Особливості розуміння дітьми дошкільного віку переносного значення прислів’їв та ідіом

в) через тавтологію з порушенням структури іносказання, на зразок: «Водою не розлити» - «Воду не розіллєш» (Катя М.); «Язик без кісток» - «Немає кісточок у язику» (Ліза Б.); «Гав ловити» - «Ловлять гав люди» (Оксана Ж.); «Лічити ворон» - «Ворони лічать хтось» (Антон К.).

II. Тлумачення змісту ідіом через асоціативні значення:

а) шляхом заміни значення ідіом вільними словосполученнями, словами й реченнями з іншою семантичною наповненістю, наприклад: «Гав ловити» - «Бути неслухняним, бігати, а коли мама каже, не слухатися її» (Настя Б.), «Можна попитать включити телевізор і не сказати, будь ласка» (Свєта Т.), «Байдикувати» (Андрій В.), «Нічого не робити» (Іра П.), «Довго за комп'ютером сидіти, нічого не робити, не допомагати» (Андрій М.);

б) через орієнтацію на головне (ключове) слово в ідіомі, ігнорування контексту (ознаку ключового слова-образу діти розшифровують через його характеристику). Наприклад: 1. «Ловити гав» - «Собаку ловити» (Владік М.), «Собака гавкає» (Антон П.).

2. «Знати на зубок» - «Знати як зуби чистити» (Еміль С.).

3. «Дати спокій» - «Спокійним бути» (Лєра Л.). 4. «Водою не розлити» - «Воду треба не розливати, а наливати» (Катя Б.);

в) через припущення: 1. «Знати на зубок» - «Це про зуби, як знати як їх чистити?» (Еміль С.). 2. «Лічити ворон» - «Це як ворони сидять на городі і їх лічити?» (Еміль С.);

г) через причину і наслідки. Наприклад: 1. «Знати на зубок» - «Тому що треба все знати» (Поліна Г.), «Тому що треба писати гарно олівчиком» (Сашко Н.). 2. «Лічити ворон» - «Бо вони заболіли» (Артур С.);

ґ) через формулювання мети. Наприклад: 1. « Водою не розлити» - «Щоб напитися» (Оля В.), «Щоб принести воду мамі» (Оксана К.). 2. «Язик без кісток» - «Щоб язика впихнути в рот без кісток» (Андрій В.).

III. Семантично аномальні відповіді:

а) через використання прислівника, що виражає (позначає) ознаку міри, ступеня. Наприклад: 1. «Розв'язати язик» - «Нелегко» (Максим К.). 2. «Ловити гав» - «Важко» (Наталка Д.), «Бігом» (Вадим К.). 3. «Водити за ніс» - «Акуратно» (Андрій К.).

4. «Лічити ворон» - «Бистро». 5. «Бити байдики» - «Погано» (Антон К.), «Голосно» (Роман С.), «Сильно» (Антон П.);

б) через висловлювання, побудовані на спробах простого відгадування змісту ідіом, наприклад: 1. «Лічити ворон» - «Погане щось сказати» (Ніка Б.), «Врач» (Настя Н.). 2. «Гав ловити» - «Не слухатися маму» (Віта К.), «Звуки якісь» (Еміль С.), «Кидати щось» (Віта Г.), «Прогулювати» (Назар Ч.), «Не робити цього» (Костя Б.). 3. «Кривити душею» - «Ротом кривити» (Настя П.). 4. «Бити байдики» - «У барабани бити палками» (Костя Б.), «Бити палкою по дереву» (Антон П.). 5. «Дати спокій» - «Спать на кроваті» (Маша Р.), «Успокоївся як поплакав» (Оксана Ж.).

6. «Розв'язати язик» - «Зав'язати мішок» (Антон П.), «Шнурок у кедах» (Міша Г.).

Аналіз висловлювань дітей дав змогу встановити низку труднощів, що виникали в дошкільників у процесі декодування переносного значення ідіом. Серед них такі:

- труднощі гальмування денотативних значень окремих слів, що входять в ідіоматичний вираз;

- труднощі гальмування сторонніх (випадкових) асоціацій, що спричиняють смислові інверсії.

