Емоційні проблеми та невротичні стани при порушенні життєдіяльності сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

Емоційні проблеми та невротичні стани при порушенні життєдіяльності сім'ї

Бондар Світлана

м. Київ, Україна

Анотація

У статті розглянуто питання емоційних проблем та невротичних станів у подружніх парах і їх впливу на порушення сімейного функціонування при адюльтері. Установлено депресивне реагування в усіх кризових групах. У групі з адюльтером виявлено почуття провини, ранкове пробудження, знижений настрій, психічна тривога, обсесивні та компульсивні розлади; у жінок - знижений настрій, почуття провини, труднощі під час засинання, безсоння, збудження, психічна тривога, соматичні порушення шлунково-кишкового трак-ту, загальносоматичні симптоми, іпохондричні розлади. Зі свого боку, у чоло - віків без адюльтеру діагнастовано безсоння, ранкове пробудження, загальмо- ваність мислення, збудження, психічну та соматичну тривогу, розлади сексу - альної сфери, іпохондричні розлади, обсесивні й компульсивні розлади. У жі-нок простежено знижений настрій, почуття провини, труднощі під час засинан-ня, безсоння, збудження, психічну та соматичну тривогу, порушення шлунково - кишкового тракту, загальносоматичні симптоми, розлади сексуальної сфери, іпохондричні розлади. емоційний невротичний психічний тривога

У групі з адюльтером тривожний розлад відповідав легкому та середньому ступеням виражності, у групі без адюльтеру - середньому й тяжкому. Указано, що чоловіки та жінки обох кризових груп «приховували» симптоми тривоги. За ступенем виражності серед досліджених з адюльтером переважали «психічні» симптоми тривоги над «соматичними», у групі без адюльтеру «соматичний» радикал тривоги переважав над «психічним». Зі свого боку, психоемоційна сфера респондентів з анамнезом адюльтеру «не усвідомлювала та заперечувала» наявність психологічного конфлікту в родині. У досліджених без адюльтеру виявлено схильність до сприйняття широкого кола ситуацій як загрозливих для власної самоповаги.

Аналіз невротичних станів виявив тривожні, астенічні й істеричні симп - томи, що вказує на конверсійне нозогенне психологічного реагування, а також депресивно-фобічні та вегетативні прояви в групі досліджених з адюльтером. Зі свого боку, у групі без адюльтеру встановлено тривожно-фобічні прояви в рам-ках астенічного реагування, вегетативні прояви конверсії, виснаження, астено - депресивні й іпохондричні прояви. Відокремлено значущі симптоми як мішені

Ця стаття відкритого доступу на умовах CC BY-NC 4.0 психотерапевтичної роботи. Зазначено, що перспективним подальшим дослі-дженням у цьому напрямі є наукове обґрунтування й розробка заходів специ - фічної допомоги у вигляді сімейного консультування порушень життєдіяльно - сті в родині при адюльтері.

Ключові слова: депресія, тривога, невротичні стани, психоемоційні про - блеми, порушення життєдіяльності, сімейна криза.

Bondar Svitlana. Emotional Issues and Neurotic States in Violation of a Family Life Activity. The article deals with emotional issues and neurotic states in married couples and their impact on violation of a family functioning in adultery. Depressive reacting has been determined in all crisis groups. Guilt, morning awakening, low mood, mental anxiety, obsessive and compulsive disorders have been revealed in the group with adultery. Women are characterized by low mood, guilt, falling asleep difficulties, insomnia, agitation, mental anxiety, gastrointestinal tract somatic disorders, general somatic symptoms, hypochondriac disorders. In turn, men without adultery are diagnosed with insomnia, morning awakening, thinking retar-dation, agitation, mental and somatic anxiety, sexual sphere disorders, hypochondriac disorders, obsessive and compulsive disorders. Low mood, guilt, falling asleep difficulties, insomnia, agitation, mental and somatic anxiety, gastrointestinal tract disorders, general somatic symptoms, sexual sphere disorders, and hypochondriac disorders are revealed among women, respectively.

In the group with adultery, the anxiety disorder corresponded to the low and average level of expressiveness, in the group without adultery - to the average and high level of expressiveness. It is stated that men and women of both crisis groups «hid» the symptoms of anxiety. By the level o f expressiveness among the subjects with adultery, «mental» symptoms of anxiety prevailed over «somatic»; in the group without adultery, the «somatic» anxiety radical prevailed over «mental». In its turn, the psychoemotional sphere of respondents with adul tery anamnesis «did not realize and denied» the existence of psychological conflict in a family. The subjects without adultery showed the tendency of perception a wide range of situations as threatening to their self-esteem.

The analysis of neurotic states revealed anxious, asthenic, and hysterical symptoms, indicating conversive nosogenic psychological reacting, as well as depressive, phobic, and vegetative manifestations in the group of subjects with adultery. Respectively, anxiety and phobic manifestations within the framework of asthenic reacting, vegetative manifestations of conversion, exhaustion, asthenic, depressive, and hypochondriac manifestations have been determined in the group without adultery. The significant symptoms are outlined as targets of psychothera-peutic work. It is noted that the perspective of further research in this area is the scientific grounding and development of measures of specific assistance in the form of familial counselling of life activity violations in a family with adultery.

Key words: depression, anxiety, neurotic states, psychoemotional issues, life activity violation, family crisis.

Бондар Светлана. Эмоциональные проблемы и невротические состо-яние при нарушении жизнедеятельности семьи. В статье исследуется вопрос эмоциональных проблем и невротических состояний в супружеских парах и их влияние на нарушение семейного функционирования при адюльтере. Установ - лено депрессивное реагирования во всех кризисных группах. В группе с адюльтером обнаружено чувство вины, утреннее пробуждение, пониженное настроение, психическую тревогу, обсессивные и компульсивные расстройства; у женщин - пониженное настроение, чувство вины, трудности при засыпании, бессонницу, возбуждение, психическую тревогу, соматические нарушения желудочно-кишечного тракта, соматические симптомы, ипохондрические рас - стройства. В свою очередь, у мужчин без адюльтера диагностируются бессон-ница, а также утреннее пробуждение, заторможенность мышления, возбужде - ние, психическая и соматическая тревога, расстройство сексуальной сферы, ипохондрические, обсессивные и компульсивные расстройства. У женщин, соответственно, наблюдались пониженное настроение, чувство вины, трудности при засыпании, бессонница, возбуждение, психическая и соматическая тревога, нарушения желудочно-кишечного тракта, общие соматические симптомы, расстройства сексуальной сферы, ипохондрические расстройства.

