Системні особливості функціонування сім’ї при наркопатології як мішені психотерапії

Визначення характеристик сімейної згуртованості та адаптації в актуальному та ідеальному сімейному функціонуванні наркозалежних та їх родичів. Аналіз конфліктогенних сфер ставлення до сім’ї та батька, що може бути обумовлено трансгенераційним конфліктом.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.11.2021
Размер файла 177,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Системні особливості функціонування сім'ї при наркопатології як мішені психотерапії

Крамченкова Віра Олександрівна, доктор психологічних наук, доцент кафедри психологіїХНПУ імені Г.С. Сковороди

В статті розглядається актуальна наукова проблема функціонування сім'ї при наркопатології, досліджуються особливості функціонування сімейної системи у актуальному гомеостазі, образ ідеальної сім'ї та бажаних стосунків, а також система сімейних ставлень, обґрунтовуються системні сімейні закономірності в контексті психологічної допомоги наркозалежної особистості та сім'ї. Мета роботи - визначити характеристики сімейної системи та сімейних установок, що виступають мішенями психотерапевтичних впливів в структурі комплексної допомоги при наркозалежності. Розкриті напрямки наукових досліджень сімейної проблематики при залежних формах поведінки.

Подано результати дослідження актуального сімейного гомеостазу при наркопатології, що характеризується системними порушеннями функціонування сім'ї та сімейної взаємодії за параметрами сімейної згуртованості та гнучкості. Визначено, що загальною закономірністю сімейної системи при наркопатології є емоційна відчуженість та несбалансованість сімейної адаптації зі зсувом або вбік дестабілізації, невизначеності сімейних правил, ієрархії, ролей, або - втрати адаптивної пластичності. Показано, що образ ідеальної сім'ї у наркозалежних характеризується функціональністю, а у їх родичів прагненням надмірної емоційної близькості та стабільного сімейного функціонування через надмірне посилення жорсткості сімейних правил, ієрархії, обмеження змін та стереотипних форм взаємодії.

Розходження між актуальним сімейним гомеостазом та образом ідеального сімейного функціонування як у наркозалежних так і у їх родичів виступає підґрунтям глобальної сімейної незадоволеності. Встановлено, що система ставлень та сімейних установок при наркопатології в сім'ї характеризується конфліктогенністю сфер ставлення до сім'ї та батька, що може бути обумовлено трансгенераційним конфліктом. Обґрунтовано системну корекцію сімейної дисфункції та мішені психотерапевтичних впливів в структурі комплексної терапії наркозалежності та подальшої соціально-психологічної реабілітації. Корекція параметрів сімейної системи, що підтримують наркотизацію, зокрема характеристик емоційної дистанції та гнучкості в сім'ї, неадекватних сімейних установок та стереотипів взаємодії, неадекватного образу сім'ї та трансгенераційний конфлікт постають основними напрямками психотерапевтичних втручань.

Ключові слова: сімейна система, функціонування сім'ї, наркозалежність, образ сім'ї, сімейні установки та ставлення, мішені психотерапії

System features of family functioning in narcopathology as psychotherapy targets

V. Kramchenkova

The article deals with the actual scientific problem of the functioning of the family in drug pathology. The study is devoted to the peculiarities of the functioning of the family system in actual homeostasis, the image of an ideal family and desired relationships, as well as the system of family attitudes. Systemic family patterns are substantiated in the context of psychological assistance to drug addicted individuals and families. The aim of the work is to determine the characteristics of the family system and family attitudes, which can be targets of psychotherapeutic interventions in the treatment of drug addiction. The directions of scientific research of family problems in dependent forms of behavior are revealed. The article presents the results of a study of current family homeostasis in drug addiction, which is characterized by systemic disorders of family functioning and family interaction in terms of family cohesion and flexibility. It has been determined that the general laws of the family system in drug addiction are emotional alienation and imbalance in family adaptation with a shift or towards destabilization, uncertainty of family rules, hierarchy, roles, or - loss of adaptive plasticity.

It has been shown that the image of an ideal family in drug addicts is characterized by functionality, while in their relatives the desire for excessive emotional closeness and stable family functioning through excessive tightening of family rules, hierarchy, stereotypical forms of interaction and limitation of changes. The difference between the actual family homeostasis and the image of ideal family functioning in both drug addicts and their relatives is the basis of global family dissatisfaction. It has been established that the system of relationships and family attitudes in drug addiction in the family is characterized by the conflict-generating spheres of attitudes towards the family and the father, which may be due to transgenerational conflict.

The systemic correction of family dysfunction and the target of psychotherapeutic interventions is substantiated. Correction of the parameters of the family system that support drug addiction, in particular the characteristics of emotional distance and flexibility in the family, inadequate family attitudes and stereotypes of interaction, inadequate family image and transgenerational conflict are the main directions of psychotherapeutic interventions.

Keywords: family system, family functioning, drug addiction, family image, family attitudes, targets of psychotherapy.

