Факторна структура постконвенційної моральної свідомості студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФАКТОРНА СТРУКТУРА ПОСТКОНВЕНЦІЙНОЇ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ

Тимош Ю.В.

Анотація

У статті відображено результати факторного аналізу постконвенційної стадії моральної свідомості студентської молоді на різних рівнях. Досліджено, що факторна структура постконвенційної моральної свідомості високого рівня відображає прагнення людини визначити для себе універсальні моральні цінності, які є автономними від конкретної ситуації та конкретних людей, які у цій ситуації задіяні. Внутрішня система принципів людини зорієнтована на соціальну домовленість, зумовлену офіційно прийнятою суспільною мораллю. Це є суголосним гарному балансу між високою нормативністю як спрямованістю людини слідувати соціальним нормам і правилам, та товариськістю і дипломатичністю як спрямованістю на дотримання домовленості між людьми. Автономна мораль людини, що зумовлюється універсальними етичними принципами справедливості, добра, віри, краси підкріплюється альтруїстичними емоціями, екзистенційною відповідальністю та сполученням інтелекту й інтуїції як раціонального й інтуїтивно-почуттєвого відображення дійсності. Визначено також, що особи із середнім рівнем постконвенційної моральної свідомості є менш динамічними порівняно із низьким рівнем, вирізняються більшою постійністю і виваженістю у розвитку моральної свідомості. Результати аналізу факторної структури низького рівня постконвенційної свідомості свідчить про те, що він містить такі характеристики: внутрішню систему принципів людини, зорієнтовану на соціальну домовленість, зумовлену офіційно прийнятою суспільною мораллю, високу соціальну спрямованість, водночас з елементами підозрілості, радикальності, якщо це суперечить власним потребам. Це, на наш погляд, зумовлено більшими проявами преконвенційної моральної свідомості у низькому рівні постконвенційної свідомості порівняно із середнім і високими рівнями.

Ключові слова: моральна свідомість, студент, стадії розвитку моральної свідомості, факторний аналіз, автономна мораль.

Annotation

постконвенційний моральний свідомість молодь

Yuliya Tymosh. Factor structure of postconventional moral consciousness of the students. The article presents the results of factor analysis of the postconventional stage of moral consciousness of student youth at different levels. It was investigated that the factor structure of a high-level postconventional moral consciousness reflects the individual intention to define universal moral values that 2017 are autonomous from a concrete situation and concrete people involved in this situation. The internal system of human principles is oriented on a social agreement, conditioned by the officially accepted social morality. This is well correlated with high normativity as a person's orientations to follow social norms and rules, and with sociability and diplomacy as a focus on respect for human-rights arrangements. Autonomous human morality, determined by the universal ethical principles of justice, goodness, faith, beauty, is supported by altruistic emotions, existential responsibility, and the combination of intelligence and intuition as a rational and intuitive-sensory reflection of reality. It was also determined that individuals with an average level of postconventional moral consciousness are less dynamic compared with the low level, are distinguished by greater consistency and weight in the development of moral consciousness. The results of the analysis of the factor structure of the low level of postconventional consciousness indicate that it contains the following characteristics: the internal system of human principles, oriented to a social agreement, conditioned by the officially accepted social morality, high social orientation, along with elements of suspicion, radicalism, if it contradicts its own needs. This, in our opinion, is determined by the greater manifestations of preconventional moral consciousness in the low level of postconventional consciousness in comparison with the middle and high levels.

Key words: moral consciousness, student, stage of development of moral consciousness, factor analysis, autonomous morality.

Аннотация

Тымош Ю. В. Факторная структура постконвенционного нравственного сознания студентов.

