Результати експериментальної перевірки рівнів професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сесійної справи в процесі навчання в медичному коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Результати експериментальної перевірки рівнів професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сесійної справи в процесі навчання в медичному коледжі

Прокопчук В.Ю.

The article compares and establishes the differences in the levels of formation of the professional identity of students of control and experimental groups. Comparison of incoming and final control indicators for the main levels (high, medium, low, very low) and the components of the professional identity of future nursing specialists revealed.

It was confirmed that the introduction into the educational process of the training of future junior specialists with medical education, organizational and pedagogical conditions and structural and functional model contributed to the achievement of a positive result, namely through the prism of mastering of professional knowledge and the successful operation of professional terminology, the formation of a stable system of values and penetration skills into the inner world of another person and the management of personal emotional and emotional states, the mastery of communicative knowledge and the assimilation of technical reception The skills for performing typical and atypical professional tasks contributed to the successful formation of the professional and personal identity of future nursing professionals.

Key words: experimental verification, components, indicators, levels, organizational and pedagogical conditions, professional-personal identity, future specialists in nursing, medical college.

У статті порівняно й встановлено відмінності у рівнях сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів контрольних та експериментальних груп. Проведено зіставлення показників вхідного та підсумкового контролю за основними рівнями (високий, середній, низький, дуже низький) та за виявленими нами компонентами професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи.

Підтверджено, що впровадження у навчально-виховний процес підготовки майбутніх молодших спеціалістів з медичною освітою організаційно-педагогічних умов та структурно-функціональної моделі сприяли досягненню позитивного результату, а саме крізь призму засвоєння фахових знань і успішного оперування фаховою термінологією, становлення стійкої системи цінностей і навиків проникнення у внутрішній світ іншої людини й керування особистісними емоційно-почуттєвими станами, оволодіння комунікативними знаннями й засвоєння технічних прийомів, навичок для виконання типових та нетипових професійних завдань сприяли успішному формуванню професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи.

Ключові слова: експериментальна перевірка, компоненти, показники, рівні, організаційно-педагогічні умови, професійно-особистісна ідентичність, майбутні фахівці сестринської справи, медичний коледж.

Постановка проблеми. Актуалізація фахової підготовки студентів медичного коледжу реалізувалася в межах особистісно-орієнтованої парадигми навчання і виховання, що нині постає своєрідним методологічним імперативом розвитку особистості у новій соціокультурній ситуації. Цьому завданню найбільш відповідає використання новітніх інноваційних технологій медико-психологічної взаємодії у навчально-виховному процесі, інтерактивних методів, методів мозкової атаки, моделювання комунікативних ситуацій, ситуативного моделювання, технології забезпечення толерантного ділового спілкування і процесу ефективного розв'язання конфліктних ситуацій, тренінгу партнерського спілкування, методу аналізу ситуацій або так званого кейс-методу, використання елементів психодрами, ділової гри, імітаційного моделювання, розв'язання ситуаційних задач тощо, що найбільшою мірою відповідає реалізації мети та завдань дослідження.

Саме тому на підсумковому етапі дослідницької роботи (2017-2019 р.р.) проведено діагностику рівнів сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі навчання в медичних коледжах, здійснено систематизацію та узагальнення результатів формувального етапу експерименту, їх математичне опрацювання, аналіз, інтерпретацію. Водночас сформульовано висновки і розроблено рекомендації щодо впровадження організаційно-педагогічних умов та структурно-функціональної моделі формування професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи в навчально-виховний процес підготовки майбутніх молодших спеціалістів з медичною освітою.

Мета статті - порівняти й встановити відмінності у рівнях сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів контрольних та експериментальних груп. Зіставити показники вхідного та підсумкового контролю за основними рівнями (високий, середній, низький, дуже низький) за виявленими нами компонентами професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи, для визначення стану сформованості професійно-особистісної ідентичності у студентів контрольних (КГ) та експериментальних (ЕГ) груп вцілому.