В группе с адюльтером тревожное расстройство соответствовало лёгкой и средней степеням выраженности, в группе без адюльтера - средней и тяжёлой. Указывается, что мужчины и женщины обеих кризисных групп «скрывали» симптомы тревоги. По степени выраженности среди исследованных с адюль - тером преобладали «психические» симптомы тревоги над «соматическими», в группе без адюльтера «соматический» радикал тревоги преобладал над «психическим». В свою очередь, психоэмоциональная сфера респондентов с анамнезом адюльтера «не осознавала и отрицала» наличие психологического конфликта в семье. В исследованных без адюльтера обнаружилась склонность к восприятию широкого круга ситуаций как угрожающих самоуважению.

Анализ невротических состояний подтвердил тревожные, астенические и истерические симптомы, что указывает на конверсионное нозогенное психо - логическое реагирование, а также на депрессивно-фобические и вегетативные проявления в группе исследованных с адюльтером. В свою очередь, в группе без адюльтера установлено тревожно-фобические проявления в рамках астеничес-кого реагирования, вегетативные проявления конверсии, истощение, астено - депрессивные и ипохондрические проявления. Выделены значимые симптомы как мишени психотерапевтической работы. Отмечается, что перспективами дальнейшего исследования в данном направлении является научное обоснова - ние и разработка мер специфической помощи в виде семейного консультиро - вания нарушений жизнедеятельности в семье при адюльтере.

Ключевые слова: депрессия, тревога, невротические состояния, психо - эмоциональные проблемы, нарушения жизнедеятельности, семейный кризис.

Постановка наукової проблеми та її значення. Важливою й актуальною проблемою сучасної психології залишається проблема порушення соціального функціонування родини, що є наслідком різноманітних подій. Окреме місце займає ситуація адюльтеру з її багатогранністю психосоціальних та особистісних причин виникнен-ня, наслідками прояву, крайнім варіантом чого є руйнування родини. Відомо, що адюльтер створює психотравмувальну ситуацію для ро-дини, призводячи до подружньої дезадаптації. Порушуючи функціо-нування родини, адюльтер знижує демонстрування додаткових емпа- тичних здатностей, співпереживання й співчуття, що виснажує пси-хічний ресурс чоловіка та дружини (Зйдемиллер. 2008). Водночас спеціальні праці з вивчення й корекції подружньої дезадаптації, спо-лученої з позашлюбними зв'язками, обчислюються одиницями. За-галом, ця проблема є недостатньо вивченою та висвітленою в літера-турі (Мєшковська, 2005). Хоч різні аспекти подружньої дезадаптації, зумовлені позашлюбними зв'язками, були предметом досліджень (Кришталь, 1996), проте залишається поза увагою й до кінця не з'ясо-вано роль емоційних проблем і невротичних станів при вікових кри-зах життєдіяльності сім'ї. Не вивчено спонукальні мотиви, психоемо-ційні умови виникнення та наслідки подружніх зрад, специфічні про-яви дезадаптації за позашлюбних зв'язків в одного чи обох представ-ників подружжя. Унаслідок цього не розроблено й ефективні методи діагностики, психотерапевтичної корекції, психоемоційного супрово-ду родини в умовах кризи. До не розв'язаних раніше частин проблеми можемо віднести недостатню вивченість невротичних станів у по-дружніх парах і їх вплив на порушення сімейного функціонування при адюльтері, а також проблему сприйняття чоловіками та жінками заходів сімейного консультування. Зазначене стає підґрунтям для до-слідження питання виявлення емоційних і невротичних станів під час вікових криз життєдіяльності родини при адюльтері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Узагальнюючи напра- цювання в наукових джерелах (Eysenck, 1971, 1972, Зйдемиллер, 2008; Кратохвіл, 2008; Мєшковська, 2005; Каденко, 2007, Кришталь, 1996), можемо констатувати значну кількість напрямів досліджень проблеми адюльтеру. Розглянуто загальну психологію подружніх від-носин (Роджерс 2002) та психологію сучасної сім'ї (Андрєєва, 2005). Вивчаються (Prib, Bondar, 2019) психологічні й психоемоційні про-блеми порушення сімейного функціонування при різних стилях сімейної взаємодії.

Зазначено, що одним із чинників конфліктності (Шевчишена, 2009) в сім'ї є невідповідність між установкою шлюбного партнера і його реальною поведінкою, викликана неврахуванням індивідуальних особливостей протилежної статі, її нахилів, можливостей. Клінічний досвід (Кришталь, 1996) переконливо свідчить про те, що в сексології проблема позашлюбних зв'язків має особливе значення, оскільки при цьому деформуються і сексуальні стосунки, і особистісні відмінності подружжя, і соціальні аспекти шлюбу. Подружня дезадаптація (Меш- ковская 2005) й позашлюбні зв'язки жінок призводять до розвитку в подружжя невротичних розладів, у жінок - найчастіше короткочасної %, рідше - пролонгованої 22,0 % депресивної реакції, у чолові-ків, окрім цих реакцій (23,0 та 27,0), також виявлено неврастенію (19,0 %) і соматизований розлад (13,0 %). Структура готовності до зради (Воронина, 2015) включає когнітивний (когнітивно-мотивацій- ний), емоційний та особистісний компоненти, пов'язані з усвідомлен-ням наявності її причин, умов здійснення й наслідків, наявністю особистісних якостей, які змістовно корелюють із психологічною сут-ністю зради, наявністю переживань, емоцій і почуттів чоловіка, що зумовлює можливість виникнення зради. Установлено, що (Хлопоні- на, 2003) взаємозв'язок між оцінками шлюбних партнерів рівня конф-ліктності існує в кожній із досліджуваних сфер сімейно-рольової взаємодії. Взаємозв'язок сфер конфліктності свідчить про наявність кругової каузальності (причинності) сімейних конфліктів. Наявність конфлікту в одній зі сфер сімейно-рольової взаємодії проектується подружжям на інші сфери та впливає на загальну оцінку рівня конфліктності в сім'ї й задоволеність шлюбом подружжя. Дослідни-ками (Каденко, 2006) вказано, що позашлюбні зв'язки призводять до розвитку невротичних та особистісних розладів (неврастенії, адапта-ційних розладів, депресивних реакцій), порушення міжособистісних стосунків подружжя (утрати любові) і підривають міцність шлюбу, на що вказує на той факт, що 72,0 % чоловіків та 70,0 % жінок думали про розлучення або робили спроби розлучитися.

