Аналіз психолого-педагогічного дослідження осіб, які знаходяться в місцях позбавлення волі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кропивницький інститут державного та муніципального управління

Аналіз психолого-педагогічного дослідження осіб, які знаходяться в місцях позбавлення волі

Тетяна Тернавська

Кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри соціальної роботи

У статі розглянуто аналіз психолого-педагогічного дослідження осіб, які знаходяться в місцях позбавлення волі. Гостро постає проблема повернення до нормального способу життя: неготовність сім'ї засудженого, повернення в колишнє середовище, низький або повністю відсутній рівень освіти, нераціональна мотиваційна сфера, низький рівень самооцінки тощо.

Ключові слова: ресоціалізація; навчальна мотивація; невербальна креативність; самооцінка; структура інтелекту.

Tatiana Ternavska. The analysis of Psychological-Pedagogical Research of Persons, Who are in Places of Detention

In the present article the analysis of psychological-pedagogical research of persons who are in places of detention is considered. The problem of returning to normal life sharply rises before the convict: the family of the convict being not ready, return to the previous environment, low and absent level of education, the irrational motivational sphere, low level of self-assessment, and so on.

For introduction of the developed social-pedagogical directions of resocialization of persons who are in the places of detention or getting ready to leave these places, the diagnostics of psychological characteristics which will become key signs of efficiency of the applied directions became relevant, namely: orientation to changing of the social environment; social-pedagogical therapy; professional orientation during teaching and educational process.

The following methods were applied for scientific research: the analysis of scientific literature, theoretical methods of research which are based on the analysis of scientific and methodical literature dealing with problems of resocialization of people who are getting ready to leave places of detention; empirical methods of research which are based on psychology and pedagogical observation of cognitive labor activity and application of professional competences of social workers, psychologists and teachers in the process of resocialization of people who are getting ready to leave places of detention.

Diagnostics of structure of intelligence, educational motivation, nonverbal creativity and level of self-assessment of persons who are in places of detention is performed. The analysis of results of motives of educational activity allows saying that educational activity of respondents is defined by motivation on achievement, cognitive motivation, and by motive of external stimulation. The highest indicator of the index of uniqueness that characterizes nonverbal creativity is met at most of respondents.

The self-assured personality is guided by development of the his/her potential, he/she subordinates the existence to achievement of a condition of integrity, integration, spontaneity, humour, openness of experience. Creative, motivated, intelligently flexible and self-assured personality can achieve the objectives, far from creativity, for the sake of prospects in his/her life.

He/she can be attracted to the activity necessary from some reasons, important for him/her, as, for example, participation of creative people in technical activity, in organizational work, for explanation of his/her purposes for other people.

Key words: resocialization; educational motivation; nonverbal creativity; self- assessment; structure of intelligence.

ВСТУП

Постановка проблеми. Психолого-педагогічна та соціальна реабілітація осіб перед звільненням з місць позбавлення волі в даний час є актуальною, так як саме якісне повернення до нормального життя стає гострою проблемою для людей, які готуються вийти з місць позбавлення волі.

Визнана інноваційною сфера надання соціально-педагогічних послуг особам, звільненим із місць позбавлення волі, потребує подальшого структурно-організаційного оформлення й законодавчого врегулювання. Вирішення питання ефективної підготовки засуджених до звільнення є одним із ключових завдань пенітенціарної та пост пенітенціарної теорії та практики. Для засуджених, які тривалий час відбували покарання, втратили соціально корисні зв'язки та здебільшого не мають житла, професії і навіть належної освіти, адаптація до життя на волі в сучасних умовах є дуже складною. Успішна їх соціальна та психолого-педагогічна адаптація є одним із пріоритетних напрямів державної політики, адже труднощі у відновленні свого соціального статусу та поверненні до нормальних умов життя призводять до того, що особи, які звільнилися з установ виконання покарань, повертаються на кримінальний шлях, через що підвищується рівень рецидиву злочинів.

