Соціально-психологічні умови успішної адаптації першокурсників до навчання у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка”

Соціально-психологічні умови успішної адаптації першокурсників до навчання у закладах вищої освіти

Галина Колесник, викладач кафедри іноземних мов

Анотація

У статті розглядаються основні чинники, які впливають на процес адаптації першокурсників до навчання у закладах вищої освіти, а саме: вміння критично оцінювати свою діяльність, формування адекватної самооцінки, вікові особливості, соціальні умови, релігійні та політичні переконання, невиправдані очікування від навчання, послаблення контролю з боку батьків тощо. Автор аналізує можливі причини труднощів пристосування до студентського життя. В результаті дослідження було доведено значення успішної адаптації для ефективної навчальної та професійної діяльності. Також пропонуються практичні рекомендації щодо забезпечення найбільш ефективного протікання процесу адаптації.

Ключові слова: адаптація; самооцінка; самопізнання; першокурсник; соціалізація.

Abstract

Halyna Kolesnyk, Lecturer of the Foreign Languages

Department of Lviv Polytechnic National University

SOCIO-PSYCHOLOGICAL ADAPTATION OF THE FIRST-YEAR

STUDENTS TO UNIVERSITY LIFE

The article deals with the main factors influencing the process of adapting freshmen to higher education, namely: the ability to critically evaluate their activities, the formation of adequate self-esteem, age characteristics, social conditions, religious and political beliefs, unjustified expectations from learning, relaxation ofcontrol parents, etc. The author analyzes the possible causes of the difficulties ofadapting to student life. As a result of this research, the value of successful adaptation for effective educational and professional activity was proven. Practical recommendations for ensuring the most effective process of adaptation are also offered. The author highlights that the first year of study at the university is the most difficult and most important stage during which tests ofpsychic, physical, intellectual potential of the person, the stage of formation ofself-evaluation, self-determination, life values and priorities take place.

The process of adaptation is defined both by individual (self-understanding, physical and intellectual ability, emotional state, definition of self-esteem), and external (social community, cohesion, psychological climate, functional integrity, support of the environment and family, and much more) factors. Surveys offirst-year students in the first semester of study revealed the main difficulties faced by students: the lack offree time, the lack of daily knowledge control, insufficient level of schooling, excessive training load, inconvenient schedule, lack of attention and assistance from the dean's office, difficulties in organizing their activities, financial problems, new environment, distance from parents (for students from other cities), misunderstandings with teachers, disappointment with the level of technical facilities and so on.

Therefore, preparations for student life should begin in school years with the support of the family and teachers. In order to prevent disappointments from the chosen profession, it is necessary to orient the senior pupils in the labor market, as well as explain the specifics of the educational process at the university. Special attention is payed to providing a favorable socio-psychological atmosphere among students. Active engagement of students in extra-curricular collective activities (sections, circles, clubs, concerts, excursions, group research work, etc.) also creates an atmosphere of trust and unity of members of the team, thus accelerating the process of adaptation.

Keywords: adaptation; self-esteem; self-understanding; first-year student; socialization.

Постановка проблеми

Проблема адаптації підлітків на новому етапі соціального розвитку, а саме в період закінчення школи і вступу до закладу вищої освіти, не втрачає актуальності вже не одно століття. Але сьогодні ця тема набула особливої актуальності через соціальну диференціацію молоді, коли ще у школі відбувається поляризація можливостей отримання гідної освіти. До різного рівня знань абітурієнтів додаються соціальні, економічні, політичні, релігійні фактори, які є результатом процесів, що відбуваються в суспільстві, і також впливають на процес адаптації.