У цілому дослідниками вивчено широку палітру впливів адюль - теру на особистість і деструкцію сімейних відносин. Проте, незважа-ючи на досить значне поширення наукових пошуків, спрямованих на вивчення факторів благополуччя/неблагополуччя сімейних взаємин, малодослідженими залишаються психоемоційні аспекти ролі депресії, тривоги й невротичних станів у генезі порушень життєдіяльності родини при адюльтері.

Мета дослідження - виявлення емоційних проблем та невротич-них станів при вікових кризах життєдіяльності сім'ї (сімейного функ-ціонування), завдання - дослідження емоційних проблем і невротич-них станів у подружніх парах та їх вплив на порушення сімейного функціонування при адюльтері.

Методи та матеріал дослідження. Із дотриманням принципів деонтології (Ethical principles of psychologists and code of conduct) проведено комплексне обстеження 180 подружніх пар. Проаналізо-вано рівень задоволеності шлюбом і проведено порівняльний аналіз між групою подружжя в «кризовому віці шлюбу» з наявністю адюль-теру в сімейному анамнезі (кризова група з адюльтером КГА та гру-пою подружжя в «кризовому віці шлюбу» без адюльтеру в сімейному анамнезі - КГ. Обидві групи дослідження розподілено на три під-групи: перша - кризовий вік шлюбу - чотири роки (період 3-5 років) (КГА1, n = 30, КГ1 n = 30); друга - кризовий вік шлюбу - сім років (період 6-8 років) (КГА2, n = 30, КГ2, n = 30); третя - кризовий вік шлюбу - 12 років (період 11-13 років) (КГА3, n = 30, КГ3, n = 30). Цей етап виконувався за допомогою шкали тривоги й депресії (М. Га- мільтона HARS і HDRS) та клінічного опитувальника виявлення та оцінки невротичних станів (К. К. Яхін, В. Д. Менделевич) (Райгород-ский, 2001). Аналіз, обробку й підрахунок відсоткових характерис-тик і коефіцієнтів кореляції здійснювали за допомогою програми SPSS 10.0.5 for Windows (Бююль, 2002). Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре-зультатів дослідження. Першим етапом дослідження стало оцінка тяжкості депресії за шкалою депресії Гамільтона (HDRS), яка класи-фікувалася як малий та тяжкий депресивні епізоди (Guelfi, 1993). Рівень депресії за шкалою Гамільтона (HDRS) у респондентів КГА (Ч+Ж) і КГ (Ч+Ж) відображено в табл. 1.

Таблиця 1 Рівень депресії за шкалою Г амільтона (HDRS) у респондентів КГА (Ч+Ж) та КГ (Ч+Ж)

Примітка. * імовірність помилки першого роду, рівень статистичної значимості між показниками -р<0,05 (достовірно значущі відмінності).

Із представлених у табл. 1 даних видно, що в цілому респонденти розрізнялися за тяжкістю депресивного синдрому за об'єктивним критерієм оцінки. Так, у КГА психопатологічні симптоми, які за ви- ражністю не досягали клінічно окресленої депресії, виявлено в чоло-віків (50,0 % - КГА1, 53,3 % - КГА2 і 56,7 % - КГА3. Малий депре-сивний епізод діагностовано в 50,0 % КГА1, 46,7 % - КГА2 та 43,3 % - КГА3 (р<0,05). Тяжкий депресивний епізод у чоловіків не виявлено (р<0,05). У жінок психопатологічні симптоми, котрі за виражністю не досягали клінічно окресленої депресії, виявлено в 43,3 % КГА1, % - КГА2 і 53,3 % - КГА3; малий депресивний епізод діагносто-вано в 40,0 % КГА1, 43,3 % - КГА2 та 30,0 % - КГА3; тяжкий депре-сивний епізод - у 16,7 % КГА1, 10,0 % КГА2 і 16,7 % КГА3 (р<0,05). Середній бал за шкалою ИВЯЯ у чоловіків КГА1 засвідчив відсутність депресії - 3,0 бали, малий депресивний епізод - 9,0 балів. У КГА2 - бали й 10,0 балів. У КГА3 - 4,0 бали та 13,0 балів. Середній бал за шкалою HDRS у жінок КГА1 - відсутність депресії - 6,0 балів, малий депресивний епізод - 12,0 балів. У КГА2 - 6,0 балів і 14,0; у КГА3 - та 15,0 балів.

У КГ психопатологічні симптоми, які за виражністю не досягали клінічно окресленої депресії, виявлено в чоловіків: 53,3 % - КГ1, % - КГ2 та 46,7 % - КГ3. Малий депресивний епізод діагносто-вано в 33,3 % КГ1, 40,0 % - КГ2 та 33,3 % - КГ3. Тяжкий депресив-ний епізод діагностовано в 13,3 % КГ1, 10,0 % - КГ2, 20,0 % - КГ3 (р<0,05). У жінок психопатологічні симптоми, які за виражністю не досягали клінічно окресленої депресії, виявлено в 60,0 % КГ1, 46,7 % - КГ2 та 40,0 % - КГ3, малий депресивний епізод діагностовано у % КГ1, 36,7 % - КГ2 і 30,0 % - КГ3. Тяжкий депресивний епізод у жінок виявлено в 16,7 % КГ1, 16,7 % - КГ2 і 30,0 % - КГ3 (р<0,05). Середній бал за шкалою HDRS у чоловіків КГ1 засвідчив відсутність депресії - 6,0 балів, малий депресивний епізод - 15,0; тяжкий депре-сивний стан - 40,0 балів; у КГ2 - 6,0 балів; 14,0 та 41; у КГ3 - 7,0 ба-лів; 16,0 і 54 бали. Середній бал за шкалою HDRS у жінок КГ1 указу-вав на відсутність депресії - 7,0 бала, малий депресивний епізод - балів, тяжкий депресивний епізод - 46,0 балів; у КГ2 - 7,0 балів і та 48 балів. У жінок КГ3 - 7,0 балів і 15,0 та 50.