Постановка проблеми

Поширення наркотичної залежності в світі в цілому та Україні зокрема залишається високим. В Україні протягом останніх років реалізується Стратегія державної політики щодо наркотиків, яка серед напрямків роботи включає профілактику наркозалежності, лікування та реабілітацію осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, що визначає надзвичайну соціальну значущість та актуальність досліджень з проблематики психологічних чинників та практичної допомоги наркозалежним.

У психології неодноразово досліджувалися різні аспекти наркопатології, її перебігу та чинників, на основі теоретичних та емпіричних досліджень розроблялися корекційні та реабілітаційні програми, але досі не створено єдиної цілісної психологічної концепції наркопатології та високоефективної програми подолання наркотичної залежності.

У той же час, більшість дослідників згодні в тому, що наркотична залежність обумовлена інтеграцією біологічних, соціально-економічних та психологічних чинників. При цьому не викликає сумнівів, що психічна залежність в структурі наркоманії має надзвичайне значення. В свою чергу, фіксація психічної залежності безпосередньо пов'язана зі стосунками в системі наркозалежний - соціальні стосунки, найбільш значущими з яких виступають саме сімейні взаємини. Тому загальноприйнятою точкою зору є доцільність залучення сім'ї в процес лікування і реабілітації. В той же час в процесі психологічної допомоги при роботі з сім'єю наркозалежного не завжди враховується системні параметри сімейного функціонування, що обумовлює актуальність виявлення системних особливостей сім'ї, що мають виступати в якості мішеней психотерапевтичних втручань.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Психологічні феномени залежних форм поведінки докладно розроблені в роботах В.Ю. Завьялова (1988), С.М. Даулінга (2000), С.В. Березіна зі співавт., (2001), Ц.П. Короленко і Н.В. Дмитриєвої (2001), А.В. Гоголевої (2003), В.Д. Менделевича (2007), А.Г. Даніліна (2009), W.R. Miller (2011), В.В. Барцалкіної і І.Ю. Кулагіної (2017) та інших. Аналіз літератури показує, що різні психологічні напрями мають відмінну один від одного точку зору на проблему наркоманії і групуються навколо провідних напрямів в психології і найбільш розроблених теорій. У психодинамічних теоріях наголошується роль деформації розвитку особистості, у біхевіоральних - впливу соціального оточення через научання та підкріплення; у когнітивних концепціях - ірраціональних дезадаптивних переконань у картині світу особистості, у діяльнісному підході - механізм зрушення мотиву на мету; у екзистенційно - гуманістичному підході - самоактуалізації, у інтеракціоналізму - соціальної матриці з таких функціональних одиниць: дія, значення, роль, особистість, група.

В межах досліджень сімейної проблематики здійснені спроби пояснення наркотичної залежності такими чинниками як дефекти соціалізації в сім'ї, сімейна ситуація та стиль сімейних стосунків, які впливають на формування та перебіг залежних форм поведінки. В якості сімейних чинників ризику залежних форм поведінки за результатами різних досліджень встановлено: емоційну відчуженість в родині на ранніх етапах онтогенезу; конфліктність батьків в сім'ї; розлучення батьків; дезгармонії сімейного виховання (гіпо- та гіперпротекція, патологізуючи сімейні ролі, суперечливість материнського та батьківського виховання та взаємодії); адиктивна поведінка матері; позасімейне виховання у соціальних інституціях; наявність сімейнообумовленої психологічної травматизації; порушення партиципативного зв'язку матері і дитини; відсутність адекватного контролю за розвитком дитини (ігнорування інтересів та потреб); втрата обох або одного з батьків (Березін, Лисецький, Назаров, 2001; Гоголева, 2003; Смирнов, 2014; Громова, Оліфирович, 2018).

За системно-орієнтованими теоріями сім'ї хімічна залежність (алкогольна та наркотична) визначається як «сімейна хвороба», симптом сімейної дисфункції, тобто патологічний спосіб та результат підтримання рівноваги в системі сімейних або інших стосунків. У даній моделі симптоматична поведінка розглядається з позиції її доцільності для сімейної системи. О.В. Черніков (2001) наголошує, що будь яка проблемна (симптоматична) поведінка, в тому числі залежна, може виступати у якості комунікативної метафори, яка характеризує групові теми з найближчого оточення ідентифікованого пацієнта; в якості частини циркулярної комунікативної послідовності та виконує певні функції в сімейній системі. М.Д. Стентон та Т.К. Тодд (2000) наголошують особливу роль залежних форм поведінки для підтримання сімейної стабільності, коли сім'я нездатна до врегулювання криз, що стимулює псевдоіндивідуалізацію як наслідок травматичних втрат, страху розлуки та ін.

Розглядаючи сімейну систему при алкогольній залежності В.Д. Москаленко (2009), виділяє специфічні дисфункціональні сімейні стосунки із феноменом співзалежності, як патологічного стану членів сім'ї. Співзалежність, що обумовлена емоційним залученням, не тільки викликає психологічні ефекти подібні до залежності Лаеф, 1986; Бітті, 1997; Литвиненко, 2005; Москаленко, 2009; Береза, Ісаєва, 2018; Мілушина, 2020), а й пов'язана із будовою сімейних стосунків за принципом трикутника С. Карпмана, що перешкоджає усуненню залежної поведінки (Ємельянова, 2007).

