Розробка та психометрична перевірка опитувальника "Навчальна самоефективність дорослого"

Размещено на http://allbest.ru

2

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Розробка та психометрична перевірка опитувальника «Навчальна самоефективність дорослого»

Тетяна Гальцева

м. Дніпро, Україна

Анотація

У статті представлено процедуру розробки та психометричної перевірки авторського опитувальника, що розкриває рівень навчальної самоефективності дорослого і її структурних компонентів. Для з'ясування внутрішньої будови опитувальника та перевірки його відповідності побудованій теоретичній моделі навчальної самоефективності застосовано факторний аналіз, що дав змогу з достатньо високим рівнем надійності диференціювати п'ять його шкал. Опитувальник складається з 32 тверджень. Шкали ідентифіковані як «Впевненість у власній навчальній здатності», «Ціннісно-смислове ставлення до навчальної діяльності», «Мотиваційно-цільова спрямованість у навчанні», «Відповідальність за навчання та саморозвиток», «Прогностично-рефлексивна здатність до навчання». Сумарний результат представлено шкалою «Загальний показник навчальної самоефективності». Розроблено тестові норми для кожної шкали.

Установлено статистично значущі кореляційні зв'язки між шкалами навчальної самоефективності дорослого й мотивацією успіху або запобігання невдачі (методика МУН А. А. Реана). Виявлено кореляційні зв'язки між шкалами навчальної самоефективності дорослого та шкалами тесту «Впевненості в собі» (В. Г. Ромек), шкалою загальної самоефективності особистості (Р. Шварцер, М. Єрусалем в адаптації В. Г. Ромека). Виявлено високу критеріальну валідність розробленої методики. Результати проведенного дослідження засвідчують, що авторський опитувальник може використовуватися широким колом дослідників і психологів-практиків у діагностичній, консультативній та дослідницькій роботі.

Ключові слова: навчальна самоефективність дорослого, опитувальник, валідність, надійність, психометрія.

Abstract

Development and Psychometric Verification of the «Educational Self-Efficacy of the Adult» Questionnaire

Tetiana Galtseva

The article presents the procedure of development and psychometric verification of the author's questionnaire, which studies the level of educational self-efficacy of the adult and its structural components. In order to find out the internal structure of the questionnaire and check its correspondence with the constructed theoretical model of training self-efficacy, a factor analysis was used that allowed to differentiate five scales of the questionnaire with a sufficiently high level of reliability.

The questionnaire consists of 32 statements. Scales are identified as «Confidence in Own Educational Ability», «Value-Semantic Attitude to Educational Activities», «Motivational-Targeted Orientation in Learning», «Responsibility for Education and Self-development», «Prognostic-Reflexive Ability to Learn».

The total score is represented by the scale «Overall Indicator of Educational Self-efficacy». Test standards were developed for each scale.

The statistically significant correlation relations between the educational selfefficacy of the adult and the motivation for success and fear of failure (a method by A. A. Rean) have been established.

The correlation between the educational self-efficacy scales of the adult and the scales of the self-confidence self-test (V. G. Romek), the scale of the overall self-efficacy of the individual (R. Schwarzer, M. Jerusalem in the adaptation of V. G. Romekd. The highest indicators of connection between the «Prognostic-Reflexive Ability to Learn» and «Planning» scales, between the «Motivational-Targeted Orientation in Learning» and «Purposefulness» scales, between the «Value-Semantic Attitude to Educational Activities» and «Self-organization» scales, between the «Overall Indicator of Educational Self-efficacy» and «Overall Indicator of Self-organization» scales were established. Indicators of the educational self-efficacy scales at a minor statistical level correlate with the «Orientation to the Present» scale. The questionnaire has successfully passed a test for discriminatory power, test-retest reliability, internal consistency and constructive validity. The high criterial validity of the developed method is revealed.

Key words: educational self-efficacy of the adult, questionnaire, validity, reliability, psychometry.

