Комунікативний портрет аудиторії мережевих спільнот: психолінгвістичний вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Служби безпеки України

КОМУНІКАТИВНИЙ ПОРТРЕТ АУДИТОРІЇ МЕРЕЖЕВИХ СПІЛЬНОТ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР

Лариса Компанцева

Анотація

психолінгвістичний комунікативний соціальний мережевий

У статті обґрунтовано антропоцентризм як основу психолінгвістичних досліджень соціальних спільнот Інтернету; розглянуто мережецентричність як когнітивне підґрунтя мережевих комунікацій; на прикладі соціальних мереж ВКонтакті, YouTube, Однокласники, Facebook запропоновано комунікативні портрети аудиторій у психолінгвістичному вимірі. Визначено, що мережеві спільноти стають платформою для міжособистісних комунікацій, породження веб-хвиль (Web-waves), мобілізації спільноти для дій у реальності. Мережевим спільнотам притаманні тоді характеристики: ідентифікація особистості за принципом «Скажи, з якої ти мережі, і я скажу, хто ти»; зсув від вертикального до горизонтального виміру комунікацій; сегментація аудиторій, індивідуалізація комунікації й актуалізація ролі лідерів думок у кожній окремій соціальній мережі; створення веб-хвиль, що запускають когнітивну схему «зацікавленість - участь у комунікації - прийняття рішення»; можливість проведення моніторингу й аналізу ефективності комунікацій; зміна статусу споживача інформації. Новий предмет досліджень (соціальні мережі) зумовив виникнення нової галузі психолінгвістичних пошуків - психолінгвістики мережевих комунікацій, завдання якої передбачають визначення особливостей функціонування мови в нових технологічних умовах; вивчення психологічного підґрунтя породження й функціонування дискурсів як відображення нових комунікативних моделей, орієнтованих на колективне співавторство у відтворенні змістів; аналіз формування особистісної та колективної ідентичності в дискурсивних практиках мережевих спільнот.

Ключові слова: віртуальна ідентичність, комунікативний портрет аудиторії соціальних мереж, психолінгвістика мережевих спільнот, мережеві спільноти, соціальні мережі, мережецентричність

Annotation

Kompantseva, Larysa. A Communicative Image of Social Network Audience: Psycholinguistic Perpective.

In the paper, anthropocentrism is proved to be the basis of psycholinguist c research of Internet social communities; net-centricity is viewed as a cognitive basis of network communications; as exemplified by social networks VKontakte, YouTube, Odnoklassniki, and Facebook communicative portraits of audiences in psycholinguistic dimension are proposed. It was determined, that social network communities are becoming a platform for interpersonal communications, producing Web- waves, mobilizing communities for actions in reality. Social network communities have the following characteristics: identification of personality based on the principle “Tell me, to what social network you belong, and I will tell you who you are”; shift from vertical to horizontal dimension of communications; segmentation of audiences, individualization of communications and actualization of the role of opinion leaders in each network; producing Web-waves which trigger a cognitive pattern “interest - participation in communication - making a decision”; possibility of monitoring and analysis of communications effectiveness; change of status of an information consumer. New subject of research (social networks) stipulated appearing of a new field of psycholinguistic research - psycholinguistics of social networks communications, tasked to: identify the characteristics of language functioning in new technological conditions; study the psychological basis of producing and functioning of discourses as the reflection of new communicative patterns, focused on collective authorship in reproduction of contents; analyse the formation of personal and collective identity in discourse practices of social network communities.

Keywords: virtual identity, communicative portrait of a social network audience, psycholinguistics of social networks, social network communities, social networks, net-centricity

Аннотация

Компанцева Лариса. Коммуникативный портрет аудитории сетевых сообществ: психолингвистическое измерение.

В статье обосновывается антропоцентризм как значимый фактор психолингвистических исследований социальных сообществ Интернета; рассматривается сетецентричность как когнитивная основа сетевых коммуникаций; на примере социальных сетей ВКонтакте, YouTube, Одноклассники, Facebook предлагаются коммуникативные портреты аудиторий в психолингвистическом измерении. Сетевые сообщества становятся платформой для межличностных коммуникаций, порождения веб-волн (Web-waves), мобилизации сообществ для действий в реальности. Им присущи следующие характеристики: идентификация личности по принципу «Скажи, из какой ты сети, и я скажу, кто ты»; смещение от вертикального к горизонтальному измерению коммуникаций; сегментация аудиторий, индивидуализация коммуникации и актуализация роли лидеров мнений в каждой отдельной социальной сети; создание веб-волн, что запускают когнитивную схему «заинтересованность - участие в коммуникации - принятия решения»; возможность проведения мониторинга и анализа эффективности коммуникаций; изменение статуса потребителя информации. Новый предмет исследований (социальные сети) обусловил возникновение новой отрасли психолингвистических поисков - психолингвистики сетевых коммуникаций, задачи которой предусматривают определение особенностей функционирования языка в новых технологических условиях; исследование психологических основ порождения и функционирования дискурсов как отражение новых коммуникативных моделей, ориентированных на коллективное соавторство в создании смыслов; анализ формирования личностной и коллективной идентичности в дискурсивных практиках сетевых сообществ.