На основі аналізу отриманого емпіричного мовленнєвого матеріалу та виявлених труднощів декодування дітьми ідіом було встановлено причини виникнення цих труднощів, як-от:

- нерозвиненість здатності абстрагуватися від денотативного значення окремих слів, з яких утворюється ідіома;

- абстрактність ідіоматичного (переважаючи конотативного аспекту) значення слів-компонентів ідіом;

- обмежений життєвий досвід дітей;

- домінування в дітей наочно-чуттєвих вражень, життєвих ситуацій і конкретно-образного мислення над абстрактним і логічним мисленням;

- переважання у дітей синтагматичного об'єднання слів у мовленнєво-мисленнєвому акті при сприйманні ідіоми і тлумачення її значення;

- недостатня періодичність сприймання та вживання дітьми ідіом у власному мовленні.

Аналіз результатів обсервації здатності дітей розуміти переносне значення ідіом засвідчив наявність нерівномірності розвитку в дітей цієї здатності, зокрема таких рівнів: високий, достатній, середній, низький (див. табл. 5).

Таблиця 5. Рівні розвитку здатності розуміти переносне значення ідіом у дітей 5-річного віку

Високий рівень розвиненості здатності розуміння переносного значення ідіом виявлено у 7,4% дітей. Вони не тільки розуміють ідіоматичне значення, але й намагаються його пояснювати, але у своєрідний спосіб, притаманний дітям цього віку (пояснюють ідіоматичне значення шляхом розкриття ідіом за допомогою конкретних прикладів, що є одним з безпосередніх проявів узагальненого переносного значення певної ідіоми; дають опис ідіоми, який наближений до правильного трактування; замінюють ідіоми синонімічним словосполученням; доречно пов'язують зміст ідіоми з життєдіяльністю дітей). До достатнього рівня розвиненості

Peculiarities in Understanding of Indirect Meaning of Proverbs... здатності розуміти ідіоми було віднесено 36% дітей, які розуміють ідіоми в прямому значенні, а також розкривають переносне значення фразем не шляхом самостійного тлумачення, а лише в спосіб вибору варіанта значення з поданих їм на допомогу функціональних еквівалентів. До середнього - було віднесено 43,6% дітей, які не розуміють переносне значення ідіом, проте в ситуації додаткового стимулювання (вибору варіанта значення із запропонованих) вибирають як переносне значення, так і асоціативне. До низького рівня було віднесено 13% дітей, які не розуміють ні переносного, ні прямого значення ідіом. У ситуації додаткового стимулювання діти вибирають як асоціативне значення, так і семантично аномальне. До цієї групи віднесено також респондентів, які не вступали в комунікацію з експериментатором.

Експериментальне дослідження дало змогу здійснити порівняння, як дошкільники розуміють переносне значення прислів'їв та ідіом (див. табл. 6).

Таблиця 6. Порівняльна таблиця розвитку здатності розуміти переносне значення прислів'їв та ідіом у дітей 5-річного віку

Отже, як видно з табл. 6, діти 5-річного віку краще розуміють переносне значення ідіом, ніж прислів'їв. Дошкільники розкривають семантично аномальне значення тільки ідіом. Семантично аномальних відповідей у ситуації тлумачення смислу прислів'їв дітьми не виявлено.

Дискусії

Отримані в констатувальному експерименті результати з дітьми 5-річного віку, які відвідували заклади дошкільної освіти, дають змогу здійснити порівняння з подібними дослідженнями, виконаними на матеріалі італійської, французької, англійської, норвезької, китайської, російської мов, і провести деякі аналогії й висловити певні дискусійні міркування.