Аннотация

Разработка и психометрическая проверка опросника «Учебная самоэффективность взрослого»

Татьяна Гальцева

В статье представляется процедура разработки и психометрической проверки авторского опросника, в котором раскрывается уровень учебной самоэффективности взрослого и ее структурных компонентов.

Для выяснения внутренней структуры опросника и проверки соответствия построенной теоретической модели учебной самоэффективности применяется факторный анализ, позволяющий с достаточно высоким уровнем надежности дифференцировать пять шкал опросника.

Опросник состоит из 32 утверждений. Шкалы идентифицированы как «Уверенность в собственной учебной способности», «Ценностно-смысловое отношение к учебной деятельности», «Мотивационно-целевая направленность в обучении», «Ответственность за обучение и саморазвитие», «Прогностически-рефлексивная способность к обучению».

Суммарный результат представлен шкалой «Общий показатель учебной самоэффективности».

Разработаны тестовые нормы для каждой шкалы.

Установлены статистически значимые корреляционные связи между шкалами учебной самоэффективности взрослого и мотивацией успеха (методика МУН А. А. Реана).

Выявлены корреляционные связи между шкалами учебной самоэффективности взрослого и шкалами теста «Уверенности в себе» (В. Ромек), шкалой общей самоэффективности личности (Р. Шварцер, М. Иерусалим в адаптации В. Ромека).

Обнаружена высокая валидность разработанной методики. Результаты проведенного исследования показывают, что авторский опросник может использоваться широким кругом исследователей и психологов-практиков в диагностической, консультативной и исследовательской работе.

Ключевые слова: учебная самоэффективность взрослого, опросник, валидность, надежность, психометрия.

Постановка наукової проблеми та її значення

У сучасних умовах, коли освіта набуває характеру неперервного процесу, проблема ефективного функціонування особистості в навчальній діяльності стає особливо актуальною. Вона привертає увагу численних учених у зв'язку з розширенням інформаційного простору, техногенністю суспільства, швидким оновленням знань, що спонукає людину до навчальної активності. Переконання у власній ефективності (самоефективності), як уважає А. Бандура, може сильно впливати на рівень досягнень індивіда, визначає силу й стійкість мотивації до діяльності, дає змогу протистояти труднощам на шляху до мети, підвищує самоповагу. Люди з високим рівнем самоефективності, зауважує вчений, виявляють більший інтерес до освіти та про - фесійних занять, навчання для них стає частиною життя й забезпечує їх основним джерелом особистісного зростання (Бандура, 1977: 216).

Феномен навчальної самоефективності особистості відрізняється від розмаїття її видів в інших сферах життєдіяльності. Він визначає внутрішню готовність індивіда до активних навчальних дій, сприяє формуванню потреби вчитися впродовж життя.

Проблема самоефективності особистості у сфері освіти була предметом дослідження багатьох науковців. Навчальна самоефективність дорослого, на нашу думку, - це феномен самосвідомості, що характеризується суб'єктивним очікуванням успіху, ефективних самозмін у навчальній діяльності. Підвищення рівня навчальної самоефективності дорослого сприяє його перетворенню на суб'єкта власного розвитку, спроможного до визначення завдань самозмінення, готового проектувати в умовах неперервної освіти траєкторію власного руху та самовдосконалення. Розгортання навчальної самоефективності дорослого проходить певні етапи:

1) усвідомлення необхідності виконання життєвих і професійних завдань за допомогою навчання;

2) самооцінка здатності до розв'язання навчальної задачі (цілі);

3) виникнення навчально-пізнавального інтересу, мотивації досягнення;

4) визначення навчальної мети й постановка класових завдань для її досягнення;

5) прогнозування навчальних результатів і наслідків власних дій;

6) інтенція мислення, волі, почуттів на ефективні навчальні дії та самозмінення в процесі виконання навчальної задачі.

Поштовхом до навчальної самоефективності є незадоволеність дорослого наявним рівнем свого розвитку, необхідність розв'язання професійних й особистісних завдань за допомогою освіти.

