Методи мотивації підлітків у спорті

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Методи в психоаналізі

2. Методи в гештальт-терапії

3. Методи в клієнт-поведінкової терапії

4. Методи в інших напрямках

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Мотивація - це певні цілі, які перед собою ставить підліток, насамперед для того щоб досягти тих висот яких він бажає. Але у зв'язку з психологічними втручаннями - це не завжди так швидко та вдало виходить. Виходячи з цього мотивація може мати позитивний результат, наприклад якщо один підліток, виражає велике бажання вчитися, виконує справно всі поставленні перед ним психологічні та фізичні навантаження. А інший підліток більш вразливий та нестійкий як до психологічних травм так і до фізичних, виявляючи негативну мотивацію до навчальної діяльності.

На сьогоднішній час однією з найбільш актуальної проблеми є мотивація підлітків до занять спортом. Так як більшість проведених досліджень вказують на те, що підліток вважає що спорт не найголовніше в його житті, та не є необхідністю. А все тому що - наразі є велике зростання технологічного процесу, більша завантаженість в навчальному процесі, а також не завжди правильне відношення до здорового способу життя.

Вивчення мотивів, які збільшують бажання підлітків до займання спортом, - одна з найважливіших проблем у фізичному вихованні, оскільки мотивація має бути не на останньому місті. А має все ж таки велике значення у стимуляції активної діяльності.

Мотивація в спорті - це такий стан особистості, який зазвичай спрямований на досягнення великого рівня підготовленості та працездатності.

Процес підвищення мотивації в підлітків напряму залежить від специфічних психологічних характеристик, наскільки виник стійкий інтерес до обраного виду спорту, також яка мета поставлена.

1. Методи в психоаналізі

Психоаналіз - це аналізування людської психології. Це метод роботи, де відкривається глибина психіки людини. В роботі з психоаналізом ми можемо трансформувати, побачити та дослідити індивідуальну психіку суб'єкта, а також ми маємо змогу досліджувати метод пізнання масових процесів які відбуваються у суспільстві.

Ще з здавна відома така істина «необхідно пізнати самого себе,для того щоб пізнати іншого»

Місце психоаналізу займає важливу роль як у дитини так і дорослого. Ми маємо ряд ключових питань, навколо яких обертається людське життя. На які ми маємо відповідати, але відповідь можемо не відразу знати, а дізнаватись з мірою встановлення, у процесі дорослішання, у різні вікові періоди, зі змінами життєвих обставин:

· Хто я є?

· Що я повинен(на) робити зі своїм життям?

· Чому я ?

· Звідки я походжу?

· Хто такий чоловік?

· Що означає бути жінкою?

· Що таке смерть?

Точної відповіді, такої щоб для всіх була однією - не має! Відповіді на такі питання ми дізнаємось на протязі життя. Але інколи для людини ці питання викликають страждання. Психоаналіз - це практика запитування. (http://pa-uap.org/ua/psixoanaliz).

Якщо ж підліток зростає у неблагополучній родині, де не зберігається психологічно здорова атмосфера, то в більшості випадків має бути присутній психоаналіз зі спеціалістом. Таким дітям завжди важко розповідати про свої переживання та проблеми які їх оточують, у них низький рівень мотивації.

Теорію особистості людини найбільш розширену - розробив Зігмунд Фрейд, яку в подальшому розкривали Карл Густав Юнг, Еріх Фромм, Альфред Адлер, Харрі Салліван і Карен Хорні.

Психоаналіз носить в собі ґрунтування двох базових гіпотез:

1. Перша гіпотеза: вона має ще назву «дкториною психологічною детермінізму», вона спрямовує на те, що кожне психологічне явище має свою відповідну причину.

2. Друга гіпотеза: важливу роль відіграє у формуванні мислення відіграють неусвідомлені процеси, ніж свідомі.

Процес психоаналізу полягає у вивченні себе як особистості.

Це потрібно для того щоб підліток більш легше сприймав труднощі з напруженням, доки не матиме час для їх зняття.

