Чинники, що впливають на характер середовища студентського колективу

Размещено на http://www.allbest.ru

Донецький юридичний інститут МВС України

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ХАРАКТЕР СЕРЕДОВИЩА СТУДЕНТСЬКОГО КОЛЕКТИВУ

Ірина ЛОПАТИНСЬКА,

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

студентський колектив психологічний освіта

У статті проаналізовано психологічний комфорт учасників колективної діяльності закладу вищої освіти. У дослідженні встановлено, що певний характер відносин, виникає через об'єктивну необхідність. Відносини у системі “викладач - студент” набувають особистісного характеру, свідомо спрямованого та регульованого цілями, що сприймаються студентами і викладачами далеко не однозначно. Аналіз педагогічної практики свідчить, що створення сприятливого середовища в студентському колективі неможливо на основі педагогічного впливу, побудованого на примусі, підкоренні студентів і колективу волі викладача. Традиційна підготовка викладачів у системі методичної роботи ЗВО не спроможна ефективно вирішувати завдання щодо оздоровлення клімату студентського колективу і забезпечення психологічного комфорту кожному його члену. Відповідно, виникає потреба в організації емоційно сприятливого середовища серед студентства та управління ним. У той же час сучасний викладач повинен “бачити” і розуміти емоції, настрій як студента, так і свій власний, оволодіти теоретичними основами емоційно сприятливого середовища в колективі як фактору його розвитку і всебічного збагачення особистості студентів. Автор вивчив плани і програми підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти, а це дає підстави говорити про переважання в їхньому змісті репродуктивних завдань та вправ.

У програмах підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу освіти недостатньо інформації про теоретичні засади емоційно сприятливого середовища, методики та технології його створення. Вивчення наявних програми та змісту підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти дозволили сформувати висновки. Автор наголошує, що програма підготовки вчителів до створення емоційно сприятливого середовища передбачає зміну характеру відносин у системі “викладач - студентський колектив - студенти”. Доведено, що відносини повинні будуватися на принципах педагогічної взаємодії, співробітництва і співтворчості та характеризуватися довірою, можливістю висловити свою точку зору, мати право на помилку, свободу вибору способів досягнення навчальних цілей.

Ключові слова: сприятливе середовище, підготовка вчителів, педагогічна взаємодія, психологічний комфорт, педагогічний вплив

Annotation

FACTORS AFFECTING THE CHARACTER OF THE STUDENTS' GROUP

The article deals with the psychological comfort of the participants of the collective activity of the higher educational institution. The study found that a certain nature of the relationship arises out of an objective need. Relationships in the system "teacher - student" acquire a personal character, consciously directed and regulated by goals, which are perceived by students and teachers by far not unequivocally. The analysis of pedagogical practice shows that the creation of a favorable environment in the student group is impossible on the basis of pedagogical influence, built on coercion, subjugation of students and the will of the teacher. Traditional training of teachers in the system of methodological work of higher educational institution is not able to effectively solve the task of improving the climate of the student group and providing psychological comfort to each of its members. Accordingly, there is a need to organize and manage an emotionally supportive environment among students. At the same time, the modern teacher must "see" and understand the emotions, the mood of both the student and his own, to master the theoretical foundations of an emotionally favorable environment in the group, as a factor of its development and comprehensive enrichment of students' personality. The author has studied the plans and programs of teacher training in the systematic work of higher education institutions, which gives reason to speak about the predominance of reproductive tasks and exercises in their content. Teachers' training programs lack information about the theoretical foundations of an emotionally supportive environment, methods and technologies of its creation in the systematic work of the educational institution. Studying the existing programs and the content of teacher training in the systematic work of higher education institutions have led to some conclusions. The author emphasizes that the program of training teachers to create an emotionally supportive environment involves changing the nature of relationships in the system "teacher - student group - students". It is stated that the relations should be based on the principles of pedagogical interaction, cooperation and co-creation and be characterized by trust, the opportunity to express their point of view, to have the right to make mistakes, and to choose freely the ways of achieving the educational goals.

