Взаємозв'язок захисних механізмів та невротичних потреб у дівчат студентського віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємозв'язок захисних механізмів та невротичних потреб у дівчат студентського віку

Мелоян А.Е.

к. психол. н., проф. каф. прикладної психології ДДПУ

Севян С.А.

студент IV курсу рівня вищої освіти бакалавр спеціальності «Психологія»

У статті проведено теоретичний аналіз з проблеми взаємозв'язку механізмів захисту та невротичних потреб у дівчат студентського віку. Встановлені домінуючі захисні механізми й особливості їх прояву. Експериментальним шляхом визначено взаємовплив між психологічними механізмами захисту та невротичними потребами у студенток.

Ключові слова: захисні механізми, проекція, компенсація, раціоналізація, невротичні потреби, базальна тривога.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Соціально-економічна криза, з якою стикається сучасне суспільство, призводить до збільшення «тиску» на психіку молодих дівчат. У зв'язку з цим, проблема взаємовпливу захисних механізмів і невротичних потреб набуває актуальності в наш час.

Високі темпи життя, постійні інформаційні перевантаження, дефіцит часу, зростання вимог суспільства до особистості призводять до того, що нервова система людини перебуває в стані постійної напруги та стресу.

Досить часто невротичні розлади залишаються нерозпізнаними, а люди, які страждають від цих хворобливих станів, не отримують вчасної психологічної допомоги. Це пов'язано з тим, що страх і тривога постійно виникають в умовах сучасного темпу життя, зайнятості людини, навіть при нормальн ому розвитку особистості. Крім того, багато невротичних симптомів носять прихований характер і, на відміну від симптомів поведінкових розладів, не несуть соціальної загрози, що дозволяє їм залишатися непоміченими. Саме тому, неврози тривалий час вважалися незначним порушенням, яке згодом може зникнути.

З нашої точки зору, істотний вплив на невротичні стани особистості можуть мати захисні механізми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

К. Хорні наголошувала, щоб впоратися з почуттями недостатньої безпеки, безпорадності і ворожості, властивими базальної тривоги, особистість змушена вдаватися до різних захисних стратегій. Це невротичні потреби: у любові та схваленні, у чітких обмеженнях, у владі, у експлуатації інших, у суспільному визнанні, у захопленні собою, у честолюбстві, у самодостатності та незалежності, у бездоганності і неспростовності. Пізніше, ці потреби були поділені на три категорії відносно орієнтації у взаєминах із людьми: 1) орієнтація на людей, 2) орієнтація від людей, 3) орієнтація проти людей. Відповідно до цього, було виділено три типи невротичної особистості: поступливий, відособлений й агресивний тип. Здорова зріла людина також використовує всі ці стратегії, проте використовує їх гнучко та змінює відповідно до обставин.

Але слід зауважити, що різні представники психоаналізу неоднаково розуміють зміст несвідомого і, отже, змістовну сторону невротичного конфлікту. Наприклад, А. Адлер розглядав невроз як «стратегію самозахисту Его». Він бачив сутність неврозу в конфлікті між почуттям неповноцінності і прагненням до самоствердження, жагою влади, отже, для подолання почуття неповноцінності і задоволення потреби в самоствердженні людина вдається до механізмів компенсації та гіперкомпенсації. Невротичний симптом при цьому розглядається як вираження боротьби, спрямованої на подолання почуття недостатності, він є результатом невдалої компенсації, фіктивним способом підвищення власної гідності [54].

Е. Фромм не бачив суттєвої різниці між здоров'ям та неврозом. Розглядаючи невроз як конфлікт між потребою у свободі і потребою в безпеці, Фромм вважав, що різниця тільки в ступені інтенсивності конфлікту у здорових та хворих на невроз.

В рамках гуманістичного напрямку, невроз розглядається як неможливість самоактуалізації, яка є головною потребою людини. Потребу в самоактуалізації А.Маслоу позначав як метапотребу, що виникає після задоволення дефіцітарних потреб (біологічних потреб, безпеки), депривація метапотреб може привести до невротичних та психічних розладів.

Відсутність цілісного адекватного образу «Я», за коцепцією К.Роджерса народжує внутрішню тривогу, що призводить до розвитку неврозів. Людина з нестійким Я-образом стає психологічно вразливою, вона відчуває розбіжність між образом «Я» і власними переживаннями, керуючись в своїй поведінці і житті чужими оцінками і цінностями, чужими потребами, все далі йде від самого себе [42].

