Стан психічного здоров'я та рівень психосоціального стресу у представників командного і робітничого складу морського пасажирського флоту

Размещено на http://allbest.ru

СТАН ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я ТА РІВЕНЬ ПСИХОСОЦІАЛЬНОГО СТРЕСУ У ПРЕДСТАВНИКІВ КОМАНДНОГО І РОБІТНИЧОГО СКЛАДУ МОРСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ФЛОТУ

Мета роботи -- здійснити аналіз стану психічного здоров'я та рівню психосоціального стресу у офіцерів і рядового складу морського пасажирського флоту, для визначення необхідності створення специфічних для даного контингенту системних заходів з охорони їх психічного здоров'я.

Контингент і методи дослідження. На засадах інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2016 -- 2019 років було обстежено 100 осіб представників морського пасажирського флоту: 70 членів командного складу, та 30 рядового складу. Дослідження включало використання клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів.

Результати. Розподіл стресового навантаження й патологічного тривожно-депресивного реагування у командного і робітничого складу екіпажів пасажирського морського флоту є неоднорідним та асоційованим зі специфікою професійної діяльності. Інтенсивність стресового навантаження та депресивної симптоматики була значуще більшою у матросів в усіх діапазонах вираженості психосоціального стресу, в той час як симптоми тривоги були дещо виразнішими у капітанів з низьким психосоціальним стресом, що нівелювалося зі зростанням його рівню та симптомів тривожного реагування в обох групах. Синхронність динаміки зростання показників рівню стресового навантаження та погіршення стану психічного здоров'я обстежених аж до клінічно виражених проявів тривожно-депресивного реагування, дають змогу дійти до висновку про значну роль психосоціального і психологічного стресу у формуванні порушень психічного здоров'я у моряків далекого плавання, що повинно враховуватись при розробці специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для даного контингенту, що становить перспективу даного дослідження.

Ключові слова: моряки далекого плавання, командний склад пасажирського морського флоту, робітники пасажирського морського флоту, психосоціальний стрес, тривога, депресія.

THE STATE OF MENTAL HEALTH AND THE LEVEL OF PSYCHOSOCIAL STRESS AMONG REPRESENTATIVES OF THE COMMAND AND RANK AND FILE OF THE MARINE PASSENGER FLEET

Kosenko K.A.

Summary/Резюме

The purpose of the work is to analyze the state of mental health and the level of psychosocial stress among officers and the rank and file of the marine passenger fleet, to determine the need to create system-specific measures for protecting their mental health that are specific to this contingent.

Contingent and research methods. On the basis of informed consent, observing the principles of bioethics and deontology, during 2016 -- 2019, 100 people from the marine passenger fleet were examined: 70 members of the command staff and 30 workers. The study included the use of clinical, psychopathological and psychodiagnostic methods.

Results. The distribution of the stress load and the pathological anxiety-depressive response in the command and operating staff of the crews of the passenger navy is heterogeneous and associated with the specifics of professional activity. The intensity of stress load and depressive symptoms was significantly greater in sailors in all ranges of psychosocial stress, while anxiety symptoms were somewhat more pronounced among captains with low psychosocial stress, which leveled off with an increase in its level and symptoms of anxiety response in both groups. an increase in indicators of the level of stress load and a deterioration in the state of mental health of the examined to clinically pronounced manifestations of anxiety-depressive signs, which make it possible to come to the conclusion that psychosocial and psychological stress play a significant role in the formation of mental health disorders in long-distance sailors, should be taken into account when developing specific measures of psychotherapy and psycho-prophylaxis for this contingent, is the prospect of this study.

Key words: long-distance sailors, command staff of the passenger navy, workers of the passenger navy, psychosocial stress, anxiety, depression.

психічне здоров'я стрес офіцери пасажирський флот

СОСТОЯНИЕ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ И УРОВЕНЬ ПСИХО-СОЦИАЛЬНОГО СТРЕССА У ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ КОМАНДНОГО И РЯДОВОГО СОСТАВА МОРСКОГО ПАССАЖИРСКОГО ФЛОТА

Косенко К.А.

КНП Одесский областной медицинский центр психического здоровья Одесского областного совета

Цель работы -- провести анализ состояния психического здоровья и уровня психосоциального стресса у офицеров и рядового состава морского пассажирского флота, для определения необходимости создания специфических для данного контингента системных мер по охране их психического здоровья.