Отже, можна зазначити що за об'єктивним показником визначен-ня депресивного стану досліджені чоловіки й жінки КГ переважали над респондентами КГА за ступенем тяжкого депресивного епізоду. У рамках дослідження структури наявності симптомів нами вивчено їх міжгруповій розподіл серед жінок і чоловіків КГА та КГ.

У цілому в КГА в чоловіків усіх трьох кризових груп виявлено симптоми всього спектра депресивного реагування, а саме: почуття провини, ранкове пробудження, знижений настрій, психічна тривога, обсесивні та компульсивні розлади (р<0,05). У жінок КГА також ви-явлено більшість симптомів депресивного реагування, а саме: зниже-ний настрій, почуття провини, труднощі при засинанні, безсоння, збу-дження, психічна тривога, соматичні порушення шлунково-кишко-вого тракту, загальносоматичні симптоми, іпохондричні розлади (р<0,05).

Зі свого боку, у чоловіків КГ діагнастовано безсоння, ранкове пробудження, загальмованість мислення, збудження, психічну та со-матичну тривогу, розлади сексуальної сфери, іпохондричні розлади, обсесивні й компульсивні розлади (р<0,05). У жінок КГ виявлено знижений настрій, почуття провини, труднощі під час засинання, без-соння, ранкове пробудження, збудження, психічну та соматичну тривогу, порушення шлунково-кишкового тракту, загальносоматичні симптоми, розлади сексуальної сфери, іпохондричні розлади (р<0,05).

Другим етапом стало дослідження тривоги за шкалою Гамільтона (HARS) для оцінки стану наявності й глибини тривожного розладу (Райгородский, 2001). Рівень тривоги за шкалою Гамільтона (НАRS) у респондентів КГА (Ч+Ж) і КГ (Ч+Ж) відображено в табл. 2. Із представлених у табл. 2 даних видно, що в цілому респонденти знач-но розрізнялися за тяжкістю вираженості тривоги. Так, у КГА психо-патологічні симптоми, які за виражністю досягали клінічно окресле-ної субклінічної тривоги в чоловіків виявлено в 46,7 % КГА1, 50,0 % - КГА2 та 50,0 % - КГА3.

Таблиця 2 Рівень тривоги за шкалою Гамільтона (НАRS) у респондентів КГА(Ч+Ж) та КГ(Ч+Ж)

Примітка. * імовірність помилки першого роду, рівень статистичної значимості між показниками -р<0,05 (достовірно значущі відмінності).

Тривожний стан діагностовано в 53,3 % КГА1, 50,0 % - КГА2 та % - КГА3. У досліджених КГА симптомів тривоги, які б відпо-відали тривожному розладу, не простежено. Психопатологічні симп-томи, які за виражністю досягали клінічно окресленої субклінічної тривоги, у жінок спостерігали в 40,0 % КГА1, 46,7 % - КГА2 і 40,0 % - КГА3. Тривожний стан діагностовано в 43,3 % КГА1, 43,3 % - КГА2 та 43,3 % - КГА3; тривожний розлад - відповідно, 16,7 % КГА1, 10,0 % КГА2 і 16,7 % КГА3. Середній бал за шкалою НАRS у чоловіків КГА1 становили субклінічна тривога - 4,0 бали, тривожний стан - 13,0 балів. У КГА2 - відповідно, 5,0 і 14,0 балів, у КГА3 - та 15,0 балів. Середній бал за шкалою НАRS у жінок КГА1 такий: субклінічна тривога - 6,0 балів, тривожний стан - 14,0; у КГА2 - відповідно, 6,0 і 15,0 балів; у КГА3 - 7,0 та 12,0 балів.

Узагальнюючи, можемо зазначити, що в більшості чоловіків і жінок КГА тривожний розлад відповідав легкому та середньому ступеням виражності (р<0,05). За об'єктивної оцінки виявлено, що близько 40,0 % чоловіків і жінок КГА приховували симптоми тривоги (р<0,05).

У КГ психопатологічні симптоми, які за виражністю досягали клінічно окресленої субклінічної тривоги, у чоловіків виявлено в % КГ1, 40,0 % - Кг2 та 40,0 % - КГ3. Тривожний стан діагно-стовано в 56,7 % КГ1, 60,0 % - КГ2 і 60,0 % - Кг3. Тривожний розлад не виявлено (р<0,05). Психопатологічні симптоми, які за виражністю досягали клінічно окресленої субклінічної тривоги, у жінок просте-жено в 36,7 % КГ1, 46,7 % - Кг2 і 43,3 % - КГ3. Тривожний стан діагностовано в 43,3 % КГ1, 40,0 % - КГ2 та 40,0 % - КГ3. Тривожний розлад діагностовано у 20,0 % КГ1, 13,3 % - КГ2, 16,7 % - кГ3. Серед-ній бал за шкалою НАRS у чоловіків КГ1: субклінічна тривога - балів, тривожний стан - 17,0, тривожний розлад - 42,0 бали, у КГ2 - 8,0; 18,0 та 45 балів; у КГ3 - 8,0; 19,0 і 46 балів. Середній бал за шкалою НАRS у жінок КГ1 становили субклінічна тривога - 8,0 ба-лів, тривожний стан - 18,0; тривожний розлад - 46,0 балів; у КГ2 - балів, 19,0 і 47,0 балів; у кГ3 - 8,0, 19,0 та 50,0 балів.

