Виразність морально-етичної відповідальності у лікарів-інтернів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДДПУ

Виразність морально-етичної відповідальності у лікарів-інтернів

Сергеева І.В.,

к. психол. н., доц. кафедри психології

Бочорішвілі Т.Д.,

студентка I курсу магістратури спеціальності «Психологія»

Анотація

У статті проведено огляд публікацій з проблеми морально-етичних якостей медичних працівників, а також представлено результати емпіричного дослідження компонентів морально-етичної відповідальності та стилів поведінки у конфліктній ситуації лікарів-інтернів.

Ключові слова: лікарська етика, мораль у сфері охорони здоров'я, морально-етична відповідальність, конфлікт, стилі поведінки у конфліктній ситуації, лікарі-інтерни.

Основна частина

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Давньогрецький лікар-реформатор античної медицини Гіппократ вважав медицину найшляхетнішим з усіх мистецтв. Російський невропатолог, психіатр і психолог Володимир Михайлович Бехтерев навчав про те, що хворому лише після розмови з лікарем вже має стати легше, інакше важко назвати цю людину справжнім лікарем. Існує нескінченна кількість афоризмів та крилатих висловів, що описують цю найгуманнішу, найпочеснішу та найдавнішу професію лікаря, який оберігає та рятує найбільшу цінність людини - її життя та здоров'я.

Серед заповідей древньої медицини, що дійшли до наших днів, одне з перших місць займає заклик великого грецького лікаря і мислителя Гіппократа «не нашкодь», звернений до всіх медиків. Вся історія людства переконує в тому, що розвиток медичного мистецтва знаходиться в прямій залежності від освіченості і вихованості людей, рівня загальної культури народу, моральних принципів справедливості особистості.

Для суспільства важливо, яка людина обирає собі професію лікаря і як вона виконує моральні обов'язки, що очікуються від неї після здобуття цієї професії. Диплом лікаря накладає на того, хто його отримав, величезну суспільну, державну і людську відповідальність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Проблема формування особистості лікаря, його морально-етичних якостей, етичної поведінки неодноразово привертала увагу науковців. Це було предметом досліджень як зарубіжних (О. Грандо, В. Кордюм, Т.В. Мішаткіна, А. Моруа, В. Поттер та ін.), так і українських дослідників (В.А. Демченко, в.М. Запорожан, О.Б. Чубко, Л.В. Дудікова, Ю.І. Кундієв, Є.І. Коваленко та ін.). У сучасних дослідженнях превалює думка про те, що професійна діяльність базується на основі взаємозв'язку професійних та морально-етичних якостей, проте існують різні точки зору щодо професійних якостей людини в різного роду діяльності. До того ж у процесі діяльності психологічні якості поступово професіоналізуються, удосконалюються [1].

Етичний Кодекс лікаря України акцентує увагу на основних цінностях - життя і здоров'я людини. Діяльність лікаря має бути направлена на їх покращення та збереження протягом усього життя. Лікар виконує свої обов'язки з повагою до життя, гідності і особистості кожного пацієнта на основі морально-етичних засад суспільства, виходячи з Клятви лікаря України та існуючого Кодексу [2]. «Своєю діяльністю він (лікар) повинен сприяти збереженню та підвищенню престижності професії, до якої належить» [2].

Часто особливого значення набуває проблема конфліктів як наслідок доволі тісних взаємовідносин лікаря і пацієнта [3]. На рівні з основами деонтології, вміння врегулювати конфлікт етично, враховуючи емпатійне ставлення, повагу та будуючи партнерські відносини з пацієнтом, формує загальний образ професіонала своєї справи [4]. Першочергова задача на шляху попередження конфлікту - грамотно побудоване спілкування, а також - правильне та своєчасне виконання своєї роботи.

Огляд науково-психологічної літератури показав, що питання розвитку рівня морально-етичної відповідальності лікарів-інтернів залишається актуальним та недостатньо дослідженим, а проблему поведінки інтернів під час конфліктної ситуації розглянуто не було.

Формулювання мети статті (постановка завдання). Здійснити огляд наукової літератури, а також провести емпіричне дослідження компонентів морально-етичної відповідальності лікарів-інтернів та способів їх реагування у конфліктній ситуації.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Моральна відповідальність - передбачення лікарем можливих наслідків своєї діяльності і прагнення сумлінно виконувати свої обов'язки заради благополуччя пацієнтів [5].

