Гендерні особливості мотивації до лідерства у студентів університету
Підходи до визначення поняття "мотивація до лідерства" у молоді. Складові мотивації до лідерства у студентів: індивідуальні потреби та мотиви; спрямованість та поведінка особистості. Роль гендерного фактора мотивації до лідерства у студентів університету.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.10.2021 |
| Размер файла | 331,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Гендерні особливості мотивації до лідерства у студентів університету
Мирослава Кулеша-Любінець, Тетяна Ляхович
У статті проаналізовано основні підходи до визначення поняття «мотивація до лідерства» у молоді. Визначено складові мотивації до лідерства у студентів: індивідуальні потреби та мотиви (індикатором є мотиви лідерства); спрямованість особистості (індикатором є види спрямованості); поведінка особистості (індикатором є стилі лідерства). Зроблено висновок про гендерні особливості мотивації до лідерства у студентів університету.
Ключові слова: мотивація, лідерство, гендер, мотивація до лідерства, студенти.
The article deals with the analyzes the main approaches to defining the concept of «motivation for leadership» in youth.
Motivation for student leadership is a complex formation in the personality structure that involves many needs (in power, achievement, affiliation, control, risk), whose presence provides a steady desire to take leadership positions and demonstrate leadership behavior. These needs are most often actualized in youth.
The components of students ' motivations for leadership are identified: individual needs and motives (leadership motives are an indicator); personality orientation (types of orientation are an indicator); personality behavior (leadership style is an indicator).
An empirical study of the gender features of motivation for leadership in student youth has revealed:
- in the formation of a future leader, family education is crucial, where parent leaders have children with leadership qualities;
- women above men evaluate their leadership potential, but men are more satisfied with their role as a leader;
- among the motives of leadership, women most often chose the motive of affiliation, and men - the motive of power. That is, for women the role of leader allows to expand the circle of acquaintance with new people and to apply cooperation (orientation towards someone), and for men leadership qualities encourage the use of power and domination in different spheres of life (orientation towards oneself);
- in men, especially leaders, the desire for success is higher than for women;
- motivation to achieve is more pronounced in men;
- men's and women's leaders have more advanced leadership skills than those who do not actively participate in student self-government. At the same time, leaders students are highly motivated, risk-averse and self-motivated; female students show masculinity and democratic leadership style;
- leaders students most often choose the personality orientation for themselves, and female students - the orientation for activity;
- androgynous personalities predominate among student youth, however, the leaders tends to be a masculine personality.
Keywords: motivation, leadership, gender, motivation for leadership, students.
Постановка проблеми
мотивація лідерство гендерний студент
У сучасному суспільстві, де швидкими темпами відбуваються соціально-економічні зміни, бути лідером стає необхідною умовою формування конкурентоспроможної особистості. Актуальність питань тендерної рівності та розвінчування тендерних стереотипів, зокрема, щодо феномену лідерства, спонукає наукову психологічну спільноту досліджувати гендерні аспекти лідерства. У юнацькому віці особистість визначається зі своїми життєвими цілями, переконаннями та інтересами, йде завершення форму - вання «Я-концепції». Тому вивчення гендерних особливостей мотивації до лідерства у студентів, як соціально активної молоді, сприятиме глибшому розумінню умов розвитку їх лідерського потенціалу та світогляду загалом.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
З середини 70-х рр. XX ст. почалось дослідження гендерних особливостей лідерства, яке на сучасному етапі активно продовжують як вітчизняні, так і зарубіжними вченими: Т. Бендас, А. Весельська, Н. Григорьєва, Л. Заграй, К. Кот, Н. Куравська, І. Логвінов, Л. Пампуха, О. Чуйко, О. Щотка, D. A. Butterfield, L. Hoyt Crystal, M. Jyrkinen, G. Mohr, G. N. Powell, B. Schyns, S. Simon, H.-J. Wolfram та ін.
