Особливості психомоторики молодших школярів із вадами слуху

1 Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (м. Київ);

2Національний університет фізичного виховання і спорту України (м. Київ);

3Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки (м. Луцьк)

Анотації

Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що школярі з вадами слуху мають відхилення індивідуального характеру в розвитку психомоторики, урахування яких дасть змогу використовувати методичний принцип акцентованого впливу на "відстаючі" якості та функції. Мета дослідження - визначити особливості психомоторики школярів 7-10 років із вадами слуху. Методи дослідження - узагальнення даних науково-методичної літератури; психофізіологічні методи; математична статистика. Проведено тестування психофізіологічних характеристик 59 школярів 7-10 років спеціальної середньої загальноосвітньої школи- інтернату № 9 м. Києва для дітей зі зниженим слухом і 111 здорових дітей 7-10 років середньої загальноосвітньої школи № 229 м. Києва. Результати дослідження. Порівняльний аналіз психомоторних показників (представлених оцінками в балах Т-шкали) дітей 7-10 років зі слуховою депривацією і їхніх здорових однолітків засвідчив, що ця нозологія призводить до відставання в розвитку психофізіологічних якостей: сенсомоторних реакцій - на 26 балів, обсягу уваги - 23 бали, швидкості переключення уваги - 25 балів, реакції на об 'єкт, що рухається - 26 балів, стійкості до стомлення - 28 балів, сприймання часу - 27 балів, урівноваженості нервових процесів - 36 балів (p<0.05), за винятком зорової пам 'яті, різниця в показниках якої - 1 бал - статистично незначуща (р>0,05). Висновки. Психомоторні показники (сенсомоторні реакції; швидкість переключення уваги; реакція на об'єкт, що рухається; сприймання часу; урівноваженість нервових процесів) свідчать, що в дітей 7-10 років зі слуховою депривацією вони статистично значуще нижчі (р<0,05), ніж у їхніх ровесників із нормальним слухом. Водночас установлено, що різниця показників зорової пам'яті статистично незначуща (р>0,05), що можна пояснити компенсуючим розвитком зорового аналізатора.

Ключові слова: психофізіологічне тестування, психомоторні характеристики, діти 7-10 років, слухова депривація.

Светлана Крупеня, Ирина Хмельницькяа, Роман Иваницкий, Александр Сологуб. Особенности психомоторики младших школьников с нарушением слуха. Анализ научно-методической литературы показал, что школьники с нарушениями слуха имеют отклонения индивидуального характера в развитии психомоторики, учет которых позволит использовать методический принцип акцентированного воздействия на "отстающие" качества и функции. Цель исследования - определить особенности психомоторики школьников 7-10 лет с нарушениями слуха. Методы исследования - обобщение данных научно-методической литературы; психофизиологические методы; математическая статистика. Проводилось тестирование психофизиологических характеристик 59 школьников 7-10 лет специальной средней общеобразовательной школы-интерната № 9 г. Киева для детей со сниженным слухом и 111 здоровых детей 7-10 лет средней общеобразовательной школы № 229 г. Киева. Результаты исследования. Сравнительный анализ психомоторных показателей (представленных оценкам в баллах Т-шкалы) детей 7-10 лет со слуховой депривацией и их здоровых сверстников показал, что данная нозология приводит к отставанию в развитии психофизиологических качеств: сенсомоторных реакций - на 26 баллов, объема внимания - 23 балла, скорости переключения внимания - 25 баллов, реакции на движущийся объект - 26 баллов, устойчивости к утомлению - 28 баллов, восприятия времени - 27 баллов, уравновешенности нервных процессов - 36 баллов (р <0,05), за исключением зрительной памяти, различия в показателях которой - 1 балл - статистически незначимы (р>0,05). Выводы. Психомоторные показатели (сенсомоторные реакции, скорость переключения внимания; реакция на движущийся объект; восприятие времени; уравновешенность нервных процессов) свидетельствуют, что у детей 7-10 лет со слуховой депривацией они статистически значимо ниже (р <0,05), чем у их сверстников с нормальным слухом. В то же время установлено, что разница в показателе зрительной памяти статистически незначима (р>0,05), что можно объяснить компенсирующим развитием зрительного анализатора.

Ключевые слова: психофизиологическое тестирование, психомоторные характеристики, дети 7-10 лет, слуховая депривация.

Svitlana Krupenya, Iryna Khmelnytska, Roman Ivanytskyi, Oleksandr Sologub. Peculiarities of psychomotor skills of primary school children with hearing impairment. Analysis of the scientific and methodological references showed that students with hearing impairments have deviations of individual character in the development of psychomotorics. With accounting of those, it would be possible to use the methodical principle of accentuated influence on "lagging" qualities and functions. The objective of the study is to determine the psychomotor characteristics of schoolchildren of 7-10 years old with hearing impairments. Research methods - generalization of scientific and methodological references; psychophysiological methods; mathematical statistics. Testing of psychophysiological characteristics of 59 students of 7-10 years of Kyiv special general educational boarding school No 9 for children with hearing impairment and 111 healthy children of 7-10 years old of Kyiv general educational school No 229 was conducted. Research Results. comparative analysis of psychomotor indicators (represented by T-Scale scores) of children of 7-10 years old with hearing deprivation and healthy students in the same age showed that this nosology leads to a lag in the development of psychophysiological qualities: sensorimotor reactions by 26 points, amount of attention - 23 points, speed of switching attention - 25 points, reaction to a moving object - 26 points, resistance to fatigue - 28points, perception of time - 27points, balance of nervous processes - 36points (p<0,05), with the exception of visual memory, the difference in one is 1 point that is statistically insignificant (p>0,05). Conclusions. Psychomotor scores (sensorimotor responses; speed of switching attention; response to a moving object; time perception; balance of nervous processes) indicate that they are statistically significantly lower in children of 710 years old with hearing deprivation (p <0,05) comparing with healthy children of the same age. It was also found that the difference in visual memory indices is statistically insignificant (p>0.05). This fact can be explained by the compensatory development of the visual analyzer. психомоторика школяр слух

Key words: psychophysiological testing, psychomotor characteristics, children aged 7-10 years old, hearing deprivation.