В роботі В.Н. Лєвіної визначається, що морально-етичні якості особистості лікаря - це професійно значуща для здійснення цілей діяльності стійка характеристика особистості лікаря, що виявляється в процесі лікувальної взаємодії і співпраці з пацієнтом [5]. Також автор виділяє форми моральної відповідальності і звертає увагу на те, що вони різняться за мотивацією. Позитивні, що спонукають до доброго діяння форми моральної відповідальності:

1) честь - лікар добре виконує професійні обов'язки заради високої оцінки своєї праці з боку пацієнтів, їх родичів, колег;

2) борг - лікар добре виконує свої обов'язки заради блага пацієнтів. Мотивація боргу є найбільш морально надійною, оскільки вона найбільш безкорислива і орієнтує на благо пацієнтів перш за все;

3) гідність - лікар добре виконує свої обов'язки заради самоповаги.

Негативні, які карають або утримують від поганого діяння форми моральної відповідальності:

1) сором - лікар відчуває почуття провини за погане виконання своїх обов'язків, адже переживає осуд з боку пацієнтів, їхніх родичів, колег, або утримується від поганого виконання обов'язків, передбачаючи осуд;

2) совість - лікар або переживає почуття провини за погане виконання своїх обов'язків, бо відчуває співчуття до пацієнта, якому завдав шкоди, або утримується від недобросовісного виконання обов'язків, щоб не завдати шкоди пацієнтові;

3) приниження гідності - лікар страждає через втрату самоповаги в разі поганого виконання своїх обов'язків або утримується від поганого виконання обов'язків заради збереження самоповаги [5].

Ці форми моральної відповідальності характеризують здатність лікаря (і лікаря-інтерна в тому числі) узгоджувати свій особистий інтерес з інтересами пацієнтів таким чином, яким на це орієнтують як принципи і нормативи лікарської етики, так ідеали і норми загальнолюдської моралі.

Мораль медпрацівників є одним з ефективних механізмів передбачення і розв'язання суперечностей і конфліктів, які виникають у цій сфері діяльності. Специфіку її досліджує медична етика, якій належить особливо важлива роль у формуванні принципів, на яких ґрунтується моральний кодекс працівників системи охорони здоров'я.

Багато з компонентів морально-етичної сфери особистості проявляються в певній ситуації, що вимагає конкретного зовнішнього прояву моральних якостей в діях і вчинках. Одна з причин скоєння лікарем помилок та вчинків, несумісних з його статусом і професійною діяльністю, полягає в тому, що системою післявузівської медичної освіти недостатньо повно висвітлюються соціально-психологічні основи професійної діяльності, які повинні бути направлені на розвиток соціально-психологічної компетентності лікаря, його морально-етичної відповідальності. «В соціально-економічних умовах, що склалися, від освітніх медичних закладів потребується змістити акценти в процесі навчання та виховання спеціалістів на розвиток соціальної та моральної відповідальності» [6].

Наше емпіричне дослідження проводилося в Донецькому національному медичному університеті м. Краматорська. Вибірка складалася з 30 лікарів - інтернів різних спеціальностей 1-го та 2-го років навчання. З них 24 жінки і 6 чоловіків.

Для проведення оцінювання морально-етичних якостей було обрано опитувальник ДРМЕВОП (діагностика рівня морально-етичної відповідальності особистості І.Г. Тимощука). Методика дозволяє діагностувати морально-етичну відповідальність за наступними шкалами: рефлексія на морально-етичні ситуації, інтуїція в морально-етичній сфері, екзістенціальний аспект відповідальності, альтруїстичні емоції, морально-етичні цінності.

Проаналізуємо загальний рівень морально-етичної відповідальності лікарів - інтернів. У більшості з майбутніх лікарів (81%) виявлений середній рівень морально-етичної відповідальності, що говорить про розвинену рефлексію, дотримання законів моралі й совісті. Однак, такі інтерни можуть іноді порушувати їх. Високий рівень морально-етичної відповідальності має 19% опитаних інтернів, що свідчить про наявність у них власного «кодексу честі», відповідальності за свої перемоги і поразки, високий рівень рефлексії. Інтернів з низьким рівнем розвитку морально-етичної відповідальності не виявлено.

Найбільш вираженою виявилась шкала альтруїстичних емоцій (4,3 бали). Це показує нам сформованість основної морально-етичної характеристики майбутніх лікарів, що прислухаються настановам відомої Клятви Гіппократа, квінтесенцією якої є ідея абсолютного гуманізму.

Також високо розвинена інтуїція в морально-етичній сфері (моральна інтуїція) (4,2 бали). Вона виконує роль морально-етичного передбачення у розумінні етичних аспектів життєвих явищ.

На середньому рівні у лікарів-інтернів виражені морально-етичні цінності (2,6 бали) та рефлексія на морально-етичні ситуації (2,2 бали). Розвиток етичної свідомості носить індивідуальний динамічний характер, зумовлений самою людиною, яка піддає сумніву моральні уявлення та встановлені норми, приймає власну етико-моральну систему та здійснює оцінку вчинків та явищ за категоріями добра і зла. Ці характеристики поступово, з досвідом професіоналізуються, вдосконалюються.

