Вплив технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу на їх фізичний стан

Ефективність технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу. Використовувалась батарея тестів К. Зухори. Рівень фізичного здоров’я визначали за експрес-оцінкою рівня фізичного (соматичного) здоров’я Г.Л. Апанасенка.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.12.2021
Размер файла 896,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу на їх фізичний стан

Василь Хлопецъкий,

Сергій Курилюк

Анотація

Мета дослідження. З'ясувати ефективність технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. Для визначення стану рухових здібностей та фізичної підготовленості студентів використовувалась батарея тестів К. Зухори. Рівень фізичного здоров'я визначали за експрес-оцінкою рівня фізичного (соматичного) здоров'я Г.Л. Апанасенка. Результати. У результаті експерименту значно покращився рівень СЗ студентів педагогічних спеціальностей ЕГ. Зокрема зміни були пов'язані із зниженням на 35,42 % і 18,75 % часток студентів з низьким і нижче середнім рівнями СЗ та збільшенням на 43,75 % 'їх частки з середнім рівнем (X = 39,58; Р < 0,01). Слід відзначити також, що 10,42 % та 2,08 % студентів ЕГ мали вище середнього та високий рівні соматичного здоров'я відповідно. У КГ кількість студентів з низьким рівнем соматичного здоров'я зросла на 4,26 % за рахунок відповідного зменшення таких з середнім та вище середнього рівнями, що відповідало загальній тенденції щодо рівня здоров'я студентської молоді. У студентів ЕГ суттєво покращився інтегральний показник фізичної підготовленості. Мінімальний рівень фізичної підготовленості мали 2,08 % студентів проти 27,08 % до експерименту, задовільний - 52,08 % проти 54,17 %, добрий та дуже добрий рівні фізичної підготовленості мали 39,58 % та 4,17 % відповідно. Слід зазначити, що у 2,08 % студентів виявлено високий рівень фізичної підготовленості, чого не спостерігалося до експерименту (X = 16,84; Р < 0,01). Проведені дослідження засвідчують позитивний вплив технології корекції негативних психічних станів студентів з використанням оздоровчих технологій на показники психічного та фізичного стану студентів педагогічних спеціальностей.

Ключові слова: технологія, студенти, фітнес, корекція, фізичне здоров'я. психічний фізичний фітнес

Abstract

The aim. To find out the effectiveness of the technology of correction of negative mental states of students by means of health fitness. Research methods. A battery of K. Zukhora tests was used to determine the state of motor abilities and physical fitness of students. The level ofphysical health was determined by rapid assessment of the level ofphysical (somatic) health GL Апанасенка. Results. As a result of the experiment, the level of SZ of students of pedagogical specialties of EG significantly improved. In particular, the changes were associated with a decrease of 35.42% and 18.75% of the share of students with low and below average levels of SS and an increase of 43.75% of their share with the average level ('/2 = 39.58; P <0, 01). It should also be noted that 10.42% and 2.08% of EG students had above average and high levels of physical health, respectively. In CG, the number of students with low levels of physical health increased by 4.26% due to a corresponding decrease in those with average and above average levels, which was in line with the general trend in the level of health of student youth. The integral indicator ofphysical fitness has significantly improved in EG students. The minimum level of physical fitness was 2.08% of students against 27.08% before the experiment, satisfactory - 52.08% against 54.17%, good and very good levels ofphysical fitness were 39.58% and 4.17%, respectively. It should be noted that 2.08% of students showed a high level of physical fitness, which was not observed before the experiment (2 = 16.84; P <0.01). The conducted research testifies to the positive influence of the technology of correction of negative mental states of students with the use of health-improving technologies on the indicators of mental and physical condition of students ofpedagogical specialties.

Keywords: technology, students, fitness, correction, physical health.

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень. Раціональне застосування доступних та ефективних засобів фітнесу, які мають вибірковий характер впливу на організм багато у чому забезпечує досягнення мети фізичного виховання студентської молоді - сприяння підготовці гармонійно розвинених висококваліфікованих фахівців з урахуванням конкретних вимог щодо їх професійної психофізичної компетентності [1, 2, 4, 5]. Спеціальні дослідження свідчать, що студенти, які крім обов'язкових навчальних занять регулярно у вільний час додатково займаються фізичною культурою і масовим спортом більш активніше адаптуються до нових умов навчання, легше переносять психофізичне напруження [2, 3].