Основні методи роботи, які використовуються в психоаналізі для підвищення рівня мотивації підлітка-спортсмена

№	Метод	Опис
1	Метод інтерпретації	Такий метод використовують для перекладу важливої значимої інформації про людину з несвідомого рівня на свідомий. Напруження в людини зникає під час психотерапевтичної роботи, а тому зникає сама суть захворювання, наслідком якого є витіснення «негативної» інформації на несвідомий рівень.
2	Метод вільних асоціацій	Такий метод потрібен людині для того щоб вільно говорити на будь-яку тему, все що на думці, не дивлячись наскільки це пристойно.
3	Метод тлумачення сновидінь	Такий метод в психоаналізі називають ще «опорами». Він розкриває глибину мозку психологічного стану.

Коли підліток обирає всій напрямок в спорті, інколи отримавши психологічну травму, він повинен звернутись до відповідного спеціаліста, який має допомогти розібратись у ситуації, для того щоб підвищити рівень мотивації. Але коли виникає більш серйозніші психологічні проблеми внутрішнього світу, то зазвичай психоаналітик має схильність до роботи з підлітком за допомогою методів психоаналізу.

2. Методи в гештальт-терапії

мотивація підліток спорт гештальт

Продовженням психоаналізу є напрямок гештальт-терапія, основне завдання якої підтримка цілісності. Гештат-терапія є одночасно продовженням психоаналізу, та водночас протилежністю , змінюючи ідею аналізу на ідею цілісності.

Гештальт-терапія має ряд основних принципів:

1. Принцип розділеної відповідальності;

2. Принцип усвідомленого присутності в ситуації «тут і зараз»;

3. Принцип цілісності;

4. Природність побудови та руйнування гештальтів та процесу побудови контакту;

5. Принцип поля організм / Середа.

При гештальт-терапії людина розглядається як цілісний організм, має цілий ряд сфер, які потрібні для утворення єдиної цілісної системи: свідома, тілесна, соціальна та емоційна сфери.

Гештальт-терапію вперше впровадили в 1893-1970роках, німецький психоаналітик Фріц Перлз. Від стверджував щп гешталь-терапія - це напрямок самостійної психотерапії, який включає в себе такі елементи як психоаналіз, біоенергетику та психодраму. Суть такої терапії полягає в короткій характеристиці «гештальт-молитвою», який засновано в методі лікування психологічних розладів. (http://uk.m.wikipedia.org.ua).

Основна мета такої терапії полягає в ясному та чіткому переживанні усвідомлення підлітком безпосереднього свого проживання досвіду. Для проведення гештальт-терапії з підлітком надто важливо вірно підібрати заняття, яке буде відповідати віку, та щоб дитина відчувала себе комфортно та не сковувалась, це насамперед потрібно для того щоб підліток міг розкритись та відшукати і наблизитись до проблем дитини.

Працюючи з підлітком по гештальт-терапії можна добитись високих результатів. Вона дає можливість розблокувати свідомість, відмовитись від чужих ідей, розкрити справжнього «Я», усвідомити свою відповідальність за те, що відбувається в глибинні свого «Я».

Вважається що в роботі з підлітком є один найцікавіший метод в роботі при гештальт-терапії - розгадування фантазій. Основою такого метода дає можливість вивчити гештальт своєї фантазії та збільшити мотиваційні можливості, які дозволяють відкрити справжнє значення цих фантазій.

Випливаючи з вище сказаного, можна зробити такі висновки по роботі з гешталь-терапії з підлітками, має бути правильно сформована та зацікавити підлітка у відкритті самого себе та проблем які його очують. Робота по методикам в терапії найважливіша для поступового та вірного направлення на збільшення мотивацій.

В гештальт-терапії вивченням феномену тривоги в спорті займались достатньо велика кількість гештальт-терапевтів. На даний час існує дві ведучі гіпотези виникнення тривоги у спорті:

1. Феномен тривоги пов'язаний з часовим характером підлітка. Тривога - це напруження між станом зараз та потім, коли підліток залишає надійний стан зараз і починає турбуватися про майбутнє, під час цього він і починає відчувати тривогу.

