Психолінгвістичні маркери мовлення осіб у різних емоційно-психічних станах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолінгвістичні маркери мовлення осіб у різних емоційно-психічних станах

А.М. Одінцова

У статті викладено результати експериментально-діагностичного дослідження психолінгвістичних маркерів осіб у різних емоційно-психічних станах. Розкрито значення емоційного стану та його зовнішнього прояву під час виконання життєвої ролі та сприйняття ролей навколишніх людей. Дослідження психолінгвістичних маркерів проводили за допомогою аналізу авторських казок. Теоретично й емпірично обґрунтовано ефективність застосування методів казкотерапії, зокрема казкоаналізу, у дослідженні психолінгвістичних маркерів осіб у різних емоційно-психічних станах. В основній частині висвітлено результати емпіричного дослідження, яке проводили в три етапи. Перший етап - діагностичне дослідження за авторською анкетою "Ставлення до власної ролі" та методикою багатофакторного дослідження особистості Кеттелла (форма С). На другому етапі було здійснено процедуру факторного аналізу. Третій етап - аналіз казкового матеріалу. У дослідженні взяли участь студенти віком від 18 до 23 років. Виокремлено психолінгвістичні маркери, що відповідають кожному типу життєвої ролі й типовим емоційним станам. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на емпіричному рівні за допомогою казкоаналізу досліджено емоційні стани. Отримані результати можуть бути використані для подальших психолінгвістичних досліджень, розроблення діагностичного й терапевтичного інструментарію. маркер психічний емоційний

Ключові слова: емоційні стани, життєва роль, казкоаналіз, психолінгвістичні маркери, життєвий шлях.

Odintsova A. М. The Psycholinguistic Markers of Individual Speech in Different Emotional States. The article presents the results of the experimental and diagnostic research of persons' psycholinguistic markers that provide an opportunity to distinguish various emotional and psychic states. The author revealed the meaning of the concept "emotional state" and distinguished the features of the external expression of persons' emotional states in the process of realization their vital roles and perception of the other people's roles. The research of psycholinguistic markers was carried out using the analyzing of author's tales. The author demonstrated the effectiveness of the application of the fairytale therapy's methods, in particular, fairytale analysis, for the identify of persons' psycholinguistic markers of the various emotional and psychic states at the theoretical and empirical levels. The article describes the results of empirical research, which was carried out in three stages. The first stage was a diagnostic research, in which the author's application form "Attitude to one's own role" and the R. Cattell's method of the personality's multifactorial research (Form C) were used. The procedure of the factor analysis was performed at the second research stage. The goal of the third stage was the qualitative analysis of the fairytale material. The students aged 18 to 23 years participated in this study. The psycholinguistic markers corresponding to each type of the vital role and typical emotional states were identified. The scientific novelty of this research is that the emotional states were recognized by using of fairytale analysis at empirical level for the first time. The results can be used for creating and constructing of diagnostic and therapeutic methods in further psycholinguistic researches.

Key words: emotional states, vital role, fairytale analysis, psycholinguistic marker, life path.

Одинцова А.М. Психолингвистические маркеры речи лиц в различ - ных эмоционально-психических состояниях. В статье изложены результаты экспериментально-диагностического исследования психолингвистических маркеров лиц в различных эмоционально-психических состояниях. Раскрыто значение эмоционального состояния и его внешнего проявления во время выполнения жизненной роли и восприятия ролей окружающих людей. Исследование психолингвистических маркеров проводилось с помощью анализа авторских сказок. Теоретически и эмпирически обоснована эффективность применения методов сказкотерапии, в частности, сказкоанализа, в исследовании психолингвистических маркеров лиц в различных эмоционально-психических состояниях. В основной части освещены результаты эмпирического исследования, которое проводилось в три этапа. Первый этап - диагностическое исследование по авторской анкете "Отношение к собственной роли" и методике многофак - торного исследования личности Кеттелла (форма С). На втором этапе была осуществлена процедура факторного анализа. Третий этап - анализ сказочного материала. В исследовании приняли участие студенты в возрасте от 18 до 23 лет. Выделены психолингвистические маркеры, соответствующие каждому типу жизненной роли и типичным эмоциональным состояниям. Научная новизна работы заключается в том, что впервые на эмпирическом уровне с помощью сказкоанализа исследовано эмоциональные состояния. Полученные результаты могут быть использованы для дальнейших психолингвистических исследова- ний, разработки диагностического и терапевтического инструментария.