Ключевые слова: виртуальная идентичность, коммуникативный портрет аудитории социальных сетей, психолингвистика сетевых сообществ, социальные сети, сетецентричность

Вступ

Разом із мережевими спільнотами та віртуальною особистістю в сучасний інформаційно-комунікативний простір прийшов новий тип комуніканта - «люди, раніше відомі як аудиторія» (Rosen 2006), «учасники» (Shane 2006), “prosumer” (“producer + consumer”) (Toffler 1980), що засвідчує нову систему відношень та ієрархії в Інтернеті. Ідентифікація особистості починає здійснюватися через створюваний нею контент; виникає феномен Я-медіа як презентація психолінгвістичної організації особистості та Ми-медіа як презентація комунікативних відношень у структурі соціальних мереж. Нова система соціально-комунікативних відношень зумовлює появу нової галузі психолінгвістичних пошуків - психолінгвістики мережевих комунікацій. До напрямів її дослідженні відносимо такі: моделювання й аналіз процесів мовлення в мережі, що зумовлені конвергенцією письмово-усної форми мови, її полікодовістю; опис організації ментального лексикону віртуальних спільнот; співвідношення мовної свідомості й картини світу відвідувачів мережі; психічні механізми ефективності спілкування, кодування й декодування дискурсів Інтернету; міжкультурне спілкування як результат перетину концептуальних картин світу тощо.

Мета статті - визначити психолінгвістичні складові частини комунікативного портрету українського сегмента аудиторій соціальних мереж. Завдання статті: 1) обґрунтувати антропоцентризм як підґрунтя психолінгвістичних досліджень соціальних спільнот Інтернету; 2) розглянути мережецентричність як когнітивне підґрунтя мережевих комунікацій; 3) запропонувати комунікативні портрети аудиторій мереж ВКонтакті, YouTube, Однокласники, Facebook у психолінгвістичному вимірі.

Психолінгвістичні дослідження інтернет-комунікації зумовлені антропоцентризмом мережі, її багатоголоссям, тенденцією до анонімності та як результат - відвертістю. Перші спроби психолінгвістичного аналізу Інтернету пов'язані з проблемою впливів комп'ютерних технологій на мови (Arestova, Babanin, Voyskunskiy 1997; Babayeva, Voyskunskiy, Smislova 2000). Антропоцентричний вектор знайшов реалізацію у двовекторному дослідженні інтернет-комунікації - вивченні віртуальної ідентичності особистості (Gichkina 2001; Nosov 2000; Castells 1996; Dyson 1997; Suler 1996) та її гендерному позиціюванні (Danet 2004; Ostwald 1997; Rodino 1997). Сьогодні дослідники зосередили свою увагу на мережевих спільнотах (Chelovek kak subekt mediapsihologii 2011).

Методика дослідження

Портретування мережевих спільнот здійснено на основі звітів аналітичних агентств InternetWorldStats, Gemius, Digit.ru, New Strategies Group, Opinion, Alex.com тощо. Крім того, низку результатів отримано під часі дискурс-, контент-, інтент-аналізів, що здійснювалися за авторською методикою.

Поняття мережецентричності (Net-Centric) як когнітивного підґрунтя мережевих комунікацій отримало термінологічний статус. Його сутність полягає у децентралізації і прискоренні циркуляції інформації, оперативності розробки та прийняття рішень. Мережецентричність покращує проходження комунікативних потоків за рахунок створення розгалужених мереж незалежно від їх географічної віддаленості. Мережеві спільноти - це мережі міжособистісних зв'язків, які забезпечують соціальну взаємодію, підтримку, інформування, а також формують відчуття приналежності до групи та соціальну ідентичність (Castells 2001: 13).