Узагальнюючи оцінювання тривоги, можемо зазначити що за об'єктивним показником у більшості досліджених чоловіків КГ три-вожний розлад відповідав середньому й тяжкому ступеню вираженості (р<0,05). Установлено, що близько 60,0 % чоловіків і жінок КГ мали схильність до «приховування» симптомів тривоги, що виявляється під час проведення об'єктивної оцінки (р<0,05).

За результатами міжгрупового кореляційного аналізу респонден-тів КГА (Ч+Ж) і КГ (Ч+Ж) відібрано симптоми депресії й тривоги за шкалами Гамільтона (НDRS та НАRS), у яких імовірність помилки першого роду, рівень статистичної значимості між показниками - р<0,05 (достовірно значущі відмінності). Відокремлені значущі показ-ники (симптоми) як мішені психотерапевтичної роботи відібрано та покладено в обґрунтування комплексної системи сімейного консуль-тування (психокорекції) порушень життєдіяльності родини при адюль-тері.

У цілому в чоловіків і жінок кризових груп виявлено симптоми усього спектра тривожного реагування, а саме: тривожний настрій, напругу, інсомнію, серцево-судинні, респіраторні, вегетативні симп-томи (р<0,05). За ступенем виражності переважали симптоми «пси-хічного» радикалу над проявами «соматичного» радикалу тривоги (р<0,05). У КГ установлено все тривожне реагування (напруга, сома-тичні сенсорні симптоми, серцево-судинні, респіраторні, соматичні м'язикові, гастроінтестинальні, сечостатеві, вегетативні (р<0,05)). За ступенем вираженості в КГ переважали симптоми «соматичного» над симптомами «психічного» радикалу тривоги (р<0,05).

Третім етапом дослідження стало виявлення функціональних роз-ладів психічної діяльності, що виникають як реакція на значущі пси- хотравмувальні події (конфлікти) і зумовлені недосконалістю меха-нізмів психічного захисту. За результатом дослідження за допомогою клінічного опитувальника виявлення й оцінки невротичних станів К. Яхін, В. Менделевич, 2005 (Райгородский, 2001) установлено па-літру симптомів, за рахунок яких порушуються пізнавальні процеси.

За шкалою тривоги виявлено в чоловіків КГА1 - 30,0 %, КГА2 - %, КГА3 - 36,7 %, у жінок - відповідно, КГА1 - 26,7 %, КГА2 - %, КГА3 - 36,7 % (р<0,05). Тривожність у КГА характеризува-лася як нестабільна реакція, яка негативно окреслює хвилювання «внутрішнього неспокою» й відчуття «необхідності якихось пошу-ків». Виявлено відсутність достовірно виражених ознак підвищеної стомлюваності, слабкості, зниження працездатності (р<0,05). Уста-новлено неусвідомлену тенденцію до заперечення психологічного конфлікту (р<0,05). Тривожність у КГ мала такий вигляд: у чоловіків КГ1 - 26,7 %, КГА - 40,0 %, КГА - 33,3 %; у жінок - відповідно, КГ1 - 30,0 %, КГ2 - 33,3 %, КГ3 - 36,7 % (р<0,05). Тривожність у КГ характеризувалася схильністю до сприйняття широкого кола ситуацій як загрозливих власній самооцінці, престижу, самоповазі. Чоловіки та жінки виявляли чутливість до імовірних подій або невдач, які можуть трапитися чи статися, тенденцію до зниженого фону настрою, сумні-ви у відповідальних рішеннях, нав'язливі думки або дії, спрямовані на подолання власних страхів.

Шкала невротичної депресії. Виявлено в чоловіків КГА1 -

%, КГА2 - 36,7 %, КГА3 - 40,0 %, серед жінок - КГА1 - 26,7 %, КГА2 - 30,0 %, КГА3 - 43,3 % (р<0,05). Особи КГА з невротичною тривожністю характеризувалися такими рисами характеру, як прямо-лінійність, ригідність, безкомпромісність. Дослідженим властива емоційна насиченість переживань щодо адюльтеру з прагненням не утримання зовнішніх проявів почуттів. У чоловіків і жінок перева-жали сумний настрій, адинамія нерідко з явищами нав'язливості й іпохондричності. Вербально крізь депресивний фон проявлялася си-туація, яка травмувала чоловіків і жінок - ситуація адюльтеру. У чоловіків та жінок у першому плані іноді відзначалися вегетативно - соматичні порушення. Невротична депресія в КГ у чоловіків КГ1 - %, КГА - 40,0 %, КГА - 33,3 %, у жінок - відповідно, КГ1 - %, КГ2 - 33,3 %, КГ3 - 40,0 % (р<0,05). У досліджених КГ про- стежено тужливе ставлення щодо перспективного майбутнього. Вер-бально крізь депресивний фон проявлялася ситуація, яка травмувала чоловіків та жінок - криза сімейних відносин. Виявлено, що депре-сивна симптоматика часто стосувалася сімейно-сексуальних взаємин, а досліджувані частіше «рятувалися втечею в роботу». Перебіг невро-тичної депресії мав хвилеподібний перебіг зі сльозливістю. Невро-тична депресія характеризувалася «легкими формами» зі скаргами на зниження активності, постійні порушення сну (утруднене засинання або раптові пробудження серед ночі з відчуттям тривоги й серцебит-тям; у ранкові години - розбитість і млявість), смуток, утрату радості від життя. Придушення негативних емоцій викликало вегетативно - соматичні розлади, а саме: коливання артеріального тиску, серцебит-тя, запаморочення, дисфункції шлунково-кишкового тракту. Зниже-ний настрій часто супроводжувався стійкою артеріальною гіпотен-зією й симптомами спастичного коліту.

