Критерії та показники сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

Т.Р. Браніцька, Вінниця, Україна / T. R. Branitska Vinnytsia, Ukraine

Анотація

У статті конкретизовано критерії та показники сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій, визначено її сутність. Аналіз змістових характеристик складових конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій дав можливість визначити критерії її сформованості. Діагностика та визначення рівнів сформованості конфліктологічної культури проводиться за критеріями: особистісно-діяльнісним, мотиваційно-ціннісним, змістово-когнітивним, емоційно-вольовим, комунікативно-поведінковим, рефлексивним. Критерії сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій конкретизовано в комплексі відповідних показників.

Аналіз та узагальнення наукових досліджень, різних підходів до визначення конфліктологічної культури та її структури уможливили виокремлення сутності конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій як багатоаспектного, інтегративного, особистісного утворення, як багатогранної якості особистості, що ґрунтується на гуманістичних, духовних цінностях та світоглядних позиціях; включає культуру мислення, почуттів, поведінки, комунікативну культуру.

Використання критеріїв та показників рівнів сформованості дасть можливість оцінити результативність та ефективність процесу формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій у закладах вищої освіти.

Ключові слова: конфліктологічна культура, майбутні фахівці соціономічних професій, критерії, показники сформованості конфліктологічної культури.

Abstract

The article specifies the criteria and data of the formedness of the conflictological culture of future specialists of socionomy professions, its essence is defined. The analysis of the informative characteristics of the components of the conflictological culture of future specialists of socionomy professions made it possible to determine the criteria for its formedness. The diagnostics and determination of the levels of formation of the conflictological culture is carried out according to the following criteria: personality-activity, motivational-value, cognitive-activity, emotionally strong-willed, communicatively behavioral, reflexive. The criteria for the formedness of the conflictological culture of future specialists of socionomy professions are specified in the complex of corresponding indicators.

Analysis and generalization of scientific research, various approaches to the definition of the conflictological culture and its structure made the entity recognition of the conflictological culture of future specialists of socionomy professions as a multi aspect, integrative, personal entity, as a multifaceted quality of personality, based on humanistic, spiritual values and ideological positions; includes a culture of thinking, feelings, behavior, communicative culture.

The use of criteria and data of levels of the formedness will provide an opportunity to estimate the performance and efficiency of the process of forming a conflictological culture of future specialists of socionomy professions in higher education institutions.

Keywords: conflictological culture, future specialists of socionomy professions, critera, data of the formedness conflictological culture.

Постановка проблеми та її актуальність. Інтеграція України в Європейський простір сприяє суттєвим перетворенням в українській системі освіти, яка спрямовується на підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти до рівня європейських та світових стандартів з метою забезпечення підготовки конкурентоздатних фахівців.

Водночас, розширення масштабів міжкультурної взаємодії, виникнення глобальних суспільних проблем, котрі можна вирішити лише шляхом співробітництва, що потребує підвищення комунікабельності та толерантності фахівців; зростання конфліктогенності суспільства, передбачають формування у майбутніх фахівців професійної, загальної та конфліктологічної культур. Проблема формування конфліктологічної культури особливо гостро стосується професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери діяльності (педагогів, психологів, соціальних працівників) як представників професій типу «людина-людина».

Конфліктологічна культура є важливим чинником успішності та ефективності результатів професійної діяльності майбутніх педагогів, психологів, соціальних працівників. Рівень сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій можливо здійснити, якщо є чітко визначені критерії та їхні показники.

Метою статті є визначення та конкретизація критеріїв і відповідних показників сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему формування конфліктологічної культури фахівців різного профілю, а також визначення структурних компонентів, критеріїв та показників її сформованості досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці С.Гіренко, І.Козич, М. Коростелін, А.Нємкова, Н.Підбуцька, І.Почекаєва, В.Руденко, М.Руденко, Н. Самсонова, Н.Серебровська, М.Трухан, Т.Черняєва, О. Щербакова, Р. Heigl, М. Kurray, М. Rosenberg.

Психологічну структуру конфліктологічної культури майбутнього фахівця соціономічної сфери розробила Н. Серебровська [9]. Питанням оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів займались О.Каверіна [4], В.Сластьонін [10].

Дослідниця А. Нємкова визначає конфліктологічну компетенцію як здатність і готовність: здійснити діяльність із профілактики конфлікту; мінімізувати деструктивні форми реального конфлікту і перевести їх у конструктивне русло; виступити посередником у розв'язанні конфлікту [6].