Захисні механізми діють на рівні несвідомості, особистість не усвідомлює, що з нею відбувається, вони заперечують, спотворюють дійсність, активізуються у конфліктній ситуації, фрустрації або стресу. Механізми психологічної захисту забезпечують регуляцію, спрямованість поведінки, редукують тривогу й емоційну поведінку. Великий внесок у пізнанні даного феномену вніс 3.Фрейд. Він визначив фундаментальні характеристики про психологічний захист у процесі лікування клієнтів із невротичними розладами. Надалі цією проблемою продовжила займатись дочка А. Фрейд, зі свого боку вона спробувала узагальнити та систематизувати положення про механізми захисту.

На думку А.Налчаджяна, захисні механізми є спробами адаптації і розвитку всієї особистості, при цьому можна виходити з уявлення про багатовимірну структуру психіки. Дана проблема також висвітлюється в дослідженнях таких вчених як К. Р. Роджерс, Ф. С. Перлз, В. В. Столін, О. Р. Плутчик, Ф. В. Бассін.

Формулювання мети статті (постановка завдання)

невротичний потреба дівчина студент

Метою даного дослідження було експериментальним шляхом виявити особливості прояву взаємовпливу захисних механізмів і невротичних потреб у дівчат студентського віку.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Згідно з метою дослыдження, нами були використані наступні методи та методики:

1. Статистичний метод обробки отриманих даних (коефіцієнт лінійної кореляції К.Пірсона);

2. методика «Діагностика типологій психологічного захисту» Р. Плутчика в адаптації Л. І. Вассермана, О. Ф. Єришева, Є. Б. Клубової і ін.;

3. методика «Ступінь вираженості невротичних потреб особистості» М. А. Кузнєцова.

Дослідження захисних механізмів у дівчат студентського віку показало, що більш вираженими в нашій вибірці є наступні мех анізми: проекція, раціоналізація та компенсація.

На середньому і високому рівнях виявлена проекція, відповідно у 40% і 60% молодих дівчат, на низькому показники відсутні. Власні бажання, почуття та особистісні риси, в яких студентки не хочуть зізнаватися собі через їх непривабливості, вони переносять на інших.

Респондентам, у яких на високому рівні проявляється раціоналізація, а саме у 40% дівчат, характерним є інтелектуальне пояснення поведінки або рішень, які мають неусвідомлювані причини. Раціоналізація має своєю функцією маскування, приховування від свідомості самого суб'єкта справжніх мотивів його дій, думок і почуттів для забезпечення внутрішнього комфорту, збереження почуття власної гідності, самоповаги. Найчастіше даний механізм використовується досліджуваними з метою запобігти переживання провини або сорому. При дії цього механізму відбувається блокування усвідомлення тих мотивів, які виступають як соціально неприйнятні або не схвалюються. Даний механізм психологічного захисту виявляється також на середньому рівні у 50% та на низькому рівні у 10% дівчат.

При прояві захисного механізму компенсації, який був виявлений на високому рівні у 35% випробуваних, дівчата студентського віку більш схильні до подолання реальних або уявних недоліків, шляхом створення протилежно спрямованої реакції для збереження позитивної самооцінки. Наприклад, почуття невпевненості в собі може компенсуватися розвитком підвищеної самовпевненості тощо. На середньому рівні виражається у 50%, а на низькому у 15% досліджуваних.

Таким чином, у нашій вибірці було виявлено, що дівчата студентського віку більш схильні бути некритичним до своїх недоліків і з легкістю помічають їх тільки у інших, звинувачують оточуючих у власних негараздах. Завдяки раціоналізації випробувані іноді виправдовують свої думки та почуття, які насправді є неприйнятними. Даний механізм допомагає зберігати самоповагу, уникати відповідальності. У складних життєвих обставинах наші випробовувані шукають спроби виправити чи знайти відносну заміну реальної або надуманої безпорадності.

Дослідження невротичних потреб у студентів дівчат нашої вибірки показало, що найбільш вираженими є середні показники, але домінуючими саме на високому рівні виявилися наступні результати:

- потреба у позитивній афектації, де високий рівень виявлено у 55% досліджуваних, характеризується як сильне прагнення бути об'єктом захоплення з боку інших. Таким особистостям властива підвищена чутливість і сприйнятливість до критики. Студенткам притаманний острах самоствердження, острах ворожості з боку інших. На середньому рівні виявлена у 40%, на низькому рівні проявляється у 5%.