Постановка наукової проблеми та її значення. Одним з актуальних завдань, що визначені в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р., є створення умов для навчання й виховання школярів з обмеженими можливостями, у тому числі дітей із вадами слуху, кількість яких, на жаль, подвоюється кожні 15-20 років як в Україні, так і за кордоном. Провідні фахівці адаптивного фізичного виховання (АФВ) наголошують, що порушення слуху супроводжуються погіршенням рухових якостей, а саме зниженням швидкісних якостей [2, 6, 9]. Час рухової реакції й реакції щодо вибору в школярів із вадами слуху подовжені, порівняно з дітьми з нормальним слухом, що пов'язано з особливостями центральної нервової системи.

Руховий розвиток дитини є найважливішим чинником, який стимулює дозрівання вищих психічних функцій. Тому під час діагностики психофізичного розвитку особливу увагу потрібно приділити дослідженню психомоторних функцій. Фізіологічні механізми, які покладено в основу розвитку й прояву спритності, безпосередньо залежать від рухливості нервових процесів і тісно пов'язані з координаційними здібностями центральної нервової системи та її пластичністю, яка забезпечує формування складових частин координації й швидке їх переключення на основі створення нових часових зв'язків [8]. Дослідження численних авторів переконливо свідчать, що синтез методик дає змогу забезпечити психомоторну діагностику аномального розвитку й здійснити при цьому спектр корекційних заходів, які спрямовані на розвиток моторики дитини [1, 5]. Із погляду фізіології, про стан моторики можна судити за деякими неврологічними показниками. За даними, отриманими в дослідженнях Н. І. Букуна [3], лише 0,64 % глухих мають різкі зміни характеру рефлекторної відповіді й 0,43 % - невиражене зняття гальмівного впливу кори головного мозку. (Цей факт дуже важливий у проведенні занять фізкультурою та спортом).

Психомоторні функції в школярів із вадами слуху з віком змінюються нерівномірно: у молодшому шкільному віці сприйняття точності простору й часу рухів поліпшується до 43-51 %, старший шкільний вік характеризується зниженням показників психомоторних функцій [2]. Психомоторний розвиток дітей у багатьох західних країнах ретельно контролюється. І не випадково, наприклад, у Франції до складу групи шкільної психологічної служби, крім фахівців зі шкільної психології та психології навчання, входить і фахівець із психомоторного розвитку [4].

Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що в процесі АФВ школярів із вадами слуху потрібно враховувати відхилення в розвитку їхньої моторики, котрі мають індивідуальний характер. Орієнтирами під час розробки індивідуальних коригувальних програм повинні стати об'єктивні характеристики, отримані, зокрема, у результаті реєстрації психомоторних характеристик. На нашу думку, контроль психомоторики школярів із вадами слуху дасть змогу використовувати методичний принцип акцентованого впливу на "відстаючі" якості та функції.

Мета дослідження - визначити особливості психомоторики молодших школярів із вадами слуху.

Роботу виконано відповідно до Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 3.7. "Вдосконалення біомеханічних технологій у фізичному вихованні і реабілітації з урахуванням індивідуальних особливостей моторики людини" (номер державної реєстрації 011Ш 001734), Плану науково -дослідної роботи Національного університету фізичного виховання і спорту України на 2016-2020 рр. за темами 3.13 "Теоретико-методичні основи здоров'яформуючих технологій в процесі фізичного виховання різних груп населення" (номер державної реєстрації 0116Ш 01615) та 3.23 "Здоров'яформуючі технології дітей та молоді у процесі адаптивного фізичного виховання (номер державної реєстрації 011би 001620).

Матеріал і методи дослідження. Використано такі методи дослідження, як узагальнення даних науково-методичної літератури й досвіду передової практики; психофізіологічні методи; математична статистика.

Для визначення психофізіологічних характеристик дітей 7-10 років із вадами слуху застосовано програмний комплекс "Індивід" [204]. Використано широковідомі методики та їх модифікації: для оцінки урівноваженості нервових процесів - методику "Маятник"; для дослідження психомоторних якостей - методику визначення часу простої зорово-моторної реакції (ПЗМР) й методику визначення часу складної зорово-моторної реакції (СЗМР); для оцінки властивостей уваги - психологічні методи дослідження спроможності до розподілу та переключення уваги - методику "Відшукання чисел із переключенням" (Червоно-чорна таблиця - модифікація методики Шульте); для оцінки обсягу довільної короткочасної зорової пам'яті - "Зорова пам'ять". Для дослідження психофізіологічних характеристик розроблена комплексна тестова батарея (КТБ) з оригінальним набором із дев'яти психофізіологічних тестів (табл. 1). Загальний час обстеження одного школяра молодшого шкільного віку за методиками КТБ становить у середньому 35-45 хв.

Таблиця 1

Комплексна батарея психофізіологічних тестів