Особливості адиктивної особистості

Рис. 1 Схильність до залежностей

Для математичного аналізу нами був використаний кореляційний та регресійний аналіз за допомогою програми Excel. Оцінка кореляції здійснювалася за такими критеріями: 0,1 - слабкий зв'язок, 0,3 - середній, 0,5 - сильний. Кореляційний аналіз загальної групи респондентів показав прямий зв'язок вище середнього між тургентною залежністю та іпохондрією (коефіцієнт кореляції 0,38), гіпоманією (коефіцієнт кореляції 0,32), істерією (коефіцієнт кореляції 0,33); прямий зв'язок середньої сили зі шкалами брехні, депресії, паранояльності, психостенії та шизоїдності (показники кореляції 0,23-0,28) (рис. 2).

Рис. 2 Кореляційний зв'язок ургентної залежності з показниками тесту СМОЛ Іпохондрія Депресія Істерія Психопатія Параиояльність Психостенія Шизоідність

Такі результати можуть вказувати на те, що у осіб з ургентною залежністю спостерігається високо розміщений профіль та наявна невротична тріада з негативним нахилом, що свідчить про високий ризик поведінкових реакцій.

Підвищеною є ймовірність невротичних розладів; наявні емоційні ускладнення, гострі переживання, занепокоєння, тривога, невпевненість, труднощі у спілкуванні, неприємні відчуття, соматичні розлади. Для пацієнтів із невротичною тріадою характерна висока емоційна лабільність, прагнення до спілкування [7]. Можна припустити, що емоційним, тривожним, сенситивним особам, що прагнуть встигнути все і одразу, але страждають від відчуття, що встигли зробити недостатньо, властива залежність від постійного браку часу. На нашу думку, це добре відображає вікові особливості досліджуваних осіб, оскільки до них ставиться величезна кількість вимог. Про це також свідчить, що 14 % респондентів страждають від сильної ургентної адикції, а 72 % - від помірної ургентної адикції (тобто майже всі). Це може бути ознакою соціальної схвалюваності явища ургентної залежності у суспільстві.

Алкогольну залежність ми досліджували за допомогою двох методик. Одна - тест MAST [1; 6; 14], який не має механізмів захисту від бажання особистості виглядати краще і повністю залежить від суб'єктивного уявлення особистості про себе. Друга - шкала схильності до алкогольної залежності В. Д. Менделевича [9], де питання є не очевидними, є зворотні шкали і респонденту важче вибрати соціально прийнятний варіант відповіді. Також ми провели кореляційний аналіз кожної шкали зі шкалою брехні у тесті СМОЛ.

Рис. 3 Кількість осіб, залежних від алкоголю за тестом MAST

На рис. 3 продемонстровано, що 12 % респондентів є залежними від алкоголю, а 24 % мають високу ймовірність такої залежності. Цікаво, що результати за цим тестом мають достатньо щільний непрямий кореляційний зв'язок зі шкалами брехні L (0,31) і корекції K (0,31), та щільний прямий зв'язок зі шкалою достовірності F (0,32). Ці дані демонструють, що чим більше респондент свідомо та підсвідомо контролював свої відповіді та намагався постати у позитивному світлі, тим нижчий показник у нього за тестом на алкоголізм за методикою MAST [14]. Кореляційний зв'язок між шкалою L та схильністю до алкоголю за методикою В. Д. Менделевича дещо відрізняється (-0,22) і також є непрямим. За останньою методикою спостерігається зв'язок із паранояльністю (0,26) і з MAST (0,39). Регресійний аналіз показав, що на результати тесту MAST найбільший вплив має шкала істерії (Р-значення = 0,01), тоді як на результати тесту схильності до алкогольної залежності найбільше впливає показник адаптивності (Р- значення = 0,03) та шкала депресії (Р-значення = 0,26). Шкала паранояльності майже не впливає на показники шкал алкогольної залежності обох тестів.

