Особистісні чинники соціальної тривожності студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБИСТІСНІ ЧИННИКИ СОЦІАЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ СТУДЕНТІВ

Є.М. Коць

У статті здійснено емпіричне дослідження особистих чинників соціальної тривожності студентів вищого навчального закладу.

В емпіричному дослідженні брали участь студенти 1-4 курсів ВНЗ чисельністю 287 осіб. Соціальну тривожність у респондентів діагностували з допомогою методик «Шкала оцінки соціальної фобії» (SPRS) і «Шкала соціальної фобії» (SPIN).

Результати емпіричного дослідження свідчать про те, що близько тритини студентів (38 %) мають середній і високий рівні соціальної тривожності, прояв якої вирізняється як когнітивними спотвореннями, так і особливими поведінковими стратегіями. Результати проведеного дослідження дали змогу повною мірою реалізувати принцип «тут і тепер», який утілився у визначенні конкретних когнітивно-поведінкових особливостей у поточний момент дослідження і які є важливими для стабілізації психічних станів студентів і зниження дискомфорту в соціальних ситуаціях. Водночас для комплексної роботи із соціальною тривожністю, подоланням її коренів у вигляді особистісних причин, які можуть підсилювати цю тривожність у різні періоди життя, уважаємо за необхідне подальше дослідження цього стану врахуванням особистісних чинників.

Виявлено, що найбільше особистісних чинників представлено у факторній структурі соціальної тривожності високого рівня, що свідчить про неправомірність вивчати соціальну тривожність лише на рівні поточних поведінкових проявів, а також потребує заглиблення в особистісні утворення, які породжують цю соціальну тривожність. Примітне те, що невпевненість, емоційна лабільність, конформність та консерватизм часто перешкоджають ефективній психологічній діяльності, спрямованій на зменшення соціальної тривожності, оскільки робота лише над деструктивними унікальними чи гіперкомпенсуючими поведінковими стратегіями не стосується глибинних особистісних чинників, пов'язаних із когнітивними спотвореннями. Саме вони, на нашу думку, підтримують цикл існування соціальної тривожності, із якого особистість не може вийти.

Перспективами дослідження вважаємо розроблення когнітивно-поведінкової програми для роботи з особами, які мають соціальну тривожність.

Ключові слова: соціальна тривожність, студент, когнітивно -поведінкові патерни, особистісні риси.

Kots Ye. M. Personal Factors of Social Anxiety Among Students. In this article empirical research of personal factors of social anxiety among students of a higher educational institution is carried out.

There were involved 287 students of 1-4 cources in the empirical research. Social anxiety was diagnosed with the help of methods «Scale of assessment of social phobia» (SPRS) and «Scale of social phobia» (SPIN).

The results of empirical research indicate that more than third part of students (38%) have a moderate and high level of social anxiety, which manifests itself as cognitive distortions and special behavioral strategies. The results of the research made it possible to fully implement the «here and now» principle, which was embodied in the definition of specific cognitive behavioral features at the moment of the study and which are important for stabilizing the mental states of students and reducing discomfort in social situations. At the same time, for the complex work with social anxiety, the destruction of its roots in the form of personal reasons that can aggravate this anxiety in different periods of life, we consider it necessary to further study this situation taking into account personal factors.

It was revealed that the most personal factors are represented in the factor structure of high level social anxiety, which testifies to the unlawfulness of studying social anxiety only at the level of current behavioral manifestations, but requires deepening into the personal entities that give rise to this social anxiety. It is noteworthy that insecurity, emotional lability, conformality and conservatism often hinder effective psychological work aimed at reducing social anxiety, since work on destructive, unique or hypercompensating behavioral strategies does not affect the intimate personality factors associated with cognitive distortions. In our opinion, these ones support the cycle of existence of social anxiety, from which the person can not come out.

Prospects for the research are the development of a cognitive-behavioral program for working with people who have social anxiety.

Key words: social anxiety, student, cognitive-behavioral patterns, personality traits.

Коць Е. М. Личностные факторы социальной тревожности студентов.

В статье осуществляется эмпирическое исследование личностных факторов социальной тревожности студентов высшего учебного заведения.

В эмпирическом исследовании принимали участие студенты 1-4 курсов вузов численностью 287 человек. Социальную тревожность у респондентов диагностировали с помощью методик «Шкала оценки социальной фобии» (SPRS) и «Шкала социальной фобии» (SPIN).

Результаты эмпирического исследования свидетельствуют о том, что почти треть студентов (38 %) имеют средний и высокий уровни социальной тревожности, проявление которой выделяется как когнитивными искажениями, так и особыми поведенческими стратегиями.

Результаты проведенного исследования позволили в полной мере реализовать принцип «здесь и теперь», который воплотился в определение конкретных когнитивно-поведенческих особенностей в текущий момент исследования и которые важны для стабилизации психических состояний студентов и снижения дискомфорта в социальных ситуациях. Однако для комплексной работы с со - циальной тревожностью, уничтожения ее корней в виде личностных причин, которые могут усиливать эту тревожность в разные периоды жизни, считаем необходимым дальнейшее исследование этого состояния с учетом личностных факторов.