По-перше, підтверджуємо правильність гіпотези про те, що частотність впливу ідіом на сприйняття дітей сприяє розуміння ними переносного значення цих метафоричних виразів (Levorato & Cacciari, 1992). Дидактично насичене ідіомами й прислів'ями мовленнєве середовище «з високим розвивальним потенціалом» (Федоренко, Фомичева, Лотарев & Николеичева, 1984), в якому навчалися діти (без цілеспрямованої роботи з розшифрування їх смислу), створювало передумови й умови для прояву в окремих дітей ідіоматичної й образної компетенції.

По-друге, гіпотеза про те, що контекст суттєво впливає на розуміння дітьми значення ідіом (Gibbs, 1987; Caillies & Le Sourn- Bissaoui, 2006; Cain, Towse & Knight, 2009; Hsieh & Hsu, 2010), підтверджується повсякденною практикою роботи з 378 дітьми дошкільного віку, які брали участь в експерименті. Переносне значення прислів'їв та ідіом всі вони розуміли завдяки саме контексту - тих оповідань і казок, які їм читали дорослі та в яких містилися ці вирази. Саме контекст сприяв вниканню дітей у глибинний метафоричний смисл ідіом, а також афористично- образний смисл прислів'їв.

По-третє, повністю підтверджуємо гіпотезу (Winner, Rosenstiel & Gardner, 1976; Vosniadou & Ortony, 1983; Eliseeva, Gutsc & Marini, 2017; Елисеева & Горобец, 2017), згідно з якою надана можливість вибирати значення ідіоматичного виразу із запропонованих варіантів значень підвищує розуміння ними ідіом. 18,4% дітей з 378 дошкільників, які взяли участь у нашому експерименті, виявляють фігуральну компетенцію без ніякої попередньої дидактичної готовності.

По-четверте, не погоджуємося з гіпотезою (Honeck, Sowry & Voegtle, 1978), згідно з якою для виявлення здатності дітей декодувати смисл прислів'їв недійсною є процедура використання завдань на усне інтерпретування дітьми їх змісту. Нашим експериментом підтверджено, що хоча й незначна частина 5-річних дітей, але все-таки вона спроможна (різною мірою, залежно від розвиненості мовленнєвої компетентності) правильно

Peculiarities in Understanding of Indirect Meaning of Proverbs... тлумачити переносне значення вперше сприйнятих прислів'їв та ідіом. Отримані нами в експерименті дані підтверджують гіпотезу (Vosniadou & Ortony, 1986), відповідно до якої використання в експериментальній роботі з дітьми завдань на тлумачення ідіом і методів, які передбачають пояснення їх переносного значення через парафраз спричинює недооцінку метафоричної компетенції дітей дошкільного віку.

Висновки

Діти 5-річного віку здатні розуміти переносне значення ідіом, виявляють метафоричну компетенцію або через тлумачення смислу ідіоми, або через вибір серед поданих їм варіантів значень саме ідіоматичного значення, абстрагуючись від прямого значення слів, що входять до ідіоматичного виразу. При інтерпретації смислу деяких ідіом дошкільники вдаються до таких стратегій: у релевантному ідіоматичному значенню парафрази пояснюють глибинний смисл ідіоми; тлумачать зміст ідіоми через синонімічне словосполучення; розкривають абстрактний смисл ідіом шляхом співвіднесення загального (смислу ідіоми) і часткового (конкретного прояву змісту ідіоми в реальній дії) в їх єдності. Виокремлюють у змісті ідіоми аспекти, доречно пов'язані з поведінкою й життєдіяльністю дітей. Проте ці діти, виявляючи певні рівні розуміння, ще не здатні до широких узагальнень, яскраво вираженого вербально- логічного мислення.

