Системні особливості функціонування сім’ї при наркопатології як мішені психотерапії

В статті розглядається актуальна наукова проблема функціонування сім'ї при наркопатології, досліджуються особливості функціонування сімейної системи у актуальному гомеостазі, образ ідеальної сім'ї та бажаних стосунків, а також система сімейних ставлень, обґрунтовуються системні сімейні закономірності в контексті психологічної допомоги наркозалежної особистості та сім'ї. Мета роботи - визначити характеристики сімейної системи та сімейних установок, що виступають мішенями психотерапевтичних впливів в структурі комплексної допомоги при наркозалежності. Розкриті напрямки наукових досліджень сімейної проблематики при залежних формах поведінки.

Подано результати дослідження актуального сімейного гомеостазу при наркопатології, що характеризується системними порушеннями функціонування сім'ї та сімейної взаємодії за параметрами сімейної згуртованості та гнучкості. Визначено, що загальною закономірністю сімейної системи при наркопатології є емоційна відчуженість та несбалансованість сімейної адаптації зі зсувом або вбік дестабілізації, невизначеності сімейних правил, ієрархії, ролей, або - втрати адаптивної пластичності. Показано, що образ ідеальної сім'ї у наркозалежних характеризується функціональністю, а у їх родичів прагненням надмірної емоційної близькості та стабільного сімейного функціонування через надмірне посилення жорсткості сімейних правил, ієрархії, обмеження змін та стереотипних форм взаємодії.

Розходження між актуальним сімейним гомеостазом та образом ідеального сімейного функціонування як у наркозалежних так і у їх родичів виступає підґрунтям глобальної сімейної незадоволеності. Встановлено, що система ставлень та сімейних установок при наркопатології в сім'ї характеризується конфліктогенністю сфер ставлення до сім'ї та батька, що може бути обумовлено трансгенераційним конфліктом. Обґрунтовано системну корекцію сімейної дисфункції та мішені психотерапевтичних впливів в структурі комплексної терапії наркозалежності та подальшої соціально-психологічної реабілітації. Корекція параметрів сімейної системи, що підтримують наркотизацію, зокрема характеристик емоційної дистанції та гнучкості в сім'ї, неадекватних сімейних установок та стереотипів взаємодії, неадекватного образу сім'ї та трансгенераційний конфлікт постають основними напрямками психотерапевтичних втручань.

Ключові слова: сімейна система, функціонування сім'ї, наркозалежність, образ сім'ї, сімейні установки та ставлення, мішені психотерапії

System features of family functioning in narcopathology as psychotherapy targets

V. Kramchenkova

The article deals with the actual scientific problem of the functioning of the family in drug pathology. The study is devoted to the peculiarities of the functioning of the family system in actual homeostasis, the image of an ideal family and desired relationships, as well as the system of family attitudes. Systemic family patterns are substantiated in the context of psychological assistance to drug addicted individuals and families. The aim of the work is to determine the characteristics of the family system and family attitudes, which can be targets of psychotherapeutic interventions in the treatment of drug addiction. The directions of scientific research of family problems in dependent forms of behavior are revealed. The article presents the results of a study of current family homeostasis in drug addiction, which is characterized by systemic disorders of family functioning and family interaction in terms of family cohesion and flexibility. It has been determined that the general laws of the family system in drug addiction are emotional alienation and imbalance in family adaptation with a shift or towards destabilization, uncertainty of family rules, hierarchy, roles, or - loss of adaptive plasticity.

The systemic correction of family dysfunction and the target of psychotherapeutic interventions is substantiated. Correction of the parameters of the family system that support drug addiction, in particular the characteristics of emotional distance and flexibility in the family, inadequate family attitudes and stereotypes of interaction, inadequate family image and transgenerational conflict are the main directions of psychotherapeutic interventions.

Keywords: family system, family functioning, drug addiction, family image, family attitudes, targets of psychotherapy.

Постановка проблеми

Поширення наркотичної залежності в світі в цілому та Україні зокрема залишається високим. В Україні протягом останніх років реалізується Стратегія державної політики щодо наркотиків, яка серед напрямків роботи включає профілактику наркозалежності, лікування та реабілітацію осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, що визначає надзвичайну соціальну значущість та актуальність досліджень з проблематики психологічних чинників та практичної допомоги наркозалежним.