В статье отражены результаты факторного анализа постконвенционной стадии нравственного сознания студенческой молодежы на разных уровнях. Доказано, что факторная структура постконвенционного нравственного сознания высокого уровня отражает стремление человека определить для себя универсальные моральные ценности, которые являются автономными от конкретной ситуации и конкретных людей, которые в этой ситуации задействованы. Внутренняя система принципов человека ориентирована на социальную договоренность, обусловленную официально принятой общественной моралью. Это созвучно хорошему балансу между высокой нормативностью как направленностью человека следовать социальным нормам и правилам, и общительностью и дипломатичностю как направленностью на соблюдение договоренности между людьми. Автономная мораль человека, что обусловлена универсальными этическими принципами справедливости, добра, веры, красоты подкрепляется альтруистическими эмоциями, экзистенциальной ответственностью и сочитания интеллекта и интуиции как рационального и интуитивно-чувственного отражения действительности. Определено также, что лица со средним уровнем постконвенционного нравственного сознания менее динамичны по сравнению с низким уровнем, отличаются большым постоянством и взвешенностью в развитии нравственного сознания. Результаты анализа факторной структуры низкого уровня постконвенционного сознания свидетельствует о том, что оно содержит следующие характеристики: внутреннюю систему принципов человека, ориентированную на социальную договоренность, обусловленную официально принятой общественной моралью, высокую социальную направленность, одновременно с элементами подозрительности, радикальности, если это противоречит собственным потребностям. Это, на наш взгляд, обусловлено большими проявлениями преконвенционного нравственного сознания в низком уровне постконвенционного сознания по сравнению со средним и высоким уровнями.

Ключевые слова: нравственое сознание, студент, стадии развития нравственного сознания, факторный анализ, автономная мораль.

Постановка проблеми

Проблема морального становлення особистості залишається однією із найактуальніших проблем, яка не виходить з поля зору науковців різних галузей протягом багатьох століть. Адже, кінцевою метою функціонування суспільства є формування людини як цілісної, всебічно розвиненої особистості. Цю роль виконує насамперед мораль. Якими б не були моральні відносини за змістом, - їх внутрішнім вістрям є ставлення особистості до суспільства. Навіть стосунки між близькими людьми передбачають орієнтацію на суспільно-корисні цінності - вірність, відданість. Водночас, ставлення особистості до суспільного блага як вищої цінності обов'язково потребує не менш фундаментального ставлення суспільства до особистості як мети свого існування і розвитку. Не людина є засобом усіх суспільних перетворень, а суспільство є продуктом взаємодії людей, умовою саморозвитку і самореалізації людини [3].

До проблеми морального виховання, формування моральної свідомості особистості неодноразово зверталися філософія, етика, педагогіка і психологія. Так, завдяки уже виконаним дослідженням вивчено чимало важливих ліній морального розвитку особистості, а проте реалії сьогодення змушують шукати нові аспекти та розставляти нові акценти у висвітленні питання природи моралі, сутності зовнішніх суспільних вимог та їх гармонійного поєднання із завданнями індивідуального становлення, самореалізації, самоактуалізації, онтогенетичної еволюції розуміння моральних категорій та понять тощо.

Також, попри наявні ґрунтовні дослідження моральності, у науковій літературі все ще відсутні комплексні дослідження рівнів морального розвитку сучасної української молоді, котра в умовах кризового реформування різних сфер нашого суспільства часто постає активною рушійною силою різних реформ. Тому, метою даної публікації є здійснення факторного аналізу постконвенційної моральної свідомості на різних рівнях (високому, середньому та низькому), оскільки саме ця стадія відображає найвищий рівень розвитку моральності особистості.

Аналіз останніх досліджень з проблеми

Підґрунтям для нашої роботи стали дослідження Л. Кольберга. На його думку моральний розвиток має три послідовних рівні, кожен з яких включає дві чітко виражені стадії. Протягом цих шести стадій відбувається прогресивний розвиток моральної свідомості.

Таким чином, Л. Кольберг слідом за Ж. Піаже дійшов висновку, що правила, норми, закони створюються людьми на основі взаємної угоди і що, при необхідності, їх можна змінювати. Тому доросла людина, пройшовши через усі етапи морального розвитку, приходить до усвідомлення того, що в світі не існує нічого абсолютно правильного чи неправильного і що моральність вчинку залежить не стільки від його наслідків, скільки від намірів людини, яка його здійснює.

Методика призначена для оцінки рівня розвитку моральної свідомості. Для цього Л. Кольберг сформулював дев'ять дилем, в оцінці яких стикаються норми і правила моралі, а також цінності різного рівня. За результатами методики можна зробити висновок, на якій стадії розвитку моральної свідомості, за Л. Кольбергом, знаходяться досліджувані. В результаті проведених досліджень [5] він виділив шість стадій розвитку моральної свідомості особистості, які об'єднав у три рівні (кожен з рівнів має дві стадії): доморальний, конвенційний та автономний (загалом зазначені рівні розвитку моральної свідомості збігаються з типологією страху, сорому і совісті, за I. Бехом) [1].