Вони стають комунікативною платформою для міжособистісних комунікацій, мобілізації спільноти для дій у реальності; їм притаманні такі характеристики: ідентифікація особистості за принципом «Скажи, з якої ти мережі, і я скажу, хто ти»; зсув від вертикального до горизонтального виміру комунікацій; сегментація аудиторій, індивідуалізація комунікації й актуалізація ролі лідерів думок у кожній окремій соціальній мережі; створення веб-хвиль, які запускають когнітивну схему «зацікавленість - участь у комунікації - прийняття рішення»; можливість проведення моніторингу й аналізу ефективності комунікацій; зміна статусу споживача інформації.

Процедура дослідження та обговорення результатів

Мережеві спільноти останнім часом досліджують у контексті медіа- консолідації, актуалізації горизонтальних зв'язків, лінгвосоціальних механізмів як основи мережевого існування. Активну наукову діяльність у цьому напрямі проводить Berkman Center при Гарвардському університеті, у фокусі уваги якого знаходяться всі аспекти формування блогосфери - від психологічних (що змушує блогерів бути блогерами) до етнокартографічних (визначення комунікативно активних місць блогосфер різних націй, країн, мов). «Blogging Common намагається відстежити й описати духовні процеси блогосфери, обстежуючи блогерів по всьому світу. Блогером сьогодні може стати будь-яка людина... в будь-якому місці земної кулі, навіть у космосі... Ми претендуємо на право бути першими, хто найбільш повно досліджує інтелектуальні й духовні процеси блогосфери» (http: //stats.berkman.harvard.edu).

Активізація комунікацій у мережевих спільнотах посилила діалогічність в інтернет-просторі, що спрямовано на вирішення кількох завдань: 1) просування ідей серед спільнот, які мають близькі цінності й інтереси; 2) аналіз дискурсивних практик мережевих спільнот; 3) відтворення комунікативного портрета цільової аудиторії та окремих комунікантів, наприклад, лідерів думок, здатних транслювати ідеї, або ефлюентіалів - відвідувачів мережі, які розповсюджують виключно негативно забарвлені новини; 4) залучення до спілкування нових комунікантів.

Отже, психолінгвістичні дослідження соціальних мереж дадуть змогу визначити особливості функціонування мови в нових технологічних умовах; схарактеризувати психологічне підґрунтя породження й функціонування дискурсів як відображення нових комунікативних моделей, зорієнтованих на колективне співавторство у відтворенні змістів; описати принципи формування особистісної та колективної ідентичності в дискурсивних практиках мережевих спільнот.

Соціальні мережі як суб'єкт дискурсивних практик: комунікативні портрети аудиторій ВКонтакті, YouTube, Однокласники, Facebook. Згідно з дослідженнями Nielson Online дві третини користувачів Інтернету регулярно відвідують соціальні мережі. Комунікація в соціальних мережах відрізняється від усіх інших інтернет-технологій тим, що дає змогу простежити тенденції формування онлайн-репутації. Директор Є. Ажнюк зауважує, що інтернет- агентства Social Media, «у соціальних медіа не настільки важливо те, що ви говорите про себе, скільки те, що говорять про вас інші: «Хороші рекомендації значать дуже багато, тому працюйте над тим, щоб у вас їх було більше» (socialmedia.com.ua). Ті публічні особи, які опанували соціальні мережі, навчилися креативно використовувати новий комунікативний простір, пропонувати зрозуміле позиціонування, формують свій привабливий віртуальний образ і знаходять нових прихильників. Так, згідно з дослідженням Global Snapshot: Wave 3, McCann (slideshare.net>PingElizabeth...mccann-wave-3) перехід ресурсів у стабільний стан привертає до них аудиторію середнього віку. Наприклад, кількість користувачів Facebook у віці 35-40 років за останній рік збільшилася на 30 млн осіб, а тематичні професійні спільноти все більше цікавлять відвідувачів 45-50 років.

Портрет аудиторії Вконтакті. ВК - найбільша соціальна мережа в СНД. За даними сайту Alexa.com, ВК - перший за популярністю сайт в Україні та Білорусі, другий - у Росії, третій - у Казахстані, 19-й - у світі. Відвідуваність ВКонтакте в грудні 2013 р. - 56 млн відвідувачів на добу («РИА Новости»). В Україні аудиторія ВКонтакте складає 61,3% кількості інтернет-користувачів. Їй притаманні такі характеристики: мережу створено в 2006 р. як елітну платформу для спілкування студентів; вік основних користувачів - 18-24 роки; вищу освіту мають 32%; 33% перебувають у шлюбі; загалом користувачі проводять у мережі 46 хвилин щодня; загальна кількість російськомовних користувачів - близько 30 млн осіб; наявна значна кількість груп за інтересами (музика, відео, політика тощо); налаштованість на віртуальні ігри.