Мета дослідження - з'ясувати вплив технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу на їх соматичне здоров'я та фізичну підготовленість.

Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; психологічні та педагогічні методи дослідження. Для визначення стану рухових здібностей та фізичної підготовленості студентів використовувалась батарея тестів К. Зухори. Рівень фізичного здоров'я визначали за експрес-оцінкою рівня фізичного (соматичного) здоров'я Г.Л. Апанасенка.

Результати дослідження і дискусія. Критеріями ефективності технології корекції негативних психічних станів студентів педагогічних спеціальностей засобами оздоровчого фітнесу слугували: динаміка показників психічного стану, фізичної підготовленості та стану соматичного здоров'я. Порівняння даних, які були отримані під час проведення формувального педагогічного експерименту свідчить, що в експериментальній групі студентів з негативними психічними станами спостерігаються достовірно вищі результати у показниках психічного та фізичного стану, ніж у студентів контрольної групи, що підтверджує доцільність використання запропонованої нами технології корекції негативних психічних станів студентів педагогічних спеціальностей.

Після завершення формувального експерименту співвідношення студентів педагогічних спеціальностей з різними рівнями соматичного здоров'я змінилося (рис. 1).

Як бачимо, у результаті експерименту значно покращився рівень СЗ студенток педагогічних спеціальностей ЕГ. Зокрема зміни були пов'язані із зниженням на 35,42 % і

18.75 % часток студентів з низьким і нижче середнім рівнями СЗ та збільшенням на

43.75 % їх частки з середнім рівнем (%2 = 39,58; Р < 0,01). Слід відзначити також, що 10,42 % та 2,08 % студентів ЕГ мали вище середнього та високий рівні соматичного здоров'я відповідно.

У КГ кількість студентів з низьким рівнем соматичного здоров'я зросла на 4,26 % за рахунок відповідного зменшення таких з середнім та вище середнього рівнями, що відповідало загальній тенденції щодо рівня здоров'я студентської молоді [5].

При порівнянні кінцевих і вихідних середніх значень РФЗ в ЕГ студентів можна відзначити їх достовірні відмінності - (7,21 ± 2,31) балів наприкінці експерименту проти (3,54 ± 2,36) балів на початку (t = 7,73; Р < 0,01). Динаміка цього показника у студенток КГ до закінчення навчання статистично значимо відрізнялася - (3,43 ± 2,46) балів наприкінці експерименту проти (2,51 ± 3,60) балів на початку (t = 1,44; Р > 0,05).

Результати досліджень за окремими морфофункціональними показниками вказали на достовірне збільшення функціональних резервів серця та дихальної системи та силових показників студентів ЕГ (табл. 1).

Як показав аналіз результатів повторного вимірювання, статистично значущі (Р < 0,05) відмінності в показниках морфо-функціонального стану наприкінці експерименту у студенток ЕГ спостерігалися для всіх показників, за винятком антропометричних показників (ДТ і МТ, ІМТ), а також систолічного і діастолічного артеріального тисків. За ними ми не отримали статистично достовірної різниці, хоча була виражена тенденція до позитивної динаміки.

Таблиця I

Середні значення показників складових соматичного здоров'я студенток педагогічних спеціальностей

Показники соматичного здоров'я

До експерименту

Після експерименту

КГ (п = 47)

ЕГ (п = 48)

КГ (п = 47)

ЕГ (п = 48)

Ріст стоячи, см

168.06 ±3,88

166,21 ±3,99

168,61 ±3,65

166,89 ±3,78

Маса тіла, кг

60,51 ±9,27

57,45 ± 7,33

60,47 ±8,21

57,36 ± 5,54х

Індекс маси тіла, кг/м 2

21,40 ±2,94

20,80 ±2,61

21,24 ±2,49

20,59 ± 1,81

АТсист спокій, мм рт.ст.

120,94 ±8,55

121,00± 7,31

116,98 ± 11,15

121,17±5,42х

АТдіастол спокій, мм рт.ст.

