Соціально-психологічна адаптація до працевлаштування учасників антитерористичної операції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІПК ДСЗУ

Соціально-психологічна адаптація до працевлаштування учасників антитерористичної операції

Колесникова В.Ф. кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи

В.Ф. Колесникова. У статті проаналізовано вирішення соціально-психологічної адаптації та працевлаштування людей, які перебували в екстремальних умовах, в зонах бойових дій, збереження їх здоров'я та працездатності після впливу екстремальних факторів, яке стає сьогодні особливо актуальним. Конкретизовано термін «соціально-психологічна адаптація». Виокремлено характеристики психічних станів безробітних учасників та постраждалих внаслідок АТО на сході України як представників такої категорії населення, що потребує особливого ставлення. Актуалізовано необхідність адаптації до умов мирного життя, що ускладнюється проблемами подальшого працевлаштування і вибору нової діяльності, посиленням страху змін та відчуттям приреченості. Узагальнено перспективні напрямки наукових досліджень соціально-психологічної адаптація до працевлаштування учасників АТО, які мають бути спрямовані, перш за все, на актуалізацію внутрішніх ресурсів безробітних як позитивних трансформацій їх поведінкових стратегій з метою вибору структурних стратегій пошуку роботи. Досліджено соціально-психологічну адаптацію до працевлаштування учасників АТО.

Ключові слова: соціально-психологічна адаптація, військовослужбовці, АТО, учасники бойових дій, працевлаштування, безробіття, тривожність, пристосування, самооцінка, реабілітація.

В.Ф. Колесникова. В статье проанализированы решения социально-психологической адаптации и трудоустройства людей, которые находились в экстремальных условиях, в зонах боевых действий, сохранения их здоровья и работоспособности после воздействия экстремальных факторов, которое становится сегодня особенно актуальным. Конкретизирован термин «социально-психологическая адаптация». Выделены характеристики психических состояний безработных участников АТО и пострадавших в результате АТО на востоке Украины как представителей такой категории населения, которая требует особого отношения. Актуализирована необходимость адаптации к условиям мирной жизни, что осложняется проблемами дальнейшего трудоустройства и выбора новой деятельности, усилением страха перемен и ощущением обреченности. Проведен обзор перспективных направлений научных исследований социально-психологической адаптация к трудоустройству участников АТО, которые должны быть направлены, прежде всего, на актуализацию внутренних ресурсов безработных как позитивных трансформаций их поведенческих стратегий с целью выбора структурных стратегий поиска работы. Исследована социально-психологическую адаптацию к трудоустройству участников АТО.

Ключевые слова: социально-психологическая адаптация, военнослужащие, АТО, участники боевых действий, трудоустройство, безработица, тревожность, приспособления, самооценка, реабилитация.

V. Kolesnikova. The article analyzes the solution of social and psychological adaptation and employment of people who were in extreme conditions, in the zones of military operations, their health and ability to work after the influence of extreme factors, which becomes especially relevant today. The term "social and psychological adaptation" is specified. The characteristics of the mental states of the unemployed participants and the victims as a result of the ATO in the east of Ukraine as representatives of such a category of the population that needs special attention are singled out. The necessity of adapting to the conditions of peaceful life, which is complicated by problems of further employment and choice of new activity, increasing fear of changes and feeling of doom, is updated. The perspective directions of scientific researches of social and psychological adaptation to the employment of ATO participants are generalized, which should be directed, first of all, to actualization of the internal resources of the unemployed as positive transformations of their behavioral strategies in order to choose structural strategies for job search. The socio-psychological adaptation to ATO participants' employment is explored.

Key words: social and psychological adaptation, servicemen, ATO, participants in combat operations, employment, unemployment, anxiety, adaptation, self-esteem, rehabilitation.

Вступ

Постановка проблеми. Адаптація до працевлаштування учасників АТО має бути спрямована, перш за все, на актуалізацію внутрішніх ресурсів безробітних як позитивних трансформацій їх поведінкових стратегій з метою вибору структурних стратегій пошуку роботи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У психології проблеми адаптації людини активно розроблюються як вітчизняними науковцями (А. Алексюк, І. Булах, Л. Закутська, М. Левченко, О. Мороз, Г. Панченко, О. Плотнікова, І. Сабанадзе, В. Семиченко, О. Скрипченко, Г. Хомич, Г. Чуткіна, Т. Яценко), так і в західній психології, зокрема, на базі необіхевіоризму (Н. Міллер, Дж. Даллард, Р. Сірс та ін.) та відгалужень психоаналітичної психології, пов'язаних із культурною антропологією (Р. Бенедикт, М. Мід), психосоматичною медициною (Ф. Александер, Т. Френч). Нині дуже поширеним є вивчення адаптації в екстремальних умовах, які часто пов'язані із значними фізичними та емоційними перевантаженнями людей. Розглядаючи застосування поняття адаптації у психології, вчені виокремлюють два моменти: перший - це взаємообумовленість акомодаційного і асиміляційного процесів (О. Леонтьєв, У. Найсер, Ж. Піаже, Ю. Рум'янцев та ін.); другий - залежність характеру адаптаційних можливостей від стадії онтогенезу (Г. Балл, Л. Божович, Є. Ільєнков, О. Лазурський, В. М'ясіщев).