Функціонування сім'ї як відкритої та динамічної системи визначає взаємообумовленість залежної поведінки та системи сімейних взаємин (Р. Кляйн та А. Канніхт, 2016), тому важко визначити пріоритет одного чи іншого: тобто не зрозуміло, чи специфічні сімейні стосунки обумовлюють розвиток наркотичної залежності чи залежність стає фактором розвитку певних сімейних стосунків. В той же час, взаємозалежність функціональних елементів характеризує психотерапевтичний потенціал впливу на системні характеристики сім'ї з метою корекції поведінки одного з її членів.

Отже, дослідження особливостей функціонування сімейної системи у актуальному гомеостазі, образу ідеальної сім'ї та бажаних стосунків, а також системи сімейних ставлень виявляється доцільним, як для виявлення системних сімейних закономірностей при наркопатології, так і для визначення мішеней психотерапевтичного впливу в контексті психологічної допомоги наркозалежної особистості та її сім'ї.

Мета - визначити характеристики сімейної системи та сімейних установок, що виступають мішенями психотерапевтичних впливів в структурі комплексної допомоги при наркозалежності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Інтегральні характеристики функціонування сімейної системи вивчалися за допомогою методики FACES-3, що дозволяє визначити характеристики сімейної згуртованості та адаптації (гнучкості) в актуальному та ідеальному сімейному функціонуванні (Д.X. Олсона, Дж. Портнера та І. Лаві у адаптації Е.Г. Ейдеміллера зі співавторами). Система сімейних ставлень вивчалася за допомогою методики «Незавершених речень» Сакса-Леві, задля цієї мети були відібрані шкали що виявляють сфери сімейних ставлень та установок. За результатами дослідження визначалися сфери, в яких домінують негативні установки (негативний досвід, сприйняття та очікування), як показник конфліктогенних зон системи ставлень особистості та міжособистісних взаємин. Статистична обробка даних проводилася за допомогою частотного аналізу із застосуванням критерію х2 Пірсона для визначення особливостей розподілу досліджуваних за різними ознаками.

У дослідженні взяли участь 66 сімей, яки мали в своєму складі наркозалежного. В якості ознак сім'ї були прийняті: спільне господарювання, спільне використання сімейних ресурсів, наявність близьких родинних зв'язків і емоційних стосунків. Вибірка досліджуваних склала 144 особи, з яких 66 наркозалежних чоловічої статі в віці від 16 до 41 року, та 78 родичів наркозалежних в віці від 14 до 70 років. Діапазон сімейних ролей обстежених родичів наркозалежних включав матерів, батьків, сиблингов та дружин.

У якості інтегральних системних характеристик сімейного функціонування за циркулярною моделлю Д. Олсона виступають сімейна згуртованість (когезія, зв'язок), яка більшою мірою визначається інтенсивністю переживання близькості, а не їх модальністю, та сімейна адаптація (гнучкість), як показник пристосовних реакцій сімейної системи при дії на неї зовнішніх та внутрішніх стресорів.

Результати аналізу рівнів сімейної згуртованості та адаптації (табл. 1, табл. 2) у актуальному сімейному функціонуванні демонструють дисфункціональні стосунки в сім'ї і підтверджують наявність порушень сімейної взаємодії в сім'ях при наркопатології.

Таблиця 1. Розподіл інтегральних характеристик сімейної системи наркозалежних

Показники сімейної згуртованості та адаптації (%)

Сімейна згуртованість

Сімейна адаптація

Рівні згуртованості

Реальна сім'я

Ідеальна ім'я

Рівні адаптації

Реальна сім'я

Ідеальна ім'я

Роз'єднаний

89,4

9,1

Ригідний

30,4

1,5

Розділений

3,0

51,5

Структурований

3,0

37,9

Об'єднанний

6,1

27,3

Гнучкий

3,0

39,4

Заплутаний

1,5

12,1

Хаотичний

63,6

21,2

У, Емп

146,2

29,8

У. Емп

65,5

24,8

р

p<0,01

p<0,01

р

p<0,01

p<0,01

Рівні згуртованості у актуальному сімейному функціонуванні наркозалежних (табл. 1) розподілені наступним чином - роз'єднаний 89,4%), розділений (3,0%), об'єднаний (6,1%) та заплутаний (1,5%). Слід зазначити, що сукупна представленість функціональних рівнів згуртованості (9,1%) - розділеного та об'єднаного, є значно нижчою ніж сукупність дисфункціональних (90,9%) - роз'єднаного та заплутаного. Отримані дані свідчать, що у актуальному сімейному гомеостазі за оцінками наркозалежних домінує низький (89,4%, %2Емп =146,2, p<0,01) рівень згуртованості. Можна припустити, що індивідуальна ізоляція у сімейної взаємодії, що описана М. Боуєном, як нездатність встановлювати стосунки справжньої близькості (Bowen M., 1978), а П. Куттером, - як емоційна імпотенція (П. Куттер, 2004), обумовлюється характеристиками наркотичної реалізації. За дослідженнями С.В. Березіна, К.С. Лисецького та Є.О. Назарова (2001) нездатність будувати близькі та задовольняючи стосунки з людьми виступає предиктором наркотизації. Отже, наркозалежні випробовують труднощі у встановлені адекватної емоційної дистанції в сім'ї.