І. Доморальний рівень. У своїй поведінці людина враховує прийняті в суспільстві правила і норми, що визначають поняття добра і зла. Однак при цьому вона орієнтується лише на власні фізичні або гедоністичні (пов'язані із задоволенням або невдоволенням) наслідки виконуваних дій (заохочення, покарання, фаворитизм тощо), а також на авторитет і владу тих, хто встановив ці правила і норми.

Стадія 1. Людина орієнтується на покарання і підпорядкування (покору), її дії оцінюються як позитивні або негативні залежно від того, заохочено або покарано людину.

Стадія 2. Наївно інструментальна орієнтація. Морально виправданою вважається дія, яка водночас сприяє задоволенню потреб як індивіда, так і інших людей. Взаємодії людей розуміються як ринковий обмін «ти - мені, а я - тобі».

II. Конвенційний рівень. Людина у своїй поведінці підпорядковується прийнятим моральним вимогам і прагне відповідати моральним очікуванням групи (сім'ї, трудового колективу, організації, нації тощо).

Стадія 3. Орієнтація на еталонний зразок «доброго хлопця» чи «доброї дівчини», що існує у певній групі.

Стадія 4. Орієнтація на вимоги «закону і порядку». Людина поводиться так, а не інакше через те, що виконує свої обов'язки або обіцянки, контролює виконання встановленого порядку задля самого порядку.

III. Автономний, постконвенційний, чи принциповий рівень. Людина прагне виявити і встановити для себе універсальні моральні цінності, які є правильними незалежно від того, яка група людей підтримує їх, та незалежно від того, які стосунки у людини з відповідною групою людей.

Стадія 5. Внутрішня система принципів людини зорієнтована на соціальну домовленість, зумовлену офіційно прийнятою суспільною мораллю.

Стадія 6. Автономна мораль людини визначається універсальними етичними принципами справедливості, добра, віри, краси тощо.

Тобто, розглянувши рівні та стадії розвитку моральної свідомості, можна зробити висновок, що на доморальному рівні людина виконує вимоги, боячись покарання. На конвенційному рівні дотримання моралі визначається намаганням належати групі, суспільству, відповідати їх вимогам з метою самозбереження, на третьому рівні - автономному, людина добровільно обирає моральну поведінку, адже переконана, що жити їй потрібно згідно норм, прийнятих нею добровільно [3]. Тобто на 6 стадії формуються стійкі моральні принципи, виконання яких забезпечується власною совістю, безвідносно до зовнішніх обставин і розумових міркувань.

Результати емпіричного дослідження

Враховуючи те, що постконвенційна моральна свідомість відображає найвищий рівень розвитку моральності особистості, що ґрунтується на цінностях культурно-історичного періоду у якому живе людина, цінностях суспільства та розвитку індивідуальної аксіологічної сфери особистості, подальшим етапом емпіричного дослідження було встановлення факторної структури трьох рівнів постконвенційної свідомості, що, з одного боку виявляє чинники, важливі для моральної свідомості, а по-друге, визначає особливості динаміки моральної свідомості. Адже, як зазначає Л. Кольберг, вищих щаблів розвитку моральної свідомості можна досягнути лише за умови проходження попередніх стадій.

Факторний аналіз (БасІшАпаІувів) - це метод зменшення розмірності вихідного простору корелюючих між собою ознак, що забезпечує більш економну їх репрезентацію за умови мінімальних втрат вихідної інформації. Результатом факторного аналізу є перехід від множини вихідних змінних до меншої кількості нових змінних - факторів [2, с.162]. Фактор інтерпретується як причина спільної мінливості кількох вихідних змінних. Потрібно зауважити, що факторний аналіз виконує узагальнення на кількісному, формальному рівні. Переклад даного узагальнення на змістовий рівень є складним завданням, яке вимагає глибокого розуміння використаних математичних абстракцій [4, с. 316].

Відтак, важливим є встановлення факторної структури високого, середнього і низького рівнів постконвенційної моральної свідомості студентів (див. табл. 1).

Для визначення необхідного числа факторів ми здійснили процедуру графічної факторизації, в результаті якої встановлено (5±1) факторів, які охоплюють 70,5% від загальної дисперсії.

