Психолого-патологічний аспект інтернет-залежності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГО-ПАТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ

Кіян А.П.

к.психол.н., доц. каф. психології ДДПУ

Ткаченко О.А.

студент 1 курсу магістратури спеціальності «Психологія»

У статті проаналізовано основні види інформаційно-комунікативної діяльності у віртуальному просторі, надається характеристика психолінгвістичним особливостям віртуальної комунікації, розглядаються позитивні й негативні аспекти впливу на учасників й користувачів цифрових засобів передачі інформації. В статті надається певна розбіжність сприйняття інформації дорослою та підлітковою аудиторією. Значна увага в статті приділяється процесу розвитку девіантної поведінки, класифікації кібер-аддикції за видами: ейджизм, кібербуллінг, кіберпереслідування, інтернет-агресія й т.п. Саме такий напрямок дослідження потребує вивченняіндивідуальних особливостей користувачів, задля розробки програми психопрофілактики, яка враховує психологічні особливості перебігу й розвитку цих явищ.

Ключові слова: віртуальна комунікація, анонімність,інтернет, інтернет- залежність, інтернет-аддикція, кібербуллінг, кібер-переслідування, патологія.

Постановка проблеми

Життя сучасного людства серйозно характеризується стрімким й якісним розвитком найактуальнішим запитом на стрімкий й якісний розвиток інформаційних інтернет-технологій й розвитком сучасних й різнобічних систем масової комунікації, з якими в даний час зіштовхується кожен з нас.

Нинішній сегмент зв'язку - Інтернет, перестає бути для нас лише інструментом для зберігання даних, передачі інформації й розвитку технологій, а став значною основою нашої повсякденної реальності. Вже не одне десятиріччя більшість з нас має можливість спостерігати, як велика частина засобів масової комунікації, які трансформують людську діяльність в цілому, перетворюється в останній час в зброю масового впливу на формування світогляду кожного з нас. Зважаючи на всесвітній успіх таких дій, можна стверджувати, що наше суспільство щороку вступає в нову стадію розвитку - епоху інформації й суспільної діджиталізації, переваги яких - відмінності в власних досягненнях, протиріччях й конфліктах.

Аналіз останніх досліджень й публікацій

Узагальнення проблем дослідників щодо проблем пов'язаних з інтернет-залежністю та ії наслідків (О.Арестова, [3] Ю.Бабаєва, [9] А.Войкунський, [7] Д.Грінфільд, [9] П.Агасток) дає можливість визначити інтернет-залежність як феномен, що окреслює виникнення покоління альфа, що розкриває особистісну інформацію, мало концентрується на загальних фактах, може бути повністю залежним від викривленої або дещо заангажованої, неперевіренної інформації. Це загрожує емоційному виснаженню, знеособленню, скороченню міжособистісних контактів, нервовим зривам й є найуразливішим фактором для нинішнього сегменту нашого суспільства.

Питання психологічного здоров'я суспільства, яка повністю залежна від кібер-аддикції й пов'язаних від нею факторів є однією з найактуальніших викликів для педагогічної й медичної психології. Дослідники наголошують, що постійне використання сучасних гаджетів, приводить до наступних негативних наслідків, таких як: негативний вплив на якість засвоєння навчального матеріалу, порушення концентрації уваги, зниження професійно-ділової активності, замкнутість в суспільстві, розвиток негативних установок по відношенню до членів сім'ї, однолітків, колег, тощо. [16]

Психолог В. Лоскутова виділяє певні прояви в патологічному аспекті інтернет залежності: Психологічні, Фізичні, Поведінкові. Але на даний момент і до сьогодні серед професійних психологів нема чіткої позиції на явище інтернет-залежності та інтернет - аддикції. Автор наголошує, що для того, щоб відрізнити час проводження в мережі, характерне для осіб, які по роду діяльності й тих, хто знаходиться в мережі on-line задля аддиктивної реалізації необхідно враховувати особливості аддиктивної поведінки. [11]

