Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство юстиції України

Академія ДПтС

Кафедра психології

Дисципліна : «Пенітенціарна психологія»

Реферат

На тему : «Методики дослідження уваги»

Панкратов І.В.

Чернігів

2020

ВСТУП

Увага - це психічний процес, який забезпечує спрямованість і зосередженість психіки на певних предметах і явищах зовнішнього світу, діях, образах, думках і почуттях самої людини. Таким чином, увага розглядається не як психічний процес, який є самостійною формою відображення, а як процес, що організує інші форми відображення (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, емоції).

Дослідження уваги має надзвичайно важливе діагностичне значення в клінічній практиці, оскільки різніза характером та вираженістю порушенняуваги є типовимидлядеякихконтингентівхворих на нервово-психічні і соматичнізахворюваннями.Крім того, дослідження уваги відіграє важливу роль в дитячій психології,атакож у професійнійпсиходіагностиці, особливо впрофвідборідляробіт,які вимагають обробки великої кількості інформації, що надходить одночасно.

Методики дослідження уваги

Методики для спеціального психодіагностичного дослідження уваги можна розділити на психофізіологічні та патопсихологічні.

До психофізіологічних методикам дослідження уваги відносяться методики, що використовують спеціальну апаратуру.

За допомогою цих апаратів можна наносити короткочасні, з певною експозицією, зорові (у вигляді цифри, фігур, слів тощо) і звукові роздратування. Таким чином створюються умови для перевірки окремих властивостей уваги - його стійкості, об'єму, здатності до переключення; крім того, дані установки дозволяють діагностувати стан інших психічних функцій - сприйняття, пам'яті. психічний увага людина

З патопсихологічних методик дослідження уваги найбільш відомі і часто використовуються різні варіанти коректурних проб, лічба заКрепеліном, відшукування чисел за таблицями Шульте (у тому числі Шульте-Горбова), ряд методик на перемикання (методика М. С. Лебединського, чергування антонімів і синонімів, додавання з почергово мінливими доданками, почергове віднімання).

Коректурні проби. Сукупність різних варіантів певних бланкових методик, які досліджують ступінь концентрації уваги, його стійкість, а також особливості його перемикання (варіанти методики з перемиканням).

Методика була вперше запропонована в 1895 році Б. Бурдоном. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних бланків з рядами розташованих у спеціальному порядку букв, цифр або кіл з спрямованими в різні сторони розривами або різних фігурок і т.д. Варіанти з використанням кіл і фігурок зручні для дослідження малограмотних, дітей молодшого віку та осіб, які не є носіями тієї мови, на якому проводиться дослідження. Інструкція передбачає перегляд випробуваним ряду за поруч і викреслення (підкреслення, викреслення і підкреслення у випадках проб з перемиканням) одного або двох знаків (букв, цифр, визначених фігур). При цьому кожні 30 або 60 секунд дослідник робить відмітку в тому місці бланка, де в цей час знаходиться олівець пацієнта. Реєструється також час, що витрачається випробуваним на виконання всього завдання.

Перевірка виконання завдання проводиться за заздалегідь заготовленим відповідям, що додаються інструкціями, шляхом зіставлення. Результати оцінюються за кількістю пропущених букв або інших знаків, а також за часом виконання. Результати виконання коректурної проби легко виразити кількісно і графічно. Рівень концентрації уваги може бути представлений за допомогою індексу точності К = S / n, де S - число рядків бланка, опрацьованих випробуваним; n - кількість помилок (пропусків або помилкових закреслень).

Темп виконання завдання може бути визначений за допомогою такої формули: Т = S / t, де S - кількість знаків у проробленої випробуваним частини коректурної таблиці; t - час виконання (у секундах).

Показник переключення обчислюється за формулою П = (S \ 1 / S) * 100, де S \ 1 - кількість помилково оброблених рядків; S - загальна кількість рядків у проробленої випробуваним частині бланка. При оцінці переключення уваги випробуваний отримує інструкцію викреслювати різні набори знаків в парних і непарних рядках коректурної таблиці.

Використання кількісних методів оцінки коректурної проби дозволяє отримувати зіставні в різних дослідженнях показники.

В оцінці методики істотне значення має структура розподілу помилок - чи зустрічаються вони на всьому бланку рівномірно або спостерігаються переважно в кінці (свідоцтво виснажуваноті уваги). Має значення також характер помилок - пропуски окремих букв, рядків; закреслення інших, поруч розташованих або зовні схожих букв і т.д.

Для кожної серії бланків необхідно розраховувати власні нормативи виконання методики. Все ж таки можна орієнтуватися на наступні: здорові випробовувані виконують завдання (з викреслюванням на бланку формату А4 двох заданих літер) за 6-8 хвилин, допускаючи при цьому не більше 15 помилок.

