Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування світоглядної культури майбутніх медичних сестер на основі реалізації деонтологічного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

Дослідно-експерементальна перевірка ефективності педагогічних умов формування світоглядної культури майбутніх медичних сестер на основі реалізації деонтологічного підходу

Ковтун Ольга Миколаївна аспірантка кафедри суспільних дисциплін

м. Рівне, Україна

Анотація

Світоглядна культура, як елемент духовності особистості медичних сестер суттєво впливає на формування їх ціннісних орієнтацій згідно визначених раніше світоглядних позицій. Нажаль, в основі мотивів навчання медсестер наразі переважають матеріальні мотиви і значно менше духовно-змагальні мотиви та інші світоглядно-формуючі цінності. Зазначене стало підставою для вивчення рівня світоглядної культури в обговорюваній когорті. Здійснено експериментальне дослідження впливу факторів навчання на формування світоглядної культури майбутніх медичних працівників. Відповідно до методики та організації дослідження застосовано 4 групи методів проведення дослідницького експерименту. Визначено складові моделі світоглядної культури медичних сестер. Встановлено, що на загальний рівень сформованості світоглядної культури медсестер впливають рівень організації, матеріально-технічне, кадрове, правове забезпечення навчально-виховного процесу, професійна кваліфікація педагогів, мікроклімат та особливості спілкування у групах медсестер, мотивація медсестер до навчання та формування світоглядної культури.

Ключові слова: світоглядна культура, експерементальна група, експериментальна група, контрольна група, майбутні медичні працівники.

Summary

Kovtun Olha Mykolaivna

post-graduate student of the department of social disciplines National University of Water Management and Nature Management

Rivne, Ukraine

RESEARCH-EXPERIMENTAL REVIEW OF EFFICIENCY OF PEDAGOGICAL CONDITIONS CULTURE OF THE FUTURE NURSES ON THE BASIS OF REALIZATION OF THE DEONTOLOGICAL APPROACH

The experimental study of the influence of educational factors on the formation of the worldview of future medical workers has been carried out. On the basis of comparison of changes in both groups, the conclusion is made about the effectiveness of the proposed ways of implementing the best practice in professional training. The components of the model of world-view culture of nurses are determined. The following components (directions of assessment) are identified in the directions of assessing the value characteristics of the future employees of medical institutions (nurses). In accordance with the methodology and organization of the research, four groups of methods of conducting the research experiment have been applied.

Key words: world-view culture, experimental group, experimental group, control group, future medical staff

Постановка проблеми

Світоглядна культура, як елемент духовності особистості медичних сестер суттєво впливає на формування їх ціннісних орієнтацій згідно визначених раніше світоглядних позицій. Тобто, світоглядна поінформованість особистості визначає ціннісні орієнтири медичних сестер, які виступають основою їх культурної діяльності. Накопичуючи протягом навчання світоглядний потенціал, майбутні медичні сестри, згідно отриманих поглядів, уявлень та ідей, освоюють загальносвітову культуру, культурні цінності власного оточення тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідність формування світоглядної культури майбутніх медичних сестер підтверджується багатьма науковими розвідками учених, зокрема А. Хуторського і В. Краєвського, які, досліджуючи професійну компетентність прийшли до висновку, що до цього поняття обов'язково мають бути ще включені мотиваційний, етичний, соціальний і поведінковий компоненти, які перебувають у прямій кореляції зі світоглядною культурою особистості [16, с. 3-10].

Враховуючи те, що структура світоглядної культури медичних сестер визначається наступними компонентами: інтелектуально-фаховим, емоційно-комунікативним, практико- діяльнісним та ціннісно- й особистісно- орієнтованим, умовами формування цих педагогічних компонентів - є педагогічні умови [2; 11;12;13;14;15].

Деякі науковці визначають термін «педагогічна умова» як певну обставину, яка впливає (прискорює чи гальмує) на формування та розвиток педагогічних явищ, процесів, систем, якостей особистості [4; 6; 7;].