Розуміння прислів'їв у дітей цього віку наштовхується на складність сприйняття художнього образу й смислової двоплановості, закладених у них . Виділити концепт прислів'я, перейти до його внутрішнього смислу та підтексту здатна незначна частина дітей. Стратегія, за якою діти виявляють розуміння прислів'їв, йдучи від зовнішньої форми й конкретики до глибинної суті, полягає лише в процедурі вибору метафоричного алегорично-образного значення прислів'їв серед інших варіантів значень (метафоричних, денотативних, асоціативних, аномально-смислових). Дошкільникам значно важче зрозуміти смисл прислів'їв, у змісті яких відтворено образи тварин, предметів («Ласа кішка до риби, а у воду лізти не хоче», «Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш», «Куй залізо поки воно ще гаряче» та ін.), ніж прислів'я, в яких відтворена побутова (життєва) ситуація («Без труда нема плода», «Хочеш їсти калачі - не сиди на печі», «Що посієш, те й пожнеш» та ін.). За алегоричними художніми образами тварин і властивостями предметів діти не можуть зрозуміти усталеного кодифікованого значення, що закріплено фразеологічними та іншими словниками.

У старшому дошкільному віці закладаються передумови лінгвістично коректного розуміння ідіом і прислів'їв, яке виявляється на більш пізніх етапах мовленнєво-мисленнєвого онтогенезу.

У процесі порівняння розвитку здатності в дітей розуміти переносне значення прислів'їв та ідіом було встановлено, що складнішими для розуміння дітьми виявилися прислів'я, ніж ідіоми. Це пояснюється тим, що ідіоматичні вирази становлять собою єдине поняття й образну номінацію, яку дитина часто сприймає в побуті від дорослих у конкретній ситуації життєдіяльності. Тому вона швидше включає почуте словосполучення в новий ланцюг асоціацій, абстрагуючись від прямого значення слів ідіом. Щодо прислів'їв, то цей народний афористичний образний вислів постає перед дитиною як більш складне когнітивне завдання, яке передбачає розшифрування узагальненої думки або висновку, вникання в смисл дидактично зорієнтованих фразеологічних виразів. Саме тому вони й викликають у дітей більше труднощів у тлумаченні смислу цього короткого влучного оригінального вислову. Якщо діти здатні експлікувати смисл ідіом, засвідчуючи розуміння, то розуміння смислу прислів'їв діти виявляють лише в спосіб вибору переносного значення прислів'їв із поданих варіантів значень.

References

1.Ackerman, B.P. (1982). On comprehending idioms: Do children get the picture? Journal of Experimental Child Psychology, 33(3), 439-454. doi.org/10.1016/0022- 0965(82)90058-3

2.Ackerman, B.P. (1983). Form and function in children's understanding of ironic utterances. Journal of Experimental Child Psychology, 35(3), 487-508. doi. org/10.1016/0022-0965(83)90023-1

3.Artemyeva, T.V. (2013). Peculiarities of Primary School Children Figurative Speech Comprehension. World Applied Sciences Journal, 27(6), 738-741. doi: 10.5829/ idosi.wasj.2013.27.06.13709

4.Artemyeva, T.V., &Nurieva, A.S. (2007). Razvitie ponyatiynogo myshleniya detey s narusheniyami rechi posredstvom megafor i poslovits [The development of conceptual thinking of children with speech disorders through metaphors and proverbs]. Aktualnye problemy spetsialnoy psikhologii i korrektsionnoy pedagogiki - Actual problems of special psychology and corrective pedagogics. A.I. Akhmetzyanovoy (Ed.). Kazan: Otechestvo [in Russian].

5.Baskakova, I.L., &Gluhov, V.P. (2008). Praktikum po psiholingvistike [Practical course on psycholinguistics]. Moscow: AST: Astrel [in Russian].

6.Beresneva, L.I., Dubrovskaya, L.A., & Ovchinnikova I.G. (1995). Assotsiatsii detey ot 6 do 10 let [Children's associations from 6 to 10 years]. Perm [in Russian].

7.Cacciari, C., & Levorato, M.C. (1989). How children understand idioms in discourse.