Key word: favorable environment, supportive environment, training teachers, pedagogical interaction, psychological comfort.

Вступ

Пошук шляхів і засобів покращення підготовки викладачів закладів вищої освіти (ЗВО) до створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі спрямований на те, щоб перетворити методичне навчання на засіб постійного розвитку особистості викладачів, використовувати його для забезпечення педагогічно регульованого середовища, в якому кожен зможе підвищувати рівень свого професіоналізму та готовності до оздоровлення клімату, надання необхідних умов для професійного та гармонійного розвитку студентства. У визначенні поняття “середовище” немає єдності, його трактують як усе те, серед чого перебуває суб'єкт і за допомогою чого він реалізує себе як особистість; реальна дійсність, в умовах якої відбувається розвиток людини та його професійне становлення; субстанція, яка на відміну від порожнього, незаповненого простору (вакууму) має певні властивості, що впливають на перенесення взаємодії між певними об'єктами [3]. Деякі науковці розглядають середовище як сукупність умов, що впливають на розвиток і формування здібностей, потреб, інтересів, свідомості особистості, факт взаємодії частини навколишнього світу з суб'єктом (Л. Новікова) [5, с.61]; середовище проживання студента, сприятливе для формування в нього позитивних якостей; це найближче оточення, люди, з якими він щодня спілкується (М. Климович [4], І. Шмирева та М. Губанова [6])

Основу сприятливого клімату в студентському колективі складають відносини між викладачем, студентським колективом та студентами, при яких колектив групи студентів та кожний студент виступають активними суб'єктами колективної діяльності. “Структура відносин “викладач - студент” є системою усвідомлених зв'язків, починаючи із найбільш швидкоплинних, простих просторово-часових, психічних і соціальних контактів, і до найскладніших соціальних контактів і соціальних дій та взаємин, що мають стійкий характер» [1]. Психологічний комфорт учасників колективної діяльності обумовлений характером відносин, що виникають з об'єктивної необхідності. Ці відносини набувають особистісного характеру, свідомо спрямовані та регульовані цілями, що сприймаються студентами і викладачами далеко не однозначно.

Аналіз педагогічної практики свідчить, що створення сприятливого середовища в студентському колективі неможливе на основі педагогічного впливу, побудованого на примусі, підкоренні студентів і колективу волі викладача. Традиційна підготовка викладачів у системі методичної роботи ЗВО не спроможна ефективно вирішувати завдання щодо оздоровлення клімату студентського колективу і забезпечення психологічного комфорту кожному його члену.

На нашу думку, у системі методичної роботи ЗВО необхідно досягти того, щоб її зміст був не лише джерелом навчально-методичної інформації, але й засобом подальшого розвитку педагогічного професіоналізму. Завдання цілеспрямованої підготовки викладачів до створення емоційно сприятливого середовища полягає в тому, щоб укласти програму підготовки викладачів, враховуючи в змісті рівень їх особистого досвіду та професійних цінностей, сформувати ціннісне ставлення до теоретичного знання через розкриття сутності наукових понять і опору на інноваційний досвід.

Для організації емоційно сприятливого середовища серед студентства та управління ним сучасний викладач повинен “бачити” й розуміти емоції, настрій як студента, так і свій власний, оволодіти теоретичними основами емоційно сприятливого середовища в колективі як фактора його розвитку і всебічного збагачення особистості студентів. Важливо в процесі реалізації програми підготовки знайомити викладачів з науковими фактами, поняттями, емпіричними законами, гіпотезами, ідеями, принципами, концепція. Рівень готовності викладача ЗВО до створення емоційно сприятливого середовища визначається сукупністю знань у сфері управління та співуправління в системі “викладач - студентський колектив - студентський актив - студенти” та самоврядування, володіння основами освітнього менеджменту.

Перш ніж шукати рекомендації з оптимізації підготовки викладачів в умовах методичної роботи ЗВО необхідно з'ясувати недоліки і причини, що заважають їм ефективно вирішувати завдання і задовольняти потреби практики вищої школи.