Дослідники А.М. Алексюк, А.А. Аюрзанайн, П.І. Підкасистий під педагогічними умовами розуміють чинники, що впливають на процес досягнення мети, при цьому поділяють їх на [7]: а) зовнішні: позитивні відносини викладача і студента; об'єктивність оцінки навчального процесу; місце навчання, приміщення, клімат тощо;

б) внутрішні (індивідуальні): індивідуальні властивості студентів (стан здоров'я, властивості характеру, досвід, уміння, навички, мотивація тощо).

Завдання підготовки медсестер у коледжі у процесі вивчення навчальної дисципліни передбачають: поєднання теоретичних знань і практичних умінь у реальній виховній діяльності; розвиток дослідницьких умінь у студентів через залучення до науково-дослідницької діяльності, пов'язаної з вивченням проблем виховання; організація педагогічної взаємодії студентів з класними керівниками, учнями; розвиток рефлексивних умінь і самооцінки власних виховних умінь.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Згідно отриманих нами раніше даних, нажаль, в основі мотивів навчання медсестер переважають матеріальні мотиви і значно менше духовно - змагальні мотиви та інші світоглядно-формуючі цінності [8;10], що й стало підставою для вивчення рівня світоглядної культури в обговорюваній когорті.

Мета дослідження - експериментально визначити вплив факторів навчання на формування світоглядної культури майбутніх медичних працівників.

Виклад основного матеріалу

У дослідженні брали участь 332 студенти- медсестри.

Усі досліджувані були розподілені на ІІ групи: експериментальну (233 особи) та контрольну (99 осіб).

Для виконання експериментального дослідження було застосовано такі методики визначення рівня світоглядної культури медичних сестер:

Методика «Оцінювання рівня сформованості у майбутніх медичних сестер світоглядної культури» ( власна розробка )

Методика «Оцінка світоглядної культури студентів» (власна розробка)

Методика «Ціннісні характеристики майбутнього працівника» (власна розробка)

Методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокича) [1]. Показниками світоглядної культури медичних сестер визначено:

Сформований когнітивно-мотиваційний інтерес до виконання фахових дій

Дотримання морально-етичного кодексу у повсякденній професійній діяльності

Відображення у міжособистісних контактах чітких ціннісно-духовних орієнтирів особистості

Здатність до імпровізаційно-коригувальної діяльності задля досягнення успішних комунікативних транзакцій

Об'єктивне сприйняття реалій повсякденної професійної діяльності та адекватне реагування на її виклики

Адаптованість і гнучкість у процесі виконання фахових дій та ділового спілкування

Комунікативна мобільність та емпатійність у спілкуванні з пацієнтами

Складовими моделі світоглядної культури були визначені: високий рівень зовнішньої культури; інтелектуальність; естетизм; духовність; моральність; етичність; філософіям (філософічність); гуманізм; людиноцентризм; умотивованість; переконливість; соціальна активність; об'єктивність; твердість переконань; емпатія; толерантність; психоемоційна й моральна стійкість.

Наше дослідження проводилось у кілька етапів:

Власне опитування медсестер.

Обробка даних анкет.

Розподілення респондентів на два великі кластери: І кластер - медсестри, у яких виявлено високий рівень світоглядної культури; ІІ кластер - медсестри, у яких виявлено низький рівень світоглядної культури.

Здійснення порівняльного аналізу цінностей та інших характеристик у двох виділених нами раніше кластерах медсестер.

Проведення парного кореляційно- регресійного аналізу у двох кластерах медсестер.

Відповідно до методики та організації дослідження застосовано 4 групи методів проведення дослідницького експерименту:

група - організаційні методи - група методів психології, які визначають загальний спосіб організації психологічного дослідження. До них відносять порівняльний, лонгітюдний і комплексний методи. Порівняльний спосіб організації дослідження ґрунтується на зіставленні даних різних вікових вибірок. Лонгітюдне дослідження припускає тривале вивчення явища, що цікавить. Комплексний метод передбачає міждисциплінарне вивчення предмета.