Выявлено, что больше личностных факторов представлено в факторной структуре социальной тревожности высокого уровня, что свидетельствует о неправомерности изучения социальной тревожности на уровне текущих поведенческих проявлений, а также требует углубления в личностные образования, порождающие эту социальную тревожность. Примечательным является то, что неуверенность, эмоциональная лабильность, конформность и консерватизм часто препятствуют эффективной психологической деятельности, направленной на уменьшение социальной тревожности, поскольку работа только над деструктивными уникальными или гиперкомпенсующими поведенческими стратегиями не касается глубинных личностных факторов, связанных с когнитивными искажениями. Именно они, на наш взгляд, поддерживают цикл существования социальной тревожности, с которого личность не может выйти.

Перспективами исследования считаем разработку когнитивно-поведенческой программы для работы с лицами, имеющими социальную тревожность.

Ключевые слова: социальная тревожность, студент, когнитивно-поведенческие паттерны, личностные черты.

Постановка наукової проблеми та її значення. Нестабільність соціально-політичної та економічної ситуації в Україні, проведення військових дій слугують передумовами формування високого рівня тривожності населення. Молодь, зокрема студенти, є більш вразливими до подібних ситуацій, адже вони перебувають у стані постійної невизначеності та відсутності впевненості в майбутньому.

На юнаків покладено відповідальність за вибір професії, партнера для створення сімейних стосунків, у деяких - самозабезпечення. Особи, які мають певні труднощі в спілкуванні, зазнають значних емоційних переживань, адже в ситуаціях невизначеності чи нестабільності залишаються наодинці зі своїми проблемами, а відсутність підтримки призводить до суб'єктивного відчуття самотності, яке не дає особистості бачити перспективи свого розвитку й будувати майбутнє.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Аналіз психологічних теорій тривожності вказує на актуальність та важливість дослідження цього явища (І. Вагін [1], О. Киричук [2], В. Лемещук [3], Н. Маєвська [4] й ін.).

І. А. Мейжис, В. М. Мельничук, досліджуючи соціальні страхи, указують, що в кожній людині є певна ієрархічна структура різних за природою та інтенсивністю страхів, які визначаються особливостями особистості, індивідуальним досвідом, прийнятими в цьому соціумі установками, а також загальними для всіх людей віковими й статевими закономірностями [5].

Прояви соціальної тривожності в студента ВНЗ можуть призво - дити не лише до неефективного вивчення освітньої програми, а й пришвидшувати дестабілізацію адаптивної поведінки й функціонування в соціумі.

Мета статті - дослідження особистіших проявів феномену соціальної тривожності серед осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.

Завдання дослідження:

1) емпіричне вивчення соціальної тривожності в студентському середовищі;

2) узагальнення та поглиблення розуміння особистісних чинників соціальної тривожності студентів.

Методика та процедура дослідження. В емпіричному дослідженні брали участь студенти 1-4 курсів ВНЗ чисельністю 287 осіб. Соціальну тривожність у досліджуваних діагностували з допомогою методик «Шкала оцінки соціальної фобії» (SPRS) і «Шкала соціальної фобії» (SPIN).

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів досліджень. Для визначення надійності отриманих результатів і групування гомогенної вибірки з підвищеним рівнем соціальної тривожності нами проведено кореляційний аналіз між показниками за двома методиками. Ураховуючи нерівномірний роз - поділ даних за критерієм Z нормальності Колмогорова-Смирнова, кореляційний аналіз здійснювали за допомогою коефіцієнта кореляції рангів Спірмена. Результат кореляційного аналізу свідчить про значущі показники позитивного зв'язку Р=0,590, р<0,05 між показни - ками соціальної тривожності за двома методиками.

Відсотковий розподіл студентів із різними рівнями соціальної тривожності відображено на рис. 1.

Рис. 1. Відсотковий розподіл студентів із різними рівнями соціальної тривожності

Як видно із рисунка, найбільший відсоток студентів (61,7 %) із низьким рівнем соціальної тривожності, 34,7 % - із середнім і 3,6 % - із високим рівнем тривожності за методикою SPIN. Отже, близько 38 % досліджуваних мають страхи й побоювання різного ступеня вступати в міжособові стосунки з іншими людьми в різних ситуаціях, як-от: розмова по телефону, страх під час зустрічі з новими людьми, хвилювання стосовно того, що інші спостерігають за ними, нездатність ясно мислити, упевненість у тому, що всі дивляться лише на них у соціальних ситуаціях взаємодії, бажання уникнути конкретних соціальних ситуацій, румінація негативних думок стосовно попереднього досвіду взаємодії, побоювання щось зробити не так і пережити відчуття сорому, хвилювання під час прийому їжі в присутності інших, страх будь-яких публічних виступів. Попри те, що для кожної особи можна виділити свій список найжахливіших ситуацій, усі вони є типовими для соціально тривожних проблем.

Зупинимося детально на аналізі ситуацій, які є загрозливими для досліджуваних нашої вибірки, на основі методики SPRS, оскільки її шкали дають змогу визначити якісні характеристики соціальної тривоги.

У межах когнітивно-поведінкового підходу найважливішими є думки, які супроводжують тривожні стани та, відповідно, моделі поведінки, що є наслідком цих когнітивних спотворень. Відтак у табл. 1 подано в порядку відсоткового зменшення найтиповіші думки й поведінкові патерни та частотність їх прояву у відсотковому значенні осіб із високим (вісім осіб) і середнім видами (72 особи) соціальної тривожності.

Таблиця 1 Когнітивно-поведінкові патерни досліджуваних із високим і середнім рівнями соціальної тривожності