Відповідно до змістового наповнення факторних навантажень у першому факторі (24,17% дисперсії), ми назвали його «експресивність». До цього фактору увійшли такі змінні із високими факторними навантаженнями: експресивність (0,677), сміливість (0,597), домінантність (0,636), довірливість (0,436). Таким чином, зміст фактору відображає ціннісні пріоритети відкритих, довірливих, щирих, активних стосунків з іншими людьми.

Другий фактор представлений високими факторними навантаженнями зі змінними екзистенціальної відповідальності (0,618), альтруїстичних емоцій (0,732) та інтуїції (0,700) і становить 16,29% від загальної дисперсії. Відповідно ми назвали другий фактор «екзистенційна відповідальність». Таким чином, зміст цього фактору відображає цінність свободи як відповідальності за здійснені життєві вибори особистістю.

Таблиця 1

Факторна структура постконвенційної моральної свідомості високого рівня

Третій фактор, що становить 14,92 % від загальної дисперсії ми назвали «високий самоконтроль», він представлений такими змінними: високий самоконтроль (0,539), впевненість (0,511), довірливість (0,537), добробут (0,413), здоров'я (0,416). Зміст цього фактору відображає пріоритети у високому контролі над різними обставинами життя та над власними особистісними станами, що також втілюється у контроль над власним добробутом і здоров'ям. При цьому важливо відмітити, що високий контроль над собою та світом не заперечує довірливих стосунків з іншими, адже довірливість має високі факторні навантаження.

Четвертий фактор становить 8,85 % дисперсії і представлений такими змінними: високою нормативністю (0,658), дипломатичністю (0,622), товариськістю (0,561) та інтелектом (0,457). Відповідно ми назвали четвертий фактор як «дипломатичність». На наш погляд, високі факторні навантаження за високою нормативністю наближають зміст цього фактора до конвенційної стадії моральної свідомості. Водночас прагнення слідувати встановлених суспільством норм не перевищує важливість міжособових стосунків, що наш погляд, робить високу нормативність не гальмуючим, а стимулюючим чинником розвитку моральної свідомості.

П'ятий фактор становить 6,08% від загальної дисперсії і представлений такими змінними, як висока уява (0,628), сміливість (0,428), інтуїція (0,411) та дипломатичність (0,406). Ми назвали цей фактор як «інтуїтивна творчість», адже високорозвинена уява зіставляється з інтуїтивно-почуттєвим відображенням дійсності, що дає змогу глибше побачити зв'язки різних фрагментів світу, у випадках, коли раціонально важко обґрунтувати ці зв'язки.

Таким чином, факторна структура постконвенційної моральної свідомості високого рівня відображає прагнення людини визначити для себе універсальні моральні цінності, які є автономними від конкретної ситуації та конкретних людей, які у цій ситуації задіяні. Внутрішня система принципів людини зорієнтована на соціальну домовленість, зумовлену офіційно прийнятою суспільною мораллю. Це є суголосним гарному балансу між високою нормативністю як спрямованістю людини слідувати соціальним нормам і правилам, та товариськістю і дипломатичністю як спрямованістю на дотримання домовленості між людьми. Автономна мораль людини, що зумовлюється універсальними етичними принципами справедливості, добра, віри, краси підкріплюється альтруїстичними емоціями, екзистенційною відповідальністю та сполученням інтелекту й інтуїції як раціонального й інтуїтивно-почуттєвого відображення дійсності.

Для розуміння динаміки моральної свідомості розглянемо факторну структуру постконвенційної стадії середнього рівня. Відповідно до графічного представлення факторного простору, встановлено (5±1) факторів, які охоплюють 67,46 % від загальної дисперсії. Таким чином, перший фактор, який становить 25,64% від загальної дисперсії ми назвали «рефлексивна консервативність». Високі факторні навантаження мають такі змінні: розслабленість як протилежний полюс напруженості (0,723), консервативність (0,600), рефлексія (0,547), що виражає поміркований тип поведінки осіб із середнім рівнем постконвенційної стадії. Водночас помічаємо також змінні, які виражають гуманне ставлення цих осіб до світу: милосердя (0,590), любов (0,523), повагу до інших (0,484). Таким чином, помічаємо, що цей фактор містить змінні, що виражають розвинену почуттєву сферу досліджуваних.

Таблиця 2

Факторна структура постконвенційної моральної свідомості