група - емпіричні методи - група методів психології, що дозволяють отримати первинні дані про досліджуваному явищі. Тому ці методи відомі ще як «методи збору первинної інформації». До емпіричним методам відносять спостереження і експеримент.

група - методи обробки даних - розуміють проведення кількісного (статистичного) та якісного аналізу первинних даних (диференціація матеріалу по групах, зіставлення, порівняння тощо).

група - інтерпретаційні методи - різні прийоми пояснення виявлених в результаті обробки даних закономірностей та їх зіставлення з раніше встановленими фактами. Виділяють генетичний спосіб інтерпретації (аналіз матеріалу в плані розвитку з виділення окремих фаз, стадій, критичних моментів і т.д.) і структурний спосіб (встановлення структурної зв'язку між усіма характеристиками особистості).

За результатами проведеного аналізу, спостерігаються певні розбіжності рівня світоглядної культури медичних сестер 1 та 2 курсів. Студенти старших курсів мають більш виражений рівень світоглядної культури (рис. 1). Рівень світоглядної культури студентів 1 курсу потребує розробки психокорекційних програм, а студентів 2 курсу -індивідуальних та епізодичних корекційних впливів.

Якщо аналізувати рівень зовнішньої культури медичних сестер 1,2 курсів, відзначаємо, що рівень зовнішньої культури незначно відрізняється у різних груп (1 курс - 4,175; 2 курс - 4,276). Разом із тим, інтелектуальність підвищується у медичних сестер 2 курсу (1 курс - 3,90; 2 курс - 3,936) (див. рис. 3.1.).Відповідно, у студентів старших курсів більше виявляється глибина суджень, духовна зрілість, що виникають як результат активного пізнання дійсності, самостійного осмислення складних життєвих процесів.

Рис. 1. Структура світоглядної культури дослідженої когорти

Також ми поділили досліджувану когорту на два підкластери (табл. 1):

кластер - медичні сестри, у яких виявляється низький рівень світоглядної культури - експериментальна група ЕГ;

кластер - медичні сестри, у яких виявляється високий рівень світоглядної культури - контрольна група КГ.

У структурі Експериментальної групи (медичні сестри з низьким рівнем світоглядної культури) виявлено 99 осіб (табл.2). У них спостерігається низька сформованість когнітивно- мотиваційного інтересу до виконання фахових дій; дотримання морально-етичного кодексу у повсякденній професійній діяльності; відображення у міжособистісних контактах з іншими студентами чітких ціннісно-духовних орієнтирів особистості; здатність до імпровізаційної та коригувальної діяльності задля досягнення успішних комунікативних транзакцій; об'єктивне і реалістичне сприйняття реалій повсякденної професійної діяльності та адекватне реагування на її виклики; доволі висока адаптованість і гнучкість у процесі виконання фахових дій та ділового спілкування; комунікативна мобільність та емпатійність у спілкуванні з пацієнтами, розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.

Таблиця 1 РОЗПОДІЛ ГРУПИ СТУДЕНТІВ-МЕДИЧНИХ СЕСТЕР НА ДВІ ГРУПИ : ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНУ ТА КОНТРОЛЬНУ

Світоглядна культура медичних сестер Контрольної групи (виявлено 134 особи, табл. 2), є відносно високою і є основою свідомості особистості, оскілки вона забезпечує духовний зміст світогляду особливої якості, який визначає культурний спосіб існування особистості та її практичної діяльності, у якій культура посідає місце смисложиттєвої цінності. Звідси очевидною є важливість формування світоглядної культури особистості, оскільки саме вона виступає основою орієнтування особистості у житті, забезпечує евристичність пізнання й розуміння явищ оточуючого світу, творчий рівень освоєння дійсності.

Таблиця 2 РОЗПОДІЛ ГРУПИ СТУДЕНТІВ-МЕДИЧНИХ СЕСТЕР НА ДВА КЛАСТЕРИ ТА ПІДКЛАСТЕРИ

Документовано, що у кластері І незначно переважають студенти 2 курсу відносно студентів 1 курсу (58,62 % відносно 41,38 %). Проте, у кластері ІІ студенти старшої групи значно переважають студентів-медсестер молодшої групи (80,0 % відносно 20,0 %).