Слід зазначити, що уявлення про ідеальне сімейну згуртованість у наркозалежних (табл. 1) навпаки характеризуються прагненням до функціональних рівнів емоційної дистанції, що підтверджується домінуванням розділеного рівню (51,5, х2Емп =29,8, р<0,01), якій характеризується деякою емоційною дистанційованістю членів сім'ї при можливості до об'єднання, спільних дій та надання взаємної емоційної підтримки. В той же час, більшою мірою ніж в актуальному сімейному функціонуванні представлені підвищений (об'єднаний) та надмірно високий (заплутаний) рівні сімейної згуртованості. Інакше кажучи, досліджувані прагнуть до більш близьких, тісних емоційних стосунків у сім'ї. Загалом рівні згуртованості у ідеальний сім'ї розподілені наступним чином - розділений (51,5%), об'єднаний (27,3%), заплутаний (12,1%) та роз'єднаний (9,1%). Бажання більшої емоційної близькості у більшості випадків набуває адаптивних (сукупність розділеного та об'єднаного 78,8%) рівнів. Таки результати свідчать, що в уявленнях про ідеальну сімейну згуртованість у наркозалежних панують адаптивні образи сімейної близькості. При цьому, розходження між ідеальними уявленнями про емоційний зв'язок у сім'ї та реальними характеристиками згуртованості призводить до зниження задоволеності сімейним життям. Отже, не знаходячи реалізації потреби у близькості в сімейних стосунках в наслідок стійких стереотипів сімейної взаємодії особистість може застосовувати заміщуючи засоби поведінки в тому числі й наркотизацію, що повторюється.

Отримані дані говорять на користь думки, що у деструктивних сім'ях наркотизація і пов'язана з нею поведінка спрямована, на компенсацію дефіцитарності емоційних контактів в сім'ї, або виступає як засіб відходу від тиску сімейних конфліктів. У наркоманській групі залежний знаходить те, що він зневірився знайти в сім'ї.

Аналіз адаптивності сімейної системи наркозалежних на підставі розподілу функціональних та дисфункціональних рівнів сімейної адаптації (гнучкості) у актуальному та ідеальному сімейному гомеостазі показано у таблиці 1.

Як показують отримані дані, в актуальному сімейному функціонуванні зафіксовано наступний розподіл рівнів сімейної гнучкості (х2Емп =65,5, р<0,01) - хаотичний (63,6%), ригідний (30,4%), структурований (3,0%) та гнучкий (3,0%), при цьому сукупна частота дисфункціональних рівнів становить переважну більшість (94%). Інакше кажучи, сімейне функціонування за оцінками наркозалежних характеризується або хаотичністю, тобто невизначеністю сімейних правил та обов'язків, нестійкими ієрархію та рольовим розподілом, слабкою керованістю та імпульсивними сімейними рішеннями, або ригидністю, тобто низькою здатністю пристосовуватися до змінних зовнішніх та внутрішніх умов функціонування, надмірною жорсткістю ієрархії, рольового розподілу, міжособистісних стереотипів. Обидва варіанти сімейної адаптації виявляють порушення сімейного функціонування.

Ідеальний образ сімейної гнучкості у наркозалежних представлений у такий спосіб (х2Емп =24,8, р<0,01) - гнучкий (39,4%), структурований (37,9%) хаотичний (24,8%) та ригідний (1,5%), при цьому переважну більшість складає сукупна частота функціональних рівнів гнучкості (77,3%). Показані розходження між ідеальними уявленнями про трансформаційний потенціал у сім'ї та реальними характеристиками сімейної гнучкості може призводити до зниження задоволеності сімейним функціонуванням. У свою чергу, генеральна незадоволеність сімейним функціонуванням, як за параметром згуртованості, так й за параметром гнучкості, може виступати предиктором хроніфікації нартотизації та труднощів у терапії наркозалежності.

За результатами дослідження інтегральних параметрів сімейного функціонування родичів наркозалежних (табл. 2) встановлено, що рівні згуртованості у актуальному сімейному функціонуванні розподілені наступним чином - роз'єднаний (78,2%), розділений (15,4%), об'єднаний (5,1%) та заплутаний (1,3%).