За шкалою астенії виявлено в чоловіків КГА1 - 23,3 %, КГА2 - %, КГА3 - 36,7 %; серед жінок - КГА1 - 26,7 %, КГА2 - 33,3 %, КГА3 - 40,0 % (р<0,05). У КГА астенічні прояви розвивалися по-вільно (стомлюваність, дратівливість, «втома, що не шукає спокою»). У тяжких випадках це супроводжувалось аспонтанністю, пасивністю, адинамією, порушенням сну. Проявом астенічного кола були емоційна нестійкість, образливість, вразливість, слабкість, підвищена стомлю-ваність, труднощі концентрації уваги. Поверховий і тривожний сон характеризувався відчуттям, що не відпочили, труднощами засинання й прокидання. Астенія у КГ мала такий вигляд: у чоловіків КГ1 - %, КГА - 36,7 %, КГА - 33,3 %; у жінок - відповідно, КГ1 - %, КГ2 - 30,0 %, КГ3 - 43,3 % (р<0,05). Астенічні прояви в КГ проявлялися підвищеною стомлюваністю, ослабленням або втратою здатності до тривалої фізичної й розумової напруги. У жінок просте- жено дратівливу слабкість, що виражалася збудливістю та виснажені-стю, слізливістю, гіперестезією, у чоловіків - афективною лабільні-стю з переважанням зниженого настрою з рисами примхливості й не-вдоволення.

За шкалою істеричного типу реагування, відповідно, виявлено в чоловіків КГА1 - 30,0 %, КГА2 - 30,0 %, КГА3 - 40,0 %, серед жінок - КГА1 - 30,0 %, КГА2 - 23,0 %, КГА3 - 46,7 % (р<0,05). У КГА аналіз істеричного кола реагування засвідчив, що конверсійні прояви спрямовані на звільнення від зовнішніх і внутрішніх обов'язків та є закликом до навколишнього світу для привернення уваги. У глибині проявів «ховається» сімейна криза, прояви слугують метою отриман-ня користі шляхом утворення істеричного симптому з певним задово-ленням від витіснених спонук (первинна користь від кризи). Завдяки зовнішній увазі у вигляді адюльтеру досягається нарцистичне задо-волення (вторинна користь від кризи). Конверсійні реакції властиві істеричним і нарцистичним типам досліджуваних, а за інтенсивністю й формою залежали від соціальних умов, навколишнього світу, три-воги та оцінки близьких. Істеричне реагування в КГ мало такий ви-гляд: у чоловіків КГ1 - 26,7 %, КГА - 36,7 %, КГА - 36,7 %, у жінок - КГ1 - 30,0 %, КГ2 - 26,7 %, КГ3 - 43,3 % (р<0,05). У досліджених КГ аналіз істеричного кола реагування дав підставу стверджувати про витіснений душевний конфлікт у кризовий період родини, соматичну симптоматику, що спрямовані на неусвідомлені від конфлікту сим-волічні вигоди. Істеричні - конверсійні розлади треба розглядати як апеляцію. Символічно вони виражають умовний «докір»: «від мене нічого більше не можна вимагати, зі мною трапилося лихо, тепер нарешті про мене будуть піклуватися».

За шкалою обсесивно-фобічних порушень виявлено в чоловіків КГА1 - 30,0 %, КГА2 - 30,0 %, КГА3 - 40,0 % (р<0,05); у жінок - КГ1 - 26,7 %, КГ2 - 30,0 %, КГ3 - 43,3 % (р<0,05). У респондентів

КГА аналіз обсесивно-фобічного кола реагування засвідчив, що об- сесії, які виникали, були пов'язані з фактом адюльтеру (викликали небажані уявлення, думки, образи або спонукання). Обсесії часто спричиняли тривогу. Обсесивно-фобічні порушення в КГ у чоловіків були такі: КГ1 - 23,3 %, КГА - 40,0 %, КГА - 36,7 %; у жінок - КГ1 -

%, КГ2 - 33,3 %, КГ3 - 40,0 % (р<0,05). Обсесивно-фобічні порушення в КГ характеризувалося тим, що були іноді настільки тяж-кими, що самі ставали причиною порушення сімейного функціону-вання. Коло обсесивно-фобічних проявів можна було трактувати як проблему «очікування» повторного адюльтеру від партнера.

За шкалою вегетативних порушень виявлено в чоловіків КГА1 -

%, КГА2 - 33,3 %, КГА3 - 40,0 %; серед жінок - КГА1 - 30,0 %, КГА2 - 33,3 %, КГА3 - 36,7 % (р<0,05). Вегетативні порушення в КГ були такі: у чоловіків КГ1 - 23,3 %, КГА - 43,7 %, КГА - 33,3 %; у жінок - КГ1 - 30,0 %, КГ2 - 30,0 %, КГ3 - 40,0 % (р<0,05). У до-сліджених КГА та КГ прояви вегетативних порушень на тлі тривалої психофізичної напруги внаслідок сімейної кризи були подібні (слаб-кість, зниження концентрації уваги та працездатності). Респондентам властиві зниження активності, боязкість, слабкість, коливання на-строю, мушки перед очима, розлади сну, тремтіння пальців, пригніче-ність, тиск у голові, головний біль, періодичні запаморочення, від-сутність апетиту, шлунково-кишкові розлади; порушення потенції або лібідо.

Факторний аналіз невротичних станів засвідчив, що дослідже-ним КГА та КГ властиві нозогене й соматогенне психологічне реагу-вання (неадекватне реагування на сімейну кризу), що відображено в табл. 3. У КГА перший фактор (25,0 %) характеризувався високими навантаженнями (0,80 і 0,81) за шкалами тривоги й астенії. Клінічна картина цього фактора відзначалася проявами тривоги з підвищеною стомлюваністю, виснаженістю, дратівливістю. Другий фактор (30,0 %) характеризувався високим навантаженням на істеричні маркери реа-гування (0,83), що вказує на конверсійну симптоматику у формуванні нозогенного психологічного реагування.