У структурі експериментальної та контрольної груп медичних сестер світоглядна культура формується внаслідок розвитку світоглядної свідомості медичних сестер, що забезпечує здатність особистості приймати самостійні рішення і відповідати за них, здатність до теоретичного мислення, оволодіння науковими принципами, способами логічного аналізу інформації, здатність та прагнення особистості до самостійних пошуків істини, появу навичок розв'язання суперечностей у своєму внутрішньому світі, світоглядний вибір і діяльність щодо втілення світоглядних ідей і принципів у практику життя [3;17;18;19;20].

Аналізуючи структуру експериментальної групи (ЕГ), було визначено, що у 58 респондентів кластеру на нижчому рівні, порівняно із кластером ІІ є: рівень зовнішньої культури (Рзк1 - 3,68966; Рзк2 - 4,66250); інтелектуальність (Рі1 - 3,63793; Рі2 - 4,53750); естетизм (Рес1 - 4,01724; Рес2 - 4,35000); духовність (Рд1 - 4,12069; Рд2 - 4,30000); моральність (Рм1 - 3,91379; Рм2 - 4,38750); етичність (Рет1 - 3,63793; Рет2 - 4,66250); філософізм (Рф1 - 3,60345; Рф2 - 4,28750); гуманність (Рг1 - 3,98276; Р2 - 4,35000); людиноцентризм (Рл1 - 4,12069; Рл2 - 4,25000); вмотивованість (Рв1 - 3,86207; Рв2 - 4,33750); переконливість (Рп1 - 3,60345; Рп2 - 4,61250); соціальна активність (Рса1 - 3,63793; Рса2 - 4,38750); об'єктивність (Ро1 - 3,93103; Ро2 - 4.30000; твердість переконань (Ртп1 - 3,96552; Ртп2 - 4,25000); емпатія (Рем1 - 3,81034; Рем2 - 4,42500); толерантність (Рт1 - 3,94828; Рт2 - 4.30000

Найбільш значимими є відмінності у світоглядній культурі по наступних характеристиках: рівень зовнішньої культури (1= - 11,95 при р = 0,000); інтелектуальність (1= -8,18 при р = 0,000); естетизм (1= -3,09 при р = 0,002936); моральність (1= -4,018 при р = 0,000097); етичність 0= -12,0091 при р = 0,000); філософізм (1= -4,2535 при р = 0,00039); гуманність (1= -3,3430 при р = 0,001071); вмотивованість (1= -3,4916 при р = 0,000648); переконливість (1= -9,3845 при р = 0,000); соціальна активність (1= -5,3316 при р = 0,000); об'єктивність (1= -3,1061 при р = 0,002308); твердість переконань (1= -2,1653 при р = 0,032108); емпатія (1= -4,8167 при р = 0,00004); толерантність 0= -2,6992 при р = 0,007833), табл. 3.

Відповідно, у медичних сестер, які мають високий рівень світоглядної культури є значно розвинуті усі види ціннісних характеристик, а саме: особистісно-орієнтований напрям, практико-діяльнісний напрям, емоційно-комунікаційний напрям, інтелектуально-фаховий напрям (рис. 2).

Рис. 2. Структура ціннісних характеристик у групах медичних сестер

Вплив культури на ціннісні структури медичних сестер і формування їх внутрішньої культури безперечний. На початкових етапах на формування цінностей спричиняє вплив культура найближчого оточення. Сприймання культури медичних сестер відбувається вже через призму цінностей, переданих їй родиною та сформованих в результаті навчання у коледжі [17;19]. Цінності більш загального характеру засвоюються, відповідно, через фільтри інших культур, суб'єктом яких медичні сестри стають у ході власної життєдіяльності. Культура як система людських цінностей медичних сестер, засвоюється через призму власних світоглядних цінностей. Звісно, культура медичних сестер зазнає трансформацій у зв'язку з впливами зовнішніх культур, проте усі вони узгоджуються із світоглядними орієнтирами медичних сестер [3]. світоглядний культура ціннісний орієнтація