Результати тесту MAST ставлять під сумнів вплив шкали істерії. Відмінності є й у кореляційних зв'язках результатів цих двох тестів на алкоголізм зі шкалою психопатії. За тестом MAST, коефіцієнт кореляції становить 0,27, а за тестом схильності до алкогольної залежності - лише 0,04, тобто кореляційного зв'язку майже немає. Ми спробували детальніше розібрати цей факт через регресійний аналіз і виявилося, що на результати за шкалою психопатії найбільше впливає MAST (Р-значення = 0,05), тоді як Тест на схильність до алкогольної залежності взагалі не корелює із психопатією (Р-значення = 0,9). Шкала психопатії демонструє небажання особистості наслідувати загальноприйняті норми та правила, високі показники притаманні протестним, некомформним особам. Звідси можна зробити припущення, що саме такі особи не приховували своєї алкогольної залежності, а ті респонденти, що хвилюються за свій суспільний імідж, намагаються обирати більш соціально прийнятні відповіді. Найсильніший зв'язок виявився між показниками тесту схильності до алкогольної залежності та гіпоманією - коефіцієнт кореляції становить 0,35, що свідчить про підвищений фон настрою та високий рівень активності осіб, що мають таку схильність. За тестом MAST, цей зв'язок є, але слабший (0,15). Доречно помітити, що, скоріше за все, алкогольна залежність за цими двома тестами виявлена у різних осіб, що підтверджує слабкий кореляційний зв'язок між показниками MAST та Тесту на схильність до алкогольної залежності (0,02).

Найбільш вражаючі результати за шкалою схильності до наркоманії (50 % респондентів) показали ознаки підвищеної схильності до вживання наркотиків. Це вказує на схильність до залежної поведінки вище середньої, тобто переважають ті якості, які більшою мірою свідчать про спрямованість на вживання і ризик розвитку психологічної залежності. У 20 % респондентів ознаки високої ймовірності. Ця категорія характеризується високою схильністю до залежної поведінки. У респондентів спостерігається висока спрямованість на вживання наркотичних речовин, позитивне ставлення до залежності та риси особистості, які значно збільшують ризик проблемної поведінки [8]. У 24 % респондентів - ознаки схильності до залежної поведінки середньої вираженості. Це свідчить про те, що у респондентів за певних соціальних умов є ризик розвитку залежності. І лише незначні 6 % не мають стосунку до вживання наркотиків. За результатами кореляційного аналізу ми отримали графік сили кореляції між схильністю до наркотичної залежності та особистісними характеристиками за методикою СМОЛ (рис. 4).

Найбільшим є коефіцієнт кореляції між схильністю до наркотичної залежності та шкалою брехні (середній непрямий зв'язок - 0,18), що свідчить про небажання осіб, які мають таку схильність, давати правдиві відповіді. Наявність слабких кореляційних зв'язків майже з усіма шкалами СМОЛ, скоріше за все, демонструє кореляцію схильності до наркотичної залежності та "утоплених" графіків. Такий графік частіше за все демонструє установче ставлення до тестування. Але регресійний аналіз показав деякий вплив на наркотичну схильність шкали депресії (Р-значення = 0,28) та психастенії (Р-значення = 0,23). Можна припустити, що схильність до вживання наркотиків пов'язана із сенситивністю, чуттєвістю та депресивністю особистості, що може свідчити про пасивність особистісної позиції, коли провідною мотиваційною потребою стає уникнення невдачі. Для подібних осіб властиві такі особливості: високий рівень усвідомлення наявних проблем через призму незадоволеності й песимістичної оцінки своїх перспектив, схильність до роздумів, інертність у прийнятті рішень, виражена глибина переживань, аналітичний склад розуму, скептицизм, самокритичність, деяка невпевненість у своїх можливостях [7]. Загальна картина більшості профілів демонструє небажання розкриватися - це люди стримані, що мають розвинений внутрішній світ, на що також вказує наявність слабкої кореляції між схильністю до наркотичної залежності та шкалами шизоїдності (0,10) та паранояльності (0,12) за СМОЛ. Такої самої сили, але непрямий зв'язок, спостерігається зі шкалами істерії та депресії. Майже відсутній кореляційний зв'язок схильності до наркотичної залежності та шкали психопатії.