Таблиця 2. Розподіл інтегральних характеристик сімейної системи родичів наркозалежних

Показники сімейної згуртованості та адаптації (%)

Сімейна згуртованість

Сімейна адаптація

Рівні згуртованості

Реальна сім'я

Ідеальна ім'я

Рівні адаптації

Реальна сім'я

Ідеальна ім'я

Роз'єднаний

78,2

2,6

Ригідний

28,2

57,7

Розділений

15,4

26,9

Структурований

6,4

24,4

Об'єднанний

5,1

30,8

Гнучкий

9,0

5,1

Заплутаний

1,3

39,7

Хаотичний

56,4

12,8

х Емп

121,1

23,6

х Емп

49,9

50,3

р

p<0,01

p<0,01

р

p<0,01

p<0,01

Сукупна представленість функціональних рівнів згуртованості (20,5%) - розділеного та об'єднаного, є значно нижчою ніж сукупність дисфункціональних (79,5%) - роз'єднаного та заплутаного. Отримані дані свідчать, що у актуальному сімейному гомеостазі за оцінками наркозалежних домінує низький (89,4%, х2Емп =121,1, р<0,01) рівень згуртованості. Отже, родичі наркозалежних також виявляють низьку здатність до встановлення стосунків справжньої близькості та адекватної емоційної дистанції в сім'ї. Отже, у сімейної взаємодії родичі наркозалежних виявляють збільшення емоційної дистанції, формалізацію сімейних зв'язків, що може бути як наслідком так і предиктором наявності й умовою відтворення наркотичної залежності в сім'ї.

При цьому нездатність встановлювати тісні емоційно насичені зв'язки зберігаючи повагу до індивідуальних меж, тобто формувати «інтимність» за М. Уорденом (Уорден, 2005), може виявлятися у емоційній ізоляції, підкресленому дистаціюванні та відчуженні, а також неузгодженій поведінці.

Розподіл ідеальної сімейної згуртованості у родичів наркозалежних (табл. 2) такий - заплутаний (39,7%), об'єднаний (30,8%), розділений (26,9%) та роз'єднаний (2,6%). При цьому сукупна частота функціональних рівнів згуртованості становить 57,7%, а дисфункіональних - 43,3%. Образ ідеальної сімейної згуртованості у родичів наркозалежних характеризуються прагненням до більшої, навіть надмірної емоційної близькості, що підтверджується домінуванням заплутаного (39,7%), який передбачає низьку диференційованість, дифузні індивідуальні межі практично злиття, надмірні вимоги єдності та сімейної лояльності, та об'єднаного (30,8%), який характеризує прагнення до адекватної дистанції, рівнів (х2Емп =23,6, р<0,01). Висока частота заплутаного рівню сімейної згуртованості вказує на викривлення в ідеальних уявленнях про емоційну близькість родичів наркозалежних, що виступає підґрунтям сімейної незадоволеності, як наслідок розходжень у реальному та ідеальному сімейному гомеостазі.

Частотний аналіз адаптації, як інтегрального параметру сімейного функціонування родичів наркозалежних (табл. 2), показує, що у актуальному сімейному гомеостазі переважає дисфункціональний хаотичний рівень гнучкості (56,4%), що характеризує некомпенсовану сімейну нестабільність, надмірну змінюваність сімейної системи, нестійкість сімейних правил, ролей, ієрархії, недолік керівництва та відповідальності. У 29,2% досліджуваних виявлено дисфункціональний ригідний рівень сімейної адаптації, що проявляє посилене значення статево-рольових стереотипів, жорсткість ієрархії, сімейного статусу та влади, незмінність правил у сім'ї. За оцінками родичів наркозалежних сукупність дисфункціональних рівнів (хаотичного та ригідного) становить 85,6%. Отже, сімейне функціонування також характеризується несбалансованістю сімейної адаптації - зсувом або вбік дестабілізації, або - втрати адаптивної пластичності.

Розподіл рівнів сімейної гнучкості в образі ідеальної сім'ї родичів наркозалежних представлено у такий спосіб (х2Емп =50,3, р<0,01) - ригідний (57,7%), структурований (24,4%), гнучкий (5,1%), хаотичний (12,8%), при цьому переважну більшість складає сукупна частота дисфункціональних рівнів гнучкості (70,7%). Аналіз уявлень про ідеальну сімейну гнучкість у родичів наркозалежних свідчить про прагнення до більшої стабільності та передбачуваності сімейного функціонування через посилення жорсткості правил, ієрархії та обмеження змін, стереотипних форм міжособистісної поведінки.

Таки дані можуть свідчити про фіксацію реакції на наркотизацію члена сім'ї та пов'язану з цим сімейну тривогу, занепокоєння та втрату довіри, а розходження між ідеальним образом та реальним сімейним гомеостазом джерело стійкої незадоволеності.

Отже, встановлені дані вказують, що сімейна дисфункція, де носієм симптому є наркозалежний, характеризується тим, що члени сім'ї ігнорують проблему на системному рівні, відмовляються розділяти відповідальність за симптом, виявляють неадекватну емоційну близькість, порушення сімейних меж та адаптивності сімейної системи в цілому. Роз'єднаність на хаотичність не дозволяють отримати ресурс для вирішення проблем, блокують зростання і розвиток, стимулюють процес «хронічної безпорадності» у усіх членів сім'ї. Блокування негативних емоцій між членами сім'ї в дисгармонійних сім'ях створює ситуацію перенапруження, наркозалежний мимоволі «відтягує» енергію на себе, допомагає зберігати сімейний гомеостаз. Все, це говорить на користь того, що спілкування в сім'ях наркозалежних будуються саме з наркотичною особистістю, що виступає однією з умов відтворення наркотичної залежності системі міжособистісних зв'язків в сім'ї.