Третій фактор (25,0 %) виражався депресивно-фобічною симпто-матикою з вегетативними проявами (0,72, 0,71 і 0,96). Установлено, що астенічне психологічне реагування зумовлене декомпенсацією сфер психічної діяльності й супроводжується явищами астенії та іпохондрії. У досліджених КГ перший (35,0 %) фактор проявлявся вегетативними проявами конверсії - нудотою, тахікардією (0,87, 095). Другий фактор (28,0 %) характеризувався симптомами виснаження (стомлюваність, слабкість, зниження ініціативи), астено-депресивни- ми (невротична депресія) й іпохондричними проявами (0,80, 0,86). Клінічна картина третього фактора (25,0 %) складалася з тривожно- фобічних проявів, що траплялися в рамках астенічного реагування (0,72, 0,87). Так, астенодепресивні явища відзначалися підвищеною стомлюваністю, дратівливістю, нестійкістю, болісно загостреною сен-ситивністю, гіперестезією, ослабленням здатності до тривалого фі-зичного й розумового навантаження.

Таблиця 3 Факторний аналіз структури нозогенного та соматогенного психологічного реагування в КГА

Примітка. * - імовірність помилки першого роду, рівень статистичної значимості між показниками -р<0,05 (достовірно значущі відмінності).

Зі свого боку, астеноневротичні прояви розвивалися поступово на тлі психотравмувальної ситуації, кризи взаємин у сім'ї. Характер-ними симптомами для КГА були відчуття нездужання, стомлювано-сті, млявості, загальної слабкості; інтрасомнічних розладів, відчуття втоми, головний біль, зниження концентрації уваги. Для КГ властиві невдоволення зниженням продуктивності, внутрішнє напруження, по-чуття незадоволеності результатами своєї праці (відповідальність пе-рекладалася на близьких). Із боку вегетативних проявів для дослі-джених КГА та КГ характерні шум у вухах, запаморочення, непри-ємні відчуття в ділянці серця, серцебиття, пітливість, похолодання кінцівок, що посилювалося під час хвилювання й психоемоційних навантажень.

Висновки. Установлено, що за ступенем тяжкого депресивного епізоду переважали досліджені КГ над КГА. У КГА й КГ в усіх кри-зових групах виявлено симптоми депресивного реагування. Виявле-но, що в КГА тривожний розлад відповідав легкому та середньому ступеням вираженості, у КГ - середньому та тяжкому (р<0,05). У КГА 40,0 % чоловіків і жінок, а в КГ - 60,0 % приховували симптоми тривоги (р<0,05). За ступенем виражності в КГА переважали «психіч-ні» симптоми тривоги над «соматичними» (р<0,05), у КГ - навпаки, «соматичний» радикал тривоги над «психічним» (р<0,05).

Психоемоційна сфера в КГА характеризувалася неусвідомленим запереченням психологічного конфлікту (р<0,05), у КГ - схильністю до сприйняття широкого кола ситуацій як загрозливих для самооцін-ки, самоповаги (р<0,05). Досліджені КГА з невротичною тривожні-стю вербально через депресивний фон проявляли травмувальну ситу-ацію адюльтеру (р<0,05), у КГ - кризу сімейних відносин із «втечею в роботу». У КГ істеричне реагування проявлялося витісненням душев-ного конфлікту в соматичну сферу з наявністю не усвідомлених від конфлікту символічних «умовних вигод» (р<0,05). Обсесивно-фо- бічне коло реагування в КГ характеризувалося як «очікування» по-вторного адюльтеру від партнера (р<0,05).

Факторний аналіз невротичних станів у КГА виявив тривожні, астенічні й істеричні симптоми, що вказує на конверсійне нозогенне психологічне реагування, а також депресивно-фобічні й вегетативні прояви. У КГ установлено тривожно-фобічні прояви в рамках асте-нічного реагування, вегетативні прояви конверсії, виснаження, асте- но-депресивні й іпохондричні прояви. Перспективи подальшого до-слідження в цьому напрямі полягають у науковому обґрунтуванні й розробці заходів специфічної допомоги у вигляді сімейного консуль-тування (психокорекції) порушень життєдіяльності в родині при адюльтері.

Література

1. Эйдемиллер, Э. Г., Юстицкий, В. В. (2008). Психология и психотерапия семьи. Санкт-Петербург: Питер, 672 с.

2. Мєшковська, О. А. (2005). Варіанти, форми і психокорекція дезадап- тації подружньої пари при позашлюбних зв'язках і венеричних захворюваннях жінок (Автореф. дис. ... канд. мед. наук за спец. 19.00.04 - медична психо-логія). ХМАПО МОЗ України. Харків, 27 с.

3. Кришталь, В. В., Андрух, Г. П. (1996) Сексуальная гармония супру-жеской пары. Харьков: Велес, 160 с.

4. Eysenck, H. J. (1971) Personality and Sexual Adjustment. The British Journal of Psychiatry, 118, 547, June 1971, 593-608.

5. Eysenck, H. J. (1972) Personality and sexual behaviour. Journal of Psy-chosomatic Research, 16, 141-152. Persamon Press, 1972. Printed in Northern Ireland

6. Кратохвил, С., Васильченко, Г. С., Данилова, Т. В. (2008). Психотерапия супружеских отношений. Санкт-Петербург: Медицина, 327 с.

7. Каденко, О. А. (2007). Подружня дезадаптація та позашлюбні сексуальні зв'язки (Автореф. дис. ... д-ра мед. наук за спец. 19.00.04 - медична психо-логія). ХМАПО МОЗ України. Харків, 28 с.

8. Роджерс, К. (2001) Психологія подружніх відносин. Можливі альтерна-тиви/пер. з англ. В. Гаврилова. Москва: Изд-во Эксмо, 288 с.

9. Андрєєва, Т. В. (2005) Психологія сучасної сім'ї. Монографія. Санкт- Петербург: Речь, 436.

10. Prib, H., Bondar, S. (2019). Psychological and pcychoemotional disorders of family functioning. Psychological Prospects Journal, (34), 206-218.

11. Шевчишена, О. В. (2009) Вплив соціально-психологічних установок на сімейне життя та виникнення конфліктів у молодій сім'ї. Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України/за ред. Максименка С. Д. Київ: ГНОЗІС, Т. ХІ, ч. 2, 523-532.

12. Воронина, Т. Н., Лукьянов, А. С. (2015). Психология супружеской измены: причины, готовность, гендерные различия. Современные проблемы науки и образования, 2.