65,38 ±4,86

64,65 ± 5,50

65,26 ±4,71

64,33 ± 5,53

ЧСС спокою, уд/хв

74,38 ±4,78

74,71 ±4,75

74,66 ± 3,43

70,38 ±3,52**х

Ідекс Робінсона, у.о.

89.89 ± 8,03

90.36 ±7,59

87,26 ± 8,69-

85,27 ± 5,77*

ЖЄЛ видиху, мл

2340.43 ± 397,09

2293,75 ± 385,59

2317:02 ± 375,51

2475,00 ± 3! 6,37

Життєвий індекс, мл/кг

39,51 ±8.59

40,54 ± 7,98

38,79 ± 7,98

43,46 ± 6,38**

Динамометрія правої кисті, кГ

23,11 ±2,29

23,10 ± 2,15

22,06 ± 1,72-

25,44 ± 2,197*хх

Динамометрія лівої кисті, кГ

20,96 ± 1,97

21,19 ± 2,18

19,77 ± 1,51"

22 44 ± 2 21**хх

Силовий індекс, %

39,03 ± 7,20

41,05 ±7,20

37,11 ±5,63

44,78±6,00*хх

Час відновлення після 20 присідань за ЗО с, с

97,02 ± 27,24

92,79 ±25,54

87,02 ± 25,23

63,50 ± 19,6.3** хх

Адаптаційний потенціал за Р. Баєвським. у.о.

2,03 ±0,16

2,01 ±0,14

1,98 ± 0,19

1,97 ±0,11

РСЗ (Апанасенко), у.о.

2,51 ±0,47

3,54 ± 0,34

3.43 ± 0,36

7,21 ±О,33*хх

Найбільш змін у ЕГ зазнали такі показники як ЧСС, кистьової динамометрії та ЖЄЛ і, як наслідок, силового, життєвого індексів та індексу Робінсона.

Так, показники кистьової динамометрії студентів ЕГ наприкінці експерименту становили (25,44 ± 2,19) кг проти (23,10 ± 2,15) кг до експерименту (t = 5,31; Р < 0,01), у той час як у студенток КГ спостерігалося достовірне зниження цього показника (t = 2,50; Р < 0,05). Відповідних змін зазнали і середні значення СІ - у студентів ЕГ воно зросло на 8,68 % (t = 2,75; Р < 0,05), а студентів КГ зменшилося на 5,04 % (t = 1,44; Р > 0,05).

Темпи зниження ЧСС у студентів ЕГ становили 5,97 % (t = 5,08; Р < 0,01), тоді як в контрольній залишилися зросли на 0,37 % (t = 0,32; Р > 0,05).

У показниках артеріального тиску студентів обох груп особливих змін відзначено не було. Проте, слід відзначити достовірне покращення стану ССС студентів ЕГ. Так, середнє значення індексу Робінсона достовірно зменшилося відносно вихідного на 5,79 % (t = 3,72; Р < 0,05), тоді як у студентів КГ середнє значення цього показника зменшилося на 2,97 % (t = 1,52; Р > 0,05).

Приріст життєвої ємності легень студентів ЕГ становив 7,60 % (t = 2,54; Р < 0,05), у той час як у студентів КГ середнє значення ЖЄЛ зменшилося на 1,01 % (t = 0,29; Р > 0,05). Аналогічно змінилися значення життєвого індексу. Середнє значення ЖІ в студентів ЕГ зросло на 6,96 % (t = 2,00; Р < 0,05), у той час як у студентів КГ зменшилося на 1,85 % (t = 0,42; Р > 0,05).

Суттєвих змін зазнав також показник функціональних можливостей, який характеризує швидкість відновних процесів - час відновлення після 20 присідань за 30 с. У нашому дослідженні відбулося достовірне зменшення середньо-групового значення часу відновлення в студентів ЕГ наприкінці експерименту на 37,48 % у ЕГ (t = 6,36; Р < 0,01), у той час як у студентів КГ тільки на 10,87 % (t = 1,85; Р < 0,1).