8.Journal of Child Language, 16, 387-405. doi.org/10.1017/S0305000900010473

9.Caillies, S., & Le Sourn-Bissaoui, S. (2006). Idiom comprehension in French children: A cock-and-bull story. European Journal of Developmental Psychology, 3(2), 189-206. doi.org/10.1080/17405620500412325

10.Caillies, S., & Le Sourn-Bissaoui, S. (2013). Nondecomposable Idiom Understanding in Children: Recursive Theory of Mind and Working Memory. Canadian Journal of Experimental Psychology - Revue Canadienne de Psychologie Experimentale, 67(2), 108-116. doi: 10.1037/a0028606

11.Cain, K., Towse, A.S., & Knight, R.S. (2009). The development of idiom comprehension: an investigation of semantic and contextual processing skills. Journal of Experimental Child Psychology, 102(3), 280-298. doi: 10.1016/j. jecp.2008.08.001

12.Chiappe, D.L., & Chiappe, P. (2007). The role of working memory in metaphor production and comprehension. Journal of Memory and Language, 56(2), 172188. doi.org/10.1016/jjml.2006.11.006

13.Chukovskiy, K.I. (1960). Ot dvukh do pyati [From two till five]. Moscow [in Russian].

14.Detinina, O.B. (1987). Ustoychivye slovosochetaniya v detskoy rechi [Constant word formations in children's speech]. Detskaya rech kak predmet lingvisticheskogo izucheniya - Children's speech as a subject of linguistic study. Leningrad [in Russian].

15.Dyachenko, O.M. (1996). Razvitie voobrazheniya doshkolnikov [Preschool children imagination development]. Moscow: MO i PK, PI RAO [in Russian].

16.Eliseeva, N., &Gorobets, E. (2017). Vospriyatie idiom russkogovoryashchimi detmi: materialy dlya neyrolingvisticheskogo oprisnika [Perception of idioms by Russian-speaking children: materials for a neurolinguistic questionnaire]. Filologiya i kultura - Philology and Culture, 4(50), 16-21 [in Russian].

17.Eliseeva, N., Guts, E.N., & Marin, A. (2017). Comprehension of idiomatic expressions by Russian speaking typically developing children. Psychology in Russia: State of the Art, 10(4), 22-32. doi: 10.11621/pir.2017.0403

18.Elkonin, D.B. (1964). Razvitie rechi [Speech development]. Psikhologiya detey doshkolnogo vozrasta - Psychology of pre-school age children (pp. 115-182). Moscow [in Russian].

19.Ezell, H., & Goldstein, H. (1991). Comparison of idiom comprehension of normal children and children with mental retardation. Journal of Speech and Hearing Research, 34, 812-819.

20.Fedorenko, L.P., Fomicheva, G.A., Lotarev, V.K., &Nikolaicheva, A.P. (1984). Metodika razvitiya rechi detey doshkolnogo vozrasta [Methods of development of children's speech of preschool age] (2^nd ed.). Moscow: Prosveshchenie [in Russian].

21.Ganych, D.I., &Olijnyk, I.S. (1985). Slovnyk lingvistychnyx terminiv [Glossary of Linguistics Terms]. Kyiv : Vyshha shkola [in Ukrainian].

22.Gibbs, R. (1987). Linguistic factors in children's understanding of idioms. Journal of Child Language, 14(3), 569-586. doi: 10.1017/S0305000900010291

23.Gibbs, R.W. (1995). What proverb understanding reveals about how people think. Psychological Bulletin, 118, 133-154.

24.Gromyak, R.T., Kovaliv, Yu.I., &Teremko, VI. (2007). Literaturnoznavchyj slovnyk- dovidnyk [Dictionary of literature science]. Kyiv: Akademiya [in Ukrainian].

25.Gvozdev, A.N. (1961). Voprosy izucheniya detskoy rechi [Questions of Children's Speech Study]. Moscow: Izd-vo ApN RSFSR [in Russian].

26.Honeck, R., Sowry, B., & Voegtle, K. (1978). Proverbial Understanding in a Pictorial Context. Child Development, 49(2), 327-331. doi.org/10.2307/1128694

27.Honeck, R., Sowry, B., &Voegtle, K. (1976). Young Children's Understanding of Relationship Between Pictures and Proverbs. Bulletin of the Psychonomic Society, 8(4).