Практично повністю наявна відсутність необхідного числа навчених соціальних педагогів-практиків, психологів, учителів-предметників, здатних працювати з різними категоріями засуджених по-новому. В неменшому дефіциті і дослідження психолого-педагогічних показників, аналіз результатів яких допоможе зорієнтувати спеціалістів у виборі, розробці, модифікації правильних та ефективних психолого-педагогічних та соціальних інноваційних технологій ресоціалізації осіб, що знаходяться у місцях позбавлення волі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психолого-педагогічна та соціальна робота із засудженими є сама по собі багатоаспектним видом діяльності. Одним з найбільш важливих напрямів діяльності соціально - педагогічної роботи із засудженими є їх персональна підготовка до звільнення з місць позбавлення волі та соціально-педагогічна та психологічна робота із їх сім'ями, яка стала об'єктом досліджень М. Денисової, В. Дружиніна, А. Капської, В. Наливайко, А. Степанюка. працівники виправних колоній (тюрем) взаємодіють у вирішенні питань трудової і побутової допомоги особам, що звільняються з місць відбуття позбавлення волі. Це перш за все допомога у сферах опіки, управлінні охорони здоров'я, освіті, соціальному захисті населення, роботі з комісією у справах неповнолітніх і захисту їх прав. Всі ці види соціально-педагогічної роботи є необхідними та традиційними, які потребують сучасного вдосконалення та ствюрюють умови для нашого подальшого дослідження.

Метою статті є аналіз пілотного психолого-педагогічного дослідження осіб, які знаходяться у місцях позбавлення волі.

Кафедрою соціальної роботи ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління» було проведено пілотне психолого - педагогічне дослідження. Респондентами виступили учні вечірньої загальноосвітньої школи №38 - люди, які знаходяться в місцях позбавлення волі м. Кропивницький, кількістю 30 осіб, віком від 16 до 47 років. Дослідження проводилося у листопаді 2018 року.

Для дослідження структури інтелекту, самооцінки, креативності та мотиваційних характеристик особистості людей, які готуються до виходу з місць позбавлення волі, використано такі методики: методика «Діагностика структури навчальної мотивації» за М. Фєтіскіним [6]; методика «Діагностика невербальної креативності (скорочений варіант тесту П. Торренса)» за А. Вороніним [4];

«Методика діагностики структури інтелекту», тест Р. Амтхауера (скорочений варіант розроблений А. Вороніним і С. Бірюковим) [4];

Методика «Вербальна діагностика самооцінки особистості» за М. Фєтіскіним [6].

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Соціально-педагогічна робота із засудженими є сама по собі багатоаспектним видом діяльності. Одним з найбільш важливих напрямів діяльності соціально-педагогічної роботи із засудженими є їх персональна підготовка до звільнення з місць позбавлення волі, яки, направлений на ресоціалізацію самих засуджених. Головна мета ресоціалізації - повернути в суспільство «соціально здорову» особистість, здатну до інтелектуального самовдосконалення, вияву творчих здібностей, позитивної мотивації до якісної професійної та побутової життєдіяльності, з адекватною самооцінкою; підготовлену до різних умов життя, які існують в суспільстві.

Для дослідження креаативності застосовано методику діагностики невербальної креативності, яка представляє собою 12 субтестів

запропонованих П. Торренсом. В дослідженні використано один із субтестів «Завершення картинок». Під час використання цього тесту особливий акцент робився на виявленні невербальної креативності як певної здатності до створення нового, оригінального продукту в умовах мінімальної вербалізації. Іншими словами - вербалізація матеріалу, з яким працює піддослідний, і засобів створення нового продукту не обов'язкова і вторинна. За допомогою цього тесту ми визначили рівень оригінальності і рівень унікальності.

Опитавши групу респондентів, яка складається з 30 осіб, ми визначили, що рівень невербальної креативності досліджених нами засуджених (за індексом оригінальності) має показники нижче середнього (18 %). Однак для його оцінки важливіше значення має індекс унікальності: результат індексу унікальності (72 %), дозволяє стверджувати, що створення унікального продукту діяльності можливе для всіх опитуваних. Унікальність цієї категорії людей має високі показники, що говорить про наявність неаби -яких творчих здібностей у досліджених особистостей.

Впевнена в собі особистість орієнтується на розвиток свого потенціалу, вона підпорядковує своє існування досягненню стану цілісності, інтегрованості, спонтанності, гумору, відкритості досвіду. Творча особистість може досягати далеких від творчості цілей заради перспектив у своєму житті, вона може залучатись у діяльність, потрібну з якихось важливих для неї причин, як, наприклад, участь творчих людей у технічній діяльності, в організаційній роботі, для пояснення своїх цілей іншим людям тощо. При високому рівні креативності впевнена в своїх силах, здібностях особистість ґрунтовно підходить до виконання завдань, швидше, якісніше досягає кінцевої мети пізнавальної діяльності і має креативний рівень останньої.

Методика «Діагностика структури навчальної мотивації» дозволила вивчити найбільш значимі мотиви навчальної діяльності та їх якісний аналіз у людей різного віку. Навчальна мотивація є відповідним показником для професійного самовизначення та може бути врахована при здобутті освіти осіб, які готуються до виходу з місць позбвалення волі.