2. На свідомому рівні тривога являє собою перерване або припинене порушення. Якщо збудження припиняється, - виникає тривога.

Коли підліток спортсмен досягає певних досягнень в рівні занять спортом, його вимоги до себе починають зростати та піднімається рівень мотивації. Адже відчуваючи в собі сили, можливості, вже не хочеться підліткові просто сидіти, тому і піднімається рівень мотивації. Змагання - це не тільки випробування фізичних якостей. Рівень психологічних навантажень під час змагань незрівнянно вище, ніж під час тренувань. Тому емоційний стан досить нестабільний не тільки на змаганнях, а уже перед змаганнями. Адже цілком природні страхи та тривоги перед спортивними змаганнями.

У вище сказаному показано, що відбувається з спортсменом перед змаганнями і як з цим можна працювати в гештальт-терапії. Адже приділяючи скільки уваги змаганню, багато хто не підозрює, що психологічні складові перемоги або поразки формуються задовго до початку змагань, а саме тоді коли підліток дізнається про ці змагання та починає підготовку.

Перед стартові стани можуть виснажувати нервову систему підлітка-спортсмена і порушити його діяльність. Та знизити мотивацію, ось чому першочерговим завданням в гештальт-терапії є дослідження чим і як характеризується перед змагальний стан спортсмена.

У роботі з підлітком-спортсменом в такому емоційному стані, його необхідно підтримувати та закріплювати почуття впевненості в своїх силах. Основна вправа, яка має бути запропонована підліткові, складається в занурення імпровізованого змагання.

Тому в гештальт-терапії з підлітками для збільшення мотивації потрібно виправляти помилки та підбадьорювати підлітка, необхідна емпатія і бути поруч під час його переживань. Інколи для підвищеня мотивації потрібно дати можливість відчути поразку, стан безнадійності. Це стимулюде до нових звершень у спорті.

3. Методи в клієнт-поведінкової терапії

Метод клієнт-поведінкової терапії ще називають як - когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Це один з більш науково обґрунтованих методів у роботі в психотерапії з підлітками. При роботі з підлітком в такій методичній терапії, він має змогу більш зрозуміло сприйняти існуючі проблеми та розлади стосовно спотвореного психологічного сприйняття себе, інших оточуючих і свого майбутнього. (https://pandia.ru/text/77/337/67761.php).

Ефективність такої терапії була встановлена при численних обґрунтованих наукових досліджень по всьому світі. Відповідно сучасними протоколами професійних асоціацій психотерапевтів і психіатрів, ВООЗ та міністерство охорони здоров'я КПТ рекомендується як найперше з втручань вибору при :

1. Проблемах з зловживанням психоактивних речовин

2. Розладах харчової поведінки

3. Депресії

4. Панічному розладі з агорафобією

5. При психотичних розладах

6. Біполярному розладі

7. Обесивно-компульсивному розладі

8. Посттравматичному стресовому розладі

9. Соціальній та інших фобіях

10. Генералізованому тривожному розладі.

При роботі з підлітками при психотерапії КПТ активно використовують коли вони стикаються з депресією. КПТ має ряд особливостей між роботою з дорослими та дітьми. При роботі з дитиною не має бути ізольованою, має проводитись з оточуючими, тобто з сім'єю. Також особливістю є техніки, методики опрацювання з підлітком відповідного віку, розвитку, та зацікавленнями.

Застосування такої терапії інтегративним підходом та використовує широкий спектр технік та втручань. У тому числі з інших методів психотерапії. Така терапія використовується у індивідуальному випадку окремо до кожного підлітка.

КПТ має велику кількість методів спрямованих на покращення стану клієнта. Ось деякі з них:

· Схема-терапія

· Діалектична поведінкова терапія

· Когнітивна терапія

· Майндфулнес-підхід

· Терапія зобов'язання та прийняття

· Поведінкова терапія

· Метаконгітивна терапія

· Терапія зосереджена на розвитку само-співчуття

· Транс діагностичний підхід.