Аналіз наукової літератури [5, с. 45] надав можливість з'ясувати, що в останні роки проблемні питання, які пов'язані з адаптацією особистості у складних умовах життєдіяльності, розглядали у своїх працях такі дослідники як: Н. Агаєв (адаптація військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах), В. Кислий (адаптація офіцерів-випускників до діяльності в особливих умовах), І. Ліпатов (адаптація військовослужбовців до бойової діяльності), О. Самохвалов (адаптація інспекторів прикордонної служби), О. Сафін (адаптація військовослужбовців до службової діяльності). Загалом аналіз результатів наукових досліджень стосовно адаптації особистості до різних умов її діяльності надає можливість стверджувати, що зацікавленість цією проблемою є досить великою. Однак, не зважаючи на значний інтерес дослідників до неї, окремі аспекти цієї проблеми ще залишаються малодослідженими. Особливо це стосується особливостей соціально-психологічної адаптації різних категорій військовослужбовців. Звідси виникає потреба в дослідженні характеристик цього складного процесу в різних умовах життєдіяльності особистості.

Аналізуючи позицію вітчизняних психологів, насамперед зазначимо, що стосовно трактування поняття "адаптація" у наукових колах не вироблено єдиного загальновизнаного підходу. Одні автори розглядають адаптацію як процес засвоєння індивідом суспільних взаємин, норм поведінки та системи цінностей (Г. Андреєва, В. Зінченко, В. Розов, Б. Мещеряков), інші (Ю. Альошина, П. Кузнєцов, Г. Медвєдєв) вбачають у ній процес засвоєння особистістю соціального досвіду суспільства в цілому та мікросередовища, до якого вона належить, зокрема. З позиції психофізіологічного підходу, спроба розкрити психологічний зміст адаптації здійснювалася ще в роботах І. П. Павлова. Він зазначав, що в процесі адаптації значну роль відіграє нервова система як головний фактор рівноваги та як механізм, який організує чітку адаптивну систему [4, с.43]. В рамках діяльнісного підходу, представником якого є Г.О. Балл, розглядається адаптація, як оптимальна реалізація особистісних внутрішніх можливостей, здібностей людини, її особистісного потенціалу, психологічного включення в діяльність [2, с.11].

Соціальна адаптація - це певні "закономірності спільної діяльності, що обумовлюються загальною метою і ціннісними орієнтаціями соціальних груп" [8, с. 32]. Соціально-психологічний аспект характеризує пристосування особистості до існування, життєдіяльності в тому чи іншому соціумі відповідно до його вимог, потреб та інтересів. Аналізуючи соціальну адаптацію як безперервний процес, вчені пов'язують її з кардинальними змінами діяльності індивіда та його соціального оточення (Л. Виготський, О. Леонтьєв, М. Милославова, К. Обуховський, С. Рубінштейн та ін.), з потребою в адаптації людини під час набуття нею нових видів соціальної діяльності (О. Мороз, В. Розов, Т. Шибутані), з процесом поступового перетворення суспільних норм та ідеалів в особистісні настанови й цінності (Г. Ковальов, Л. Шпак). Отже, соціальна адаптація це: а) процес і результат активного пристосування індивіда до умов соціального середовища, що сутністно характеризують ефективність взаємодії цих різнозмістових систем (врівноваження, боротьба, конфлікт, компроміс, капітуляція, тощо), б) важливий параметр й водночас інтегральний показник психологічного стану особистості, що функціонально визначають її соціальну компетентність адекватне сприймання довкілля, вироблення системи ставлень і форм спілкування з оточуючими, здатність до гри, навчання, праці, творчості, відпочинку тощо, спроможність жити у групі та сприяти її згуртованості і розвитку, пластичність поведінки відповідно до рольових (гендерних) очікувань з боку інших [7, с. 22]. Часто адаптація розглядається як засіб зв'язку особистості та макросоціуму, підкреслюється зміна суспільного стану людини, набуття нової соціальної ролі, тобто адаптація співвідноситься з соціалізацією.