Виклад основного матеріалу. Наше дослідження, безумовно, націлює на проектування професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи. Для проведення даного експериментального дослідження застосовувалися методи експертної оцінки, порівняльно-зіставного аналізу, математичної статистики. Адже отримані результати констатувального та формувального етапів експерименту уможливили порівняти й встановити відмінності у рівнях сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів контрольних та експериментальних груп, що обумовило визначення стану сформованості професійно-особистісної ідентичності у студентів контрольних (КГ) та експериментальних (ЕГ)

Узагальнений зріз рівнів сформованості професій груп в цілому. А методи математичної статистики, які використовувалися в експерименті засвідчили достовірність отриманих показників і підтвердили гіпотезу педагогічного дослідження.

навчальний особистісний інноваційний психологічний

Таблиця 1

Представлені результати рівнів сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на початку експерименту наочно представлено на рис. 1.

Підставою для порівняльного аналізу, теоретичних узагальнень та отримання надійних висновків у педагогічному експерименті постають параметри генеральних сукупностей, як «повна сукупність об'єктів дослідження» [1, с.10], а саме застосування методу середніх арифметичних значень, показників (СП).

Рис. 1. Розподіл рівнів сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на початку формувального етапу у відсотках

Зазначений метод дає можливість дослідити сформованість відповідного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи як у контрольних, так і в експериментальних групах на етапах вхідного та підсумкового контролю, редукуючи досліджувану сукупність до одного числа і обумовлюючи порівняння за середнім арифметичним відповідних показників. Середнє арифметичне відображає однорідну сукупність, зосереджує увагу на узагальненій кількісній характеристиці, послаблюючи значною мірою вплив випадкових відхилень.

А відтак, результати сформованості професійно-термінологічного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного і підсумкового контролю у контрольних та експериментальних групах з врахуваннях показників середніх арифметичних значень (СП) узагальнено у таблиці 2.

Таблиця 2

Наочно динаміка змін за показниками сформованості професійно-термінологічного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках відображена на рис. 2.

Рис. 2. Оцінка рівнів сформованості професійно-термінологічного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках

Аналіз отриманих результатів педагогічного дослідження професійно-термінологічного компонента за когнітивно-верифікаційним критерієм за даними таблиці та діаграм підтверджує покращення показників по рівнях сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапі формувального експерименту в експериментальних групах (ЕГ) у порівнянні із контрольними (КГ).

А відтак, провівши порівняльний аналіз, ми отримали наступні показники:

- на високому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи відстежується зростання в контрольних групах (КГ) від 6,72 % до 8,40 % (на 1,68 %), а в експериментальних групах (ЕГ) від 5,83 % до 23,33 % (на 17,50 %), що на 15,90 % більше, ніж у студентів контрольних груп (КГ);

- на середньому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів у контрольних групах (КГ) відбулося зростання від 42,02 % до 49, 58 % (на 7,56 %), а в експериментальних групах (ЕГ) не відстежується суттєвих змін, що пояснюється збільшенням кількості осіб з властивим для них високим рівнем сформованості професійно-термінологічного компонента професійно-особистісної ідентичності за когнітивно-верифікаційним критерієм.

- на низькому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у контрольних групах (КГ) відбулося зменшення від 44,54 % до 39,50 % (на 5,04 %), а в експериментальних групах (ЕГ) від 45,00 % до 34,17 % (на 10, 83 %), що на 5,79 % більше ніж у студентів контрольних груп (КГ);

- на дуже низькому рівні у категоріях двох груп відбулося зменшення кількості студентів від 6,72 % до 2,52 % (на 4, 20 %) у контрольних групах (КГ), а в експериментальних групах (ЕГ) від 6,67 % до 0, що значною мірою підтверджує ефективність реалізованих методик в експериментальних групах (ЕГ) та результативність реалізації першої організаційно-педагогічної умови стимулювання розвитку пізнавального інтересу до майбутньої професії шляхом кваліфікованого відбору професійної лексики з урахуванням частотності її використання у сфері медицини.

