Внутрішньогрупова взаємодія у шкільному класі як чинник формування у підлітків залежності від соціальної мережі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНУТРІШНЬОГРУПОВА ВЗАЄМОДІЯ У ШКІЛЬНОМУ КЛАСІ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

М.В. Курлюк

Анотація

У статті розглянуто особливості внутрішньогрупової взаємодії у шкільному класі як чинника формування в підлітків залежності від соціальної мережі.

Проаналізовано поняття внутрішньогрупової взаємодії, її основних показників та проявів. Визначено важливі аспекти підліткового віку, такі як інтимно-особистісне спілкування з однолітками, соціальне життя, оцінка оточення, приналежність до групи, авторитет серед близького оточення. Роль близького оточення значною мірою для підлітка відіграє шкільний клас, у якому він проводить більшу частину часу. У разі незадоволеності характером стосунків зі своїми однокласниками у підлітка часто виникає бажання компенсувати невдачі у реальному спілкуванні, за допомогою віртуального - у соціальній мережі, яка надає підлітку нові можливості. У статті наводено і переваги, і недоліки використання соціальної мережі. Зроблено висновок, що використання соціальних мереж допомагає підлітку розширити межі спілкування, легко знаходити однодумців та емоційно близьких людей, реалізувати потреби у приєднанні до групи та у визнанні. Проте надмірне (патологічне) використання соціальної мережі може спричинити формування залежності від неї. Про залежність від соціальної мережі можна говорити тоді, коли потреба у її використанні виходить на перший план, витісняючи інші види діяльності підлітка та замінюючи спілкування у реальному житті.

Ключові слова: взаємодія в групі, Інтернет-залежність, адикція, дезадаптація, ескапізм, підлітковий вік.

Annotation

Kurliuk M. V. Intra-group Interaction in the School Oass as a Factor of Social Media Addiction Development in Adolescence. The article deals with the features of intra-group interaction in the school class as a factor in the formation of social media addiction. The concept of intra-group interaction, its main indicators and manifestations are analyzed. Significant aspects of adolescence, such as: social life, appraisal of others, group membership, authority among the inner circle are shown. For teenagers the role of the inner circle mainly plays a school class in which they spend most of their time. If a teenager is dissatisfied with the interaction in the class, he/she desires to compensate a failure in the real communication with the help of the virtual one that is possible in the social media, and provides new opportunities. The article presents advantages and disadvantages of using social media. The author comes to a conclusion that the use of social media helps teens to expand the boundaries of communication, facilitates the ability of finding like-minded people and emotional support, gratifies the need of being a part of a group and the need for recognition. However, excessive (pathological) use of the social media can lead to the formation of addiction. It is considered that social media addiction is formed when a teen becomes so obsessed with social media that it distracts him/her from engaging in the real world, and in turn, causes harmful effects on multiple aspects of life.

Keywords: interaction in the group, Internet-addiction, addiction, social maladjustment, escapism, teenagers.

Аннотация

Курлюк М. В. Внутригрупповое взаимодействие в школьном классе как фактор формирования у подростков зависимости от социальной сети.

В статье рассматриваются особенности внутригруппового взаимодействия в школьном классе в качестве фактора формирования у подростков зависимости от социальной сети. Анализируется понятие внутригруппового взаимодействия, его основных показателей и проявлений. Определяются важные аспекты подросткового возраста, такие как интимно-личностное общение со сверстниками, социальная жизнь, оценка окружающих, принадлежность к группе, авторитет среди близкого окружения. Роль близкого окружения в значительной степени для подростка играет школьный класс, в котором он проводит большую часть времени. При неудовлетворенности характером отношений со своими одноклассниками часто у подростка возникает желание компенсировать неудачи в реальном общении с помощью виртуального - в социальной сети, которая предоставляет подростку новые возможности. В статье приводятся как преимущества, так и недостатки использования социальной сети. Сделан вывод, что использование социальных сетей помогает подростку расширить границы общения, легко находить единомышленников и эмоционально близких людей, реализовать потребности в присоединении к группе и в признании. Однако чрезмерное (патологическое) использование социальной сети может привести к формированию зависимости от нее. О зависимости от социальной сети можно говорить тогда, когда потребность в ее использовании выходит на первый план, вытесняя другие виды деятельности и заменяя общение в реальной жизни.