Теоретичний аналіз психологічних теорій гендерних особливостей лідерства, здійснений О. Чуйко та Н. Куравською, дозволив виокремити три основні напрямки:
- гендерний чинник розглядається як визначальний, основний (концепція гендерного потоку (Б. Гутек), теорія гендерного відбору лідерів (Дж. Боумен, С. Суттон), концепція токенізму (Р. Кентер), модель інтеграції (Е. Джоунс, Р. Лайден, Т. Мітчелл), ідея адрогенії (Дж. Спенс, С. Бем) та ін.);
- перевага надається лідерським якостям (ситуаційно-посадовий підхід (Р. Хауз, Дж. Хант), статусна теорія (Дж. Бергер), теорія мети Р. Хауза, модель LMX та ін.);
- гендер та лідерство розглядаються як рівноправні (соціально-рольова теорія гендерних відмінностей лідерів (Е. Іглі), «теорія схем» та ін.) [8, с. 125].
Проте досі в науковій літературі залишаються мало дослідженими ген - дерні особливості та структурні компоненти мотивації до лідерства у сту - дентської молоді.
Мета дослідження: здійснити емпіричне дослідження гендерних особливостей мотивації до лідерства у студентів університету. Завдання дослідження: описати уявлення студентів про власні можливості до лідерства; емпірично дослідити структурні компоненти мотив ації до лідерства студентської молоді; визначити гендерні особливості мотивації до лідерства у студентів університету.
Методи і методика дослідження. З метою вивчення гендерних особливостей мотивації до лідерства у студентської молоді університету було пр ове- дено емпіричне дослідження і використано наступні методики: опитувальник «Мотивація досягнення» (А. Мехрабіан, адаптація М. Ш. Магомед-Емінова) [7], методика «Діагностика лідерських здібностей» (Є. Жаріков, Є. Крушельниць- кий) [7], опитувальник «Мотивація афіліації» (А. Мехрабіан), модифікація (М. Ш. Магомед-Емінова) [7], опитувальник «Дослідження схильності до ризику» (А. Г. Шмельов) [1], методика «Діагностика спрямованості особистості» (Б. Басса) [2], методика «Діагностика стилю лідерства» (Л. В. Рум'янцева) [1], методика «Маскулінність-фемінність» (С. Бем) [5], а також авторську анкету.
Виклад основних положень
Мотивація до лідерства - це складне утворення у структурі особистості, що включає потреби (мотиви) лідерства, наявність яких забезпечує стійке прагнення займати лідерські позиції та де - монструвати лідерську поведінку [6].
Теоретичний аналіз дозволив нам визначили складові мотивації до лідерства у студентської молоді:
- індивідуальні потреби та мотиви (індикатором є мотиви лідерства);
- спрямованість особистості (індикатором є види спрямованості);
- поведінка особистості (індикатором є стилі лідерства). Тобто потреби та мотиви лідерства (афіліації, досягнення, влади, контролю, ризику) через спря - мованість особистості (на взаємодію, на результат, на себе) визначають той чи інший стиль лідерства (ліберальний, демократичний, авторитарний) [4].
В емпіричному дослідженні гендерних особливостей мотивації до лідерства у студентської молоді, яке проводилось протягом березня-травня 2019 року, взяли участь 50 студентів денної форми навчання ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Серед досліджуваних - 25 чоловіків та 25 жінок віком від 18 до 22 років. Усі опитувані проходити дослідження добровільно.
Для детального аналізу результатів дослідження вибірка була поділена на дві групи. Перша група (10 чоловіків та 10 жінок) - студенти, які виконують в університеті керівні функції (старости груп, їх заступники, сенатори факуль - тетів, профорги тощо). Друга група (15 чоловіків та 15 жінок) - студенти, які під час навчання не беруть участь у роботі органів студентського самовря - дування та не займають в університеті лідерських позицій. Тому отримані результати будуть інтерпретуватись як для загальної вибірки (50 осіб), так і в порівнянні двох груп (умовно - «лідерів» та «не лідерів»).
Аналіз результатів анкетування показав, що серед 44% студентської молоді, загалом, та серед 80% жінок-лідерок та 90% чоловіків-лідерів, зокрема, батьки або були, або є посадовими особами (керівник, заступник керівника). Натомість у 86,7% студенток та 80% студентів, які не мають лідерських (керів - них) позицій в університеті, батьки не працюють на керівних посадах. Таким чином, у формуванні майбутнього лідера визначну роль має спадкова схиль - ність та сімейне виховання, де батьки власним прикладом, демонструючи лідерські якості, спонукають дітей до досягнення успіху у різних сферах життя.