М. Гріффітс писав «... я стверджую, що велика часина тих, хто надлишково використовує Інтернет, не є залежними безпосередньо від Інтернету, для них Інтернет - це своєрідне живильне середовище для підтримки інших залежностей. Я вважаю, що треба проводити певні параллелі між залежністю безпосередньо від Інтернету й залежностями, які пов'язані від його використання» [17]

Крім цього виникає ряд питань, які пов'язані з розмежуванням понять «нав'язливість» (обсесивно-компульсивна реакція людини на зовнішні подразники) й «залежність». Такий важливий аспект означеної проблеми, як переживання суб'єктом стану інтернет-аддикції й чинників, пов'язаних з цим є практично не вивченим й є поза увагою дослідників. Це викликає необхідність дослідження інтернет-залежності як подію внутрішнього життя особистості через аналіз персональних емоцій та переживань, з акцентом уваги і на зовнішньому, що частковою мірою вивчена, а й на внутрішньому. Саме такий напрямок дослідження потребує вивчення індивідуальних відмінностей переживання емоційного вигорання в певних категоріях суспільства, що дає можливість запровадження певної психопрофілактики, яка враховує психологічні особливості виникнення й перебігу цього негативного явища.

Мета статті: теоретичне та емпіричне дослідження впливу інтернет- аддикції на особистість молоді та дорослих.

Виклад основного матеріалу

Кожна людина - як одиниця сучасного інформаційного суспільства кожну хвилину отримує й обробляє дуже великі обсяги різнобічної інформації, яка надходить з різних джерел. Якщо ми візьмемо до уваги певну обмеженість психофізіологічних ресурсів людии, то вищевикладений факт можна характеризувати як «інформаційне перевантаження». Вчені багатьох країн вважають одними з головних стресоутворюючих чинників - перенасичення новинами, факторами і інформаційний голод.

У зв'язку з розвитком і постійним вживанням всіляких засобів масової комунікації, виникають від них досить численні і багатогранні проблеми. Наймасштабніші чинники з них виділяють як: інтернет-залежність, відхід від реального, до вигаданого простору, залежність від усіляких ігор в режимі on/offline, домагання (педофілія), кіберпереслідування (троллінг, ейджизм, кібербуллінг, хейтерінг), прояв інтернет-агрессіі, хакерство, крадіжка конфіденційних даних й фінансової думки, астротурфінг (маніпуляція й створення штучної суспільної думки). [8]

Останній чинник впродовж декількох років є найголовнішим фактором в формуванні думок та дій в нинішньому Українському суспільстві. Сучасні загрози інформаційно-комунікативного характеру в силу й час зростаючої зростаючої соціальної ролі віртуального спілкування, представляють для нас реальну небезпеку як для звичайних користувачів, але і не слід забувати й про незліченні переваги, яке досягло нинішнє покоління від використання інформаційно-комунікативних технологій.

Слід усвідомити, що інтернет сам по собі, як і будь-який сучасний гаджет - не шкідливий, але люди зі схильністю до аддиктивної поведінки в своїй життєдіяльності в інтернет-просторі перетворюють цю «кіберреальність» в потенціально-небезпечний інструмент для управління свідомістю людства.

Сербський Архієпископ Іоанн Скопійський зазначає наступне: «Сучасні технології як засіб - це джерело як добра, так і зла, усе залежить від їх використання. Саме спосіб використання робить певний засіб добрим або поганим. Цей принцип розповсюджується й на електронні технології, і на інтернет-простір, й на інші засоби, які використовуються в наш непростий час». [2]. Віртуальний простір (кіберпростір) є певне техно-соціальне середовище, яке може існувати при умові людської діяльності. Воно є само по собі текстовим мисленням, яке поєднує в собі окрім словесного висловлювання - графіку, звук, колір й анімацію. Мова кіберпростору стає не тільки як засіб спілкування - але як частина засобу інструменту для створення віртуальної реальності.