У психології неодноразово досліджувалися різні аспекти наркопатології, її перебігу та чинників, на основі теоретичних та емпіричних досліджень розроблялися корекційні та реабілітаційні програми, але досі не створено єдиної цілісної психологічної концепції наркопатології та високоефективної програми подолання наркотичної залежності.

У той же час, більшість дослідників згодні в тому, що наркотична залежність обумовлена інтеграцією біологічних, соціально-економічних та психологічних чинників. При цьому не викликає сумнівів, що психічна залежність в структурі наркоманії має надзвичайне значення. В свою чергу, фіксація психічної залежності безпосередньо пов'язана зі стосунками в системі наркозалежний - соціальні стосунки, найбільш значущими з яких виступають саме сімейні взаємини. Тому загальноприйнятою точкою зору є доцільність залучення сім'ї в процес лікування і реабілітації. В той же час в процесі психологічної допомоги при роботі з сім'єю наркозалежного не завжди враховується системні параметри сімейного функціонування, що обумовлює актуальність виявлення системних особливостей сім'ї, що мають виступати в якості мішеней психотерапевтичних втручань.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Психологічні феномени залежних форм поведінки докладно розроблені в роботах В.Ю. Завьялова (1988), С.М. Даулінга (2000), С.В. Березіна зі співавт., (2001), Ц.П. Короленко і Н.В. Дмитриєвої (2001), А.В. Гоголевої (2003), В.Д. Менделевича (2007), А.Г. Даніліна (2009), W.R. Miller (2011), В.В. Барцалкіної і І.Ю. Кулагіної (2017) та інших. Аналіз літератури показує, що різні психологічні напрями мають відмінну один від одного точку зору на проблему наркоманії і групуються навколо провідних напрямів в психології і найбільш розроблених теорій. У психодинамічних теоріях наголошується роль деформації розвитку особистості, у біхевіоральних - впливу соціального оточення через научання та підкріплення; у когнітивних концепціях - ірраціональних дезадаптивних переконань у картині світу особистості, у діяльнісному підході - механізм зрушення мотиву на мету; у екзистенційно - гуманістичному підході - самоактуалізації, у інтеракціоналізму - соціальної матриці з таких функціональних одиниць: дія, значення, роль, особистість, група.

В межах досліджень сімейної проблематики здійснені спроби пояснення наркотичної залежності такими чинниками як дефекти соціалізації в сім'ї, сімейна ситуація та стиль сімейних стосунків, які впливають на формування та перебіг залежних форм поведінки. В якості сімейних чинників ризику залежних форм поведінки за результатами різних досліджень встановлено: емоційну відчуженість в родині на ранніх етапах онтогенезу; конфліктність батьків в сім'ї; розлучення батьків; дезгармонії сімейного виховання (гіпо- та гіперпротекція, патологізуючи сімейні ролі, суперечливість материнського та батьківського виховання та взаємодії); адиктивна поведінка матері; позасімейне виховання у соціальних інституціях; наявність сімейнообумовленої психологічної травматизації; порушення партиципативного зв'язку матері і дитини; відсутність адекватного контролю за розвитком дитини (ігнорування інтересів та потреб); втрата обох або одного з батьків (Березін, Лисецький, Назаров, 2001; Гоголева, 2003; Смирнов, 2014; Громова, Оліфирович, 2018).

За системно-орієнтованими теоріями сім'ї хімічна залежність (алкогольна та наркотична) визначається як «сімейна хвороба», симптом сімейної дисфункції, тобто патологічний спосіб та результат підтримання рівноваги в системі сімейних або інших стосунків. У даній моделі симптоматична поведінка розглядається з позиції її доцільності для сімейної системи. О.В. Черніков (2001) наголошує, що будь яка проблемна (симптоматична) поведінка, в тому числі залежна, може виступати у якості комунікативної метафори, яка характеризує групові теми з найближчого оточення ідентифікованого пацієнта; в якості частини циркулярної комунікативної послідовності та виконує певні функції в сімейній системі. М.Д. Стентон та Т.К. Тодд (2000) наголошують особливу роль залежних форм поведінки для підтримання сімейної стабільності, коли сім'я нездатна до врегулювання криз, що стимулює псевдоіндивідуалізацію як наслідок травматичних втрат, страху розлуки та ін.