Крім діагностики особливостей уваги за допомогою коректурної проби можна отримати і уявлення про особливості ставлення пацієнта до дослідження.

Лічба за Крепеліном. Методика була запропонована Е. Крепеліном в 1895 році. Призначена для дослідження тренованості і стомлюваності як факторів працездатності.

Випробуваному пред'являються таблиці, на яких надруковані стовпці однозначних чисел; обстежуваний виробляє додавання цих цифр, а з отриманої суми записує тільки одиниці, відкидаючи десятки (однак це не обов'язкова умова і в окремих випадках, коли такий спосіб фіксації результатів тільки ускладнює виконання методики, можна записувати підсумкову суму повністю).

Бланки для проведення методики повинні бути чітко віддруковані, не містити будь-яких нечітких виправлень у написанні знаків, оскільки це затрудняє сприйняття і погіршує результати виконання завдання. Допускається друкувати бланки методики на друкарській машинці.

Так само, як і при проведенні коректурної проби, що досліджує кожні 30 секунд робить свою позначку в тому місці бланка, де в даний час перебуває піддослідний.

При оцінці результатів виконання методики враховується кількість складань, кількість допущених помилок (те й інше - як для всього бланка в цілому, так і для кожного відрізка часу), загальний час виконання завдання. Результати виконання можуть бути "представлені графічно.

Піддослідні в ході методики дані можуть дати уявлення про рівномірність і темп виконання завдання, виявити наявність виснажуваності, розладу уваги.

Необхідно враховувати, що випробовувані, професійна діяльність яких пов'язана з виконанням рахункових операцій, можуть показувати позитивні результати, тому для них дана методика не повинна використовуватися.

Відшукування чисел за таблицями Шульте. Таблиці Шульте являють собою п'ять таблиць (їх можна виготовити самостійно) розміром 5 х 5 клітинок, на кожній з яких у випадковому порядку розташовані числа від 1 до 25.

При виконанні завдання випробуваний відшукує числа по порядку, показує їх і називає вголос. Час, що витрачається випробуваним на кожну таблицю, фіксується секундоміром. У разі необхідності можна також фіксувати кількість чисел, які знаходяться випробуваним протягом кожних 30 секунд.

При оцінці результатів враховується і порівнюється час, витрачений на кожну таблицю. Результати можуть бути представлені графічно.

Здорові випробовувані, як правило, пошук чисел в таблицях ведуть рівномірно по часу, у наступних таблицях у них може навіть спостерігатися прискорення темпу виконання завдання. Причинами нерівномірності пошуку чисел і його тривалості можуть бути: підвищена виснаженість, порушення критичності, свідоме спотворення результатів. Так як таблиці Шульте майже не запам'ятовуються, вони можуть бути використані для проведення повторних динамічних досліджень.

Вивчення переключення уваги проводиться по двокольорового (чорно-червоною) таблиці Шульте-Горбова. На ній у випадковому порядку зображено 49 чисел від 1 до 25 чорні і від 1 до 24 червоні. Інструкція передбачає три етапи виконання завдання : перший - випробовуваний повинен в зростаючому порядку відшукувати, називати і показувати указкою чорні числа; другий - випробовуваний повинен відшукувати, називати і показувати указкою червоні числа в порядку убування; третій - випробовуваний повинен показувати чорні і червоні числа поперемінно і в різному порядку, наприклад 1 - чорне і 24 - червоне, 2 - чорне і 23 - червоне і т.д.

Час на пошук чисел при необхідності перемикання уваги виявляється більшим, ніж те, яке витрачається на відшукання чисел по порядку.

ВИСНОВКИ

Увага в житті та діяльності людини виконує багато різних функцій. Воно активізує потрібні і гальмує непотрібні в даний момент психологічні та фізіологічні процеси, сприяє організованому і цілеспрямованому відбору надходить інформації відповідно до його актуальними потребами, забезпечує виборчу і тривалу зосередженість психічної активності на одному і тому ж об'єкті або виді діяльності.

З увагою пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів. Їх налаштування безпосередньо залежить від того, що в даний час представляється важливим для організму, для реалізації інтересів особистості. Увагою визначається точність і деталізація сприйняття, міцність і вибірковість пам'яті, спрямованість і продуктивність розумової діяльності - словом, якість і результати функціонування всієї пізнавальної активності.

Чи можна навчитися бути уважним, навчитися мистецтву зосередження? Здатність до тривалої концентрації уваги можна тренувати. Головне завдання при цьому - забезпечення повної відсутності всіх сторонніх думок, які не відносяться до предмету роздумів.

Размещено на Allbest.ru