Особливості адаптації першокурсників на сучасному етапі розвитку суспільства також обумовлені захопленням інформаційними технологіями та абстрагуванням від реальності. Занурення у віртуальну реальність культивує байдужість до оточуючих, провокує жорстокість, формує неправильну самооцінку, позбавляє моральної відповідальності, а також знижує стресостійкість в реальному житті, яке потребує від молоді мобільної адаптації до умов соціального середовища. Суспільство потребує компетентних спеціалістів, всебічно розвинутих, здібних до саморозвитку, визнання законів і правил суспільства, з активною життєвою позицією, вмінням орієнтуватися в сучасній системі цінностей, вмінням приймати самостійні рішення. Отже, виховання спеціаліста, який відповідає вимогам сучасного суспільства можливо за умови здатності особистості легко адаптуватися, починаючи з адаптації до студентського середовища. Таким чином, задача сучасної освіти - сформувати у першокурсника уміння легко та швидко пристосовуватися до умов і вимог соціального середовища.

Отже, метою дослідження є виявлення і вивчення факторів, які впливають на процес адаптації студентів на поч атковому ет апі навчання, а також аналіз психолого-педагогічних умов адаптації студентів на етапі зміни н авчального з акл аду, соці ального ст атусу, оточення, вимог та обов'язків.

Аналіз основних досліджень

Процес адаптації до навчання у закладах вищої освіти завжди розглядався як складне і багатоаспектне явище - предмет дослідження педагогів, соціологів, філософів, психологів, лікарів. Загальні уявлення пр о адапт ацію , її з акономірності, психологічні та фізіологічні механізми були представлені в роботах М.О. Агаджаняна, О.О. Реана, Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, Р. Дісона, Джеймса Д.А. Паркера [1; 6; 10; 8; 13; 14].

Проблеми адаптації студентів і молодих фахівців як форми соціальної діяльності особистості піднімаються в роботах В.Д. Острової, В.А. Семиченко, О.М. Галус [9, 12]. Причиною складної адаптації вважали інфантильність та несформованість особистості такі дослідники як А.В. Булгаков, А.А. Віноградова [4, 5]. На безпосередньому впливі оточення та сім'ї на ефективність процесу адаптації першокурсника наголошували Л.Н. Бороніна, Ю.Р. Вишневський, Я.В. Дидковська та інші [3]. Одним з важливих напрямків дослідження адаптації є розгляд соціальної адаптації як процесу та результату активної адаптації особистості до умов нового соціального середовища. Соціальна адаптація розглядається не лише як пристосування, а як постійний процес інтеграції індивіда в суспільство, засвоєння його норм і вимог [2, 7].

Аналіз літератури підводить до висновку, що перший рік навчання в університеті є найскладнішим і найбільш важливим етапом, під час якого відбувається випробування психічних, фізичних, інтелектуальних потенціалів особистості, етапом формування самооцінки, самовизначення, життєвих цінностей і пріоритетів.

Процес адаптації визначається як внутрішніми (здатність до самопізнання, фізичні та інтелектуальні здібності, емоційний стан, визначення самооцінки), так і зовнішніми (соціальна спільнота, згуртованість, психологічний клімат, функціональна цілісність, підтримка оточення та сім'ї та багато іншого) факторами. Процес адаптації людини до соціального середовища може ускладнюватися через конфлікт власних етич них норм і уявлень з правилами і законами, які диктує соціум. О.О. Реан розглядає адаптацію як процес інтеграції особистості , в результаті якого досягається здатність людини ст ати ч астиною соціуму, усвідомити свою приналежність до неї, виконувати її вимоги, норми і правила, прагнути до саморозвитку, вдосконалювати самопізнання, підвищувати самооцінку [10]. Процес адаптації можна вважати успішним, якщо актуальні потреби особистості вкладаються в рамки, які встановлює соціум. Говорячи про адаптацію першокурсників до умов навчання у закладах вищої освіти не варто розглядати конкретний навчальний заклад і конкретні умови. В умовах освітньої мобільності молодь може неодноразово змінювати навчальний заклад, оточення і соціальне середовище. Отже, важливо розвивати здатність і готовність особистості легко пристосовуватися до нових умов. К. Роджерс вважав, що механізм адаптації формується на здібності особистості усвідомлювати свої внутрішні ресурси, а також узгоджувати своє “реальне Я” та “ідеальне Я” [11]. Якщо студент має низьку самооцінку, він не може почуватися у безпеці, переступити дидактичний і психологічний бар'єр. Перебуваючи у стані фрустрації, першокурсник захищається від агресивного для нього середовища проявами негативного ставлення до навчання, викладачів, однокурсників. Кожна особистість потребує визнання своєї діяльності, можливість самопізнання і здатність усвідомити саму себе, своє “Я”. Ступінь адаптованості залежить від того, наскільки соціум сприймає і схвалює результати діяльності особистості. Відчуваючи несприйняття з боку оточення, першокурсник намагається відшукати такий механізм взаємодії, який наблизить його до комфортної взаємодії із середовищем. Процес соціалізації відбувається протягом всього життя, але цілеспрямоване формування вміння самостійно оцінювати свою діяльність має закладатися ще під час навчання у школі. Формування самооцінки складається із здатності особистості адекватно оцінювати свої можливості, ставлення до себе, ставлення до інших людей, вміння критично оцінювати свою діяльність, виявляти і аналізувати причини своїх невдач. Навички адекватної самооцінки впливають на ефективність навчання, встановлення міжособистісних стосунків в колективі і в подальшому визначають успішну професійну діяльність фахівців.