Аналізуючи структуру експериментальної групи, можна визначити, що у респондентів ЕГ на нижчому рівні, порівняно із контрольною групою КГ є такі термінальні цінності: повнота життя (Рпж1 - 6,77; Рпж2 - 6,57); життєва мудрість (Ржм1 - 13,01724; Ржм2 - 11,63750); здоров'я (Рз1 - 1,79310 ; Рз2 - 1,71250); краса природи (Ркп1 - 9,58621; Ркп2 - 9,47500); вірні друзі (Рвд1 - 9,77586; Рвд2 - 9,63750); свобода (Рс1 -12,86207; Рс2 - 11,45000); впевненість в собі (Рвс1 - 11,22414; Рвс2 - 10,71250).

Проте, аналізуючи структуру контрольної групи КГ, можна визначити, що у респондентів КГ на вищому рівні, порівняно із групою ЕГ є такі термінальні цінності: цікава робота (Рцр1 - 4,01724; Рцр2 - 4,21250); любов (Рл1 - 2,79310; Рл2 - 3,16250); матеріально-технічне забезпечення (Рмз1 - 5,27586 ; Рмз2 - 6,18750); суспільне покликання (Рсп1 - 10,32759; Рсп2 - 10,45000); пізнання (Рп1 - 13,43103; Рп2 - 14,36250); продуктивне життя (Рпж1 - 12,06897; Рпж2 - 12,48750); розвиток (Ррк1 - 14,51724; Ррк2 - 15,05000); розваги (Ррг1 - 14,43103; Ррг2 - 14,47500); щасливе сімейне життя (Рщж1 - 2,82759; Рщж2 - 2,95000); щастя інших (Рщж1 - 14,93103; Рщж2 - 13,90000); творчість (Рт1 - 10,91379; Рт2 - 12,01250). Найбільш значимими є відмінності у світоглядній культурі по наступних ціннісних характеристиках: свободи ^= 2,62 при р = 0,009), творчість ^= -2,57 при р = 0,010954).

Профіль термінальних цінностей експериментальної групи (з низьким рівнем світоглядної культури) складають такі пріоритетні цінності: творчість - 10,91; впевнененість в собі - 11,22; продуктивне життя - 12,06; свобода - 12,86; життєва мудрість - 13,01; пізнання - 13,43; розваги - 14,43; розвиток - 14,51; щастя інших - 14,93; суспільне покликання - 10,32 (рис. 3).

Рис. 3. Профіль термінальних цінностей експериментальної групи

У профілі ЕГ виявляється діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно - технологічні, управлінські чи інші інновації тощо) [4].

Профіль термінальних цінностей контрольної групи (з високим рівнем світоглядної культури) складає: впевненість в собі -10,71; свобода - 11,45; життєва мудрість - 11,63; творчість - 12,01; продуктивне життя - 12,48; щастя інших - 13,9; пізнання - 14,3; розваги - 14,475; розвиток - 15,05; суспільне покликання - 10,45 (див. рис. 4).

У профілі КГ яскраво вираженими є цінності впевненості та свободи. Тобто, це почуття впевненості (або внутрішнє відчуття сили, права і правоти), це впевнене поведінка, яке демонструє силу і характерне для людей із сильною позицією, і це рішучість (впевнене прийняття і визначеність у рішеннях, рішучість) [5].