Ключевые слова: эмоциональные состояния, жизненная роль, сказко- анализ, психолингвистические маркеры, жизненный путь.

Постановка наукової проблеми та її значення. Будь-який вибір, дія чи визначення власного ставлення людиною неможливе без урахування її емоційних особливостей. Емоційні особливості в нашому дослідженні розуміємо як систему особистісних якостей, які відображають певні риси особистості, особливості поведінки в повсякденному житті, емоційні ставлення та стани.

Емоційні стани - це відносно типові переживання людиною свого ставлення до навколишньої дійсності та до самої себе в певний проміжок часу. Ці стани переважно регулюються емоційною сферою й охоплюють емоційні реакції та емоційні ставлення, відносно стійкі переживання (Rean, 2002).

Зовнішній прояв особистісних рис людини та її емоційних станів відбувається під час виконання життєвої ролі та сприйняття ролей навколишніх людей. Життєва роль - це вид психологічної ролі, яка зумовлена життєвим шляхом особистості відповідно до життєвої перспективи, сенсу життя, стратегії життя, життєвої лінії й життєвої позиції.

Відповідно до структури свідомості визначено, що на рівні значення поняття роль використовують як системно-мовне узагальнення поведінки та стану певних категорій людей; на рівні смислу - як персональний конструкт для означення переходу змісту ролі у внутрішній світ особистості.

У попередніх дослідженнях запропоновано авторську типологію ролей відповідно до концепції життєвого шляху особистості: аксіологічно-змістові й аксіологічно-нейтральні ролі (пов'язані із системою цінностей); послідовні та непослідовні ролі (пов'язані з плануванням виконання ролі); активні й пасивні ролі (з життєвою стратегією); смислоутворюючі та смислонейтральні ролі (відповідно до сенсу життя); свідомі й несвідомі ролі (відображають рівень усвідомленості виконання ролі) (Odmtsova, 2013).

Мета статті - емпірично визначити психолінгвістичні маркери осіб у різних емоційно-психічних станах за допомогою аналізу авторських казок.

Усвідомлене використання казок бере свій початок ще з пори, коли існувала усна народна творчість. Казки були своєрідним інструментом навчання, виховання та зцілення, виступали як засіб народної психотерапії ще до того, як психотерапія отримала офіційний статус.

У нашому дослідженні психолінгвістичний потенціал казки реалізується на основі емпіричного дослідження Л. Засєкіної, що полягало в обґрунтуванні використання українських прислів'їв і приказок у когнітивно-поведінковій терапії. Казка так само, як і прислів'я, приказки та метафори, "слугує своєрідним сховищем національно- культурної пам'яті та етнічною пам'яткою щодо поведінки в різних життєвих контекстах" (Zasyekina 2014:117).

У роботі "Основи психолінгвістичної діагностики: моделі світу в літературі" (Beljanin, 2008) В. Бєлянін досліджує текст як опредметнену форму рефлексії особистості та пропонує типологію текстів за критерієм емоційно-сенсової домінанти, що є типологічною характеристикою особистості. На думку науковця, людина, що складає текст, описує дійсність через призму власних уявлень, які мають для неї особистісний сенс.

Аналіз досліджень цієї проблеми. У дослідженні взяли участь юнаки та дівчата віком від 18 до 23 років. Загальна кількість досліджуваних - 217 осіб (52 юнаки, 165 дівчат). Опитувані - студенти вищих навчальних закладів різного напрямку навчання, а саме Херсонського державного університету, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (Херсонська філія) та Херсонського національного технічного університету.

Експериментально-діагностичне дослідження психолінгвістичних маркерів осіб у різних емоційно-психічних станах включало три етапи.

На першому етапі для аналізу рівня розвитку провідної ролі відповідно до життєвої концепції особистості було використано авторську анкету "Ставлення до власної ролі".

Для дослідження емоційних особливостей було обрано методику багатофакторного дослідження особистості Кеттелла (форма С).