Нове в комунікаціях ВКонтакте: з'явилася можливість указувати причину скарги на той чи той контент. Відповідне меню тепер розташовується під опублікованими у соцмережі фотографіями та відеофайлами; відкрити меню можна, натиснувши на кнопку «поскаржитися». Після цього користувачам пропонують ідентифікувати контент як «спам», «насильство», «образа», «пропаганда наркотиків», «екстремізм», «матеріал для дорослих» і т. д.

Портрет аудиторії YouTube (дані Ipsos MediaCT). 76% українських відвідувачів мережі активно використовують відеоплатформу, із них 77% заходять на сайт щонайменше раз у тиждень. Найбільш активні українці у віці 13-17, а також 18-34 роки. Google назвав користувачів YouTube терміном Generation C (від слів Curation, Creation, Connection, Community - координація, творчість, зв 'язок, спільнота), оскільки здебільшого відеоплатформу використовують, щоб поділитися своєю творчістю і креативом з іншими, для вираження власних творчих здібностей ці люди й створюють унікальний відеоконтент, яким славиться YouTube. Покоління С сприймає телебачення як фон до своїх пристроїв із доступом до Інтернету. Основні цілі створення та поширення контенту на YouTube - особистісне спілкування та залучення нових аудиторій: 58% відвідувачів діляться власними інтересами з іншими, 46% прагнуть отримати відповідь, 43% розповідають новини родині й друзям. Загалом за допомогою комп'ютерів і планшетів YouTube дивляться 97% користувачів. YouTube вибирають також за різноплановість контенту. Цю відеоплатформу сприймають як канал інформації про продукт і бренд: 56% респондентів бажають, щоб якомога більше компаній використовували YouTube-відео для донесення інформації про свої продукти і послуги; 54% воліють дивитися рекламу на YouTube, а не по телевізору. Перегляд рекламного оголошення на YouTube мотивує трьох із чотирьох користувачів на подальші дії: 53% респондентів відвідали веб-сайт рекламодавця, щоб отримати докладнішу інформацію, а 30% одразу натиснули на відеорекламу.

Портрет аудиторії «Однокласники» (за даними Gemius). Аудиторія соціальної мережі «Однокласники», що входить у Mail.Ru Group, становить 29% загальної кількості інтернет-користувачів; 45% відвідувачів мають вищу освіту; 51,3% перебувають у шлюбі; вік основної групи користувачів - 25-37 років; близько 27% відвідувачів живуть за кордоном; загалом користувач проводить 33 хвилини в мережі.

Нове в комунікаціях. У соціальній мережі «Однокласники» з'явилася функція автоматичного розпізнавання осіб на фотографіях - і на портретних, і на групових. У минулому році «Однокласники» запустили великий проект із локалізації соціальної мережі для користувачів із країн ближнього зарубіжжя. Соцмережа переведена на дев'ять мов: українську, вірменську, англійську, молдавську, узбецьку, киргизьку, азербайджанську, казахську, таджицьку, якими користується понад 2 млн осіб на добу. Щодня більше 3 млн користувачів (7,6%) заходить на «Однокласники» з країн далекого зарубіжжя.

Портрет аудиторії Facebook. У грудні 2011 р. нараховувалося 1 686 500 користувачів Facebook - 3,7% населення України, а у 2012-му, за даними SocialBakers (http: //www.sotialbakers/com/facebook-statistics/ukrarne), - 1,998 млн (4,4% населення України і 13,06% інтернет-аудиторії). Україна знаходиться на 63 місці у світі за обсягом аудиторії в цій соціальній мережі. Проникнення Facebook в Україну перевищує аналогічний показник у Росії на 0,10%. Найбільша група користувачів - особи віком 25-34 роки; 43,7% відвідувачів мають вищу освіту; 41% перебуває у шлюбі; загалом відвідувач проводить у ресурсі 8 хвилин щодня. Facebook - важливе джерело обміну інформацією для соціальних активістів. За оцінками Mail.ru Group (http: //ain.ua/tag/mail-ru-group), денна аудиторія Facebook в Україні становить близько 1 млн користувачів. Нещодавно комітет digital-агентств України (UDAC) звернувся до адміністрації Facebook із листом, в якому просили керівництво мережі призначити спеціаліста, який би займався лише Україною.