Спадкову схильність до лідерства довели вчені з кількох країн світу, які вивчали ДНК близько 4 тисяч американців. Учасники дослідження проявляли організаторські здібності і змогли побудувати успішну кар'єру. Виявилось, що на 25% лідерські якості в характері людини є вродженими і залежать від наявності гену rs4950. Проте людині необхідно все ж розвивати вроджені лідерські якості [3]. Тому батьки-лідери мають можливість виховати дітей- лідерів, інакше такий потенціал може так і залишитися нереалізованим.
Також в анкеті молоді пропонувалось обрати мотиви, які спонукають їх до ролі лідера (афіліації, влади, контролю, досягнення, ризику) (Табл. 1).
Таблиця 1. Мотиви лідерства у студентської молоді університету
|
Мотиви лідерства |
Частота вибору, у% |
||
|
Студентки, п=25 |
Студенти, п=25 |
||
|
мотив афіліації |
52 |
20 |
|
|
мотив влади |
20 |
64 |
|
|
мотив контролю |
32 |
44 |
|
|
мотив досягнення |
36 |
48 |
|
|
мотив ризику |
40 |
28 |
Як показало дослідження, серед студенток переважаючим є мотив афі - ліації (52%), а найменшу кількість виборів отримав мотив влади (20%). Ре - зультати серед студентів протилежні: домінує мотив влади (64%) та досягнення (48%), а найменшу кількість виборів отримав мотив афіліації (29%). Мотив ризику, як виявилось, частіше обирали студентки. Тобто для жінок юнацького віку роль лідера, перш за все, дозволяє розширити коло знайомств з новими людьми (орієнтація на когось), а для чоловіків - спонукає до використання владних повноважень у різних сферах життя (орієнтація на себе). Це під - тверджує загальноприйняті уявлення про модель поведінки чоловіка-лідера, базовану на домінуванні і конфронтації, та поведінки жінки -лідерки, базовану на співпраці та колегіальному прийнятті рішень [8].
Розглянемо переважаючі мотиви лідерства чоловіків та жінок детальніше.
Дослідження мотивації афіліації студентської молоді показало, що у жінок, у порівнянні з чоловіками, важливим є прагнення бути прийнятою у товаристві інших людей. Цікавою виявилась відмінність у показниках страху відкидання як мотиву афіліації студентів: у чоловіків цей страх є нижчим, ніж у жінок загалом (рис. 1).
Рис. 1. Середні значення показників мотивації афіліації у студентів та студенток університету
При цьому, у жінок-лідерок страх відкидання є набагато вищим ніж у чоловіків-лідерів (середнє значення - 130,5 і 110,5 відповідно), що ще раз підтверджує важливість для жінки, особливо лідера-керівника, відносин з оточуючими, її прийняття та співробітництво заради досягнення цілей.
Аналіз середніх значень мотивації досягнення молоді свідчить про те, що високий рівень прагнення до успіху притаманний чоловікам у порівнянні з жінками, загалом, а також студентам-лідерам, зокрема (рис. 2).
Рис. 2. Середні значення показників мотивації досягнення у студентів та студенток університету
Дослідження лідерських здібностей та схильності до ризику студентської молоді свідчить, що більше половини опитаних студентів університету не проявляють лідерських якостей (56% - мають низький рівень, 32% - середній, 12% - високий), а схильність до ризику у них на середньому рівні. Усі опитані студентки університету на середньому рівні мають схильність до ризику, проте лише 52% проявляють лідерські здібності.
Як показало опитування, між середніми значеннями показників лідер - ських здібностей та схильності до ризику студентів обох статей, які не зай - мають лідерських позицій в університеті, немає значних відмінностей (рис. 3). Проте є суттєва різниця у середніх значеннях показників лідерських здібностей студенток-лідерок та студентів-лідерів - вони є вищими у порівнянні із показ - никами попередньої групи досліджуваних. Так, серед студенток-лідерок середнє значення показника сягнуло 29,1 у порівнянні з 22,6, а серед студентів- лідерів - 32,4 у порівнянні з 21,06. Також варто зазначити, що серед студентів - лідерів підвищилось середнє значення показника схильності до ризику, яке становить 21,1 у порівнянні з 18,1 (рис. 3).