На другому етапі було здійснено процедуру факторного аналізу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою комп'ютерного забезпечення SPSS для Windows (версія 10.0).

На третьому етапі проаналізовано авторські казки досліджуваних і виокремлено психолінгвістичні маркери.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Для визначення взаємозв'язку між провідним типом життєвої ролі відповідно до життєвої концепції й емоцій - ними особливостями осіб здійснено процедуру факторного аналізу.

Процедурі факторного аналізу показники піддали за методиками: 16-факторного опитувальника Р. Кеттелла (форма С) та результати авторської анкети "Ставлення до власної ролі", попередньо згруповані за п'ятьма провідними типами життєвих ролей.

Після виявлення кількості факторів (задано п'ять факторів), провели факторизацію та використали обертання Уагітах Кайзера задля найкращої інтерпретації даних. У результаті дослідження отримали три статистично значущі фактори, пов'язані з означеною вище рольовою типологією.

До першого фактору "Особистісні якості юнаків з переважанням активного типу ролі" разом із показником "активного - пасивного" типу ролі ввійшли такі показники 16-факторного опитувальника Р. Кеттелла, як "сила "Я" - слабкість "Я"" і "сила "Над-Я" - слабкість "Над-Я"" - з позитивним факторним навантаженням, та "протенсія - алаксія" і "аутія - праксернія" - з негативним факторним навантаженням.

"Активні - пасивні" ролі - тип ролей, що відображає стратегію життя особистості й характеризує якість виконання ролі. Цей тип ролей пов'язаний з ініціативним ставленням до життя, усвідомленою та рішучою поведінкою індивіда.

Щодо показників 16-факторного опитувальника Р. Кеттелла отримали наступні результати:

До першого фактору з факторною вагою 0,40 увійшов показник "сили "Я" - слабкості "Я"" (фактор С). Особистість, котрій притаманна емоційна стійкість, виявляє здатність до керування власними емоціями й настроєм, має вміння знаходити адекватне пояснення та реалістичне вираження власним емоціям. Студент, який має у своєму профілі особистості фактор "сили "Я" - слабкості "Я"", краще підготовлений до успішного виконання поставлених перед ним завдань, він більш спокійний й упевнений у своїх вчинках, ніж інші. Також він має реалістичне ставлення до життя, стійкі в часі інтереси, уміє "тримати себе в руках", йому не притаманно впадати в паніку через невдачі.

Другий показник 16-факторного опитувальника Р. Кеттела, який також увійшов до першого фактору, - показник сили ""Над-Я" - слабкості "Над-Я"" (фактор О). Його факторна вага становить 0,41. Сила ""Над-Я" - слабкість "Над-Я"" - це фактор, пов'язаний із регулюванням особистістю власної поведінки відносно моральних цінностей. У певному сенсі, це контроль над проявом власної особистості, який бачимо в теорії особистості З. Фройда, де "Супер Его" керує "Ід". Люди цієї категорії характеризуються як зібрані, дисципліно - вані, стійкі, відповідальні та уважні до інших осіб.

Фактор Ь - "протенсія - алаксія" - увійшов із негативним факторним навантаженням (-0,52), тому розглядатимемо його більше як довірливість. Це показник емоційного ставлення до інших людей, властивий терплячим, поступливим, безкорисним людям, які легко пробачають образи.

Четвертий показник 16-факторного опитувальника Р. Кеттела, що ввійшов до першого фактору - це "аутія - праксернія", фактор М (-0,47). Цей показник, як і попередній, має негативне факторне навантаження, тому будемо розглядати його як праксернію - практичність. Він характеризує особистість як надійну, спокійну, здатну серйозно підходити до розв'язання складних життєвих ситуацій, зайняту влаштуванням власних справ та вирішенням практичних питань.

Другий фактор "Особистісні якості юнаків із переважанням послідовного, смислоутворюючого та свідомого типу ролі" об'єднав три типи ролей, а саме "послідовні - непослідовні", "смислоутворювальні - смислонейтральні", "свідомі - несвідомі". Перераховані три типи відповідають за характер, значущість та усвідомленість виконання ролі.

