференціація соціально зумовлена [4]. Хлопці та дівчата традиційно відрізняються за характером діяльності: вони виконують різні статеві ролі. Розподіл цих ролей відбувається в дитинстві, він містить не лише ігри, звичайні для дітей різної статі, але й інші значущі відмінності між хлопцями та дівчатами. У 1974 р. Сандра Бем увела в психологію поняття андрогінії - поєднання високих показників за шкалою маскулінності з високими показниками за шкалою фемінінності. Запропонований тест фіксував маскулінність - фемінінність як незалежні виміри, що дало змогу описати чотири статево-рольові типи (маскулінний, фемінінний, андрогінний, недиференційований).

Фактор біологічної статі автоматично подвоює кількість визначених типів. Це слугувало основою для переходу від біологічної статі до психологічної; остання тлумачиться як ступінь виразності якостей і характеристик, властивих чоловічій та жіночій статтям.

Маскулінний тип характеризується найбільшою виразливістю таких якостей особистості, як незамінність, наполегливість, власність, схильність до захисту власних поглядів, до ризику, аналітичний склад мислення, віра в себе, самодостатність. Фемінінному типу особистості більшою мірою притаманні такі риси, як сором'язливість, ніжність, віддаленість, співчуття, здатність утішати, сердечність, м'якість, довірливість та любов до дітей. Андрогінному типу особистості приблизно однаковою мірою притаманні маскулінні й фемінінні якості особистості та риси характеру, що виявляються в поєднанні традиційно чоловічих і жіночих характеристик в одній людині [4; 12].

Запропонований С. Бем опитувальник (BSR) - один із найбільш використовуваних у науці інструментів для вимірювання того, як людина оцінює себе з погляду гендеру. Опитувальник містить 60 якостей характеру особистості, які стосуються стереотипів маскулінності, фемінінності й андрогінності.

Респондентам запропоновано оцінити наявність чи відсутність у себе зазначених рис. Основний індекс (IS) визначався за відповідною формулою. Спочатку, згідно з методикою С. Бем, ми розділили випробуваних на підгрупи за параметром «основний індекс» (IS) на фемінінних, маскулінних й андрогінних. Основний індекс IS розраховується за відповідною формулою. Величина індексу IS у межах від -1 до +1 свідчить про андрогінність, менша за -1 (18 <-1) - про маскулінність, більша від +1 (К> +1) - про фемінінність [4].

Спочатку, відповідно до методики С. Бем, розділяємо випробуваних на підгрупи за параметром «основний індекс» (К) на фемінінних, маскулінних та андрогінних. Результати дослідження представляємо в табл. 1; 2.

Таблиця 1

Розподіл респондентів згідно з їх психологічним типом (хлопці), (п= 303)