Тобто у студентів та студенток, які займають лідерські позиції в університеті, більше розвинуті лідерські якості (ініціативність, рішучість, комуніка - бельність, організованість, самокритичність, стресостійкість та ін.) ніж у тих, хто не бере активну участь у студентському самоврядуванні.
Рис. 3. Середні значення показників лідерських здібностей та схильності до ризику у студентів та студенток університету
Дослідження кореляційних зв'язків між структурними компонентами мотивації до лідерства у студентської молоді виявило, що жінки-лідерки мають лідерські якості, якщо вони проявляють маскулінність (-0,683і) і демократичний стиль лідерства (0,358); чоловіки-лідери - якщо вони проявляють маскулінність (-0,816), мають високий рівень мотивації досягнення (0,486), схильні до ризику (0,347), орієнтовані на себе (0,440) та на діяльність (0,334), але не орієнтовані на взаємодію (-0,438), проявляють авторитарний стиль лідерства (0,481), а також у них знижений страх відкидання (-0,388). Таким чином, в університеті студенти, які володіють лідерськими якостя ми, проявляють маскулінність, мають високу мотивацію досягнення, схильні більше ризикувати, орієнтовані на себе і не схильні до взаємодії.
Аналіз результатів діагностики спрямованості особистості студентської молоді дозволив отримати такі показники (табл. 2):
Таблиця 2Показники спрямованості особистості у студентської молоді
|
Категорія досліджуваних |
Спрямованість особистості, у% |
|||
|
на себе |
на взаємодію |
на діяльність |
||
|
Студентки (загальна вибірка) |
52 |
16 |
32 |
|
|
Студенти (загальна вибірка) |
64 |
16 |
20 |
|
|
Студентки-лідерки |
40 |
10 |
50 |
|
|
Студенти-лідери |
80 |
10 |
10 |
|
|
Студентки-«не лідерки» |
60 |
20 |
20 |
|
|
Студенти-«не лідери» |
53,3 |
20 |
26,7 |
1 Тут і далі - коефіцієнт кореляції r-Спірмена, при р < 0,05
Тобто у досліджуваних студентів університету переважає спрямованість особистості на себе (у 64% чоловіків та 52% жінок), яку найчастіше обирають студенти-лідери (80%). Спрямованість на діяльність більше обирають студент - ки-лідерки (50%). Щодо спрямованості на взаємодію, то цей показник низький серед усіх груп досліджуваних, окрім цього, в «лідерів» він нижчий, ніж у студентів, які не займають лідерських позицій.
Можна зробити висновок, що студенти-лідери прагнуть задовольнити особистісні інтереси та задовольнити свої потреби у самоствердженні, владі тощо. Студентки-лідерки, в свою чергу, прагнуть виконувати свою діяльність якомога краще, максимально концентруючись на ній.
Кореляційний аналіз показав, що жінки обирають спрямованість на себе, коли мають низьку спрямованість на взаємодію (-0,533) та не застосовують ліберальний стиль лідерства (-0,217), а чоловіки - коли мають сформовані лідерські якості (0,440), високий мотив досягнення (0,306), проявляють авторитарний стиль (0,556) та не спрямовані на взаємодію (-0,867).
Аналіз результатів діагностики переважаючого стилю лідерства у молоді показав, що серед жінок-лідерок переважає демократичний стиль лідерства, а серед студентів-лідерів - авторитарний стиль (табл. 3).
Таблиця 3Показники переважаючого стилю лідерства у студентської молоді
|
Категорія досліджуваних |
Стиль лідерства, у% |
|||
|
Авторитарний |
Демократичний |
Ліберальний |
||
|
Студентки (загальна вибірка) |
24 |
76 |
0 |
|
|
Студенти (загальна вибірка) |
64 |
32 |
4 |
|
|
Студентки-лідерки |
0 |
100 |
0 |
|
|
Студенти-лідери |
80 |
20 |
0 |
|
|
Студентки-»не лідери» |
40 |
60 |
0 |
|
|
Студенти-»не лідери» |
53,3 |
40 |
6,7 |
Також було виявлено, що у молодих лідерів середнє значення показника демократичного стилю є вищим, ніж у тих, хто не приймає участь у студент - ському самоврядуванні (193,1 і 185,2 відповідно).