Проаналізувавши наукові дослідження, різні підходи до розуміння сутності конфліктологічної культури та її структури, ми прийшли до висновку, що конфліктологічна культура фахівця - це багатогранна якість особистості, що ґрунтується на гуманістичних, духовних цінностях та світоглядних позиціях; включає культуру мислення, почуттів, поведінки, комунікативну культуру; виявляється в конфліктологічній грамотності, мотиваційній готовності, компетентності до управління конфліктами, в конструктивній конфліктологічній позиції; відображає ефективність професійної конфліктологічної діяльності фахівця; становить особистісний потенціал, що збагачується життєвим досвідом.

Виклад основного матеріалу. Оскільки поняття «конфліктологічна культура» - багатоаспектне, інтегративне, особистісне утворення, то проблема визначення компонентів, критеріїв та показників її сформованості є досить складною та неоднозначною.

Проблема оцінювання результатів діяльності, осмислення критеріїв формування будь-якої діяльності, на думку Т. Шестакової, актуальна, а «критерії» - це ознака, на підставі якої можна визначити якість та ґрунтовність сформованості знань, умінь. Критерії описують основні динамічні характеристики, ті, що можуть змінюватися в процесі діяльності, щоб уможливити оцінювання ефективності різноманітних впливів на сам процес чи суб'єкт процесу [11].

Великий тлумачний словник: сучасна українська мова від А до Я дає трактування «критерію» як ознаки, на підставі якої здійснюється оцінка, визначення або класифікація чого-небудь; філософське розуміння - мірило істинності, вірогідності людських знань [1, с.254 ]. Об'єктивність, достовірність, надійність, ефективність, на думку В. Вергасова, є основними вимогами до критеріїв [2].

У працях, присвячених формуванню конфліктологічної культури, І. Козич виокремлює такі компоненти та відповідні їм критерії: 1) мотиваційно-діяльнісний, розвиток якого допоможе майбутньому фахівцю попередити, врегулювати та розв'язати конфлікт; 2) особистісний, що передбачає формування у майбутнього фахівця професійно важливих особистісних якостей; 3) змістовий, який передбачає формування методологічних, соціально-педагогічних, психологічних, культурологічних знань; 4) конструктивний, до якого відноситься формування умінь аргументовано переконувати опонента як суб'єкта конфлікту; 5) комунікативний, формування якого уможливлює ефективну взаємодію з учасниками конфлікту [5].

Н. Серебровська виділила такі компоненти і відповідні їм критерії: 1) когнітивний (психологічні, соціологічні, педагогічні, управлінські знання); 2) діяльнісний (засвоєння професійних дій); 3) регулятивний (емоційна саморегуляція, стресостійкість, конфліктостійкість, розвиток рефлексії); 4) аксіологічний компонент (формування системи ціннісних орієнтацій, самооцінка)[9].

На думку Н. Самсонової, показниками сформованості конфліктологічної компетенції є два критерії, серед яких: адекватно зрозумілий конфлікт; відсутність помилок у визначенні складної ситуації професійної взаємодії як конфліктної на основі системи знань про конфлікт [8,с.33].

У дослідженні «критерій» трактуємо як показник, характеристика навчально-пізнавальної діяльності студентів, результатом якої є певний рівень сформованості конфліктологічної культури. Критерії формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій дають можливість визначити загальні, найбільш суттєві характеристики, ознаки вищого, творчого рівня її сформованості та в комплексі з конкретними показниками і діагностичними методиками, слугувати зразками, індикаторами для визначення фактичного рівня її сформованості, зокрема, кожного студента та групи в цілому.

Вивчення наукових досліджень І. Козич [5], З. Дринка[3] щодо рівнів розвитку особистості, зокрема, сформованості конфліктологічної культури уможливило визначити своє бачення цього поняття. Під рівнями сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій ми розуміємо перехід від системи знань (психологічних, педагогічних, соціальних, конфліктологічних), які становлять інформаційний базис та мотивацію до готовності, як сукупності професійно важливих якостей особистості (шкала цінностей, мислення, рефлексія, конструктивна позиція); від готовності до компетентності як способу конфліктологічної діяльності. Процес такого багатоаспектного переходу відбувається не тільки поступово, але й детермінується індивідуально-особистісними якостями студентів. Тому рівні сформованості окремих компонентів різні, з часом вони змінюються.