Порівняльний аналіз адаптаційного потенціалу за Р. Баєвським студенток ЕГ до та після експерименту встановив зниження відсотка таких, які мали напругу механізмів адаптації, з 29,17 % до 17,42 % на рівні статистичної тенденції (F = 1,54; Р < 0,1). У студенток КГ достовірних відмінностей цього показника не спостерігалося.

Це позитивно відобразилося на стані фізичної підготовленості студентів педагогічних спеціальностей. Результати ретестування фізичних якостей та вихідні значення подано в табл. 2.

Аналізуючи результати тесту на загальну витривалість (біг на місці у темпі 120 кроків за хвилину), відзначимо значне покращення їх у студенток, які займалися за розробленою технологією корекції негативних психічних станів студентів. Якщо на початку проведення експерименту середнє значення тесту в студентів ЕГ було (3,27± 1,87) хв, то наприкінці експерименту - (4,10 ± 1,86) хв (t = 2,17; Р < 0,05).

У студентів КГ відбулися дещо інші зміни. На початку дослідження середнє значення результату тесту було (3,10 ± 1,64) хв, наприкінці експерименту - (3,56 ± 1,74) хв (t = 1,33; Р < 0,05).

За час експерименту у вправі "вис на перекладині" відбулися позитивні зміни силових якостей студентів ЕГ. Середній бал у ретесті становив (2,60 ± 1,27) проти (2,10 ± 0,88) до експерименту (t = 2,24; Р < 0,05). Серед дівчат ЕГ зменшилася кількість тих, що отримали незадовільні оцінки за цей тест із 22,92 % до 14,58 %, задовільні - з 52,08 % до 47,92 %, склали тест на добре і дуже добре 27,08 %, 8,33 % студентів продемонстрували високий і 2,08 % - значний рівень розвитку силової витривалості м'язів рук (х 2 = 7,92; Р < 0,1).

Таблиця 2

Динаміка рівнів фізичної підготовленості студентів педагогічних спеціальностей за час формувального експерименту (пкт = 47; Пц = 48), %

Рухова якість

Група

Рівень виконання

мінімальний

задовільний

добрий

дуже добрий

високий

значний

до

після

до

ПІСЛЯ

до

ПІСЛЯ

до

ПІСЛЯ

до

ПІСЛЯ

до

ПІСЛЯ

ШВИДКІСТЬ

КГ

12,77

4,26

57,45

48,94

27,66

44,68

2,13

213

--

--

--

--

ЕГ

47,92

6,25**

43.75

62.50**

8,33

27.08**

--

4,17**

--

--

--

--

стрибучість

КГ

25,53

10,64 і

31,91

29.79і

36,17

38,30і

4,26

19,15і

2,13

2,13і

--

--

ЕГ

20.83

_**

20,83

16,67**

45,83

33,33**

10,42

35,42**

2,08

10,42**

--

4,17

сила рук

КГ

25,53

17,02

53,19

59.57

17,02

10,64

4.26

12,77

--

--

--

--

ЕГ

22,92

14,58і

52,08

47,92 і

18,75

12,50і

4,17

14,58і

2,08

8,33 і

--

2,08

гнучкість

КГ

--

--

25,53

17,02

27.66

31,91

17,02

21,28

21,28

21,28

8,51

8,51

ЕГ

--

_*

25,00

20,83*

31,25

18.75*

14,58

29,17*

22,92

16,67*

6,25

14,58*

загальна витривалість

КГ

12.77

6,38

51,06

53,19

31.91

36,17

4,26

4,26

--

--

--

--

ЕГ

12,50

_1

52,08

58,33і

27,08

33,33і

8,33

6,25і

--

2,08і

--

--

силова витривалість м'язів живота

КГ

12,77

2,13*

63,83

63,83*

12,77

23,40*

8,51

2,13*

2,13

8,51*

--

--

ЕГ

20,83

_**

56,25

60,41**

12,50

25,00**

10,42

4,17**

-

10,42**

--

-

У студенток КГ зміни відбулися тільки в межах похибки. Якщо початковий результат у них складав (2,0 ± 0,78) бала, то кінцевий знизився до (2,19±0,88) бала (t = 1,12; Р > 0,1).