Ключевые слова: взаимодействие в группе, Интернет-зависимость, аддикция, дезадаптация, эскапизм, подростки.

Постановка наукової проблеми та її значення

У наш час, коли активно розвиваються комп'ютерні технології, з'являється велика кількість інновацій, які прямо чи опосередковано впливають на психіку людини. До таких інновацій належать соціальні мережі, популярність яких стрімко зросла за останні роки. Наразі Україна займає п'яте місце у світі з використання соціальних мереж, у нашій країні їх використовує 81 % активних користувачів Інтернету (при середньому показнику у світі 61 %). Вочевидь високий рівень «занурення» у віртуальний простір свідчить про формування нових тенденцій у поведінці користувачів, які не були характерні для України раніше.

Високий рівень «занурення» користувачів у віртуальний світ можна пояснити тим, що соціальна мережа дає змогу розширити комунікацію, розвивати соціальну компетентність, реалізовувати потребу в приєднанні до групи, а також компенсувати ті недоліки, які обмежують реальне спілкування [2]. Крім того, вона дає можливість програвати різні ролі, задовольняє потреби в повазі й самоповазі, забезпечує поінформованість у різних сферах, дає змогу шукати новизну, надає можливість різнобічної творчої самопрезентації, самовираження [3]. Соціальна мережа задовольняє прагнення до постійної стимуляції почуттів, потреби в емоційному насиченні (можливість виговоритися, відчути, що тебе розуміють і приймають, звільнитися у такий спосіб від сильного переживання неприємностей у реальному житті, одержати підтримку і схвалення) [4].

Цікавим є той факт, що серед користувачів соціальних мереж найбільш активні підлітки [2]. У цьому віці відбуваються значні зміни у свідомості, діяльності та міжособистісному спілкуванні молодої людини, коли велике значення починає відігравати соціальне життя, оцінка оточення, приналежність до групи та авторитет серед ровесників. Провідною діяльністю для підлітків стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками, у процесі якого підліток отримує і відточує навички спілкування та взаємодії в суспільстві загалом і у своєму близькому оточенні зокрема. Роль близького оточення, під впливом якого формується особистість підлітка, значною мірою відіграє шкільний клас, у якому він проводить більшу частину свого часу. І тому через незадоволеність характером стосунків зі своїми однокласниками у підлітка часто виникає бажання компенсувати невдачі у реальному спілкуванні за допомогою віртуального - у соціальній мережі, яка надає більшу відкритість, конфіденційність, розмаїтість проблем, відкритих для обговорення [5]. Коли ж спілкування в соціальних мережах виходить на передній план, витісняючи інші види діяльності людини та замінюючи спілкування у реальному житті, можна говорити про формування залежності [3]. Залежність від соціальної мережі є різновидом Інтернет-залежності, що проявляється у надмірному використанні соціальних мереж задля втечі від реальності через зміну власного психічного стану. Цей феномен новий і недостатньо вивчений, тому потребує більш глибокого дослідження.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Внутрішньогрупову взаємодію вивчали такі дослідники, як Т. Лірі, Е. Мейо, Я. Морено, К. Левін, М. Дойч та Г. Келлі, які й заклали основу сучасного розуміння природи внутрішньогрупових процесів у соціальній групі та продемонстрували можливості роботи з нею. У працях В. Бурової, Т. Вакуліч, О. Жичкіної, Т. Ісакової, І. Соловйової та Х. Турецької проаналізовано чинники Інтернет-залежності підлітків. У свою чергу, особливості прояву залежності від соціальних мереж досліджували С. Андреассен, М. Гріффітс, О. Камінська, К. Портер, Дж. Мітчелл.