Також є самостійні методичні вправи для лікування - це частина процесу де робота підлітка, спрямована на самого себе. Це виконання домашніх завдань завчасно обговорених зі спеціалістом. Їх мета - це закріплення нових навичок та думків, які були отримані в ході бесіди з фахівцем.

КПТ у спорті допомагає підліткові-спортсменові бути більш оптимальних станах. Кожна автоматична думка формує емоцію, яка має вплив на весь результат змагань та на підвищення мотивації.

Переваги застосування КПТ у спорті для підвищення мотивації підлітка:

1. Правильні автоматичні думки призводять до зниження стресу для спортсмена. Від цього залежить напряму мотивація та результат.

2. Допомагає підліткові-спорсмену прийти в оптимальний бойовий стан замість стану тривоги і страху на змаганнях.

3. Підліток навчається керувати своїми емоціями, що над важливо для підвищення мотивації в професійному спорті.

4. Спортсмен навчається контролювати свої думки, які в майбутньому будуть сприяти впевненості в собі.

5. Допомагає підлітку-спортсенові простіше дотримуватись правил на змаганнях та не хвилюватись стосовно цього.

Для того щоб такий метод мав позитивний результат у підвищені мотивації підлітка до спорту, психотерапевт має якісно застосовувати методики, має бути неформальний підхід до процесу когнітивної терапії. Техніки повинні застосовуватися відповідно до ситуації яка виникла у спортсмена, формальний підхід різки знижує ефективність терапії та часто може сформувати нові автоматичні думки або розчарувати підлітка. Для вирішення проблем які інколи виникають у підлітка-спортсмена, йому інколи потрібно повністю змінити бачення свого життя. Багатьом підліткам складно прийняти рішення, мотивувати себе, а тим хто страждає від депресії, - особливо важко. При роботі з такими підлітками психотерапевт пропонує одну з методик : написання списку переваг та недоліків кожного можливого рішення, а після цього допомогти «зважити» кожен пункт та прийняти рішення про те, який варіант кращий.

4. Методи в інших напрямках

В методиці інших напрямках ми розберемо саме психологічні особливості особистості підлітка спортсмена, та формування методик які для цього потрібні. (http://tmfvs-journal.uni-sport.edu.ua).

Для того щоб бути сильним, сміливим, спритним та впевненим, не можна стверджувати що тільки в спорті саме підліток може стати таким, але це не означає що займаючись певним видом спорту підліток не відрізняється властивостями особистості від тих підлітків, які не займаються спортом.

У сорті мають бути чітко виражені мотиваційні якості, для того щоб забезпечити в майбутньому велику ймовірність успіху в змаганнях з певного виду діяльності спорту.

Зазвичай на початку свого шляху у спорті підлітки не завжди мають сильний характер, та стійку психіку. Підліток зі слабкою нервовою системою, або несміливий, через деякий час проведений у спорті стане більш сміливішим та навчається діяти в стандартних спортивних ситуаціях, та стане подібний тому хто має сильний характер та стійку нервову систему.

Завдання тренера та самого спортсмена мають бути відповідними до ідеї самореалізації особистості, звідси випливають певні завдання:

· Знаходження себе у світі спорту;

· Забезпечення максимальної реалізації задатків та обдарованості у відповідному виді діяльності;

· Завдання особливості та можливостей;

· Знаходження шляху до застосування своїх сил.

Психічний розвиток у підлітковому віці має високий стрибок у розвитку, насамперед відбувається усвідомлення своєї індивідуальності, та уявлення про самого себе( Я-концепція ), також відбувається формування самосвідомості. Зазвичай для опису власного психологічного портрету підліток може застосовувати різні характеристики, які не пов'язані з конкретними життєвими подіями чи ситуаціями. Важливою частиною для підлітків є пошук власного «Я», під час такого пошуку підлітки можуть копіювати поведінку тих хто їх оточує, приміряючи різні ролі.