13. Хлопоніна, Н. Є. (2003) Вплив рольових очікувань подружжя на ха - рактер сімейного спілкування. Актуальні проблеми психології. Т. 3: Консульта-тивна психологія і психотерапія: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Кос- тюка АПН України/за ред. Максименка С. Д., Кісарчук З. Г. Київ: Міленіум, 2, 132-137.

14. Ethical principles of psychologists and code of conduct/American Psychological Association. Effective June 1, 2003 (as amended 2010, 2016). Effective January 1, 2017 Available at: https://www.apa.org/ethics/code/ethics-code- 2017.pdf

15. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учеб. пособие (2001)/под ред. Д. Я. Райгородского. Самара: Бахрах-М, 672 с.

16. Бююль, А., Цефель, П. (2002). SPSS: искусство обработки информа-ции. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономер- ностей. Санкт-Петербург: ДиаСофтЮП, 608 с.

17. Guelfi, G. D. (1993) Devaluation clinique standardis ее en psychiatric, psycho-pathologie denerale. Depression, anxiete, et anxiodepression. Editions Medi-cales Pierre Fabre.

References

1. Eydemiller, E. G., Yustitskiy, V. V. (2008). Psihologiya i psihoterapiya semi [Psychology and psychotherapy of the family]. Sankt-Peterburg: Piter, 692 p. (in Russian).

2. Mieshkovska, O. A. (2005). Varianty, formy i psykhokorektsiia dezadaptatsii podruzhnoi pary pry pozashliubnykh zviazkakh i venerychnykh zakhvoriuvanniakh zhinok [Variants, forms and psychocorrection of spouses desadaptation at fornication and venereal diseases in women]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv: KhMAPO MOZ Ukrainy, 27 p. (in Ukrainian).

3. Krishtal', V. V., Andrukh, G. P. (1996) Seksual'naya garmoniya supruzhes- koy pary [Sexual harmony of a married couple]. Kharkiv: Veles, 160 р. (in Ukrainian).

4. Eysenck, H. J. (1971) Personality and Sexual Adjustment. The British Journal of Psychiatry, 118, 547, June 1971, 593-608.

5. Eysenck, H. J. (1972) Personality and sexual behaviour. Journal of Psychosomatic Research, 16, 141-152. Persamon Press, 1972. Printed in Northern Ireland

6. Kratohvil, S., Vasilchenko, G. S., Danilova, T. V. (2008). Psihoterapiya supruzheskih otnosheniy [Psychotherapy marital relations]. Sankt-Peterburg: Meditsina, 327 р. (in Russian).

7. Kadenko, O. A. (2007). Podruzhnia dezadaptatsiia ta pozashliubni seksualni zviazky [Spouses desadaptation and extramarital sexual relations.]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv: KhMAPO MOZ Ukrainy, 28 p. (in Ukrainian).

8. Rodzhers, K. (2001) Psykholohiya podruzhnikh vidnosyn. Mozhlyvi al'ter - natyvy [Psychology of marital relations. Possible alternatives]. Per. z anhl. V. Hav- rylova. Moskva: Yzd-vo Eksmo, 288 p.

9. Andryeyeva, T. V. (2005) Psykholohiya suchasnoyi sim'yi. [Psychology of the modern family]. Monohrafiya. Sankt-Peterburg: Rech', 436 p.

10. Prib, H., Bondar, S. (2019). Psychological and pcychoemotional disorders of family functioning. Psychological Prospects Journal, (34), 206-218.

11. Shevchyshena, O. V. (2009) Vplyv sotsial'no-psykholohichnykh ustanovok na simeyne zhyttya ta vynyknennya konfliktiv u molodiy sim"yi. Problemy zahal'noyi ta pedahohichnoyi psykholohiyi. Zbirnyk naukovykh prats' Instytutu psykholohiyi im. H. S. Kostyuka APN Ukrayiny/za red. Maksymenka S. D., Kyiv: HNOZIS, T. KHI., 2, 523-532 (in Ukrainian).

12. Voronina, T. N., Lukyanov, A. S. (2015). Psihologiya supruzheskoy izme- nyi: Prichinyi, gotovnost, gendernyie razlichiya [Psychology of adultery: causes, preparedness, gender differences]. Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya - Modern problems of science and education, 2.

13. Khloponina, N. YE. (2003) Vplyv rol'ovykh ochikuvan' podruzhzhya na kharakter simeynoho spilkuvannya. Aktual'ni problemy psykholohiyi, T. 3: Konsul'tatyvna psykholohiya i psykhoterapiya: Zb. naukovykh prats' Instyutu psykholohiyi im. H. S. Kostyuka APN Ukrayiny/Za red. Maksymenka S. D., Kisarchuk Z. H. Kyiv: Milenium, 2, 132-137 (in Ukrainian).

14. Ethical principles of psychologists and code of conduct/American Psychological Association. Effective June 1, 2003 (as amended 2010, 2016). Effective January 1, 2017

15. Raygorodskiy, D. Ya. (Eds.). (2001). Prakticheskaya psihodiagnostika. Metodiki i testyi. Uchebnoe posobie [Practical psychodiagnostics. Methods and tests. Tutorial]. Samara: «Bahrah-M», 672 p. (in Russian).

16. Byuyul, A., Tsefel, P. (2002). SPSS: iskusstvo obrabotki informatsii. Analiz statisticheskih dannyih i vosstanovlenie skryityih zakonomernostey [SPSS: the art of information processing. Analysis of statistical data and restoration of hidden patterns]. Sankt-Peterburg: DiaSoftYuP, 608 p. (in Russian).

17. Guelfi, G. D. (1993) Standartizirovannaya klinicheskaya otsenka v psikhiatricheskoy, psikhonevrologicheskoy psikhopatologii. Depressiya, trevoga i trevozhnaya depressiya [Devaluation clinique standardis ee en psychiatric, psycho-pathologie denerale. Depression, anxiete, et anxiodepression]. Izdaniya Medi-cales P'yera Fabra (in English).

Размещено на Allbest.ru