Цілеспрямоване формування самооцінки має бути системним і комплексним, починаючись із сім'ї та школи, та підтримуватися протягом усього життя. Сім'я і школа мають сформувати такі цінності та еталони, які не протирічать загальним вимогам, прийнятим суспільством. Майбутній першокурсник повинен винести із школи вміння вирішувати не лише академічні, але й соціальні завдання, порівнювати свої показники із загально прийнятими еталонами. Бездоганна академічна компетентність не є запорукою легкої адаптації першокурсника без навичок вирішення соціальних проблем. Процес адаптації може ускладнюватися ще такими факторами, як різний соціальний рівень, національність, віросповідання, політичні переконання тощо. Необхідно враховувати також і вікові особливості першокурсників, вікова категорія яких 17 - 18 років - період емоційного коливання, юнацького нігілізму та максималізму, сором'язливості та непокори. Всі ці фактори загострюються через зміну звичного середовища, новий формат навчання, незнайомий колектив, спокуси великого міст а, звільнення від батьківського контролю для студентів з інших міст та селищ. Остання категорія студентів більше за інших відчуває дискомфорт, пов'язаний із вступом до університету. Окрім загальних проблем, з якими стикаються всі першокурсники, студенти з інших міст залишаються сам на сам з побутовими випробуваннями, оскільки змушені селитися в гуртожитках або винаймати житло самостійно. Студенти, не навчені вирішувати соціальні проблеми ще у школі, відчувають себе розгубленими і безсилими, що впливає на ефективність навчання, показником чого є перша сесія.

Іншим чинником, який ускладнює процес адаптації є невиправдані очікування від навчання у закладах вищої освіти, розчарування і небажання опановувати обрану спеціальність. Дослідження показують, що 57% першокурсників на момент вступу до закладів вищої освіти не мали уявлення про систему і організацію навчального процесу, обсяг годин, які відводяться на аудиторну та самостійну роботу, обсяг навчального матеріалу та форми контролю. Вступаючи до закладу вищої освіти, вони недооцінювали ступінь навантаження і відповідальності, покладаючись на ті уявлення про навчання, які вони отримали у школі. Отже, коли першокурсник усвідомлю є протиріччя між уявленням та реальністю, природній процес адаптації перетворюється на протиборство, набуває деструктивного характеру Тобто, певна частина першокурсників взагалі не має уявлення, з якою метою вони вступили до закладу вищої освіти, або користувалися зовнішніми мотивами для вступу до закладу вищої освіти. Відповідно вони не мають основи для адаптації. адаптація навчання освіта професійний

Опитування першокурсників у першому семестрі навчання виявили основні труднощі, з якими зіткнулися студенти: брак вільного часу, відсутність щоденного контролю знань, недостатній рівень шкільної підготовки, надмірна завантаженість навчальним матеріалом, незручний розклад, недолік уваги і допомоги з боку деканату, труднощі з ор ганізацією свої діяльності, фінансові проблеми, нове оточення, віддаленість від батьків (для студентів з інших міст), непорозуміння з викладачами, розчарування рівнем технічного забезпечення навчання, дискомфортні умови проживання в гуртожитку тощо. Всі розглянуті вище фактори ускладнюють процес адаптації студентів, що має негативний вплив на якість навчання.