Сучасна психологічна практика потребує розробки психодіагнос- тичного інструментарію, спрямованого на дослідження цього конструкту. Ураховуючи актуальність і недостатню розробленість зазначеної проблеми, ми розробили опитувальник «Навчальна самоефективність дорослого», який побудований на основі авторської теоретичної моделі конструкту.

Мета статті - опис розробки та психометричної перевірки авторського опитувальника «Навчальна самоефективність дорослого».

Методи дослідження

Для перевірки конструктної валідності опитувальника застосовано такі методики: «Навчальної самоефективності студента» (Сняданко, 2017), «Шкала загальної самоефективності особистості» (Шварцер, 1996), МУН (Реан, 2002), тест «Упевненість у собі» (Ромек, 1998). Критеріальну валідність перевіряли на основі зіставлення показників середньої академічної успішності кожного студента (діапазон отриманих середніх значень склав від 66 до 90 балів) зі шкалою «Загального показника навчальної самоефективності» (авторського опитувальника).

Для обробки отриманих результатів і їх статистичного аналізу використано методи описової статистики, кореляційного аналізу Спірмена, критерію різниці Стьюдента, коефіцієнта а-Кронбаха, факторного аналізу (метод головних компонент з ортогональним обертанням Уагішах із нормалізацією даних за методом Кайзера). Обробку даних проводили в пакеті 8ТЛТІ8ТІСЛ 8.0

Учасники дослідження. У досліджені взяли участь 436 осіб. Серед них - 104 студенти заочної форми навчання Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 104 вчителі області, котрі проходили перепідготовку в Дніпропетровському інституті після- дипломної педагогічної освіти, 71 безробітний районних центрів зайнятості м. Дніпра, 76 працівників бізнес-структур компанії «АТБ- маркет», 82 слухачі «Університету третього віку».

Досліджуваним запропоновано інструкцію «Шановний респонденте, відповідаючи на запитання опитувальника, визначте ступінь відповідності твердження власному сприйняттю себе, оцінивши його від “одного” до “п'яти” балів» («зовсім не згодний 0 1 2 3 4 5 повністю згодний»)

Результати й обговорення

Факторна структура опитувальника. Для з'ясування внутрішньої структури опитувальника застосовано факторний аналіз, що виявляє приховані ознаки певного явища й уможливлює аналіз структури зв'язків латентних змінних досліджуваного опитувальника (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця факторних навантажень

Примітка. Жирним виділено пункти (твердження), які показали статистично достовірні навантаження на відповідний фактор. Коефіцієнти навантаження вказують на силу (щільність) зв 'язку окремого пункту із виявленим фактором.

Таблиця 3

Показники надійності за окремими шкалами опитувальника

У таблиці подано значення Альфа Кронбаха для шкал «Ціннісно - смислове ставлення до навчальної діяльності (освіти)» (0,7), «Упевненість у власній навчальній здатності» (0,81), «Мотиваційно-цільова спрямованість у навчанні» (0,69), «Прогностично-рефлексивна здатність до навчання» (0,72), «Відповідальність за навчання та саморозвиток» (0,66), «Загальний показник навчальної самоефективності» (0,89). Розраховані показники надійності загалом відповідають психометричним стандартам. Отже, на основі статистичного аналізу можна стверджувати, що розроблений опитувальник «Навчальна самоефективність дорослого» характери - зується прийнятною величиною внутрішньої узгодженості пунктів і шкал.

Ретестова надійність. Повторне тестування однієї й тієї самої вибірки 50 респондентів проведено з інтервалом 45 днів.

Таблиця 4

Результати перевірки ретестової надійності

Із табл. 4 можна спостерігати, що результати, отримані за опи - тувальником, є стабільними й мало змінюються з часом. Кореляційний зв'язок між тестом і ретестом за шкалами опитувальника становить не менше ніж 0,8. Ці результати свідчать про те, що опитувальник є ретестово надійним.

Побудова нормативної шкали. У табл. 5 представлено описові статистики опитувальника «Навчальної самоефективності дорослого» за окремими шкалами та загальним показником.

Таблиця 5