Рушійною силою процесу професійного навчання є мотиви навчальної діяльності. Мотивом навчання виступає внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до пізнавальної діяльності, активізує інтелектуальний розвиток в процесі діяльності. В ролі мотивів можуть виступати потреби і інтереси, прагнення і емоції, установки і ідеали. З психологічної точки зору мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності, від яких залежить успішність і результативність останньої.

В нашому дослідженні ми виділили декілька групових мотивів навчальної діяльності. У відсотках зазнчаємо кількісні характеристики кожного мотиву у респондентів.

Пізнавальний мотив (46 %) - проявляються в пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через одержання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів. Пізнавальна діяльність людини є провідною сферою її життєдіяльності. Тому формування у людей пізнавальних мотивів - провідний фактор успішності пізнавальної діяльності, оскільки через нього реалізується природна потреба людини. Це повязано з тим, що вчителі вечірньої школи адаптують навчальний матеріал з кожної дисципліни та використовують його відповідно до вікових особливостей та інтелектуальних здібностей кожного учня.

Комунікативний мотив виражається в бажанні спілкування. Подібно до потреби в діяльності, людина має потребу в спілкуванні, задоволення якої є необхідною умовою нормального психічного та соціального розвитку особистості та розвитку пізнавальної діяльності (39 %).

Мотив емоційного задоволення - інтерес до певного виду діяльності, процесу виконання цього процесу, позитивний емоційний стан під час навчальної діяльності, почуття радості і задоволення від навчання (33 %).

Мотив саморозвитку - розуміння важливості знань, потреба в самоосвіті, невдоволеність рівнем своїх знань, бажання і прагнення самостійно розв'язати проблему, не зважаючи на те що люди знаходяться в місцях позбавлення волі (34 %).

Зовнішня стимуляція - бажання заслужити схвалення від товаришів, колективу, прояв самолюбства і честолюбства, страх перед викладачем (45 %).

Мотив досягнення - прагнення бути освіченим членом суспільства, відповідальність, обов'язок перед колективом, суспільством, батьками, користь для оволодіння майбутньою професією, меркантильність, матеріальна вигода, стрімка кар'єра. Для 58% опитуваних характерним є домінування мотиву досягнення і особливо яскраво це спостерігається при навчальній діяльності.

Порівнянно з іншими мотивами, мотив досягнення має найважливіше значення в навчальній діяльності серед всіх досліджених. Маємо припущення, що багато хто із опитуваних орієнтуються на певні майбутні творчі досягнення, успіх в кар'єрі, уникнення проблем при влаштуванні на роботу, що залежить від теперішніх успіхів в навчальній діяльності. Це дає можливість зробити якісну інтерпретацію того, що провідною мотивацією для опитуваних є внутрішня, в тому числі й мотивація досягнення.

За допомогою методики діагностики структури інтелекту були спроби вивчити рівень загальних інтелектуальних здібностей, основні групові фактори структури інтелекту та їх якісний аналіз у респондентів різного віку. Тест діагностує загальний інтелект (О - фактор за Спірменом) та основні його групові фактори, а саме: просторовий, числовий та вербальний. Так званий «О - фактор» - загальні здібності до навчання. Бал отримують на основі складання показників трьох факторів: вербального, числового та тесту на сприйняття трьохмірного простору. Сума балів за всіма факторами визначає загальну оцінку рівня інтелекту.

Нажаль із 30 опитаних респондентів, лише 25 % хоча б спробували дати відповідь на запитання тесту. Лише 1 респондент відповів на 16 запитань тесту, дав вірні відповіді.

Аналізуючи результати відповідей респондентів, з'ясовано, що розрахунково-математичний вектор, тобто числова частина тесту зазнала найбільших складнощів. Лише 13 % респондентів відповіли на одне запитання цього блоку. По три правильні відповіді отримали блоки на дослідження просторового мислення та пам'яті і зосередженості уваги.

Аналіз результатів діагностики рівня загального інтелекту виокремив, що рівень його показників визначається переважно досвідом суб'єкта навчання та виховання по взаємодії з навколишніми суспільством, успішністю та рівнем засвоєних знань тощо.

За допомогою методики вербальної діагностики самооцінки особистості визначено такі показники самооцінки респондентів різних вікових категорій.

Аналіз показників показує, що у переважної більшості досліджених 70 % (середній показник рівня самооцінки 44 бали) спостерігається середній рівень самооцінки (респонденти віком від 26 до 35 років). Лише 15 % досліджених має високий рівень (респонденти віком від 14 до 25 років) і одиниці -- низький (два респонденти віком 47 років та один - 36 років).