Рис. 4. Профіль термінальних цінностей контрольної групи

Щодо інструментальних цінностей то аналізуючи структуру експериментальної групи, можна визначити, що респондентів ЕГ на нижчому рівні, порівняно із КГ є: акуратність (Раї - 10,89655; Ра2 - 11,68750); вихованість (Рвихї - 14,32759; Рвих2 - 13,40000); високі запити (Рвзї - 13,67241; Рвз2 - 12,53750); життєрадісність (Рж1 - 10,20690; Рж2 - 8,60000); старанність (Рст1 - 3,93103; Рст2 - 6,03750); незалежність (Рнез1 - 12,46552; Рнез2 - 11,27500); непримиренність (Рнеп1 - 12,77586; Рнеп2 - 11,88750); освіченість (Ро1 - 8,36207; Ро2 - 8,22500); відповідальність (Рвід1 - 1,65517; Рвід2 - 1,76250); раціональність (Рр1 - 9,81034; Рр2 - 11,51250); самоконтроль (Рсмк1 - 8,87931; Рсмк2 - 7,48750); сміливість (Рсм1 - 8,12069 ; Рсм2 - 9,63750); тверда воля (Ртв1 - 9,91379; Ртв2 - 9,37500); терпимість (Ртер1 - 9,05172; Ртер2 - 9,86250); широта поглядів (Ршп1 - 13,10345; Ршп2 - 12,18750); чесність (Рч1 - 8,13793; Рч2 - 9,93750); ефективність у справах (Рефсі - 9,68966; Рефс2 - 9,48750); чуйність (Рч1 - 5,25862; Рч2 - 4,73750).

У контрольній групі переважають такі інструментальні цінності: акуратність Ра2 - 11,68750; старанність Рст2 - 6,03750; відповідальність Рвід2 - 1,76250; раціоналізм Рр2 - 11,51250; сміливістьРсм2 - 9,63750 ; терпимістьРтер2 - 9,86250; чесність Рч2 - 9,93750 .

Найбільш значимими є відмінності у світоглядній культурі по наступних ціннісних характеристиках: акуратність (1= -2,11 при р = 0,036); високі запити (1= 2,14 при р = 0,033); старанність (1= -2,29 при р = 0,023); сміливість (1= - 2,04 при р = 0,043).

Профіль інструментальних цінностей ЕГ (з низьким рівнем світоглядної культури) складають такі цінності: старанність 3,93103; відповідальність 1,65517; чуйність 5,25862 (рис. 5).

Рис. 5. Профіль інструментальних цінностей експериментальної групи медсестер

Профіль інструментальних цінностей експериментальної групи медсестер (з низьким рівнем світоглядної культури) найменше формують такі цінності: вихованість 14,32759; високі запити 13,67241; життєрадісність 10,20690; незалежність 12,46552; непримиренність 12,77586; освіченість 8,36207; самоконтроль 8,87931; тверда воля 9,91379; широта поглядів 13,10345; ефективність у справах 9,68966;чуйність 5,25862.

Профіль інструментальних цінностей контрольної групи медсестер (з низьким рівнем світоглядної культури) складають такі цінності: старанність 6,03750; відповідальність 1,76250; чуйність 4,73750 (рис. 6).

Відповідальність медичних сестер визначається їх усвідомленням власної повинності, власних обов'язків і розумне їх виконання.

У профілі інструментальних цінностей КГ (з високим рівнем світоглядної культури) найменше виражені такі цінності: відповідальність 1,76250; старанність 6,03750; сміливість 9,63750; терпимість 9,86250; чесність 9,93750; акуратність 11,68750; раціоналізм 11, 51250.

Рис. 6. Профіль інструментальних цінностей контрольної групи медсестер

Для порівняння індивідуально-психологічних особливостей формування світоглядної культури медичних сестер на основі отриманих результатів ми здійснили кореляційний аналіз за допомогою програми «ЗТАТШТІСА 7».