28.Hsieh, S., & Hsu, J. (2010). Idiom Comprehension in Mandarin-Speaking Children. Psycholinguist Res, 39, 505. doi.org/10.1007/s10936-009-9145-z

29.Ilyenkov, E.V (1968). O voobrazhenii [About imagination]. Narodnoe obrazovanie - Folk education, 3, 24-28 [in Russian].

30.Kalmykova, L., & Mysan, I. (2014). Psyxolingvistychni aspekty frazeologiyi yak teoretyko-metodologichni zasady zbagachennya movlennya ditej ekspresyvno- stylisty'chnymy zasobamy movy [Psycholinguistic Aspects of Phraseology as Theoretical and Methodological Foundations of Children's Speech Enriching]. East European Journal of Psycholinguistics, 1, 66-74 [in Ukrainian].

31.Kemper, S. (1981). Comprehension and the interpretation of proverbs. Journal of Psycholinguistic Research, 10, 179-198. doi.org/10.1007/BF01068037

32.Kharchenko, V.K. (1987). Semantika slova v detskoy rechi: problemy i nablyudeniya [Semantics of the word in children's speech: problems and observations]. Detskaya rech kak predmet lingvisticheskogo izucheniya - Children's speech as a subject of linguistic study [in Russian].

33.Le Sourn-Bissaoui, S., Caillies, S., Bernard, S., et al. (2012). Children's understanding of ambiguous idioms and conversational perspective-taking. Journal of Experimental Child Psychology, 112(4), 437-451. doi.org/10.1016/j. jecp.2012.02.003

34.Levorato, M.C, &Cacciari, C. (1992). Childrens comprehension and production of idioms - the role of context and familiarity. Journal of Child Language, 19(2), 415-433. doi.org/10.1017/S0305000900011478

35.Lodge, D., &Leach, E. (1975). Children's acquisition of idioms in the English language. Journal of Speech and Hearing Research, 18, 521-529. doi: 10.1044/ jshr.1803.521

36.Luriya, A.R. (1998). Yazyk i soznanie [Language and Cognition]. E.D. Khomskoy (Ed.). Rostov n/D: Feniks [in Russian].

37.Lyublinskaya, A.A. (1971). Detskaya psikhologiya [Children's psychology]. Moscow: Prosveshchenie [in Russian].

38.Miroshnichenko, O.F. (1986). Osobennosti detskoy rechi [Children's speech peculiarities]. Moscow [in Russian].

39.Mitkina, I.N. (2001). Osobennosti ovladeniya frazeologizmami detmi sedmogo goda zhizni [Features of mastering phraseologisms by children of the seventh year of life]. Candidate's thesis. Moscow [in Russian].

40.Mysan, I. (2017). Teoretiko-metodologichni zasadi studiyuvannya rozuminnya і vzhivannya ditmi starshogo doshkilnogo viku frazeologizmiv v movlenni [Theoretical and methodological bases of studying comprehension and use by children of senior preschool age phraseological units in speech]. Psiholіngvіstyka - Psycholinguistics, 22(1), 142-162. doi: https://doi.org/10.5281/ zenodo.1087970 [in Ukrainian].

41.Mysan, I.V (2015). Zbagachennya movlennya ditej starshogo doshkilnogo viku frazeologizmamy [Enrichment of preschool children's speech by means of phraseology]. Candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

42.Mysan, І. (2018). Psyxolingvistychni osoblyvosti rozvytku audiyuvannya

frazeologizmiv u ditej starshogo doshkilnogo viku [Psycholinguistic Peculiarities of Phraseological Units Listening Development by Older Pre-school Age Children]. Psiholingvistyka - Psycholinguistics, 23(1), 219-241. doi.org/10.5281/ zenodo.1217900 [in Ukrainian].

43.Nechvolod, L.I. (2008). Suchasnyj slovnyk inshomovnyx sliv [Modern Dictionary of Foreign Words]. Xarkiv: TORSING PLYuS [in Ukrainian].