Таким чином, при сімейно-системної психологічної допомозі необхідно спрямовувати психотерапевтичні впливи на роботу з емоційною дистанцією в сім'ї, встановленням адекватних внутрішніх сімейних меж, адаптивного рольового розподілу, ієрархії та сімейних правил. Також, корекції потребують уявлення про ідеальне сімейне функціонування родичів наркозалежних, а саме неадекватні вимоги до сімейної згуртованості та гнучкості.

Аналіз конфліктогенних сфер сімейних установок особистості досліджуваних (рис. 1) показує що, в системі ставлень наркозалежних найбільш конфліктогенними сферами (Х2Емп =27,8, р<0,01), тобто обумовленими негативними досвідом, сприйняттям та очікуваннями, є сфери ставлення до батька (37,9%) та сім'ї в цілому (33,3%).

Нижчою частотою негативних установок характеризуються сфери ставлення до протилежної статі (19,7%), до сексуальних стосунків (16,7%) та до себе (15,2%), при цьому негативне ставлення до материнської фігури встановлено лише в одному випадку (1,5%). Інакше кажучи, спостерігається негативізація ставлення до сім'ї через дисбаланс у репрезентації батьківських фігур у свідомості наркозалежних - ідеалізацію фігури матері та демонизацію фігури батька. Змістовно завершення речень за цими шкалами відображує образ матери як святої, а батька як джерела сімейних проблем. Оскільки досліджувані належали до чоловічої статі конфліктогенні установки до батька, негативний досвід, сприйняття та очікування у міжособистісної взаємодії з ним, можуть свідчить про порушення адекватності рольових поведінкових моделей в тому числі у статево-рольових стосунках та пошук ілюзорного вирішення внутрішньо-особистісного конфлікту за рахунок наркотизації. Крім того, негативне ставлення до сім'ї може бути обумовлено незадоволеністю сімейним функціонуванням, як відмічалося вище.

Рис. 1. Частота конфліктогенних сімейних установок системи ставлень особистості досліджуваних

Частотний розподіл сімейних установок в системі ставлень родичів наркозалежних також виявляє домінування (%2Емп =53,9, р<0,01) в якості конфліктогенних сфери ставлення до сім'ї (47,4%) та ставлення до батька (34,6%). При цьому якщо негативні установки та образ сім'ї можна пояснити актуальною сімейною кризою, що обумовлена наявністю наркопатології та незадоволеністю в сім'ї, то негативні установки щодо фігури власного батька, виявлені у родичів наркозалежних як чоловічої так і жіночої статі, скоріше виявляють міжпоколінну сімейну трансмісію негативних патернів взаємодії з батьком в сімейній історії.

Отже, однієї з мішеней психотерапевтичних впливів при системної роботі з сім'єю при наркозалежності є корекція, сімейних установок, образу батька, аналіз сімейної історії, визначення особливостей трансмісії патернів взаємодії та вирішення трансгенераційного конфлікту членів сім'ї.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Таким чином, визначено системні порушення функціонування сім'ї та сімейної взаємодії при наркопатології. Актуальний сімейний гомеостаз за оцінками наркозалежних та їх родичів за параметрами сімейної згуртованості та гнучкості, характеризується роз'єднаністю, що виявляється у емоційної ізоляції, відчуженості, неузгодженої поведінці, та несбалансованістю сімейної адаптації - зсувом або вбік дестабілізації, невизначеності сімейних правил, ієрархії, ролей (частіше), або - втрати адаптивної пластичності.

Образ ідеальної сім'ї у наркозалежних характеризується функціональністю, а саме прагненням до адекватної емоційної дистанції й персональних меж в сім'ї та адекватної сімейної пластичності. Образ ідеальної сім'ї родичів наркозалежних характеризується прагненням більшої, часто надмірної емоційної близькості та стабільного сімейного функціонування через надмірне посилення жорсткості сімейних правил, ієрархії, обмеження змін та стереотипних форм взаємодії.

Розходження між актуальним сімейним гомеостазом та образом ідеального сімейного функціонування як у наркозалежних так і у їх родичів виступає підґрунтям глобальної сімейної незадоволеності.

Система ставлень та сімейних установок при наркопатології в сім'ї характеризується конфліктогенністю сфер ставлення до сім'ї та батька, що може бути обумовлено трансгенераційним конфліктом.

У побудові стратегій психотерапевтичного впливу при комплексної терапії наркозалежності та подальшої соціально-психологічної реабілітації необхідною умовою є системна корекція сімейної дисфункції. Системно-сімейний напрямок психотерапевтичного втручання доцільно спрямовувати на виявлення та корекцію параметрів сімейної системи, що підтримують наркотизацію, зокрема характеристик емоційної дистанції та гнучкості в сім'ї, реконструкцію структури, ієрархії, ролей, правил у сімейній системі, корекцію різних форм порушень зовнішніх, підсистемних, персональних меж та ієрархії, трансформацію неадекватних сімейних установок та стереотипів взаємодії, неадекватного образу сім'ї та вирішення трансгенераційного конфлікту, розвиток адекватних способів сімейного копінгу та конструктивного сімейного функціонування.