В сучасному сегменті Інтернет-коммунікації виділяють певні графіко- пунктуаційні особливості віртуального спілкування суб'єктів: [1]

Анонімність. Використання онлайн-месенджерів, як джерел для анонімності й приховування власних даних: при цьому відсутня можливість перевірити достовірність інформації про особу, зовнішності та інших характеристик свого співрозмовника. Анонімність проявляється в можливості вибору міри відвертості, чистоти й правдивості спілкування. Негативний фактор анонімності спілкування є: ненормативність, афектна розкутість і деяка безвідповідальність учасників комунікації. Віртуальне спілкування допомагає стирати межі культурних рамок і етики і як стандарт стають хамство, образа і жорстокість - як норма взаємодії.

Своєрідність міжособистісного сприйняття за умов відсутності невербальної інформації. Співрозмовника у віртуальній реальності можна представляти тільки завдяки механізмам ідентифікації, стереотипізації та очікування бажаних якостей у партнері.

Добровільність й бажання до контактування. Суб'єкт інтернет-комунікації може вступати в контакт або йти/переривати їх в будь-який бажаний для себе момент.

Проблема в емоціональному компоненті спілкування. Стабільний потяг до емоційного наповнення тексту, що виражається в створенні спеціальних символів/знаків (смайлів, гіфок, спойлерів й т.п) для вираження емоцій або в описі їх словами/графічними знаками.

Побудження к ненормативній поведінці. Найчастіше користувачі виявляють себе з іншого боку, аніж в реальності з певними соціально-етичними законами, програє не реалізовані поза кіберпростору ролі й сценарії ненормативної поведінки.

В ситуації інтерактивного спілкування персонаж (користувач) ототожнюється з текстом. Користувачі онлайн-комунікацій повністю позбавлені допоміжних засобів: тембру, емоційного забарвлення голосу, сили, дикції, міміки й жестів, які підкреслюють голосом частини висловлювання. Завдяки цьому графічні символи і пунктуаційні знаки наповнюються новим змістом і використовуються як засіб оформлення емоційного вираження.

Смайли, гіфки й т.п - як поєднання анімованих пунктуаційних знаків і жестів передають емоційно-психологічний стан учасників мережевої комунікації, і з візуальної точки зору є більш цікавим для передачі настрою співрозмовника.

Віртуальне спілкування - найсприятливіше середовище для прояву властивостей і потенціалів особистості, які найрідже доступні в реальному спілкуванні. Так як основною властивістю віртуальної комунікації є тілесна невираженість співрозмовників при розмові за допоиогою інтернет- месенджерів та інших параметрів знімається цілий ряд психологічних бар'єрів які виражаються в реальному житті, обумовлених зовнішнім виглядом його учасників. Особливо це важливо для людей з низьким рівнем активності, які переживають свої уявні недоліки, які переконливо впливають на міжособистісне спілкування (негативне сприйняття власної зовнішності, сором'язливість, дефекти мови, порушення сенсомоторики й т.п). [14]

Виходячи з того, що невербальна комунікація виключена з процесу спілкування, то співрозмовники можуть не тільки виражати своє відношення до того, що відбувається, але й скривати це; вони можуть виражати відчуття, що вони в даний момент не відчувають.

Комунікація в мережі Інтернет характеризується необмеженною доступністю каналів зв'язку й тому дозволяє користувачам розширити свій круг спілкування, що допомагає надавати кожному персонажу/учаснику можливість приміряти на себе різні соціальні ролі. Не дивлячись на це, співрозмовники самі регулюють тривалість й час спілкування, а завдяки візуалізації мовлення вони можуть краще усвідомлювати структуру й зміст бесіди з конкретизацією отриманої інформації.

Нагадуємо й про той факт, що постійне спілкування в мережі може форрмувати у користувача схильність до проведення великої кількості часу у віртуальному світі. Як негативний фактор поступово розвивається інтернет- аддикція, що сприймається психологами, як бажання індивіда сховатись від проблем в реальності в режимі «онлайн» й небажанням вийти в саму «оффлайн» реальність.