До другого фактору ввійшли показники 16-факторного опитувальника Р. Кеттелла: з позитивним факторним навантаженням - "премсія - харія", "контроль бажань - імпульсивність", "фрустрованість - нефрустрованість"; з негативним факторним навантаженням - "високий інтелект - низький інтелект", "самодостатність - соціабельність".

"Послідовні - непослідовні" ролі - це тип ролей, що відповідає життєвій лінії особистості, тобто сприяє чи, навпаки, перешкоджає реалізації життєвої позиції в часі та в обставинах життя. Ролі цього типу відображають характер планування й виконання ролі.

"Смислоутворювальні - смислонейтральні" ролі - тип ролей, що відображає погляди особистості на сенс власного життя та значущість виконуваної ролі задля досягнення цього сенсу.

"Свідомі - несвідомі" ролі - тип ролей, що відображає усвідомленість виконання ролі й відповідає життєвій перспективі особистості, тобто сукупності обставин та умов життя, які створюють можливість оптимального життєвого просування.

У досліджуваних, результати яких потрапили до другого фактору, виконання ролі пов'язане з досягненням запланованої мети, з виконанням завдання. Роль ними обирається усвідомлено з урахуванням її корисності та можливостей задля досягнення кінцевого результату.

Цікавий той факт, що до цього фактору ввійшов показник "високого інтелекту - низького інтелекту" (фактор В) із негативним факторним навантаженням (-0,58). Показник 16-факторного опитувальника Р. Кеттела "низького інтелекту" відповідає людям з низькими розумовими здібностями, схильним не доводити справу до кінця. Варто зазначити, що фактор В відображає міру вироблених і сформованих навичок. Є пряма залежність між фактором В й умовами життя людини. Тому можемо припустити, що присутність цього показника пов'язана з віком досліджуваних (18-22 роки), а саме з невеликим "багажем" знань, нестабільними умовами життя та з картиною світу, яка досі формується. Припускаємо, що також існує інша причина, яка має спільне коріння з першою: для юнаків виконання ролі пов'язане не з інтелектуальними досягненнями (сфера навчання чи майбутня професія), а з досягненнями в особистісній сфері життя (ефективне спілкування, демонстрація кращих власних якостей).

Інший показник 16-факторного опитувальника Кеттела, який увійшов до другого фактору з позитивним факторним навантаженням (0,49), - "премсіяхарія" (фактор I). Премсія (емоційна чуттєвість) притаманна м'яким, ніжним людям, що потребують від інших осіб допомоги та співчуття. Це нетерплячі, м'які до себе та до навколишніх люди, що звикли діяти інтуїтивно. Завдяки розвинутій інтуїції вони відчувають, як краще себе продемонструвати, які сторони їх особистості будуть привабливішими в різних ситуаціях, та завдяки цьому досягають потрібного їм результату.

Також до другого фактору ввійшов показник "самодостатність - соціабельність" ^2). Оскільки він має негативне факторне навантаження (-0,45), розглядаємо його, як показник соціабельності. Цей фактор розшифровується як залежність від групи, конформність. Люди цієї категорії мають тенденцію до конформної поведінки, вони вміють пристосовуватися до вимог навколишніх.

Фактор Р 3 - "контроль бажань - імпульсивність" - ввійшов до другого фактору з факторною вагою 0,42. Цим людям властивий високий самоконтроль власної поведінки. Вони усвідомлюють вимоги, які висуває соціальне оточення, формують власну поведінку відповідно до означених соціальних вимог і норм моралі. У них сформоване уявлення щодо власного ідеалу та щодо того, де і як вони можуть реалізувати власні можливості. Орієнтуючись на цей образ "ідеального Я", вони керують власною поведінкою для того, щоб переконати інших, що вони насправді вже такі.

Останній показник, який увійшов до другого фактору з фактор - ним навантаженням 0,46 - "фрустрованість - нефрустрованість" (фактор Р 4). Цей показник демонструє здатність до вираження збудження та напруги. Люди цієї категорії неспокійні, непосидючі, у поведінці помітна нервова напруга.

До третього фактору "Особистісні якості юнаків із переважанням аксіологічно-змістового типу ролі" разом з "аксіологічно-змістовим - аксіологічно-нейтральним" типом ролі з позитивним факторним на - вантаженням увійшли такі особистісні якості, як "афектомія - сизоти- мія", "домінантність - конформність", "сургенсія - десургенсія". З негативним факторним навантаженням у третьому факторі представлений показник 16-факторного опитувальника Р. Кеттелла - "штучність - відсутність штучності".