Адаптація особистості до діяльності може бути детермінована як зовнішніми, так і внутрішніми причинами. У першому випадку ми маємо на увазі зовнішні умови й обставини діяльності, в основному, стимули. Стимулюють працю особистості винагорода, схвалення діяльності колегами або вищим керівним складом, надання самостійності у прийнятті рішень. У другому випадку йдеться про психічні властивості суб'єкта поведінки: мотиви, потреби, цілі, бажання, інтереси тощо, тобто про особистісні диспозиції. Отже, соціально-психологічна адаптація людини є найбільш досконалим і складним пристосувальним процесом. Критерієм підвищення нервово-психічної стійкості можна вважати внутрішню психічну конформність людини, що визначається збалансованістю позитивних та негативних емоцій. Дослідники [6, с.23], які вивчали соціально-психологічну адаптацію людей, котрі працюють в екстремальних умовах, указують на те, що розвиток процесу адаптації не є однозначним за своїм кінцевим результатом і значенням з точки зору успішності його завершення, оскільки успішність переадаптації кожної людини до незвичних, змінених умов життєдіяльності багато в чому є детермінованою її адаптаційними можливостями. У свою чергу адаптаційні здібності (адаптивність) особистості можна визначити як її індивідуальні психічні особливості, що є умовою успішної переадаптації до середовища, яке змінилося. Вони визначають адекватну, ефективну з цим середовищем поведінку без надмірного нервово-психічного напруження.

Отже, за результатами аналізу наукової літератури можна зробити висновок, що адаптація - це універсальна здатність людини, яка має зовнішні (моторні) і внутрішні (особистісно-психологічні) вияви, що структурно та функціонально взаємодіють, утворюючи єдину здатність пристосування. Особливостями соціально-психологічної адаптації людини до складних умов життєдіяльності є: багатоплановість процесу пристосування психіки та поведінки особистості до складних умов соціального середовища; посилення залежності процесу пристосування як від суб'єктивних, так і об'єктивних чинників; активізація боротьби індивіда за місце в системі соціальних стосунків та прийняття соціальної ролі.

Відтак, психологічна адаптація є процесом мотивації адаптативної поведінки людини, формування мети та програми її реалізації, що виникає у відповідь на значущу новизну навколишнього середовища. У кожному конкретному випадку перебіг процесу психологічної адаптації набуває емоційного забарвлення та динаміки згідно з особливостями характеристик психіки особистості, особливо учасників антитерористичної операції. [3, с.34].

До проведення АТО на сході України було залучено більш ніж 80 тисяч людей. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Отже, до учасників бойових дій відносяться військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також брали участь в антитерористичній операції , або які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Державні органи приділяють значну увагу проблемі реабілітації учасників АТО, але фінансові можливості державного бюджету недостатні. Разом з тим учасникам антитерористичної операції держава гарантує надання соціальної та професійної адаптації, а також забезпечення пільгових пенсійних виплат. Про це йдеться в інформації, наданій Міністерством соціальної політики України. Передбачено ряд заходів, як матеріальна так, і фізична допомога.

Разом з тим експерти наголошують на необхідності активізації зусиль влади й громадських організацій, волонтерів і просто небайдужих людей для негайного розв'язання основних проблем реабілітації учасників бойових дій. Розв'язати всі проблеми лікування та реабілітації постраждалих під час воєнних дій буде нелегко, але це стане можливим при повній мобілізації зусиль державних органів, медиків, волонтерів, за підтримки зарубіжних партнерів та, звичайно, професійних психологів.

Методики та організація дослідження

Емпіричне дослідження процесів соціально-психологічної адаптації до працевлаштування учасників АТО було проведено на базі Крижопільського районного центру зайнятості під нашим керівництвом студенткою Гонтар О.О. У дослідженні прийняло участь 30 учасників АТО віком від 30 до 49 років. Досліджувані вибірки - безробітні учасники АТО, які перебувають на обліку в центрі зайнятості. Вікові показники представлені на рис. 1.

На початку дослідження усі бажаючі учасники АТО мали змогу пройти анкетування з метою: 1) визначення головної цілі їх звернення до центру зайнятості; 2) готовності приступити до нової роботи; 3) бажаного рівня заробітної плати; 4) наявності потреби у психологічній реабілітації тощо. Відтак, більшість досліджуваних звернулися з метою пошуку роботи, отримання допомоги, вибору та зміни професії, дехто захотів започаткувати власну справу. В основному досліджуванні готові приступити до роботи через пів року, лише 2 чоловік готові приступити негайно. Рівень зарплати, який підходить при працевлаштуванні - понад 5 тисяч. Ніхто з досліджуваних не звертався до відповідних служб з потребою у проходженні психологічної реабілітації та не має такого бажання.