У жодного із респондентів не виявлено високу ймовірність залежності від комп'ютерних ігор, у 47 % - ознаки тенденції та у 38 % - ознаки підвищеної схильності. За даними кореляційного аналізу виявлено прямий щільний зв'язок зі шкалами іпохондрії (0,25), депресії (0,26) та паранояльності (0,25).

Рис. 4. Кореляційний зв'язок між схильністю до наркоманії та показниками шкал СМОЛ іпохондрія Депресія Істерія Психопатія Паранояяьність Психостенія Шизоідмість

Рис. 5. Кореляційний зв'язок схильності до залежності від комп'ютерних ігор зі шкалами СМОЛ І ? К Іпохондрія Депресія Істерія Психопатія Паранояяьність Психостенія Шизоідність Гіпоманія

Можна припустити, що чим вищими є емоційна лабільність, тривожність та депресивність особистості, тим більша ймовірність схильності до залежності від комп'ютерних ігор. Зазначимо, що ця залежність відрізняється від інших яскравим віртуальним світом, який дає особі можливість сховатися в ньому від негараздів. Ю. Стародубцев спостерігає в осіб із комп'ютерною залежністю знижений фон настрою, дратівливість, схильність до афекту, тривожні вияви, гіперестезії, порушення циклу сон - неспання та астенічні вияви. Для осіб із розладами адаптації та комп'ютерною залежністю притаманні клінічні вияви тривоги та депресії, важкі депресивний і тривожний епізоди; високі рівні ситуативної й особистісної тривожності, надмірна нервово-психічна напруга. Тобто, можемо зробити висновок, що, як комп'ютерна залежність, так і залежність від комп'ютерних ігор міцно пов'язані із тривогою та депресією. Припускаємо, що ці залежності дуже споріднені й між ними важко провести чітку межу.

Окремої уваги вартий коефіцієнт кореляції схильності до комп'ютерних ігор зі шкалою корекції К (0,21) - ідеться про відсутність відвертості, прагнення приховати дефекти свого характеру та наявність проблем і конфліктів.

Так само як і зі схильністю до залежності від комп'ютерних ігор, ніхто з респондентів не показав ознаки високої ймовірності схильності до спортивного та музичного фанатизму, у 30 % респондентів така схильність взагалі відсутня, 48 % опитуваних демонструють лише ознаки тенденції до такої схильності. Напрошується висновок про те, що цей вид залежності менше за все загрожує особам раннього дорослого віку.

Основна гіпотеза, що напрошується у зв'язку з такими результатами, - про те, що спортивний і музичний фанатизм, у даному віковому періоді, був більшою мірою притаманний наприкінці ХХ ст. Спостерігається слабкий кореляційний зв'язок із результатами за шкалою депресії (0,13), та непрямий зв'язок зі шкалою гіпоманії (-0,07). Можна зробити припущення, що спортивний та музичний фанатизм більшою мірою схильний особистості при зниженні настрою й інтересу до життя.

За результатами математичного аналізу ми розділили всіх респондентів на дві групи та провели кореляційний аналіз двох груп. Першу групу становили особи, в яких хоча б за однією методикою виявлено залежність, другу групу - особи, у яких залежностей не виявлено або є лише тенденції до адиктивної поведінки. Обидві групи було порівняно за допомогою двофакторного тесту з різними дисперсіями.

Виходячи з цих даних, група залежних респондентів та таких, що не мають ознак наявної залежності, відрізняється за шкалами депресій, психастенії, паранояльності, шизоїдності та гіпоманії. Середні показники за цими шкалами вищі у представників групи, що показала наявну адикцію. Таким чином, можна зробити припущення, що адикти є більш емоційно лабільними, сенситивними, вразливими. Їм притаманна імпульсивність та дратівливість. Адикти мають більш високий рівень креативності, часто перебувають у власному ілюзорному або віртуальному світі.