Формування світоглядної культури медичних сестер експериментальної групи відбувається за рахунок наступних чинників : рівень зовнішньої культури (г = 0,45, при р< 0,05); інтелектуальність (г = 0,58, при р< 0,05); духовність (г = 0,30, при р< 0,05); етичність (г = 0,37, при р< 0,05); філософізм (г = 0,53, при р< 0,05); людино-центризм (г = 0,30, при р< 0,05); соціальна активність (г = 0,58, при р< 0,05); емоційно-комунікаційний напрям ціннісних характеристик (г = 0,27, при р< 0,05); ціннісно- і особисто-орієнтований напрям ціннісних характеристик (г = 0,26, при р< 0,05); вірні друзі (г = -0,36, при р< 0,05); щасливе сімейне життя (г = 0,28, при р< 0,05); акуратність (г = 0,26, при р< 0,05); вихованість (г = -0,29, при р< 0,05); самоконтроль (r = -0,50, при p< 0,05); чуйність (r = 0,26, при p< 0,05); продуктивність - непродуктивність (r = -0,33, при p< 0,05); спонтанність (r = -0,26, при p< 0,05); контактність (r = 0,28, при p< 0,05); гнучкість у спілкуванні (r = 0,28, при р< 0,05).

Очевидно, що позитивно впливатиме на формування майбутньої світоглядної культури медичних сестер експериментальної групи - самоконтроль у групі медичних сестер, продуктивність їх навчання та роботи, наявність вірних друзів та вихованості, а також спонтанність у навчанні та роботі.

Сукупний ідеальний комплекс світоглядної культури для медичних сестер контрольної групи включає в себе: рівень зовнішньої культури (r = 0,70, при р< 0,05); інтелектуальність (r = 0,51, при p< 0,05); етичність (r = 0,70, при p< 0,05); вмотивованість (r = 0,26, при p< 0,05);

переконливість (r = 0,50, при p< 0,05); емпатія (r = 0,23, при р< 0,05); психологічна і моральна стійкість (r = 0,26, при р< 0,05); ціннісно- і особисто-орієнтований напрям ціннісних характеристик (r = 0,27, при p< 0,05); вірні друзі (r = 0,25, при р< 0,05); суспільне покликання (r = -0,26, при p< 0,05); незалежність (r = 0,22, при p< 0,05); мотивація до успіху (r = 0,23, при р< 0,05); мотивація уникнення невдач (r = 0,22, при p< 0,05).

Позитивно на рівень світоглядної культури медсестер контрольної групи вплинув рівень зовнішньої культури, етичність, вмотивованість, переконливість, психічна стійкість, незалежність та мотивація уникнення невдач.

Висновки

Отже, на загальний рівень сформованості світоглядної культури медсестер впливають рівень організації, матеріально - технічне, кадрове, правове забезпечення навчально-виховного процесу, професійна кваліфікація педагогів, мікроклімат та особливості спілкування у групах медсестер, мотивація медсестер до навчання та формування світоглядної культури. В подальшому, вважаємо за потрібним, вивчення рівня світоглядної культури у досліджуваної когорти на місцях праці з метою визначення впливу педагогічних умов на ефективність виконання професійних навичок у майбутньому.

Список літератури

1. Методика «Ціннісні орієнтації» Рокича.

2. Бондар Л.В. Особливості мотивації навчальної діяльності студентів - майбутніх практичних психологів. 2017.

3. Ковальчук І.А. Світоглядна культура особистості в контексті дефінітивних підходів. 2013.

4. Басалюк Н.М. Формування творчої особистості вчителя-дефектолога. 2012..

5. Впевненість у собі.

6. Медичний тренінг: проектування та проведення.

7. Тренінг для медичних сестер.

8. Культурологія: курс лекцій.

9. Хайрулліна Ю. Світоглядна культура особистості. Київ Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова 2011.

10. Медицина, етика, деонтологія і право.

11. Самоосвіта медичних сестер: як стимулювати працівників?

12. Культура поведінки та етика взаємовідносин у роботі медичної сестри.

13. Практикум "Формування адекватного сприймання батьками власних дітей".

14. Заняття - тренінг «Побудова ефективного спілкування та взаємодії з батьками».

15. Тренінг "Милосердя і доброта - людства два крила".

16. Корекція агресивності в поведінці.

17. Тренінг "добро і милосердя".

18. «Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилася творить».

19. Урок-тренінг: " Уникнення небезпек в кримінальних ситуаціях".

20. Проект «Виховуємо в дітях доброту»

Размещено на Allbest.ru