Контингент и методы исследования. На основе информированного согласия с соблюдением принципов биоэтики и деонтологии в течение 2016 -- 2019 годов было обследовано 100 человек представителей морского пассажирского флота: 70 членов командного состава и 30 рядового состава. Исследование включало использование клинико-психопатологического и психодиагностического методов.

Результаты. Распределение стрессовой нагрузки и патологического тревожно-депрессивного реагирования в командной и рабочего состава экипажей пассажирского морского флота неоднородно и ассоциированным со спецификой профессиональной деятельности. Интенсивность стрессовой нагрузки и депрессивной симптоматики была значимо больше в матросов во всех диапазонах выраженности психосоциального стресса, в то время как симптомы тревоги были несколько выразительнее у капитанов с низким психосоциального стресса, что нивелировалось с ростом его уровня и симптомов тревожного реагирования в обоих групах. Синхроннoсть динамики рост показателей уровня стрессовой нагрузки и ухудшение состояния психического здоровья обследованных до клинически выраженных проявлений тревожно-депрессивного реагирования, дают возможность прийти к выводу о значительной роли психосоциального и психологического стресса в формировании нарушений психического здоровья у моряков дальнего плавания, должно учитываться при разработке специфических мер психотерапии и психопрофилактики для данного контингента, составляет перспективу данного исследования.

Ключевые слова: моряки дальнего плавания, командный состав пассажирского морского флота, рабочие пассажирского морского флота, психосоциальный стресс, тревога, депрессия.

Україна -- держава з величезним морським потенціалом, який забезпечується комбінацією морської інфраструктури, морського законодавства та морських кадрів, загальна кількість яких складає більш ніж 100 тисяч моряків [1].

Діяльність моряків завжди належала до надзвичайно складних і одночасно ризикованих професій, що висуває специфічні вимоги до плавскладу суден. Тривале плавання пов'язане з постійним перебуванням членів екіпажа в умовах обмеженого простору, монотонності діяльності, різкого звуження зовнішніх соціальних зв'язків, підвищеної небезпеки виникнення аварійних ситуацій, тощо [2].

Дослідники також відмічають дисконгруентність стресорів, пов'язаних з професійною діяльністю рядового та командного складу морського флоту. За результатами аналізу впливу професійних ризиків на стан психічного здоров'я та суїцидальної активності моряків далекого плавання, A Mellbye, T Carter (2017) висунули гіпотезу про наявність диференціації негативного впливу професійних стрес-факторів в залежності від звань моряків далекого плавання [3]. В роботах M. Oldenburg зі співавторами [4, 5], D. Jegaden, M. Menaheze, D. Lucas, B. Lodd J.D. Dewitte [6] містяться дані щодо більшої вразливості радового персоналу до дії специфічних чинників професійного стресу, притаманного мореплавству. Аналізуючи показники суїцидальної активності серед моряків далекого плавання за період кінця 1970-х -- початку 2000-х років, S. E. Roberts, P B. Marlow наводять дані, що «майже 90 % самогубств трапляються серед матросів, інших робітників та обслуговуючого персоналу судна (...)», що підштовхує їх до висновку щодо асоційованості ризиків суїцидальної поведінки з професійним статусом і рангом моряка [7].

Однак, до теперішнього часу в науковій літературі не зустрічаються роботи, які б були присвячені спростуванню або підтвердженню даного спостереження. Між тим, відсутність таких досліджень унеможливлює створення персоніфікованих заходів підтримки їх психічного здоров'я, що значно знижує ефективність впровадження вже існуючих психопрофілактичних й психогігієнічних програм.

Мета роботи -- здійснити аналіз стану психічного здоров'я та рівню психосоціального стресу у офіцерів і рядового складу морського пасажирського флоту для визначення необхідності створення специфічних для даного контингенту системних заходів з охорони їх психічного здоров'я.

Дизайн, контингент і методи дослідження

Для досягнення поставленої мети на засадах інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2016 -- 2019 років було обстежено 100 представників морського пасажирського флоту: 70 членів командного складу (капітани, перші та другі помічники та ін.), та 30 представників рядового складу (матроси, мотористи, обслуговуючий персонал).

Усі респонденти були обстежені в період після повернення з рейсу, на базі декількох медичних установ (КУ «Одеський обласний центр психічного здоров'я», кафедра психіатрії, наркології та психології Одеського національного медичного університету, медичний центр «Академмарін» НУ ОМА, медичні центри «Шаг до життя», «Віта» та ін.), під час добровільного звернення за консультацією лікаря-психіатра.

Дослідження включало використання клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. Після первинного структурованого інтерв'ю, проводили скринінг психічного стану через об'єктивізацію можливих проблем за допомогою «Тесту нервово-психічної адаптації» І. Н. Гурвіча [8], після чого оцінці піддавали рівень психосоціального стресу, випробовуваного респондентами (з використанням однойменної шкали Л. Рідера) [9]; також виміряли вираженість психологічного стресу за шкалою PSM-25 [10].

Класичне клініко-психопатологічне обстеження пацієнтів з використанням діагностичних критеріїв МКХ-10, було доповнено психометричним дослідженням з використанням «Методики диференційовано діагностики депресивних станів» В. Зунге [11], «Методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілбергера -- Ю.Л. Ханіна [11], та госпітальної шкали тривоги і депресії HADS [12].

Основні соціально-демографічні показники обстежених наведені в табл. 1, з якої виходить, що переважна кількість командирів була у віці 36 -- 50 років, в той час як серед матросів питома вага осіб 25-35 та 36-50 років була приблизно однаковою. Зрозуміло, що усі представники командного складу мали вищу освіту, а переважна більшість рядових -- середньо-спеціальну. Більше половини чоловіків в усіх групах були одружені, інші -- розлучені.

Результати дослідження

Відсутність ознак психічної дезадаптації (табл. 2) мала місце у 30,9 % офіцерів 42,9 % і 33,3 % матросів пасажирського флоту. Таким чином, у 57,1 % командирів і і 66,7 % матросів була виявлена психічна дезадаптація різної вираженості.

У 20 офіцерів (28,5 %)і 5 (16,7 %) матросів були встановлені окремі ознаки психічної дезадаптації, що вказувало на наявність, проте, несформованість її симптомів. У 11 (15,7 %)і 7 (23,3 %) осіб, відповідно, було діагностовано сформовану дезадаптацію, з проявами невротизації та високим рівнем психоемоційної напруженості. У 9 (12,8 %)і 8 (26,7 %) обстежених, відповідно, діагностована клінічно окреслена психопатологічна симптоматика. При аналізі отриманих даних увагу привертала у наявність статистично значущих розбіжностей між кількістю осіб без мінімальних ознак дезадаптації (р < 0,01), з окремими її ознаками (р < 0,01), осіб в стані невротизації та значного психоемоційного напруження (р < 0,01), а також осіб з клінічно окресленою психічною дезадаптацією (р < 0,05).

Таблиця 1

Базові соціально-демографічні характеристики обстежених, %

Таблиця 2

Загальний розподіл обстежених за вираженістю

Примітка. Рівень статистичної значущості розбіжностей при порівнянні груп командирів і матросів пасажирського флотів: р < 0,01 -*, р < 0,05 -**

Таким чином, серед обстежених в кожній групі не менше третини осіб, що звернулися за консультацією до лікаря, не мали ознак порушення психічного здоров'я або дезадаптації. Серед респондентів з окремими проявами психічної дезадаптації різної вираженості та клінічного наповнення було більше представників командного складу, найбільша кількість осіб з вираженими проявами психічної дезадаптації клінічного рівню вираженості було зафіксовано у матросів та обслуговуючого персоналу.

Дослідження наявності і вираженості стресового навантаження, яке відчували та від якого потерпали обстежені, показало наступні результати (табл. 3).

Кількість осіб з низьким рівнем ПС була трохи вищою серед офіцерів (42,9 % проти 33,3 %, р < 0,01), з помірним рівнем -- приблизно однакова та не мала значущих розбіжностей між групами (44,3 % проти 40,0 %), в той час як серед респондентів з тяжким рівнем психосоціального стресового навантаження кількість рядових робітників (26,7 %) була вдвічі більшою, ніж капітанів (12,8 %), р < 0, 05. При порівняльному аналізі інтенсивності ПС виявлено, що за усіма рівнями, вираженість стресового тягаря у матросів була значнішою, ніж у офіцерів (р < 0,01).

Результати вивчення інтенсивності ПС і проявів тривожно-депресивного реагування у командирів пасажирського флоту (КПФ) з різним рівнем ПС, наведені в табл. 4, робітників пасажирського флоту (РПФ) -- у табл. 5.

Таблиця