Широке розуміння інтернет-аддикції розкривається не тільки як залежність в спілкуванні, але й «шопоголізм», покупки на аукціонах, перегляд забороненого контенту, інтернет-піратство й т.п. [6]

Негативна трансформація особистості як наслідок залежності від віртуального спілкування є певним каменем спотикання для багатьох дослідників та психологів, які не визнають інтернет-залежність й усе пов'язане з нею як патологію. А.Войкунський, К.Мюррей, К.Суррат вважають, що віртуальна коммунікація є в більшості випадків - звичайним людським спілкуванням, на основі певних високоінформаційних технологій й казати в такому аспекті про інтернет-аддикцію, було б рівнозначно твердженню, що люди залежать від міжособистісного контакту. [7]

Проблему дослідження інтернет-залежності в нашій країні присвячується недостатньо уваги, хоча актуальність даного явища неухильно росте. У зв'язку з неухильним розвитком інтернет-сегменту, що впливають на формування суспільного життя й акценту нашої держави на «діджиталізацію й трансформацію», було проведено певні дослідження на основі методик К.Янга й М.Орзака, які поставлені на вияв певних категорій залежності від використання інтернету. [18]

Досліджування проводилось впродовж січня-лютого 2020 року на базі Донбаського державного педагогічного Університету. До основної вибірки дослідження було залучено 30 осіб (20 студентів з 1-5 курсів й 10 осіб викладацького складу)

Було розроблено процедуру емпіричного дослідження, що передбачає вивчення індивідуальних особливостей емоційного переживання при використанні мережі Інтернет в різноманітних цілях (освітні, особистісні, розваги й т.п).

Студентам й викладачам пропонувалось дати відповідь на запитання й зробити самооцінку залежності за десятибальною шкалою: від 0 до 10.

За цією шкалою кожне значення відповідало ступінь прояву ознаки, а саме: 0-ніколи не проявляється, 1 - поодинокі випадки, 2-дуже рідко, 3 - рідко, 4 - більше «ні», ніж «так»; 5 - і «так», і «ні»; 6 - більше «так», ніж «ні», 7 - часто; 8- дуже часто, 9 - систематично; 10 - постійно (як спосіб життя).

Студентам 1,3,5 курсів й викладачам пропонувалось оцінити у себе рівень прояву ознак інтернет-залежності двічі: спочатку оцінити ступінь залежності (для студентів - до потрапляння у ВНЗ, викладачам - до початку роботи за спеціальністю); потім зробити це саме для даного періоду(перебуваючи в тому статусі й положенні, в якому були під час проведення дослідження). Цим самим ми прагнули не тільки оцінити ступені залежності станом на нинішній час, але й простежити динаміку залежності. Однією із умов для достовірності здобуття отриманих результатів - це правдивість й чесність при оцінці прояву ознак залежності самими студентами. Для цього опитування проводилось анонімно (без вказання своїх персональних даних).

Під час підрахунку результатів дослідження ми дійшли певного висновку, що рівень прояву Інтернет-залежності змінюється і не є постійною величиною. З часом й за родом занять збільшується число тих, які витрачають менше часу і коштів для проведення дозвілля в мережі, але є й ті, хто проявляє високий рівень залежності (проводить весь свій вільний час в мережі - що є високим проявом).

Якщо врахувати результати дослідження у порівнянні 5-курсників (магістрів) й викладачів, то можна виділити те, що невпинно зростає число тих, хто відвідує Інтернет рідко, хоча зменшується число тих, які не уявляють собі життя без мережі. Така тенденція цілком відповідає особистісно- індивідуальному розвитку суб'єктів дослідження.

Отже, констатований факт зростання впродовж довгого періоду кількості постійних користувачів Інтернет-мережі викликає певну високу стурбованість. Це - здоров'я молодих людей, наступної генерації нашого покоління, і без перебільшення зауважимо, що йдеться про здорове майбутнє покоління наших дітей та онуків - молодих українців та українок.

Тренд сьогоднішнього життя - стрімкий період розвитку інформаційних технологій, від яких відмовитись зовсім не можливо. Саме тому виникає пріоритетне завдання для нашого суспільства, батьків, педагогів - виховання у молоді поваги до свого здоров'я (фізичного й духовного), до особистості, свого часу і життя.