Методики дослідження

Аналіз планів і програм підготовки викладачів у системі методичної роботи ЗВО дає підстави говорити про переважання в їхньому змісті репродуктивних завдань та вправ. Методика занять орієнтована здебільшого на засвоєння інформації в готовому вигляді та закріплення умінь і навичок виконавців у роботі зі студентським колективом та окремими його членами. Розвиток професійних якостей викладачів як важливих показників їх готовності до створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі не привертає належною мірою уваги керівництва методичної служби, предметних секцій, керівників семінарів тощо. Підготовка переважно ототожнена із засвоєнням і закріпленням предметних знань, що формує у викладачів адаптивну позицію, орієнтовану на виконавську діяльність. Проведене нами дослідження (анкетування серед викладачів) дає підстави стверджувати, що майже 92,15% респондентів відзначили недостатність знань про емоційно сприятливе середовище, методику його створення та нерозробленість педагогічних технологій. На слабке науково-методичне забезпечення підготовки вказали 87,7% викладачів. На відсутність об'єктивних методик діагностики індивідуальних особливостей студентів і готовності викладачів до створення емоційно сприятливого середовища відзначили відповідно 58,2% та 100% викладачів. На потребу в оволодінні методикою підтримки і психологічного супроводу студентів указали 100 % викладачів, методикою діагностики рівня готовності - 90,1%.

Отже, зібрані дані свідчать про те, що більшість викладачів демонструє готовність до створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі і має для цього достатній науково-методичний рівень. Попри це 36,8% викладачів відчувають труднощі у формуванні перспектив розвитку студентського колективу; 43,2% - в активізації позиції кожного студента в колективній діяльності; 41,2% - у виборі активних форм і методів колективної діяльності; 46,7% - у використанні під час підготовки науково-методичного інструментарію; 67,5% надають перевагу інтелектуальним аспектам під час організації колективних дій, ігноруючи при цьому емоційний фактор.

У програмах підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу освіти недостатньо інформації про теоретичні засади емоційно сприятливого середовища, методики та технології його створення. Вивчення наявних програми та змісту підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти дозволили дійти до таких висновків, а саме: підготовка викладачів до створення емоційно сприятливого середовища недостатньо науково обґрунтована як важлива ланка в системі методичної роботи ЗВО; у змісті підготовки знання не розкривають категорій: “емоційний клімат”, “психологічний комфорт”, “студентський колектив”, “педагогічна взаємодія і співпраця”, “готовність до створення емоційно сприятливого середовища”; підготовка викладачів не припускає спеціальної методики створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі, тренінгів з розвитку професійно важливих якостей, що забезпечують результативність дій викладачів у створенні умов для розвитку колективу групи та особистості студентів; не приділяється належної уваги відновленню змісту підготовки з урахуванням досягнень педагогічної науки та використання технологій формування готовності викладачів до створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі.

Ми проаналізували висловлювання викладачів щодо рівня сформованості їх особистісних якостей; спрямованості їхньої підготовки, самооцінки відповідності розвитку можливостей потребам діяльності в колективі студентів; програми підготовки викладачів у системі методичної роботи ЗВО з позицій розвитку студентського колективу і його членів, створення в ньому необхідних умов для результативності колективної діяльності й виховання студентів.

Для об'єктивної оцінки чинників, що впливають на формування програми підготовки викладачів до створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі, враховували думки різних експертів. Збір інформації здійснювався шляхом анкетування, експертам пропонувалася анкета, де перераховувалися чинники, що впливають на формування компонентів готовності до створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі.

Викладачі мали розташувати компоненти за важливістю впливу на зміни. Чинник, який, на думку відповідного експерта, найбільше впливає на формування готовності до створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі, оцінюється балом 1; показникам, які мають менше значення, виставляється відповідно бали 2, 3 і т. д.

На підставі даних анкетування склали матрицю для встановлення спільної думки експертів. Результати анкетування відображені в табл. 1.

Таблиця 1

Експертна оцінка чинників, які впливають на формування готовності до створення емоційно сприятливого середовища в студентському колективі