Рис. 1. Характеристика досліджуваної вибірки (вік учасників)

Дослідження особливості психічних станів учасників АТО проводилося в декілька етапів. На першому етапі була зібрана досліджувана вибірка, ознайомлена з метою та завданням дослідження. На другому етапі були зібрані емпіричні дані на початок дослідження. Протягом третього етапу на учасників АТО протягом місяця здійснювався соціально-психологічний вплив: тренінги, семінари, участь у групах за інтересами, профорієнтаційна допомога, групові заняття на виїзді.

На четвертому етапі були зібрані емпіричні дані, які відображали ефективність роботи психологічних впливів. Комплексне дослідження психічних станів учасників АТО проводилося за допомогою наступних методик: психічний антитерористичний працевлаштування

1) Методика дослідження самооцінки особистісних якостей (Дембо-Рубінштейн, модифікація Прихожан), яка вимірює рівень домагань та рівень самооцінки;

2) Дослідження тривожності (Спілбергер-Ханін);

3) САН (методика дослідження самопочуття, активності, настрою);

Математично-статистична обробка емпіричних даних здійснювалась за допомогою методів описової статистики та методів математичної статистики, зокрема за допомогою критерію Стьюдента.

Врезультаті проведення дослідження, психологічної роботи з учасниками АТО отримано наступні результати дослідження.

При аналізі рівня самооцінки у безробітних, які перебувають на обліку в центрі зайнятості за допомогою методики самооцінки особистісних якостей Дембо-Рубінштейн, враховується середнє значення по всіх шкалах у бланку: здоров'я, розум, здібності, характер, авторитет у оточуючих, вміння багато чого робити своїми руками, умілі руки, зовнішність, впевненість у собі. Отримані дані порівнювалися між досліджуваною та контрольною групами.

Порівняльний аналіз рівня самооцінки безробітних та безробітних учасників АТО представлені в таблиці 1 та на рис. 2.

Таблиця 1 Порівняльний аналіз рівня самооцінки безробітних, та безробітних учасників АТО

Рис. 2. Порівняльні показники самооцінки у безробітних та безробітних з числа учасників АТО (у балах)

Норму, реалістичний рівень домагань, характеризує результат від 60 до 80 балів. Кількість балів від 45 до 74 («середня» і «висока» самооцінка) засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку. За результатом дослідження в обох групах переважає високий рівень самооцінки. Ряд 1 це рівень самооцінки безробітних, ряд 2 - рівень самооцінки безробітних з числа учасників АТО. Обчислення за критерієм Стьюдента.

=60 =63

Відмінність між двома вибірками можна вважати недостовірною, оскільки ‹ при с?0,05.

Отже, і за допомогою порівняльного аналізу середніх значень, і за допомогою обчислення за критерієм Стьюдента наша гіпотеза не підтвердилась.

Нами було виявлено рівень тривожності учасників АТО. За допомогою методики Спілбергера-Ханіна нами був досліджений рівень с особистісної та реактивної тривожності до психологічних впливів на учасників АТО та після.

Отже, особистісна тривожність - підвищена схильність до переживань тривоги і занепокоєння без достатніх підстав[17]. Низький рівень такої тривожності спостерігався у 19 досліджуваних до початку психологічних впливів та у 29 після. Середній рівень був притаманний 15 та 9 досліджуваним на першому та другому етапі дослідження відповідно.

Особистісна тривожність - це стійка індивідуальна особливість людини, що характеризує її тенденцію сприймати певний діапазон ситуацій як загрозливих, небезпечних для самооцінки і самоповаги[63]. Реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію[53]. Низький рівень реактивної тривожності спостерігається у 3 досліджуваних на початку та у 9 на кінець дослідження. Середній рівень реактивної тривожності був притаманний 12 досліджуваним на першому етапі та 21 на другому етапі дослідження. До психологічних впливів високий рівень реактивної тривожності притаманний 29 досліджуваним, після - 13. На початку дослідження спостерігалися низький рівень самопочуття, активності та настрою, низький рівень особистісної та реактивної тривожності, знижений рівень уваги.