Перспективою подальших досліджень може бути аналіз сімейної історії та трансмісії особливостей патернів взаємодії в сім'ях залежних особистостей.

наркозалежний сім'я конфлікт трансгенераційний

Список використаних джерел

1. Барцалкина В.В., Кулагина И.Ю. Реабилитационный потенциал химически-зависимой личности. Психология. Историкокритические обзоры и современные исследования. 2017. Т. 6, № 1А. С. 34-44.

2. Береза Ж.В., Исаева Е.Р. Влияние психотерапевтической коррекции созависимости матерей наркозависимых пациентов на эффективность лечебно-реабилитационного процесса. Вестник ЮУрГУ. Серия «Психология». 20і8. Т. 11, № 2. С. 54-62.

3. Березин С.В., Лисецкий К.С., Назаров Е.А. Психология наркотической зависимости и созависимости: монография. М.: МПА, 2001. 192 с.

4. Битти М. Алкоголик в семье или преодоление созависимости. М.: Физкультура и спорт, 1997. 331 с.

5. Гоголева А.В. Аддиктивное поведение и его профилактика. Воронеж: МОДЭК, 2003. 240 с.

6. Громова И.А., Олифирович Н.И. Особенности родительской семьи у зависимых от психоактивных веществ. Южно-российский журнал социальных наук. 2018. Т. 19. № 2. С. 132-141.

7. Данилин А.Г. Homo Servus: Человек зависимый. М.: Зебра Е, 2009. 576 с.

8. Емельянова Е. Треугольники страданий. Санкт-Петербург: Речь, 2007. 224 с.

9. Завьялов В.Ю. Психологические аспекты формирования алкогольной зависимости: монография. Новосибирск : Наука, 1988. 196 с.

10. Кляйн Р., Каннихт А. Введение в практику системной терапии и консультирования Москва : Институт консультирования и системных решений, 2016. 158 с.

11. Короленко Ц.П., Дмитриева Н.В. Психосоциальная аддиктология. Новосибирск: Олсиб, 2001. 251 с.

12. Куттер П. Любовь, ненависть, зависть, ревность. Психоанализ страстей. М.: София, 2004. 253 с.

13. Литвиненко В.И. В тени зависимой семьи. Детские и подростковые проблемы. Полтава: Дивосвіт, 2005. 151 с.

14. Мілушина М.О. Феномен співзалежності в теорії сімейних систем М. Боуена. Психологія і особистість. 2020. № 1 (17). С. 146157.

15. Москаленко В.Д. Зависимость. Семейная болезнь. М.: Пер Сэ, 2009. 129 с.

16. Психология и лечение зависимого поведения / под ред. С.М. Даулинга. М.: Класс, 2000. 240 с.

17. Руководство по аддиктологии / под ред. В.Д. Менделевича. Санкт- Петербург: Речь, 2007. 768 с.

18. Смирнов А.В. Психология аддиктивного поведения. Екатеринбург: УГПУ, 2014. 379 с.

19. Стентон М.Д., Тодд Т.К. Структурная семейная терапия наркоманов. Семейная психотерапия: хрестоматия / сост. Э.Г. Эйдемиллер, Н.В. Александрова, В. Юстицкис. Санкт-Петербург: Питер, 2000. С. 448-467.

20. Уорден М. Основы семейной психотерапии. Санкт-Петербург: Прайм-еврознак, 2005. 256 с.

21. Черников А.В. Системная семейная терапия: Интегративная модель диагностики. М.: Класс, 2001. 208 с.

22. Bowen M. Family Therapy in Clinical Practice. New York: Jason Aronson, 1978. 588 p.

23. Miller W.R., Forcehimes A., Zweben A. Treating Addiction: A Guide for Professionals. New York : Guilford Press, 2011. 464p.

24. Schaef A. Co-dependence: Misunderstood-mistreated. Minneapolis: Winston Press, 1986. 128 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Медичний і психологічний етапи розвитку сімейної психотерапії. Вимоги до терапевта, що працює з родиною. Сімейне консультування й психотерапія в практиці О.О. Бодальова й В.В. Століна. Висновки про сучасні напрямки й принципи сімейної психотерапії.

    реферат [37,5 K], добавлен 09.05.2011

  • Визначення способів висування політичних лідерів. Причини виникнення натовпів, механізми забезпечення їх функціонування. Наведення прикладів НЛП-технології, що може бути розрахована на масового споживача. Вивчення теорії масової психіки Московічі.

    контрольная работа [31,6 K], добавлен 11.02.2011

  • Особливості теорії позитивної психотерапії у психосоматичній медицині. Застосування когнітивної медицини, подолання з її допомогою проблем тривожності, невпевненості в собі, труднощів у встановленні відносин. Страстбурзька Декларація по психотерапії.