Як засвідчують табличні дані та показники діаграми, використання індивідуально орієнтованих методик у процесі фахової підготовки майбутніх фахівців сестринської справи спеціальностей 5.12010102 «Сестринська справа» та 5.12010101 «Лікувальна справа» підвищує результативність формування професійно-особистісної ідентичності студентів медичних коледжів, істотно впливає на краще засвоєння студентами експериментальних груп (ЕГ) особистісно-стабілізуючих засад дисциплін «Основи загальної і медичної психології», «Основи психології та між особове спілкування», етико-деонтологічних, ціннісно-смислових та професійно орієнтованих підходів дисциплін «Основи медсестринства», «Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка».

Результати сформованості ціннісно-орієнтаційного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи за гуманістичним критерієм по рівнях та показниках ВС на етапах вхідного та підсумкового контролю відображено в таблиці 3.

Таблиця 3

Рис. 3. Оцінка рівнів сформованості ціннісно-орієнтаційного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках

Проаналізовані рівні сформованості ціннісно-орієнтаційного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю підтверджують ефективність впровадження інноваційних методик у навчальний процес. Порівняльний аналіз показників таблиці та діаграм засвідчує наступні результати:

- на високому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності відстежується збільшення кількості студентів в контрольних групах (КГ) від 8,40 % до 10,08 % (на 1,68 %), а в експериментальних групах (ЕГ) від 8,33 % до 24,17 % (на 15,84 %), що на 14,16 % більше, ніж у студентів контрольних груп (КГ);

- на середньому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів у контрольних групах (КГ) відбулося зростання від 47,06 % до 50, 42 % (на 3,36 %), тоді як в експериментальних групах (ЕГ) маємо зменшення кількості студентів з притаманним рівнем від 48,33 % до 45, 83 % (на 2,50 %), що пояснюється зростанням кількості осіб з високим рівнем сформованості ціннісно-орієнтаційного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі фахової підготовки;

- на низькому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів у контрольних групах (КГ) відбулося зменшення від 39,50 % до 36,97 % (на 2,53 %), а експериментальних групах (ЕГ) від 37,50 % до 30,00 % (на 7,50 %), що на 4,97 % більше, ніж у студентів контрольних груп (КГ);

- на дуже низькому рівні у категоріях двох груп відбулося зменшення кількості студентів від 5,04 % до 2,52 % (на 2, 52 %) у контрольних групах (КГ), а в експериментальних групах (ЕГ) від 5,83 % до 0, що значною мірою підтверджує ефективність реалізованої другої організаційно-педагогічної умови розвитку професійно-етичної та етико-деонтологічної культури крізь призму підготовки на морально-духовних засадах професійно та культурно орієнтованої особистості, здатної до саморозвитку в умовах різних соціальних та природних умовах в експериментальних групах (ЕГ).

Результати сформованості емоційно-почуттєвого компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи за емпатійним критерієм на етапах вхідного та підсумкового контролю відображено в таблиці 4.

Таблиця 4

Динаміка змін за показниками сформованості емоційно-почуттєвого компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках відображена на рис. 4.

Рис. 4. Оцінка рівнів сформованості емоційно-почуттєвого компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках

Сформованість емоційно-почуттєвого компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю відображено за наступними показниками:

- на високому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності відстежується збільшення кількості студентів в контрольних групах (КГ) від 5,88 % до 9,24 % (на 3,36 %), а в експериментальних групах (ЕГ) від 7,50 % до 24,17 % (на 16,67 %), що на 13,31 % більше, ніж у студентів контрольних груп (КГ);

- на середньому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів у контрольних групах (КГ) відбулося зростання від 42,86 % до 43, 70 % (на 0,84 %), тоді як в експериментальних групах (ЕГ) маємо зменшення кількості студентів з притаманним рівнем від 41,67 % до 38,33 % (на 3,34 %), що пояснюється зростанням кількості осіб з високим рівнем сформованості емоційно-почуттєвого компонента

- професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі фахової підготовки;

- на низькому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів у контрольних групах (КГ) відбулося збільшення від 44,54 % до 45,38 % (на 0,84 %), а експериментальних групах (ЕГ) виявилось зменшення від 45,00 % до 37,50;

- на дуже низькому рівні у категоріях двох груп відбулося зменшення кількості студентів від 6,72 % до 1,68 % у контрольних групах (КГ), а в експериментальних групах (ЕГ) від 5,83 % до 0, що значною мірою підтверджує ефективність реалізованої третьої організаційно-педагогічної умови пов'язаної з оволодінням методів запобігання синдрому професійного вигорання в експериментальних групах (ЕГ).