Висновки

Отже, задача суспільства - допомогти першокурснику скоріше адаптуватися до навчання, подолати як внутрішні, так і зовнішні фактори, які чинять дискомфорт. Підготовка до студентського життя має починатися в шкільні роки за підтримки сім'ї та вчителів. Суттєвим чинником соціалізації майбутнього першокурсника є вміння критично оцінювати свою діяльність та поведінку, м ати адекватну с амооцінку. Для запобігання розчарувань від обраної професії, необхідно зорієнтувати старшокласників на ринку праці, а також пояснити специфіку навчального процесу в університеті. Враховуючи відсутність щоденного контролю знань в університеті, батьки повинні постійно контактувати з деканатами, щоб мати можливість вчасно відреагувати на можливі з ауваження щодо р езульт атів навч ання першокурсника.

Необхідна спеціальна робота щодо формування сприятливої соціально-психологічної атмосфери серед студентів. Успішність соціалізації першокурсників не в останню чергу залежить від взаємостосунків у студентському колективі, ролі старости та куратора. Активне залучення студентів до позанавчальної колективної діяльності (секції, гуртки, клуби, концерти, екскурсії, групова дослідницька робота тощо) створює атмосферу довіри та єднання членів колективу, відповідно прискорюючи процес адаптації. Враховуючи зростаючу кількість студентів з тимчасово окупованих територій України, робота щодо адаптації першокурсників повинна бути диференційованою, бо саме ця категорія студентів потребує ретельної уваги.

Предметом подальшого дослідження виступають гендерні особливості адаптації першокурсників.

Література

1. Агаджанян Н.А., Смирнов В.М. Нормальная физиология. Москва, 2009. 520 с.

2. Березин Ф.Б. Психологическая и психофизическая адаптация. Ленинград, 1988. 242 с.

3. Боронина Л.Н., Вишневский Ю.Р., Дидковская Я.В. Адаптация первокурсников: проблемы и тенденции. Университетское управление: практика и анализ. 2001. № 4(19). С. 65-69.

4. Булгаков А.В. Дизайн группы как возможное интегральное понятие в изучении и управлении межгрупповой адаптацией. Вестник МГОУ. Серия “Психологические науки”. 2011. № 1. С. 45-53.

5. Виноградова А.А. Адапт ация студентов младших курсов к обучению в вузе. Образование и наука. 2008. № 3(51). С. 37-48.

6. Выготский Л.С. Педология подростка. Собр. соч. в 6-ти т. Т 4. Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина. Москва, 1984. С. 146-161.

7. Калайков И.Д. Цивилизация и адаптация. Москва, 1984. 121 с.

8. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность : учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению и спец. “Психология”, “Клиническая психология”. Москва, 2004. 346 с.

9. Острова В.Д. Особливості соціально- психологічної адапт ації сучасної студентської молоді: потреба у психологічному супроводі. URL: http://vuzlib.com/content/ view/571 /94/.

10. Реан А.А., Кудашев А.Р., Баранов А.А. Психология адаптации личности. Анализ. Теория. Практика. Санкт Петербург, 2006. 479 с.

11. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. Москва, 1994.

12. Семиченко В.А., Галус А.М. Психология направленности: Учебное пособие / Под общ. ред. проф. В.А. Семиченко. Хмельницкий, 2003. 521 с.