    реферат [29,2 K], добавлен 26.09.2009

  • Адаптація як діяльність, спрямована на засвоєння умов оточуючого середовища. Особливості і етапи здійснення психолого-педагогічного супроводу студентів груп нового набору у період адаптації. Ставлення студентів до різних форм викладання нового матеріалу.

    статья [59,9 K], добавлен 02.03.2011

  • Поняття тілесно–орієнтованої психотерапії. Основні школи тілесно-орієнтованої психотерапії. Біоенергетичний аналіз А. Лоуена. Важливість фізичних звичок як ключа до психологічної діагностики.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 30.08.2007

  • Аналіз переходу учнів з початкової школи в основну як кризового періоду. Вивчення вікових особливостей молодшого підлітка. Характеристика ознак успішної адаптації та дезадаптації дитини. Визначення ставлення учнів до навчання, однокласників та дорослих.

    презентация [2,6 M], добавлен 09.02.2015

  • Основні підходи до вивчення феномену уяви в психології. Розкриття сутнісних характеристик уяви як психічного (інтелектуального процесу), визначення головних чинників та методичних особливостей дослідження уяви та засад їх використання у психотерапії.

    курсовая работа [128,0 K], добавлен 05.01.2014

  • Проблеми психологічної адаптації та розладів. Теорія і практика психотерапії за допомогою трансактного аналізу. Виявлення его-станів в груповій терапії трансактним аналізом, аналіз взаємодій та ігор. Вивчення структури особистості та концепції Берна.

    курсовая работа [235,2 K], добавлен 04.08.2014

  • Особливості теорії позитивної психотерапії. Чотири сфери переробки конфлікту. Чотири моделі для наслідування. Дев'ять тез позитивної психотерапії. Мета когнітивної терапії. Напрямки психотерапевтичної діяльністі та освіти згідно Страсбурзької Декларації.

    контрольная работа [55,5 K], добавлен 23.09.2009

  • Теоретичні проблеми адаптації в період переживання життєвих криз. Дослідження особистості на життєвому шляху. Методика емпіричного дослідження соціально-психологічних факторів адаптації в період життєвих криз. Свобода ставлення до скрутних обставин.

    курсовая работа [100,2 K], добавлен 28.12.2012

  • Характеристика студентських груп та основні види адаптаційних бар’єрів, особливості реалізації даних процесів. Загальна характеристика, опис, аналіз і вивчення отриманих результатів дослідження бар’єрів соціальної адаптації у студентському середовищі.

    курсовая работа [53,0 K], добавлен 19.08.2014

  • Процес адаптації молодших школярів до навчально-виховного процесу: проблеми і особливості. Залежність рівня адаптації від різноманітних факторів. Психічні особливості дітей молодшого шкільного віку та експериментальні дослідження їх адаптації до школи.

    дипломная работа [71,3 K], добавлен 16.09.2010

  • Образ батька у мінливих соціокультурних умовах; його вплив на формування у дівчини уявлень щодо сприйняття образа чоловіка. Дослідження особливості сприйняття зовнішності та певних рис характеру протилежної статі дівчатами за допомогою різних методик.

    дипломная работа [114,3 K], добавлен 14.12.2012

  • Показники гуманного ставлення старших дошкільників до оточуючих людей. Виявлення рівнів визначення цього процесу. Розробка системи роботи по визначенню показників гуманного ставлення до оточуючих людей в старшій групі та експериментальна їх перевірка.

    дипломная работа [231,6 K], добавлен 29.10.2014

  • Психологічні особливості адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомних сім'ях. Організація соціально-психологічного супроводу прийомних сімей. Інтерпретація результатів емпіричного дослідження особливостей адаптації.

    дипломная работа [519,3 K], добавлен 19.08.2015

  • Теоретичний аналіз дослідження психологічних особливостей учнівських груп і згуртованності. Поняття малої групи, рівневий аналіз групової структури. Розвиток особистості дитини у шкільному віці. Особливості структури міжособових відносин в групах дітей.

    курсовая работа [33,9 K], добавлен 15.09.2009

  • Аналіз досліджень з проблеми адаптації до професійного стресу. Специфіка професійної діяльності працівників колекторської компанії. Емпіричне дослідження та рекомендації щодо уникнення стресових ситуація в процесі діяльності колекторської компанії.

    дипломная работа [373,7 K], добавлен 14.07.2013

  • Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми подружнього конфлікту у молодій сім’ї. Підходи до діагностики у сімейному консультуванні. Розробка тренінгової програми на тему: "Конструктивне вирішення конфліктів у сімейних взаємостосунках".

    магистерская работа [156,1 K], добавлен 14.07.2009

  • Особливості поведінки молодших школярів, визначення рис, які потребують корекції, методика проведення корекційної роботи. Визначення рівня розвиненості ціннісного ставлення дітей молодшого шкільного віку. Розробка ефективної корекційної методики.

    курсовая работа [36,7 K], добавлен 21.07.2010

  • Характеристика вікових закономірностей формування особистості у періоди молодості та дорослості. Знайомство з теоретико-методологічним аналізом проблеми ставлення до моди на різних вікових етапах розвитку особистості. Особливості молодіжної субкультури.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 08.02.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.