Висновки й пропозиції

За результатами проведенного дослідження з проблем Інтернет-залежності серед молодіжного й дорослого середовища можна констатувати наступне:

Узагальнення теоретичних досліджень надає підстави для глибокого занепокоєння зростанням серед сучасної молоді тих, яких відносять до групи Інтернет-залежних. Цю стурбованість викликає те, що жертва Інтернет-аддикції духовно сидить вглибині своїх фобій, думок й почуттів, не помічає або ігнорує зовнішні події й тим самим може бути залежною від «негативного» впливу й погано адаптуватись до реального життя. Інтернет-аддикція небезпечна тим, що відриває людину від «сучасного, живого», робить ії нездатною до вирішення реальних проблем, видає ії несамостійність у прийнятті рішень й на додачу ця людина відсторонюється від навколишньої дійсності. віртуальний психолінгвістичний цифровий інформація

За попередньою оцінкою результатів експериментального дослідження, можна встановити факт зростання числа студентів й певною мірою викладачів, що відносяться до групи Інтернет- залежних й відтак зусилля педагогів, батьків та колег повинні спрямовувати на профілактику цього явища, підвищення медіа та кібер - грамотності серед суспільства й запобігання поширенню цього явища в середовищі.

Перспективи подальших досліджень пов'язані із детальним аналізом Інтернет-залежності серед молоді для подальшого окреслення напрямків для психолого-профілактичної діяльності серед молоді.

Список використаних джерел

1. Kowalski R.M., Limber S.P., Agaston P.W. Cyberbulling: Bulling in the digital age. Chichester,2011

2. Surratt C. Netaholics? The creation of a pathology. NY, 1999.

3. Баранова Ю. К вопросам об информационно-психологической безопасности детей и подростков в сети интернет // Социальная психология и общество. 2012 № 4. С.122-129

4. Бочавер А; Холмов К. Кибербуллинг: Травля в пространстве современных технологий//Психология. Журнал Высшей школы экономики. - М.,2014 - Т.11. - № 3. - С.177-191.

5. Вараксин А.В. Влияние социальных сетей на формирование ценностных ориентиров современной молодежи//Преподователь ХХІ век. - М., 2016

6. Виноградова Т. Специфика общения в Интернете // Русская и сопоставительная филология: Лингвокульторологический аспект. Казань, 2004. С.63

7. Войкунский А. Социальная перцепция в социальных сетях // Вестник МГУ, 2014. № 2 С.97

8. Еремина Е., Калинина Ю., Заплатина Е., Лопатин Д. Информационные угрозы коммуникационного характера// Психолого-педагогический журнал Гаудеамус. 2012. № 2 (20). С.124-128

9. Інтернет-залежність та ії вплив на виховання підлітків та юнацтва. - - Мова укр.

10. Котляров А.В: Другие наркотики или Человек зависимый. М., Психотерапия., К., 2009 - № 4. - С.24-27

11. Лоскутова В. Интернет-зависимость как форма нехимических аддиктивных расстройств: Дисс.канд.мед.наук. Новосибирск, 2004

12. Лукіянчук А.М. Проблема ідентифікації у професійному

становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічногопрофілю.

13. Плешаков В. Киберонтология и психология безопасности информационной сферы: Аспект киберсоциализации человека в социальных сетях интернет-среды // Вестник ПСТГУ IV: Педагогика. Психология. 2010. Вып.4 (19) C. 131-141

14. Сидоров Д. Архиепископ Охридский Иоанн: Благодаря современным технологиям мы смогли рассказать о своей правде // Портал «Православие и мир» Дата обновления: 20.05.2019. (дата обращения 07.01.2020)

15. Синельникова Л.Н. Дискурс троллинга - коммуникация без табу // Дискурс - Пи. - Екатеринбург, 2016. - № 24/25. - С.270-278.

16. Страховская О.М. Троллинг, аутинг, лайкинг и другие проблемы эпохи соцсетей. Онлайн как источник бесконечного стресса.

17. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис: пер с англ. Москва: Прогресс. 1996. 344 с.

18. Янг К.С. Діагноз - Інтернет-залежність/ К.С.Янг // Мир Интернета. - М., 2000. - № 2. - С.36-43

Размещено на Allbest.ru