44.Nippold, M.A., Allen, M.M., &Kirsch, D.I. (2000). How adolescents comprehend unfamiliar proverbs: The role of top-down and bottom-up processes. Journal of Speech Language and Hearing Research, 43(3), 621-630. doi.org/10.1044/ jslhr.4303.621

45.Nippold, M.A., Moran, C., &Schwarz, I.E. (2001). Proverb comprehension in New Zealand and American youth: a cross-cultural comparison. New Zealand Journal of Speech-Language Therapy, 14-21.

46.Nippold, M.A., Leonard, L.B., & Kail, R. (1984). Syntactic and conceptual factors in children's understanding of metaphors. Journal of Speech and Hearing Research, 27, 197-205.

47.Pearson, B.Z. (1990). The comprehension of metaphor by preschool children. Journal of Child Language, 17, 185-203.

48.Prinz, P. (1983). The development of idiomatic meaning in children. Language and Speech, 26, 263-272. doi.org/10.1177/002383098302600307

49.Prokhorov, A.M. (2004). Bolshoy entsiklopedicheskiy slovar [Big Encyclopedic Dictionary] (2^nd ed., rev.). Moscow: Norint [in Russian].

50.Rubinshteyn, S.L. (2001). Osnovy obshchey psikhologii [Basics of common psychology]. Moscow [in Russian].

51.Rubio-Fernandez, P., & Grassmann, S. (2016). Metaphors as Second Labels: Difficult for Preschool Children? Journal Psycholinguist Research, 45, 931-944. doi. org/10.1007/s10936-015-9386-y

52.Shynkaruk, V.I. (Eds.) (2002). Filosofskyj encyklopedychnyj slovnyk [Encyclopedic philosophic dictionary]. Kyiv: Abrys [in Ukrainian].

53.Synycya, I.O. (1974). Psyxologiya usnogo movlennya uchniv 4-8 klasiv [Psychology of verbal communication of pupils of the 4-8 grades]. Kyiv: Radyanska shkola [in Ukrainian].

54.Uekermann, J., Thoma, P., & Daum, I. (2008). Proverb interpretation changes in aging. Brain and Cognition, 67(1), 51-57. doi.org/10.1016/j.bandc.2007.11.003

55.Ushinskiy, K.D. Rodnoe slovo [Native word]. Sobranie sochineniy - Collection of works (Vols. 6). Moscow-Leningrad: Akademiya pedagogicheskih nauk [in Russian].

56.Uzhchenko, VD., & Uzhchenko, D.V. (2007). Frazeologiya suchasnoyi ukrayinskoyi movy [Phraseology of the modern Ukrainian language]. Kyiv: Znannya [in Ukrainian].

57.Vosniadou, S., & Ortony, A. (1983). The emergence of the literal-metaphorical- anomalous distinction in young children. Child Development, 54, 154-161. doi. org/10.2307/1129872

58.Vosniadou, S., & Ortony, A. (1986). Testing the metaphoric competence of the young child: Paraphrase vs. enactment. Hum. Devel, 29, 226-230.

59.Vosniadou, S., Ortony, A., Reynolds, R., & Wilson, P (1984). Sources of Difficulty in the Young Child's Understanding of Metaphorical Language. Child Development, 55(4), 1588. doi: 10.2307/1130028

60.Vygotskiy, L.S. (1999). Myshlenie i rech [Thought and Language]. Moscow [in Russian].

61.Vygotskiy, L.S. (2000). Psikhologiya [Psychology]. Moscow: Izd-vo EKSMO-Press [in Russian].

62.Winner, E. (1988). The point of words: Children's understanding of metaphor and irony. Cambridge: Harvard University Press.

63.Winner, E., Rosenstiel, A., & Gardner, H. (1976). The Development of Metaphoric Understanding. Development Psychology, 12, 289-297. doi.org/10.1037/0012- 1649.12.4.289

64.Yoon, H, Schwarz, I., &Nippold, M. (2016). Comparing proverb comprehension in Korean and American youth. Speech Language and Hearing, 19(3), 161-170. doi.org/10.1080/2050571X.2016.1164938

Размещено на Allbest.ru