Проте у студентів-лідерів середнє значення показника авторитарного стилю є вищим як у студентів -»не лідерів» (195,5 та 175,6 відповідно).
Проаналізуємо гендерні особливості досліджуваних. Аналіз результатів дослідження показав, що серед сукупного числа опитаних 88% є андрогінними особистостями, 6% маскулінними та 6% фемінними. Тобто серед студентської молоді переважають андрогінні особистості, маскулінних та фемінних значно менше.
Серед студентів обох статей, які не виконують керівних функцій в університеті, трапляються фемінні особистості, зокрема 13,33% дівчат та 6,67% хлопців. Щодо студентів, які займають керівні посади в університеті, трапляються маскулінні особистості, зокрема 10% дівчат та 20% хлопців.
Варто також звернути увагу на середні значення показника «маскулін- ність-андрогінність-фемінність» загальної вибірки та окремо за групами. Показник вважається андрогінним, якщо знаходиться в межах від -1 до +1, менше -1 - показник маскулінний, більше +1 - фемінний.
Як видно на рис. 4, середнє значення показника «маскулінність-андрогін- ність-фемінність» у молодих лідерів є андрогінним, що тяжіє до маскулінного.
Натомість, середнє значення цього показника у студенток та студентів «не лідерів» є андрогінним, що тяжіє до фемінного (рис. 4).
Рис. 4. Середнє значення показника «фемінність-адрогінність-маскулінність» у студентів та студенток університету
Аналіз результатів дослідження показав, що студентські лідери проявляють якості, які традиційно приписують чоловікам і пов'язані з функціями влади - сила, воля, агресивність, ініціативність тощо. Це підтвер - джує кореляційний аналіз, здійснений як для всієї вибірки опитаних, так і для чоловіків та жінок окремо. Студентська молодь університету, яка проявляє маскулінність, має розвинуті лідерські здібності (-0,646), високу мотивацію досягнення (-0,379) та низький мотив взаємодії (0,247).
Висновки
Таким чином, мотивація до лідерства у студентської молоді - це складне утворення у структурі особистості, що включає багато потреб - компонентів, зокрема, потреби у владі, досягненні, афіліації, контролі, ризику, наявність яких забезпечує стійке прагнення займати лідерські позиції та демонструвати лідерську поведінку. Ці потреби найчастіше актуалізуються в юнацькому віці.
На основі теоретичного аналізу ми визначили, що мотивація до лідерства у студентів має внутрішній (індивідуальні потреби та мотиви лідерства, спрямованість особистості) та зовнішній компоненти (поведінка особистості).
Емпіричне дослідження гендерних особливостей мотивації до лідерства у студентської молоді виявило наступне:
- у формуванні майбутнього лідера визначну роль має сімейне виховання, де у батьків-лідерів ростуть діти з лідерськими якостями;
- жінки вище за чоловіків оцінюють свій лідерський потенціал, проте чоловіки більше за жінок задоволені своєю роллю лідера;
- студентки найчастіше серед мотивів лідерства обирали мотив афіліації, а студенти - мотив влади. Тобто для жінок роль лідера дозволяє розширити коло знайомств з новими людьми та застосовувати співробітництво (орієнтація на когось), а для чоловіків лідерські якості спонукають до використання влади та домінування у різних сферах життя (орієнтація на себе);
- у чоловіків, особливо лідерів, рівень прагнення до успіху є вищий у порівнянні з жінками;
- у жінок-лідерок рівень страху відкидання та прагнення прийняття, як складові мотивації афіліації, є вищими ніж у чоловіків -лідерів, проте мотивація досягнення найбільше виражена у чоловіків-лідерів;
- у лідерів чоловіків та жінок більше розвинуті лідерські здібності, ніж у тих, хто не приймає активну участь у студентському самоврядуванні. При чому студенти-лідери проявляють маскулінність, мають високу мотивацію досяг - нення, схильні до ризику та орієнтовані на себе; студентки -лідерки проявляють маскулінність та демократичний стиль лідерства;
- студенти-лідери найчастіше обирають спрямованість особистості на себе, а студентки-лідерки - спрямованість на діяльність;
- серед студентської молоді переважають андрогінні особистості, проте у лідерів, згідно досліджень, показник тяжіє до маскулінного.
Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку є розробка та апробація тренінгу розвитку мотивації до лідерства у студентів університету, враховуючи гендерні відмінності.