Критерії розкриваються через систему показників, діагностування та узагальнення яких дозволяє виявити рівні сформованості знань, умінь студента та змін його особистісних і професійно значущих якостей. Пропонуємо чотири рівні сформованості конфліктологічної культури: елементарний, репродуктивний, продуктивний та творчий.

Вважаючи що, конфліктологічної культури є багатоаспектним особистісним утворенням, яке відображає рівень засвоєння системи науково-теоретичних конфліктологічних знань та їх застосування під час управління конфліктами, готовність до перетворюючої діяльності, до конструктивної конфліктної позиції, нами визначено її структуру як єдність функціонально пов'язаних між собою компонентів: конфліктологічна грамотність; конфліктологічна готовність; конфліктологічна компетентність.

Відповідно, до кожного компоненту у контексті нашого дослідження визначаємо критерії та показники сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери: особистісно- діяльнісний, мотиваційно-ціннісний, змістово-когнітивний, емоційно-вольовий, комунікативно-поведінковий, рефлексивний.

У контексті нашого дослідження особистісно-діяльнісний критерій відображає рівень конфліктологічних знань студента, розуміння та усвідомлення сенсу професійної конфліктологічної діяльності; прагнення до формування власного образу «Я» в конфліктних ситуаціях; характеризується показниками, які віддзеркалюють професійно важливі особистісні якості майбутніх фахівців, а саме:

- прагнення до самореалізації, усвідомлення своєї індивідуальності, віра в свої можливості;

- пізнавальна та творча активність;

- спрямованість діяльності на самовдосконалення та професійний саморозвиток конфліктологічної культури;

- демократизм та гуманність відношення до людей та соціуму;

- самостійність, працездатність, витримка, наполегливість;

- відповідальність за свої дії та справу;

- комунікабельність, оперативність мислення;

- рівень самооцінки;

- сформованість професійної позитивної «Я» - концепції (реальне «Я», ідеальне «Я», динамічне «Я», фантастичне «Я»).

Мотиваційно-ціннісний критерій відображає: систему знань про морально-етичні, професійні, загальнолюдські цінності; рівень сформованості мотивації, внутрішньої потреби до навчально-пізнавальної діяльності та усвідомлення необхідності засвоєння знань, умінь, навичок з метою практичного використання в майбутній професійній діяльності. Конкретними показниками цього критерію є:

- наявність мети щодо формування конфліктологічної культури;

- прагнення, внутрішня потреба до навчально-пізнавальної діяльності та самовизначення;

- мотиваційна готовність до поглиблення загальної культури, освіти, інтелектуального розвитку, розширення кругозору та конфліктологічної культури;

- професійна мотивація та готовність до конструктивної конфліктологічної позиції;

- потяг до творчості, розвитку та самовдосконалення.

Змістово-когнітивний критерій проявляється в усвідомленні необхідності знань про внутрішній світ людини, про природу протиріч та конфліктів між людьми, про культуру мислення; характеризує глибину та обсяг професійних знань з конфліктології, ступінь сформованості та розвитку умінь, навичок з управління професійними конфліктами. Конкретними показниками цього критерію є:

- сукупність знань про психологію відношень між людьми та способи їх врегулювання;

- сукупність знань про культуру мислення та мисленнєві операції (порівняння, аналіз, синтез, систематизація, узагальнення);

- інтелектуальні особливості майбутніх фахівців (гнучкість розуму, оперативність мислення, винахідливість, інтегративне мислення, творчість, критичність мислення);

- активна позиція у дослідженні, аналізі конфліктів;

- уміння змінювати відношення в системах «опонент-об'єкт конфлікту», «опонент- опонент»;

- практичність, розвиток конкретної уяви, спрямованість на реальні дії в конфлікті.

Емоційно-вольовий критерій проявляється в сукупності знань про емоції та методи саморегуляції;

сукупності індивідуально-психологічних якостей майбутніх фахівців соціономічної сфери діяльності; характеризує вольову діяльність як форму навчальної та професійної активності особистості майбутнього фахівця та особливості його соціальної поведінки. Конкретними показниками цього критерію є: конфліктологічний культура емоційний компетентність

- емоційна стабільність, зрілість емоцій, стресостійкість, конфліктостійкість;

- впевненість у собі, наполегливість, цілеспрямованість; впевненість у собі, наполегливість, цілеспрямованість;

- «здатність діяти щодо поставленої мети свідомо, долаючи при цьому внутрішні та зовнішні перешкоди» [7, с.352];

- уміння та готовність переборювати труднощі в навчальній та навчально-професійній діяльності;

- нервово-психічна стійкість, принциповість;

- свідоме відношення (емпатія) до емоційного стану опонента, терпіння;

- прояв дружелюбності, душевного спокою та оптимізму.