Аналіз результатів силової витривалості м'язів живота показав, що у студентів ЕГ відбулися достовірні позитивні зрушення. На початку дослідження студенти цієї групи показували в середньому результат (48,63 ± 25,34) с, а в кінці вже (62,29 ± 25,39) с (t = 2,72; Р < 0,05). У студентів КГ за час проведення експерименту цей показник покращився незначно - на 7,38 % (t = 0,69; Р > 0,05).

Помітні позитивні зміни швидкісно-силових якостей у студентів ЕГ. Якщо на початку експерименту у студентів цієї групи середнє значення результату стрибка в довжину з місця дорівнювало (6,96 ± 1,00) стоп, то після його закінчення становило (7,74 ± 0,99) стоп (t = 3,84; Р < 0,05). У студентів КГ за час проведення формувального експерименту середнє значення мало змінилося - (6,96 ± 0,93) стоп проти (6,72 ± 0,96) стоп до експерименту (t = 1,21; Р > 0,05).

На початку експерименту середнє значення показника тесту для визначення швидкості в студентів ЕГ було (15,83 ± 2,81) кроків/10 с, а середній бал за тест - (1,60 ± 0,64) за 6-бальною системою оцінювання, а в кінці кількість кроків за 10 с зросла до (19,04 ± 2,87) (t = 5,54; Р < 0,01). У студентів КГ відповідний показник покращився на 2,79 % (t = 1,01; Р > 0,1).

За час проведення експерименту у студентів ЕГ відбувся позитивний перерозподіл за рівнями розвитку гнучкості. Відповідно до критеріїв оцінювання в ЕГ жоден зі студентів не мав мінімального рівня розвитку гнучкості, 17,02 % виконали тест на задовільно проти 25,00 % до експерименту, на 12,50 % і 6,25 % зменшилися частки студентів із добрим і високим рівнями відповідно, на 14,59 % і 8,33 % зросли частки студентів з дуже добрим і значним рівнями розвитку гнучкості.

У контрольній групі розподіл студентів за рівнями розвитку гнучкості залишився практично незмінним.

Розподіл за рівнями інтегрального показника фізичної підготовленості студентів педагогічних спеціальностей наприкінці експерименту показано на рис. 2.

Рис. 2 Динаміка розподілу студентів педагогічних спеціальностей за рівнем фізичної підготовленості: ** - достовірні відмінності у станах ЕГ до та після експерименту за критерієм X2- Пірсона (Р < 0,01); И - КГ (n = 47); О - ЕГ (n = 48)

У підсумку в студентів ЕГ суттєво покращився інтегральний показник фізичної підготовленості. Мінімальний рівень фізичної підготовленості мали 2,08 % студентів проти 27,08 % до експерименту, задовільний - 52,08 % проти 54,17 %, добрий та дуже добрий рівні фізичної підготовленості мали 39,58 % та 4,17 % відповідно. Слід зазначити, що у 2,08 % студентів виявлено високий рівень фізичної підготовленості, чого не спостерігалося до експерименту (%= 16,84; Р < 0,01).

Аналіз динаміки рівнів фізичної підготовленості студенток КГ виявив незначне зростання рівня фізичної підготовленості - збільшення частки студентів із задовільним і добрим рівнями за рахунок зменшення частки із мінімальним рівнем.

Висновки

1. Стан фізичного здоров'я також є одним із факторів, що обумовлює психічний стан студентів. У результаті експерименту значно покращився рівень СЗ студентів педагогічних спеціальностей ЕГ. Зокрема зміни були пов'язані із зниженням на 35,42 % і 18,75 % часток студентів з низьким і нижче середнім рівнями СЗ та збільшенням на 43,75 % їх частки з середнім рівнем (%2 = 39,58; Р < 0,01). Слід відзначити також, що 10,42 % та 2,08 % студентів ЕГ мали вище середнього та високий рівні соматичного здоров'я відповідно. У КГ кількість студентів з низьким рівнем соматичного здоров'я зросла на 4,26 % за рахунок відповідного зменшення таких з середнім та вище середнього рівнями, що відповідало загальній тенденції щодо рівня здоров'я студентської молоді

2. У студентів ЕГ суттєво покращився інтегральний показник фізичної підготовленості. Мінімальний рівень фізичної підготовленості мали 2,08 % студентів проти 27,08 % до експерименту, задовільний - 52,08 % проти 54,17 %, добрий та дуже добрий рівні фізичної підготовленості мали 39,58 % та 4,17 % відповідно. Слід зазначити, що у 2,08 % студентів виявлено високий рівень фізичної підготовленості, чого не спостерігалося до експерименту (%2 = 16,84; Р < 0,01).