Результати сформованості комунікативного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи за соціально-перцептивним критерієм на етапах вхідного та підсумкового контролю відображено в таблиці 5.

Динаміка змін за показниками сформованості комунікативного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках відображена на рис. 5.

Рис. 5. Оцінка рівнів сформованості комунікативного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках

Таблиця 5

Проаналізовані рівні сформованості комунікативного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю розміщено в даних таблиці та діаграм і засвідчує наступні результати:

- на високому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності відстежується збільшення кількості студентів в контрольних групах (КГ) від 7,56 % до 9,24 % (на 1,68 %), а в експериментальних групах (ЕГ) від 5,83 % до 25,00 % (на 19,17 %), що на 17,49 % більше, ніж у студентів контрольних груп (КГ);

- на середньому рівні сформованості особистісної ідентичності студентів у контрольних групах (КГ) відбулося зростання від 44,54 % до 46,22 % (на 1,68 %), тоді як в експериментальних групах (ЕГ) маємо зменшення кількості студентів з притаманним рівнем від 43,33 % до 39,17 %, що пояснюється зростанням кількості осіб з високим рівнем сформованості комунікативного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі фахової підготовки;

- на низькому рівні сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів у контрольних групах (КГ) відбулося збільшення від 42,02 % до 42,86 % (на 0,84 %), а експериментальних групах (ЕГ) виявилось зменшення від 43,33 % до 35,83 %;

- на дуже низькому рівні у категоріях двох груп відбулося зменшення кількості студентів від 5,88 % до 1,68 % у контрольних групах (КГ), а в експериментальних групах (ЕГ) від 7,50 % до 0, що значною мірою підтверджує ефективність реалізованої четвертої організаційно-педагогічної умови, а саме - організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії у процесі моделювання предметного та соціального контексту майбутньої діяльності в експериментальних групах (ЕГ).

Результати сформованості діяльнісного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи за процесуально-операційним критерієм на етапах вхідного та підсумкового контролю відображено в таблиці 6.

Таблиця 6

Динаміка змін за показниками сформованості діяльнісного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках відображена на рис. 6.

Рис. 6. Оцінка рівнів сформованості діяльнісного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапах вхідного та підсумкового контролю у відсотках

Аналіз отриманих результатів педагогічного дослідження діяльнісного компонента за процесуально-операційним критерієм по рівнях сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи на етапі формувального експерименту в експериментальних групах (ЕГ) у порівнянні із контрольними (КГ) засвідчує наступні показники:

- відповідно до показників високого рівня відстежується зростання кількості студентів в обох групах, зокрема: студентів у контрольних групах (КГ) від 5,88 % до 7,56 % (на 1,68 %), а в експериментальних групах (ЕГ) від 5,83 % до 20,83 % (на 15,00 %), що на 13,32 % більше ніж у студентів контрольних груп (КГ);

- відповідно до показників середнього рівня сформованості особистісної ідентичності студентів також відстежуємо зростання кількості студентів як у контрольних групах (КГ) від 39,50 % до 41,18 % (на 1,68 %), так і в експериментальних групах (ЕГ) від 40,00 % до 42,50 % (на 2,50 %), що на 0,82 % більше, ніж у студентів контрольних груп (КГ);

- відповідно до показників низького рівня сформованості професійно-особистісної ідентичності студентів у контрольних групах (КГ) відбулося зростання від 47,89 % до 48,74 % (на 0,85 %), втім в експериментальних групах (ЕГ) виявилось зменшення кількості осіб від 49,17 % до 36,67 % (на 12,50 %);

- відповідно до показників дуже низького рівня у категоріях двох груп відбулося зменшення кількості студентів від 6,72 % до 2,52 % у контрольних групах (КГ), а в експериментальних групах (ЕГ) від 5,00 % до 0, що значною мірою підтверджує ефективність реалізованої п'ятої організаційно-педагогічної умови - забезпечення позитивної мотивації до майбутнього фаху та створення належних умов проходження практичної підготовки в експериментальних групах (ЕГ).