Дані свідчать, що більшість досліджених - це люди, які рідко страждають комплексом неповноцінності, час від часу намагаючись підлаштуватися під думку інших людей. Респонденти з високим рівнем самооцінки впевнені в собі, реагують на зауваження та рідко сумніваються в необхідності своїх дій. 3 % опитаних хворобливо переносять критичні зауваження, не впевнені в собі. Але зазначимо, що, на відміну від інших якостей особистості, самооцінка досить мінлива і в багатьох випадках залежить від ситуації, умов і періоду життя, подій.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

психологічний педагогічний позбавлення волі

Комплексний аналіз результатів дослідження за зазначеними вище методиками свідчить про існування як схожості (приблизно однаковий за значеннями рівень загального інтелекту), так і певної відмінності між респондентами різного віку. Наприклад, переважна відсутність показників виконаного субтесту на числовий фактор структури інтелекту є найбільш поширеними у респондентів, що говорить про низький рівень структури інтелекту, тоді як аналіз показників субтесту на дослідження вербального фактору показав високе значення лише у 16 % респондентів. Аналіз результатів мотивів навчальної діяльності дозволяє говорити про те, що навчальна діяльність опитаних визначається мотивацією на досягнення, пізнавальною мотивацією, та мотивом зовнішньої стимуляції. Найвищий показник індексу унікальності, що характеризує компонент «креативність», зустрічається у більшості респондентів, тоді, як індекс оригінальності - тільки у 18 % опитаних.

Підготовка засуджених до виходу з місць позбавлення волі базується на кропіткій роботі у системі заходів щодо попереднього вирішення питань соціально-психологічного та інтелектуального розвитку, трудового і побутового пристрою засуджених, які передбачають їх педагогічну, психологічну, етичну, правову підготовку, ефективне надання безпосередньої допомоги у відновленні та розвитку соціально корисних зв'язків засуджених.

Наступним кроком у нашому дослідженні буде впровадження розроблених соціально-педагогічних напрямків ресоціалізації осіб, які готуються до виходу з місць позбавлення волі, а саме: орієнтація на зміну соціального середовища; соціально-психологічна терапія; професійна орієнтація під час навчально-виховного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Наливайко В. С. Кримінологічні проблеми ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: 12.00.08.Київ, 2000. 20 с.

2. Капська А. Й. Соціальний супровід різних категорій сімей та дітей: навч. посб. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 232 с.

3. Денисова М. О. Соціальна робота у пенітенціарній системі. Київ: 2010. № 33. С. 145-152. иКЬ: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pedaim/

1ехІ8/2010 5Z036.pdf

4. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. 3-е изд. СПб.: Питер, 2007. 368 с.

5. Права та законні інтереси засуджених до позбавлення волі в умовах реформування Державної кримінально-виконавчої служби України: монографія / за заг. ред. А. Х. Степанюка. Харків: Право, 2015. 243 с.

6. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва: Институт Психотерапии, 2005. 490 с.

REFERENCES

1. Nalyvaiko V. S. (2000). Kryminolohichni problemy resotsializatsii osib, zvilnenykh z mists pozbavlennia voli [Criminological problems of resocialization of persons released from places of imprisonment]: avtoref. dis of cand. legal science: 12.00.08. Kyiv. 2000. 20. [in Ukranian]

2. Kapskaya A. (2017). Sotsialnyi suprovid riznykh katehorii simei ta ditei [Social support for different categories of families and children]: tutorial. Kyiv. Center for Educational Literature. [in Ukranian]

3. Denysova M.O. (2010) Sotsialna robota u penitentsiarnii systemi [Social work in the

penitentiary systemi]. Kyiv: № 33. 145-152. Veb-sait URL:

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pedaim/lexts/2010 5Z036.pdf [in Ukranian]

4. Druzhynyn V.N. (2007) Psykholohyia obshchykh sposobnostei [Psychology of general abilities]. 3-e yzd. SPb.: Pyter. [in Russian]

5. Stepaniuk A. Kh. (2015) Prava ta zakonni interesy zasudzhenykh do pozbavlennia voli v umovakh reformuvannia Derzhavnoi kryminalno-vykonavchoi sluzhby Ukrainy [Rights and lawful interests of convicted prisoners in the conditions of reforming the State Criminal Execution Service of Ukraine]. Kharkiv. Pravo. [in Ukranian]

6. Fetyskyn N. P., Kozlov V. V. and Manuilov H. M. (2005) Sotsyalno-psykholohycheskaia dyahnostyka razvytyia lychnosty y malykh hrupp [Social psychological diagnostics of personality development and small groups]. Moskva: Ynstytut Psykhoterapyy. [in Russian]

Размещено на Allbest.ru