3. Проведені дослідження засвідчують позитивний вплив технології корекції негативних психічних станів студентів з використанням оздоровчих технологій на показники психічного та фізичного стану студентів педагогічних спеціальностей. Отримані результати дають підстави рекомендувати розроблену технологію корекції негативних психічних станів студентів з використанням оздоровчого фітнесу для навчально-виховного процесу з фізичного виховання студентів ЗВО.

Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому вивченні ефективності застосування засобів оздоровчого фітнесу для управління психічними станами студентів.

References

1. Blavt O.Z. Informatyvni pokaznyky rivnia fizychnoho zdorovia ta fizychnoi pidhotovlenosti studentiv VNZ. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu: zb. nauk. prats pid red. Yermakova S.S. 2012; 11: 14-18.

2. Zhamardii V. Kontseptualna model zastosuvannia fitnes-tekhnolohii na zaniattiakh iz fizychnoho vykhovannia studentiv. Vyshchyi derzhavnyi navchalnyi zaklad Ukrainy. "Ukrainska medychna stomatolohichna akademiia", Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. 2018. № 3. S. 77-88.

3. Kashuba V, Futornbii S, Khabynets T, Lopatskyi S. K voprosu povbishenyia affektyvnosty fyzycheskoho vospytanyia zanymaiushchykhsia fyzycheskymy uprazhnenyiamy s yspolzovanyem tekhnolohycheskykh ynnovatsyi. Molodizhnyi naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. 2017; 27: 46-52.

4. Kashuba V, Andrieieva O, Goncharova N, Kyrychenko V, Karr I, Lopatskyi S, Kolos M. Physical activity for prevention and correction of postural abnormalities in young women. Journal of Physical Education and Sport. University of Pitesti, Romania. 2019; 19 (2): 500-6.

5. Maksymova K.V, Mulyk K.V. Aktualni pytannia zberezhennia ta zmitsnennia zdorovia studentok 17-21 rokiv vyshchykh navchalnykh zakladiv za rakhunok fizkulturno-ozdorovchykh fitnes-zaniat. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Fizychn e vykhovannia, sport i zdorovia liudyny. 2017; 10: 301 -11.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття про негативні психічні стани особистості та їх види. Особливості депресії у студентів. Організація та проведення дослідження рівню їх тривожності та прояву депресивних станів. Форми роботи психолога щодо подолання у них депресивних проявів.

    курсовая работа [387,0 K], добавлен 08.03.2015

  • Поняття та психологічне обґрунтування процесу саморегуляції. Особливості рівня суб'єктивного контролю в працівників органів внутрішніх справ. Специфіка психічних станів, що характерні для працівників ОВС в залежності від рівня суб'єктивного контролю.

    дипломная работа [125,5 K], добавлен 16.02.2011

  • Розглянуто причини і фактори екстремальних ситуацій несення військової служби, які впливають на появу патологічних змін здоров’я військовослужбовця. Розглянуто поняття стресу і дистресу, напруги і перенапруженості, як причин виникнення психічних розладів.

    статья [22,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Сутність та характеристики морально-етичних якостей людини. Вплив усіх засобів фізичного виховання, які формують не тільки фізичні якості але й морально-етичні, особистісні якості, які є невід’ємною складовою частиною моральних якостей студентів.

    реферат [52,3 K], добавлен 07.09.2011

  • Теоретичний аналіз поглядів на здоров’я у юнацькому віці. Психічне здоров’я як основа життя. Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості за С. Степановим. Зміст багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність".

    курсовая работа [79,0 K], добавлен 26.08.2014

  • Сутність, класифікація та головні особливості психічних станів. Фізіологічні основи і зовнішні вияви психічних процесів. Джерела і причини напруженості. Фобія як патологічний страх. Коротка характеристика головних причин виникнення нервового стану.