Розглядаючи сімейну систему при алкогольній залежності В.Д. Москаленко (2009), виділяє специфічні дисфункціональні сімейні стосунки із феноменом співзалежності, як патологічного стану членів сім'ї. Співзалежність, що обумовлена емоційним залученням, не тільки викликає психологічні ефекти подібні до залежності Лаеф, 1986; Бітті, 1997; Литвиненко, 2005; Москаленко, 2009; Береза, Ісаєва, 2018; Мілушина, 2020), а й пов'язана із будовою сімейних стосунків за принципом трикутника С. Карпмана, що перешкоджає усуненню залежної поведінки (Ємельянова, 2007).

Функціонування сім'ї як відкритої та динамічної системи визначає взаємообумовленість залежної поведінки та системи сімейних взаємин (Р. Кляйн та А. Канніхт, 2016), тому важко визначити пріоритет одного чи іншого: тобто не зрозуміло, чи специфічні сімейні стосунки обумовлюють розвиток наркотичної залежності чи залежність стає фактором розвитку певних сімейних стосунків. В той же час, взаємозалежність функціональних елементів характеризує психотерапевтичний потенціал впливу на системні характеристики сім'ї з метою корекції поведінки одного з її членів.

Отже, дослідження особливостей функціонування сімейної системи у актуальному гомеостазі, образу ідеальної сім'ї та бажаних стосунків, а також системи сімейних ставлень виявляється доцільним, як для виявлення системних сімейних закономірностей при наркопатології, так і для визначення мішеней психотерапевтичного впливу в контексті психологічної допомоги наркозалежної особистості та її сім'ї.

Мета - визначити характеристики сімейної системи та сімейних установок, що виступають мішенями психотерапевтичних впливів в структурі комплексної допомоги при наркозалежності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Інтегральні характеристики функціонування сімейної системи вивчалися за допомогою методики FACES-3, що дозволяє визначити характеристики сімейної згуртованості та адаптації (гнучкості) в актуальному та ідеальному сімейному функціонуванні (Д.X. Олсона, Дж. Портнера та І. Лаві у адаптації Е.Г. Ейдеміллера зі співавторами). Система сімейних ставлень вивчалася за допомогою методики «Незавершених речень» Сакса-Леві, задля цієї мети були відібрані шкали що виявляють сфери сімейних ставлень та установок. За результатами дослідження визначалися сфери, в яких домінують негативні установки (негативний досвід, сприйняття та очікування), як показник конфліктогенних зон системи ставлень особистості та міжособистісних взаємин. Статистична обробка даних проводилася за допомогою частотного аналізу із застосуванням критерію х² Пірсона для визначення особливостей розподілу досліджуваних за різними ознаками.

У дослідженні взяли участь 66 сімей, яки мали в своєму складі наркозалежного. В якості ознак сім'ї були прийняті: спільне господарювання, спільне використання сімейних ресурсів, наявність близьких родинних зв'язків і емоційних стосунків. Вибірка досліджуваних склала 144 особи, з яких 66 наркозалежних чоловічої статі в віці від 16 до 41 року, та 78 родичів наркозалежних в віці від 14 до 70 років. Діапазон сімейних ролей обстежених родичів наркозалежних включав матерів, батьків, сиблингов та дружин.

У якості інтегральних системних характеристик сімейного функціонування за циркулярною моделлю Д. Олсона виступають сімейна згуртованість (когезія, зв'язок), яка більшою мірою визначається інтенсивністю переживання близькості, а не їх модальністю, та сімейна адаптація (гнучкість), як показник пристосовних реакцій сімейної системи при дії на неї зовнішніх та внутрішніх стресорів.

Результати аналізу рівнів сімейної згуртованості та адаптації (табл. 1, табл. 2) у актуальному сімейному функціонуванні демонструють дисфункціональні стосунки в сім'ї і підтверджують наявність порушень сімейної взаємодії в сім'ях при наркопатології.

Таблиця 1. Розподіл інтегральних характеристик сімейної системи наркозалежних