Для розвитку особистості в підлітковому віці є основне завдання соціалізація та її ідентичності. На внутрішньому та зовнішньому рівнях у підлітковому віці відбуваються певні зміни належності до дитини як соціальної групи. Ми можемо стверджувати, що спрямована ідентифікація підлітка на пряму залежить від особистих переконань, а уявлення про себе залежить від того середовища, в якому підліток перебуває. Для більш сильної мотиваційної характеристики підліток має себе відчувати в умовах соціально значущої, корисної та цікавої для себе та з складними завданнями. На мою думку, такою є спортивна діяльність, тому що вона має великі вимоги. Спортивна діяльність створює певні потреби для підлітка, вона розвиває фізичні якості та функціональні можливості його організму, також спортивна діяльність певним видом спрямовує формуванню адекватного уявлення про себе, власного образу «Я».

Метою досліджень психологічного стану підлітка мають бути вивчення особливості складової Я-концепції підлітка-спотрсмена. Потрібно правильно підбирати методики досліджень характерних Я-концепція підлітка. Виявлення психологічних особливостей складової концепції підлітків в залежності від різних видів спортивної діяльності.

Для того щоб дізнатись який вид спорту підходить підлітку, йому насамперед потрібно прислухатись до самого себе, відчути чим конкретно він хоче займатись, та зробити мотиваційну оцінку тому виду спорту який обирає, тому що якщо низький рівень мотивації то зазвичай підліток не досягає висот у тому виді спорту який обрав.

Також ми провели дослід з підлітками-спортсменами щоб виявити як вони реагують на конфліктні ситуації, які займаються різними видами спорту. Такі як : плавання, вільна боротьба, баскетбол, грекоримська боротьба. Провівши порівняльну частину у виражені найбільш реагуванні схильності до компромісу у підлітків які займаються - боротьбою. Мають 50%. Підлітки які займаються волейболом більш схильні до пристосування - 36%. Підлітки які займаються плаванням, найбільш схильні до конкуренції - 37.5%. як бачимо що особливості реагування підлітків які займаються спортом зумовлені специфікою певного вид спорту, яким вони займаються.

Методи формування особистості підлітка-спортсмена

№	Метод	Формування
1	Самосвідомість	Самооцінка,естетичні почуття, моральні почуття, самоконтроль, самовиховання, самоспостереження,самопізнання
2	Суспільна свідомість	Стосунки в колективі, оцінка діяльності, загальна діяльність, оціно-спонукальні дії, спільна тренувальна діяльність, взаємодопомога, відповідальність,товариськість, норми поведінки.
3	Діяльність тренера	Засоби виховання, спілкування, методика виховання, поведінкові акти, методика навчання, емоційні реакції.

Вплив тренера на формування мотивації та особистості підлітка-спортсмена на пряму залежна. Так як сам по собі спорт не виховує позитивні особистісні якості, так як за певних умов у спортсмена можуть формуватись негативні риси характеру. Тому завданням для правильно сформованого морального тренування стоїть насамперед перед тренером. (https://neuronews.com.ua).

З вище сказаного ми можемо зробити висновок, для того щоб були правильно сформовані мотивації в досягнені розвитку в спорті, потрібно насамперед бути психологічно готовому до важких моментів, але якщо уже виникли психологічні проблеми, то потрібно звертатись до спеціаліста, який за допомогою методик допоможе розібратись в складеній ситуації.

А) Мотиваційний метод інтерв'ю

За допомогою спортивного психолога підліток-спортсмен завжди добивається великих результатів. Спеціаліст використовує різні методи, техніки, які допомагають спортсменові долати труднощі та кризи. Він також допомагає зберегти впевненість в собі і своїх силах, підтримувати мотивацію.

Мотиваційне інтерв'ю - це один з основних методів в арсеналі психолога, який спрямований на різні цілі для успіху та піднятті мотивації підлітка.

Мотиваційне інтерв'ю здійснюється через ведення бесіди. Це має на увазі слухання питання, підтримка та підведення підсумків. Метод заснований на ідеї добровільного та власного спортсменом бажання до змін.