    контрольная работа [25,0 K], добавлен 26.08.2013

  • Експериментальне дослідження особливостей сприймання і розуміння дітьми емоційних станів людини. Психолого-педагогічні програми формування та корекції психоемоційної сфери старших дошкільників. Результати впровадження комплексної програми корекції.

    дипломная работа [5,9 M], добавлен 16.03.2014

  • Функціональні обов’язки практичного психолога в умовах освітнього закладу. Задачі та методи діагностики психічних станів та психічних процесів. Особливості застосування тестових методик в процесі діагностики. Розробка схеми спостереження за учнем у класі.

    отчет по практике [3,9 M], добавлен 03.06.2014

  • Історичні витоки кольротерапії та її наукове обґрунтування. Поняття та особливості стресу. Вплив кольору на психологічний та емоційний стан людини. Спосіб застосування методу "корекції". Досвід застосування інформаційно-консультативної програми.

    курсовая работа [198,4 K], добавлен 29.03.2011

  • Виникнення підвищеного рівня шкільної тривожності у молодших школярів і способи її подолання. Динаміка розвитку психічних станів особистості у молодшому віці, їх вплив на самооцінку, поведінку, статусне положення в класі, успішність навчання, спілкування.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 08.10.2014

  • Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу життєвих ситуацій на психічний стан особистості. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності. Зміст та підходи до класифікації психічних станів особистості, негативні психічні стани.

    курсовая работа [74,9 K], добавлен 19.10.2011

  • Поняття екстремальних психічних станів; їх класифікація за родом занять особистості, за глибиною переживань, тривалістю та ступенем усвідомленості. Характеристика стресу, фрустрації, кризи та конфлікту як основних феноменів критичних життєвих ситуацій.

    лекция [26,8 K], добавлен 11.02.2011

  • Найпростіші емоційні процеси. Поняття и характеристика про емоційний стрес. Три етапи в розвитку стресу. підході регуляції емоційних станів та психічних механізмів. типи психологічного захисту. термін "фрустрація". Потреби та їх роль у розвитку стресу.

    реферат [29,8 K], добавлен 21.11.2008

  • Характеристика неврозів та психозів і їх специфіка проявів у дорослому віці. Порівняльна характеристика маніакального і депресивного станів. Мультидисциплінарний підхід в корекції неврозів та психозів. Роль і методи психопрофілактики і психогігієни.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 22.04.2010

  • Поняття емоційних станів у психології. Підбір психолого-діагностичних методик для дослідження переживання емоційних станів. Проведення експериментального дослідження для визначення особливостей переживання емоційних станів у чоловіків та жінок.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 24.01.2011

  • Психологія і проблеми функціональних станів людини, методики їх дослідження та прояви при заняттях тхеквондо. Дослідження впливу функціональних станів на розвиток особистості: експериментальна і контрольна групи, кількісний, якісний, порівняльний аналіз.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 07.03.2009

  • Вплив психічних моделей, за допомогою яких ми організовуємо життя, на нашу Я-концепцію. Визначення кордонів самопізнання, значення почуття власної компетентності. Пояснення позитивних і негативних подій, мотивація самоповаги. Проблема хибної скромності.

    курсовая работа [46,6 K], добавлен 03.02.2012

  • Психічне здоров’я учня як психолого-педагогічна проблема. Чинники, що впливають на психологічне становлення та розвиток школяра, формують його психічне здоров’я. Вплив самооцінки, музики, кольорів та темпераменту на процес психологічного формування.

    курсовая работа [59,7 K], добавлен 07.08.2009

  • Індивідуальна і групова психологічна корекція. Сучасні методи психологічної корекції і консультування. Психологічні основи групової психокорекційної роботи. Практична психологія та психокорекційна практика. Особистісна деструкція.

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 30.06.2007

  • Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу. Забезпечення психічного здоров’я. Проблеми діагностики адаптаційних процесів до навчального процесу у студентів вищих навчальних закладів: дослідження та результати.

    курсовая работа [129,7 K], добавлен 21.11.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.