- потреба в партнерстві: результати показали, що у 45% виявляється на високому рівні. У дівчат проявляється надмірна залежність від інших і острах отримати відмову або залишитися на самоті. «Любові» досліджувані надають перебільшене значення, тому що передбачається, що «любов» вирішує всі проблеми. Також, дана невротична потреба виявлена у 40% на середньому рівні і у 15% на низькому;

- потреба у тому, щоб бути об'єктом захоплення: на високому рівні проявляється у 45%. Респондентам характерне прагнення створити позитивний образ себе, позбавлений недоліків і обмежень. Середні і низькі показники виявлені відповідно у 35% і 25% студентів дівчат;

- потреба у самодостатності і незалежності: як невротичний стан виражається на високому рівні у 55% молодих дівчат. Поведінка в цьому випадку характеризується як уникнення будь -яких відносин, які передбачають взяття на себе обов'язків. Наявність дистанції й відособленість - єдине джерело безпеки. Студенткам притаманним є острах потреби в інших людях, у зв'язках, близькості, любові. Дана потреба виражається на середньому рівні у 35% і на низькому у 10% досліджуваних.

На середньому рівні яскраво виражені невротичні потреби: у силі та у використанні інших. Високі показники варіюються від 15% до 20%, середній рівень у всіх виражається у 65%, а низький від 15% до 20%. Досліджуваним характерне прагнення домінувати і контролювати інших, бути об'єктом захоплення.

Потреба у бездоганності і незаперечності, де вираженість високого результату становить 35%, середнього - 50% і низький рівень проявляється лише у 15% дівчат студентського віку, проявляється в спробі бути морально ідеальним у всіх відношеннях.

Таким чином, узагальнюючи отримані результати, можна стверджувати, що у молодих дівчат даної вибірки досить сильно виражаються потреби в тому, щоб їх любили та обожнювали. Досліджуваним притаманне прагнення бути ідеальними, бути об'єктом захоплення для оточуючих. Проявляється також і надмірна залежність від інших. Але, всі ці перераховані потреби носять невротичний характер і являються ригідними для особистості.

Для встановлення взаємозв'язку між досліджуваними параметрами нами використовувався коефіцієнт лінійної кореляції К. Пірсона (rxy). У результаті була встановлена прямопропорційна взаємозалежність між показниками невротичної потреби в досягненнях і захисним механізмом проекцією (rxy=0,44; при p<0,01). Студенти дівчата, у яких яскраво виражається потреба в особистих досягненнях більш схильні негативні властивості, риси, які в дійсності належать самій особистості приписувати об'єктам або оточуючим людям.

Нами була встановлена прямопропорційна взаємозалежність між психологічною потребою в партнерстві та раціоналізацією (rxy=0,42; при p<0,01). Дівчата студентського віку вирішують свою надмірну залежність від інших у спробах довести, що будь-які їх вчинки єдино правильні.

У разі, коли у молодих дівчат виражається психологічна потреба у чітких обмеженнях, вони більш схильні до захисного механізму раціоналізації (ryx=0,45; при p<0,01), який характеризується спробою пояснити незрозуміле, виправдати помилку в прагненні зберегти самооцінку. Також, студенти дівчата схильні вдаватися до раціоналізації в разі прояву невротичної потреби в силі та у разі потреби в самодостатності та незалежності (відповідно rxy=0,35 і rxy=0,38; при p<0,01). Випробуваним властиве домінування та контроль над іншими як самоціль і негативне ставлення до слабкості.

Коли дівчата потребують компліменти та увагу з боку оточуючих, то вони зовсім не мають бажання спробувати це якось пояснити або спростувати (rxy= - 0,34; при p<0,01).

Висновки. Таким чином, нами було встановлено, що механізми психологічного захисту взаємодіють із невротичними потребами у дівчат студентського віку. У кожному з механізмів закріплюється певний засіб взаємодії зі світом. Невротичні потреби, як правило, діють не ізольовано, вони переплітаються, утворюючи стиль взаємодії особистості зі світом, спосіб емоційного реагування.

Молодим дівчатам доводиться витримувати тиск вимог, яке висуває суспільство, пристосовуватись до прискореного темпу життя, водночас забезпечувати задоволення основних потреб в безпеці та задоволенні.

Отже, проблема пошуку взаємозв'язку захисних механізмів та невротичних потреб є актуальною на сьогодні та потребує подальшого експериментального дослідження.

Список використаних джерел

1. Бассин Ф. В. Проблема психологической защиты / Ф. В. Бассин, М. К. Бурлакова, В. Н. Волков // Психологический журнал. - 1988. - №3. - С. 30-41.

2. Фрейд З. Введение в психоанализ / Зигмунд Фрейд [Лекции / Авторы очерка о Фрейде /Ф. В. Бассин, М. Г. Ярошевский]. - М.: Наука. - 1989. - С. 456.

3. Хорни К. Культура и невроз // Психология личности. Тексты / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. - М.: Изд-во Моск. ун-та. - 1982. - С. 97 - 105.

4. Хорні К. Наші внутрішні конфлікти / К. Хорні. - М.: Академічний проект, 2007. - 224 с.

5. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности /Л.Хьелл, Д.Зиглер. - СПб.: Питер, 2003 - 608с.

Размещено на Allbest.ru