Під час мотиваційного інтерв'ю не потрібно намагатись підліткові щось доводити. Дуже важливим є уникання прямих спроб переконання. Під час мотиваційного інтерв'ю, спортивний психолог підводить підлітка до певних висновків, змушуючи промовляти нові установки, які підліток відкриває для себе під час такої бесіди. Таким чином він «сам» приймає рішення до змін.

У мотиваційних інтерв'ю застосовують такі методи (прийоми):

1. Заохочення та підтримка

2. Відбиває слухання

3. Резюмування

4. Відкритті питання

Етапи мотиваційного інтерв'ю для підвищення мотивації в підлітків, були виявлені стадії в ході досліджень, які спортсмен повинен пройти. Під час цього ходу цього процесу поведінка з ірраціональної змінюється на адапційне. На кожній з цих стадій перед підлітком стоять різні запитання та завдання, які необхідно вирішити перш, ніж перейти до наступної стадії:

1. Стація - неусвідомленості проблеми. На цій стадії підліток-спортсмен не вважає, що йому щось заважає або не розуміє, що саме перешкоджає досягненню конкретних цілей.

2. Стадія - роздум. Підліток ще не впевнений що хоче змінюватися. Або не відчуває в собі сил, щоб впоратись з цими змінами.

3. Стадія - рішення і підготовка до дій. Спортсмен вже визначив для себе, що зміни потрібні і вже готується діяти, продумує план.

4. Стадія - безпосередньої дії. Підліток-спортсмен починає змінювати свою поведінку.

5. Стадія - підтримування змін. Спортсмен продовжує дотримуватись плану дій.

6. Стадія - зрив. Насправді цей етап не є однозначним. Зриву може і не відбутись, або відбутись значно раніше на будь-якому з стадій. Але якщо ж все таки це відбулося, відбувається аналіз помилок, наслідків і причин, щоб уникнути зриву в наступний раз.

Звісно такі зміни не відбуваються швидко. Підліток-спортсмен рухається вперед, проходячи усі стадії, доки зміни не будуть досягнені. Це потрібно для того щоб підвищувати рівень мотивацій у спорті та ставити нові цілі перед собою.

Висновок

Отже, ми дійшли висновку, що для правильного формування ідентифікації підлітків ідеально підходить спортивна діяльність. Підлітки які займаються спортом вони значно раніше, за тих підлітків які не пов'язані з спортом, само реалізуються, соціалізуються та усвідомлюють власну індивідуальність.

На збільшення мотивацій та самореалізації на пряму впливають раніше досягнені успіхи у спорті, але і якщо в підлітковому віці підліток отримує високу нагороду (наприклад стає призером), то це може по впливати як на позитив так і негатив потягнути за собою, це може призвести до формування неадекватної завищеної самооцінки. Підлітки які не мають високих досягнень, відрізняють своїми мотиваційними напрямками у спорті.

Безперечно що залежить також і вид спорту яким займається підліток на стиль реагування конфліктних напружень, емоційних потрясінь, та психологічних навантажень.

Список використаної літератури

1. Е. П. Мотівация і мотиви. - СПб.: Питер, 2000. - 415-476

2. Ильин Е. П. Психофізіология фізичного виховання. (Чинники, що впливають на ефективність спортивної діяльності). - М.: Освіта, 1983. - 223

3. Вовків Л. В. Фізічні здатності дітей і підлітків. - Київ "Здоров'я", 1981 - 207с

4. Кретті Б. Дж. Психологія в сучасному спорті. М.: ФіС, 1978. - 146 з

5. Асеев В. Г. Мотівация поведінки і формування особистості. - М.: Думка, 1976 - 106 з.

6. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивацыи человека. М., 1990.- 204 з

7. Грецький О., Мицкан Б. Формування мотивації до занять спортивною діяльністю на початковому етапі підготовки/Молодіжний науковий вісник: зб. наук. праць. Луцьк, 2013.Вип.11 С. 67-71.

8. Грецький О.В. До питання про мотивацію вибору спортивної діяльності/ Молода спортивна наука України: зб. наук. праць. 2003. Вип. 7, Т.3. С. 38-40.

Размещено на Allbest.ru

...