Висновки

Отже, після комплексної роботи з учасниками АТО нами було відмічено, що усі досліджені показники психічних станів значно покращилися та підвищилися. То ж можемо стверджувати, що психічні стани набувають змін внаслідок комплексної роботи. Тому, вважаємо, що усі державні установи а також волонтерські пункти мають бути готові до надання психологічної допомоги учасникам АТО задля вчасної стабілізації психічних станів та адаптації. Важливим результатом якої є встановлення рівноваги між особистістю (цілями, ціннісними орієнтаціями і можливостями їх досягнення у складних умовах життєдіяльності) та вимогами екстремального середовища. Таким чином забезпечується цілісність і збалансованість у цій соціальній системі, успішне включення людини, наприклад, в екстремальну діяльність, психологічний стан, який визначає адекватну поведінку, внутрішній психологічний комфорт.

Отримані результати можуть слугувати для надання психологічної допомоги безробітним учасникам АТО в центрах зайнятості, зміст якої полягатиме в розширенні, збагаченні знань безробітних про значущі якості їх особистості і викорпистанні одержаної інформації у самооцінки та самоаналізу та у використанні соціально-психологічного тренінгу особистісного зростання для усвідомленні і оцінки себе безпосередніх діях, користуванні досліджуваними своєї поведінки в конкретних змодельованих ситуаціях.

Cписок використаних джерел

1. Аванесова Г. А. Культурно-цивилизационные взаимодействия в условиях глобализации / Г. А. Аванесова // Культура в современном мире: опыт, проблемы, решения. - 2016. - 345 с.

2. Актуальные проблемы психиатрии войн и катастроф / [под редакцией В. В. Нечипоренко]. - СПб., 2017. - 190 с..

3. Александровский Ю. А., Лобастов О. С., Спивак Л. И., Щукин Б. П. Психогении в экстремальных условиях. - М., «Медицина», 2015. - 321 с.

4. Бенхабиб С. Притязания культуры. Равенство и разнообразие в глобальную эру [Пер. с англ., ред. В. Л. Иноземцев] / С. Бенхабиб. - М.: Логос, 2013. - 290 с.

5. Орбан-Лембрик Л. Е. Вплив міграційних процесів на поведінкові прояви особистості / Л. Е. Орбан-Лембрик // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2017. - Вип. 13. - Ч. 1. - 311 с.

6. Психологическая помощь военным: травма, смена культуры, кризис идентичности / [под ред. Г. У. Солдатовой]. - М.: Смысл, 2015. - 479 с.

7. Соціальна робота в Україні: [Навчальний посібник] / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.] ; за заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. - К.: Центр навчальної літератури, 2014. - 256 с.

8. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах та за межами буденності [Текст]: наук. вид. / Т. М. Титаренко. - К.: Либідь, 2016. - 376 с.

Spysok vykorystanykh dzherel

1. Avanesova H. A. Kul'turno-tsyvylyzatsyonnыe vzaymodeystvyya v uslovyyakh hlobalyzatsyy / H. A. Avanesova // Kul'tura v sovremennom myre: opыt, problemы, reshenyya. - 2016. - 345 s.

2. Aktual'nыe problemы psykhyatryy voyn y katastrof / [pod redaktsyey V. V. Nechyporenko]. - SPb., 2017. - 190 s..

3. Aleksandrovskyy Yu. A., Lobastov O. S., Spyvak L. Y., Shchukyn B. P. Psykhohenyy v эkstremal'nыkh uslovyyakh. - M., «Medytsyna», 2015. - 321 s.

4. Benkhabyb S. Prytyazanyya kul'turы. Ravenstvo y raznoobrazye v hlobal'nuyu эru [Per. s anhl., red. V. L. Ynozemtsev] / S. Benkhabyb. - M.: Lohos, 2013. - 290 s.

5. Orban-Lembryk L. E. Vplyv mihratsiynykh protsesiv na povedinkovi proyavy osobystosti / L. E. Orban-Lembryk // Zbirnyk naukovykh prats': filosofiya, sotsiolohiya, psykholohiya. - Ivano-Frankivs'k: VDV TsIT, 2017. - Vyp. 13. - Ch. 1. - 311 s.

6. Psykholohycheskaya pomoshch' voennыm: travma, smena kul'turы, kryzys ydentychnosty / [pod red. H. U. Soldatovoy]. - M.: Smыsl, 2015. - 479 s.

7. Sotsial'na robota v Ukrayini: [Navchal'nyy posibnyk] / [I. D. Zvyeryeva, O. V. Bezpal'ko, S. Ya. Kharchenko ta in.] ; za zah. red. I. D. Zvyeryevoyi, H. M. Laktionovoyi. - K.: Tsentr navchal'noyi literatury, 2014. - 256 s.

8. Tytarenko T. M. Zhyttyevyy svit osobystosti: u mezhakh ta za mezhamy budennosti [Tekst]: nauk. vyd. / T. M. Tytarenko. - K.: Lybid', 2016. - 376 s.

Размещено на Allbest.ru