Література
мотивація лідерство гендерний студент
1. Зубрицька-Макота І. В. Психодіагностика : навч.-метод. посібник. Львів : СПОЛОМ, 2013. 112 с.
2. Карелин А. А. Большая энциклопедия психологических тестов. Москва : Эксмо, 2007. 416 с.
3. Лідерські якості передаються спадково. URL: http://dobryjlikar.com/ news/201701/2025- liderski -yakosti -peredayutsya- sp adkovo.
4. Ляхович Т. Р. Гендерні особливості мотивації до лідерства у студентської молоді : теоретичний аспект. URL: http://conferences.neasmo.org.ua/uk/art/4913.
5. Реан А. А. Психология изучения личности : учеб. пособие. Санкт-Петербург : Изд-во Михайлова В. А., 1999. 288 с.
6. Селезнева Е. В. Лидерство : учебник и практикум. URL: https://stud.com.ua/34116/ menedzhment/liderstvo.
7. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Изд-во Ин-та Психотерапии, 2002. 490 с.
8. Чуйко О. М., Куравська Н. В. Гендер і кар'єра : навчальний посібник / ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника». Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2019. 364 с.
References
1. Zubrytska-Makota, I.V. (2013). Psykhodiahnostyka: navch.-metod. posibnyk. Lviv: SPOLOM.
[in Ukrainian].
2. Karelin, A.A. (2007). Bolshaya entsiklopediya psihologicheskih testov. Moskva: Eksmo. [in Russian].
3. Liderski yakosti peredaiutsia spadkovo [Leadership qualities are inherited]. dobryjlikar.com. Retrieved from http://dobryjlikar.com/ news/201701/2025-liderski-yakosti-peredayutsya-
spadkovo. [in Ukrainian].
4. Liakhovych, T.R. (2019). Henderni osoblyvosti motyvatsii do liderstva u studentskoi molodi: teoretychnyi aspekt [Gender peculiarities of motivation for leadership in student youth: theoretical aspect]. Retrieved from http://conferences.neasmo.org.ua/uk/art/4913. [in Ukrainian].
5. Rean, A.A. (1999). Psihologiya izucheniya lichnosti [Psychology of the study of personality]. SPb.: Izd-vo Mihaylova V.A. [in Russian].
6. Selezneva, E.V. Liderstvo [Leadership]. Retrieved from https://stud.com.ua/34116/ menedzhment/liderstvo. [in Russian].
7. Fetiskin, N.P., Kozlov, V.V., & Manuylov, G.M. (2002). Sotsialno-psihologicheskaya
diagnostika razvitiya lichnosti i malyih grup. Moskva: Izd-vo Instituta Psihoterapii. [in Russian].
8. Chm'lxo, O., & Kuravska, N. (2019). Hender i kariera [Gender and Career]. DVNZ «Prykarpatskyi natsionalnyi universytet im. V. Stefanyka». Ivano-Frankivsk: Suprun V.P. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток лідерських якостей студентської молоді. Визначення типологічних чинників стилів лідерства на основі виявлення наявності та характеру їх зв’язку з типологічними особливостями особистості. Діагностика типів акцентуації рис характеру і темпераменту.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 25.08.2014Мотиваційна сфера особистості як основа процесу навчальної діяльності. Соціально-психологічна структура установки як чинника формування мотивації до навчання. Результати дослідження психологічних особливостей мотивації до навчання у студентів, курсантів.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.03.2012Основні теорії походження лідерства. Поняття, роль та функції лідерства. Типи лідерської поведінки за Расселом, Дженнінгсом, Вебером. Типи лідерів в шкільному класі: природний, насильницький, дезорганізаторський. Елементи виховання лідерських рис.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 06.11.2010Дослідження визначення лідерів та аутсайдерів у групі підлітків. Становлення лідерства у підлітків як спосіб поведінки і діяльності в соціальній групі. Визначення чинників, що впливають на прояв лідерських якостей особистості у підлітковому віці.
курсовая работа [255,1 K], добавлен 03.05.2015Сутність процесу мотивації людини як сукупності спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Принципи її визначення в структурі вчинку. Співвідношення мотивації та мотиву із діяльністю особистості, її поведінкою, потребами та цілями.