Комунікативно-поведінковий критерій проявляється у: володінні комунікативною культурою, в готовності та умінні вести конструктивний аргументований діалог, адекватно вербалізувати переживання; володінні техніками «активного слухання, спілкування»; сформованості стилю поведінки в конфлікті. Конкретними показниками цього критерію є особистісні характеристики та професійно важливі якості майбутніх фахівців соціономічних професій:

- високий рівень загальної, соціальної толерантності та толерантності як риси характеру;

- комунікативність та спрямованість до співпраці;

- самостійність, наполегливість, дипломатичність;

- позитивне відношення до людей, учасників конфлікту;

- уміння встановлювати психологічний контакт з суб'єктами конфлікту;

- уміння управляти своєю поведінкою в умовах конфліктної взаємодії;

- соціальна адаптивність та адекватне сприйняття конфлікту.

Рефлексивний критерій відображає: знання про самокритичність, про свободу вибору та професійну відповідальність; осмислення критики та самокритики, самовизначення та саморозвиток конфліктологічної культури; характеризує ціннісне усвідомлення сформованості конфліктологічної культури в майбутній професійній діяльності. Конкретними показниками цього критерію є:

- знання про метод рефлексії та ступінь володіння ним (самоспостереження. самоаналіз результативності діяльності інш.);

- сформованість особистої рефлексії для зняття напруги;

- сформованість ситуативного виду рефлексії для пошуку в собі мобілізуючих факторів виходу с конфліктної ситуації;

- сформованість ретроспективного та перспективного видів рефлексії для розуміння і управління конфліктами в професійній діяльності;

- самокритика, осмислення власної комунікації та дій в конфлікті;

- адекватна самооцінка та оцінка дій суб'єктів професійної конфліктної взаємодії.

Висновки. Отже, з'ясувавши сутність конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій, визначено змістові характеристики функціонально пов'язаних між собою компонентів, розроблено критерії, показники рівнів її сформованості. Використання критеріїв та показників рівнів сформованості дасть можливість оцінити результативність та ефективність процесу формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій у закладах вищої освіти.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я /ред.: А.П.Загнітко, І.А.Щукіна. Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008, 704с.

2. Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. Киев: Высшая шк., 1985.178с.

3. Дринка З.З. Дидактические условия подготовки студентов к решению профессиональных конфликтологических задач: автореф. дис....канд. пед. наук.: 13.00.01/ Калинингр. гос. ун-т. Калининград, 2000. 20 с.

4. Каверіна О. Г. Інтегративний підхід до формування готовності студентів вищих технічних навчальних закладів до професійної комунікації: теоретико-методологічний аспект: монографія /за ред. П. В. Стефаненко. ООО Фирма Друк-Инфо, 2009. 275 с.

5. Козич І.В. Модель формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури. Вісник Запоріж. Нац. ун-ту: збірник наукових статей. Запоріжжя: ЗНУ, 2008. № 1. С. 110-117.

6. Немкова А. Б. Становление конфликтологической компетенции старшеклассников в условиях внеклассной деятельности: дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 / Вол. гос. пед.ун-т. Волгоград, 2008. 201 с.

7. Партико Т.Б. Загальна психологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. 416 с.

8. Самсонова Н. В. Формирование конфликтологической культуры специалиста: дис.... д-ра пед. наук: 13.00.08 / Калининградский государ. ун.-т. Калининград, 2003. 362 с.

9. Серебровская Н.Е. Психолого-педагогический аспект становления и развития конфликтологической культуры будущего специалиста по управлению: монография. Нижний Новгород: «Оливер», 2010. 140 с

10. Сластенин В. А., Махар В. А. Диагностика профессиональной пригодности молодежи к педагогической деятельности.Москва, 1991. 156 с.

11. Шестакова Т. В. Формування готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічного самовдосконалення: теорія і практика: монографія. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. 174 с.

Размещено на Allbest.ru