Нове в комунікаціях. Facebook хоче зробити стрічку новин на мобільних пристроях більш інтелектуальною. Картинки-меми й інший популярний, але неінформативний контент отримає найнижчий пріоритет; матеріали ЗМІ - більш високий; контент провокаційних сайтів відображатиметься на менш вигідних позиціях, ніж інформативні матеріали; нова політика конфіденційності - наслідок співпраці з користувачами соцмережі. 15 листопада у Facebook прийняли низку поправок до політики конфіденційності: пости користувачів тепер можуть бути використані для створення таргетованої реклами.

Висновки

Соціальні мережі стають активним суб'єктом інтернет-комунікації, по- зиціонують принципи комунікативної поведінки в мережі: суб'єктивність (поглиблення індивідуальних розбіжностей у перевагах і поведінці); соціальність (послаблення психологічних бар'єрів); дослідження (розширення дослідницької активності людей на різних рівнях); конективність (зв'язність усіх процесів); етика (пошук нових цінностей і правил гри); холізм (розвиток форм поведінки, спрямованих на збереження глобального балансу та цілісності світу) (www.philips.com). Психолінгвістичні дослідження соціальних мереж можуть здійснюватися за різними напрямами: психофізіології, лінгвопсихології, дискурсивної психології тощо. Але підґрунтя всіх досліджень - зустріч мови та думки в новому інформаційно-комунікаційному просторі - соціальних мережах.

Література

1. Arestova, O., Babanin, L., Voyskunskiy, A. (). Motivatciya polsovateley Internet [The Internet: influence on personality] [Electronic resource] Retrieved 2.05.2013 from: http: //www.relarn.ru: 8082/conf/conf97/10.html, 09.03.2014

2. Babayeva, Y., Voyskunskiy, A., Smislova, O. (2000). Internet: vosdeystvie na lichnost [The Internet: influence on personality]. Gumanitarnye Issledovaniya v Internete, 11-39.

3. Gichkina, A. Osobennosti formirovaniya obrasa seba I obrasa drugogo v Internet-communicatsii [Characteristics of formation of a self-image and an image of the other in Internet communication] [Electronic resource] Retrieved 2.05.2013 from: http: //flogiston.ru/projects/ articles/refmfshtml, 09.03.2014

4. Nosov, N. (2000). Virtualnaya psihologiya [Virtual Psychology]. Moscow: Agraf.

5. Castells, M. (1996). The Rise of the Network Society. The Information Age: Economy, Society and Culture. Vol. 1. Cambridge, MA; Oxford, UK: Blackwell.

6. Castells, M. (2001). The Internet Galaxy. Reflections on the Internet, Business and Society. Oxford: Oxford UP.

7. Chelovek kak subyekt mediapsikhologii [Human as a Subject of Media Psychology]. (2011). Moscow: Moscow State University.

8. Danet, B. (2004). Text as Mask: Gender, Play and Performance on the Internet in Cyberspace 2.0: Revisiting Computer-Mediated Communication and Community. London; New Delhi: Sage Publications, 129-158.

9. Dyson, E. (1997). Release 2.0: A Design for Living in the Digital Age. London: Viking, 281-286.

10. Ostwald, M. J. (1997). Virtual Urban Futures in Virtual Politics. Identity and Community in Cyberspace / M. J. Ostwald. Boston: SAGE Publications, 125-144.

11. Rodino, M. Breaking out of Binaries: Reconceptualizing Gender and its Relationship to Language in Computer-Mediated Communication [Electronic resource] / Retrieved 2.05.2013 from: http: //www. ascusc.org/jcmc/vol3/issue3/rodino.html.

12. Rosen, J. Top Ten Ideas of `04: News Turns from a Lectureto a Conversation [Electronic resource] Retrieved 9.03.2014 from: http: //archive.pressthink.org>2004/12/28/ tptn04_opsc.html, 09.03.2014

13. Shane, B. We Media: How audiences are shaping the future of news and information [Electronic resource]. Retrieved 9.03.2014 from: http: //flickertracks.com>blog/images/we_media.pdf,09.03.2014

14. Suler, J. E-Mail Relationships. Psychology of Cyberspace [Electronic resource] Retrieved 2.05.2013 from: http: //www1rider.edu/~suler/psycyber.html,09.03.2014

15. Toffler, A. The Third Wave [Electronic resource] Retrieved 9.03.2014 from: http: //fenopy.se>...toffler a the third wave..,fb2, 09.03.2014

Размещено на Allbest.ru