Проведений аналіз динаміки рівнів сформованості діяльнісного компонента професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи засвідчив ефективність використання на заняттях з медико-психологічної підготовки авторських розробок, які стосуються ситуаційно-творчих завдань; завдань з практичної реалізації професійних навичок, тестів, що значною мірою підвищують здатність ідентифікувати, імітувати та копіювати навички студентів щодо виконання певних професійних дій, координувати і модифікувати технічні прийоми, комбінувати навички для виконання типових та нетипових професійних завдань.

Водночас значне покращення результатів сформованості усіх компонентів (професійно-термінологічного, ціннісно-орієнтаційного, емоційно-почуттєвого, комунікативного та діяльнісного) професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи пояснюється ефективністю впровадження в навчальний процес організаційно-педагогічних умов та структурно-функціональної моделі формування професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі навчання в медичному коледжі.

Для формування висновків виникає потреба узагальнення результатів формування професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи за професійно-термінологічним (когнітивно-верифікаційний критерій), ціннісно-орієнтаційним (гуманістичний критерій), емоційно-почуттєвим (емпатійний критерій), комунікативним (соціально-перцептивним критерієм) та діяльнісним (процесуально-операційний критерій) компонентами, що відображено в таблиці 7.

Таблиця 7

Водночас варто здійснити порівняння рівнів сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи після проведення формувального етапу експерименту.

А відтак, отримані результати загального рівня сформованості професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи систематизовано у таблиці 8.

Таблиця 8

Проведений аналіз узагальнених результатів став свідченням того, що зміни кількості студентів по кожній з означених груп відстежується на усіх рівнях, що більшою мірою проявилося в експериментальних групах:

- за показниками високого рівня маємо зростання кількості студентів в контрольних групах від 6,72 % до 9,24 % (на 2,52 %), а в експериментальних групах від 6,67 % до 23,33 % (на 16,66 %), що на 20,81 % більше, ніж в контрольних групах;

- за показниками середнього рівня виявляється зростання в контрольних групах від 42,86 % до 46,22 % (на 3,36 %), тоді як в експериментальних групах деяке зменшення від 43,33 % до 41,67 % (на 1,66 %), що пояснюється зростанням кількості осіб з високим рівнем сформованості компонентів професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі навчання в медичному коледжі;

- за показниками низького рівня виявляється незначне зменшення кількості студентів у контрольних

- групах від 43,70 % до 42,86 % (на 0,84 %) та більш суттєве в експериментальних групах від 44,17 % до 35, 00 % (на 9,17 %);

- за показниками дуже низького рівня кількість студентів зменшилася як в контрольних групах від 6,72 % до 1,68 %, тоді як у контрольних групах від 5,83 % до 0 %.

А відтак, отримані дані підтверджують, що використання інноваційних методів проведення лекційних та практичних занять, реалізація тренінгових навчань та впровадження у навчальний процес авторських розробок з дисциплін «Основи загальної і медичної психології», «Основи психології та між особове спілкування», «Основи медсестринства», «Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка» у їх спрямованості на особистісний підхід обумовлюють значне покращення результатів у порівнянні з традиційними методиками.

Висновки. Таким чином, результати проведеного педагогічного експерименту підтвердили гіпотезу, що формування професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі навчання в медичному коледжі набуде ефективності в ситуації комплексного впровадження у навчально-виховний процес підготовки майбутніх молодших спеціалістів з медичною освітою організаційно-педагогічних умов та структурно-функціональної моделі сприяли досягненню позитивного результату, а саме крізь призму засвоєння фахових знань і успішного оперування фаховою термінологією, становлення стійкої системи цінностей і навиків проникнення у внутрішній світ іншої людини й керування особистісними емоційно-почуттєвими станами, оволодіння комунікативними знаннями й засвоєння технічних прийомів, навичок для виконання типових та нетипових професійних завдань сприяли успішному формуванню професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи.

Список літератури

1. Руденко В. М. Математична статистика / Навчальний посібник / В. М. Руденко. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru