Досвід корекції емоційної складової Я-образу вимушено переміщених осіб засобами арт-терапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

ДОСВІД КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ Я-ОБРАЗУ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ

Я.Ц. Зелінська кандидат психологічних наук,

доцент кафедри психології

Анотація

образ переміщений емоційний психотехнічний

Зелінська Я.Ц. Досвід корекції емоційної складової Я-образу вимушено переміщених осіб засобами арт-терапії.

У статті розглядається психологічний зміст поняття «Я-образ особистості», представлено систему емоційних складових Я- образу внутрішньо переміщених осіб, відносно яких підібрані діагностичні методики. Розроблено й апробовано програму формування позитивної емоційної складової Я-образу «Життя в кольорі». Обґрунтована послідовність етапів психотехнічної процедури: діагностичного, формувального, контрольного. Модифікація психокорекційних заходів побудована з урахуванням забезпечення повноти реалізації всіх етапів. Ефективність застосування психокорекційної програми «Життя в кольорі» знайшла підтвердження в ході контрольного експерименту. У ході дослідження було підтверджено припущення згідно якого арт-терапевтичні методики є ефективним засобом корекції емоційної складової Я-образу внутрішньо переміщених осіб.

Ключові слова: Я-образ особистості, структурні складові Я-образу, арт-терапія, внутрішньо переміщені особи, психотехнічна процедура, психокорекція.

Annotation

Zelinska, Y.Ts. The experience of correction of the emotional component of the Self-image of forced displaced persons by art therapy techniques. The article deals with the psychological content of the concept of "I-image of personality", it was found that the emotional component of the I-image reflects the attitude of a person towards him as a whole or to individual aspects of his personality and manifests itself in the state of health, activity, mood, for which diagnostic methods are selected.. I-image can have high or low stability at different age stages, in different types of personality. It was found that art-therapeutic measures have a positive effect on the indicators of the emotional component of the I-image of internally displaced persons. The study of the influence of art-therapeutic techniques on the emotional component of the I-image of forced displaced persons was conducted in the Bilokurakinsky district of the Luhansk region. The study was attended by 85 people, including 48 women and 37 men aged 21 to 56, the mandatory condition for all participants was the experience of forced relocation for native reasons. To determine the levels of expressiveness of the indicators of the emotional component of the I-image of internally displaced persons, a test of operational selfesteem of state of health, activity, mood (SAN questionnaire) and a Taylor anxiety level measurement technique (in the adaptation of T.A.Nemchinov) was used. The sequence of stages of the psycho-technical procedure is justified: diagnostic, forming, control. The modification of psycho-correction measures is based on ensuring the completeness of implementation of all stages. A program for the formation of a positive emotional component of the I-image "Life in Color" has been developed and tested. The effectiveness of the use of the psycho-corrective program was confirmed during the control experiment. It has been established that art therapy is an effective psycho-correction method in working with forced migrants due to the possibilities: to free up the suppressed emotions, to receive pleasure from the process of creativity, which contributes to the processes of awareness and adequate assessment of their feelings and experiences; meet the needs of the client to be the creator of their lives and build new life strategies and behavior patterns.

Keywords: I am an image of special features, structural warehouses of I-image, art therapy, internal transformations of individuals, psychotechnical procedure, psycho-correction.

Постановка проблеми

Формування довіри до життя, створення фундаменту для гармонійного розвитку особистості, впевненості нерозривно пов'язане з формуванням позитивного Я-образу особистості (М.Лісіна, В.Леві, М.Мольц, Л.Хей, М.Іскольдский). Внутрішнє переміщення людей через військові конфлікти порушує почуття довіри до життя, зумовлює депривацію, соціальне виключення, посилює ризики насильства та виникнення психологічної «пастки утриманства», тому для психологічної підтримки внутрішньо переміщених осіб надзвичайно важливо організувати психологічну допомогу та психологічне консультування переселенців для того, щоб вони не втратили трудового потенціалу, змогли налагоджувати соціально-культурні та суспільні зв'язки в приймаючих громадах.

Психологічний стан переселенців піддається почуттям соціальної дезадаптованості і дезінтегрованості, які проявляються в стані відчуженості, при якому дійсність сприймається як глибоко несправедлива, чужа і ворожа, адже бюрократизація процедур, неспівпадання ідеологічних настроїв визиває відірваність від соціальних інститутів.

Для добору відповідних впливів на особистість внутрішньо переміщених осіб з метою формування або відновлення довіри до життя, любові до себе ефективним є використовання засобів арт-терапії (А.І.Копитін, Л.Д.Лебедева, О.Л.Вознесенська). Вони допомагають людині усвідомити своє ставлення до образу-Я й оточення, визволити негативні спонукання й емоції, приховані в несвідомому. Разом з тим, у вітчизняній психології відсутня чітка програма з арт-терапії, що безпосередньо спрямована на формування позитивної емоційної складової Я-образу, а в західних психотехнологіях вона присутня фрагментарно.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Психологічний аналіз свідчить, що теоретичною основою дослідження позитивної емоційної складової Я-образу є розроблені вітчизняною і зарубіжною психологічною наукою концепції, які розкривають закономірності і принципи розвитку особистості (Е.Фромм, К.Роджерс, Т.Харріс, Л.Хей, Р.Ассаджолі,С. Максименко, О.Леонтьєв, А.Петровський, Л.Гримак, Ю.Орлов, Г.Померанц).

Особистість інтегративна і, за словами А.В. Петровського, виступає в трьох аспектах її психологічного прояву: інтраіндивідному, інтеріндивідному і метаіндивідному [3]. Відповідно до цієї концепції виділені структурні інтегративні компоненти особистості: 1) на рівні свідомості - це основний життєвий принцип або ідея як зразок моральної поведінки; 2) на рівні поведінки - це характер, що визначає межі реалізації ідеалу, реальна драма реалізації ідеалу; 3) на рівні емоцій, почуттів - це інтерес, що характеризує сутність людини, зацікавленої собою і навколишнім світом, своєю цілісністю і взаємозв'язком з оточенням.

Психологічний стан переживання людиною інтересу - це переживання власної цілісності. Особистість починається з формування інтересу в тісному зв'язку з характером і ідеалами. Любов до себе, згідно Е.Фромму, - це активна зацікавленість людини в самій собі, у власній цілісності, житті і розвитку. Тому в особистості любов до себе виступає на рівні третього інтегративного компонента - інтересу і є першим аспектом, з якого починається формування особистості. Усвідомлення Я-образу пов'язують з ситуативними перешкодами в діяльності, з пристосувальною реакцією у відповідь на зовнішній вплив інших людей (Е.А. Клімов; Л.М. Мітіна; Е.В. Шорохова), із залежністю людини від інших при виконанні спільної діяльності, з більш ранніми термінами виникнення, ніж професійна Я- концепція.

Я-образ є регулятивним механізмом психічного життя, мотиваційним ядром особистості. Це - суб'єкт свідомості, усвідомлення всіх психічних явищ внутрішнього й зовнішнього буття особистості в їх інтегральній цілісності. Соколова О.Т., Патакі Ф., Федоришина І.Л. інтерпретують образ-Я як інтегративне утворення, що включає компоненти: 1) когнітивний - образ своїх якостей, здібностей, можливостей, соціальної значущості, зовнішності і т.д.; 2) афективний - ставлення до самого себе (самоповага, себелюбство, самоприниження і т.д.), в тому числі і як до власника цих якостей; 3) поведінковий - реалізація на практиці мотивів, цілей у відповідних поведінкових актах.

У дослідженнях західних науковців ще в 1980-ті роки було доведено, що на психологічне здоров'я вимушених переселенців значно більший вплив має не подія, що стала причиною переселення, а перші роки перебування у новій країні (місті), в процесі чого людина пристосовується до нового соціокультурного середовища. Стефаненко Т.Г. вказує на велику кількість параметрів від яких залежить сприятливість взаємодії представників різних регіонів: територія, яка може бути спільною або «своєю» лише для однієї з груп; тривалість взаємодіє (постійна, довготривала, короткочасна); мета, спільна діяльність, сумісне проживання, навчання, дозвілля); тип залучення до життя суспільства (від участі до спостереження); частота і глибина контактів; відносна рівність статусу і прав; кількісне співвідношення (більшість, меншість); явні розпізнавальні якості (мова, релігія, раса) [4].

У кожної людини постійно існують різні образи-Я, які нерідко перебувають у внутрішньому конфлікті. Те, якою людина хотіла б себе бачити (Я-ідеальне), те, що вона про себе думає (Я- суб'єктивне), те, що про неї думають інші (Я-соціальне), і те, якою вона в дійсності (Я-об'єктивне) дуже рідко співпадають. Я-образ може мати високу або низьку стійкість на різних вікових етапах, у різних типів особистості. Коли в кризових ситуаціях виникає загроза стійкості Я-образу, що людина переживає дуже важко - як втрату себе, зазвичай автоматично спрацьовують особистісні захисні механізми. Простота або складність Я-образу залежить від когнітивної складності особистості, її емоційної розвиненості. Він може бути також більш або менш внутрішньо суперечливим, що залежить від інтегрованості, зв'язності його компонентів.

Особливо слід підкреслити важливість соціальної підтримки для внутрішньо переміщених осіб, яка попереджує психічні розлади і забезпечує комфорт особистості. Орбан-Лембрик Л.Е. зауважує, що існує певний зв'язок між соціальною підтримкою і зниженням стресу [2]. Під соціальною підтримкою розуміється дія однієї людини або групи людей стосовно іншої людини, котра спрямована на отримання останньої почуття підтримки. Зазвичай соціальна підтримка містить п'ять компонентів: емоційний (впевненість в тому, що про людину турбуються, її люблять і високо цінують); комунікативний (задовольняється потреба у тому, щоб виговоритися); оцінковий (відбувається ситуація соціального порівняння, у ході якої індивід отримує відповідь на питання про правильність свого відношення до того чи іншого факту чи явищ); інформаційний (має місце конкретна інформація про те, як сприймати інформацію); інструментальний (отримання конкретної дієвої допомоги).

У вітчизняній і зарубіжній соціальній і педагогічній психології, психотерапії розроблені психокорекційні технології з формування і підтримки психічного здоров'я людини, гармонійного і всебічного розвитку особистості (К.Рудестам, Р.Ассаджолі, Д.Рейнуотер, Л.Петровська, Т.Яценко, А.Коваленко, З.Кісарчук, В.Третьяченко). Саме арт-терапія є адекватним методом в роботі з вимушеними переселенцями завдяки можливостям: вивільнити витіснені емоції, усвідомити й адекватно оцінити свої почуття, переживання; задовольнити потреби бути творцем свого життя та будувати нові життєві стратегії та моделі поведінки; творчому розкриттю здібностей та сутнісного потенціалу людини, мобілізації внутрішніх механізмів саморегуляції й зцілення.

Мета статті - визначити сутність та зміст поняття «Я-образ особистості» та виявити ефективність арт-терапевтичних засобів при корекції емоційної складової Я-образу вимушено переміщених осіб.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманних результатів

Дослідження впливу арт-терапевтичних методик на емоційну складову Я-образу вимушено переміщених осіб проводилось під нашим керівництвом студенткою магістратури Вервейко Г.В. У дослідженні приймали участь 85 осіб, серед них 48 жінок та 37 чоловіків віком від 21 до 56 років, які тимчасово проживають у Білокуракинському районі Луганської області. Обов'язковою умовою для всіх учасників був досвід вимушеного переселення з рідних причин.

Експериментальне дослідження проводилося в три етапи:

- на першому (констатувальному) етапі дослідження було проведено первинну діагностику показників емоційної складової Я-образу внутрішньо переміщених осіб.

- на другому ( формувальному ) етапі було сформовано дві вибірки з числа досліджуваних, хто пройшов попереднє тестування. Для розподілу досліджуваних було обрано процедуру підбору пар, що пов'язана з визначенням очевидних індивідуальних відмінностей емоційної складової Я-образу внутрішньо переміщених осіб за результатами первинного заміру. Особи, що увійшли до складу експериментальної групи, прийняли участь у арт-терапевтичному проекті «Життя в кольорі».

- на третьому (контрольному) етапі експерименту було проведено підсумкове тестування досліджуваних експериментальної та контрольної груп для визначення розбіжностей у виразності показників емоційної складової Я-образу внутрішньо переміщених осіб та узагальнення результатів дослідження.

Для визначення рівнів виразності показників емоційної складової Я-образу внутрішньо переміщених осіб були використані тест оперативної самооцінки самопочуття, активності, настрою (опитувальник САН) та методика вимірювання рівня тривожності Тейлора (в адаптації Т.А.Немчинова). Відсотковий розподіл результатів діагностики вибірки досліджуваних за ознаками емоційної складової Я-образу внутрішньо переміщених осіб наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Відсотковий розподіл результатів за рівнем виразності показників емоційної складової Я-концепції ВПО