13. Dyson, R., Renk, K. (2006). Freshmen adaptation to university life: Depressive symptoms, stress, and coping. Journal of clinical psychology, Vol. 62, No. 10, pp.1231-1244. [in English]

14. Parker, James D.A., Summerfeldt, Laura J., Hogan, Marjorie J., Majeski, Sarah A. (2004). Emotional intelligence and academic success: examining the transition from high school to university. Personality and Individual Differences, No. 36, pp. 163172. [in English].

References

1. Agadzhanyan, N.A. & Smirnov, V.M. (2009). Normalnaya fiziologiya [Normal physiology]. Moscov, 520 p. [in Russian].

2. Berezin, F.B. (1988). Psikhologicheskaya i psikhofizicheskaya adaptatsiya [Psychological and psychophysical adaptation]. Leningrad, 242 p. [in Russian].

3. Boronina, L.N., Vishnevskiy, Yu.R. & Didkovskaya, Ya.V (2001). Adaptatsiya pervokursnikov: problemy i tendentsii [Adaptation of first-year students: problems and tendencies]. University management: practice and analysis.No. 4(19), pp. 65-69. [in Russian].

4. Bulgakov, A.V. (2011). Dizayn gruppy kak vozmozhnoe integralnoe ponyatie v izuchenii i upravlenii mezhgruppovoy adaptatsiey [Group design as a possible integral concept in the study and management of intergroup adaptation]. Bulletin of MSRU. Issue “PsychologicalScience”. No. 1, pp. 4553. [in Russian].

5. Vinogradova, A.A. (2008). Adaptatsiya studentov mladshikh kursov k obucheniyu v vuze [Adaptation of junior students to university studies]. Education and science. No. 3(51), pp. 37-48. [in Russian].

6. Vygotskiy, L.S. (1984). Pedologiya podrostka [Teen's pedology]. Collected works in 6 volumes. V 4. Child psychology. Edited by D.B. Elkonina. Moscov, pp. 146-161. [in Russian].

7. Kalaykov, I.D. (1984). Tsivilizatsiya i adaptatsiya [Civilization and adaptation]. Moscov, 121 p. [in Russian].

8. Leontev, A.N. (2004). Deyatelnost. Soznanie. Lichnost : ucheb . posobie dlya stud. vuzov, obuchayushchikhsya po napravleniyu i spets. “Psikhologiya”, “Klinicheskaya psikhologiya” [Activities. Consciousness. Personality: Tutorial for students studying Psychology]. Moscov, 346 p. [in Russian].

9. Ostrova, V.D. Osoblyvosti sotsialno- psykholohichnoi adaptatsii suchasnoi studentskoi molodi: potreb a u psykholohichnomu suprovodi [Features of socio-psychological adaptation of modern student youth: the need for psychological support].

10. Rean, A.A., Kudashev A.R. & Baranov, A.A. (2006). Psikhologiya adaptatsii lichnosti. Analiz. Teoriya. Praktika. [Psychology of personality adaptation. Analysis. Theory. Practice.]. St.Petersburg, 479 p. [in Russian].

11. Rodzhers, K. (1994). Vzglyad na psikhoterapiyu. Stanovlenie cheloveka [A look at psychotherapy. Formation of a person]. Moscov. [in Russian].

12. Semichenko, V.A. & Galus, A.M. (2003). Psikhologiya napravlennosti: Uchebnoe posobie [Psychology of orientation: tutorial]. (Ed.). VA Semichenko. Khmelnitskiy, 521 p. [in Russian].

13. Dyson, R. & Renk, K. (2006). Freshmen adaptation to university life: Depressive symptoms, stress, and coping. Journal of clinical psychology, Vol. 62, No. 10, pp. 1231-1244. [in English].

14. Parker, James D.A., Summerfeldt, Laura J., Hogan, Marjorie J., Majeski, Sarah A. (2004). Emotional intelligence and academic success: examining the transition from high school to university. Personality and Individual Differences, No. 36, pp. 163-172. [in English].

Размещено на Allbest.ru