Мета статті - визначити особливості взаємодії підлітків у шкільному класі, які можуть стати причиною формування залежності від соціальної мережі. соціальний мережа підліток внутрішньогруповий

Методи та методики

Для визначення внутрішньогрупової взаємодії у шкільному класі як соціально-психологічного чинника залежності від соціальної мережі ми обрали спеціальний методичний інструментарій для вивчення цієї проблеми і відповідну вибірку. У пілотажному дослідженні брали участь учні 9-го класу (14-15 років) спеціалізованої школи № 89 м. Києва. Загальна кількість респондентів - 30. Для розв'язання поставлених завдань ми використовували комплексний метод дослідження, що охоплював такі методи і методики:

I. Теоретичні методи (аналіз, синтез, систематизація, класифікація, узагальнення вітчизняної та зарубіжної літератури, які дали можливість наукового осмислення одержаних даних).

II. Організаційні методи (порівняльний).

III. Емпіричні методи:

1. Метод анкетування (анкета для збору інформації від підлітків про особливості користування Інтернетом);

2. Психодіагностичні методики (специфічні психологічні засоби, призначені для вимірювання та оцінки психологічних особливостей), зокрема:

1) Шкала залежності від соціальної мережі БасеЬоок (С. Андреассен) [7];

2) Опитувальник для визначення міри захопленості Інтернетом

В. Посохова (шкали методики дають можливість визначити три статуси підлітка, залученого до Інтернет-простору, а саме: 1) статус вільного користувача; передзалежність; власне залежність. В основі поділу лежить рівень дезадаптації у реальному житті, тривалість перебування в мережі [5]);

3) Методика оцінки рівня психологічного клімату колективу (А. Лутошкін) (дає змогу визначити рівень сприятливості або несприятливості учнівського колективу, а також дослідити згуртованість);

4) Методика «шкала психологічного благополуччя» (К. Ріфф, адаптована Н. Лепешинським) (досліджує психологічне благополуччя, позитивні стосунки підлітка, наявність мети у житті, прийняття себе, автономію, управління оточенням);

5) Проективна методика «Дерево з чоловічками» (допомагає визначити місце дитини в системі відносин у класі);

6) Методика «Соціально-психологічної адаптації Роджерса-Даймонда» (СПА) (спрямована на дослідження адаптації/дезадаптації, прийняття/неприйняття інших, домінування/підкорення, ескапізму; (втечі від проблем));

7) Оцінка стосунків підлітка з класом (Є. Рогов) (методика дає змогу виявити три можливих «типи» сприйняття індивідом групи: індивідуалістичний, прагматичний, колективістський).

IV. Методи обробки даних: математична статистика - БРББ, при використанні критерію Колмогорова-Смирнова, коефіцієнта кореляції Пірсона.

V. Інтерпретаційні методи (структурний).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Для підлітка в процесі соціалізації важливу роль починає відігравати клас. Шкільний клас являє собою як безпосередньо навчальну одиницю, так і спільність учнів, пов'язаних між собою певною внутрішньогруповою взаємодією. Ця взаємодія - найважливіша характеристика групи [5], оскільки є основою групових процесів і поведінки індивідів у класі.

Основними показниками внутрішньогрупової взаємодії є:

1. Соціально-психологічний клімат - єдність емоційних та інтелектуальних характеристик: настанов, настроїв, відносин, почуттів і думок учнів класу. Це психічний стан шкільного колективу, який обумовлюється його життєдіяльністю. Підлітки опановують різні аспекти міжособистісних відносин у процесі внутрішньогрупової взаємодії, зокрема й з протилежною статтю [2]. Для підлітків такі відносини є значимими, оскільки в групах відбувається їхня самореалізація та самоідентифікація.

2. Психологічна згуртованість - характеристика системи внутрішньогрупових зв'язків, яка показує ступінь збігу оцінок, настанов і позицій класу щодо об'єктів, людей, подій чи ідей, значимих для нього. Чим більша кількість членів групи подобається один одному і чим більше вони задоволені своїм перебуванням у групі, тим вища психологічна згуртованість. Групова сумісність являє собою соціальнопсихологічний показник згуртованості групи, що відображає узгодженість дій її членів в умовах спільної діяльності, відсутність конфронтації в спілкуванні [1].

3. Дружелюбність/агресивність (прийняття/неприйняття інших).