"Аксіологічно-змістові - аксіологічно-нейтральні" ролі - тип ролей, що відповідає життєвій позиції особистості та відображає місце ролі в її рольовому репертуарі, і, відповідно з цим місцем (значенням обраної ролі для людини), характер її виконання.

Серед показників 16-факторного опитувальника Р. Кеттела до третього фактору з позитивним факторним навантаженням (0,43) увійшов показник "афектомія - сизотимія" (фактор А). Цей показник відповідає товариським, соціально пристосованим, добросердим, емоційним, відкритим людям. Афектотими відрізняються від інших людей чуттєвим мисленням, чуттєвою доступністю та інтересом до навколишніх.

Також до третього фактору ввійшов показник "домінантність - конформність" (0,69). Людям, у яких виражений цей фактор, прита - манні якості домінантної, керівної особистості, а саме: незалежність, сміливість, норовливість, серйозність. Поряд із цими якостями їм також властиві самовпевненість, хвалькуватість, конфліктність, без - церемонність. Майже завжди люди з вираженим фактором Е проявляють домінантність чи потяг до домінантності, лідерства через спілкування з іншими людьми.

Показник "сургенсія - десургенсія" (фактор Б) також увійшов до третього фактору з позитивним факторним навантаженням (0,65). Цей показник можна проінтерпретувати як міру емоційності людини та її поріг емоційної чуттєвості. Люди цієї категорії здебільшого мають більш простий, оптимістичний характер, безтурботне ставлення до життя за рахунок зменшення прагнень. Вони щирі в прояві власних почуттів, товариські, енергійні, довірливі люди.

З негативним факторним навантаженням (-0,53) до третього фактору ввійшов показник "штучність - відсутність штучності" (фактор N3, який розглядатимемо як показник прямолінійності. Для людей цієї категорії властива простота, природність поведінки. Вони володіють неконкретним розумом, емоційною недисциплінованістю. Їхня мова та поведінка здебільшого пряма й нетактовна. Ці люди цінують лише досягнуті результати.

Отже, можемо виокремити для кожного типу життєвої ролі характерні емоційні стани. Для активних ролей - емоційна стійкість, сила "Над-Я", алаксія та праксермія. Для послідовного, смислоутворюючого та свідомого типу ролі - емоційна чуттєвість (премсія), соціабельність, контроль бажань і фрустрованість. Для аксіологічно-змістового типу ролі характерні схильність до домінантності, афектомії, сургенсії та відсутності штучності.

З репрезентативної вибірки випадково обрано 40 досліджуваних, яким було надано інструкцію написати авторську казку. Проаналізувавши казки опитуваних, вдалося виділити психолінгвістичні маркери, що відповідають кожному типу життєвої ролі.

- аксіологічно-змістові ролі пов'язані з системою цінностей особистості, тому в лексиці людини будуть використані слова, що характеризуватимуть отриманий від народження чи самостійно здобутий статус, що відповідатиме її життєвій позиції;

- послідовні ролі відображаються в лексичних конструктах, які демонструють вибудувану життєву лінію особистості чи її вміння бачити причинно-наслідкові зв'язки власних дій, учинків і рішень;

- активні ролі, що відображають життєву стратегію людини та якість виконання нею життєвих ролей, зображуються в словах-маркерах, що визначають рух, маніпуляції, прийняття рішення та транслювання настрою особистістю;

- слова, що зображають рівень розвитку смислоутворюючих життєвих ролей, представлені у вигляді лексичних конструктів, що характеризують отриманий результат, який може залежати або тільки від самої особи або від оточення у вигляді схвалення, підтримки, кохання;

- слова, що характеризують усвідомленість власних почуттів, ролі та зовнішніх рис - відповідають свідомому типу життєвої ролі. Виділено закономірність: дівчата за власним описом звертають увагу на зовнішні риси, натомість юнаки - на власний статус та соціальну роль.

Як приклади в табл. 1 систематизовані та представлені слова - маркери до кожного типу життєвої ролі та відповідних їм категорій.

Таблиця 1