курсовая работа [539,1 K], добавлен 14.01.2014Визначення гендерного типу особистості у студентів-спортсменів. Аналіз тенденцій до маскулінізації дівчат-спортсменок. Порівняльна характеристика студентів-спортсменів та учнівської молоді, які не займаються спортом щодо їх особистісних характеристик.
статья [16,2 K], добавлен 24.04.2018Особливості роботи над мотиваційною сферою студентів з обмеженими можливостями. Етапи емпіричного дослідження активізації мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі. Розробка соціально-педагогічної програми розвитку мотиваційної сфери студентів.
дипломная работа [353,3 K], добавлен 10.11.2011Проблема мотивації як одна з ключових у соціально-психологічній характеристиці будь-якої людської діяльності. Визначення мотиву і мотивації поведінки і діяльності у психологічній, соціологічній та правовій літературі. Кримінально-правова роль мотивації.
реферат [26,6 K], добавлен 02.05.2011Поняття про мотивацію і мотив. Психоаналітична теорія та теорія А. Маслоу. Класифікація мотивів на основі стосунків "індивід-середовище". Функції цінностей. Типи професійної мотивації працівників слідчих підрозділів. Професійні мотиви жінок та чоловіків.
дипломная работа [112,8 K], добавлен 28.12.2012Поняття мотивів і мотивації поведінки людини. Основні концептуальні теорії агресії. Психологічні особливості підліткового віку як чинник агресивної поведінки та характерологічні риси агресивних дітей. Емперичне дослідження мотивації агресивної поведінки.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 22.03.2009Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.
статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017Розробка і апробація найбільш відомих та валідних тестових методик діагностики рівня тривожності особистості. Аналіз ситуативної та особистісної тривожності студентів у взаємовпливі з індивідуальним стилем учбової діяльності. Мотивації уникнення невдач.
дипломная работа [165,1 K], добавлен 31.10.2014Характеристика мотивації, як основного фактора залучення аудиторії. Теорія, моделі та особливості мотивації в Інтернет ресурсах. Дослідження номінації на різних мовних рівнях. Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації назв сайтів.
дипломная работа [98,6 K], добавлен 18.07.2013Аналіз категоріальних понять дослідження у різноманітних наукових підходах. Мотивація у структурі вчинку. Співвідношення мотивації та мотиву із діяльністю особистості, її поведінкою, потребами та цілями. Психологічні механізми розвитку мотивації людини.
курсовая работа [355,8 K], добавлен 10.01.2014Лідерство та керівництво в малих групах, загальні їх поняття й підходи, теорії походження та особливості. Експериментальне вивчення залежності прояву лідерських якостей у підлітковому віці від комунікативних та організаторських здібностей особистості.
курсовая работа [178,7 K], добавлен 28.08.2014Проблема мотивації і мотивів поведінки і діяльності. Вивчення причин активності людини в Стародавній Греції і середньовіччі. Теорії мотивації людини в сучасний період. Мотивація в процесі діяльності людини, навчальному процесі, шляхи її підвищення.
творческая работа [32,4 K], добавлен 19.10.2009Структурно-динамічні і змістовно-типологічні характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості. Соціологічні та психологічні дослідження цінностей студентів педвузу і формування у них професійних орієнтацій. Визначення духовного потенціалу молоді.
курсовая работа [152,9 K], добавлен 17.06.2015Характеристика психології емоцій. Особливості походження мотивації й емоцій. Походження мотивації виживання та емоцій. Від фізіологічного драйву до емоції: голод, смакові відчуття, відраза. Вивчення типів мотивації. Рефлекси й автоматизоване поводження.
реферат [26,2 K], добавлен 15.08.2010Соціально-психологічні особливості студентського віку та емпіричне дослідження ціннісно-мотиваційної сфери. Специфіка навчальної мотивації студента, а також діагностика за методикою "Методика вивчення мотивації професійної діяльності" К. Замфир.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 01.11.2012Лідерство і його вплив на порушення поведінки молоді. Дослідження взаємозв'язку між схильністю до девіантної поведінки і лідерськими якостями поведінки. Сучасні концепції: загальні типології і типи лідерства. Емпіричне дослідження лідерських якостей.
курсовая работа [114,1 K], добавлен 06.03.2012