А от екзистенційний аспект відповідальності розвинений у досліджуваних лікарів-інтернів на низькому рівні (1,5 бали). Це можна пояснити тим, що «сьогодні, у часи соціально-економічних, етнічних та культурологічних трансформацій, глобальної інформатизації суспільства, людині треба буде пройти набагато важчий, із погляду здійснюваних екзистенціальних виборів, шлях особистісного розвитку заради укріплення власного психологічного благополуччя» [7].

Для діагностики поведінки інтернів під час конфліктної ситуації було обрано методику дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса. Розглянемо отримані результати.

Однакова кількість інтернів обирає компроміс та співпрацю (по 40%) для вирішення конфліктної ситуації. Такі інтерни намагаються укласти угоду на основі взаємних поступок, пропозицій варіанту, що знімає виникле протиріччя, або приходять до альтернативи, яка повністю задовольняє інтереси обох сторін. Іще 5% обирають пристосування, принесення в жертву власних інтересів заради іншого. В 3% випадків відмічене уникання ситуації, відсутність прагнення до кооперації і відсутність тенденції до досягнення власних цілей. І лише в 2% виявлене суперництво, прагнення домогтися своїх інтересів на шкоду іншому.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. Нами було емпірично досліджено рівень сформованості морально-етичних якостей лікарів-інтернів та їхній вибір стилю поведінки у конфліктній ситуації. У більшості майбутніх лікарів виявлено середній рівень розвитку морально-етичної відповідальності. В конфліктних ситуаціях більшість з інтернів обирає компроміс або співпрацю.

Перспективою подальшої роботи у даному напрямку, на нашу думку, є вивчення можливостей позааудиторної роботи для виховання морально - етичних цінностей майбутнього лікаря.

Список використаних джерел

моральний етичний лікар інтерн

1. Луговский В.А., Кох М.Н. Психология профессиональной деятельности: учеб.-метод. пособие. Краснодар: КубГАУ, 2015. 101 с.

2. Етичний кодекс лікаря України: електронна версія. https://mcu.org.ua/nadlezhashhaya-medicinskaya-praktika/eticheskij-kodeks-vracha - ukrainy/ (дата звернення: 06.04.2020 р)

3. Чубко О.Б. Конфліктні ситуації в роботі лікаря як одна з причин професійного вигорання. НейроNEWS. 2015. №8. с. 10-11

4. Хаустова Е., Асанова А. Типові складні ситуації у взаємодії лікар-пацієнт в залежності від особистісних особливостей і психічного стану реагування пацієнта. Психосоматична медицина та загальна практика. 2018. №3. с. 34-46.

5. Левина В.Н. Личностные качества врача в сотрудничестве с пациентом: учебное пособие. Ижевск, 2016. 60 с.

6. Коваленко Е.И. Диагностика уровня морально-этической ответственности личности ординаторов 1 и 2 годов обучения. Педагогические науки. 2015. №6. с. 22-27.

7. Каргіна Н. Теоретичні аспекти психологічного благополуччя в екзистенційному розумінні. Психологічні перспективи. 2019. №33. с. 127-138.

References

1. Luhovskyi V.A. Kokh M.N. (2015) Psykholohyia Professyonalnoi Deiatelnosty Ucheb.-Metod. Posobye. Krasnodar KubHAU, p. 101.

2. Etychnyi Kodeks Likaria Ukrainy: Elektronna Versiia https://mcu.org.ua/nadlezhashhaya-medicinskaya-praktika/eticheskij-kodeks-vracha - ukrainy/

3. Chubko O.B. (2015) Konfliktni Sytuatsii V Roboti Likaria Yak Odna Z Prychyn Profesiinoho Vyhorannia. NeiroNEWS, №8, P. 10-11

4. Khaustova E. Asanova A. (2018) Typovi Skladni Sytuatsii U Vzaiemodii Likar-Patsiient V Zalezhnosti Vid Osobystisnykh Osoblyvostei I Psykhichnoho Stanu Reahuvannia Patsiienta. Psykhosomatychna Medytsyna Ta Zahalna Praktyka №3. pp. 34-46

5. Levyna V.N. (2016) Lychnostnye Kachestva Vracha V Sotrudnychestve S Patsyentom Uchebnoe Posobye. Yzhevsk, p. 60.

6. Kovalenko E.Y. (2015) Dyahnostyka Urovnia Moralno-Etycheskoi Otvetstvennosty Lychnosty Ordynatorov 1 Y 2 Hodov Obuchenyia. Pedahohycheskye Nauky. №6. pp. 22-27.

7. Karhina N. (2019) Teoretychni Aspekty Psykholohichnoho Blahopoluchchia V Ekzystentsiinomu Rozuminni. Psykholohichni Perspektyvy. №33. pp. 127-138.

Размещено на Allbest.ru